Вітаємо Вас на порталі Інституту економіки та прогнозування Національної академії наук України
Сайт було оновлено. Перейти на старий сайт

Новини Інституту

Виступи наших співробітників у ЗМІ

23 березня 2015 р. портал «Источник» (http://www.istochnik.info)  у рубриці «Транспорт» опублікував коментарі завідувача відділу розвитку виробничої інфраструктури к.е.н. О.І.Никифорук та провідного наукового співробітника цього ж відділу к.е.н. О.Ф. Ляшенко щодо можливостей державно-приватного партнерства в портовому господарстві України («Концесія портів може бути прикриттям роздачі держвласності – вчені»).
Докладніше див. тут

Провідного вченого нашого Інституту обрано членом-кореспондентом НАН України

foto_SkrЩиро вітаємо доктора економічних наук, професора, головного наукового співробітника з покладенням обов’язків завідувача відділу моделювання та прогнозування економічного розвитку, Заслуженого економіста України Марію Іллівну Скрипниченко із обранням членом-кореспондентом Національної академії наук України по Відділенню економіки за спеціальністю «Економетрика»!

Бажаємо подальшого творчого неспокою та невтомності у здоланні нових наукових вершин!

Життя і служіння агроекономічній науці на зламі суспільно-політичних епох

10 березня ц.р. в Інституті відбулося засідання круглого столу «Життя і служіння агроекономічній науці на зламі суспільно-політичних епох», присвячене 90-річчю від дня народження Володимира Васильовича Юрчишина – видатного вітчизняного вченого економіста-аграрника, академіка Національної академії аграрних наук України. Вітали ювіляра представники всіх установ та організацій, де він працював упродовж життєвого шляху, – зокрема, Національної академії аграрних наук України, ННЦ «ІАЕ», НУБіП,  а також його учні та послідовники, які  представляють багато регіонів України. І сьогодні Володимир Васильович сповнений енергії продовжувати справу свого життя – захищати село та селянство, які опинилося перед загрозою багатьох викликів. Його надихає на наукові дослідження  три вічні святині – родина, селянство й Україна.  Вчений у черговий раз закликав  наукову спільноту об’єднатися для вирішення тих проблем, які поставили українське село на межу виживання. Провідні вчені-аграрники відзначили не тільки беззаперечні заслуги вченого,  а й підтримали окреслені ним орієнтири, які мають набути теоретичної завершеності, а головне – стати основою стратегії сільського розвитку України.

На круглому столі було презентовано випущену спеціально до ювілею книгу «Cелянський син: дух і справа академіка Володимира Юрчишина».

kn_Yurchishin

 Cелянський син: дух і справа академіка Володимира Юрчишина/за ред. чл.-кор. НАН України О.М.Бородіної ; НАН України, ДУ «Ін-т екон. та прогнозув. НАН України». – К. , 2015. – 352 с. ; табл., іл.

ISBN 978-966-02-7507-2

У виданні висвітлено основні етапи життя, науково-дослідної та науково-педагогічної діяльності В.В.Юрчишина – видатного вченого економіста-аграрника, академіка Національної академії аграрних наук України.

Для науковців і всіх, хто цікавиться історією та станом аграрно-економічної науки.

Дослідження перспективних напрямів забезпечення сталого розвитку України з використанням економіко-математичних модельних засобів

Сектор прогнозування розвитку паливно-енергетичного комплексу відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків закінчив роботу над науковим проектом «Економіко-математичні модельні засоби підтримки прийняття рішень для забезпечення принципів сталого розвитку України»; ІІ (V) етап: «Дослідження перспективних напрямів забезпечення сталого розвитку України з використанням економіко-математичних модельних засобів» (науковий керівник теми – завідувач сектора, канд. екон. наук Подолець Р.З.).

Уперше в Україні авторський колектив провів факторний сценарний аналіз наслідків реалізації політики сталого розвитку енергетики країни в довгостроковій перспективі з використанням комплексу спеціалізованих модельних засобів, що дозволило визначити вклад (пріоритетність) окремих політик (заходів) для досягнення заданих критеріїв сталості розвитку енергетики, зокрема, відповідно до міжнародних зобов’язань України щодо розвитку відновлювальних джерел енергії, підвищення енергоефективності, скорочення викидів парникових газів тощо, а також кількісно оцінити інвестиційні потреби, можливі економічні втрати за категоріями споживачів енергетичних ресурсів на окремих етапах економічного розвитку та шляхи попередження або компенсації таких втрат.

Удосконалено комплексний модельний інструментарій, що складається з лінійної оптимізаційної моделі енергетичної системи (TIMES-Україна) та обчислювальної моделі загальної рівноваги з розширеним енергетичним блоком (ОМЗР+Е) у частині структурної інтеграції модельних засобів, сезонних характеристик та горизонту прогнозування, умов і обмежень розвитку енергетичного сектора України до 2050 р., розширенні множини параметрів, що використовуються в ітераційному процесі обміну даними між моделями. Удосконалення модельного інструментарію забезпечує можливість його використання як системи підтримки прийняття рішень для урахування критеріїв сталого розвитку в процесі державного управління та стратегічного планування розвитку енергетики України (при розробленні (актуалізації) галузевих програмних документів), що за рівнем науково-технічної розробки не має аналогів в Україні.

Отримали подальший розвиток методичні підходи до комплексного використання економіко-математичних моделей різних класів для прогнозування та оцінки наслідків впровадження політики сталого енергетичного розвитку шляхом реалізації підходу “слабкої інтеграції” моделей (softlinking) через проведення процедури ітераційних розрахунків. Запропонований алгоритм передбачає додаткову процедуру верифікації та калібрування даних, отриманих після кожної ітерації модельних розрахунків, що проводиться до досягнення визначеного рівня відхилення між уніфікованими результуючими змінними моделей.

Міжнародна науково-практична конференція «Внутрішньо переміщені особи в Україні: реалії та можливості», 27 лютого 2015 р.

27 лютого 2015 р. в Інституті економіки та прогнозування відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Внутрішньо переміщені особи в Україні: реалії та можливості», присвячена пошуку шляхів допомоги вимушеним переселенцям і виробленню загальної стратегії такої допомоги.

Усі виступи та презентації під час конференції було згруповано у чотири сесії, кожну з яких було присвячено окремому тематичному напряму.

  • Сесія 1. Проблемні питання та позитивний потенціал вимушеної внутрішньої міграції населення в контексті модернізації країни.
  • Сесія 2. Потреби внутрішньо переміщених жінок та осіб похилого віку в Україні.
  • Сесія 3. Формування правових механізмів вирішення проблем внутрішньо переміщених осіб.
  • Сесія 4. Фінансові механізми залучення міжнародної донорської допомоги та організаційне забезпечення розв’язання проблем внутрішньо переміщених осіб в Україні.

Співробітники Інституту економіки та прогнозування НАН України, а також Інституту демографії і соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України взяли найактивнішу участь в роботі заходу.

Нижче наведено програму конференції, окремі матеріали і презентації виступів.

Програма конференції

Презентації

Матеріали

Запрошуємо всіх бажаючих висловити свої побажання і зауваження стосовно наведених проектів рекомендацій і програм. Коментарі надсилати Івану Тітарю на  titarivan@ief.org.ua  до 5 березня 2015 року включно.

Конференцію організовано Інститутом економіки та прогнозування НАН України спільно з Інститутом демографії і соціальних досліджень НАН України, Фондом народонаселення ООН та ГО «Конгрес Сходу України».

IMG_0118  IMG_0077

IMG_0099  IMG_0112

IMG_0068

Про реформування місцевого самоврядування – читайте статтю головного наукового співробітника Інституту, д.е.н. Попової О.Л. у газеті “Дзеркало тижня” № 4 за 6 лютого 2015 р.

Реформуємо місцеве самоврядування “як у Польщі”: хто більше?

Ольга Попова 

 Ситуація із задекларованою владою реформою місцевого самоврядування в Україні виглядає революційною: “верхи не можуть, низи не хочуть”. 

Верхи, централізувавши ресурси та фінанси, не можуть фінансувати переважно за рахунок бюджетних коштів утримання навіть управлінського персоналу в нинішній, на їхню думку, – завеликій кількості сільських рад. А представники місцевих рад виступають проти об’єднання громад, мотивуючи це не лише позбавленням їх посад. Законопроект “Про добровільне об’єднання територіальних громад” просувається надто важко і поданий на повторне друге читання з вилученою статтею 12, яка передбачала наявність перспективного плану об’єднання територіальних громад, що мав розроблятися обласними державними адміністраціями і затверджуватися Кабінетом міністрів. Підкреслюється добровільність об’єднання, відсутність адміністративного тиску, стимулювання економічними важелями. Але чітко заявляється на високих рівнях, що “місцеву виборчу кампанію… маємо провести вже в рамках нових створених укрупнених громад” (DT.UA №1 2015 р.). Тобто до жовтня 2015 р. мають бути створені “нові укрупнені громади”.

У дискусіях прихильники реформування найчастіше послуговуються досвідом Польщі, де проведена реформа місцевого самоврядування вважається однією з найбільш успішних. Тому варто порівняти хоча б середні показники масштабів самоврядних громад у них і в нас – їх населення, території тощо. Важливо акцентувати увагу на особливостях розселення у сільській місцевості, бо без цього “запозичення” і найбільш вдалої моделі може мати неочікувані наслідки для сільського розвитку. Хоча наведені параметри є “середньою температурою по госпіталю”, все ж таки кількісні критерії трохи упорядковують бачення.

Очільники й автори започаткованої в Україні реформи місцевого самоврядування стверджують, що будемо реформувати за прикладом Польщі. Справді, проведена реформа місцевого самоврядування вважається однією з найбільш успішних у Польщі. У результаті її оформилася нова система управління, побудована на децентралізації влади. Триступеневе територіальне самоврядування тут не має ієрархічної структури: гміна як базова одиниця, повіт (на українських теренах – район) і воєводство (область) – незалежні одне від одного і разом підпорядковуються нагляду з боку держави у визначених законом рамках. Модель влади змінилася на користь громад і реалізації їхніх прав на самоврядування. Фінансово самодостатнє місцеве самоврядування саме на базовому рівні змогло перебрати на себе більшість функцій із забезпечення життєдіяльності громад. Ефективне самоврядування стало поштовхом до соціально-економічного розвитку сільських громад і сіл.

На такі ж позитивні результати можна було б сподіватися і в Україні. Але…

Далі – на: http://gazeta.dt.ua/internal/reformuyemo-misceve-samovryaduvannya-yak-u-polschi-hto-bilshe-_.html

Актуальність соціокультурних параметрів економічної модернізації

Протягом травня-грудня 2014 р. відділ моніторингових досліджень соціально-економічних трансформацій Інституту економіки та прогнозування НАН України виконував І етап дослідження за темою «СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ ВИМІР МОДЕРНІЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ» Цільової комплексної програми наукових досліджень НАН України «Модернізація соціокультурної сфери в Європі та Україні», який називається «Актуальність соціокультурних параметрів економічної модернізації».

Особливістю дослідження стало застосування соціокультурного підходу до вимірювання, оцінки та аналізу модернізації економіки України в сучасних умовах. Це дало можливість емпірично оцінити (з використанням методології Г. Хофстеде) культурні виміри потенціалу модернізації економіки України (вперше в розрізі регіонів), встановити вплив різних форм соціального капіталу на стратегії економічної адаптації, розкрити культурні чинники активізації підприємницьких намагань.

З презентацію результатів можна ознайомитись за посиланням.

Моніторинг соціально-економічних очікувань населення (за підсумками 2014 р.)

Відділ моніторингових досліджень соціально-економічних трансформацій Інституту економіки та прогнозування НАН України тривалий час проводить соціологічні опитування, які відображають інформацію щодо динаміки самооцінок матеріального становища, розриву між бажаними та реальними доходами, поширеності тіньових доходів, суб’єктивного сприйняття соціальної структури суспільства, соціально-економічних оцінок і очікувань щодо власного матеріального становища та економічного розвитку.  В презентації представлена динаміка цих показників за весь період спостереження, крім цього наведені дані щодо довіри органам влади, а також поінформованості громадян щодо Програми дій Уряду.

З презентацію можна ознайомитись за посиланням.

Розробка модельних засобів для аналізу і прогнозування надійності роботи Об’єднаної енергетичної системи України

Сектор прогнозування розвитку паливно-енергетичного комплексу відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків закінчив роботу над НДР «Моделювання та економічна оцінка забезпечення надійної роботи Об’єднаної енергетичної системи України при подовженні або виведенні з експлуатації діючих ядерних блоків АЕС»; ІІ етап: «Розробка модельних засобів для аналізу і прогнозування надійності роботи Об’єднаної енергетичної системи України» (науковий керівник теми – завідувач сектора, к.е.н. Подолець Р.З.

У  результаті виконання наукового дослідження авторським колективом на основі ліцензійного модельного засобу МАГАТЕ “WASP-IV” створено модельний оптимізаційний інструментарій для розробки, оцінки та аналізу сценаріїв довгострокового розвитку генеруючих потужностей ОЕС України з урахуванням забезпечення надійності її функціонування “WASP-Україна”. Особливості інструментарію полягають у детальному врахуванні структури генеруючих потужностей ОЕС України, комплексу технічних, економічних та екологічних параметрів їх роботи, можливості задавання критичних величин резервних потужностей та агрегованих показників надійності роботи енергосистеми. За допомогою розробленого модельного інструментарію “WASP-Україна” здійснено експериментальний модельний розрахунок базового сценарію розвитку генеруючих потужностей ОЕС України на період до 2030 року з урахуванням надійності її функціонування, зокрема агрегованих показників імовірності виникнення дефіциту активної електричної потужності в енергосистемі (LOLP) та величини незадоволених потреб споживачів у електроенергії (ENS). Результати розрахунку показали достатній рівень адекватності модельних оцінок перспективної структури генеруючих потужностей, виробництва електроенергії та надійності роботи ОЕС України (без урахування сучасних форс-мажорних обставин в енергетиці).

Інновації та соціально-економічний розвиток України

Відділ інноваційної політики, економіки та організації високих технологій завершив роботу над НДР «Основні проблеми та напрями інноваційного розвитку України у 2015-2020 рр.»

Робота є результатом комплексних досліджень фахівців з декількох наукових установ України (координуючі та загальнометодичні функції з виконання проекту були покладені на ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»). Поглиблено розуміння значення інновацій у відтворювальних процесах у сучасній економіці, виявлено соціально-економічні закономірності, що визначають динаміку інноваційного розвитку як на рівні держави, так і на рівні окремих компаній, зокрема показано, що в інноваційному типі розвитку динамізм змін досягає такого рівня, за якого риси, що характеризують мінливість стану, починають істотно переважати над рисами, що характеризують його стійкість. Показана роль національних інститутів розвитку в реалізації інноваційної політики в умовах кризи, в якій опинилася Україна. Проведено розрахунки динаміки основних показників інноваційного розвитку за останні двадцять років. Розроблено пропозиції щодо посилення впливу інновацій на модернізацію національної економіки завдяки формуванню національних інститутів розвитку, діяльність яких має бути орієнтована на досягнення пріоритетів інноваційного оновлення економіки, зокрема у фінансовій сфері: універсальні та спеціалізовані банки розвитку, експортно-імпортні банки, державні венчурні та лізингові компанії, інноваційні фонди, фонди і агентства регіонального розвитку тощо. Серед інноваційно орієнтованих національних інститутів розвитку інших типів особливо важливого значення повинні набути технопарки, промислові парки, бізнес-інкубатори, наукові центри, індустріальні парки, центри трансферу технологій, центри розвитку дизайну та інші, що сприятимуть розвитку інноваційної інфраструктури і переважно діятимуть на засадах підприємницької діяльності.