Звернення ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
В Україні війна. Її розв’язала Росія. «Русский мир» приніс нашому народові горе, смерть та розруху. Він намагається стерти з землі переважно російськомовні Харків, Суми і Маріуполь. Залишає на своєму шляху знищені села Слобожанщини, Чернігівщини та Київщини. Руки загарбників у крові невинних дітей. Цьому немає і ніколи не буде жодного виправдання.
Окупантів словами не зупинити, але мовчати не можна.
Ми звертаємся зі словами вдячності до наших захисників-військових, добровольців тероборони, добробатівців, волонтерів, мільйонів наших співвітчизників, які щодня роблять все, щоб забезпечити нас світлом, теплом та їжею.
Ми дякуємо всьому світові, який встав на захист наших прав та свобод. Ми ніколи не забудемо іноземних добровольців, які ризикують життям, захищаючи наші родини. Ми цінуємо підтримку міжнародної наукової спільноти. Ми чуємо при цьому і голоси російських громадян, але нас продовжують вбивати. Щодня. Щоночі. Жінок, дітей, старих та немічних людей.
Нас вбивають за те, що ми не хочемо «русского мира». За те, що ми захищаємо свою землю. За наш європейський вибір. За наше майбутнє.
Гармати змінюють та надають страшного сенсу взаємовідносинам історичних сусідів. Їх жнива – десятки тисяч вбитих та скалічених, мільйони біженців, знищені міста та села, зруйновані мости, спотворені долі.
Це – не наш вибір. Це – вибір країни-агресора. Але ми вистоїмо. Ми повернемося до нормального життя, до звичайних людських відносин. Ми змусимо нас поважати. І це відбудеться тим скоріше, чим міцнішими будуть всі ті, для кого життя кожної людини є дивом, а не «тріскою при рубанні дров».
Державне благословення вбивства – важкий морок середньовіччя. Весь світ бачить, як він опускається на Росію. Це – безвихідь. Щоб остаточно не потрапити до неї, треба зупинитися. Це перше, що треба зробити, щоб не перетворитися на вічного ізгоя, який всім заздрить, всім погрожує і всіх жахається.
Безумовна зупинка вогню та перемовини – перший крок від цієї прірви. Його треба робити негайно. Заради тих, чиї життя ще можна зберегти. Заради припинення цієї божевільної війни. Заради всіх тих, хто ще може після неї народитися.
У редакції "Журналу європейської економіки" 19 квітня 2023 року відбулася дискусія про природу сучасних грошей, поштовхом до якої стало обговорення монографій "Грошова глобалізація" та "Глобалізація грошей" головного наукового співробітника сектору міжнародного фінансових досліджень Інститут економіки та прогнозування НАН України, заступника головного редактора "Журналу європейської економіки", д.е.н., професора О. Шарова. У дискусії взяли участь іноземні експерти Дж.М. Алонсо-Трабанко (Університет Массі, Нова Зеландія), Дж. Каррілло-Піна (Університет Анахуак Пуебла, Мексика) , а також вітчизняні – О. Петрик (альтернативний директор МВФ у 2013–2017 рр.; член Ради Національного банку України у 2018–2022 рр.), В. Юрчишин (директор економічних програм, Центр Разумкова), С. Яременко (голова правління Укрексімбанку у 1992–1996 рр.; заступник голови Національного банку України, 2005), д.е.н, професор Західноукраїнського національного університету Є. Савельєв, д. філософ. н., професор Львівського національного університету імені Івана Франка З. Скринник, науковці Інституту економіки та прогнозування НАН України – заступники директора інституту академік НАНУ А. Гриценко та член-кореспондент НАНУ С. Кораблін, завідувач сектору міжнародних фінансових досліджень, д.е.н., професор О. Борзенко, завідувач сектору цифрової економіки В. Міщенко, д.політ.н. І. Піляєв.
Академік А. Гриценко відзначив, що у світовій практиці немає такого видання, яке було би присвячена, з одного боку, впливу грошей на глобалізацію, а, з іншого, впливу глобалізації на самі гроші, тому монографії О.Шарова у цьому сенсі справді унікальні. Його підтримав О. Петрик, зауваживши, що трактат «Глобалізація грошей» стала найбільш цікавою та інформативною книгою вітчизняного дослідника-науковця в галузі теорії грошей та монетарного розвитку, яку він читав за останні роки. “Книги цікаві самі по собі, але дуже важливо, що вони ще й примушують задуматися над багатьма питаннями. Це своєрідний тригер подальших роздумів та аналізу».
Учасники дискусії обговорили актуальні питання розвитку грошової системи (модернізацію грошових функцій, дестафацію грошей і появу цифрових грошей – криптовалют та ЦВЦБ) та міжнародних валютних відносин (перспективи дедоларизації, поява альтернативних міжнародних валют тощо) і висловили побажання розширити коло дискутантів, провіши міжнародну конференцію, присвячену цим проблемам. Проведення такої конференції під назвою “Georconomics of the International Monetary Order: Money and Power in the 21st Century” за організації Інституту економіки та прогнозування НАН України спільно з мексиканськими партнерами з Economics and Business School – Universidad Anáhuac Puebla (Мехіко) анонсується 7–8 червня 2023 року в онлайн-форматі.
Із доповіддю «Кластеризація як форма реалізації розробок академічних установ» на засіданні Науково-технічної ради НАН України 12 квітня 2023 р. виступив директор ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України”, академік НАН України В.М. Геєць. На засіданніобговорювалося питання створення інноваційних кластерів з інститутів, чиї розробки мають високий рівень готовності до технологічного впровадження, для залучення інвестицій у науку, співпраці наукових установ з бізнесом і промисловістю, спільного продукування нових знань та технологій.
Доповідь В.М. Гейця була присвячена загальним проблемам кластеризації економіки України та важливості інноваційної діяльності у повоєнному відновленні нашої держави.
4 квітня 2023 року відбулася І міжнародна науково-практична конференція «The Modern World and Economic Diplomacy: Challenges, Solutions and Recovery of Ukraine» («Сучасний світ та економічна дипломатія: виклики, рішення та відновлення України»), організована спільними зусиллями ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» (сектора міжнародних фінансових досліджень) та Дипломатичною академією при МЗС України. Вона стала своєрідним продовженням міжнародної науково-практичної конференції «Фундаментальні зсуви геоекономічної системи світу» (20–21 грудня 2022 року), проведеної ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» спільно з Італійським інститутом майбутнього).
Директор Інституту економіки та прогнозування НАН
України академік НАН України В.В. Геєць, вітаючи учасників конференції,
зауважив, що питання економічної дипломатії науковці та практики не
часто обговорюють на спільних засіданнях. Проте саме в площині економічної
дипломатії теоретичні ідеї стосовно ролі держави в економіці, геополітичної та
геоекономічної структури світу, впливу інвестицій на економічне зростання,
загрози кліматичних змін тощо реалізуються на практиці. Не кажучи вже про воєнний
час та повоєнне економічне відродження. Адже ці умови вимагаються майстерного
ведення переговорів та досягнення поставлених цілей. Тому зрозумілий інтерес
нашої академічної установи до економічної дипломатії – як сплаву теорії,
практики та мистецтва.
Інститут, – зазначив В.В.Геєць, – докладає всіх зусиль для теоретичного обґрунтування не тільки завдань, а й шляхів забезпечення стійкості економіки України в умовах війни та повоєнного відродження. Наразі напрацьовано наукову доповідь "Відновлення та реконструкція повоєнної економіки України", де обґрунтовано необхідність реконструктивного характеру відбудови економіки України, що передбачає не відтворення старої, а побудову нової економіки, заснованої на застосуванні сучасних технологій та сучасних підходів до просторової локалізації виробництв. В умовах глобального переформатування, уяснивши об'єктивні тенденції технологічного, економічного, політичного і духовного розвитку світу, потрібно зрозуміти і реалізувати власні інтереси, і на цій основі знайти такі способи входження у глобальний світ, які дозволять їх реалізувати найбільш ефективно. Але всі ці процеси, як і багато інших, розгортатимуться упродовж десятиліть, тому важливе позиціювання України у формуванні нового світопорядку.
З доповідями від Інституту економіки та прогнозування НАН України виступили заступник директора, член-кореспондент НАН України, д.е.н. С.О. Кораблін («Financial Aspects of Recovery of Ukraine») та головний науковий співробітник, д.е.н., проф. О.М. Шаров («Ukraine's Economic Diplomacy: Post-War Challenges»).
У роботі конференції також взяла участь зав. сектору міжнародних фінансових досліджень д.е.н., проф. О.О. Борзенко та інші співробітники Інституту.
Під час панельної дискусії, яку
модерував д.е.н., проф. О.М. Шаров, свої доповіді представили професор
Базельського університету Р. Занер, радник Міністерства закордонних справ
Естонії Х. Карілаід, радник міністра закордонних справ Польщі професор П.
Журавский вель Граєвський, Посол України в Туніській Республіці В.А. Хоманець. Цікаві
пропозиції озвучив представник Міжнародного центру інновацій та трансферу
технологій ГУАМ (Організації за демократію та економічний розвиток) С. Маулік, зауваживши
про задіяння можливостей Організації за демократію та економічний розвиток для
підвищення міжнародного статусу.
Загалом конференція відбулася в дусі зацікавленого обговорення представлених доповідей, яке вийшло далеко за межі запланованого часу і дозволило сформулювати цілу низку конкретних пропозицій, які можуть бути використані нашими дипломатами при вирішені завдань повоєнного відродження України.
Якщо порівняти ціну за публікації в авторитетних вітчизняних
фахових виданнях і у виданнях, які індексуються Web of Sciens та Scopus, то
різниця складе десятки й сотні разів. Тобто це наша данина іноземним видавничим
системам і наукометричним базам даних.
Що ж врешті приховує рішення Міністерства освіти і науки України про обов’язковість наявності публікацій у виданнях, які входять до наукометричних баз даних Web of Sciens та Scopus? Читайте більше у статті вченого секретаря Інституту, к.т.н. В.К. Хаустова“Скопусна подать”, оприлюдненій на сайті Zn,ua2квітня 2023 р.
Ukrainian
English 
