Ukrainian
У відповідь на ініціативу щодо запровадження в Україні цільової продовольчої підтримки для малозабезпечених верств населення науковці відділу економіки і політики аграрних перетворень ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” підготували свої пропозиції щодо продовольчої підтримки вразливих верств населення і розвитку фермерства в Україні, враховуючи міжнародний досвід.
Вчені представили результати досліджень, де головну увагу акцентовано на засадничих принципах запровадження програм продовольчої допомоги в умовах обмеженості бюджетних ресурсів. За таких обставин важливо отримати найвищий рівень суспільної ефективності при мінімальних витратах. Науковці впевнені, що у вітчизняних умовах для цього слід поєднати вразливі групи споживачів і виробників, а саме надавати продовольчу допомогу малозабезпеченим громадянам для придбання свіжої плодоовочевої продукції у сімейних господарствах фермерського типу.
Ці пропозиції передано для використання в роботі Офісу Президента України, Кабінету Міністрів України, комітетам Верховної Ради України з питань економічного розвитку, з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування.
Більше інформації тут
ЗУПИНИТИ ВІЙНУ!
Звернення ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
В Україні війна. Її розв’язала Росія. «Русский мир» приніс нашому народові горе, смерть та розруху. Він намагається стерти з землі переважно російськомовні Харків, Суми і Маріуполь. Залишає на своєму шляху знищені села Слобожанщини, Чернігівщини та Київщини. Руки загарбників у крові невинних дітей. Цьому немає і ніколи не буде жодного виправдання.
Окупантів словами не зупинити, але мовчати не можна.
Ми звертаємся зі словами вдячності до наших захисників-військових, добровольців тероборони, добробатівців, волонтерів, мільйонів наших співвітчизників, які щодня роблять все, щоб забезпечити нас світлом, теплом та їжею.
Ми дякуємо всьому світові, який встав на захист наших прав та свобод. Ми ніколи не забудемо іноземних добровольців, які ризикують життям, захищаючи наші родини. Ми цінуємо підтримку міжнародної наукової спільноти. Ми чуємо при цьому і голоси російських громадян, але нас продовжують вбивати. Щодня. Щоночі. Жінок, дітей, старих та немічних людей.
Нас вбивають за те, що ми не хочемо «русского мира». За те, що ми захищаємо свою землю. За наш європейський вибір. За наше майбутнє.
Гармати змінюють та надають страшного сенсу взаємовідносинам історичних сусідів. Їх жнива – десятки тисяч вбитих та скалічених, мільйони біженців, знищені міста та села, зруйновані мости, спотворені долі.
Це – не наш вибір. Це – вибір країни-агресора. Але ми вистоїмо. Ми повернемося до нормального життя, до звичайних людських відносин. Ми змусимо нас поважати. І це відбудеться тим скоріше, чим міцнішими будуть всі ті, для кого життя кожної людини є дивом, а не «тріскою при рубанні дров».
Державне благословення вбивства – важкий морок середньовіччя. Весь світ бачить, як він опускається на Росію. Це – безвихідь. Щоб остаточно не потрапити до неї, треба зупинитися. Це перше, що треба зробити, щоб не перетворитися на вічного ізгоя, який всім заздрить, всім погрожує і всіх жахається.
Безумовна зупинка вогню та перемовини – перший крок від цієї прірви. Його треба робити негайно. Заради тих, чиї життя ще можна зберегти. Заради припинення цієї божевільної війни. Заради всіх тих, хто ще може після неї народитися.
ОСТАНОВИТЬ ВОЙНУ!
Обращение ДУ «Институт экономики и прогнозирования НАН Украины»
В Украине война. Ее развязала Россия. «Русский мир» принес нашему народу горе, смерть и разруху. Он пытается стереть с лица земли преимущественно русскоязычные Харьков, Сумы и Мариуполь. Оставляет на своем пути уничтоженные села Слобожанщины, Черниговщины и Киевщины. Руки захватчиков в крови невинных детей. Этому нет и никогда не будет никакого оправдания. Оккупантов не остановить словами, но молчать нельзя.
Мы обращаемся со словами благодарности к нашим защитникам-военным, добровольцам теробороны, добробатовцам, волонтерам, миллионам наших соотечественников, ежедневно обеспечивающих нас светом, теплом и едой.
Мы благодарим весь мир, который встал на защиту наших прав и свобод. Мы никогда не забудем иностранных добровольцев, которые рискуют жизнью, защищая наши семьи. Мы ценим поддержку международного научного сообщества. Мы слышим при этом и голоса русских граждан, но нас продолжают убивать. Ежедневно. Каждую ночь. Женщин, детей, стариков и немощных.
Нас убивают за то, что мы не хотим «русского мира». За то, что мы защищаем свою землю. За наш европейский выбор. За наше будущее.
Пушки меняют и придают страшный смысл взаимоотношениям исторических соседей. Их жатва – десятки тысяч убитых и искалеченных, миллионы беженцев, уничтоженные города и села, разрушенные мосты, искореженные судьбы.
Это – не наш выбор. Это – выбор страны-агрессора. Но мы выстоим. Мы вернемся к нормальной жизни, к обычным человеческим отношениям. Мы заставим нас уважать. И это случится тем скорее, чем более стойкими будут все те, для кого жизнь каждого человека – чудо, а не «щепка при рубке дров».
Государственное благословение убийства – тяжелый мрак средневековья. Весь мир видит, как он поглощает Россию. Это – тупик. Чтобы в нем не застрять бесповоротно, нужно остановиться. Это первое, что нужно сделать, чтобы не превратиться в вечного изгоя, который всем завидует, всем угрожает и во всех видит врагов.
Безусловная остановка огня и переговоры – первый шаг от края пропасти. Его нужно делать немедленно. Ради тех, чьи жизни еще можно сохранить. Ради прекращения этой безумной войны. Ради всех тех, кто еще может после нее родиться.
STOP THE WAR!
Address of the Institute for Economics and Forecasting of the National Academy of Sciences of Ukraine
There is a war in Ukraine. This war was started by Russia. “Russian World” has brought our people grief, death and destruction. This “World” is trying to wipe out mostly Russian-speaking Kharkiv, Sumy and Mariupol. This “World” is leaving behind the destroyed villages of Slobozhanshchyna, Chernihiv and Kyiv regions. The hands of the invaders are stained with the blood of innocent children. There is no excuse for this and there will never be.
The occupiers cannot be stopped by words, but it is impossible to remain silent.
We express our gratitude to our military defenders, fighters of territorial defense and volunteer battalions, benefactors, volunteers, and millions of our compatriots, who do their best every day to provide us with light, warmth and food.
We thank the whole world for standing up for our rights and freedoms. We will never forget the foreign volunteers who risk their lives to protect our families. We appreciate the support of the international scientific community. We also hear the voices of protest of Russian citizens, but we continue to be killed. Daily. Every night. Women, children, the elderly and disabled.
We are being killed for not wanting the “Russian World.” For protecting our land. For adhering to our European choice. For wanting to have our own future.
Guns change and give terrible meaning to the relationship of historical neighbors. Their harvest is tens of thousands killed and maimed, millions of refugees, destroyed cities and villages, ruined bridges, distorted destinies.
This is not our choice. This is the choice of the aggressor country. But we will endure. We will return to normal life, to ordinary human relationships. We will make respect us. And this will happen the sooner the stronger will be all those for whom everyone’s life is a miracle, rather than a “chip that must fly”.
The state blessing of murder is the heavy gloom of the Middle Ages. The whole world sees how this darkness is descending on Russia. This is a deadlock. In order not to be finally trapped in it, need to stop. This is the first thing to do so as not to become an eternal outcast who envies, threatens and terrifies everyone.
An unconditional ceasefire and negotiations are the first step out of this abyss. It must be done immediately. For the sake of those whose lives can still be saved. To end this crazy war. For the sake of all those who can still be born after it.
Продовольча допомога в умовах обмеженості бюджетних ресурсів
Як нам запобігти процесам деаграризації землекористування
В умовах глобалізації та лібералізації економічних відносин у багатьох регіонах світу активізуються процеси, що мають негативні впливи на аграрне землекористування, сільський уклад і сільський розвиток, проявляючись через зниження участі сільського населення у процесах місцевого економічного розвитку, ресурсокористування, контролю за земельними ресурсами. В Україні схожі питання останнім часом розглядаються переважно в контексті земельної реформи, ринку землі та пов’язаних із цим ризиків. Прив’язка до найактуальніших вітчизняних проблем у земельних відносинах є зрозумілою, але частково звужує можливості усвідомлення широкими колами громадянського суспільства та представниками влади наявних різнопланових ризиків, які часто розглядаються однією стороною політичних дискусій як “надумані” аргументи опонентів вільного ринку землі, тоді як інша сторона часто бачить варіанти вирішення цих проблем виключно через додаткові обмеження та врегулювання питань ринкового обігу сільськогосподарських земель. В аналітичній записці “Нова європейська реальність у землеволодінні та землекористуванні”, підготовленій співробітниками відділу економіки і політики аграрних перетворень ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” за редакцією д.е.н., член-кореспондента НАН України О.М. Бородіної, проблеми аграрного землекористування, господарського та ринкового руху сільськогосподарських земель розглядаються на прикладі держав ЄС із кількох причин. З одного боку, ми хочемо показати, що ці проблеми не є виключно наслідком ринкових трансформацій, властивих насамперед менш розвиненим країнам, де відбулися значні трансформації аграрних економічних систем, хоча в ЄС гострота цих проблем, звісно, є вищою саме для східноєвропейських членів спільноти. Тому ризики для України існуватимуть об’єктивно і незалежно від рівня врегулювання вітчизняного ринку землі, і це підтверджується наявністю таких проблем у “старих” членах Євросоюзу з відносно ефективними системами регулювання ринкового обігу земель. З іншого боку, ми аргументуємо, що навіть за наявності багатьох запобіжників та додаткових регуляторів у “нових” державах Євросоюзу активізувалися небажані процеси деаграризації землекористування, де воно є невід’ємною частиною сільського укладу, відбувається відчуження сільського населення від процесів використання місцевих ресурсів тощо. Україні слід враховувати наявність аналогічних ризиків при розробленні державної політики, відмовившись від сприйняття таких ризиків виключно як “заполітизованих” у ході дискусій про варіанти розвитку вітчизняної земельної реформи.
Економічне обґрунтування підходу до запровадження Національного плану скорочення викидів в Україні
На робочій нараді, яку громадська спілка «Всеукраїнська Енергетична Асамблея» провела 18 лютого 2020 р., розглядалися рекомендації щодо реалізації вимог Національного плану скорочення викидів від великих спалювальних установок (Національний план) за результатами аналізу європейського досвіду скорочення викидів.
Зокрема, під час наради представник ДУ «Інституту економік та прогнозування НАН України», к.т.н.,старший науковий співробітник О.А. Дячук доповів про результати наукового дослідження на тему: «Економічно обґрунтований підхід до запровадження Національного плану скорочення викидів в Україні на підставі досвіду скорочення викидів забруднюючих речовин великими спалювальними установками в Європі», а також презентував Рекомендації та Резюме заключного аналітичного звіту.
Національний план було розроблено на виконання зобов’язань України перед Енергетичним Співтовариством (директива ЄС 2001/80/ЄС) та прийнято 8 листопада 2017 р. відповідною постановою уряду. Його мета – поступове скорочення викидів діоксиду сірки, оксидів азоту та пилу від великих спалювальних установок (номінальною тепловою потужністю 50 МВт і більше) до 31 грудня 2033 р.
Національний план містить наміри України як члена Енергетичного Співтовариства суттєво скоротити викиди від існуючих великих спалювальних установок (наразі в Україні їх функціонують 223). План передбачає щорічне подання на розгляд Секретаріату Енергетичного Співтовариства звітів про виконання Національного плану скорочення викидів.
За підсумками наради присутні погодились з необхідністю врахування європейського досвіду при реалізації Національного плану скорочення викидів та прийняли рішення надіслати Звіт про проведення згаданого наукового дослідження разом з відповідними висновками, рекомендаціями та пропозиціями на адресу Мінекоенерго, НКРЕКП, НЕК «Укренерго» та Комітету ВРУ з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.
Вчені інституту працюють для забезпечення “зеленого” курсу енергетики
На Міжнародних кліматичних переговорах ООН COP25, що відбулися у Мадриді, українська делегація представила нові плани України у сфері кліматичної та енергетичної політики, а також заявила про готовність розробки візії «зеленого» енергетичного переходу. Оцінюючи результати COP25 для України, заступниця міністра енергетики та захисту довкілля України Ірина Ставчук зазначила: «Для України кліматоохоронна політика – це, в першу чергу, підвищення ефективності використання енергетичних ресурсів, а також поступовий розвиток відновлюваних джерел енергії, які в довгостроковій перспективі мають замінити вугілля, нафту, газ та інше викопне паливо. Ми працюємо спільно з ЄБРР та Інститутом економіки і прогнозування НАН України щодо можливих сценаріїв розвитку секторів економіки. До 1 вересня наступного року плануємо прийняти оновлену ціль зі скорочення викидів до 2030 року для України». Існуючі цілі зі скорочення викидів парникових газів приведуть до кінця століття світ до потепління на 3–4 С, у той час як безпечною межею вчені називають 1,5–2 С потепління. Більше читайте тут
Схвалено національну ціль з енергоефективності на період до 2020 р. відповідно до європейських директив
14 серпня 2019 року на засіданні Кабінету Міністрів України під головуванням прем’єр-міністра Володимира Гройсмана схвалено національну ціль України з енергоефективності на період до 2020 року відповідно до європейських директив. Відповідний проект розпорядження Уряду розроблено Державним агентством з енергоефективності та енергозбереження України у співпраці з міжнародними експертами, фахівцями Секретаріату Енергетичного Співтовариства та експертами сектору прогнозування розвитку ПЕК ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» у рамках імплементації статті 3 Директиви 2012/27/EU про енергоефективність. Під час розрахунку цілі використано загальний підхід Директиви, а саме скорочення кінцевого енергоспоживання на 20% у 2020 р. відносно базового сценарію. Так, проектом акта визначено такі показники: – первинне споживання енергії має не перевищувати 101 316 тис. т нафтового еквівалента у 2020 році; – кінцеве споживання енергії має не перевищувати 55 507 тис. т нафтового еквівалента у 2020 році. Зазначені показники узгоджуються із: – Енергетичною стратегією України на період до 2035 року; – Національним планом дій з енергоефективності на період до 2020 року. Таким чином, Україна продовжує здійснювати виважену державну політику з енергоефективності, враховуючи міжнародні зобов’язання та європейські практики у цій сфері.