Звернення ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
В Україні війна. Її розв’язала Росія. «Русский мир» приніс нашому народові горе, смерть та розруху. Він намагається стерти з землі переважно російськомовні Харків, Суми і Маріуполь. Залишає на своєму шляху знищені села Слобожанщини, Чернігівщини та Київщини. Руки загарбників у крові невинних дітей. Цьому немає і ніколи не буде жодного виправдання.
Окупантів словами не зупинити, але мовчати не можна.
Ми звертаємся зі словами вдячності до наших захисників-військових, добровольців тероборони, добробатівців, волонтерів, мільйонів наших співвітчизників, які щодня роблять все, щоб забезпечити нас світлом, теплом та їжею.
Ми дякуємо всьому світові, який встав на захист наших прав та свобод. Ми ніколи не забудемо іноземних добровольців, які ризикують життям, захищаючи наші родини. Ми цінуємо підтримку міжнародної наукової спільноти. Ми чуємо при цьому і голоси російських громадян, але нас продовжують вбивати. Щодня. Щоночі. Жінок, дітей, старих та немічних людей.
Нас вбивають за те, що ми не хочемо «русского мира». За те, що ми захищаємо свою землю. За наш європейський вибір. За наше майбутнє.
Гармати змінюють та надають страшного сенсу взаємовідносинам історичних сусідів. Їх жнива – десятки тисяч вбитих та скалічених, мільйони біженців, знищені міста та села, зруйновані мости, спотворені долі.
Це – не наш вибір. Це – вибір країни-агресора. Але ми вистоїмо. Ми повернемося до нормального життя, до звичайних людських відносин. Ми змусимо нас поважати. І це відбудеться тим скоріше, чим міцнішими будуть всі ті, для кого життя кожної людини є дивом, а не «тріскою при рубанні дров».
Державне благословення вбивства – важкий морок середньовіччя. Весь світ бачить, як він опускається на Росію. Це – безвихідь. Щоб остаточно не потрапити до неї, треба зупинитися. Це перше, що треба зробити, щоб не перетворитися на вічного ізгоя, який всім заздрить, всім погрожує і всіх жахається.
Безумовна зупинка вогню та перемовини – перший крок від цієї прірви. Його треба робити негайно. Заради тих, чиї життя ще можна зберегти. Заради припинення цієї божевільної війни. Заради всіх тих, хто ще може після неї народитися.
Всеукраїнський науково-практичний семінар із провідними науковцями та експертами України на тему «Відповідь України насистемні соціально-економічні виклики сьогодення» організував та провів 6 вересня 2023 р. сектор міжнародних фінансових досліджень ДУ «Інститут економіки та прогнозування Національної академії наук України» (м. Київ). У семінарі взяли участь науковці з провідних академічних інститутів та університетів країни: ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М.І.Долішнього НАН України», Національного авіаційного університету, Львівського національного університету імені Івана Франка, Запорізького інституту економіки та інформаційних технологій, Донецького національного університету імені Василя Стуса, Національного університету харчових технологій, Національного інституту стратегічних досліджень, Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького, Запорізького інституту економіки та інформаційних технологій.
В умовах екзистенційної воєнної загрози українській державності тема семінару є надактуальною та включає низку напрямів щодо: 1) макроекономічного стану економіки України під час війни; 2) кластерних моделей відновлення конкурентоспроможності вітчизняної економіки; 3) особливостей відновлення трудового потенціалу України; 4) екологічних викликів в Україні під час війни та способів їх подолання; 5) ІТ-сектора та цифрових технологій як фактора інноваційної трансформації економіки України; 6) ролі держави у формуванні нової прагматичної фінансово-інвестиційної політики.
З науково обґрунтованими доповідями виступали академік НАН України А.А. Гриценко, член-кореспондент НАН України С.О. Кораблін, д.е.н., проф. О.О. Борзенко, д.н.держ.упр. В.В. Юрчишин, д.е.н., проф. Л.Л. Кістерський, д.е.н., проф. А.І. Мокій, д.е.н., проф. О.В. Плотніков, д.е.н., проф. І.Г. Ткачук, д.е.н., с.н.с. О.І. Никифорук, д.е.н., с.н.с. Є. О. Бублик та ін.
Їхні основні акценти та загальні висновки: необхідність для України відходити від шаблонних ринкових реформ і поступово розвивати внутрішній ринок (А.А. Гриценко); фокусування на необхідності в перебудові економіки України в умовах довгострокового протистояння з РФ, а також на недосконалій фінансово-економічній політиці НБУ та уряду, що не сприяє цьому (С.О. Кораблін); оновлення інвестиційної політики та доцільності налагодження виробництва зброї у міжнародному партнерстві (В.В. Юрчишин); відповідність сучасної української освіти потребам вітчизняної економіки (Л.Л. Кістерський); фокусування уваги на запровадженні висококонкурентної кластерної економіки в Україні (І.Г. Ткачук); увага до колосальних екологічних втрат України від війни та шляхів їх подолання (О.І. Никифорук).
Фахівці різного профілю, зокрема ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” (ІЕПр НАНУ), ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М.І. Долішнього НАН України», Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З Гжицького, ІМВ НАУ, обговорили питання формування молочного екокластера в Івано-Франківській області, орієнтованого на виробництво продукції для дитячого харчування. Робоча зустріч відбулась 19 липня 2023 р., організатором та модератором виступила завідувачка сектору міжнародних фінансових досліджень ІЕПр НАНУ, д.е.н., проф. Олена Борзенко. Основний доповідач – д.е.н., професор кафедри фінансів Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника Ірина Ткачук – обґрунтувала важливість і актуальність для нашої країни виробництва вітчизняного молочного дитячого харчування, можливості якого ускладнились через воєнні дії, що суттєво скоротили і до того невелику сировинну базу, відзначила економічну і соціальну значущість екокластера для місцевих громад регіону. Вона запропонувала і обґрунтувала можливу структуру кластера, дала оцінку сировинним ресурсам спеціалізованої Букачівської зони, розкрила модель розвитку екологічного тваринництва і землеробства в умовах екокластера, обґрунтувала перспективні потреби у машинах і обладнанні та необхідні обсяги інвестицій. У ході дискусії учасники не тільки оцінили роль і значення проєкту для сталого розвитку регіону, відбудови країни та задоволення потреб ринку дитячого молочного харчування на рідкій основі та обговорили існуючі й можливі ризики проєкту, а й визначили шляхи та заходи з його практичної реалізації. Д.е.н., проф. Анатолій Мокій (ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М.І. Долішнього НАН України»), запропонував вписати цей проєкт у план реалізації наступної Стратегії регіонального розвитку Івано-Франківської області на 2024–2027 рр. та акцентувати на можливості його масштабування в інших громадах. Марія Флейчук, д.е.н., професорка кафедри маркетингу Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З Гжицького, запропонувала розробити інструменти і механізми залучення у проєкт грошей олігархів та офшорних компаній. К.е.н. Олена Бойко (ІЕПр НАНУ) зазначила про дискусійність аспекту щодо форми реалізації проєкту: через кластер чи індустріальний парк і надала пропозиції в контексті розробки спеціального законодавчого забезпечення кластерного розвитку та, зокрема, програми розвитку зазначеного екокластера. К.е.н., доцент кафедри міжнародної економіки ІМВ НАУ Аліна Прокопьєва внесла пропозиції стосовно оновлення і коригування фінансових показників проєкту відносно валютного курсу. Д.е.н. Тетяна Бурлай (ІЕПр НАНУ) запропонувала: щоб проєкт у рамках Стратегії регіонального розвитку не залежав від прив’язки до термінів бюджетування, необхідно зробити його декомпозицію, що сприятиме диверсифікації джерел фінансування та поступовому втіленню шляхом акцентування на проблемах переміщених осіб, які розв’яже проєкт. Д.е.н., проф. Людмила Дейнеко (ІЕПр НАНУ) відзначила, що реалізація проєкту екокластера, який орієнтований на відродження важливого сегмента регіональної продовольчої системи та стабілізації ситуації на ринку дитячих молочних продуктів, цінова доступність яких в умовах висококонцентрованого ринку та скорочення доходів населення швидко зменшується, надзвичайно актуальна та важлива. Як пілотний проєкт сприятиме відпрацюванню механізмів партнерства органів влади та бізнесу в умовах кластера та формуванню нормативно-правової бази, що регулюють роботу кластерів. Безумовно, реалізація проєкту стане внеском в післявоєнне відродження економіки України. Учасники домовилися про подальшу спільну роботу щодо створення екокластера з виробництва молочної продукції для дитячого харчування з метою ідентифікації конкретних потреб та виокремлення можливостей господарств, корпорацій, держави, регіону, місцевої громади, а також залучення міжнародної допомоги.
Спільна міжнародна конференція під назвою "Геоекономіка міжнародного валютного порядку: гроші та влада у ХХІ столітті" ("Georconomics of the International Monetary Order: Money and Power in the 21st Century"), яка відбулася 7–8 червня 2023 р. за організації ДУ "Інститут економіки та прогнозування НАН України" та мексиканських партнерів із Школи економіки та бізнесу Університету Анауак Пуебла (Economics and Business School – Universidad Anáhuac Puebla (Мехіcо)) стала продовженням серії міжнародних науково-практичних конференцій, основу яким поклала конференція «Фундаментальні зсуви геоекономічної системи світу» (20–21 грудня 2022 р., ДУ "Інститут економіки та прогнозування НАН України").
Участь міжнародній онлайн-конференції взяли вчені зі всіх
континентів. Одночасне включення за
різних часових поясів – це рідкісне явище в практиці міжнародних конференцій.
Учасників привітали директор Інституту економіки та прогнозування НАН України, академік НАН України Валерій Геєць, а від мексиканських організаторів з Університету Анауак Пуебла – його директор Рікардо Лопес, професор університету Хосе Каррільйо-Піна та академічний координатор Марсела Сандовал.
Учасники конференції обговорили актуальні питання розвитку грошової системи (модернізацію грошових функцій, дестафацію грошей і появу цифрових грошей – криптовалют та ЦВЦБ) та міжнародних валютних відносин (перспективи дедоларизації, появу альтернативних міжнародних валют тощо), роль Китаю у сучасній світовій валютній системі, грошову політику під час війни, вплив України на світовий порядок та інші проблеми.
9 червня 2023 р. відбулося засідання наукової дискусійної платформи «Соцієтальні трансформації в Україні під час гібридної війни та повоєнної реконструкції» («Societal transformations in Ukraine during the hybrid war and post-war reconstruction»). До дискусії підштовхнули гострі та стрімкі зміни у соціально-економічному житті українського суспільства під впливом повномасштабної війни Росії проти України.
На засіданні виступили:заступник директора ІЕПр НАНУ, академік НАН України, проф. Андрій Гриценко; професор кафедри міжнародної економіки Західноукраїнського національного університету, Заслужений діяч науки і техніки України, Віце-президент Академії економічних наук України, д.е.н., проф. Євген Савельєв; завідувач сектору інституційної економіки відділу економічної теорії ІЕПр НАНУ, д.е.н., проф. Олег Яременко; заступник директора, керівник Українсько-німецької факультет-програми ННІМВ ім. Б.Д. Гаврилишина, д.е.н., проф. Віталіна Куриляк; запрошений професор Центру макроекономіки Лондонської школи економіки та політичних наук, д.е.н., проф. Олександра Москаленко; пров. наук. співр. відділу економічної теорії ІЕПр НАНУ, д.е.н., проф.Володимир Липов; завідувач кафедри міжнародної економіки ІМВ НАУ, к.е.н., ас. проф. Леся Побоченко; завідувач сектору міжнародних фінансових досліджень ІЕПр НАНУ, д.е.н., проф. Олена Борзенко; доцент кафедри міжнародної економіки ІМВ НАУ, к.е.н., ас. проф. Аліна Прокопьєва; пров. наук. співр. відділу економічної теорії ІЕПр НАНУ, д.е.н., доц. Тетяна Бурлай.
Учасники наукової дискусійної платформи сфокусували увагу
на розгляді таких питань, як сучасні суспільно-економічні перетворення у логіці
формування нового світового порядку; соцієтальні трансформації під впливом
воєнних шоків і сучасних глобальних викликів: напрями, наслідки та перспективи;
інституційне поле соцієтальних змін у воєнний і повоєнний періоди; соцієтальні
трансформації у контексті міжнародної економічної динаміки.
У ході дискусії піднімалися проблеми логіко-історичних
основ, онтологічної значущості та складності соцієтальних трансформацій в
Україні під час гібридної війни та майбутньої повоєнної реконструкції; необхідності
застосування міждисциплінарного підходу у вивченні соцієтальних наслідків повномасштабної
воєнної агресії РФ проти України, їх ув’язки з євроінтеграційними процесами;
розкриття екзо- та ендогенних інституційних меж соцієтальних трансформацій в
Україні; врахування впливу глобальних трендів цифровізації та «зеленого»
переходу; посилення прикладних аспектів наукових соцієтальних досліджень для
відстоювання національних інтересів України та підтримки соціально-економічної
стійкості країни у воєнний і повоєнний періоди.
Співробітники відділу інноваційної політики, економіки та організації високих технологій ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» старший науковий співробітник к.е.н. Віталій Грига та науковий співробітник Юлія Рижкова взяли участь у Першій зустрічі послів Дорожньої карти з управління дослідженнями9 травня 2023 року у м. Будапешт (Угорщина). Зустріч була організована дослідницьким інститутом HETFA, в рамках проєкту Research Management Roadmap (RM Roadmap), що фінансується Європейською Комісією та координується European Association of Research Managers and Administrators (EARMA). На зустрічі були присутні 60 представників із 40 країн Європи.
Проєкт RM Roadmap має на меті формування бази знань і досвіду з управління науковими дослідженнями в Європі, а також визначення потреб у підвищенні кваліфікацій з управління дослідженнями та роботи над визнанням професії менеджера з досліджень в Європі. Впродовж 2023–2025 рр. буде проведено ряд тематичних сесій щодо визначення: поняття дослідницького менеджменту, ролі мереж та асоціацій менеджерів з досліджень; їхніх навичок та компетенцій; необхідності проведення тренінгів та підвищення потенціалу мереж та професійного розвитку; додаткової цінності роботи менеджера з досліджень; рівня впливу менеджерів на проведення досліджень та життя дослідників.
Представник Європейської Комісії п. Stijn Delauré доповів про ініціативу з
підвищення спроможності в управлінні дослідженнями в країнах Європи, що
реалізується в рамках 17-го напряму діяльності Європейського дослідницького
простору (ERA).
Керуючий директор EARMA п. Nik Claesen представив основні положення та
етапи реалізації проєкту RM Roadmap, наголошуючи, що основна мета полягає у
створенні рамкових умов управління дослідженнями для зміцнення ERA.
Також учасники заходу ознайомилися із спеціально розробленою Платформою знань та спільноти
(Knowledge and Community Platform), яка запрацює з осені 2023 р. та Спіраллю з управління дослідженнями Research
Management Helix (Crowdhelix), яка об`єднує майже
200 експертів та практиків з управління дослідженнями.
Своїм досвідом щодо функціонування асоціацій управління дослідженнями
поділились, представники Італії, Нідерландів та Чехії.
У ході зустрічі відбулося засідання шести паралельних фокус-груп, на яких
обговорювалися питання управління дослідженнями в країнах та координації зусиль
зі створення мережі/асоціації менеджерів з досліджень у країнах, де таких мереж
ще не створено.
До слова, 10 травня 2023 р. відбувся семінар Європейського дослідницького
простору за напрямом діяльності 17 «Посилення стратегічного потенціалу Європи,
виконання державних досліджень та фінансування». У роботі двох робочих
зустрічей «Регіональна перспектива – навички керівників досліджень, потреби в навчанні,
напрями дій» та «Професійна групова перспектива – навички, необхідні для
конкретних професійних груп, напрями дій», де обговорювались питання щодо
навичок та компетенцій, необхідних для роботи менеджерів з досліджень та
потребу у тренінгах для підвищення їх кваліфікації (лекції, семінари, курси
тощо), теж взяла участь Юлія Рижкова.
Наступним етапом RM Roadmap буде визначення національних особливостей у роботі мереж та/чи асоціацій менеджерів з досліджень. У разі зацікавленості у співпраці з питань управління дослідженнями та формування мережі менеджерів з досліджень просимо звертатися за адресою: innovation@ief.org.ua
27 квітня 2023 р. у ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» в режимі онлайн відбулася науково-практична конференція «Міжнародний історичний досвід повоєнної реконструкції економіки: уроки для України». Захід було ініційовано відділом економічної історії з метою напрацювання історико-емпіричного та економіко-теоретичного базису для обґрунтування пріоритетів національної стратегії повоєнної відбудови, визначення доцільності та механізмів імплементації позитивного зарубіжного досвіду.
Міждисциплінарний
характер розгляду проблематики та науково-практична спрямованість заходу були
підтримані співорганізаторами конференції:
ДУ «Інститут регіональних досліджень ім. М.
Долішнього НАН України», відділ регіональної економічної політики;
Інститут вищої освіти Національної академії
педагогічних наук України;
Гуманітарно-економічна академія в Лодзі
(Польща);
ГО «Всеукраїнська Асоціація Економістів-Міжнародників».
Для участі в конференції було подано близько 150 заявок, серед яких понад третина – від фахівців з установ НАН України, зокрема 25 – від співробітників нашого інституту.
Головним
модератором конференції виступила завідувачка відділу економічної історії ДУ
«Інститут економіки та прогнозування НАН України» докторка економічних наук Вікторія
Небрат.
Із вітальним словом до учасників форуму звернулися очільники установ-співорганізаторів конференції. Зокрема, директор ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» академік НАН України Валерій Геєць у своєму виступі закликав до конструктивної роботи з метою вироблення конкретних управлінських рішень для наукового забезпечення економічної політики відбудови. Він також наголосив, що конференція покликана сприяти формуванню спільного бачення проблем і шляхів їх розв’язання, що слугуватиме забезпеченню взаєморозуміння між представниками науки, влади, бізнесу, громадянського суспільства, а це, своєю чергою, стане фундаментом суспільної згоди, довіри та консолідації задля успішної реалізації стратегії повоєнної реконструкції економіки України та відновлення соціогуманітарного простору.
Представлення доповідей, виступи учасників та дискусія велися за такими тематичними панелями:
Економіко-теоретичне підґрунтя національних
стратегій відбудови.
Успішні зарубіжні практики повоєнної
відбудови та модернізації економіки: можливості імплементації в Україні.
Регіональна економічна політика відбудови та
стратегічні пріоритети суспільного розвитку.
Відкрита наука як чинник повоєнного
відновлення та розбудови України як сильної європейської країни.
Роль громадянського суспільства в реалізації
завдань інституційної модернізації.
Титульною доповіддю «Національно-укорінений розвиток у розділено-спільному світі» роботу економіко-теоретичної панелі відкрив доктор економічних наук, професор, академік НАН України, заступник директора з наукової роботи ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», академік НАН України Андрій Гриценко. Він зробив глибокий політико-економічний аналіз основних характеристик сучасного світу, наголосивши, що війна росії проти України є локалізацією у просторі України найбільш гострих глобальних суперечностей провідних світових гравців. Повоєнна реконструкція економіки України повинна бути спрямованою на формування національно-укоріненого економічного розвитку, який спирається на найбільш повне використання національного економічного потенціалу і створення мережі ланцюгів продукування доданої вартості та переробки сировини у кінцеву продукцію для задоволення внутрішніх потреб і експорту.
Звернувшись до історичного досвіду успішних країн, докторка економічних наук, професорка, головна наукова співробітниця відділу економічної історії Наталія Супрун обґрунтувала необхідність стратегування повоєнного відновлення України як процесу багатофокусного позиціонування на основі зрівноваження довгострокових інтересів широкого кола стратегічних гравців. Доповідачка наголосила на ролі економічної науки, перед якою постав виклик - вироблення сценарію повоєнної відбудови, що передбачає порівняння економічної моделі довоєнної України, моделі, що формується сьогодні і моделі України майбутнього. Визначенню основних сценаріїв та механізмів відновлення має передувати розроблення науково-обґрунтованої моделі майбутнього та концептуалізація її базових параметрів, які були представлені у виступі.
Розглядаючи можливості імплементації в Україні успішних зарубіжних практик повоєнної відбудови та модернізації економіки, доктор політичних наук, кандидат економічних наук, професор, провідний науковий співробітник сектору міжнародних фінансових досліджень Ігор Піляєв зупинився на історичному прикладі ціннісного фундаменту повоєнної реконструкції економікиЯпонії. Докторка економічних наук, доцентка, старша наукова співробітниця відділу промислової політики Олена Ципліцькапредставила у своєму виступі докладний аналіз досвіду відновлення промисловості країн Західних Балкан після югославських війн 1990-х років та виокремила причини негативних результатів і провалів повоєнної економічної політики, сформулювавши застереження для України.
4 квітня 2023 року відбулася І міжнародна науково-практична конференція «The Modern World and Economic Diplomacy: Challenges, Solutions and Recovery of Ukraine» («Сучасний світ та економічна дипломатія: виклики, рішення та відновлення України»), організована спільними зусиллями ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» (сектора міжнародних фінансових досліджень) та Дипломатичною академією при МЗС України. Вона стала своєрідним продовженням міжнародної науково-практичної конференції «Фундаментальні зсуви геоекономічної системи світу» (20–21 грудня 2022 року), проведеної ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» спільно з Італійським інститутом майбутнього).
Директор Інституту економіки та прогнозування НАН
України академік НАН України В.В. Геєць, вітаючи учасників конференції,
зауважив, що питання економічної дипломатії науковці та практики не
часто обговорюють на спільних засіданнях. Проте саме в площині економічної
дипломатії теоретичні ідеї стосовно ролі держави в економіці, геополітичної та
геоекономічної структури світу, впливу інвестицій на економічне зростання,
загрози кліматичних змін тощо реалізуються на практиці. Не кажучи вже про воєнний
час та повоєнне економічне відродження. Адже ці умови вимагаються майстерного
ведення переговорів та досягнення поставлених цілей. Тому зрозумілий інтерес
нашої академічної установи до економічної дипломатії – як сплаву теорії,
практики та мистецтва.
Інститут, – зазначив В.В.Геєць, – докладає всіх зусиль для теоретичного обґрунтування не тільки завдань, а й шляхів забезпечення стійкості економіки України в умовах війни та повоєнного відродження. Наразі напрацьовано наукову доповідь "Відновлення та реконструкція повоєнної економіки України", де обґрунтовано необхідність реконструктивного характеру відбудови економіки України, що передбачає не відтворення старої, а побудову нової економіки, заснованої на застосуванні сучасних технологій та сучасних підходів до просторової локалізації виробництв. В умовах глобального переформатування, уяснивши об'єктивні тенденції технологічного, економічного, політичного і духовного розвитку світу, потрібно зрозуміти і реалізувати власні інтереси, і на цій основі знайти такі способи входження у глобальний світ, які дозволять їх реалізувати найбільш ефективно. Але всі ці процеси, як і багато інших, розгортатимуться упродовж десятиліть, тому важливе позиціювання України у формуванні нового світопорядку.
З доповідями від Інституту економіки та прогнозування НАН України виступили заступник директора, член-кореспондент НАН України, д.е.н. С.О. Кораблін («Financial Aspects of Recovery of Ukraine») та головний науковий співробітник, д.е.н., проф. О.М. Шаров («Ukraine's Economic Diplomacy: Post-War Challenges»).
У роботі конференції також взяла участь зав. сектору міжнародних фінансових досліджень д.е.н., проф. О.О. Борзенко та інші співробітники Інституту.
Під час панельної дискусії, яку
модерував д.е.н., проф. О.М. Шаров, свої доповіді представили професор
Базельського університету Р. Занер, радник Міністерства закордонних справ
Естонії Х. Карілаід, радник міністра закордонних справ Польщі професор П.
Журавский вель Граєвський, Посол України в Туніській Республіці В.А. Хоманець. Цікаві
пропозиції озвучив представник Міжнародного центру інновацій та трансферу
технологій ГУАМ (Організації за демократію та економічний розвиток) С. Маулік, зауваживши
про задіяння можливостей Організації за демократію та економічний розвиток для
підвищення міжнародного статусу.
Загалом конференція відбулася в дусі зацікавленого обговорення представлених доповідей, яке вийшло далеко за межі запланованого часу і дозволило сформулювати цілу низку конкретних пропозицій, які можуть бути використані нашими дипломатами при вирішені завдань повоєнного відродження України.
Чергове засідання ГО «Клуб банкірів» відбулося 23 березня 2023 р. на платформі Інституту економіки та прогнозування НАНУ. Відкриваючи засідання, голова ради ГО Людмила Мостова зауважила, що Клуб банкірів продовжив свою роботу й у воєнних умовах – в інтересах розвитку економіки та банківської системи України. Це спільне з Інститутом економіки та прогнозування НАН України засідання було присвячене темі «Соціально-економічний вимір повоєнного відновлення України».
Директор Інституту економіки та прогнозування НАН України академік НАН України Валерій Геєць у своєму виступі зазначив, що 10 років тому в Інституті, за участі тодішньої завідувачки відділу моніторингових досліджень соціально-економічних трансформацій кандидата соціологічних наук Ольги Балакірєвої розпочалися дослідження, де спробували пов’язати соціальні та економічні виміри. З огляду на вже нинішні опитування Інституту соціології було виявлено зміни рівня задоволеності населення та вимог до життя з 2010 р по 2021 р. Перед війною населення було поділене на тих, хто задоволений, та тих, хто мав претензії до державної влади. Тоді як у 2022 р. понад 70% українців солідаризувалися і протягом перших 3–5 років після закінчення війни готові витримувати складні життєві умови, якщо економіка розвиватиметься динамічно і паралельно відбуватиметься процес інтеграції у світове співтовариство. Це допоможе забезпечити соціальну стабільність на певний час для проведення необхідних реформ в інтересах повоєнного економічного відновлення.
Доповідач
відзначив, що в умовах повоєнної економіки інституційна роль банківської
системи має змінитися, адже надходитиме міжнародна фінансова допомога і
необхідно буде реалізовувати велику кількість проєктів не за власні кошти. Реалізація
політики економічного зростання – зона відповідальності також і банківської
системи.
Голова спостережної ради Кристалбанку Вадим Копилов наголосив, що дуже важливою є готовність банківської системи до участі в загальному процесі відновлення економіки. Наразі вона не готова для реалізації великих обсягів проєктів самотужки, тому перед регулятором стоїть завдання, щоб довести інструменти виконавчої влади до всієї банківської системи, створити пріоритети, аби банківська система змогла сама, за рахунок свого потенціалу задовольняти ці запити.
У свою чергу, В. Геєць зауважив, що плани міжнародних організацій щодо економічного відродження України є нереалістичними за термінами, адже досягнення норми нагромадження на рівні 25–30% займе щонайменше 5–7 років.
Президент ДННУ «Академія фінансового управління» академік НАН України Тетяна Єфименко акцентувала увагу на необхідності врахування прогнозів міністерств оборони, дискусій на міжнародному рівні щодо тривалої економічної стагнації та глобальної нестабільності, змін в оподаткуванні, стану вітчизняної корупції та бюрократії при розробленні реформ із відновлення.
Голова правління Агентства із рефінансування житлових кредитів, президент Української іпотечної асоціації Сергій Волков зазначив, що в Україні обсяги фінансування не відповідають мінімальним стандартам (іпотечне кредитування становить 0,5% ВВП), а банки не готові до іпотечного кредитування в нинішніх умовах. Тому паралельно з банківською системою в країні існує система фінансових компаній, зокрема венчурних фондів. Обсяги її – приблизно 60% усіх працюючих активів існуючих банків. А фінансування у приватному сегменті втричі більше за портфель роздрібних кредитів всієї банківської системи.
Заступник директора Національного інституту стратегічних дослідженьд.е.н. Ярослав Жаліло підкреслив, що задля уникнення марнування ресурсного потенціалу потрібен комплексний стратегічний і проєктний підхід до відбудови, який має охопити аспекти переходу економіки з режиму війни на режим відновлення. Відновлення економіки потребує не тільки змін в економічному середовищі, а й уваги до соціальних викликів, пов’язаних із поверненням постраждалих до мирного життя. Програма мінімум має охопити зміни в підприємництві, податковій реформі та розміщенні продуктивних сил. На думку Я. Жаліла, роль банків у повоєнній відбудові охоплює питання зменшення NPL, пільгового кредитування, визначення методик з розрахунку шоків у рамках фінансування проєктів відбудови.
У обговоренні також Інститут економіки та прогнозування НАНУ взяли участь заступник директора член-кореспондент НАН України Сергій Кораблін, завідуючий сектором інституціональної економіки Інституту економіки та прогнозування НАНУ д.е.н. Олег Яременко, віце-президент ДННУ «Академія фінансового управління» д.е.н. Олександр Любіч, член Ради НБУ д.е.н. Василь Фурман, завідувач сектору грошово-кредитної політики Національного інституту стратегічних досліджень д.е.н. Дмитро Гладких, завдувач відділу грошову кредитних відносин Інституту економіки та прогнозування НАНУ д.е.н. Є. Бублик, засновник та голова правління ПрАТ "Страхова компанія «Престиж»" к.е.н. Євгеній Бридун, провідний науковий співробітник ДННУ «Академія фінансового управління» к.е.н. А. Дробязко, радник Голови Ради Національного банку України к.е.н. Євген Степанюк, головний консультант відділу нових викликів центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень к.е.н. Іван Ус, провідний науковий співробітник Інституту економіки та прогнозування НАНУ к.е.н. Світлана Брус, колишній заступник Голови Національного банку України Ярослав Солтис, радник голови правління Укргазбанку Владислав Кравець, заступник голови правління АТ Європейський промисловий банк Олеся Листопад, керівник Центрального регіону Корпоративного бізнесу Аккорд банкуВіталій Миронюк та інші.
Л. Мостова підкреслила високий соціальний запит проведеної в Інституті дискусії, подякувала керівництву та співробітникам Інституту економіки та прогнозування за зустріч та за багаторічну плідну співпрацю та окреслила її напрями на майбутнє.
14 березня 2023 року в Залі засідань Президії Національної академії наук України у Києві відбулися академічні читання «Наука – основа незалежності, міцності та обороноздатності держави», присвячені 160-річчю від дня народження видатного вченого і першого Президента Академії Володимира Вернадського. Від ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» з доповіддю «Наукова спадщина Володимира Вернадського і сучасна парадигма економічного розвитку» виступила зав. відділу економічної історії д.е.н. Вікторія Небрат.
У доповіді було розкрито зв’язок вчення Володимира Вернадського з економічною наукою, значення світоглядних та методологічних засад теорії біосфери та ноосфери для вирішення актуальних завдань, що постали перед українським суспільством, державою та Академією наук.
Доповідачка наголосила на джерелах формування економічної складової вчення академіка Вернадського, адже його батько – Іван Васильович Вернадський (1821–1884) – був професійним вченим-економістом, професором і завідувачем кафедри політичної економії та статистики у Київському університеті св. Володимира. Іван Вернадський визначав політичну економію як науку про засоби задоволення потреб людини. Тому не дивно, що в теорії Володимира Івановича Вернадського також реалізована ідея цінності людського життя, значення людської діяльності в планетарному вимірі, а також ідея відповідальності за результати господарювання.
У доповіді було представлено роль Володимира Вернадського у створенні Української академії наук, зокрема, у формуванні економічного напряму досліджень, його позицію як Президента Академії щодо необхідності вивчення природно-ресурсного потенціалу, моделювання просторового розвитку, оптимізації територіальної структури народного господарства. Зокрема, нагадала В. Небрат, з цією метою у 1919 р. з ініціативи та під головуванням В. Вернадського була створена Комісія для досліду виробничих сил України, у тому ж році перейменована у Комісію для виучування природних багатств України. Були створені секції з вивчення корисних копалин, гідротехніки, будівельних матеріалів України, палива; відділи з геологічних досліджень донецького вугілля, гідрології, меліорації, болотознавства та ін. Наприкінці 1919 р. Комісія з вивчення продуктивних сил була найструктурованішою та найчисельнішою установою УАН. Вона неодноразово змінювала назву, але продовжувала працювати як академічний підрозділ, відповідальний за вивчення природних багатств України, оптимізацію просторового розміщення та використання економічного потенціалу. Рада з вивчення продуктивних сил проіснувала до 2010 р., коли на її базі було створено Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України.
Володимир
Вернадський заклав траєкторію розвитку Академії відповідно до запитів і вимог
динамічно змінного соціального, політичного та економічного середовища. Ця
траєкторія передбачає, що пріоритетні напрями досліджень і відповідні наукові
підрозділи не лише слідуватимуть тими напрямами, що були відкриті й
започатковані видатним вченим, а й будуть адаптивними до змін і нових викликів.
В умовах стрімких і масштабних змін просторового розвитку економічних систем, у
тому числі національного господарства України, доцільною є імплементація в
структуру і напрями досліджень нового розуміння економічного простору та
економічного потенціалу. Слідуючи ідеї Володимира Вернадського про те, що наука
– це чинник і рушій розвитку людства, варто зосередити наукові дослідження на
забезпеченні успішної структурної трансформації з урахуванням нових підходів до
економічного розвитку на засадах єдності економічного, соціального та
екологічного.
В.
Небрат у своїй доповіді також зупинилася на внеску Володимира Вернадського у
розвиток загальнонаукової та економічної методології досліджень, основних
складових концепції Вернадського в економічному вимірі, розкрила прогностичний
потенціал його вчення в частині передбачення глобальних загроз, які створює
саме людство; формування знаннєвої економіки та інформаційно-інноваційного
суспільства як наступного рівня розвитку біосфери і ноосфери. Відштовхуючись
від принципу єдності праці й розуму та масштабів людської діяльності,
Вернадський передбачив економічну та інформаційно-комунікаційну глобалізацію.
Вченням про місце людини в еволюції біосфери та трансформації живої оболонки
Землі він заклав основи екологічного світогляду. Адже, за Вернадським,
суспільне відтворення – це не перероблення ресурсів, а відтворення людини як
складової глобальної живої системи.
У
підсумку доповіді було зазначено, що сучасна економічна парадигма сталого
розвитку прямо наслідує вчення Вернадського про суть і місце людської
діяльності. Тому розвиток академічних досліджень також має слідувати логіці
системного підходу до структурних реформ для забезпечення та реалізації
цілісності, стійкості та керованості економічного розвитку в технологічному,
просторовому, галузевому та соціогуманітарному вимірах.
В умовах обумовлених війною викликів потрібна наука, що зміцнює Україну як державу, дослідження, що забезпечують економічний суверенітет і геоекономічну перспективу України. Можливо, деякі галузі знання, представлені в НАН, мають кращі наукометричні показники. Можливо, ці галузі більш інтегровані в міжнародну наукову спільноту і це сприяє авторитету українських дослідників – вони мають хороші перспективи залучення до міжнародних проєктів і навіть запрошення для продовження роботи в кращих, з точки зору наукового забезпечення, умовах. Але за критичних теперішніх умов пріоритетними є дослідження, спрямовані на розроблення шляхів і механізмів забезпечення Перемоги і відбудови України. З цими завданнями ані корпоративна, ані університетська наука самі по собі не впораються: корпоративна – бо орієнтована на прикладні розробки з швидкою комерційною віддачею, університетська – бо «зав’язана» на гранти й міжнародну мобільність молодих наукових кадрів. Тобто, суголосно ідеям Володимира Вернадського, створення й зміцнення наукового підґрунтя незалежності, економічної стійкості й обороноздатності держави – це місія Національної академії наук України, завдання для кожного з нас.
2 березня 2023 р. відбулося засідання круглого столу до 160-річчя від народження Володимира Вернадського – всесвітньовідомого вченого, одного із засновників і першого Президента Української академії наук.
Ініціаторами широкої академічної дискусії з питань актуальності та універсальності наукової спадщини видатного
мислителя виступили Наукове товариство ім. Сергія Подолинського та відділ
економічної історії ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України».
До проведення круглого столу як співорганізатори долучилися ДУ «Інститут
економіки природокористування та сталого розвитку НАН України», Наукова
бібліотека ім. М.В. Довнар-Запольського та кафедра економічної теорії КНЕУ
імені Вадима Гетьмана. У роботі форуму взяли участь науковці установ НАН
України і провідних вищих навчальних закладів з Києва, Львова, Одеси, Харкова,
Сум, Херсону, Умані.
Від Інституту економіки та прогнозування з доповідями виступили: д.е.н., зав. відділу економічної історії Вікторія Небрат з доповіддю «Академічні дослідження: бачення Володимира Вернадського і сучасні суспільні запити»; к.е.н., наук. співр. відділу економічної історії Олександра Курбет з доповіддю «Переосмислення ролі науки у повоєнному світі»; д.е.н., проф., пров. наук. співр. Володимир Липов з доповіддю «Цифровізація у сфері відновлюваної енергетики: енергетичні мікромережі як інструмент сталого розвитку».
Результати своїх наукових досліджень, власну позицію щодо напрямів розвитку ідей Володимира Вернадського в сучасному науковому дискурсі та потенціалу його світоглядної парадигми для практичної реалізації національної стратегії повоєнної відбудови України також представили: д.е.н., проф., гол. наук. співр. відділу економічної історії Наталія Супрун («Теорія ноосфери В. Вернадського як предтеча парадигми сталого розвитку»); д.е.н., проф., гол. наук. співр. відділу форм та методів господарювання в агропродовольчому комплексі Любов Молдаван («Парадигма сталого розвитку аграрного сектора в контексті ноосферного вчення В. І. Вернадського»); кандидат економічних наук, старший науковий співробітник відділу економічної історії Ольга Кудласевич («Прогностичний потенціал вчення В. Вернадського»); головний економіст відділу економічної історії Тетяна Новик («Відповідальне споживання та суспільний добробут у контексті теорії Володимира Вернадського»); молодший науковий співробітник відділу розвитку виробничої інфраструктури Ірина Плюта («Модернізація інфраструктури електропостачання на засадах концепції сталого розвитку»).
Засідання проходило у форматі zoom-конференції, за його підсумками готується відеозвіт та електронне видання матеріалів. З повним складом учасників і тематикою виступів можна ознайомитися тут.
Ukrainian
