Вітаємо Вас на порталі Інституту економіки та прогнозування Національної академії наук України

Наші видання








Посилання




Наші партнери








Новини Інституту

Макропрогноз розвитку економіки України у 2016–2018 рр.

Пропонуємо ознайомитися із Макропрогнозом розвитку економіки України у 2016–2018 рр., підготовленому Інститутом економіки і прогнозування НАН України для Консенсус-прогнозу (літо 2016 року) Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.

Макропрогноз розвитку економіки України у 2016–2018 рр.
Завантажень : 64

 

Курсова лихоманка: пауза між рецидивами

Валюта, як відомо, — відображення економіки. Тому про хвороби гривні говорити, здавалося б, немає сенсу: про них і так усе давно зрозуміло.  Остання курсова лихоманка, що струсонула ринок напередодні виділення МВФ третього, “вимученого”, траншу, — ще одне тому підтвердження: нічого нового. Ні по суті, ні за реакцією. Проте дивує одностайний висновок — стрибок курсу (з 24,8 до 26 грн/дол. і вище) був очікуваним. Чому так говорять експерти, зрозуміло. А от те, що за ними повторюють регулятори, вражає. Оскільки це, по суті, їхня власна оцінка своєї колективної роботи і якості наших реформ.

Читайте більше у статті д.е.н., заступника директора Інституту економіки та прогнозування НАН України С.О.Корабліна “Курсова лихоманка: пауза між рецидивами”, опублікованій у газеті “Дзеркало тижня. Україна”  24 вересня 2016 р.

Шкідливі звички і залежність української молоді – соцопитування в рамках ESPAD

83,4% українських учнів хоча б один раз упродовж життя вживали якісь алкогольні напої. Для 15-річних цей показник становить 78,4%, а серед 16- та 17-річних наближається до 85%. А кожен дванадцятий підліток уперше спробував викурити сигарету у віці 9 років або раніше.

Такі результати показало соціологічне опитування “Куріння, вживання алкоголю та наркотичних речовин серед підлітків, які навчаються: поширення й тенденції в Україні” у 2015 році в рамках міжнародного проекту “Європейське опитування учнів щодо вживання алкоголю та інших наркотичних речовин” (ESPAD – European School Survey Projecton Alcohol and Other Drugs, www.uisr.org.ua/espad), результати якого 20 вересня 2016 р. в українському інформагентстві УНІАН презентувала канд. соціол. наук, завідувач відділу моніторингових досліджень соціально-економічних трансформацій ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», координатор проекту ESPAD в Україні О.М.Балакірєва.

Цього ж дня у Лісабоні було презентовано міжнародний звіт ESPAD–2015 р. (www.espad.org.)

 

Чи врятує Україну третій транш МВФ?

Ще один транш кредиту МВФ Україні цього року отримати нереально – таку думку висловила на прес-конференції в інформаційному агентстві ГолосUA  16 вересня 2016 р. к.е.н., провідний науковий співробітник Інституту економіки та прогнозування НАН України О.О. Сльозко.

Більше читайте тут: http://ru.golos.ua/ekonomika/esche_odin_transh_mvf_do_kontsa_goda_ukraine_poluchit_nerealno__ekonomist_3822

 http://ru.golos.ua/ekonomika/v_byudjet2017_vklyuchili_staryie_finansovyie_planyi_poetomu_ekonomicheskogo_chuda_ne

 

Навіщо нам гроші МВФ?

Вітчизняні реформи не можуть не дивувати — під їхній акомпанемент уже виросло перше покоління незалежної України, яке тепер оббиває пороги посольств західних країн і Китаю.  Рецепти ж реформ не змінюються. Змінюються їхні провідники. Сьогодні вони докоряють своїх попередників за незнання англійської мови.

Програма з МВФ, однак, буксує — третій її транш планувався ще минулого вересня. Але тоді не склалося в основному через бюджетно-фінансові проблеми. Потім затріщала парламентська коаліція, став очевидним провал податкової реформи, а бюджет-2016 зуміли зверстати лише під Новий рік. У січні, через війну та кризу, депутати й топ-чиновники добряче відпочили. У лютому ж парламент визнав роботу уряду незадовільною. Меморандум із ним МВФ переглядати не став.

 Новий уряд здавався налаштованим рішуче. Один із перших його кроків став і найбільш радикальним — для всіх споживачів було встановлено єдину ціну на газ. Ця ринкова атака мала розблокувати програму розширеного фінансування (EFF). Тим паче що вона нас до того й не зобов’язувала. Однак МВФ цей радикалізм оцінив по-своєму — місію в Київ відправив, але грошей… не дав.
Більше читайте у статті  д.е.н., заступника директора Інституту економіки та прогнозування НАН України С.О.Корабліна “Навіщо нам гроші МВФ?“, опублікованій у газеті “Дзеркало тижня. Україна” 27 серпня 2016 р.

Brexit: привиди індустріального минулого і виклики реформ для України

Референдум про членство Великої Британії в Євросоюзі, що завершився перемогою прибічників Brexit, яскраво продемонстрував відсутність консенсусу в британському суспільстві щодо подальшого шляху його розвитку.  Аж ніяк не применшуючи значущості нинішніх проблем занадто бюрократизованого і зарегульованого Євросоюзу серед мотиваторів заперечення британцями євроінтеграції, все ж таки незайвим буде поглянути на проблему в історичному контексті. Річ у тім, що в Brexit-2016 дивним чином спливають привиди, здавалося б, давно забутих протиріч індустріальної “молодості” Об’єднаної Європи, дуже актуальних і для сьогоднішньої України.
Більше читайте у статті старшого наукового співробітника відділу економічного зростання та структурних змін в економіці   Інституту економіки та прогнозування НАН України, к.е.н. О.Ю.Снігової  Brexit: привиди індустріального минулого і виклики реформ для України”, опублікованій у газеті «Дзеркало тижня. Україна”  20 серпня 2016 р.

Чи можливий успішний Донбас без промисловості?

8 серпня 2016 р. одним з гостей студії радіопрограми «Донбас.Реалії» на «Радіо Свобода», присвяченій темі «Чи можливий успішний Донбас без промисловості?»,  була старший науковий співробітник відділу економічного зростання та структурних змін в економіці Інституту економіки та прогнозування НАН України, к.е.н. О.Ю.Снігова.

Слухайте більше  тут

Побачила світ наукова доповідь «Імплементація Угоди про асоціацію між Україною та ЄС: економічні виклики та нові можливості»

Імплементація Угоди про асоціацію між Україною та ЄС: економічні виклики та нові можливості  : наукова доповідь / за ред. акад. НАН України В.М.Гейця та чл.-кор. НААН України Т.О.Осташко ; НАН України, ДУ “Ін-т екон. та прогнозув. НАН України”. – К., 2016. – 184 с.

ISBN 978-966-02-7973-5

 У доповіді аналізуються економічні, екологічні та науково-технічні чинники, що зумовлюють успішність імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Представлені рекомендації щодо розвитку вітчизняного експорту у ЗВТ з ЄС, модернізації вітчизняної промисловості та транспорту, сільського господарства, інститутів споживчого ринку, механізмів фінансової підтримки бізнесу та забезпечення інноваційного розвитку в контексті євроінтеграційних процесів. Запропоновані підходи до імплементації положень Угоди, які стосуються сільського розвитку та збереження довкілля.

Для представників державних органів управління, галузевих асоціацій та бізнесу, науковців, викладачів ВНЗ.

Зміст

Резюме (українською та англійською мовами)

Нереальна високотехнологічність української фармацевтики

Наша країна продовжує представляти інтерес для світової економіки як гравець на ринку високотехнологічних товарів. Але, як каже народна мудрість: «Не все те золото, що блищить». Українські індустрії, що позиціонуються як високотехнологічні, зокрема фармацевтика, тому підтвердження.

Читайте більше у статті провідного наукового співробітника відділу інноваційної політики, економіки та організації високих технологій Інституту економіки та прогнозування НАН України, д.е.н. О.Б.Саліхової та аспірантки Інституту  Д.Дуюн Нереальна високотехнологічність української фармацевтики” розміщеній на сайті журналу «Економіст» 26 липня 2016 р.

 

Стратегічні орієнтири низьковуглецевого розвитку України

22 липня 2016 року Комітет Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки провів круглий стіл на тему: «Ратифікація Паризької угоди: що далі?». Урядовці, експерти, науковці, зарубіжні фахівці та представники бізнесу дискутували про майбутні заходи, необхідні для того, щоб скористатися усіма перевагами угоди та адаптуватися до кліматичних змін.  Із напрацюваннями сектора прогнозування розвитку паливно-енергетичного комплексу Інституту економіки та прогнозування НАН України з цього питання, які проводилися за підтримки проекту USAID “Муніципальна енергетична реформа” виступив с.н.с., канд.техн. наук О.А.Дячук.  Він зазначив, що боротьба зі зміною клімату полягає в запровадженні низьковуглецевого розвитку, а це такий довгостроковий соціально-економічний розвиток держави, в результаті якого підвищується добробут населення і досягається баланс між кількістю викидів парникових газів та їх поглинанням і/або уловлюванням.

Пропонуємо детальніше ознайомитися із виголошеною на круглому столі доповіддю «Стратегічні орієнтири низьковуглецевого розвитку України».