Сайт перебуває на реконструкції. Просимо вибачити за тимчасові незручності.

Наші видання














Наші проєкти




Посилання




Наші партнери








Archive for листопада, 2021

Яку освіту фінансувати насамперед?

Зволікання з реформуванням, неефективна організація, недостатнє фінансування професійної освіти в Україні призвели до значного дефіциту одних кваліфікованих робітників на ринку праці і надмірної кількості — інших. В Україні з 2014 року Мінекономіки розробляє середньостроковий прогноз потреби у фахівцях і робітничих кадрах на ринку праці. Однак відсутність необхідних даних щодо продуктивності праці та кількості зайнятих у розрізі всіх без винятку видів діяльності перекреслює будь-яку можливість застосувати прогноз для якісних змін у сфері підготовки кадрів. Довгострокового прогнозу, який би враховував глобальні тенденції у сфері праці та різні сценарії національного економічного зростання, теж немає. В таких умовах уряд значною мірою переклав завдання приведення до відповідності професійної освіти потребам в Україні на місцевий рівень. І тут виникає питання щодо фінансування освіти: ймовірно, після пандемії воно зменшиться в усьому світі, тоді як потреби в ньому, навпаки, зростуть. У таких умовах новим викликом стають перегляд підходів і обґрунтована зміна пріоритетів фінансування освіти, що забезпечуватимуть стійкість освітніх систем у кризові періоди. Читайте більше у статті Н.М. Назукової, к.е.н., старшого наукового співробітника відділу державних фінансів ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України”   “Яких професій не вистачає  Україні, і що з цим робити”,   опублікованій на сайті zn,ua  24 листопада 2021 р.

Continue Reading

Змінювати не тільки економічні моделі функціонування, а й поведінку людей

“ З першого ж дня ... конференції я зрозумів, що всі вже націлені на те, щоб змінювати свої економічні моделі функціонування. Але потрібно змінювати й поведінку людей, їх ставлення до природи та використання відновлювальних природних ресурсів. Рішення про те, що переходимо до нової моделі розвитку економіки, яка передбачає досягнення рівня викидів 1950-60-х років — прийнято. Але, звісно, найбільше питання — як це профінансувати”, — таким баченням поділився на передачі в студії “Громадського радіо“ 16 листопада 2021 р. к.т.н., провідний науковий співробітник ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” О.А. Дячук, який був членом офіційної делегації України на Conference of the Parties 26 (26-й сесії Конференції Сторін Рамкової конвенції Організації Об'єднаних Націй про зміну клімату) у Глазго в листопаді 2021 р. Більше читайте і слухайте тут  

Continue Reading

Як виконується план України по зменшенню парникових викидів і декарбонізації економіки

Оновлений план зменшення викидів парникових газів в атмосферу українські урядовці останні три місяці називали не інакше як "амбітним". Так само охарактеризував його президент Володимир Зеленський, анонсуючи на конференції COP26 у Глазго (листопад 2021 р.) наміри щодо скорочення у наступне десятиріччя забруднення повітря до рівня 35% від 1990 р. На тлі цілей, які оголошують світові лідери парникових викидів, український план справді може здатися передовим. Так, США очікують у 2030 р. вуглецеву емісію на рівні 57% порівняно з 1990 роком, Японія – 60%, ЄС - 45%. Перебуваючи у Глазго, українська делегація пішла на рішучий крок – приєдналась до міжнародної ініціативи з повної відмови від спалення вугілля на ТЕС до 2035 р. Стрімку декарбонізацію Україна пережила ще в 1990-ті роки. Тоді йшлося, однак, не про захист клімату, це стало наслідком колапсу радянської індустрії. Не було значної емісії парникових газів і під час відновлення ВВП у наступному десятиріччі. Однак після чергового падіння внаслідок світової кризи 2008-го року українська економіка й атмосферне забруднення перебувають у прямій залежності. Тож, щоб знизити викиди, економіці потрібні структурні реформи в економіці. Однак, як свідчить цьогорічне опитування німецького фонду імені Фрідріха Еберта, кліматичні зміни хвилюють менше половини українських громадян, загалом екологічні проблеми вважають для себе пріоритетними близько чверті. Не готові українці і платити за декарбонізацію з власної кишені. Саме тому, наприклад, за оцінками міністерства довкілля масовий перехід на приватний електричний автотранспорт - питання не найближчих двох десятиріч. У репортажі “Україна і зміна клімату: обіцянки замість досягнень?“ 09 листопада.2021 р. від DW: Ukrainian взяв участь к.т.н., провідник науковий співробітник сектора прогнозування поливно-енергетичного комплексу О.А. Дячук.    

Continue Reading

Інклюзивний сільський розвиток: практичний досвід країн Центральної та Східної Європи

8 листопада 2021 року за ініціативи й організації Інституту розвитку села та сільського господарства Польської академії наук (IRWIR PAN), ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” та Європейської мережі сільського розвитку (ERDN) в онлайн-форматі – в рамках спільного Українсько-польського дослідницького проєкту «Інклюзивний розвиток в українських громадах і польських гмінах: спільне та відмінне», що реалізується відповідно до Угоди про наукове співробітництво між Національною академією наук України і Польською академією наук на 2021–2024 рр.  під керівництвом д.е.н., професора, чл.-кореспондента НАН України О.М. Бородіної (Україна) та д-ра Віталія Крупіна (Польща), – відбулася міжнародна конференція «Inclusive rural development: empirical evidence from Central and Eastern Europe» («Інклюзивний сільський розвиток: практичний досвід країн Центральної та Східної Європи»). Робочою мовою заходу була англійська. Участь у конференції взяли близько 50 фахівців із наукових установ Польщі, України, Литви, Молдови, Румунії, обговоривши у форматі виступів і дискусії широке коло сучасних соціально-економічних проблем сільського розвитку з позицій інклюзивності. Лейтмотивом усіх доповідей, в яких було представлено результати досліджень сучасних тенденцій розвитку села у країнах Східної Європи, зокрема в Польщі, Україні, Литві, Молдови та Румунії, стала оцінка соціально-економічних аспектів розвитку сільських територій і сільського соціуму з позицій інклюзивності. Визначено, що проблеми депопуляції та старіння сільського населення, відставання розвитку інженерної та соціальної інфраструктури, низького рівня диверсифікації сільської економіки, недостатнього використання можливостей кооперації, поширення цифровізації в інтересах селян, збереження патерналістських настроїв є спільними для всіх країн. Науковці одностайні у тому, що низький рівень економічної, соціальної та політичної інклюзії пов’язаний із недостатнім використанням потенціалу сільських територій і спільнот в інтересах місцевого населення. Польща, Литва й Румунія є членами Європейського Союзу і, відповідно, мають більші фінансові можливості й організаційно-технічну підтримку для впровадження інноваційних підходів інклюзивного розвитку села, а от Молдові й Україні необхідно активізувати насамперед внутрішній потенціал. Виконання цих завдань має ґрунтуватися на базовому принципі інклюзивності – «нікого не залишити без уваги», – що передбачає розширення можливостей та збільшення спроможностей селян і сільських спільнот щодо підвищення та якості життя на основі інновацій, нових знань і навичок в економічній, соціальній та політичній сферах. Більше про конференцію читайте тут

Continue Reading

Перспективи посткоронавірусних економічних трансформацій для світу та України

4 листопада 2021 року відбулась онлайн-презентація результатів проєкту «Перспективи посткоронавірусних економічних трансформацій та їх вплив на розвиток країн. Місце України у посткризовому світі», який Український центр економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова виконував за підтримки «Фонду Фрідріха Науманна за свободу». Як співвиконавці проєкту співробітники ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України”  взяли участь у заході та поділилися своїми напрацюваннями. Заступник директора Інституту економіки та прогнозування НАН України член-кореспондент НАН України С.О. Кораблін у своїй доповіді «Чи зміниться світ після коронакризи?» відзначив глобальний характер проблем, породжених пандемією COVID-19, а також прямий зв’язок між характером її вирішення та ключовими властивостями майбутнього світу. Завідувачка відділу економічного зростання та структурних змін в економіці ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України”  д. е. н. І.М.  Бобух у своїй доповіді «Розбудова інституційного каркасу інклюзивних економічних аспектів протидії пандемії в Україні» підкреслила, що місце України у коронавірусному і посткоронавірусному світі обумовлене й обумовлюватиметься як передумовами, що склалися до початку пандемії, так і рішеннями, що їх ухвалювали органи влади. Науковий співробітник відділу економічної теорії ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” Ю.В. Прозоров у своїй доповіді з теми «Глобалізація розвитку та вільний цифровий фінансовий ринок чи локалізація та одержавлення банківських систем після корона кризи» відзначив, що прискорення цифрової трансформації локальних і глобальної банківських систем є одним  із  нечисленних  позитивних  наслідків  коронакризи. Провідний  науковий співробітник   відділу моделювання  та прогнозування економічного розвитку ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” д. е. н.  О.Б. Саліхова у своїй    доповіді  «Локалізація фармацевтичного виробництва в Європі як відповідь на зростаючу зовнішню стратегічну торговельну залежність» відзначила, що пандемія COVID-19 стала лакмусовим папірцем як для стійкості економічних систем, так і для спроможності урядів забезпечити ефективність національного господарства та безпеку в надзвичайній  ситуації. Більше читайте тут Відео презентації

Continue Reading

Ринки природного газу України та ЄС: лібералізація та інтеграція

«Газова тема» завжди перебуває на піку обговорень. На порозі ж зими вона – у топі, а через лібералізацію ринків природного газу, що є одним із головних трендів європейської енергетики, стала ще й вкрай дражливою. Молодий учений -- кандидат економічних наук, науковий співробітник сектора прогнозування розвитку паливно-енергетичного комплексу ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України”  Роман Юхимець написав монографію «Ринки природного газу України та ЄС: лібералізація та інтеграція», щоби відповісти на низку запитань: чи є лібералізація ринків газу еволюційним шляхом розвитку енергетичних ринків? Які основні мотиви трансформації національного ринку природного газу – доцільність чи бажання просто скалькувати західну модель ринків, не заглиблюючись в особливості національної економіки? Що таке ефективний ринок природного газу і чи взагалі можливий ринок із таким особливим товаром, як природний газ? А чи, можливо, природний газ є просто суспільним благом, а тому, за визначенням, не може мати ринкової ціни, і держава має реалізувати його лише на соціально прийнятних умовах? Більше читайте тут

Continue Reading

Роль біоенергетики в політиці України щодо пом’якшення впливу на клімат до 2050 року

Наприкінці 2021 року на шпальтах престижного міжнародного наукового видання «Renewable and Sustainable Energy Reviews», який публікує найцікавіші дослідження в царині переходу до низьковуглецевого майбутнього (імпакт-фактор – 15), вийшла друком спільна стаття співробітників сектору прогнозування розвитку паливно-енергетичного комплексу відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” – к.т.н., провідного наукового співробітника  О.А. Дячука, к.е.н., завідувача сектору Р.З. Подольця і к.е.н., старшого наукового співробітника Г.С. Трипольської, – а також к.е.н., економіста-дослідника Центру аналізу глобальної торгівлі Університету Пердью (США) М.Г. Чепелєва «The role of bioenergy in Ukraine's climate mitigation policy by 2050» («Роль біоенергетики в політиці України щодо пом’якшення впливу на клімат до 2050 року»). Автори дослідили потенціал використання біомаси в Україні за двома сценаріями пом’якшення – зниження викидів парникових газів у 2050 р. на 68% і 83% порівняно з рівнем 2010 р. (за обома сценаріями понад половина енергії з відновлюваних джерел походить саме з біомаси) і продемонстрували, що у майбутньому пом’якшенні зміни клімату біомаса відіграватиме важливу роль. Представлені у цій роботі висновки важливі не лише для ухвалення політичних рішень в Україні, а й можуть стати у нагоді іншим країнам із подібними умовами. Більше читайте тут

Continue Reading