Сайт перебуває на реконструкції. Просимо вибачити за тимчасові незручності.

Наші видання














Наші проекти




Посилання




Наші партнери








Новини Інституту

Суспільне значення землі для сучасності та майбутнього України

Останні місяці українське суспільство активно (в тому числі у формі пікетів, багатолюдних мітингів, демонстрацій, маршів тощо) реагує на заяви представників влади і законодавчі ініціативи, метою яких є скасування мораторію на продаж сільськогосподарських земель і запровадження практично нерегульованого їх ринкового обігу.

Громадяни вбачають у цьому загрозу обезземелення селян, послаблення продовольчого суверенітету, прискорення деградації сіл, зрештою, втрати території та життєвого простору держави. Інформаційний простір переповнений обговоренням аргументів “за” і “проти” реалізації згаданих заяв та ініціатив.

Позицію представників академічної громадськості –  співробітників ДУ “Інститут економіки і прогнозування НАН України”: директора В.М. Гейця, заступника директора А.А. Гриценказавідувачки відділу економіки і політики аграрних перетворень О.М. Бородіної,  головного наукового співробітника Л.В.  Молдаванзавідувачки відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків Т.О. Осташко,  головного наукового співробітника О.Л. Поповоїголовного наукового співробітника І.В. Прокопи,  головного наукового співробітника В.Р. Сіденказавідувачки відділу форм і методів господарювання в агропродовольчому комплексі О.В.  Шубравської;   директора ДУ “Інститут регіональних досліджень ім. М.І.Долішнього НАНУ” В.С. Кравціва, директора Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В.Птухи НАНУ Е.М. Лібанової та директора ДУ “Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАНУ” М.А. Хвесика – викладено у публікації “Суспільне значення землі для сучасності та майбутнього України” (“Дзеркало тижня: Україна” від 9 листопада 2019 р.)

Макропрогноз розвитку економіки України у 2019–2020

Пропонуємо ознайомитися із Макропрогнозом розвитку економіки України у 2019–2020 рр., підготовленому Інститутом економіки і прогнозування НАН України для Консенсус-прогнозу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.

Макропрогноз розвитку економіки України у 2019–2020 рр. (вересень 2019 року)
Завантажень : 127

Інтегральні композитні індикатори розвитку економіки України у короткостроковому періоді (вересень 2019 року)
Завантажень : 44

Замість заводів – ФОПи, замість ВНЗ – ПТУ?

Негаразди в економіці призвели до скорочення фінансування наукових закладів. У 2016-му їх фінансування сягнуло критичних 15% від частки ВВП порівняно з 1990 р. Це при тому, що й ВВП-2016 виявився меншим від ВВП-1990 майже вдвічі! Реально витрати на науку впали до 7,5% від рівня 1990 р., що спричинило неминуче скорочення кількості науковців — у 2014 р. їх стало 22% від рівня 1990 р.

Зникло багато НВО, НДІ й навіть — цілі галузі промисловості! Скажімо, одним із перших загинув Світловодський завод чистих металів — перлина системи Державного інституту рідкісноземельних металів. А це було підприємство, де наука відігравала головну роль у розробці технологічних процесів виробництва матеріалів із надзвичайно високою доданою вартістю. Взагалі щезали підприємства, які знав увесь світ.

На сьогодні практично повністю зникла галузева й заводська наука. Через зниження зарплат почала падати престижність наукової праці. Молодь уже не йде в науку, й наймасовішою віковою категорією в академічних інститутах та НДІ стали вчені, яким понад 65 років.

Читайте більше у статті к.т.н., вченого секретаря ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” В.К. Хаустова ” Замість фабрик — ФОПи, замість вишів — ПТУ?”, опублікованій у газеті “Голос України” від 6 листопада 2019 р.

Спільно-розділена земля

Земля — особливий об’єкт привласнення. За неї велися війни, відбувалися революції, здійснювалися злочини і героїчні вчинки. Немає жодної людини, що не мала б стосунку до землі, на якій і з якої ми живемо навіть у тому випадку, коли працюємо у сфері мистецтва, науки або цифрових технологій.

Нині перед Україною постало питання скасування мораторію на купівлю-продаж землі. Це питання вирішується у запеклих політичних суперечках, а насправді ж на проблему потрібно подивитися під кутом економічної теорії. Адже саме теорія, на відміну від повсякденних уявлень, дає достовірне знання про об’єкт і в такий спосіб створює можливість для людини будувати свою діяльність відповідно до природи об’єкта, а не всупереч їй. А що буває тоді, коли специфіки об’єкта не враховують, свідчить економічна ситуація в Україні.

Читайте більше у статті чл.-кор. НАН України, професора, заступника директора ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” А.А.Гриценка “Спільно-розділена земля”, надрукованій у газеті “Дзеркало тижня. Україна” 2 листопада 2019 р.

 

Земля: думаємо про сьогодні, дбаємо про майбутнє

Земельна реформа в Україні, яка розпочалася на початку 90-х років минулого століття, наразі залишається незавершеною. Одним із найбільш нагальних питань є відміна мораторію на купівлю-продаж і впровадження повноцінного обігу земель сільськогосподарського призначення. 

Суспільство стурбоване ризиками, що можуть виникнути у процесі запровадження запропонованих законодавцями актів щодо вільної торгівлі землею сільськогосподарського призначення. Висвітлення ризиків та шляхів їх унеможливлення обговорили учасники круглого столу «Убережемо сільськогосподарські землі в руках сьогоднішніх і майбутніх українських хліборобів», який відбувся у ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» 23 жовтня 2019 р. Його співорганізаторами виступили відділ форм та методів господарювання в агропродовольчому комплексі Інституту, Асоціація фермерів і приватних землевласників України, редакція часопису «Наша віра».

У процесі дискусії учасники круглого столу констатували, що Україні необхідно оперативно вибрати свою модель розвитку ринку сільськогосподарських земель, яка найбільше відповідає національним особливостям і менталітету.

Більше  про круглий стіл читайте  тут

Екологічний прогноз України

Прогнози щодо стану енергетики,  її негативного впливу на довкілля,   що нас може врятувати від глобального хаосу,  як допомогти нашим бійцям  на прикладі американського досвіду — про  все це йшлося у авторській програмі журналіста Олексія Рябчина «Зелені інновації», гостем якої був к.т.н., провідний науковий співробітник сектору прогнозування розвитку паливно-енергетичного комплексу ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України”  О.А. Дячук.

Дивіться детальніше ефір  програми “Зелені інновації від 16 жовтня 2019 р. 

Перемога чи зрада: новий закон про концесії

Верховна Рада України ухвалила новий закон про концесії, який у тому числі передбачає внесення змін до цілого ряду інших законів, включаючи Закон України “Про державно-приватне партнерство”. Після того, як президент його підпише, законодавство України в сфері державно-приватного партнерства стане одним із найкращих у світі. Але чи зможемо ми цим скористатися повною мірою?
Читайте у статті д.е.н., провідного наукового співробітника відділу моделювання та прогнозування економічного розвитку ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” І.В. Запатріної “Перемога чи зрада: новий закон про концесії”, надрукованій у газеті “Дзеркало тижня. Україна” 26 жовтня 2019 р. 

Ціна кредиту

Озвучена мета з прискорення нашої економіки до 5–7% на рік, безумовно, одна з провідних. Причому не тільки для України. Обіцянка прем’єра збільшити ВВП за п’ять років на 40% різко підвищила ціну варантів, випущених Україною у 2015 р. під час реструктуризації частини її держборгу.

Чи амбіційна нова мета? За вітчизняними мірками, так, за міжнародними — не надто. Бо при стійких 5% ми, швидше за все, лише втримаємо своє місце на сировинній периферії, а при 7% — зможемо там зручніше облаштуватися. Для того ж, щоб усерйоз надолужувати згаяне, знадобляться всі 10%. Однак і з ними на саме лише “згаяне” підуть десятиліття, тому що наші середньодушові доходи сьогодні в 3–9 разів нижчі від доходів європейських колег з колишнього соцтабору.

Тим часом на шляху цих планів “зненацька” виник Нацбанк.

Читайте більше у статті д-ра екон. наук, чл.-кор. НАН України, заступника директора ДУ “ Інститут економіки та прогнозування НАН України” С.О. Корабліна  “Ціна кредиту”, опублікованій у газеті “Дзеркало тижня. Україна” 19 жовтня 2019 р.

Цифрова економіка: як тобі служиться?

Цифрова економіка забезпечує конкурентні переваги інноваційного розвитку економічних систем різних рівнів. Однак цифрові дивіденди отримують лише ті країни, які спроможні створити “міцний аналоговий фундамент”: нормативно-правову базу (динамічне ділове середовище, що дає змогу компаніям повною мірою використовувати цифрові технології для конкуренції та інновацій); вагомий людський капітал (використання можливостей, що відкриваються в цифровому світі); спеціальні інститути електронного управління.  І хоча Україна потрапила до числа 63 країн, для яких здійснюється оцінювання конкурентоспроможності цифрового середовища,  за загальним рейтингом вона перебуває у замикаючій групі — 58-ме місце у 2018 р.

Про те, що потрібно зробити у напрямі поліпшення ситуації, читайте у статті к.е.н., вченого секретаря ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” В.К. Хаустова “Цифрова економікаи: як тобі служиться?”, опублікованій у газеті “Дзеркало тижня. Україна” 19 жовтня 2019 р.

Велике свинство Наполеона

Про роль держави в управлінні економікою та про відносини з бізнесом читайте у новій статті головного наукового співробітника сектору міжнародних фінансів д.е.н. О.М. Шарова  “Велике свинство Наполеона”, опублікованій у газеті “Дзеркало тижня. Україна” 12 жовтня 2019 р.

Прискорення економічного зростання України: що заважає і як пришвидшити

Перспективам прискорення економічного зростання вітчизняної економіки було присвячене чергове засідання Клубу банкірів 9 жовтня 2019 р., яке відбулося в ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” за сприяння відділу фінансів реального сектора. В обговоренні взяли участь фахівці Інституту, народні депутати України, провідні фахівці банківського сектора, а також представники експертної та наукової спільноти.

Із розгорнутими доповідями щодо таких перспектив виступили завідувач відділу фінансових ринків Академії фінансового управління А.О. Дробязко, заступник директора ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” С.О. Кораблін, народний депутат України Б.В. Приходько, народний депутат України VIII скликання М.В. Довбенко.

Наявні проблеми в економіці України, які стримують її розвиток, та можливі шляхи пришвидшення економічного зростання обговорювалися під час тривалої дискусії, матеріали та рішення будуть відображені  у наукових виданнях Інституту економіки та прогнозування НАН України.