Сайт перебуває на реконструкції. Просимо вибачити за тимчасові незручності.

Наші видання














Наші проекти




Посилання




Наші партнери








Економічне обґрунтування підходу до запровадження Національного плану скорочення викидів в Україні

На робочій нараді, яку громадська спілка «Всеукраїнська Енергетична Асамблея» провела 18 лютого 2020 р.,  розглядалися рекомендації щодо реалізації вимог Національного плану скорочення викидів від великих спалювальних установок (Національний план) за результатами аналізу європейського досвіду скорочення викидів. Зокрема, під час наради представник ДУ «Інституту економік та прогнозування НАН України», к.т.н.,старший науковий співробітник  О.А. Дячук доповів про результати наукового дослідження на тему: «Економічно обґрунтований підхід до запровадження Національного плану скорочення викидів в Україні на підставі досвіду скорочення викидів забруднюючих речовин великими спалювальними установками в Європі», а також презентував Рекомендації та Резюме заключного аналітичного звіту. Національний план було  розроблено на виконання зобов’язань України перед Енергетичним Співтовариством (директива ЄС 2001/80/ЄС) та прийнято 8 листопада 2017 р. відповідною постановою уряду. Його  мета – поступове скорочення викидів діоксиду сірки, оксидів азоту та пилу від великих спалювальних установок (номінальною тепловою потужністю 50 МВт і більше) до 31 грудня 2033 р. Національний план містить наміри України як члена Енергетичного Співтовариства суттєво скоротити викиди від існуючих великих спалювальних установок (наразі в Україні їх функціонують 223). План передбачає щорічне подання на розгляд Секретаріату Енергетичного Співтовариства звітів про виконання Національного плану скорочення викидів. За підсумками наради присутні погодились з необхідністю врахування європейського досвіду при реалізації Національного плану скорочення викидів та прийняли рішення надіслати Звіт про проведення згаданого наукового дослідження разом з відповідними висновками, рекомендаціями та пропозиціями на адресу Мінекоенерго, НКРЕКП, НЕК «Укренерго» та Комітету ВРУ з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

Continue Reading

Вчені інституту працюють для забезпечення “зеленого” курсу енергетики

На Міжнародних кліматичних переговорах ООН COP25, що відбулися у Мадриді, українська делегація   представила  нові плани України у сфері кліматичної та енергетичної політики, а також заявила про готовність розробки візії «зеленого» енергетичного переходу. Оцінюючи результати COP25 для України,  заступниця міністра енергетики та захисту довкілля України Ірина Ставчук зазначила: «Для України кліматоохоронна політика – це, в першу чергу, підвищення ефективності використання енергетичних ресурсів, а також поступовий розвиток відновлюваних джерел енергії, які в довгостроковій перспективі мають замінити вугілля, нафту, газ та інше викопне паливо. Ми працюємо спільно з ЄБРР та Інститутом економіки і прогнозування НАН України щодо можливих сценаріїв розвитку секторів економіки. До 1 вересня наступного року плануємо прийняти оновлену ціль зі скорочення викидів до 2030 року для України». Існуючі цілі зі скорочення викидів парникових газів приведуть до кінця століття світ до потепління на 3–4 С, у той час як безпечною межею вчені називають 1,5–2 С потепління. Більше читайте тут

Continue Reading

Схвалено національну ціль з енергоефективності на період до 2020 р. відповідно до європейських директив

14 серпня 2019 року  на засіданні Кабінету Міністрів України під головуванням прем’єр-міністра Володимира Гройсмана схвалено національну ціль України з енергоефективності на період до 2020 року відповідно до європейських директив. Відповідний проект розпорядження Уряду розроблено Державним агентством з енергоефективності та енергозбереження України у співпраці з міжнародними експертами, фахівцями Секретаріату Енергетичного Співтовариства та експертами сектору прогнозування розвитку ПЕК ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» у рамках імплементації статті 3 Директиви 2012/27/EU про енергоефективність. Під час розрахунку цілі використано загальний підхід Директиви, а саме скорочення кінцевого енергоспоживання на 20% у 2020 р. відносно базового сценарію. Так, проектом акта визначено такі показники: – первинне споживання енергії має не перевищувати 101 316 тис. т нафтового еквівалента у 2020 році; – кінцеве споживання енергії має не перевищувати 55 507 тис. т нафтового еквівалента у 2020 році. Зазначені показники узгоджуються із: – Енергетичною стратегією України на період до 2035 року; – Національним планом дій з енергоефективності на період до 2020 року. Таким чином, Україна продовжує здійснювати виважену державну політику з енергоефективності, враховуючи міжнародні зобов’язання та європейські практики у цій сфері.

Continue Reading