Інститут економіки та прогнозування відвідали науковці з Інституту Росії, Центральної Азії та Східної Європи Китайської академії суспільних наук – начальник відділу міжнародних зв’язків WangXiaoquan та науковий співробітник ZhangHong. Вони зустрілися з директором Інституту академіком В.М.Гейцем та заступниками директора – чл.-кор. НАНУ А.І.Даниленком та чл.-кор НАНУ А.А.Гриценком. Науковці двох країн обговорили питання щодо розвитку соціально-економічної ситуації в Україні та Китаї та проблеми співробітництва у сфері економіки та наукових досліджень.
ЗУПИНИТИ ВІЙНУ!
Звернення ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
В Україні війна. Її розв’язала Росія. «Русский мир» приніс нашому народові горе, смерть та розруху. Він намагається стерти з землі переважно російськомовні Харків, Суми і Маріуполь. Залишає на своєму шляху знищені села Слобожанщини, Чернігівщини та Київщини. Руки загарбників у крові невинних дітей. Цьому немає і ніколи не буде жодного виправдання. Окупантів словами не зупинити, але мовчати не можна. Ми звертаємся зі словами вдячності до наших захисників-військових, добровольців тероборони, добробатівців, волонтерів, мільйонів наших співвітчизників, які щодня роблять все, щоб забезпечити нас світлом, теплом та їжею. Ми дякуємо всьому світові, який встав на захист наших прав та свобод. Ми ніколи не забудемо іноземних добровольців, які ризикують життям, захищаючи наші родини. Ми цінуємо підтримку міжнародної наукової спільноти. Ми чуємо при цьому і голоси російських громадян, але нас продовжують вбивати. Щодня. Щоночі. Жінок, дітей, старих та немічних людей. Нас вбивають за те, що ми не хочемо «русского мира». За те, що ми захищаємо свою землю. За наш європейський вибір. За наше майбутнє. Гармати змінюють та надають страшного сенсу взаємовідносинам історичних сусідів. Їх жнива – десятки тисяч вбитих та скалічених, мільйони біженців, знищені міста та села, зруйновані мости, спотворені долі. Це – не наш вибір. Це – вибір країни-агресора. Але ми вистоїмо. Ми повернемося до нормального життя, до звичайних людських відносин. Ми змусимо нас поважати. І це відбудеться тим скоріше, чим міцнішими будуть всі ті, для кого життя кожної людини є дивом, а не «тріскою при рубанні дров». Державне благословення вбивства – важкий морок середньовіччя. Весь світ бачить, як він опускається на Росію. Це – безвихідь. Щоб остаточно не потрапити до неї, треба зупинитися. Це перше, що треба зробити, щоб не перетворитися на вічного ізгоя, який всім заздрить, всім погрожує і всіх жахається. Безумовна зупинка вогню та перемовини – перший крок від цієї прірви. Його треба робити негайно. Заради тих, чиї життя ще можна зберегти. Заради припинення цієї божевільної війни. Заради всіх тих, хто ще може після неї народитися.
Archive for жовтня, 2014
Круглий стіл «Перспективи та завдання бюджетної децентралізації в Україні»
Проблема бюджетної децентралізації в Україні обговорюється вже багато років. Її актуалізація саме сьогодні викликана тим, що в передачі повноважень, у т.ч. бюджетних, на місця містяться значні резерви підвищення ефективності бюджетної системи, створення стимулів для соціально-економічного розвитку регіонів, розширення їхньої доходної бази, детінізації економіки і зростання на цій основі добробуту населення. 29 жовтня 2014 р. на круглий стіл «Перспективи та завдання бюджетної децентралізації в Україні» в Інституті економіки та прогнозування зібралися фахівці з проблематики місцевих бюджетів та місцевого самоврядування, щоб обговорити питання: – практики формування місцевих бюджетів України з точки зору створення економічних стимулів для місцевого самоврядування щодо розвитку своїх адміністративно-територіальних одиниць, розширення власної податкової бази, ефективного використання бюджетних коштів; – законодавства України у частині розподілу функціональних та відповідних видаткових повноважень центральних та місцевих органів влади, зокрема, з питань управління дорожнім господарством; – тіньових потоків місцевої влади, пов’язаних із використанням земельних ресурсів, сплатою рентних платежів; державними закупівлями; – шляхів включення громадськості у бюджетний процес та контроль за здійсненням закупівель за бюджетні кошти. Із доповідями за результатами досліджень виступили науковці: ДУ ІЕП НАНУ – завідувач відділу державних фінансів д.е.н. І.О.Луніна, к.соціол.н. Д.А.Дмитрук, завідувач відділу розвитку виробничої інфраструктури к.е.н. О.І.Никифорук, науковий співробітник Д.М.Серебрянська; Тернопільського національного економічного університету – завідувач кафедри фінансів д.е.н. О.П. Кириленко та доцент кафедри фінансів к.е.н. Б.С.Малиняк; Київського національного університету імені Тараса Шевченка – професор кафедри фінансів економічного факультету д.е.н. З.С.Варналій; Національної академії статистики, обліку та аудиту – заступник завідувача кафедри фінансів д.е.н. Т.Г.Бондарук; Національного університету ДПС України – директор науково-дослідного інституту фінансового права к.е.н. Д.М.Серебрянський та начальник відділу проблем протидії податковим правопорушенням Науково-дослідного центру з проблем оподаткування д.е.н. В.В.Пилипів; Академії фінансового управління – завідувач відділу місцевих фінансів та міжбюджетних відносин к.е.н. О.В.Шишко. У роботі круглого столу взяли участь виконавчий директор Всеукраїнської асоціації органів місцевого самоврядування «Асоціація міст України» М.В.Пітцик, заступник директора департаменту з питань місцевого самоврядування та територіальної організації влади Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України С.І.Шаршов, головні консультанти секретаріату Комітету ВР з питань бюджету М.К.Криволап та Л.В.Расчислова, начальник відділу розробки нормативно-правових актів та методології управління ресурсних, рентних та неподаткових платежів департаменту оподаткування юридичних осіб Державної фіскальної служби України В.В.Попова. Учасники круглого столу висловили численні пропозиції, зокрема, щодо ключових складових бюджетної децентралізації та послідовності проведення відповідних реформ, шляхів чіткого розмежування повноважень центральних і місцевих органів влади, посилення фінансової спроможності органів місцевого самоврядування та реалізації активних антикорупційних заходів, розширення участі громадськості у бюджетному процесі.
Науково-практичний семінар «Зона вільної торгівлі Україна-ЄС»
28 жовтня 2014 р. в Інституті економіки та прогнозування НАН України відбулося засідання семінару «Зона вільної торгівлі Україна-ЄС: виклики та можливості» для галузевих асоціацій України. На засіданні були присутні представники металургійної, аграрної, транспортної галузей. Семінар відкриває серію заходів Інституту, спрямованих на відпрацювання в щільній співпраці з вітчизняним бізнесом обґрунтованої позиції щодо імплементації Угоди про зону вільної торгівлі Україна-ЄС. На семінарі обговорювалися економічні особливості формування нового економічного середовища та нові можливості і виклики для української економіки. В першу чергу йшлося про очікування збільшення обсягів двосторонньої торгівлі, можливе зростання інвестицій, запровадження нових регуляторних правил та відповідної нормалізації інвестиційного середовища. Серед викликів, які можуть постати перед українськими компаніями, розглядалися зростання конкуренції на внутрішньому ринку внаслідок лібералізації торгівлі, підвищення витрат на забезпечення переходу до стандартів Євросоюзу. В рамках заходу представники експертного середовища та зазначених асоціацій товаровиробників обмінялися думками.
Перспективи розвитку відновлюваної енергетики України
обговорювалися на закритому круглому столі під однойменною назвою, проведеному з ініціативи ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАНУ» та за участю представників відповідних наукових, державних, регуляторних установ та підприємств, бізнес-підприємств і громадських асоціацій 23 жовтня 2014 р.
Співробітники сектора прогнозування розвитку паливно-енергетичного комплексу відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринку (завідувач Р.З.Подолець) на чолі з директором Інституту, академіком В.М.Гейцем і представниками Інституту відновлюваної енергетики НАН України, комітету ВР з питань паливно-енергетичного комплексу ядерної політики та ядерної безпеки, комітету ВР з питань науки і освіти, Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України, Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами України, ДП "НЕК Укренерго", ДТЕК «WindPower», ТОВ «ActivSolar», ТОВ «Вітряні парки України», ПАТ «Deloitte&Touche, ТОВ «Вітроенергороект», «МКД консалтинг», ТОВ «Стар енергії», НТД Груп, Біоенергетичної асоціації України, Української вітроенергетичної асоціації, Українського товариства охорони природи обговорили ряд актуальних і надзвичайно важливих для сьогодення питань стосовно: 1) зміни пріоритетів розвитку відновлюваної енергетики України в умовах економічної кризи та наявності проблемних регіонів (Крим, Донбас), зокрема, місця «зеленої енергії» у концепції реформування енергетики України, правових питань реалізації проектів відновлюваної енергетики з урахуванням проблемних територій, основних проблем та бар'єрів при реалізації проектів відновлюваної енергетики в 2014–2015 рр. з урахуванням подій в АР Крим та на Донбасі; 2) державної інвестиційної політики у сфері відновлюваної енергетики України (пріоритети, підтримка регіональних проектів на рівні малого і середнього бізнесу, о оптимізація процесу ліцензування та підключення об'єктів відновлюваної енергетики в Україні); 3) законодавчих ініціатив, які впливають на сферу відновлюваної енергетики України (роль і місце ВДЕ в концепції реформування ринку електроенергії, законопроект № 663 «Про засади функціонування ринку електричної енергії України», зміни стосовно «зеленого тарифу» та місцевої складової).
Роль ВДЕ як інструменту підвищення рівня енергетичної незалежності та євроінтеграції України розглядалася у доповіді О.А.Дячука.
Круглий стіл «ФОНД ГАРАНТУВАННЯ ВКЛАДІВ ФІЗИЧНИХ ОСІБ: нові реалії, старі проблеми»
З ініціативи ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАНУ» та громадської організації «Клуб банкірів» 23 жовтня 2014 р. в Інституті було організовано круглий стіл на тему «Фонд гарантування вкладів фізичних осіб: нові реалії, старі проблеми». Його учасники обговорили коло питань, пов’язаних із реформуванням структури функцій та обов'язків ФГВФО відповідно до нинішніх реалій. Наприклад, чи справедливо в умовах, коли Національний банк України проводить рішучу чистку банківського сектора (з початку року ФГВФО ввів тимчасову адміністрацію у 26 банків) перекладати проблему фінансування Фонду гарантування вкладів через бюджет на платників податків; які ризики є у схемі випуску та монетизації ОВДП; скільки проблемних банків можуть стати клієнтами Фонду у нинішніх умовах; реалізація яких ініціатив необхідна для того, щоб вкладники почувалися захищеними в умовах появи дедалі більшої кількості проблемних банків, адже непрозорий, часто за заниженими цінами, продаж активів банків, що ліквідуються, не дає можливості не тільки розрахуватися з кредиторами, але й навіть виплатити вклади всім фізичним особам тощо.