Звернення ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
В Україні війна. Її розв’язала Росія. «Русский мир» приніс нашому народові горе, смерть та розруху. Він намагається стерти з землі переважно російськомовні Харків, Суми і Маріуполь. Залишає на своєму шляху знищені села Слобожанщини, Чернігівщини та Київщини. Руки загарбників у крові невинних дітей. Цьому немає і ніколи не буде жодного виправдання.
Окупантів словами не зупинити, але мовчати не можна.
Ми звертаємся зі словами вдячності до наших захисників-військових, добровольців тероборони, добробатівців, волонтерів, мільйонів наших співвітчизників, які щодня роблять все, щоб забезпечити нас світлом, теплом та їжею.
Ми дякуємо всьому світові, який встав на захист наших прав та свобод. Ми ніколи не забудемо іноземних добровольців, які ризикують життям, захищаючи наші родини. Ми цінуємо підтримку міжнародної наукової спільноти. Ми чуємо при цьому і голоси російських громадян, але нас продовжують вбивати. Щодня. Щоночі. Жінок, дітей, старих та немічних людей.
Нас вбивають за те, що ми не хочемо «русского мира». За те, що ми захищаємо свою землю. За наш європейський вибір. За наше майбутнє.
Гармати змінюють та надають страшного сенсу взаємовідносинам історичних сусідів. Їх жнива – десятки тисяч вбитих та скалічених, мільйони біженців, знищені міста та села, зруйновані мости, спотворені долі.
Це – не наш вибір. Це – вибір країни-агресора. Але ми вистоїмо. Ми повернемося до нормального життя, до звичайних людських відносин. Ми змусимо нас поважати. І це відбудеться тим скоріше, чим міцнішими будуть всі ті, для кого життя кожної людини є дивом, а не «тріскою при рубанні дров».
Державне благословення вбивства – важкий морок середньовіччя. Весь світ бачить, як він опускається на Росію. Це – безвихідь. Щоб остаточно не потрапити до неї, треба зупинитися. Це перше, що треба зробити, щоб не перетворитися на вічного ізгоя, який всім заздрить, всім погрожує і всіх жахається.
Безумовна зупинка вогню та перемовини – перший крок від цієї прірви. Його треба робити негайно. Заради тих, чиї життя ще можна зберегти. Заради припинення цієї божевільної війни. Заради всіх тих, хто ще може після неї народитися.
Співробітники ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» 07 червня 2024 р. взяли участь у слуханнях Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку на тему «Постзаконодавчий контроль у сфері дотримання вимог наявності місцевої складової (локалізації) в публічних закупівлях». На слуханнях презентовано результати опитування в рамках постзаконодавчого контролю ефективності впровадження урядом Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» щодо створення передумов для сталого розвитку та модернізації вітчизняної промисловості» та підсумків регулярного моніторингу закупівель з локалізацією через систему Прозоро.
Серед низки важливих питань, які обговорювалися в рамках слухань, жваву дискусію викликало питання щодо розширення переліку товарів, на які розповсюджується вимога локалізації.
Під час свого виступу завідувач відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків д.е.н. Віталій ВЕНГЕР повідомив, що в ДУ «Інститут економіки та прогнозування Національної академії наук України», за ініціативи директора, академіка НАН України В.М. Гейця, в рамках діяльності Наукової дискусійної платформи при Міністерстві економіки України підготовлено та презентовано науково-аналітичні матеріали щодо заміщення імпорту в публічних закупівлях за рахунок локалізації як одного з ТОП-17 ключових науково-дослідних робіт з відновлення економіки України, що виконувалися за запитом Міністерства економіки України. Старший науковий співробітник д.е.н. Оксана КУШНІРЕНКО у своїй промові підтримала необхідність розширення переліку товарів, на які розповсюджується вимога локалізації, зокрема кабельно-провідниковою продукцією, обґрунтувавши, що зростання обсягів публічних закупівель цієї продукції у вітчизняних виробників позитивно вплине на ключові макроекономічні показники: ВВП країни, зайнятість, податки, бюджет тощо.
Поряд із цим для підвищення ефективності
прийняття управлінських рішень у сфері публічних закупівель з локалізацією
важливими є пропозиції Комітету
Верховної Ради України з питань економічного розвитку щодо залучення
науково-аналітичних центрів до розроблення:
– методики аналізу проникнення імпорту в
публічні закупівлі;
– оцінки впливу публічних закупівель
товарів з наявністю місцевої складової (локалізації) на наповнення державного
бюджету;
– узагальнення міжнародного досвіду щодо
визначення критеріїв підтримки внутрішніх виробників.
Конструктивний діалог представників
влади, бізнесу та науково-аналітичних центрів в рамках проведеного заходу
показав важливість консолідації інтересів ключових стейкхолдерів для віднаходження
балансу потреб виробників та замовників для розвитку і стійкості національної
економіки.
За результатами слухань передбачається
напрацювання рекомендацій щодо вдосконалення законодавства, нормативно-правових
актів у сфері дотримання вимог наявності місцевої складової (локалізації) в
публічних закупівлях.
ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» було залучено до розроблення НПЕК, в якому беруть участь всі ключові міністерства і відомства спільно з аналітичним центром DiXi Group за підтримки Посольства Великої Британії та Net Zero World Initiative. Координує роботу Міністерство економіки України.
Заступник міністра економіки України Олексій Соболев відзначив, що на цих перших консультаціях планується задати рамку для НПЕК та визначити ключові аспекти, які стануть його фундаментом.
Як попередні розрахунки Олександр Дячук представив ключові висновки, отримані за результатами моделювання за двома сценаріями, зокрема, щодо скорочення споживання енергії та щодо того, яким може бути внесок України в досягненні відповідних цілей Енергетичного Співтовариства. Крім того, було показано змодельовані обсяги інвестицій, які необхідно залучити для реалізації визначених сценаріїв.
«Через війну, значні людські, економічні та інфраструктурні втрати, рівень первинного та кінцевого споживання в Україні буде нижчим за взяті на себе зобов'язання в рамках Енергетичного Співтовариства (ЕнС). Однак, цілі ЕнС прийняті з урахуванням довоєнних цілей України, а відтак, їхній перегляд вже потребує повноцінних енергоефективних дій з боку України на всіх рівнях», – зауважив Олександр Дячук під час презентації.
16 жовтня 2023 р. у ДУ «Інститут економіки та прогнозування» відбулася робоча нарада, де обговорювалося забезпечення наукового підґрунтя законотворчої діяльності Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів для вирішення актуальних питань соціальної політики України у (по)воєнний період.
Зустріч була ініційована
головою Комітету Г.М. Третьяковою після надання Інститутом науково-аналітичної
записки «Соціальна резильєнтність національної економіки: дискурси Євросоюзу та
України», підготовленої у межах виконання наукового проєкту «Формування засад
національно укоріненої стійкості та безпеки економічного розвитку України в
умовах гібридної системи «мир–війна» (держ. реєстр. № 0123U100965).
Учасники робочої групи: голова
Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав
ветеранів Г.М. Третьякова, директор ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН
України» академік НАН України В.М. Геєць, заступник директора, академік НАН
України А.А. Гриценко, заступник директора, член-кореспондент НАН України С.О. Кораблін,
провідний науковий співробітник Т.В. Бурлай, завідувач відділу соціоекономіки
праці В.В. Близнюк, старші наукові співробітники Л.П. Гук та Т.В. Перегудова.
На початку зустрічі було
зазначено, що соціально-трудові відносини у світі невизначеності
характеризуються асиметричністю та нерівністю всіх суб’єктів, що визначається
існуванням різних гібридних та каскадних криз, якісними структурними
диспропорціями попиту та пропозиції робочої сили за виключенням окремих
сегментів ринку праці, низькою дієвістю соціального діалогу та відсутністю
соціальної толерантності сучасного українського бізнесу, який в умовах
нерозвиненості інститутів громадянського суспільства, недосконалості державних
механізмів реалізації практики соціального діалогу та інших чинників
здебільшого зорієнтований на реалізацію у сфері соціально-трудових відносин не
стільки демократичного, скільки командно-авторитарного типу поведінки.
Розуміння таких обмежень вимагає розроблення наукового підґрунтя для подальшої
законодавчої та нормотворчої діяльності органів влади.
Під час зустрічі було визначено пріоритетні напрями досліджень для вирішення нагальних проблем соціальної політики України та їх законодавчого унормування.
Було обговорено питання активного використання нестандартних форм зайнятості, які набувають дедалі більшого поширення при переході суспільства від індустріальної до постіндустріальної епохи, надаючи ринку праці гнучкості та здатності до адаптації. Нові форми зайнятості створюють можливості для диверсифікації робочих місць та можуть відіграти у відновленні національної економіки роль, більш важливу за ті, що пов’язані зі стандартними (індустріальними) соціально-трудовими моделями. Визначено, що робочі місця з цифровою підтримкою, зокрема платформна зайнятість, – це мейнстрім у трансформації зайнятості, що формує новий світ праці.
Розвиток нових форм
зайнятості формулює нові вимоги до якості робочих місць та підготовки робочої
сили, відповідно до вимог часу. Це потребує подальшої копіткої роботи в частині
розробки державних професійних стандартів у співробітництві з роботодавцями та
закладами освіти.
Оскільки формування та
нагромадження людського капіталу відбувається на одному з основних
інституційних рівнів – рівні домогосподарства, необхідно приділити цій
інституційній одиниці, обґрунтуванню особливостей та форм економічної
діяльності домогосподарств та особливостей оподаткування результатів його
діяльності особливу увагу.
На зустрічі зазначалось,
що сучасна політика, яка регулює сферу зайнятості, має відповідати трансформаціям
у цій сфері не просто через зміну стандартів зайнятості, а й через те, що
нестандартність виступає чинником дивергентності – процесу відкриття нових ідей
і розширення можливостей у сфері зайнятості, пропонує нові способи вирішення
складних завдань у міжнародному співробітництві.
Також було приділено
увагу питанню реформування державної служби зайнятості України в частині реформування
системи соціального страхування, визначення пріоритетів розвитку соціального
діалогу та інше.
Відзначено, що питання, які
розглядалися, є комплексними і потребують ґрунтовного наукового супроводу.
10 лютого 2023 р. співробітники відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН УКраїни” д.е.н. член-кор. НААН України Т.О. Осташко і д.е.н. В.В. Венгер взяли участь у слуханнях Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку на тему: «Заміщення українськими товарами імпорту з російської федерації і республіки білорусь в Україні, ЄС та світі». Спеціально для слухань Комітету відділ секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків спільно з відділом промислової політики підготували «Інформаційно-аналітичний матеріал щодо можливостей заміщення українськими товарами імпорту з рф і рб в Україні, ЄС та світі».
У відповідь на ініціативу щодо запровадження в Україні цільової продовольчої підтримки для малозабезпечених верств населення науковці відділу економіки і політики аграрних перетворень ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” підготували свої пропозиції щодо продовольчої підтримки вразливих верств населення і розвитку фермерства в Україні, враховуючи міжнародний досвід.
Вчені представили результати досліджень, де головну увагу акцентовано на засадничих принципах запровадження програм продовольчої допомоги в умовах обмеженості бюджетних ресурсів. За таких обставин важливо отримати найвищий рівень суспільної ефективності при мінімальних витратах. Науковці впевнені, що у вітчизняних умовах для цього слід поєднати вразливі групи споживачів і виробників, а саме надавати продовольчу допомогу малозабезпеченим громадянам для придбання свіжої плодоовочевої продукції у сімейних господарствах фермерського типу.
Ці пропозиції передано для використання в роботі Офісу Президента України, Кабінету Міністрів України, комітетам Верховної Ради України з питань економічного розвитку, з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування.
Більше інформації тут
В умовах глобалізації та лібералізації економічних відносин у багатьох регіонах світу активізуються процеси, що мають негативні впливи на аграрне землекористування, сільський уклад і сільський розвиток, проявляючись через зниження участі сільського населення у процесах місцевого економічного розвитку, ресурсокористування, контролю за земельними ресурсами. В Україні схожі питання останнім часом розглядаються переважно в контексті земельної реформи, ринку землі та пов’язаних із цим ризиків. Прив’язка до найактуальніших вітчизняних проблем у земельних відносинах є зрозумілою, але частково звужує можливості усвідомлення широкими колами громадянського суспільства та представниками влади наявних різнопланових ризиків, які часто розглядаються однією стороною політичних дискусій як “надумані” аргументи опонентів вільного ринку землі, тоді як інша сторона часто бачить варіанти вирішення цих проблем виключно через додаткові обмеження та врегулювання питань ринкового обігу сільськогосподарських земель.
В аналітичній записці “Нова європейська реальність у землеволодінні та землекористуванні”, підготовленій співробітниками відділу економіки і політики аграрних перетворень ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” за редакцією д.е.н., член-кореспондента НАН України О.М. Бородіної, проблеми аграрного землекористування, господарського та ринкового руху сільськогосподарських земель розглядаються на прикладі держав ЄС із кількох причин. З одного боку, ми хочемо показати, що ці проблеми не є виключно наслідком ринкових трансформацій, властивих насамперед менш розвиненим країнам, де відбулися значні трансформації аграрних економічних систем, хоча в ЄС гострота цих проблем, звісно, є вищою саме для східноєвропейських членів спільноти. Тому ризики для України існуватимуть об’єктивно і незалежно від рівня врегулювання вітчизняного ринку землі, і це підтверджується наявністю таких проблем у “старих” членах Євросоюзу з відносно ефективними системами регулювання ринкового обігу земель. З іншого боку, ми аргументуємо, що навіть за наявності багатьох запобіжників та додаткових регуляторів у “нових” державах Євросоюзу активізувалися небажані процеси деаграризації землекористування, де воно є невід’ємною частиною сільського укладу, відбувається відчуження сільського населення від процесів використання місцевих ресурсів тощо. Україні слід враховувати наявність аналогічних ризиків при розробленні державної політики, відмовившись від сприйняття таких ризиків виключно як “заполітизованих” у ході дискусій про варіанти розвитку вітчизняної земельної реформи.
На робочій нараді, яку громадська спілка «Всеукраїнська Енергетична Асамблея» провела 18 лютого 2020 р., розглядалися рекомендації щодо реалізації вимог Національного плану скорочення викидів від великих спалювальних установок (Національний план) за результатами аналізу європейського досвіду скорочення викидів.
Зокрема, під час наради представник ДУ «Інституту економік та прогнозування НАН України», к.т.н.,старший науковий співробітник О.А. Дячук доповів про результати наукового дослідження на тему: «Економічно обґрунтований підхід до запровадження Національного плану скорочення викидів в Україні на підставі досвіду скорочення викидів забруднюючих речовин великими спалювальними установками в Європі», а також презентував Рекомендації та Резюме заключного аналітичного звіту.
Національний план було розроблено на виконання зобов’язань України перед Енергетичним Співтовариством (директива ЄС 2001/80/ЄС) та прийнято 8 листопада 2017 р. відповідною постановою уряду. Його мета – поступове скорочення викидів діоксиду сірки, оксидів азоту та пилу від великих спалювальних установок (номінальною тепловою потужністю 50 МВт і більше) до 31 грудня 2033 р.
Національний план містить наміри України як члена Енергетичного Співтовариства суттєво скоротити викиди від існуючих великих спалювальних установок (наразі в Україні їх функціонують 223). План передбачає щорічне подання на розгляд Секретаріату Енергетичного Співтовариства звітів про виконання Національного плану скорочення викидів.
За підсумками наради присутні погодились з необхідністю врахування європейського досвіду при реалізації Національного плану скорочення викидів та прийняли рішення надіслати Звіт про проведення згаданого наукового дослідження разом з відповідними висновками, рекомендаціями та пропозиціями на адресу Мінекоенерго, НКРЕКП, НЕК «Укренерго» та Комітету ВРУ з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.
На Міжнародних кліматичних переговорах ООН COP25, що відбулися у Мадриді, українська делегація представила нові плани України у сфері кліматичної та енергетичної політики, а також заявила про готовність розробки візії «зеленого» енергетичного переходу.
Оцінюючи результати COP25 для України, заступниця міністра енергетики та захисту довкілля України Ірина Ставчук зазначила: «Для України кліматоохоронна політика – це, в першу чергу, підвищення ефективності використання енергетичних ресурсів, а також поступовий розвиток відновлюваних джерел енергії, які в довгостроковій перспективі мають замінити вугілля, нафту, газ та інше викопне паливо. Ми працюємо спільно з ЄБРР та Інститутом економіки і прогнозування НАН України щодо можливих сценаріїв розвитку секторів економіки. До 1 вересня наступного року плануємо прийняти оновлену ціль зі скорочення викидів до 2030 року для України».
Існуючі цілі зі скорочення викидів парникових газів приведуть до кінця століття світ до потепління на 3–4 С, у той час як безпечною межею вчені називають 1,5–2 С потепління.
Більше читайте тут
14 серпня 2019 року на засіданні Кабінету Міністрів України під головуванням прем’єр-міністра Володимира Гройсмана схвалено національну ціль України з енергоефективності на період до 2020 року відповідно до європейських директив. Відповідний проект розпорядження Уряду розроблено Державним агентством з енергоефективності та енергозбереження України у співпраці з міжнародними експертами, фахівцями Секретаріату Енергетичного Співтовариства та експертами сектору прогнозування розвитку ПЕК ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» у рамках імплементації статті 3 Директиви 2012/27/EU про енергоефективність. Під час розрахунку цілі використано загальний підхід Директиви, а саме скорочення кінцевого енергоспоживання на 20% у 2020 р. відносно базового сценарію. Так, проектом акта визначено такі показники: – первинне споживання енергії має не перевищувати 101 316 тис. т нафтового еквівалента у 2020 році; – кінцеве споживання енергії має не перевищувати 55 507 тис. т нафтового еквівалента у 2020 році. Зазначені показники узгоджуються із: – Енергетичною стратегією України на період до 2035 року; – Національним планом дій з енергоефективності на період до 2020 року. Таким чином, Україна продовжує здійснювати виважену державну політику з енергоефективності, враховуючи міжнародні зобов’язання та європейські практики у цій сфері.
Ukrainian
