Відділ економічної історії закінчив дослідження за відомчою науково-дослідною роботою «Еволюція зовнішньоекономічних зв’язків України (друга половина XVII – початок ХХІ ст.)» (термін виконання ІV кв. 2017 р. – ІІІ кв. 2020 р.). Звіт про виконання НДР був оприлюднений завідувачем відділу, д.е.н., с.н.с. Небрат В. В. на засіданні Вченої ради Інституту. Найважливіші результати науково-дослідної роботи такі: запропонована загальна концепція історичної еволюції зовнішньоекономічних зв’язків українського господарства на основі виокремлення змісту, тенденцій, закономірностей, історичних детермінант еволюції характеру та форм міжнародних економічних відносин, що сформували історичну траєкторію включення економіки України в систему світової торгівлі, міжнародного руху капіталу та робочої сили, науково-технічного співробітництва, міжнародної економічної інтеграції. Удосконалено теоретико-методологічний інструментарій економічної історії в частині дослідження ґенези міжнародних економічних відносин та історичної тяглості світогосподарських зв’язків господарства України; обґрунтовано доцільність застосування та апробовано методи емпіричної історії та історичної регіоналістики, компаративного аналізу як основи дослідження коеволюції політико-економічних процесів національного, регіонального та глобального рівнів. Виявлено історико-економічні чинники, що обумовили сучасне місце національного господарства в системі міжнародного поділу праці та конкурентні позиції України на світових товарних ринках. Обґрунтовано історичні чинники перетворення України на країну-експортера трудових ресурсів для світових ринків праці. Вдосконалено теоретичні основи дослідження зовнішньоекономічних зв’язків як чинника інституційної динаміки та структурних перетворень національного господарства. Поглиблено наукові засади вироблення державної стратегії міжнародного співробітництва з урахуванням попередньої траєкторії розвитку, національних пріоритетів та інституційних детермінант зовнішнього середовища.
ЗУПИНИТИ ВІЙНУ!
Звернення ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
В Україні війна. Її розв’язала Росія. «Русский мир» приніс нашому народові горе, смерть та розруху. Він намагається стерти з землі переважно російськомовні Харків, Суми і Маріуполь. Залишає на своєму шляху знищені села Слобожанщини, Чернігівщини та Київщини. Руки загарбників у крові невинних дітей. Цьому немає і ніколи не буде жодного виправдання.
Окупантів словами не зупинити, але мовчати не можна.
Ми звертаємся зі словами вдячності до наших захисників-військових, добровольців тероборони, добробатівців, волонтерів, мільйонів наших співвітчизників, які щодня роблять все, щоб забезпечити нас світлом, теплом та їжею.
Ми дякуємо всьому світові, який встав на захист наших прав та свобод. Ми ніколи не забудемо іноземних добровольців, які ризикують життям, захищаючи наші родини. Ми цінуємо підтримку міжнародної наукової спільноти. Ми чуємо при цьому і голоси російських громадян, але нас продовжують вбивати. Щодня. Щоночі. Жінок, дітей, старих та немічних людей.
Нас вбивають за те, що ми не хочемо «русского мира». За те, що ми захищаємо свою землю. За наш європейський вибір. За наше майбутнє.
Гармати змінюють та надають страшного сенсу взаємовідносинам історичних сусідів. Їх жнива – десятки тисяч вбитих та скалічених, мільйони біженців, знищені міста та села, зруйновані мости, спотворені долі.
Це – не наш вибір. Це – вибір країни-агресора. Але ми вистоїмо. Ми повернемося до нормального життя, до звичайних людських відносин. Ми змусимо нас поважати. І це відбудеться тим скоріше, чим міцнішими будуть всі ті, для кого життя кожної людини є дивом, а не «тріскою при рубанні дров».
Державне благословення вбивства – важкий морок середньовіччя. Весь світ бачить, як він опускається на Росію. Це – безвихідь. Щоб остаточно не потрапити до неї, треба зупинитися. Це перше, що треба зробити, щоб не перетворитися на вічного ізгоя, який всім заздрить, всім погрожує і всіх жахається.
Безумовна зупинка вогню та перемовини – перший крок від цієї прірви. Його треба робити негайно. Заради тих, чиї життя ще можна зберегти. Заради припинення цієї божевільної війни. Заради всіх тих, хто ще може після неї народитися.
ОСТАНОВИТЬ ВОЙНУ!
Обращение ДУ «Институт экономики и прогнозирования НАН Украины»
В Украине война. Ее развязала Россия. «Русский мир» принес нашему народу горе, смерть и разруху. Он пытается стереть с лица земли преимущественно русскоязычные Харьков, Сумы и Мариуполь. Оставляет на своем пути уничтоженные села Слобожанщины, Черниговщины и Киевщины. Руки захватчиков в крови невинных детей. Этому нет и никогда не будет никакого оправдания. Оккупантов не остановить словами, но молчать нельзя.
Мы обращаемся со словами благодарности к нашим защитникам-военным, добровольцам теробороны, добробатовцам, волонтерам, миллионам наших соотечественников, ежедневно обеспечивающих нас светом, теплом и едой.
Мы благодарим весь мир, который встал на защиту наших прав и свобод. Мы никогда не забудем иностранных добровольцев, которые рискуют жизнью, защищая наши семьи. Мы ценим поддержку международного научного сообщества. Мы слышим при этом и голоса русских граждан, но нас продолжают убивать. Ежедневно. Каждую ночь. Женщин, детей, стариков и немощных.
Нас убивают за то, что мы не хотим «русского мира». За то, что мы защищаем свою землю. За наш европейский выбор. За наше будущее.
Пушки меняют и придают страшный смысл взаимоотношениям исторических соседей. Их жатва – десятки тысяч убитых и искалеченных, миллионы беженцев, уничтоженные города и села, разрушенные мосты, искореженные судьбы.
Это – не наш выбор. Это – выбор страны-агрессора. Но мы выстоим. Мы вернемся к нормальной жизни, к обычным человеческим отношениям. Мы заставим нас уважать. И это случится тем скорее, чем более стойкими будут все те, для кого жизнь каждого человека – чудо, а не «щепка при рубке дров».
Государственное благословение убийства – тяжелый мрак средневековья. Весь мир видит, как он поглощает Россию. Это – тупик. Чтобы в нем не застрять бесповоротно, нужно остановиться. Это первое, что нужно сделать, чтобы не превратиться в вечного изгоя, который всем завидует, всем угрожает и во всех видит врагов.
Безусловная остановка огня и переговоры – первый шаг от края пропасти. Его нужно делать немедленно. Ради тех, чьи жизни еще можно сохранить. Ради прекращения этой безумной войны. Ради всех тех, кто еще может после нее родиться.
STOP THE WAR!
Address of the Institute for Economics and Forecasting of the National Academy of Sciences of Ukraine
There is a war in Ukraine. This war was started by Russia. “Russian World” has brought our people grief, death and destruction. This “World” is trying to wipe out mostly Russian-speaking Kharkiv, Sumy and Mariupol. This “World” is leaving behind the destroyed villages of Slobozhanshchyna, Chernihiv and Kyiv regions. The hands of the invaders are stained with the blood of innocent children. There is no excuse for this and there will never be.
The occupiers cannot be stopped by words, but it is impossible to remain silent.
We express our gratitude to our military defenders, fighters of territorial defense and volunteer battalions, benefactors, volunteers, and millions of our compatriots, who do their best every day to provide us with light, warmth and food.
We thank the whole world for standing up for our rights and freedoms. We will never forget the foreign volunteers who risk their lives to protect our families. We appreciate the support of the international scientific community. We also hear the voices of protest of Russian citizens, but we continue to be killed. Daily. Every night. Women, children, the elderly and disabled.
We are being killed for not wanting the “Russian World.” For protecting our land. For adhering to our European choice. For wanting to have our own future.
Guns change and give terrible meaning to the relationship of historical neighbors. Their harvest is tens of thousands killed and maimed, millions of refugees, destroyed cities and villages, ruined bridges, distorted destinies.
This is not our choice. This is the choice of the aggressor country. But we will endure. We will return to normal life, to ordinary human relationships. We will make respect us. And this will happen the sooner the stronger will be all those for whom everyone’s life is a miracle, rather than a “chip that must fly”.
The state blessing of murder is the heavy gloom of the Middle Ages. The whole world sees how this darkness is descending on Russia. This is a deadlock. In order not to be finally trapped in it, need to stop. This is the first thing to do so as not to become an eternal outcast who envies, threatens and terrifies everyone.
An unconditional ceasefire and negotiations are the first step out of this abyss. It must be done immediately. For the sake of those whose lives can still be saved. To end this crazy war. For the sake of all those who can still be born after it.

Archive for листопада, 2020
Виконання НДР «Еволюція зовнішньоекономічних зв’язків України (друга половина XVII – початок ХХІ ст.)»
Виконання НДР «Структурні зміни як основа інклюзивного розвитку економіки України»
Відділ економічного зростання та структурних змін в економіці закінчив дослідження за відомчою науково-дослідною роботою «Структурні зміни як основа інклюзивного розвитку економіки України» (термін виконання IV кв. 2017 р. – І кв. 2020 р.). Звіт про виконання НДР був оприлюднений завідувачкою відділу, д.е.н. І.М. Бобух на засіданні Вченої ради Інституту. Найважливіші результати науково-дослідної роботи такі: запропоновано авторське визначення інклюзивного розвитку економіки та удосконалено розуміння явищ «структурні зміни» та «структурна політика» під кутом включення в економічний розвиток концепту інклюзивності; проаналізовано регуляторне середовище на предмет інклюзивності розвитку в Україні за такими напрямами, як боротьба з корупцією, ефективність державного управління, розвиток бізнес-середовища, реформа децентралізації тощо та показано, що більшість змін, які відбувалися, мають характер інклюзивності, однак їх імплементація та практичне виконання залишаються незадовільними; розроблено і передано органам влади концепцію соціально-ендогенно орієнтованої розбудови вітчизняної промисловості та обґрунтовано основні засади структурної політики інклюзивної індустріалізації в Україні; змодельовано основні сценарії розвитку економіки України у 2020 р. на основі міжгалузевих балансів з урахуванням впливу «коронакризи» як наслідку пандемії COVID-19, які дозволили встановити, що можливе скорочення обсягів складових ВВП за різними сценаріями розвитку відносно базового сценарію на 2020 р. становитиме від 5,3 до 12,1%; розроблено пропозиції щодо удосконалення державної політики у сфері освіти та науки з метою здійснення прогресивних та спрямованих на розвиток людського капіталу заходів, оскільки такий капітал є однією з ключових умов досягнення цілей інклюзивного розвитку національної економіки; уперше розроблено методичні підходи до оцінки рівня інклюзії вразливих категорій населення та здійснено апробацію цих підходів у формі опитування підприємств Українського товариства сліпих; уперше виявлено особливості прояву інклюзивності у розвитку національної економіки на регіональному рівні на основі показника галузевої диверсифікації економічної діяльності; обґрунтовано заходи з удосконалення державної структурної політики через використання потенціалу територіальної соціально-економічної інтеграції та диверсифікації економіки регіонів; розроблено практичні рекомендації щодо спрямування державної структурної політики та структурних реформ в Україні у напрямі збільшення виробництва доданої вартості при скороченні матеріальних витрат для досягнення цілей інклюзивного розвитку. За результатами дослідження підготовлено колективну монографію «Структурні зміни як основа інклюзивного розвитку економіки України».
Інвестиційний попит в Україні в умовах пандемії COVID-19
У результаті негативних наслідків пандемії COVID-19 падіння інвестицій (ВНОК) в першому півріччі 2020 року у країнах Єврозони становило -10.2%р/р. В Австралії за період з 20 березня по 20 червня 2020 ВНОК скоротився на 6.5% р/р. У Китаї в перші два місяці 2020 року інвестиції впали на 24.5% р/р. В економіці України за підсумками першого півріччя 2020 року падіння інвестицій (ВНОК) становило 21.9% р/р. Скорочення обсягів капітальних інвестицій продемонстрували всі види економічної діяльності, із очікувано найбільш глибоким падінням в галузях сектора послуг. Втім, чи є питання падіння капітальних інвестицій нагальним в умовах, коли вся економіка потерпає від наслідків пандемії COVID-19? Чи є інвестиційний попит вагомим рушієм економічного зростання України, а якщо так, то які кроки в напрямі підтримання інвестиційної активності вже були зроблені на рівні держави і які заходи можна запозичити з досвіду стимулювання інвестиційної активності інших країн – читайте у матеріалі к.е.н., наукового співробітника ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” Г.Ю. Яценко “Інвестиційний попит в Україні: динаміка та шляхи стимулювання в умовах пандемії COVID-19”, розміщеному на ресурсі LB.ua 10 листопада 2020 р.
Виконання НДР “Стійкість державних фінансів України у довгостроковій перспективі”
Відділ державних фінансів закінчив дослідження за відомчою науково-дослідною роботою “Стійкість державних фінансів України у довгостроковій перспективі” (термін виконання І кв. 2017 р. – ІV кв. 2019 р.). Звіт про виконання НДР був оприлюднений завідувачкою відділу, д.е.н. Луніною І.О. на засіданні Вченої ради Інституту. Найважливіші результати науково-дослідної роботи такі: розроблено інструментарій оцінювання середньострокової та довгострокової стійкості державних фінансів України, який враховує особливості національної статистики державних фінансів; удосконалено понятійно-категоріальний апарат дослідження стійкості державних фінансів, зокрема, визначення понять "публічні фінанси"; “стійкість державних фінансів”, "фінансова взаємодія держави та підприємств", "інвестиційний та фінансовий потенціал підприємств", “бюджетні видатки розвитку”, "податкове навантаження на інвестиції в основний капітал", “фіскальна стійкість охорони здоров’я”, "віково-залежні бюджетні витрати; обґрунтовано підходи до фінансової взаємодії держави та підприємств на етапі переходу від малої та переважно сировинної до інноваційної, конкурентоспроможної економіки; розроблено інструментарій оцінки фінансових наслідків запровадження інноваційних пільг з податку на прибуток для бюджету країни та фінансових ресурсів підприємств; визначено ризики стійкості державних фінансів України у частині фінансування охорони здоров’я та фактори результативності державного фінансування освіти; розроблено інструментарій комплексної оцінки фінансової стійкості місцевих бюджетів; здійснено оцінки недоотримання надходжень ПДВ до бюджету України у наслідок значних обсягів податкових пільг та недоліків податкового адміністрування.
Виконання НДР «Інклюзивний сільський розвиток в Україні»
Відділ економіки і політики аграрних перетворень закінчив дослідження за відомчою науково-дослідною роботою «Інклюзивний сільський розвиток в Україні» (термін виконання І кв. 2018 р. – ІІ кв. 2020 р.). Звіт про виконання НДР був оприлюднений завідувачкою відділу, чл.-кор. НАН України, д.е.н. Бородіною О.М. на засіданні Вченої ради Інституту. Найважливіші результати науково-дослідної роботи такі: запропоновано трактування сутності інклюзивного сільського розвитку, що передбачає розширення можливостей і збільшення спроможностей селян та сільських спільнот у підвищенні рівня та якості життя шляхом подолання економічного, соціального та політичного вилучення; з позицій інклюзивності оцінено соціально-економічні аспекти розвитку сільської економіки, аграрного сектора і сільського соціуму; запропоновано теоретико-методологічні підходи до вимірювання рівня інклюзивності сільського розвитку на основі застосування двовимірної матриці індикаторів, яка включає три секторальні площини (політичну, соціальну й економічну) і три виміри інклюзивності/нерівності (за доступністю, якістю та розподілом суспільних благ та послуг); визначено субінтегральні та інтегральний індекси інклюзивного сільського розвитку за 9 групами індикаторів, обґрунтовано напрями підвищення їх рівнів. Обґрунтовано необхідність і розкрито умови переходу до інклюзивного сільського розвитку в Україні, визначено його рушійні сили; розроблено методичні підходи до підвищення політичної інклюзії селян шляхом посилення їх спроможності брати участь у процесах формування і прийняття рішень на всіх рівнях з використанням потенціалу Декларації ООН (2018р.) про права селян та інших людей, які працюють у сільській місцевості. За результатами дослідження підготовлено колективну монографію «Інклюзивний сільський розвиток в Україні»; розроблено Основні положення проєкту стратегії інклюзивного сільського розвитку.
Світове дослідження цінностей 2020 в Україні
27 жовтня 2020 р. було презентовано результати 7-ої хвилі «Світового дослідження цінностей» (World Values Survey, WVS), активну участь в якому взяли також і співробітники відділу моніторингових трансформацій ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України”. Це довгострокове порівняльне дослідження було започатковано в 1981 р. професором Рональдом Інглхартом із Мічиганського університету (США) на базі Європейського дослідження цінностей (EVS) і швидко стало одним із найбільш широко використовуваних та найавторитетніших міжнародних досліджень, яке охоплює майже 120 країн/суспільств (майже 95% світового населення). Україна долучилася до «Світового дослідження цінностей» у 1999 р. (четверта хвиля WVS) та брала участь в наступних хвилях – у п’ятій у 2006 р. та шостій у 2011 р., а крім того, в Україні проводилося Європейське дослідження цінностей (EVS) в 1996 р. та в 2008 р. За допомогою такого дослідження можна отримати дані про основні риси та цінності окремих суспільств/країн, відстежувати динаміку змін у суспільному розвитку та робити порівняльний аналіз різних суспільств за різними тематичними блоками та індикаторами. Метою проєкту є оцінка того, який вплив стабільність або зміна цінностей у часі має на соціальний, політичний та економічний розвиток країн та суспільств. Наскільки ціннісні орієнтації та тенденції їх трансформації відповідають напрямам та перспективам соціально-економічного розвитку України, ідеям розбудови демократії, правової, соціальної та незалежної держави, показує Світове дослідження цінностей 2020 в Україні.