Сайт перебуває на реконструкції. Просимо вибачити за тимчасові незручності.

Наші видання














Наші проекти




Посилання




Наші партнери








Новини Інституту

Суспільне значення землі для сучасності та майбутнього України

Останні місяці українське суспільство активно (в тому числі у формі пікетів, багатолюдних мітингів, демонстрацій, маршів тощо) реагує на заяви представників влади і законодавчі ініціативи, метою яких є скасування мораторію на продаж сільськогосподарських земель і запровадження практично нерегульованого їх ринкового обігу.

Громадяни вбачають у цьому загрозу обезземелення селян, послаблення продовольчого суверенітету, прискорення деградації сіл, зрештою, втрати території та життєвого простору держави. Інформаційний простір переповнений обговоренням аргументів “за” і “проти” реалізації згаданих заяв та ініціатив.

Позицію представників академічної громадськості –  співробітників ДУ “Інститут економіки і прогнозування НАН України”: директора В.М. Гейця, заступника директора А.А. Гриценказавідувачки відділу економіки і політики аграрних перетворень О.М. Бородіної,  головного наукового співробітника Л.В.  Молдаванзавідувачки відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків Т.О. Осташко,  головного наукового співробітника О.Л. Поповоїголовного наукового співробітника І.В. Прокопи,  головного наукового співробітника В.Р. Сіденказавідувачки відділу форм і методів господарювання в агропродовольчому комплексі О.В.  Шубравської;   директора ДУ “Інститут регіональних досліджень ім. М.І.Долішнього НАНУ” В.С. Кравціва, директора Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В.Птухи НАНУ Е.М. Лібанової та директора ДУ “Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАНУ” М.А. Хвесика – викладено у публікації “Суспільне значення землі для сучасності та майбутнього України” (“Дзеркало тижня: Україна” від 9 листопада 2019 р.)

Макропрогноз розвитку економіки України у 2019–2020

Пропонуємо ознайомитися із Макропрогнозом розвитку економіки України у 2019–2020 рр., підготовленому Інститутом економіки і прогнозування НАН України для Консенсус-прогнозу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.

Макропрогноз розвитку економіки України у 2019–2020 рр. (вересень 2019 року)
Завантажень : 336

Інтегральні композитні індикатори розвитку економіки України у короткостроковому періоді (грудень 2019 року)
Завантажень : 7

Розвиток системи професійно-технічної освіти для потреб регіонального ринку праці

19 грудня 2019 р. у ДУ «Інститут економіки та прогнозування Національної академії наук України» за інформаційної підтримки Національного інституту економічних досліджень (Республіка Молдова), інших інститутів, Представництва Фонду ім. Ф. Еберта в Україні, Німецько-Української промислово-торговельної палати та за участі представників Міністерства освіти і науки України, Державної служби зайнятості України, Федерації металургів України, Запорізької обласної державної адміністрації, Навчально-методичних центрів професійно-технічної освіти Запорізької, Волинської, Чернігівської та інших областей та міст України відбулася міжнародна науково-практична конференція «Розвиток системи професійно-технічної освіти для потреб регіонального ринку праці».

Відкрив конференцію директор інституту академік НАН України Валерій Геєць, який звернув увагу на актуальність винесених на обговорення питань, пов’язаних із дефіцитом трудового потенціалу в Україні, а також із якісною невідповідністю очікувань роботодавців та пропозиції на ринку праці. Вікторія Близнюк, завідувачка відділу соціально-економічних проблем праці Інституту, презентувала результати досліджень, присвячених оцінкам професійно-кваліфікаційних диспропорцій регіональних ринків праці та напрямів їх мінімізації. У своїй доповіді вона зазначила, що збалансований розвиток регіонального ринку праці можливий за умов забезпечення ефективного соціального діалогу з усіма стейкхолдерами регіону. Ірина Шумік, генеральний директор Директорату професійної освіти Міністерства освіти і науки України висвітлила основні проблеми розвитку професійної освіти та окреслила стратегію її розвитку відповідно до потреб регіональних ринків праці. Олена Колеснікова, заступник виконавчого директора Федерації металургів України, зазначила про актуальні потреби роботодавців щодо підготовки сучасної молоді із наведенням провідних європейських практик. Людмила Василега, директор Департаменту розвитку персоналу та кадрової політики ПАТ «Укрзалізниця», визначила основні проблеми щодо кадрів та шляхи розроблення роботодавцями професійних стандартів. Також вона висвітлила базові очікування роботодавців щодо якості сформованих системою освіти компетенцій. Василь Костриця, заступник голови Об’єднання організації роботодавців України, консультант Державного центру зайнятості України, підкреслив актуальність підтримки молоді, яка не перебуває в зайнятості, освіті чи професійному навчанні, та навів ініціативи зайнятості молоді на прикладі політики зайнятості європейських країн. Саме професійна освіти спроможна змінити тенденцію на зростання такого сегменту ринку праці.

Валентина Мельник, заступник директора департаменту Державного центру зайнятості України розповіла про підготовку робітничих кадрів в системі підготовки ЦПТО та ступінь її відповідності потребам регіонального ринку праці. Мережа ЦПТО, що перебувають під керування Державного центру зайнятості, включають 10 регіональних відділень, оснащені новітнім обладнанням задля надання високоякісних освітніх послуг. Досвід їх функціонування спрямований на надання освітніх послуг саме дорослому населенню, які залучені до системи підготовки та перепідготовки незайнятого населення, а також тих, хто бажає оновити або набути новітніх компетенцій, яких потребує сучасний ринок праці.

Про підготовку робітничих кадрів у системі професійно-технічної освіти Запорізької області та ступінь її відповідності регіональним потребам ринку праці розповів директор Науково-методичного центру професійно-технічної освіти у Запорізькій області Олександр Паржницький. Представниця Львівського Науково-методичного центру професійної освіти Зоя Парфенюк присвятила свій виступ проблемі необхідності модернізації змісту освіти в частині набуття новітніх компетенцій та softskillsу молоді. Олена Давліканова, координатор проєктів Представництва Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні, окреслила досвід впровадження дуальної освіти в Україні. Наталія Шуляр, керівник проєкту з розвитку професійно-технічної освіти Німецько-Української промислово-торговельної палати, представила проєкти впровадження елементів дуальної форми навчання для машинобудівних підприємств в Україні. Родіон Колишко, директор Інституту професійних кваліфікацій, представив досвід визначення регіональної потреби ринку праці у кваліфікованих кадрах у розрізі професій, визначивши проблеми застосування методології. Тетяна Бурлай, старший науковий співробітник ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» представила підходи Євросоюзу та України до подолання дисбалансів і дивергенції у сфері зайнятості.

Обговоривши існуючи проблеми освітньо-професійної розбалансованості регіональних ринків праці, учасники конференції дійшли конкретних пропозицій, врахування яких в державній освітній політиці та зайнятості дадуть змогу мінімізувати їх негативний вплив на економічний розвиток країни.

Так, фахівці, погоджуючись із тим, що вирішення проблеми розбалансування ринків освітніх послуг та ринку праці перебувають у площині як регуляторної політики, економічної політики, результатом якої є створення новітніх робочих місць, так і професійної освіти в частині формування якісної підготовки кваліфікованих робітників.

Необхідним видається реформування організаційно-навчальної структури професійно-технічної освіти одночасно із налагодженням практики прогнозування професійних компетентностей, необхідних знань, умінь та навичок.

Підприємництво в епоху глобальних трансформацій

У серії «Податкова та митна справа в Україні», започаткованій Університетом державної фіскальної служби України ДФС, побачила світ монографія “Підприємництво в епоху глобальних трансформацій: виклики та перспективи розвитку” підготовлена колективом науковців з Університету державної фіскальної служби України, ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», Інституту демографії  та соціальних  досліджень імені  М.В. Птухи  НАН  України,  Національної академії державного управління при Президентові України. Серед її авторів  –доктори економічних наук,  співробітники ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України”  Ю.В.Кіндзерський, В.В.Зимовець, В.В.Небрат та Н.А.Супрун.

Монографія надає системне уявлення про сутність та атрибути підприємництва і сприяє формуванню підприємницького світогляду. У ній послідовно розглядаються теорія підприємництва та історія його становлення в Україні, типи і характеристики підприємницьких структур; досліджуються та аналізуються особливості, базові принципи та чинники розвитку сталого та соціального підприємництва; виділено глобальні чинники та індикатори формування, розглядаються актуальні фінансові аспекти функціонування сучасного підприємництва та детально досліджуються проблеми і обмеження розвитку державного, інноваційного та деструктивного підприємництва.

Видання розміщене в електронному депозитарії наукових публікацій Університету державної фіскальної служби України

Із текстом монографії “Підприємництво в епоху глобальних трансформацій: виклики та перспективи розвитку” можна ознайомитися тут

Вчені інституту працюють для забезпечення “зеленого” курсу енергетики

На Міжнародних кліматичних переговорах ООН COP25, що відбулися у Мадриді, українська делегація   представила  нові плани України у сфері кліматичної та енергетичної політики, а також заявила про готовність розробки візії «зеленого» енергетичного переходу.

Оцінюючи результати COP25 для України,  заступниця міністра енергетики та захисту довкілля України Ірина Ставчук зазначила: «Для України кліматоохоронна політика – це, в першу чергу, підвищення ефективності використання енергетичних ресурсів, а також поступовий розвиток відновлюваних джерел енергії, які в довгостроковій перспективі мають замінити вугілля, нафту, газ та інше викопне паливо. Ми працюємо спільно з ЄБРР та Інститутом економіки і прогнозування НАН України щодо можливих сценаріїв розвитку секторів економіки. До 1 вересня наступного року плануємо прийняти оновлену ціль зі скорочення викидів до 2030 року для України».

Існуючі цілі зі скорочення викидів парникових газів приведуть до кінця століття світ до потепління на 3–4 С, у той час як безпечною межею вчені називають 1,5–2 С потепління.

Більше читайте тут

Прогнози розвитку для української енергетики: від сценарію “бездіяльності” до “зеленого миру”

Найкращий для України сценарій – повноцінний розвиток відновлюваної енергетики. Україна має поставити собі за мету досягти мінімум 80‑90% ВДЕ в енергобалансі та намагатися її досягнути. Всі проблемні питання, пов’язані з розвитком ВДЕ, цілком реально вирішити, вважає провідний науковий співробітник сектору прогнозування розвитку паливно-енергетичного комплексу ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України”, к.т. н., эксперт Finnish Energy Hub О.А. Дячук.

Читайте більше у  коментарі О.А.Дячука для інформаційно-аналітичного порталу  “Енергореформа” “Від сценарію “бездіяльності” до “зеленого миру”: прогнози розвитку для української енергетики” від 09 грудня 2019 р.

Право селян на землю: чи убезпечить земельна реформа селянсько-фермерське господарювання в Україні

26 листопада 2019 р. у ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» за участі численних представників фермерських господарств, особистих селянських господарств, домогосподарств, які займаються землеробством та тваринництвом, організацій громадянського суспільства, представників академічної громадськості і представника ООН з прав людини в Україні, експерта Продовольчої та сільськогосподарської організації (ФАО) в Україні та Європейського координатора Via Campesina відбувся Громадський форум «Право селян на землю: чи убезпечить земельна реформа селянсько-фермерське господарювання  в Україні», присвячений обговоренню проблем і механізмів захисту прав селян, фермерських господарств сімейного типу, дрібних та середніх виробників сільськогосподарської продукції та  українського суспільства загалом при запровадженні ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення. Організаторами Форуму виступили ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», ГС «Українська мережа сільського розвитку», Європейська координація Via Campesina.  У роботі Форуму взяли участь 62 учасники.

Більше читайте тут

Приватизація здорової людини

Усі ще пам’ятають приватизацію “Укррудпрому”, “Криворіжсталі”, “Київенерго”, “Західенерго”, “Дніпроенерго” тощо. Загалом Україна зазнала від такої приватизації значних соціально-економічних, іміджевих і прямих інвестиційних втрат.

Державна політика приватизації в Україні системно консервує проблеми розвитку економіки та не сприяє її реформуванню за стандартами країн ЄС. Це пов’язано з низкою факторів, які, попри активну трансформацію суспільства від 1990-х років і до наших днів, обмежують потенціал соціально-економічного розвитку України.

Читайте більше у статті к.е.н., с.н.с. сектору міжнародних фінансових досліджень ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” Є.В.Редзюка, “Приватизація здорової людини”, надрукованій у газеті “Дзеркало тижня. Україна” 14 грудня 2019 р.

Горизонти співробітництва розширюються: акцент на сільський розвиток

Горизонти співробітництва  ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» із науковими установами провінції Цзянсі (КНР) розширюються – 2 грудня  2019 р. нашу наукову установу з дружнім візитом  відвідала  делегація з Академії суспільних наук провінції Цзянсі (Jiangxi Academy of Social Sciences) на чолі із віце-президентом  Фан Біном (у складі  делегації були Ші Ю Мін, Ван Вей Мін, Рен Хуан, Є Пін).

Провінція Цзянсі славиться своїм сільськогосподарським виробництвом, давно спеціалізується на вирощуванні рису, чаю, фруктів.  За словами Ші Ю Міна, годує рисом увесь Китай. Але молоді китайці не хочуть жити у селі і втікають у міста. Тож нині уряд взяв курс на розбудову нового села – красивого і культурного, привабливого для життя.

 

В принципі напрями досліджень китайських вчених співзвучні із напрямами досліджень українських науковців Інституту економіки та прогнозування НАН України –  адже вони спрямовані на розвиток і захист села. Тому науковцям двох установ було що обговорити під час зустрічі.

Свої напрацювання і бачення щодо співпраці представили директор Інституту, академік В.М.Геєць, який ознайомив китайських колег із напрацюваннями  щодо  загроз та ризиків вільного нерегульованого ринку сільськогосподарських земель та способів їх упередження з урахуванням поширеного у  країнах ринкової економіки досвіду.  Свої зауваження та застереження висловили   завідувачки відділів  форм і методів господарювання в агропродовольчому комплексі О.М.Бородіна та економіки і політики аграрних перетворень О.В.Шубравська.

Китайських науковців зацікавили напрацювання українських вчених, зважаючи, що сільське господарство України забезпечує 40%  експорту України.

За результатами зустрічі було підписано двосторонню угоду про співробітництво між ДУ «Інститут економіки та прогнозування  НАН України» та  Академією суспільних наук провінції Цзянсі.

Що не так із недержавними пенсійними фондами?

Улітку цього року проєкт USAID “Трансформація фінансового сектору” презентував Звіт “Недержавне пенсійне забезпечення в Україні: оцінка та рекомендації”, в якому було підбито підсумки 15-річного періоду розвитку системи недержавного пенсійного забезпечення та надано рекомендації щодо сприяння формуванню пенсійних заощаджень.

Сума коштів, акумульованих НПФ, станом на початок 2019 р. становила 2 745,2 млн грн (або трохи більше 100 млн дол.), що в розрахунку на одного учасника системи в середньому становить 3210 грн (еквівалент 115 дол.). До участі у недержавному пенсійному забезпеченні залучено лише 855 тис. учасників, або приблизно 5% працездатного населення. За період з грудня 2013-го по грудень 2018-го номінальна чиста середньорічна дохідність по системі становила 9,6%, натомість реальна, з поправкою на інфляцію, мала від’ємне значення, а саме: мінус 8,1%. Такі показники діяльності фактично ставлять під сумнів спроможність НПФ генерувати позитивний довгостроковий інвестиційний дохід і, врешті-решт, саму доцільність їхнього існування, принаймні при збереженні моделі організації діяльності, системи управління та умов функціонування, які наразі є.

Учасники ринку переважно не погодилася з висновками і рекомендаціями, які містяться у звіті проєкту USAID, сприйнявши їх лише як надуману підставу і (не)прихований заклик до радикального перегляду наявної моделі недержавного пенсійного забезпечення. Їх різку реакцію можна зрозуміти: перезапуск системи недержавного пенсійного забезпечення потребуватиме від них значних додаткових фінансових витрат та організаційних зусиль або й узагалі може перекреслити результат багаторічних напрацювань. Але чи сприятимуть подані у звіті рекомендації, у разі їх втілення, успішному розвитку накопичувального пенсійного забезпечення? Читайте більше у матеріалі  С.П. Зубика, наукового співробітника відділу грошово-кредитних відносин Інституту економіки та прогнозування НАН України, «Що не так із недержавними пенсійними фондами?», надрукованому в газеті «Дзеркало тижня. Україна» 23 листопада 2019 р.

 

Замість заводів – ФОПи, замість ВНЗ – ПТУ?

Негаразди в економіці призвели до скорочення фінансування наукових закладів. У 2016-му їх фінансування сягнуло критичних 15% від частки ВВП порівняно з 1990 р. Це при тому, що й ВВП-2016 виявився меншим від ВВП-1990 майже вдвічі! Реально витрати на науку впали до 7,5% від рівня 1990 р., що спричинило неминуче скорочення кількості науковців — у 2014 р. їх стало 22% від рівня 1990 р.

Зникло багато НВО, НДІ й навіть — цілі галузі промисловості! Скажімо, одним із перших загинув Світловодський завод чистих металів — перлина системи Державного інституту рідкісноземельних металів. А це було підприємство, де наука відігравала головну роль у розробці технологічних процесів виробництва матеріалів із надзвичайно високою доданою вартістю. Взагалі щезали підприємства, які знав увесь світ.

На сьогодні практично повністю зникла галузева й заводська наука. Через зниження зарплат почала падати престижність наукової праці. Молодь уже не йде в науку, й наймасовішою віковою категорією в академічних інститутах та НДІ стали вчені, яким понад 65 років.

Читайте більше у статті к.т.н., вченого секретаря ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” В.К. Хаустова ” Замість фабрик — ФОПи, замість вишів — ПТУ?”, опублікованій у газеті “Голос України” 6 листопада 2019 р.