Сайт перебуває на реконструкції. Просимо вибачити за тимчасові незручності.

Наші видання














Наші проєкти




Посилання




Наші партнери








Новини Інституту

Суспільне значення землі для сучасності та майбутнього України

Останні місяці українське суспільство активно (в тому числі у формі пікетів, багатолюдних мітингів, демонстрацій, маршів тощо) реагує на заяви представників влади і законодавчі ініціативи, метою яких є скасування мораторію на продаж сільськогосподарських земель і запровадження практично нерегульованого їх ринкового обігу.

Громадяни вбачають у цьому загрозу обезземелення селян, послаблення продовольчого суверенітету, прискорення деградації сіл, зрештою, втрати території та життєвого простору держави. Інформаційний простір переповнений обговоренням аргументів “за” і “проти” реалізації згаданих заяв та ініціатив.

Позицію представників академічної громадськості –  співробітників ДУ “Інститут економіки і прогнозування НАН України”: директора В.М. Гейця, заступника директора А.А. Гриценказавідувачки відділу економіки і політики аграрних перетворень О.М. Бородіної,  головного наукового співробітника Л.В.  Молдаванзавідувачки відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків Т.О. Осташко,  головного наукового співробітника О.Л. Поповоїголовного наукового співробітника І.В. Прокопи,  головного наукового співробітника В.Р. Сіденказавідувачки відділу форм і методів господарювання в агропродовольчому комплексі О.В.  Шубравської;   директора ДУ “Інститут регіональних досліджень ім. М.І.Долішнього НАНУ” В.С. Кравціва, директора Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В.Птухи НАНУ Е.М. Лібанової та директора ДУ “Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАНУ” М.А. Хвесика – викладено у публікації “Суспільне значення землі для сучасності та майбутнього України” (“Дзеркало тижня: Україна” від 9 листопада 2019 р.)

Макропрогноз розвитку економіки України у 2021–2024

Пропонуємо ознайомитися із Прогнозом основних макроіндикаторів розвитку економіки України на період до 2024 року (квітень 2021 р.), підготовленому Інститутом економіки і прогнозування НАН України для Консенсус-прогнозу
Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.
Прогноз основних макроіндикаторів розвитку економіки України на період до 2024 року (квітень 2021 р.)
Завантажень : 220

 

Інтегральні композитні індикатори розвитку економіки України у короткостроковому періоді (квітень 2021)
Завантажень : 120

 

АКТУАЛЬНИЙ КОМЕНТАР

Україна та Румунія: проблеми і постпандемічні виклики у сфері освіти та зайнятості в контексті прискореної цифровізації

29 листопада 2021 р. за ініціативи та організації Бухарестського університету «ARTIFEX» (Румунія), ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України”  та Національного інституту економічних досліджень Республіки Молдова було проведено міжнародний семінар «Paradigms in the management of governance in the present conditions of the epidemic crisis: global economy under pandemics» («Парадигми державного управління у сучасних умовах епідемічної кризи: глобальна економіка в умовах пандемії»). Захід відбувся в онлайн-форматі  за участі фахівців із Румунії, України, Молдови та Болгарії, робочою мовою заходу була англійська.

Науковці Інституту економіки та прогнозування НАН України взяли активну участь у семінарі.

Завідувачка відділу соціально-економічних проблем праці, д.е.н. В.В. Близнюк представила доповідь «Digitalization of education and transformation of the labor market in the postpandemic period» («Цифровізація освіти і трансформація ринку праці у постпандемічний період»). Вона обґрунтувала, що постпандемічний ринок праці виявив уразливість жінок. Це обумовлено їх високою концентрацією у сегментах, які найбільше постраждали від карантинних обмежень, та усвідомленим вибором у родині на користь жінки, яка доглядатиме дітей удома внаслідок звуження сфери соціальних послуг (закриття шкіл і садочків).

Також В.В. Близнюк представила результати наукових досліджень наслідків коронакризи, одним з яких є активізація цифровізації, що трансформуватиме і суттєво визначатиме соціально-трудові відносини у найближчому майбутньому. Про це свідчить і поширення нестандартних нині форм зайнятості та стратегій цифрової трансформації бізнес-процесів.

Завідувачка сектору міжнародних фінансових досліджень, д.е.н., проф. О.О. Борзенко виголосила доповідь «Global economy and rise of multinational corporations» («Глобальна економіка та розвиток транснаціональних корпорацій»), в якій визначила основні тенденції у світовій економіці, обумовлені швидкістю заходів для пом’якшення найгіршої фінансової кризи. За словами науковиці, очікуваного зростання продуктивності за рахунок інструментарію монетарної політики не відбулося. Тому на перший план виходять інструменти фіскальної політики, реформування системи державного стимулювання та впровадження інформаційно-комунікаційних технологій. Це потребує інвестування у розвиток компетенцій четвертої промислової революції, що має забезпечити інклюзивність і екологічну стійкість економічного розвитку.

Старший науковий співробітник відділу соціально-економічних проблем праці, к.е.н. Т.В. Перегудова виступила із доповіддю «Income stagnation in Ukraine as a result of the Covid-19 pandemic» («Стагнація доходів в Україні внаслідок пандемії COVID-19»). Вона відзначила такі негативні соціальні наслідки пандемії COVID-19, як стагнація доходів в Україні та зростання бідності населення, що позначилося на показниках якості зайнятості як в офіційному, так і в неформальному сегментах ринку праці. Відповідно це актуалізує питання забезпечення принципів гідної праці й соціального захисту.

Більше читайте тут 

У міжнародному семінарі взяли участь також представники закладів вищої освіти Дніпра, Вінниці, Одеси й інших українських міст.

Загалом наукова дискусія посприяла формуванню пропозицій і рекомендацій, спрямованих на вдосконалення державного управління в умовах посилення ризиків та невизначеності.

Оголошення

3 грудня 2021 р. об 11.00 відділ грошово-кредитних відносин ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” проведе міжнародний науково-практичний круглий стіл «Фінансовий розвиток трансформаційних економік: можливості, обмеження, перспективи» на платформі ZOOM.

Запит на приєднання надсилайте на e-mail: shapovaljulia@ukr.net.

Більше про програму круглого столу  читайте тут

Як має розвиватися фіскальний простір для України

У роботі ІІ Міжнародного податкового конгресу, що відбувся 26 листопада 2021 р. в Університеті державної фіскальної служби України, взяла участь д.е.н., завідувачка відділу державних фінансів ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” І.О. Луніна.

У своїй доповіді «Напрями розвитку фіскального простору України у контексті забезпечення економічного зростання у середньо- та довгостроковій перспективі» І.О. Луніна акцентувала увагу на необхідності застосування різних підходів до вирішення завдань розширення фіскального простору (з метою фінансування пріоритетних соціально-економічних завдань) для країн із різним рівнем доходів, державного боргу, різними умовами отримання додаткових бюджетних доходів та здійснення запозичень. Для країн із низьким рівнем доходів (за показником ВВП) та високою вартістю державних запозичень (до яких належить і Україна) розв’язання проблеми розвитку фіскального простору не обмежується реалізацією поточних завдань щодо зменшення бюджетного дефіциту та створення резерву бюджетних коштів на непередбачувані обставини, а потребує здійснення заходів як щодо активізації ендогенного потенціалу та сучасних факторів економічного зростання, так і використання існуючих резервів збільшення державних доходів.

Конгрес був спрямований, зокрема, на налагодження комунікації між фахівцями публічних фінансів, обмін думками щодо розвитку й удосконалення фіскальної політики, вивчення відповідного міжнародного досвіду та світових практик.

Яку освіту фінансувати насамперед?

Зволікання з реформуванням, неефективна організація, недостатнє фінансування професійної освіти в Україні призвели до значного дефіциту одних кваліфікованих робітників на ринку праці і надмірної кількості — інших.

В Україні з 2014 року Мінекономіки розробляє середньостроковий прогноз потреби у фахівцях і робітничих кадрах на ринку праці. Однак відсутність необхідних даних щодо продуктивності праці та кількості зайнятих у розрізі всіх без винятку видів діяльності перекреслює будь-яку можливість застосувати прогноз для якісних змін у сфері підготовки кадрів. Довгострокового прогнозу, який би враховував глобальні тенденції у сфері праці та різні сценарії національного економічного зростання, теж немає. В таких умовах уряд значною мірою переклав завдання приведення до відповідності професійної освіти потребам в Україні на місцевий рівень.

І тут виникає питання щодо фінансування освіти: ймовірно, після пандемії воно зменшиться в усьому світі, тоді як потреби в ньому, навпаки, зростуть. У таких умовах новим викликом стають перегляд підходів і обґрунтована зміна пріоритетів фінансування освіти, що забезпечуватимуть стійкість освітніх систем у кризові періоди.

Читайте більше у статті Н.М. Назукової, к.е.н., старшого наукового співробітника відділу державних фінансів ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України”   “Яких професій не вистачає  Україні, і що з цим робити”,   опублікованій на сайті zn,ua  24 листопада 2021 р.

Змінювати не тільки економічні моделі функціонування, а й поведінку людей

“ З першого ж дня … конференції я зрозумів, що всі вже націлені на те, щоб змінювати свої економічні моделі функціонування. Але потрібно змінювати й поведінку людей, їх ставлення до природи та використання відновлювальних природних ресурсів. Рішення про те, що переходимо до нової моделі розвитку економіки, яка передбачає досягнення рівня викидів 1950-60-х років — прийнято. Але, звісно, найбільше питання — як це профінансувати”, — таким баченням поділився на передачі в студії “Громадського радіо“ 16 листопада 2021 р. к.т.н., провідний науковий співробітник ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” О.А. Дячук, який був членом офіційної делегації України на Conference of the Parties 26 (26-й сесії Конференції Сторін Рамкової конвенції Організації Об’єднаних Націй про зміну клімату) у Глазго в листопаді 2021 р.

Більше читайте і слухайте тут

 

Інклюзивний сільський розвиток: практичний досвід країн Центральної та Східної Європи

8 листопада 2021 року за ініціативи й організації Інституту розвитку села та сільського господарства Польської академії наук (IRWIR PAN), ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” та Європейської мережі сільського розвитку (ERDN) в онлайн-форматі – в рамках спільного Українсько-польського дослідницького проєкту «Інклюзивний розвиток в українських громадах і польських гмінах: спільне та відмінне», що реалізується відповідно до Угоди про наукове співробітництво між Національною академією наук України і Польською академією наук на 2021–2024 рр.  під керівництвом д.е.н., професора, чл.-кореспондента НАН України О.М. Бородіної (Україна) та д-ра Віталія Крупіна (Польща), – відбулася міжнародна конференція «Inclusive rural development: empirical evidence from Central and Eastern Europe» («Інклюзивний сільський розвиток: практичний досвід країн Центральної та Східної Європи»). Робочою мовою заходу була англійська.

Участь у конференції взяли близько 50 фахівців із наукових установ Польщі, України, Литви, Молдови, Румунії, обговоривши у форматі виступів і дискусії широке коло сучасних соціально-економічних проблем сільського розвитку з позицій інклюзивності.

Лейтмотивом усіх доповідей, в яких було представлено результати досліджень сучасних тенденцій розвитку села у країнах Східної Європи, зокрема в Польщі, Україні, Литві, Молдови та Румунії, стала оцінка соціально-економічних аспектів розвитку сільських територій і сільського соціуму з позицій інклюзивності. Визначено, що проблеми депопуляції та старіння сільського населення, відставання розвитку інженерної та соціальної інфраструктури, низького рівня диверсифікації сільської економіки, недостатнього використання можливостей кооперації, поширення цифровізації в інтересах селян, збереження патерналістських настроїв є спільними для всіх країн. Науковці одностайні у тому, що низький рівень економічної, соціальної та політичної інклюзії пов’язаний із недостатнім використанням потенціалу сільських територій і спільнот в інтересах місцевого населення.

Польща, Литва й Румунія є членами Європейського Союзу і, відповідно, мають більші фінансові можливості й організаційно-технічну підтримку для впровадження інноваційних підходів інклюзивного розвитку села, а от Молдові й Україні необхідно активізувати насамперед внутрішній потенціал.

Виконання цих завдань має ґрунтуватися на базовому принципі інклюзивності – «нікого не залишити без уваги», – що передбачає розширення можливостей та збільшення спроможностей селян і сільських спільнот щодо підвищення та якості життя на основі інновацій, нових знань і навичок в економічній, соціальній та політичній сферах.

Більше про конференцію читайте тут

Перспективи посткоронавірусних економічних трансформацій для світу та України

4 листопада 2021 року відбулась онлайн-презентація результатів проєкту «Перспективи посткоронавірусних економічних трансформацій та їх вплив на розвиток країн. Місце України у посткризовому світі», який Український центр економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова виконував за підтримки «Фонду Фрідріха Науманна за свободу». Як співвиконавці проєкту співробітники ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України”  взяли участь у заході та поділилися своїми напрацюваннями.

Заступник директора Інституту економіки та прогнозування НАН України член-кореспондент НАН України С.О. Кораблін у своїй доповіді «Чи зміниться світ після коронакризи?» відзначив глобальний характер проблем, породжених пандемією COVID-19, а також прямий зв’язок між характером її вирішення та ключовими властивостями майбутнього світу.

Завідувачка відділу економічного зростання та структурних змін в економіці ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України”  д. е. н. І.М.  Бобух у своїй доповіді «Розбудова інституційного каркасу інклюзивних економічних аспектів протидії пандемії в Україні» підкреслила, що місце України у коронавірусному і посткоронавірусному світі обумовлене й обумовлюватиметься як передумовами, що склалися до початку пандемії, так і рішеннями, що їх ухвалювали органи влади.

Науковий співробітник відділу економічної теорії ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” Ю.В. Прозоров у своїй доповіді з теми «Глобалізація розвитку та вільний цифровий фінансовий ринок чи локалізація та одержавлення банківських систем після корона кризи» відзначив, що прискорення цифрової трансформації локальних і глобальної банківських систем є одним  із  нечисленних  позитивних  наслідків  коронакризи.

Провідний  науковий співробітник   відділу моделювання  та прогнозування економічного розвитку ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” д. е. н.  О.Б. Саліхова у своїй    доповіді  «Локалізація фармацевтичного виробництва в Європі як відповідь на зростаючу зовнішню стратегічну торговельну залежність» відзначила, що пандемія COVID-19 стала лакмусовим папірцем як для стійкості економічних систем, так і для спроможності урядів забезпечити ефективність національного господарства та безпеку в надзвичайній  ситуації.

Більше читайте тут

Відео презентації

Ринки природного газу України та ЄС: лібералізація та інтеграція

«Газова тема» завжди перебуває на піку обговорень. На порозі ж зими вона – у топі, а через лібералізацію ринків природного газу, що є одним із головних трендів європейської енергетики, стала ще й вкрай дражливою. Молодий учений — кандидат економічних наук, науковий співробітник сектора прогнозування розвитку паливно-енергетичного комплексу ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України”  Роман Юхимець написав монографію «Ринки природного газу України та ЄС: лібералізація та інтеграція», щоби відповісти на низку запитань: чи є лібералізація ринків газу еволюційним шляхом розвитку енергетичних ринків? Які основні мотиви трансформації національного ринку природного газу – доцільність чи бажання просто скалькувати західну модель ринків, не заглиблюючись в особливості національної економіки? Що таке ефективний ринок природного газу і чи взагалі можливий ринок із таким особливим товаром, як природний газ? А чи, можливо, природний газ є просто суспільним благом, а тому, за визначенням, не може мати ринкової ціни, і держава має реалізувати його лише на соціально прийнятних умовах?

Більше читайте тут

Роль біоенергетики в політиці України щодо пом’якшення впливу на клімат до 2050 року

Наприкінці 2021 року на шпальтах престижного міжнародного наукового видання «Renewable and Sustainable Energy Reviews», який публікує найцікавіші дослідження в царині переходу до низьковуглецевого майбутнього (імпакт-фактор – 15), вийшла друком спільна стаття співробітників сектору прогнозування розвитку паливно-енергетичного комплексу відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” – к.т.н., провідного наукового співробітника  О.А. Дячука, к.е.н., завідувача сектору Р.З. Подольця і к.е.н., старшого наукового співробітника Г.С. Трипольської, – а також к.е.н., економіста-дослідника Центру аналізу глобальної торгівлі Університету Пердью (США) М.Г. Чепелєва «The role of bioenergy in Ukraine’s climate mitigation policy by 2050» («Роль біоенергетики в політиці України щодо пом’якшення впливу на клімат до 2050 року»).

Автори дослідили потенціал використання біомаси в Україні за двома сценаріями пом’якшення – зниження викидів парникових газів у 2050 р. на 68% і 83% порівняно з рівнем 2010 р. (за обома сценаріями понад половина енергії з відновлюваних джерел походить саме з біомаси) і продемонстрували, що у майбутньому пом’якшенні зміни клімату біомаса відіграватиме важливу роль.

Представлені у цій роботі висновки важливі не лише для ухвалення політичних рішень в Україні, а й можуть стати у нагоді іншим країнам із подібними умовами.

Більше читайте тут

Як інтеграційні процеси впливають на грошово-кредитну політику Болгарії та України

20 жовтня 2021 р. в рамках спільного українсько-болгарського проєкту “The coordination with the EU monetary authorities: Bulgarian experience and Ukrainian perspective” («Координація з монетарними органами ЄС: досвід Болгарії та перспектива України») у ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” відбувся міжнародний онлайн-семінар “The impact of integration processes on the monetary policy: Bulgarian experience and Ukrainian perspective” («Вплив інтеграційних процесів на грошово-кредитну політику: досвід Болгарії та перспектива України»), ініційований відділом грошово-кредитних відносин Інституту економіки та прогнозування НАН України та Інститутом економічних досліджень Болгарської академії наук (БАН). Захід відбувся у форматі відеоконференції, робочою мовою була англійська.

У форматі виступів і дискусії фахівці обговорили широке коло сучасних фінансово-економічних проблем української та болгарської економік. Зокрема, провідний науковий співробітник відділу грошово-кредитних відносин ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України”, д. е. н. Євген Бублик у своїй доповіді “Financial openness: contradictions of European integration requirements under global economic destabilization” зосередився на фінансовій відкритості як важливій умові економічної інтеграції. Він зазначив, що шоки від раптового припливу та втечі іноземного капіталу впливали на курс болгарської національної валюти менше, тоді як для стабільності української валюти це мало вкрай негативне значення.

Професор Інституту економічних досліджень БАН доктор економічних наук Гарабед Мінасян разом із доцентом цього Інституту кандидатом економічних наук Віктором Йоцовим виголосили доповідь “Foreign capital inflows in Central and East European countries”, в якій представили аналітичну оцінку позитивних і негативних аспектів основних фінансових потоків та їх впливу на економічну динаміку, зокрема у країнах CMEA (Ради економічної взаємодопомоги).

А професори Інституту економічних досліджень БАН к. е. н. Еміл Панушев, Іскра Христова-Балканська та Татяна Хубенова-Делісівкова представили спільне дослідження “Financial integration of Bulgaria after the debt crisis”. Їхній виступ присвячувався останнім змінам у фінансовій сфері ЄС під впливом кризових наслідків, особливостям політики адаптації банківської системи до умов ЄС та станові болгарського ринку капіталів після боргової кризи в Європі.

Співробітники ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” взяли активну участь у роботі двох наукових секцій – щодо аспектів макроекономічної політики української та болгарської економік. На семінарі було представлено  огляд змін в українському законодавстві, що наблизили його гармонізацію з європейськими нормами і нормативами у сфері фінансових ринків. Визначалися роль та місце малих відкритих економік, таких як Болгарія й Україна, у світових фінансових потоках. Учасники заходу приділили увагу проблематиці впровадження фінансової відкритості згідно з новими поглядами на глобальну економічну нестабільність і пов’язані з нею проблеми. Наголошувалося на ролі грошових переказів, зокрема для фінансової інклюзії. Розглядалися сучасні тенденції фінансового поглиблення та монетизації економік країн світу, згрупованих за рівнем доходу, зокрема Болгарії та України.

Зі свого боку, болгарські колеги погодилися, що фінансіалізація (як стимулює приплив транскордонного фінансового капіталу, так і призводить до негативної реакції на ендогенні економічні процеси. Вона перебудовує функціонування економічної системи на макро- та мікрорівні. Крім того, болгарські вчені звернули увагу на неможливість реалізації незалежної грошово-кредитної політики у своїй країні. Зокрема, Болгарія приєдналася до Європейського механізму обмінних курсів, що уможливило отримання фінансової підтримки від ЄС, але при цьому наразилася на економічні й фінансові ризики, притаманні всій Єврозоні. Науковці ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” також констатували залежність української грошово-кредитної політики, зумовленої, однак, іншими чинниками.

Учасники семінару підсумували, що розвинені фінансові ринки передбачають розвинену інфраструктуру, тому вкрай важливо адаптувати законодавство до європейських норм із урахуванням місцевих реалій, а також наголосили на необхідності підвищення фінансової інклюзії в Україні. На шляху до ЄС Україні потрібно імплементувати ці заходи у власній політиці для безпечного впровадження фінансової відкритості. Професор Інституту економічних досліджень БАН   Гарабед Мінасян спрогнозував, що інституційна якість економічного розвитку відіграватиме більшу роль, аніж розмір ринку та якість інфраструктури. Як підкреслили болгарські колеги, завдання підвищення фінансової інклюзії важливе і для Болгарії.

Більше читайте тут