Вітаємо Вас на порталі Інституту економіки та прогнозування Національної академії наук України
Сайт було оновлено. Перейти на старий сайт

Новини Інституту

Від квазіринку до ринку та інвестиційного зростання

Як подолати прояви квазіринковості, що мали місце  за роки незалежності, і сформувати  повноцінне середовище для  функціонування української економіки – цьому присвячена стаття директора Інституту економіки та прогнозування, академіка НАН України Валерія Михайловича Гейця “Від квазіринку до ринку та інвестиційного зростання”, опублікована у тижневику “Дзеркало тижня. Україна” за 22 серпня 2015 р. 

Глибока криза, що охопила українську економіку в 2013–2015 рр., зумовила її черговий спад і як ключове питання поставила на порядок денний проблему забезпечення динамічного економічного зростання. Адже відсутність такого зростання або вкрай низькі темпи посткризового відновлення економіки, в тому числі і ключових торговельних партнерів України, призведуть до подальшого падіння рівня життя населення і посилення соціальної напруги на тлі загроз, зумовлених збройним протистоянням на Сході країни.

 За роки незалежності Україна вдруге переживає кризу системного характеру, старт якої відбувся наприкінці 2008 р. Під час розв’язання проблем попередньої кризи, яка носить назву трансформаційної і яка визначила майбутній шлях розвитку української економіки, відбулося формування ринкового середовища і відповідної йому системи управління економікою. Хоча після більш як двох десятиліть їх становлення і спроб вдосконалення вони переважно не відповідають вимогам сучасності, незважаючи на те, що внаслідок приватизації приватна власність була інституціоналізована, і це було основним завданням трансформаційних змін.

Приватизація в Україні відбувалася хоча й за законами, але з їх масовим порушенням. Невипадково, за даними Інституту соціології НАН України, ще напередодні кризи (у 2008 р.) понад 64% опитаних ставилися до передачі великих підприємств у приватну власність швидше негативно і тільки 13,9% — швидше позитивно. Нині, напередодні чергової хвилі приватизації, ці показники ще більш контрастні. Через неповноту ринкових перетворень ефективного власника, готового капіталізувати прибутки, сформувати не вдалося. Інститут економіки та прогнозування НАН України, дослідивши підсумки вітчизняної приватизації 2000–2010 рр., дійшов висновку, що за результатами діяльності приватизовані підприємства погіршили свої доприватизаційні показники. Саме тому чергова і, швидше за все, заключна частина приватизації 2015–2016 рр. має відбуватися із суттєвими корективами в законі про приватизацію. Інакше ця її хвиля призведе до збільшення монопольного контролю над власністю (читай — олігархату), а також до того, що отримані в дохід бюджету фінансові ресурси знову будуть використані на проїдання, а не для інвестування. Здійснення широкомасштабної приватизації державного майна в період 2015–2016 рр. має ряд значних ризиків. По-перше, це ризик низьких цін на об’єкти приватизації. Продаж майна відбуватиметься, по суті, в екстремальних умовах, а тому ціна продажу об’єктів державного майна, за нашими оцінками, може виявитися в 3–5 разів нижчою, ніж за звичайних умов. По-друге, існує загроза недоотримання бюджетом доходів унаслідок неналежної підготовки об’єктів до продажу через термінову необхідність здійснення цього етапу приватизації. По-третє, в разі відсутностічіткості і прозорості процесів приватизації 2015–2016 рр. можна очікувати посилення невдоволення населення.

По-четверте, існують ризики, пов’язані із соціально-економічними наслідками приватизації в базових галузях економіки, особливо в енергетиці. Досвід зарубіжних країн показав, що внаслідок приватизації ціни на енергію не знижувались, як очікувалось, а збільшувалися (Болгарія, Росія). Неконтрольоване швидке зростання тарифів мало негативні соціальні наслідки навіть у Росії, де проблеми з енергоресурсами значно менші, ніж в Україні. Це змушувало державу обмежувати тарифи у “ручному режимі”, що зумовило відплив з галузі приватного капіталу та домінування в ній державних корпорацій, які наразі контролюють понад 60% її установленої потужності. По-п’яте, є ризики, пов’язані зі зниженням ефективності діяльності приватизованих підприємств (порівняно із доприватизаційним періодом). Наші дослідження показують: теза про те, що перехід до приватної власності автоматично забезпечує поліпшення фінансових результатів роботи підприємств, в Україні не знаходить свого підтвердження.

Більше читайте тут: http://gazeta.dt.ua/macrolevel/vid-kvazirinku-do-rinku-ta-investiciynogo-zrostannya-_.html

Гроші мають значення

“З усіх останніх новацій Національного банку найбільший резонанс у суспільстві викликав, мабуть, намір перейти на таргетування інфляції, видимим наслідком чого стала принципова, оголошена з трибуни Верховної Ради відмова від регулювання валютного курсу гривні. При цьому чим саме зумовлена така реформа і хто тепер буде “головним по курсу”, тому ж суспільству (так само, як і народним депутатам) пояснено, по суті, не було. Втім, це типово для центральних банкірів в усьому світі: вони поводяться як члени одного клубу “посвячених” і часто живуть немовби в іншому світі, ніж решта співвітчизників…”
Більше читайте у матеріалі д.е.н., головного наукового співробітника відділу міжнародних фінансових досліджень О.М.Шарова «Гроші мають значення. Та ще й яке!», надрукованому у газеті «Дзеркало тижня. Україна» за 22 серпня 2015 р.

Без амортизаторів

Реалізація зваженої валютної політики, у тому числі становлення адекватного режиму валютного курсоутворення, — одна з найважливіших умов відновлення економіки і досягнення її сталого зростання. Вибір такого режиму у багатьох країнах диктується не тільки економічними умовами, а й політико-правовими, інституційними, психологічними факторами. Для України цей процес має особливо чутливі аспекти.

Більше про оптимальний режим валютного курсоутворення в умовах макроекономічної нестабільності та ведення воєнних дій  читайте  у статті н.с. відділу міжнародних фінансових досліджень Ольги Шпенюк  “Без амортизаторів”, опублікованій  14 серпня 2015 р. у газеті “Дзеркало тижня. Україна”.

 

 

Обговорення проекту Національного плану дій з енергоефективності на період до 2020 року

засідання в КМУСпівробітники Інституту економіки та прогнозування зав. сектора прогнозування розвитку паливно-енергетичного комплексу,  к.е.н. Р.З.Подолець та старший науковий співробітник канд. техн. наук О.А.Дячук взяли участь у дискусії щодо проекту Національного плану дій з енергоефективності на період до 2020 року, що відбулася під час  експертної зустрічі у Комунікативному центрі Уряду. Детальніше див. інформацію Прийняття та виконання Нацплану дій з енергоефективності до 2020 року – одне з першочергових завдань у цій сфері”.

Яка грошово-кредитна політика потрібна Україні

Україна перебуває у глибокій і системній кризі, яка стосується всіх аспектів суспільного життя, але особливо рельєфно виявляється у грошово-кредитній сфері. Найважливішим інструментом регулювання процесів у цій сфері є грошово-кредитна політика. Тут неправильні підходи й рішення призводять до мільярдних втрат, негативно позначаються на стані економіки і громадян. НБУ вже піддавався серйозній критиці, в тому числі на сторінках DT.UA. Нині ж важливіше зосередитися на пошуку прийнятних рішень, які відповідали б ситуації.

Детальніше про це – у матеріалі чл.-кор. НАН України А.А.Гриценка “Яка грошово-кредитна політика потрібна Україні” , опублікованому в газеті «Дзеркало тижня. Україна» за 24 липня 2015 р.

Фінанси без кредиту довіри, або Проблеми системного банку і банківського нагляду як складові фінансової нестабільності

 Відновлення макрофінансової стабільності в Україні та оздоровлення банківського сектора неможливі без підтримання довіри населення до банківської системи, наявності нормальних правил гри на фінансовому ринку, прогнозованості й адекватності дій центрального банку. На жаль, попри запевнення з боку очільників НБУ та політиків в очищенні банківського сектора і стабілізації фінансового ринку, до вирішення зазначених завдань нашій державі все ще далеко.
Детальніше про це читайте а матеріалі д.е.н. Т.П.Богдан “Фінанси без кредиту довіри”, опублікованому в газеті “Дзеркало тижня, Україна” 17 липня 2015 р.

Вимушені переселенці та приймаючі громади: уроки для ефективної суспільної адаптації та інтеграції

6 липня 2015 р. в Інституті економіки та прогнозування НАН України в рамках проведення науково-дослідної роботи відділу моніторингових досліджень соціально-економічних трансформацій відбувся круглий стіл на тему «Вимушені переселенці та приймаючі громади: уроки для ефективної суспільної адаптації й інтеграції».
У заході взяли участь співробітники відділів економічної історії, економіки і політики аграрних перетворень, соціально-економічних проблем праці та моніторингових досліджень соціально-економічних трансформацій Інституту, а також спеціалісти з Інституту регіональних досліджень імені М.І. Долішнього НАН України, Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, Національного інституту стратегічних досліджень, Інституту радіаційної гігієни та епідеміології та Інституту економіко-правових досліджень НАН України. Модерувала круглий стіл к. соціол. н., зав. відділу моніторингових досліджень соціально-економічних трансформацій Інституту економіки та прогнозування НАН України О.М. Балакірєва.
У ході роботи круглого столу було обговорено ключові питання, що розглядаються у рамках науково-дослідної роботи, та представлено попередні результати дослідження щодо:
1) шляхів та бар’єрів соціальної інтеграції та адаптації внутрішньо переміщених осіб:
Н.В. Гунько, к.г.н., зав. лабораторією медичної демографії та Ю.Ю. Озерова наук.спів. Інституту радіаційної гігієни та епідеміології «Соціально-психологічні та медико-демографічні проблеми переселення жителів із радіоактивно забруднених територій України»;
У.Я. Садова, д.е.н., професор, зав.відділом соціально-гуманітарного розвитку регіону Інституту регіональних досліджень НАН України «Проблеми соціально-економічної захищеності внутрішньо переміщених осіб у регіоні: оцінка та аналіз (за результатами дослідження ВПО у Львівській області)»
В.П. Антонюк д.е.н., професор, зав. сектором Інституту економіки промисловості НАН України «Проблеми працевлаштування ВПО»;
О.А.Більовський, к.філос.н., старший консультант сектору управління соціальними ризиками відділу соціальної безпеки Національного інституту стратегічних досліджень «Конфліктогенні аспекти нинішньої моделі надання державної допомоги ВПО»;
Є.В. Білоус, м.н.с. відділу моніторингових досліджень соціально-економічних трансформацій Інституту економіки та прогнозування НАН України «Соціальні настрої приймаючих громад та прояви соціальних конфліктів у взаємовідносинах ВПО з приймаючими громадами»;
І.І. Локтєва, м.н.с. відділу моніторингових досліджень соціально-економічних трансформацій Інституту економіки та прогнозування НАН України «Прояви соціального відторгнення серед внутрішньо переміщених осіб»;
2) сутності соціальної підтримки ВПО:
І.М. Новак к.е.н., провідн.н.с. відділу досліджень людського розвитку Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України «Забезпечення прав і соціальних гарантій осіб, постраждалих від конфлікту на сході України в контексті Керівних принципів з питання переміщення осіб всередині країни»;
Т.В. Бєльська к.держ.упр. завідувач сектора дослідження дітей та молоді Українського інституту соціальних досліджень ім. О. Яременка «Роль органів місцевого самоврядування у процесах соціальної адаптації та інтеграції ВПО»;
3) шляхів зміцнення соціальної згуртованості ВПО та місцевих громад:
Ю.В. Середа с.н.с., к.соціол.н. відділу моніторингових досліджень соціально-економічних трансформацій Інституту економіки та прогнозування НАН України «Соціальний капітал внутрішньо переміщених осіб та способи його зміцнення»;
І.О. Тітар – н.с. к.соціол.н., відділу моніторингових досліджень соціально-економічних трансформацій Інституту економіки та прогнозування НАН України «Кейс стаді: пункт прийому ВПО «Станція Харків»

Інноваційна Україна 2020

Щойно вийшла друком національна доповідь Інноваційна Україна 2020, підготовлена колективом авторів на базі ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України».

Інноваційна Україна 2020_обкладинкаІнноваційна Україна 2020 : національна доповідь / за заг. ред. В.М. Гейця та ін. ; НАН України. – К., 2015. – 336 с. : табл., рис.
ISBN 978-966-02-7615-4
Національна доповідь продовжує традицію, започатковану Національною академією наук України щодо дослідження ключових проблем соціально-економічного розвитку країни. Актуальність проблем, які розглядаються у представленій доповіді, визначається необхідністю якнайшвидшої зміни існуючих засад економічного розвитку та створення умов для активного використання можливостей вітчизняного науково-технічного та інноваційного потенціалів.
Загальна мета представленої доповіді полягає в оцінці стану інноваційної сфери в Україні, визначенні найбільш актуальних проблем і бар’єрів, що гальмують інноваційну діяльність, а також в обгрунтуванні стратегічних напрямів інноваційного розвитку держави та розробленні конкретних пропозицій щодо його стимулювання в умовах подальшої інтеграції України у світовий економічний та науково-технологічний простір.
Розраховано на представників політичної, наукової, адміністративної та ділової еліти України та всіх, хто цікавиться питаннями науково-технічного та соціально-економічного розвитку.

 

Інтегральні композитні індикатори розвитку економіки України: оцінка на 01.07.2015

З результатами розрахунків інтегральних композитних індикаторів розвитку економіки України на 1 липня 2015 р., виконаних відділом моделювання та прогнозування економічного розвитку ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», можна ознайомитися  тут

Формування структури базових ринків України: державне регулювання в нових умовах лібералізації та протекціонізму в торгівлі

Відділ секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків презентує результати досліджень за темою  «Формування структури базових ринків України: державне регулювання в нових умовах лібералізації та протекціонізму в торгівлі»

Роботу присвячено дослідженню впливу процесів лібералізації та протекціонізму у світовій торгівлі на структуру внутрішнього ринку та базових ринків економіки України. У роботі поглиблено теоретичні основи дослідження структури ринків і за результатами дослідження обґрунтовано ефективні механізми регулювання базових ринків реального сектору економіки України, що забезпечують використання переваг глобальної лібералізації на зовнішніх ринках та нівелювання ризиків лібералізації торговельних режимів на внутрішньому ринку.
Науковий керівник теми – гол.н.с. з покладанням обов’язків зав. відділу, д.е.н., чл.-кор. НААН України Осташко Т.О., колектив авторів: пр.н.с., к.е.н. Венгер В.В., пр.н.с., к.е н. Лір В.Е., пр.н.с., к.е.н. Пустовойт О.В., ст.н.с., к.е.н. Гуменюк В.В., ст.н.с., к.е.н. Олефір В.К., ст.н.с., к.е.н. Кобута І.В., мол.н.с. Биконя О.С., мол.н.с. Лєнівова Г.В., мол.н.с. Олександренко Ю.А.