Вітаємо Вас на порталі Інституту економіки та прогнозування Національної академії наук України

Наші видання














Наші проекти




Посилання




Наші партнери








Новини Інституту

Макропрогноз розвитку економіки України у 2018–2021 рр.

Пропонуємо ознайомитися із Макропрогнозом розвитку економіки України у 2018–2021 рр., підготовленому Інститутом економіки і прогнозування НАН України для Консенсус-прогнозу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.

Макропрогноз розвитку економіки України у 2018–2021 рр. (грудень 2018 року)
Завантажень : 395

Інтегральні композитні індикатори розвитку економіки України у короткостроковому періоді (лютий 2019 року)
Завантажень : 190

Стан та перспективи сільського та аграрного розвитку та соціально-економічні настрої сільського населення України

8 липня 2019 р. в інформаційному агентстві “Укрінформ” відбулося засідання круглого столу “Сільський та аграрний розвиток: стан та перспективи“, де обговорювалися результати НДР «Сільський розвиток та аграрний сектор економіки: проблеми та перспективи», яку на замовлення Аграрної партії України виконує “Інститут економіки та прогнозування НАН України”,   та дані соціологічного опитування «Соціально-економічні настрої сільського населення України»,  проведеного центром «Соціальний моніторинг».

Детальніше див. презентацію

Зміна поколінь

Сьогодні на українському політичному Олімпі обживаються 30–40-річні. Для більшості “колишніх”, чий вік, умовно, досягнув 50–60 років, це явна несподіванка, — їхні знання та зв’язки, що накопичувалися роками, досвід державного управління і апаратної роботи, участь у реальній геополітиці та внутрішніх інтригах, поінформованість про біографічні деталі партнерів і ділові зв’язки опонентів, доступ до напіввідкритої статистики та закритих досьє, а також чимало інших професійних і чисто людських активів буквально відразу стали незначущими. Усі ці переваги без будь-яких видимих зусиль переважили молодість, кураж і політична стерильність. Схоже, що обібраному до нитки виборцю ця недосвідченість здалася меншим з усіх лих, з якими йому довелося зіштовхнутися за неповні 30 років нескінченних “радикальних структурних реформ”. 

Складно очікувати особливої подяки нового покоління за те, що саме примудрилися зробити його попередники-реформатори з економікою, яка дісталася їм у спадок. Тільки вже тому більшості метрів вітчизняної політики слід було б акуратніше зважувати слова своєї критики на адресу молоді, яка з властивим її віку запалом відправляє їх усіх на заслужений відпочинок.

Однак і самій молоді при цьому не слід забувати, що в політику вона прийшла на хвилі масового очікування дива, віру в яке навмисне насаджувала, роками накручуючи невигадливий серіал про моральні принципи та людські гідності недосвідченого ровесника нашого нового президента.

Читайте більше у статті д-ра екон. наук, чл.-кор. НАН України, заступника директора ДУ “ Інститут економіки та прогнозування НАН України” С.О.Корабліна “Зміна поколінь”опублікованій у газеті “Дзеркало тижня. Україна” 23 березня 2019 р.

 

Проблеми ЕКАноміки

Упродовж багатьох років, фактично весь період існування незалежної України, створення спеціального інституту фінансової підтримки вітчизняних експортерів — експортно-кредитного агентства (ЕКА) — залишається одним із найболючіших питань.

Багато країн світу свого часу заснували й використовували національні ЕКА для просування власного експорту літаків, кораблів, залізниць, комплексних промислових і агропромислових об’єктів та ін. А Україна все ще “вивчає досвід”.

Читайте більше у статті головного наукового співробітника сектору міжнародних фінансів д.е.н. О.М. Шарова  “Проблеми ЕКАноміки”, опублікованій у газеті “Дзеркало тижня. Україна” 28 червня 2019 р.

Енергетичний аудит країни

Під час цьогорічної президентської виборчої кампанії та навіть у перші дні функціонування нової влади українське суспільство так і не отримало від можновладців критичного аналізу підсумків реформування енергетичного сектору країни, існуючих досягнень і зроблених помилок. Не відбулося переосмислення цілей і принципів формування конкурентних ринків енергоресурсів на засадах національного економічного прагматизму. Тому не дивно, що останнім часом з’явилися діаметрально протилежні візії енергетичного буття країни. Хоча проблема енергетичної безпеки країни була і залишається актуальною. Більш того, в умовах сучасної гібридної війни проблема стабільного енергозабезпечення постає чи не головним викликом для економічної та національної безпеки держави. Хоча корені існуючих проблем залягають глибоко у нещодавньому минулому новітньої історії країни.

Читайте більше у статті к.е.н., провідного наукового співробітника ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України”  В.Е. Ліра “Енергетичний аудит країни”,  надрукованій у газеті “Дзеркало тижня. Україна” 22 червня 2019 р.

Майбутнє країни залежить від фінансового внеску держави у ранній розвиток дітей

За різними оцінками, 1 дол. США, витрачений на дошкільну освіту, приносить від 4 до 17 дол. США суспільно-економічних переваг — це збільшення продуктивности праці, зменшення соціальних видатків, зокрема на охорону здоров’я, вирівнювання доходів — формування передумов для економічного зростання. Тобто йдеться, ні багато ні мало, — про економічну ефективність.

А от інші статистичні дані менш оптимістичні: за даними ЮНІСЕФ, в Україні програми в межах дошкільної освіти відвідують 68% дітей, які зростають у найзаможніших сім’ях, і лише 30% дітей, які зростають у найбідніших сім’ях.

Упродовж останніх десятиліть питання забезпечення програмами раннього розвитку, догляду та освіти дітей постало на політичному порядку денному в усьому світі. Одна з головних причин — збільшення в робочій силі частки жінок, що зумовило зростання попиту на послугу догляду за дітьми дошкільного віку. Уряди країн підтримують і субсидують цю послугу з низки причин.

Про те, як це відбувається в Україні, читайте у статті к.е.н.,  молодшого наукового співробітника відділу державних фінансів ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України”  Наталії Назукової  “Дошкільнята та їхня…  зарплата”,  надрукованій у газеті “Дзеркало тижня. Україна” 15 червня 2019 р.

СМАРТ-спеціалізація промисловості міста Києва як тріггер інноваційних змін

DSCN1731_crУ рамках V Національного експортного форуму 03 червня 2019 року співробітники відділу промислової політики ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» разом із ТПП України та відділом промисловості та інноваційної політики Департаменту промисловості та розвитку підприємництва КМДА провели воркшоп “СМАРТ-спеціалізація промисловості міста Києва як тріггер інноваційних змін / SMART-specialization of the city Kyiv as a trigger of innovative changes”. У ньому взяли участь представники провідних підприємств харчової, легкої та фармацевтичної галузей міста Києва, представників вищих навчальних закладів, науково-дослідних інститутів, державних та місцевих органів влади.

Під час воркшопу розглядалися різні аспекти застосування технологій на різних ланках виробничо-збутового ланцюга, можливості застосування різних СМАРТ-технологій при виробництві продукції; було окреслені гальмуючі чинники, що перешкоджають СМАРТ-спеціалізації промисловців та обрано найбільш перспективні інструменти державної, недержавної та міжнародної підтримки СМАРТ-спеціалізації для промислового бізнесу, зокрема для підприємств харчової, легкої та фармацевтичної промисловості.

DSCN1720_crDSCN1725_crУчасники акцентували, що найбільш гострою сьогодні видається проблема відсутності лобіювання інтересів українського виробника у державному регулюванні економічного розвитку та наголосили на важливості налагодження ефективного діалогу між органами державної та місцевої влади і національними виробниками.

v

IMG_20190603_172814_626_crDSCN1788-2_crВідзначався важливий внесок ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» у визначення стратегічних пріоритетів промислового відродження української економіки, зокрема представлених у науково-аналітичній доповіді «Розвиток промисловості для забезпечення зростання та оновлення української економіки».

Детальніше читайте тут

 

Може вже час скористатися наявними резервами?

За підсумками 2018 р. обсяг недоотриманих державним бюджетом України доходів становив 18,7 млрд грн, у тому числі майже 10 млрд податку на додану вартість (ПДВ). Це незважаючи на вищі показники зростання реального ВВП (103,3%), індексу споживчих цін (109,8) та індексу цін виробників промислової продукції (114,2%) порівняно із врахованими при розробці бюджету (відповідно 103,0; 109,0 і 110,3%). Однак насправді бюджет недоотримує значно більше.

 Але уряд може успішно виконувати свої зобов’язання (як щодо боргових виплат, так і щодо соціальних видатків бюджету) тільки тоді, коли скарбниця держави має необхідні податкові доходи…

Читайте більше у статті д.е.н., завідувача відділу державних фінансів ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України”  І.О.Луніної  “Може, вже час скористатися наявними резервами?”,  опублікованій  у газеті «Дзеркало тижня. Україна” 25 травня 2019 р.

 

Дебіторська заборгованість – чи є загрози неплатежів?

17 травня 2019 року в ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” відбулося засідання Клубу банкірів “Дебіторська заборгованість – чи є загрози неплатежів? Альтернативні засоби розрахунків”. У роботі засідання взяли участь науковці нашого Інституту, представники Верховної Ради, представники банківського сектора, а також представники експертної спільноти.

Обговорювалося важливе для розвитку економіки питання надмірної дебіторської заборгованості, яка досягла загрозливих масштабів. Присутні обґрунтовували можливі шляхи вирішення цієї проблеми та запровадження  фінансових інструментів, які б сприяли цьому. Дискусія видалась надзвичайно плідною, а рішення, прийняті на засіданні будуть широко висвітлені у публікаціях, які вийдуть друком в журналі Інституту, а також будуть передані органам державної влади.

Оголошення

ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» (ІЕП НАНУ)спільно звиконавчим органом Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) запрошує Вас взяти участь у роботі науково-практичної конференції «КИЇВ – СМАРТ ВЕКТОРИ».

Метою конференції є налагодження діалогу та ефективної співпраці між представниками органів державної й місцевої влади, бізнесу та науки для обговорення смарт-спеціалізації як складової стратегії розвитку міста та пріоритетних напрямів смарт-спеціалізації в м. Київ, визначених на основі рекомендацій Об’єднаного дослідницького центру Європейської Комісії, відповідального за імплементацію методології смарт-спеціалізації в регіонах країн Європейського Союзу та країнах – партнерах ЄС.

Конференція відбудеться 31 травня 2019 р. за адресою: вул. Панаса Мирного 26, м. Київ, Україна.

Реєстрація о 915, початок о 1000 годині.

Програма конференції передбачає проведення пленарного засідання та трьох панельних дискусій:

  • Пленарне засідання відбудеться у великому конференц-залі Інституту (2-й поверх):                 10001200;
  •  Панельна дискусія № 1 «Інформаційно-комунікаційні технології та цифровізація економіки й суспільства»: 1230–1400 (великий конференц-зал, 2-й поверх);
  •  Панельна дискусія № 2 «Перспективи смарт-спеціалізації промисловості та розвиток високотехнологічного виробництва м. Києва»:    1230–1400 (малий конференц-зал, 4-й поверх);
  •  Панельна дискусія № 3 «Креативні індустрії»:      1430–1600 (великий конференц-зал, 2-й поверх).

 Якщо Ви бажаєте взяти участь, будь ласка, заповніть анкету з обов’язковим позначенням теми панельної дискусії, в якій бажаєте взяти участь, та надсилайте її на адресу: viddil_ipeovt@ukr.net до 22 травня 2019 р.

У разі виникнення додаткових питань звертайтесь до: Юлії Рижкової, тел. моб. (095) 896-32-03 та  Віталія Григи, тел. моб. (096) 253-79-23; роб. тел. (044) 254-33-91.

До уваги тих, хто зареєструвався впродовж 11-14 травня! Дату конференції було змінено — з 30 на 31 травня. Час і програма конференції залишилися без змін.

 

Валерій Геєць: “Україні потрібна сучасна промислова політика”

Напередодні форуму “Промислова політика і ГМК: світовий досвід для України”  директор ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” ,  академік НАН України  В.М. Геєць дав інтерв’ю GMK Center про те, якою могла би бути промислова політика України, чому в країні не розвиваються технологічні галузі промисловості та коли припустилися найбільшої помилки в українському ГМК.

Читайте більше тут