Вітаємо Вас на порталі Інституту економіки та прогнозування Національної академії наук України

Наші видання










Наші проекти




Посилання




Наші партнери








Новини Інституту

Макропрогноз розвитку економіки України у 2018–2021 рр.

1ctrПропонуємо ознайомитися із Макропрогнозом розвитку економіки України у 2018–2021 рр., підготовленому Інститутом економіки і прогнозування НАН України для Консенсус-прогнозу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.

Макропрогноз розвитку економіки України у 2018–2021 рр. (квітень 2018 року)
Завантажень : 474

Інтегральні композитні індикатори розвитку економіки України у короткостроковому періоді (липень 2018 року)
Завантажень : 119

 

Європейська енергетична політика сталого розвитку на тлі зростаючої глобальної конкуренції у світовій торгівлі

У той час, коли світова спільнота у польському місті Катовіце на черговій Конференції сторін Рамкової конвенції ООН зі зміни клімату обговорює правила імплементації Паризької кліматичної угоди, у самому Парижі вирують пристрасті далеко не екологічного спрямування.

Багато аналітиків збігаються у думках, що заплановане підвищення акцизів на пальне у Франції є лише приводом для протестів “жовтих жилетів”, які насправді зумовлені глибшими соціально-економічними чинниками. Обурення французів спричинене тим, що тандем політичних еліт і великого капіталу спробував вирішувати екологічні проблеми за рахунок середнього класу, який і так на тлі помірного економічного розвитку відчуває перешкоди для пересування у “соціальних ліфтах”.

Читайте більше у статті к.е.н., провідного наукового співробітника ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” В.Е.Ліра “Європейський світлофор енергетичного переходу до сталого розвитку: режим миготливого жовтого”, опублікованій у газеті «Дзеркало тижня. Україна” 8 грудня 2018 р.

Оголошення

За ініціативи Торгово-промислової палати України спільно з ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», Мінекономрозвитку та інших органів державної та місцевої влади 11 грудня 2018 р.  буде проведено конференцію за участю прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана  «Нова індустріалізація: спільні дії уряду та бізнесу».

Під час конференції науковці ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»  презентують  підготовлені наукові доповіді «Розвиток промисловості для забезпечення зростання та оновлення української економіки» та «Розвиток транспорту з метою відновлення і зростання української економіки».

Детальніше див. тут

Рідкісні видання з бібліотеки П.І.Лященка — до сторіччя Академії

З нагоди 100-річчя Національної академії наук України  у рубриці “Бібліотека. Рідкісні видання” на сайті Інституту починаємо розміщувати оцифровані за ініціативи відділу економічної історії Інституту економіки та прогнозування рідкісні видання з бібліотеки видатного вченого-економіста, одного із засновників сільськогосподарської економії та історії народного господарства, доктора економічних наук, професора, академіка Національної академії наук Петра Івановича Лященка (1876–1955). Бібліотека вченого містить рідкісні раритетні видання на економічну тематику, присвячені проблемам розвитку світового та національного господарства у ХІХ–ХХ ст.

Книги доступні за посиланням

 

100 років Академії

22 листопада 2018 р. у стінах ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» відбувся круглий стіл на тему «Роль економічної науки у суспільному розвитку: До 100-річчя заснування Української академії наук».

Організаторами заходу виступив відділ економічної історії на чолі з д.е.н. В.В. Небрат.

IMG_0923_crУ роботі круглого столу взяли участь академік НАН України В.М. Геєць, член-кореспондент НАН України А.А. Гриценко, член-кореспондент НАН України С.О. Кораблін, член-кореспондент НАН України А.І. Даниленко, член-кореспондент НАН України В.Р. Сіденко та інші представники академічної спільноти (Інститут економіки та прогнозування НАН України, Інститут демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України, Інститут економіки промисловості НАН України та ін.), а також провідних економічних кафедр національних університетів (ДВНЗ «Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана», Національний університет «Києво-Могилянська академія», Київський національний торговельно-економічний університет, Львівський національний університет ім. Івана Франка та ін.).

IMG_0915_crЗасідання Круглого столу відкрив директор Інституту академік НАН України В.М. Геєць, виступивши з вітальним словом на тему «Роль академічної науки у процесах суспільної трансформації».

Круглий стіл_Сіденко_crУ виступах учасників розглядалися питання історії Української академії наук та ретроспективи академічних економічних досліджень (В.В. Небрат, В.М. Фещенко, М.В. Кічурчак), ролі економічної науки в суспільних реформах (В.Р. Сіденко, Ю.М. Бажал), актуальних проблем і перспектив академічних досліджень (В.Д. Лагутін, В.П. Антонюк, Л.М. Черенько).

Круглий стіл_Бажал_crУ ході засідання відбулася дискусія стосовно місця Академії наук у процесах суспільних трансформацій, міжнародного визнання українських вчених-економістів, можливості оцінки втрат економічної науки за радянських часів, взаємодії академічної науки та економічної освіти. До дискусій долучились В.М. Геєць, А.А. Гриценко, С.О. Кораблін, Н.А. Супрун, О.М. Балакірєва.

 

БЕЗмежність тарифів у вирі субсидій

Напередодні нового календарно-політичного 2019 року та різдвяних свят українців чекають “листи щастя” з новими сумами у платіжках за житлово-комунальні послуги.

Це, безумовно, стане приводом для важких і одвічних роздумів: “хто винуватий?” і “що робити?”. Бум фасадного утеплення своїм коштом поступово завершується, оскільки несумлінні сусіди продовжують “підігріватися” державними субсидіями. Програма “теплих кредитів” забюрократизована (на всіх охочих коштів просто не вистачає) з боку держави та саботується уповноваженими банками. Про іноземні кредити на енергоефективні заходи чули, але не відчули. Муніципальних програм енергоефективності майже немає, хоча децентралізованих ресурсів у більшості місцевих громад більш ніж достатньо.

Донедавна платоспроможний виборець в умовах відсутності економічного суверенітету (як споживача) на зміну постачальника вже на гарячу голову і напевне вже з холодним серцем шукатиме тих, хто в змозі розірвати це замкнуте коло… Чи не “послідовників”?

Читайте більше у статті к.е.н., провідного наукового співробітника ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” В.Е.Ліра “БЕЗмежність тарифів у вирі субсидій”, опублікованій у газеті «Дзеркало тижня. Україна” 17 листопада 2018 р.

Закон України «Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків»: значення і практичне застосування

Закон України «Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків», розроблений Комітетом Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності та ухвалений Верховною Радою минулого року, справив неоднозначний вплив на процеси, що відбуваються нині у вітчизняній банківській системі. Це  і стало темою для обговорення на черговому засіданні Клубу банкірів 8 листопада 2018 р.

Перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності Михайло Довбенко зауважив, що у розробленого профільним комітетом закону було три мети: спростити процедуру приєднання банків, спростити процедуру докапіталізації банків і запровадити процедуру добровільного виходу з ринку. Безумовно, позиції закону можна вдосконалювати, але вже зараз зрозуміло, що банківська система сприйняла його позитивно.

Фахівці Інституту економіки та прогнозування НАН України звернули увагу на макроекономічний та інституційний аспекти імплементації Закону.

У дискусії взяли участь колишній заступник голови НБУ, екс-голова Держказначейства Олександр Кірєєв, член раВиступ -12ди Клубу банкірів Микола Нос, член Нацкомфінпослуг, кандидат економічних наук, доцент Олександр Залєтов, колишній заступник голови НБУ Борис Марков, голова правління Агентства з рефінансування житлових кредитів, президент Української іпотечної асоціації Сергій Волков, радник голови правління  АТ АКБ “АРКАДА» Віктор Кравець та інші.

Учасники засідання ухвалили рішення передати всі матеріали обговорення з пропозиціями та зауваженнями у Комітет Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності.

 

 

Сім викликів для нового етапу децентралізації

Для реформи децентралізації, яка в Україні увійшла у практичну стадію у 2015 році, настає принципово новий етап. 

Якщо раніше 2020 рік як імовірний термін успішного закінчення процесу утворення об’єднаних територіальних громад (ОТГ) згадувався переважно як абстрактний орієнтир, наразі офіційні представники влади вже предметно ставлять завдання провести чергові загальні вибори до органів місцевого самоврядування у жовтні 2020-го у новій адміністративно-територіальній структурі.

Це означає, що 100-відсоткове покриття території об’єднаними громадами має завершитися навесні 2020-го, тобто приблизно за півтора року. Враховуючи, що у попередні чотири роки відбулося об’єднання 3,8 тисячі із 10,9 тисячі громад (утворилося 838 ОТГ), а 65% громад залишаються необ’єднаними, необхідно різко прискорити впровадження реформи децентралізації.

Отже, очевидно, що децентралізація із проривного харизматичного добровільного процесу неминуче переходить до етапу рутинної директивної реалізації…

Читайте більше у статті д.е.н., провідного наукового співробітника ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України”  Я.А.Жаліла “Чи з іскри полум’я заметься,  або Сім викликів для нового етапу децентралізації”,  опублікованій в газеті “Дзеркало тижня. Україна” 3 листопада 2018 р.

Стратегії взаємодії МВФ та України обговорили на науковому семінарі в Інституті економіки та прогнозування НАН України

Науковий  семінар під  назвою “Стратегії взаємодії МВФ та України” 10 жовтня Изображение 0102018 р. було проведено в ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України”. Його організаторами виступили сектор міжнародних фінансових досліджень Інституту та ДВНЗ «Університет банківської справи» НБУ. На ньому відбувся конструктивний обмін думками, грунтовно проаналізовано стратегії та існуючі проблеми у сфері взаємодії МВФ з Україною, було сформульовано нові ідеї та підходи до їх вирішення у співпраці України з МВФ. Модератором семінару була д.е.н., проф., завідувач сектору міжнародних фінансових досліджень О.О.Борзенко.

                 Відкрив семінар академік НАН України, директор ДУ «Інститут екоИзображение 001номіки та прогнозування НАН України»  В.М. Геєць.  Було представлено стендові доповіді: д.е.н., професора, головного наукового співробітника сектору міжнародних фінансових досліджень О.М.Шарова – «Міфи про МВФ: існуючи підходи до співпраці з МВФ та реальні можливості» та д.е.н., професора, Заслуженого економіста України, члена Ради Національного банку України, заступника виконавчого директора МВФ (2012–2017 рр.) О.І.Петрика – «Проблеми та перспективи співпраці: погляд з МВФ». Дуже цікавими були доповіді члена-кореспондента НАН України, заступника директора ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» С.О.Корабліна  та д.е.н., професора, Заслуженого економіста України О.В.Плотнікова на тему «Ризикові аспекти співробітництва України з МВФ» та економічного експерта В.В.Степанюка на тему «Перспективи співробітництва України з МВФ».

Наукова проща: семінар біля витоків

Моб семінар 20181006_115903Співробітники кафедри економічної теорії Національного університету «Києво-Могилянська академія» та відділу економічної історії ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» 6 жовтня 2018 р. провели спільний мобільний семінар для студентів Києво-Могилянської академії з виїздом у Полтавську обл. – до місць життя та діяльності українських вчених світової слави: економіста М.І.Туган-Барановського та філософа Г.С.Сковороди.

Під час подорожі учасники заслухали виступи засновників-організаторів мобільного семінару д.е.н., проф., заслуженого діяча науки і техніки України, зав. кафедри економічної теорії Національного університету «Києво-Могилянська академія» Ю.М.Бажала та к.е.н., доц. кафедри економічної теорії Національного університету «Києво-Могилянська академія» В.П.Кузьменка, а також провідних фахівців у галузі історії української економічної думки – д.е.н., зав. відділу економічної історії ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» В.В.Небрат та д.е.н., проф., головного наукового співробітника  Н.А.Супрун, зокрема: «Наукова проща: світові традиції та інтелектуально-духовний сенс» (керівника мобільного семінару  Ю.М.Бажала); «Економічна складова етико-антропософського вчення Григорія Сковороди» (В.В.Небрат); «Циклічний механізм соціальної динаміки» (В.П.Кузьменка); «Моральний імператив наукової творчості та громадської діяльності Михайла Туган-Барановського» (Н.А.Супрун).

Моб семінар 20181006_160522

Інтерактивна складова мобільного семінару включала читання «Афоризми Григорія Сковороди» (організатор-модератор – д.е.н., проф. Н.А.Супрун);      імпрезу за твором Григорія Сковороди «Розмова п’яти подорожніх про істинне щастя в житті» [Товариська розмова про душевний мир] у виконанні студентів НаУКМА (організатор-модератор – д.е.н., проф. Н.А.Супрун); читання уривків листів М.І.Туган-Барановського, написаних О.А.Кауфману в 1902–1904 рр. про своє життя та роботу в Україні в період вислання із Санкт-Петербурга (організатор-модератор – наук. співр. відділу економічної історії ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», к.е.н. О.П.Курбет).

До екскурсійної програми семінару увійшли: відвідування Чорнухинського літературно-меморіального музею Г.С.Сковороди, меморіальної садиби батьків Григорія Сковороди, а також Лохвицького краєзнавчого музею імені Г.С.Сковороди.

Моб семінар 20181006_151658За ініціативи організаторів мобільного семінару до 100-річчя Української академії наук відбулося урочисте відкриття меморіального знаку на честь видатного українського вченого-економіста, одного із засновників Академії М.І.Туган-Барановського (на місці, де знаходилася його садиба).

Організатори мобільного семінару планують підготовку та спільне видання його матеріалів.

Нові горизонти співробітництва

Розвиток міжнародного науково-технічного співробітництва, зокрема  – пошук нових партнерів, сьогодні є невід’ємною частиною діяльності наукових установ України. ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» також приділяє значну увагу цьому питанню. Так, 19 вересня 2018 р. Інститут приймав делегацію Академії наук провінції Цзянсі (Китайська Народна Республіка) на чолі з її президентом Сюн Шаоюань. Інститут представляли заступник директора чл.-кор. А.А. Гриценко, заступник директора чл.-кор. НАН України С.О. Кораблін, вчений секретар В.К. Хаустов, завідувач сектору прогнозування ПЕК Р.З. Подолець та старші наукові співробітники О.В. Степанова та В.Ю. Грига. Основною метою зустрічі було обговорення напрямів та подальшого науково-технічного співробітництва.

fin_IMG_0643Заступник директора Інституту чл.-кор. А.А. Гриценко ознайомив китайських колег з роботою Інституту. Президент Академії наук провінції Цзянсі Сюн Шаоюань та директор Інституту науково-технологічної стратегії Цзоу Хуей презентували Академію наук провінції Цзянсі та високо оцінили наявний досвід співробітництва з установами та вченими НАН України і, зокрема відзначили співпрацю с.н.с, к.е.н. В.Ю. Григи в Інституті науково-технологічної стратегії як запрошеного вченого у березні 2018 р. Серед іншого Цзоу Хуей запропонувала низку тематичних напрямів для поглиблення співробітництва між інститутами, а саме дослідження у галузі науково-технологічних стратегій розвитку, аналіз промислового розвитку та інші. Заступник директора чл.-кор. НАН України С.О. Кораблін акцентував увагу на доцільності вивчення китайського досвіду та окреслив відповідні напрями, серед яких досвід промислової політики Китаю та його провінцій, фінансування технологічної модернізації підприємств та дослідження інститутів розвитку тощо. С.н.с. В.Ю. Грига розповів про досвід роботи в Інституті науково-технологічної стратегії, під час якого він підготував та презентував науково-аналітичні матеріали з питань технологічного форсайту та особливостей формування успішних індустріально-технологічних парків.

fin_IMG_0567Під час  зустрічі сторони обговорили такі можливі форми співпраці, як програми прийому іноземних фахівців у провінції Цзянсі, участь у спільних проектах, у т.ч. міжнародних, а також участь і проведення спільних заходів, конференцій та семінарів.

На завершення заступник директора Інституту чл.-кор. А.А. Гриценко подякував китайським колегам  та висловив надію  щодо поглиблення співробітництва  та реалізації спільних проектів. Президент Академії наук провінції Цзянсі Сюн Шаоюань подякував Інституту за гостинність та запросив присутніх відвідати провінцію Цзянсі.

За результатами зустрічі між Інститутом економіки та прогнозування НАН України та Інститутом науково-технологічної стратегії Академії наук провінції Цзянсі підписано двосторонню угоду про співробітництво.