Формування ефективної національної інноваційної системи сьогодні є одним з найважливіших завдань для урядів більшості країни, в т.ч. країн Східного партнерства. Визначення напрямів інноваційної політики держави, в свою  чергу, вимагає володіння об’єктивною інформацією щодо стану інноваційної діяльності, бар’єрів та шляхів їх подолання. Аналітичними інструментами інноваційної політики, що широко використовуються у світі, є Глобальний інноваційний індекс, Європейське інноваційне табло тощо. Вони, як правило, складаються з досить легко порівнюваних індикаторів, що охоплюють ресурси на вході в інноваційну систему (освіта, інфраструктура, обсяги ДіР і т.ін), та індикатори результативності (високотехнологічний експорт, патентна активність тощо). Водночас вони не дають розуміння регулювання, інструментів, інститутів та процесів, які сприяють або перешкоджають інноваційній діяльності. З огляду на це Європейська економічна комісія ООН розпочала розробку індексу інноваційної політики для країн Східного партнерства.

З метою експертного обговорення можливостей використання запропонованого індексу та розрахунку його складових 14 грудня 2017 року в ДУ "Інститут економіки та прогнозування НАН України" було проведено методологічний семінар «Інноваційна політика та розробка індексу інноваційного розвитку для країн Східного партнерства».

Роботу міжнародного семінару розпочав заступник міністра освіти і науки М.В.Стріха. Учасників семінару привітали директор Інституту економіки та прогнозування академік В.М.Геєць, керівник проекту з промислового та інноваційного розвитку Офісу реформ при Кабінеті Міністрів України О.В.Болібок, які наголосили на актуальності цього заходу для України  та важливості залучення вітчизняних фахівців до міжнародного експертного співтовариства.

У роботі семінару взяли участі експерти з Білорусі, Великої Британії, Вірменії, Грузії, Молдови, України, а також фахівці Європейського банку реконструкції та розвитку, Організації економічного співробітництва та розвитку, Європейської економічної комісії ООН тощо. Україну представляли генеральний директор директорату інноваційної діяльності та трансферу технологій Д.Ю.Чайка, директор департаменту залучення інвестицій Міністерства економічного розвитку і торгівлі А.В.Демчук, фахівці Українського інституту науково-технічної експертизи та інформації  та Інституту економіки та прогнозування тощо.

Голова секції з розвитку інноваційної політики Європейської економічної комісії ООН Андерс Йонсон у своїй доповіді визначив спільні для країн Східноєвропейського регіону проблеми інноваційного розвитку та формування інноваційної політики. Д.е.н., проф. І.Ю.Єгоров (ІЕП НАНУ) більш детально розповів про стан інноваційного розвитку в Україні та особливостях застосування методології Європейського інноваційного табло в країнах регіону. В свою чергу Мартін Поспісіл (ЄБРР) ознайомив учасників з методологічним підходом ЄБРР до вимірювання інноваційного розвитку  та знаннєвої економіки.  Патрік Прузинські (ОЕСР) свою доповідь присвятив методології формування індексу політики щодо розвитку МСП.

Проф. Славо Радошевич (Велика Британія) презентував структуру та методологію побудову індексу інноваційної політики, метою якого є вдосконалення інноваційної політики в різних країнах, сприяння обміну досвідом та належними практиками інноваційної політики та стимулювання політичного діалогу між різними стейкхолдерами. Передбачається, що індекс вимірюватиме чотири складові: систему державного управління інноваційним розвитком; інструменти інноваційної політики; процес формування інноваційної політики; інституційну спроможність у сфері інноваційної політики. Кожна складова оцінюватиметься за шестибальною шкалою на основі якісних даних.

За підсумками семінару експерти з різних країн наголосили на важливості запровадження індексу у практику з метою підвищення ефективності національної інноваційної політики.

Члени Клубу банкірів і всі небайдужі до стану справ у вітчизняній банківській системі, хто регулярно бере участь у засіданнях Клубу, добре знають, що у фокусі уваги під час обговорення перебувають найактуальніші, найгарячіші питання сучасного банківського життя. Але коли закінчується рік, цілком природно виникає бажання як проаналізувати все, що відбулося упродовж нього, так і трошки зазирнути у майбутнє, поміркувати над стратегією розвитку банківської системи, її можливостями і перспективами. Саме тому для свого засідання, яке відбулося 8 грудня 2017 р. у приміщенні Університету банківської справи, рада Клубу банкірів обрала тему: «Банківська система України через 5 років. Можливі сценарії». До участі у засіданні були запрошені представники Ради Національного банку, комітетів Верховної Ради, керівники провідних вітчизняних банків, страховики, вчені-економісти, фінансові експерти та аналітики.

Першу доповідь, з огляду на тему засідання, виголосив старший науковий співробітник відділу грошово-кредитних відносин ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», к. е. н. Євген Бублик:  «Під впливом глобальних та регіональних факторів: банківська система України через п’ять років». Доповідач зауважив, що "на розвиток вітчизняної банківської системи помітним чином впливають також глобальні та регіональні тренди. Зокрема, скорочення кількості банківських установ та відділень, зростання частки NPL, зниження частки кредитів у економіці та замороження банківського інвестиційного кредитування – процеси поширені на європейських ринках. Звичайно, специфічні внутрішні події та обставини суттєво поглибили негативну сторону цих процесів, проте глобальні тренди визначатимуть напрями розвитку вітчизняного банківського ринку й протягом наступних п’яти років. Відповідно революційний характер технологічних змін на світових банківських ринках формує вагомі виклики для регуляторів банківського ринку України. Потрібно забезпечити не тільки подолання існуючих на ньому проблем, відтворити повноцінну структуру ринкових інститутів та інструментів, але й забезпечити у найближчі п’ять років адекватне регулювання".