Вітаємо Вас на порталі Інституту економіки та прогнозування Національної академії наук України

Наші видання










Посилання




Наші партнери








Новини Інституту

Макропрогноз розвитку економіки України у 2016–2018 рр.

Пропонуємо ознайомитися із Макропрогнозом розвитку економіки України у 2016–2018 рр., підготовленому Інститутом економіки і прогнозування НАН України для Консенсус-прогнозу (літо 2016 року) Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.

Макропрогноз розвитку економіки України у 2016–2018 рр.
Завантажень : 293

 

Сумуємо

Кpavl_Wолектив державної установи «Інститут економіки та прогнозування НАН України» глибоко сумує у зв’язку зі смертю ректора Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, Героя України Анатолія Федоровича ПАВЛЕНКА.

Україна втратила визначного організатора вітчизняної економічної освіти, вченого, мудрого і талановитого керівника.

Висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким Анатолія Федоровича  Павленка та колективу Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана.

Ложка меду в бочці е-дьогтю

Одне з останніх вітчизняних топ-шоу — е-декларації — породило чимало емоцій, причому здебільшого вкрай негативних.

Знайти позитив на цьому похмурому тлі досить складно.  Тим часом рухатися в глибоких сутінках хоча й незручно, та все ж таки краще, ніж у суцільній пітьмі. Тому дещиця пролитого світла все ж таки краща за дрімучі омани, а аналіз “нововиявлених обставин” — за глибоку деморалізацію. Тим більше, що ці обставини містять цікавий фактаж не тільки зі сфери моралі й права, але і з практичної економіки. І першою в цьому ряду стоїть наша національна валюта.

…Примітно й те, що в цій масовій втечі від рідної валюти особливо вирізнилося керівництво Нацбанку, здивувавши всіх своїм феноменальним результатом. Його бажання зберігати особисті заощадження в доларах було продиктоване, напевно, не лише 50-відсотковою інфляцією і курсом гривні, що впав утричі, а й… відсутністю віри у власну політику і результативність своєї роботи. Адже згідно зі статтею 99 Конституції України основною функцією НБУ є “забезпечення стабільності національної грошової одиниці”. Коли керівництво центробанку вірить своїй політиці менше, ніж пересічний банківський вкладник, з цією політикою вочевидь щось негаразд. Сьогодні її візитівкою є плаваючий (нерегульований) курс гривні: згідно з численними заявами НБУ, він давно перейшов на таргетування інфляції (ІТ) і за обмінний курс не відповідає.

…Згідно з підрахунками журналістів, родини 400 народних депутатів зберігають готівкою понад 7 млрд грн. Коли так, ідеться про суму, що перевищує 2% грошової бази, яку сьогодні контролює Нацбанк (355 млрд). Щоб зрозуміти масштаб цих відсотків, доречно згадати, що згідно з діючою програмою EFF увесь приріст грошової бази цього року не повинен перевищити 13,8%, а 2017-го — 12,8. Виходить, що заощадження цих 400 родин впливають на економічний стан усієї країни. І це не кажучи про кошти, вкладені в їхній особистий бізнес! Якщо ці обрані родини почнуть синхронно переміщувати свої мільярди у трикутнику “банк—готівка—валютний ринок”, амплітуда вільних коливань курсу може перевищити 5 грн на кожному доларі. При найгірших розкладах він падатиме із сьогоднішніх 26 до 28–29 грн/дол.

Читайте більше у статті д.е.н., заступника директора Інституту економіки та прогнозування НАН України  С.О.Корабліна “Ложка меду в бочці е-дьогтю”, опублікованій у газеті “Дзеркало тижня. Україна” 26 листопада 2016 р. 

 

Педагог, вчений, новатор

Савлук11 листопада 2016 р. з нагоди 80-річчя доктора економічних наук, професора, Заслуженого діяча науки і техніки України Михайла Івановича Савлука в Інституті економіки та прогнозування НАН України відбувся круглий стіл «Наставник банкірів».

Саме так називають Михайла Івановича багато тих, хто сьогодні працює у банківській сфері, адже він стояв біля витоків перебудови змісту базової навчальної дисципліни «Гроші та кредит» відповідно до ринкової трансформації економіки, виховав цілу плеяду банкірів та вчених. Ще у 1986 році – за соціалізму – він захистив свою докторську дисертацію на тему «Теоретичні засади та механізм забезпечення стабільності грошей», піднявши у ній питання, які випереджали свій час. Власне його наукові праці завжди актуальні, злободенні та оригінальні. І у розбудові грошової та банківської систем України М.І.Савлук завжди надавав фахову підтримку керівництву НБУ та інших державних органів.

Ювіляра щиро вітали його учні та колеги. Привітання переросли у дискусію  про актуальні питання сучасного стану проблем грошово-кредитного регулювання національної економіки, новітні тенденції у сфері грошового обігу, зокрема електронних грошей, а також ризики практичної реалізації положень, зафіксованих у Меморандумі з МВФ.

Чи скористається Україна «вікном можливостей» для модернізації та інвестицій?

Таке «вікно можливостей» може відкрити для України Паризька кліматична угода. Проте, як зазначали учасники дискусії в Українському кризовому медіа-центрі 2 листопада 2016 р., спрогнозувати, чи скористається ним Україна, важко.

DSC_3242-825x400К.е.н., старший науковий співробітник ДУ «Інституту економіки та прогнозування НАН України» О.А. Дячук, який був серед учасників дискусії, повідомив, що Інститут і Міністерство енергетики та вугільної промисловості України вже розробили проект енергетичної стратегії для України до 2050 року. Основні цілі стратегії – підвищення енергоефективності, більша частка відновлюваних джерел енергії і зниження викидів парникових газів.

«Зменшення викидів парникових газів – це не просто скорочення споживання вуглецевмісних ресурсів – нафти, газу, вугілля тощо. Це, у першу чергу, модернізація нашої економіки, зокрема енергетики, шляхом підвищення ефективності та використання «зелених» технологій», – наголосив він.

Більше читайте тут

Удосконалення організації готівкового обігу в Україні – чергове засідання Клубу банкірів у НБУ

«Перспективи вдосконалення організації готівкового обігу в Україні» – саме такою була тема чергового засідання Клубу банкірів в Національному банку України 24 жовтня 2016 р. Увагу учасників засідання було зосереджено на реорганізації моделі готівкового обігу в Україні, яку Національний банк затвердив у серпні цього року. Відкрив засідання Заступник Голови Нацбанку Роман Борисенко, який відкрив засідання, наголосив, що важливість цього питання – як
для банківської системи, так і економіки в цілому – вIMG_1843ажко переоцінити.

Напрями та перспективи зменшення частки готівкових розрахунків в Україні розглянув у своєму виступі к.е.н., старший науковий співробітник відділу грошово-кредитних відносин Інституту економіки і прогнозування НАН України Євген Бублик.

Більше читайте тут

Національний банк України: час справжніх реформ

У запалі чергової метушні та владної “міжусобиці” навколо банківського Олімпу чомусь щоразу забувається питання про те, а ЯКИЙ САМЕ Національний банк потрібен Україні? Тим часом система функціонування НБУ як центрального банку держави потребує не лише подальшого вдосконалення, а й серйозного реформування – як функціонального, так і організаційного. І ця проблема набагато важливіша, аніж спір щодо персоналій.
Читайте більше у статті д.е.н., головного наукового співробітника ІЕПр НАНУ О.М.Шарова «Національний банк України: час справжніх реформ», опублікованій у газеті «Дзеркало тижня. Україна» 22 жовтня 2016 р.

Виконання НДР

Сектор міжнародних фінансових досліджень закінчив  НДР «Вплив глобальних фінансових трансформацій на валютно-фінансову систему України» (керівник — гол. наук. спів., д.е.н.Т.П. Богдан), яка виконувалась протягом IV кв. 2014 р. – IV кв. 2016 р.За підсумками виконаного дослідження розроблено методичні засади ідентифікації та оцінки впливу глобальних фінансових трансформацій на стан фінансової системи України, а також обґрунтовано практичні рекомендації щодо курсу валютно-фінансової політики держави в умовах глобальних фінансових трансформацій.

З результатами дослідження можна ознайомитись тут

Нові ініціативи НБУ: чи вдасться запобігти кредитним ризикам?

«Чи далеко може заїхати «Запорожець», якщо на нього поставити двигун від Rolls-Royce?», – саме з такого риторичного запитання Романа Шпека, старший радника Альфа-Банку Україна, розпочалося засідання Клубу банкірів 6 жовтня 2016 р., що проводилося в Альфа-Банку Україна. Питання було цілком логічним, адже тема зустрічі – «Впровадження нових підходів оцінки кредитних ризиків: плюси і мінуси для банківської системи і фінансового ринку» спонукала до серйозних роздумів і дискусій. «Під «ЗапорожцемIMG_1778», – пояснив Роман Шпек «можна розуміти нереформовану банківську систему, а двигун від Rolls-Royce – це передові вимоги, які презентує Національний банк».

 Було виголошено доповіді «Оцінка впливу на банківську систему України нових вимог НБУ щодо визначення кредитного ризику» (Сергій Чорнойван, начальник Управління контролю за ризиками фізичних осіб Альфа-Банку Україна); «Особливості оцінки кредитного ризику відповідно  до вимог Постанови 351: необхідність перегляду окремих вимог та основні напрями роботи банків на етапі опрацювання нових вимог” (Ірина Московчук, старший менеджер PwC Україна); зі співдоповіддю з обговорюваного питання виступив Євген Бублик, канд. екон. наук, старший науковий співробітник відділу грошово-кредитних відносин Інституту економіки і прогнозування НАН України.

Є.Бублик зазначив, що при запровадженні цієї  Постанови  перед вітчизняними банками постають певні ризики і виклики.  Власне Положення – це приклад кращих сучасних зарубіжних практик і містить корисні для вітчизняного банківського ринку ініціативи, а його запровадження є прогресивним кроком з точки зору визначення реальних обсягів проблемної заборгованості та зниження кредитних ризиків.

Відображення реальної картини кредитних ризиків може мати наслідками падіння капіталу та скорочення кредитної активності.

Також потребує активізації розбудова необхідної інституційної інфраструктури банківського ринку. Зокрема,  розвиток РПА. Необхідно усунути  недоліки нормативно-правового забезпечення звернення стягнення на заставлене майно, можливостей застосування спеціальних інструментів для операцій із проблемною заборгованістю (механізму сек’юритизації), поширення ринкових  інститутів, що проводять операції з проблемними активами, а також запобігають кредитним ризикам (бюро кредитних історій, кредитних реєстрів тощо), підкреслив Є.Бублик.

Політика монетарного розширення на підтримку зростання і розвитку

29 вересня 2016 р. Центр Разумкова спільно з Міжнародним інститутом бізнесу та за підтримки Представництва Фонду Фрідріха Науманна в Україні провели фахову дискусію «Монетарна політика України – джерело зростання?», де було презентовано результати дослідження “Політика монетарного розширення на підтримку зростання і розвитку”, у підготовці якого взяли участь зав. відділу грошово-кредитних відносин Інституту, д.е.н. Н.М. Шелудько та зав. відділу фінансів реального сектора, д.е.н. В.В. Зимовець.

Учасники дискусії також обговорили такі питання:

  • сучасні світові тенденції, глобальні чинники і складові формування монетарної політики;
  • взаємний вплив макроекономічних складових (інфляції, процентної ставки, інвестицій тощо) та результативності інструментів монетарної політики;
  • особливості реалізації монетарної політики в Україні, у т.ч. з урахуванням оголошеної політики НБУ переходу до т.зв. інфляційного таргетування;
  • умови та напрями посилення банківської системи для підтримки розвитку країни.

У дискусії взяли участь представники законодавчої та виконавчої влади, банківської та фінансової системи, науковці, державні та незалежні експерти України, а також представники зарубіжних посольств та міжнародних організацій.