Звернення ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
В Україні війна. Її розв’язала Росія. «Русский мир» приніс нашому народові горе, смерть та розруху. Він намагається стерти з землі переважно російськомовні Харків, Суми і Маріуполь. Залишає на своєму шляху знищені села Слобожанщини, Чернігівщини та Київщини. Руки загарбників у крові невинних дітей. Цьому немає і ніколи не буде жодного виправдання.
Окупантів словами не зупинити, але мовчати не можна.
Ми звертаємся зі словами вдячності до наших захисників-військових, добровольців тероборони, добробатівців, волонтерів, мільйонів наших співвітчизників, які щодня роблять все, щоб забезпечити нас світлом, теплом та їжею.
Ми дякуємо всьому світові, який встав на захист наших прав та свобод. Ми ніколи не забудемо іноземних добровольців, які ризикують життям, захищаючи наші родини. Ми цінуємо підтримку міжнародної наукової спільноти. Ми чуємо при цьому і голоси російських громадян, але нас продовжують вбивати. Щодня. Щоночі. Жінок, дітей, старих та немічних людей.
Нас вбивають за те, що ми не хочемо «русского мира». За те, що ми захищаємо свою землю. За наш європейський вибір. За наше майбутнє.
Гармати змінюють та надають страшного сенсу взаємовідносинам історичних сусідів. Їх жнива – десятки тисяч вбитих та скалічених, мільйони біженців, знищені міста та села, зруйновані мости, спотворені долі.
Це – не наш вибір. Це – вибір країни-агресора. Але ми вистоїмо. Ми повернемося до нормального життя, до звичайних людських відносин. Ми змусимо нас поважати. І це відбудеться тим скоріше, чим міцнішими будуть всі ті, для кого життя кожної людини є дивом, а не «тріскою при рубанні дров».
Державне благословення вбивства – важкий морок середньовіччя. Весь світ бачить, як він опускається на Росію. Це – безвихідь. Щоб остаточно не потрапити до неї, треба зупинитися. Це перше, що треба зробити, щоб не перетворитися на вічного ізгоя, який всім заздрить, всім погрожує і всіх жахається.
Безумовна зупинка вогню та перемовини – перший крок від цієї прірви. Його треба робити негайно. Заради тих, чиї життя ще можна зберегти. Заради припинення цієї божевільної війни. Заради всіх тих, хто ще може після неї народитися.
Співробітники відділу інноваційної політики, економіки та організації високих технологій ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» старший науковий співробітник к.е.н. Віталій Грига та науковий співробітник Юлія Рижкова взяли участь у Першій зустрічі послів Дорожньої карти з управління дослідженнями9 травня 2023 року у м. Будапешт (Угорщина). Зустріч була організована дослідницьким інститутом HETFA, в рамках проєкту Research Management Roadmap (RM Roadmap), що фінансується Європейською Комісією та координується European Association of Research Managers and Administrators (EARMA). На зустрічі були присутні 60 представників із 40 країн Європи.
Проєкт RM Roadmap має на меті формування бази знань і досвіду з управління науковими дослідженнями в Європі, а також визначення потреб у підвищенні кваліфікацій з управління дослідженнями та роботи над визнанням професії менеджера з досліджень в Європі. Впродовж 2023–2025 рр. буде проведено ряд тематичних сесій щодо визначення: поняття дослідницького менеджменту, ролі мереж та асоціацій менеджерів з досліджень; їхніх навичок та компетенцій; необхідності проведення тренінгів та підвищення потенціалу мереж та професійного розвитку; додаткової цінності роботи менеджера з досліджень; рівня впливу менеджерів на проведення досліджень та життя дослідників.
Представник Європейської Комісії п. Stijn Delauré доповів про ініціативу з
підвищення спроможності в управлінні дослідженнями в країнах Європи, що
реалізується в рамках 17-го напряму діяльності Європейського дослідницького
простору (ERA).
Керуючий директор EARMA п. Nik Claesen представив основні положення та
етапи реалізації проєкту RM Roadmap, наголошуючи, що основна мета полягає у
створенні рамкових умов управління дослідженнями для зміцнення ERA.
Також учасники заходу ознайомилися із спеціально розробленою Платформою знань та спільноти
(Knowledge and Community Platform), яка запрацює з осені 2023 р. та Спіраллю з управління дослідженнями Research
Management Helix (Crowdhelix), яка об`єднує майже
200 експертів та практиків з управління дослідженнями.
Своїм досвідом щодо функціонування асоціацій управління дослідженнями
поділились, представники Італії, Нідерландів та Чехії.
У ході зустрічі відбулося засідання шести паралельних фокус-груп, на яких
обговорювалися питання управління дослідженнями в країнах та координації зусиль
зі створення мережі/асоціації менеджерів з досліджень у країнах, де таких мереж
ще не створено.
До слова, 10 травня 2023 р. відбувся семінар Європейського дослідницького
простору за напрямом діяльності 17 «Посилення стратегічного потенціалу Європи,
виконання державних досліджень та фінансування». У роботі двох робочих
зустрічей «Регіональна перспектива – навички керівників досліджень, потреби в навчанні,
напрями дій» та «Професійна групова перспектива – навички, необхідні для
конкретних професійних груп, напрями дій», де обговорювались питання щодо
навичок та компетенцій, необхідних для роботи менеджерів з досліджень та
потребу у тренінгах для підвищення їх кваліфікації (лекції, семінари, курси
тощо), теж взяла участь Юлія Рижкова.
Наступним етапом RM Roadmap буде визначення національних особливостей у роботі мереж та/чи асоціацій менеджерів з досліджень. У разі зацікавленості у співпраці з питань управління дослідженнями та формування мережі менеджерів з досліджень просимо звертатися за адресою: innovation@ief.org.ua
На
нараді в Генеральному консульстві України в Неаполі, що відбулася 16 травня
2023 р., було підведено підсумки співробітництва між Інститутом економіки та
прогнозування НАН України (ІЕП) та Італійським інститутом майбутнього
(ІІМ) , угоду про співпрацю між якими було підписано в Неаполі за сприяння
Генерального консульства України рік тому. В нараді взяли участь
Генеральний консул України в Неаполі Максим Коваленко, віце-президент та
співзасновник ІІМ док. Даніела Порпілья, директор ІІМ з міжнародних
питань Вінценто Торре та радник директора ІЕП, головний науковий співробітник
сектору державних фінансів, професор Олександр Шаров.
Було відзначено, що за минулий рік cторонам вдалося не просто провести низку міжнародних конференцій та нарад, але й знайти шляхи практичної реалізації своїх розробок.
Сторони домовилися про подальшу спільну роботу з метою ідентифікації конкретних потреб для відродження економіки України та можливостей італійського бізнесу щодо їх задоволення і подальшої співпраці.
Свою доповідь “Грошово-кредитна політика України у воєнний та повоєнний періоди” науковий співробітник ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» кандидат економічних наук Юлія Шаповал представила на засіданні Президії НАН України 3 травня 2023 р. Вона розповіла про ключові зміни у сфері грошово-кредитної політики Національного банку України, що відбулись із початком російського вторгнення.
Виступ Юлії власне відкрив засідання, а далі своїми науковими дослідженнями поділилися інші молоді вчені Академії.
Після відповідей на запитання та обговорення виголошених доповідей (у обговоренні доповіді Ю. Шаповалвзяв участь директор Інституту академік НАН України Валерій Геєць) учасники засідання відзначили актуальність і перспективність представлених результатів досліджень молодих науковців, а також високий рівень їх виконання.
Президент Академії академік НАН України Анатолій Загородній вручив молодим вченим свідоцтва на згадку про перший виступ на засіданні Президії НАН України.
27 квітня 2023 р. у ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» в режимі онлайн відбулася науково-практична конференція «Міжнародний історичний досвід повоєнної реконструкції економіки: уроки для України». Захід було ініційовано відділом економічної історії з метою напрацювання історико-емпіричного та економіко-теоретичного базису для обґрунтування пріоритетів національної стратегії повоєнної відбудови, визначення доцільності та механізмів імплементації позитивного зарубіжного досвіду.
Міждисциплінарний
характер розгляду проблематики та науково-практична спрямованість заходу були
підтримані співорганізаторами конференції:
ДУ «Інститут регіональних досліджень ім. М.
Долішнього НАН України», відділ регіональної економічної політики;
Інститут вищої освіти Національної академії
педагогічних наук України;
Гуманітарно-економічна академія в Лодзі
(Польща);
ГО «Всеукраїнська Асоціація Економістів-Міжнародників».
Для участі в конференції було подано близько 150 заявок, серед яких понад третина – від фахівців з установ НАН України, зокрема 25 – від співробітників нашого інституту.
Головним
модератором конференції виступила завідувачка відділу економічної історії ДУ
«Інститут економіки та прогнозування НАН України» докторка економічних наук Вікторія
Небрат.
Із вітальним словом до учасників форуму звернулися очільники установ-співорганізаторів конференції. Зокрема, директор ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» академік НАН України Валерій Геєць у своєму виступі закликав до конструктивної роботи з метою вироблення конкретних управлінських рішень для наукового забезпечення економічної політики відбудови. Він також наголосив, що конференція покликана сприяти формуванню спільного бачення проблем і шляхів їх розв’язання, що слугуватиме забезпеченню взаєморозуміння між представниками науки, влади, бізнесу, громадянського суспільства, а це, своєю чергою, стане фундаментом суспільної згоди, довіри та консолідації задля успішної реалізації стратегії повоєнної реконструкції економіки України та відновлення соціогуманітарного простору.
Представлення доповідей, виступи учасників та дискусія велися за такими тематичними панелями:
Економіко-теоретичне підґрунтя національних
стратегій відбудови.
Успішні зарубіжні практики повоєнної
відбудови та модернізації економіки: можливості імплементації в Україні.
Регіональна економічна політика відбудови та
стратегічні пріоритети суспільного розвитку.
Відкрита наука як чинник повоєнного
відновлення та розбудови України як сильної європейської країни.
Роль громадянського суспільства в реалізації
завдань інституційної модернізації.
Титульною доповіддю «Національно-укорінений розвиток у розділено-спільному світі» роботу економіко-теоретичної панелі відкрив доктор економічних наук, професор, академік НАН України, заступник директора з наукової роботи ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», академік НАН України Андрій Гриценко. Він зробив глибокий політико-економічний аналіз основних характеристик сучасного світу, наголосивши, що війна росії проти України є локалізацією у просторі України найбільш гострих глобальних суперечностей провідних світових гравців. Повоєнна реконструкція економіки України повинна бути спрямованою на формування національно-укоріненого економічного розвитку, який спирається на найбільш повне використання національного економічного потенціалу і створення мережі ланцюгів продукування доданої вартості та переробки сировини у кінцеву продукцію для задоволення внутрішніх потреб і експорту.
Звернувшись до історичного досвіду успішних країн, докторка економічних наук, професорка, головна наукова співробітниця відділу економічної історії Наталія Супрун обґрунтувала необхідність стратегування повоєнного відновлення України як процесу багатофокусного позиціонування на основі зрівноваження довгострокових інтересів широкого кола стратегічних гравців. Доповідачка наголосила на ролі економічної науки, перед якою постав виклик - вироблення сценарію повоєнної відбудови, що передбачає порівняння економічної моделі довоєнної України, моделі, що формується сьогодні і моделі України майбутнього. Визначенню основних сценаріїв та механізмів відновлення має передувати розроблення науково-обґрунтованої моделі майбутнього та концептуалізація її базових параметрів, які були представлені у виступі.
Розглядаючи можливості імплементації в Україні успішних зарубіжних практик повоєнної відбудови та модернізації економіки, доктор політичних наук, кандидат економічних наук, професор, провідний науковий співробітник сектору міжнародних фінансових досліджень Ігор Піляєв зупинився на історичному прикладі ціннісного фундаменту повоєнної реконструкції економікиЯпонії. Докторка економічних наук, доцентка, старша наукова співробітниця відділу промислової політики Олена Ципліцькапредставила у своєму виступі докладний аналіз досвіду відновлення промисловості країн Західних Балкан після югославських війн 1990-х років та виокремила причини негативних результатів і провалів повоєнної економічної політики, сформулювавши застереження для України.
Ukrainian
English 
