Ukrainian
English 
18 грудня 2017 р. у Києві відбувся міжнародний семінар, присвячений використанню моделі TIMES-Україна для прогнозування розвитку вітчизняної енергетики на довгострокову перспективу, за результатами цьогорічної співпраці Інституту економіки та прогнозування НАН України з Українсько-данським енергетичним центром і Данським енергетичним агентством. Розроблення моделі TIMES-Україна стартувало в Інституті економіки та прогнозування НАН України понад 10 років тому в рамках науково-технічних проектів Національної академії наук України. Відтоді ця модель використовувалася в низці національних документів стратегічного характеру. Провідний науковий співробітник сектору прогнозування розвитку паливно-енергетичного комплексу відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків Інституту, к. т. н. О.А.Дячук представив можливості використання моделі TIMES-Україна, зокрема, для оцінювання ключових показників ефективності Енергетичної стратегії України. Більше читайте тут
ЗУПИНИТИ ВІЙНУ!
Звернення ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
В Україні війна. Її розв’язала Росія. «Русский мир» приніс нашому народові горе, смерть та розруху. Він намагається стерти з землі переважно російськомовні Харків, Суми і Маріуполь. Залишає на своєму шляху знищені села Слобожанщини, Чернігівщини та Київщини. Руки загарбників у крові невинних дітей. Цьому немає і ніколи не буде жодного виправдання.
Окупантів словами не зупинити, але мовчати не можна.
Ми звертаємся зі словами вдячності до наших захисників-військових, добровольців тероборони, добробатівців, волонтерів, мільйонів наших співвітчизників, які щодня роблять все, щоб забезпечити нас світлом, теплом та їжею.
Ми дякуємо всьому світові, який встав на захист наших прав та свобод. Ми ніколи не забудемо іноземних добровольців, які ризикують життям, захищаючи наші родини. Ми цінуємо підтримку міжнародної наукової спільноти. Ми чуємо при цьому і голоси російських громадян, але нас продовжують вбивати. Щодня. Щоночі. Жінок, дітей, старих та немічних людей.
Нас вбивають за те, що ми не хочемо «русского мира». За те, що ми захищаємо свою землю. За наш європейський вибір. За наше майбутнє.
Гармати змінюють та надають страшного сенсу взаємовідносинам історичних сусідів. Їх жнива – десятки тисяч вбитих та скалічених, мільйони біженців, знищені міста та села, зруйновані мости, спотворені долі.
Це – не наш вибір. Це – вибір країни-агресора. Але ми вистоїмо. Ми повернемося до нормального життя, до звичайних людських відносин. Ми змусимо нас поважати. І це відбудеться тим скоріше, чим міцнішими будуть всі ті, для кого життя кожної людини є дивом, а не «тріскою при рубанні дров».
Державне благословення вбивства – важкий морок середньовіччя. Весь світ бачить, як він опускається на Росію. Це – безвихідь. Щоб остаточно не потрапити до неї, треба зупинитися. Це перше, що треба зробити, щоб не перетворитися на вічного ізгоя, який всім заздрить, всім погрожує і всіх жахається.
Безумовна зупинка вогню та перемовини – перший крок від цієї прірви. Його треба робити негайно. Заради тих, чиї життя ще можна зберегти. Заради припинення цієї божевільної війни. Заради всіх тих, хто ще може після неї народитися.
ОСТАНОВИТЬ ВОЙНУ!
Обращение ДУ «Институт экономики и прогнозирования НАН Украины»
В Украине война. Ее развязала Россия. «Русский мир» принес нашему народу горе, смерть и разруху. Он пытается стереть с лица земли преимущественно русскоязычные Харьков, Сумы и Мариуполь. Оставляет на своем пути уничтоженные села Слобожанщины, Черниговщины и Киевщины. Руки захватчиков в крови невинных детей. Этому нет и никогда не будет никакого оправдания. Оккупантов не остановить словами, но молчать нельзя.
Мы обращаемся со словами благодарности к нашим защитникам-военным, добровольцам теробороны, добробатовцам, волонтерам, миллионам наших соотечественников, ежедневно обеспечивающих нас светом, теплом и едой.
Мы благодарим весь мир, который встал на защиту наших прав и свобод. Мы никогда не забудем иностранных добровольцев, которые рискуют жизнью, защищая наши семьи. Мы ценим поддержку международного научного сообщества. Мы слышим при этом и голоса русских граждан, но нас продолжают убивать. Ежедневно. Каждую ночь. Женщин, детей, стариков и немощных.
Нас убивают за то, что мы не хотим «русского мира». За то, что мы защищаем свою землю. За наш европейский выбор. За наше будущее.
Пушки меняют и придают страшный смысл взаимоотношениям исторических соседей. Их жатва – десятки тысяч убитых и искалеченных, миллионы беженцев, уничтоженные города и села, разрушенные мосты, искореженные судьбы.
Это – не наш выбор. Это – выбор страны-агрессора. Но мы выстоим. Мы вернемся к нормальной жизни, к обычным человеческим отношениям. Мы заставим нас уважать. И это случится тем скорее, чем более стойкими будут все те, для кого жизнь каждого человека – чудо, а не «щепка при рубке дров».
Государственное благословение убийства – тяжелый мрак средневековья. Весь мир видит, как он поглощает Россию. Это – тупик. Чтобы в нем не застрять бесповоротно, нужно остановиться. Это первое, что нужно сделать, чтобы не превратиться в вечного изгоя, который всем завидует, всем угрожает и во всех видит врагов.
Безусловная остановка огня и переговоры – первый шаг от края пропасти. Его нужно делать немедленно. Ради тех, чьи жизни еще можно сохранить. Ради прекращения этой безумной войны. Ради всех тех, кто еще может после нее родиться.
STOP THE WAR!
Address of the Institute for Economics and Forecasting of the National Academy of Sciences of Ukraine
There is a war in Ukraine. This war was started by Russia. “Russian World” has brought our people grief, death and destruction. This “World” is trying to wipe out mostly Russian-speaking Kharkiv, Sumy and Mariupol. This “World” is leaving behind the destroyed villages of Slobozhanshchyna, Chernihiv and Kyiv regions. The hands of the invaders are stained with the blood of innocent children. There is no excuse for this and there will never be.
The occupiers cannot be stopped by words, but it is impossible to remain silent.
We express our gratitude to our military defenders, fighters of territorial defense and volunteer battalions, benefactors, volunteers, and millions of our compatriots, who do their best every day to provide us with light, warmth and food.
We thank the whole world for standing up for our rights and freedoms. We will never forget the foreign volunteers who risk their lives to protect our families. We appreciate the support of the international scientific community. We also hear the voices of protest of Russian citizens, but we continue to be killed. Daily. Every night. Women, children, the elderly and disabled.
We are being killed for not wanting the “Russian World.” For protecting our land. For adhering to our European choice. For wanting to have our own future.
Guns change and give terrible meaning to the relationship of historical neighbors. Their harvest is tens of thousands killed and maimed, millions of refugees, destroyed cities and villages, ruined bridges, distorted destinies.
This is not our choice. This is the choice of the aggressor country. But we will endure. We will return to normal life, to ordinary human relationships. We will make respect us. And this will happen the sooner the stronger will be all those for whom everyone’s life is a miracle, rather than a “chip that must fly”.
The state blessing of murder is the heavy gloom of the Middle Ages. The whole world sees how this darkness is descending on Russia. This is a deadlock. In order not to be finally trapped in it, need to stop. This is the first thing to do so as not to become an eternal outcast who envies, threatens and terrifies everyone.
An unconditional ceasefire and negotiations are the first step out of this abyss. It must be done immediately. For the sake of those whose lives can still be saved. To end this crazy war. For the sake of all those who can still be born after it.
Archive for грудня, 2017
Інноваційна політика та розробка індексу інноваційного розвитку для країн Східного партнерства
Формування ефективної національної інноваційної системи
сьогодні є одним з найважливіших завдань для урядів більшості країни, в т.ч. країн Східного партнерства. Визначення напрямів інноваційної політики держави, в свою чергу, вимагає володіння об’єктивною інформацією щодо стану інноваційної діяльності, бар’єрів та шляхів їх подолання.
Аналітичними інструментами інноваційної політики, що широко використовуються у світі, є Глобальний інноваційний індекс, Європейське інноваційне табло тощо. Вони, як правило, складаються з досить легко порівнюваних індикаторів, що охоплюють ресурси на вході в інноваційну систему (освіта, інфраструктура, обсяги ДіР і т.ін), та індикатори результативності (високотехнологічний експорт, патентна активність тощо). Водночас вони не дають розуміння регулювання, інструментів, інститутів та процесів, які сприяють або перешкоджають інноваційній діяльності. З огляду на це Європейська економічна комісія ООН розпочала розробку індексу інноваційної політики для країн Східного партнерства.
З метою експертного обговорення можливостей використання запропонованого індексу та розрахунку його складових 14 грудня 2017 року в ДУ "Інститут економіки та прогнозування НАН України" було проведено методологічний семінар «Інноваційна політика та розробка індексу інноваційного розвитку для країн Східного партнерства».
Роботу міжнародного семінару розпочав заступник міністра освіти і науки М.В.Стріха. Учасників семінару привітали директор Інституту економіки та прогнозування академік В.М.Геєць, керівник проекту з промислового та інноваційного розвитку Офісу реформ при Кабінеті Міністрів України О.В.Болібок, які наголосили на актуальності цього заходу для України та важливості залучення вітчизняних фахівців до міжнародного експертного співтовариства.
У роботі семінару взяли участі експерти з Білорусі, Великої Британії, Вірменії, Грузії, Молдови, України, а також фахівці Європейського банку реконструкції та розвитку, Організації економічного співробітництва та розвитку, Європейської економічної комісії ООН тощо. Україну представляли генеральний директор директорату інноваційної діяльності та трансферу технологій Д.Ю.Чайка, директор департаменту залучення інвестицій Міністерства економічного розвитку і торгівлі А.В.Демчук, фахівці Українського інституту науково-технічної експертизи та інформації та Інституту економіки та прогнозування тощо.
Голова секції з розвитку інноваційної політики Європейської економічної комісії ООН Андерс Йонсон у своїй доповіді визначив спільні для країн Східноєвропейського регіону пр
облеми інноваційного розвитку та формування інноваційної політики. Д.е.н., проф. І.Ю.Єгоров (ІЕП НАНУ) більш детально розповів про стан інноваційного розвитку в Україні та особливостях застосування методології Європейського інноваційного табло в країнах регіону. В свою чергу Мартін Поспісіл (ЄБРР) ознайомив учасників з методологічним підходом ЄБРР до вимірювання інноваційного розвитку та знаннєвої економіки. Патрік Прузинські (ОЕСР) свою доповідь присвятив методології формування індексу політики щодо розвитку МСП.
Проф. Славо Радошевич (Велика Британія) презентував структуру та методологію побудову індексу інноваційної політики, метою якого є вдосконалення інноваційної політики в різних країнах, сприяння обміну досвідом та належними практиками інноваційної політики та стимул
ювання політичного діалогу між різними стейкхолдерами. Передбачається, що індекс вимірюватиме чотири складові: систему державного управління інноваційним розвитком; інструменти інноваційної політики; процес формування інноваційної політики; інституційну спроможність у сфері інноваційної політики. Кожна складова оцінюватиметься за шестибальною шкалою на основі якісних даних.
За підсумками семінару експерти з різних країн наголосили на важливості запровадження індексу у практику з метою підвищення ефективності національної інноваційної політики.
Підготовлено Григою В.Ю., Рижковою Ю.О.Виконання НДР
Відділ форм і методів господарювання в агропродовольчому комплексі ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” закінчив НДР “Ресурсні можливості розвитку аграрного сектора економіки України” (керівник -- завідувач відділу, д. е. н. Шубравська О.В). Тема виконувалася з IV кв. 2014 р. по ІІI кв. 2017 р. Довідка про новизну по НДР “Ресурсні можливості розвитку аграрного сектора економіки України” Презентація
Банківська система України через 5 років. Можливі сценарії
Члени Клубу банкірів і всі небайдужі до стану справ у вітчизняній банківській системі, хто регулярно бере участь у засіданнях Клубу, добре знають, що у фокусі уваги під час обговорення перебувають найактуальніші, найгарячіші питання сучасного банківського життя. Але коли закінчується рік, цілком природно виникає бажання як проаналізувати все, що відбулося упродовж нього, так і трошки зазирнути у майбутнє, поміркувати над стратегією розвитку банківської системи, її можливостями і перспективами. Саме тому для свого засідання, яке відбулося 8 грудня 2017 р. у приміщенні Університету банківської справи, рада Клубу банкірів обрала тему: «Банківська система України через 5 років. Можливі сценарії». До участі у засіданні були запрошені представники Ради Національного банку, комітетів Верховної Ради, керівники провідних вітчизняних банків, страховики, вчені-економісти, фінансові експерти та аналітики.
Першу доповідь, з огляду на тему засідання, виголосив старший науковий співробітник відділу грошово-кредитних відносин ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», к. е. н. Євген Бублик: «Під впливом глобальних та регіональних факторів: банківська система України через п’ять років». Доповідач зауважив, що "на розвиток вітчизняної банківської системи помітним чином впливають також глобальні та регіональні тренди. Зокрема, скорочення кількості банківських установ та відділень, зростання частки NPL, зниження частки кредитів у економіці та замороження банківського інвестиційного кредитування – процеси поширені на європейських ринках. Звичайно, специфічні внутрішні події та обставини суттєво поглибили негативну сторону цих процесів, проте глобальні тренди визначатимуть напрями розвитку вітчизняного банківського ринку й протягом наступних п’яти років. Відповідно революційний характер технологічних змін на світових банківських ринках формує вагомі виклики для регуляторів банківського ринку України. Потрібно забезпечити не тільки подолання існуючих на ньому проблем, відтворити повноцінну структуру ринкових інститутів та інструментів, але й забезпечити у найближчі п’ять років адекватне регулювання".
Оцінювання наукових організацій в Україні: як використати досвід Німеччини
6 грудня 2017 року в конференц-залі Інституту економіки та прогнозування НАН України відбувся українсько-німецький семінар «Оцінювання наукових організацій в Україні: можливе використання досвіду Німеччини». Семінар був організований в рамках спільного проекту «Оцінка оцінювання наукових організацій в Україні: можливе використання досвіду Німеччини (Eval-Science)», що фінансується Міністерством освіти і науки України та Федеральним міністерством освіти та досліджень Німеччини.
Під час семінару були представлені та обговорені результати виконання першого етапу спільного проекту. Д-р екон. наук., проф. Ігор Єгоров доповів про результати оцінювання наукових організацій НАН України за новою методикою оцінювання ефективності діяльності наукових установ НАН України, розробленою відповідно до Концепції розвитку НАН України на 2014–2023 роки. Проф. Ютта Гюнтер з Бременського університету у своїй доповіді «Досвід Асоціації Ляйбниця в оцінюванні наукових установ: проблеми та досягнення» акцентувала увагу на питанні відбору членів експертних комісій та проблемах щодо запобігання конфлікту інтересів, особливостях оцінювання наукових підрозділів та практичних наслідках оцінювання установ Асоціації Ляйбніца. Крім цього, вона повідомила про напрями вдосконалення методики оцінювання Асоціації Ляйбниця, зокрема – щодо розподілу критеріїв оцінювання на основні та другорядні з урахуванням типу та тематичної спрямованості установи, а також щодо запровадження групового оцінювання, що дасть можливість зекономити кошти на проведення оцінювання міжнародними експертами.
Д-р фіз.-мат. наук Олександра Антонюк з Інституту математики зробила огляд поточної процедури оцінювання з урахуванням ролі та функцій офісу оцінювання наукових установ НАН України та визначила напрями вдосконалення цієї процедури.
Під час дискусії к.е.н., с.н.с Віталій Грига звернув увагу на проблеми оцінювання діяльності адміністрації наукових установ та можливі наслідки негативного оцінювання. Н.с. Юлія Рижкова наголосила на проблемі з підготовки висновків експертними комісіями під час проведення оцінювання. Учасники також обговорили питання оцінювання публікаційної активності та необхідності забезпечити баланс між кількістю та якістю публікацій, адже суто формальний підхід до оцінювання кількості суттєво зменшує не лише якість публікацій, а й мотивацію до наукової роботи взагалі.
За підсумками семінару було визначено, що максимально об’єктивне оцінювання наукових установ є одним з основних завдань реформування наукової сфери в Україні. Врахування досвіду Німеччини, проблеми та шляхи його вирішення буде корисним для вдосконалення оцінювання ефективності діяльності наукових установ НАН України.
Також учасники обговорили плани роботи з реалізації проекту на 2018 рік.