Вітаємо Вас на порталі Інституту економіки та прогнозування Національної академії наук України

Наші видання














Наші проекти




Посилання




Наші партнери








Archive for листопада, 2018

Рідкісні видання з бібліотеки П.І.Лященка — до сторіччя Академії

З нагоди 100-річчя Національної академії наук України  у рубриці "Бібліотека. Рідкісні видання" на сайті Інституту починаємо розміщувати оцифровані за ініціативи відділу економічної історії Інституту економіки та прогнозування рідкісні видання з бібліотеки видатного вченого-економіста, одного із засновників сільськогосподарської економії та історії народного господарства, доктора економічних наук, професора, академіка Національної академії наук Петра Івановича Лященка (1876–1955). Бібліотека вченого містить рідкісні раритетні видання на економічну тематику, присвячені проблемам розвитку світового та національного господарства у ХІХ–ХХ ст. Книги доступні за посиланням  

Continue Reading

100 років Академії

22 листопада 2018 р. у стінах ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» відбувся круглий стіл на тему «Роль економічної науки у суспільному розвитку: До 100-річчя заснування Української академії наук». Організаторами заходу виступив відділ економічної історії на чолі з д.е.н. В.В. Небрат. IMG_0923_crУ роботі круглого столу взяли участь академік НАН України В.М. Геєць, член-кореспондент НАН України А.А. Гриценко, член-кореспондент НАН України С.О. Кораблін, член-кореспондент НАН України А.І. Даниленко, член-кореспондент НАН України В.Р. Сіденко та інші представники академічної спільноти (Інститут економіки та прогнозування НАН України, Інститут демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України, Інститут економіки промисловості НАН України та ін.), а також провідних економічних кафедр національних університетів (ДВНЗ «Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана», Національний університет «Києво-Могилянська академія», Київський національний торговельно-економічний університет, Львівський національний університет ім. Івана Франка та ін.). IMG_0915_crЗасідання Круглого столу відкрив директор Інституту академік НАН України В.М. Геєць, виступивши з вітальним словом на тему «Роль академічної науки у процесах суспільної трансформації». Круглий стіл_Сіденко_crУ виступах учасників розглядалися питання історії Української академії наук та ретроспективи академічних економічних досліджень (В.В. Небрат, В.М. Фещенко, М.В. Кічурчак), ролі економічної науки в суспільних реформах (В.Р. Сіденко, Ю.М. Бажал), актуальних проблем і перспектив академічних досліджень (В.Д. Лагутін, В.П. Антонюк, Л.М. Черенько). Круглий стіл_Бажал_crУ ході засідання відбулася дискусія стосовно місця Академії наук у процесах суспільних трансформацій, міжнародного визнання українських вчених-економістів, можливості оцінки втрат економічної науки за радянських часів, взаємодії академічної науки та економічної освіти. До дискусій долучились В.М. Геєць, А.А. Гриценко, С.О. Кораблін, Н.А. Супрун, О.М. Балакірєва.  

Continue Reading

БЕЗмежність тарифів у вирі субсидій

Напередодні нового календарно-політичного 2019 року та різдвяних свят українців чекають "листи щастя" з новими сумами у платіжках за житлово-комунальні послуги.

Це, безумовно, стане приводом для важких і одвічних роздумів: "хто винуватий?" і "що робити?". Бум фасадного утеплення своїм коштом поступово завершується, оскільки несумлінні сусіди продовжують "підігріватися" державними субсидіями. Програма "теплих кредитів" забюрократизована (на всіх охочих коштів просто не вистачає) з боку держави та саботується уповноваженими банками. Про іноземні кредити на енергоефективні заходи чули, але не відчули. Муніципальних програм енергоефективності майже немає, хоча децентралізованих ресурсів у більшості місцевих громад більш ніж достатньо.

Донедавна платоспроможний виборець в умовах відсутності економічного суверенітету (як споживача) на зміну постачальника вже на гарячу голову і напевне вже з холодним серцем шукатиме тих, хто в змозі розірвати це замкнуте коло… Чи не "послідовників"?

Читайте більше у статті к.е.н., провідного наукового співробітника ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” В.Е.Ліра “БЕЗмежність тарифів у вирі субсидій”, опублікованій у газеті «Дзеркало тижня. Україна” 17 листопада 2018 р.

Continue Reading

Закон України «Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків»: значення і практичне застосування

Закон України «Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків», розроблений Комітетом Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності та ухвалений Верховною Радою минулого року, справив неоднозначний вплив на процеси, що відбуваються нині у вітчизняній банківській системі. Це  і стало темою для обговорення на черговому засіданні Клубу банкірів 8 листопада 2018 р. Перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності Михайло Довбенко зауважив, що у розробленого профільним комітетом закону було три мети: спростити процедуру приєднання банків, спростити процедуру докапіталізації банків і запровадити процедуру добровільного виходу з ринку. Безумовно, позиції закону можна вдосконалювати, але вже зараз зрозуміло, що банківська система сприйняла його позитивно. Фахівці Інституту економіки та прогнозування НАН України звернули увагу на макроекономічний та інституційний аспекти імплементації Закону. У дискусії взяли участь колишній заступник голови НБУ, екс-голова Держказначейства Олександр Кірєєв, член раВиступ -12ди Клубу банкірів Микола Нос, член Нацкомфінпослуг, кандидат економічних наук, доцент Олександр Залєтов, колишній заступник голови НБУ Борис Марков, голова правління Агентства з рефінансування житлових кредитів, президент Української іпотечної асоціації Сергій Волков, радник голови правління  АТ АКБ “АРКАДА» Віктор Кравець та інші. Учасники засідання ухвалили рішення передати всі матеріали обговорення з пропозиціями та зауваженнями у Комітет Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності.    

Continue Reading

Сім викликів для нового етапу децентралізації

Для реформи децентралізації, яка в Україні увійшла у практичну стадію у 2015 році, настає принципово новий етап. 

Якщо раніше 2020 рік як імовірний термін успішного закінчення процесу утворення об'єднаних територіальних громад (ОТГ) згадувався переважно як абстрактний орієнтир, наразі офіційні представники влади вже предметно ставлять завдання провести чергові загальні вибори до органів місцевого самоврядування у жовтні 2020-го у новій адміністративно-територіальній структурі.

Це означає, що 100-відсоткове покриття території об'єднаними громадами має завершитися навесні 2020-го, тобто приблизно за півтора року. Враховуючи, що у попередні чотири роки відбулося об'єднання 3,8 тисячі із 10,9 тисячі громад (утворилося 838 ОТГ), а 65% громад залишаються необ'єднаними, необхідно різко прискорити впровадження реформи децентралізації.

Отже, очевидно, що децентралізація із проривного харизматичного добровільного процесу неминуче переходить до етапу рутинної директивної реалізації...

Читайте більше у статті д.е.н., провідного наукового співробітника ДУ "Інститут економіки та прогнозування НАН України"  Я.А.Жаліла "Чи з іскри полум'я заметься,  або Сім викликів для нового етапу децентралізації",  опублікованій в газеті "Дзеркало тижня. Україна" 3 листопада 2018 р.

Continue Reading