Ukrainian
English 
Закон України «Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків», розроблений Комітетом Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності та ухвалений Верховною Радою минулого року, справив неоднозначний вплив на процеси, що відбуваються нині у вітчизняній банківській системі. Це і стало темою для обговорення на черговому засіданні Клубу банкірів 8 листопада 2018 р.
Перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності Михайло Довбенко зауважив, що у розробленого профільним комітетом закону було три мети: спростити процедуру приєднання банків, спростити процедуру докапіталізації банків і запровадити процедуру добровільного виходу з ринку. Безумовно, позиції закону можна вдосконалювати, але вже зараз зрозуміло, що банківська система сприйняла його позитивно.
Фахівці Інституту економіки та прогнозування НАН України звернули увагу на макроекономічний та інституційний аспекти імплементації Закону.
У дискусії взяли участь колишній заступник голови НБУ, екс-голова Держказначейства Олександр Кірєєв, член ра
ди Клубу банкірів Микола Нос, член Нацкомфінпослуг, кандидат економічних наук, доцент Олександр Залєтов, колишній заступник голови НБУ Борис Марков, голова правління Агентства з рефінансування житлових кредитів, президент Української іпотечної асоціації Сергій Волков, радник голови правління АТ АКБ “АРКАДА» Віктор Кравець та інші.
Учасники засідання ухвалили рішення передати всі матеріали обговорення з пропозиціями та зауваженнями у Комітет Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності.
ЗУПИНИТИ ВІЙНУ!
Звернення ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
В Україні війна. Її розв’язала Росія. «Русский мир» приніс нашому народові горе, смерть та розруху. Він намагається стерти з землі переважно російськомовні Харків, Суми і Маріуполь. Залишає на своєму шляху знищені села Слобожанщини, Чернігівщини та Київщини. Руки загарбників у крові невинних дітей. Цьому немає і ніколи не буде жодного виправдання.
Окупантів словами не зупинити, але мовчати не можна.
Ми звертаємся зі словами вдячності до наших захисників-військових, добровольців тероборони, добробатівців, волонтерів, мільйонів наших співвітчизників, які щодня роблять все, щоб забезпечити нас світлом, теплом та їжею.
Ми дякуємо всьому світові, який встав на захист наших прав та свобод. Ми ніколи не забудемо іноземних добровольців, які ризикують життям, захищаючи наші родини. Ми цінуємо підтримку міжнародної наукової спільноти. Ми чуємо при цьому і голоси російських громадян, але нас продовжують вбивати. Щодня. Щоночі. Жінок, дітей, старих та немічних людей.
Нас вбивають за те, що ми не хочемо «русского мира». За те, що ми захищаємо свою землю. За наш європейський вибір. За наше майбутнє.
Гармати змінюють та надають страшного сенсу взаємовідносинам історичних сусідів. Їх жнива – десятки тисяч вбитих та скалічених, мільйони біженців, знищені міста та села, зруйновані мости, спотворені долі.
Це – не наш вибір. Це – вибір країни-агресора. Але ми вистоїмо. Ми повернемося до нормального життя, до звичайних людських відносин. Ми змусимо нас поважати. І це відбудеться тим скоріше, чим міцнішими будуть всі ті, для кого життя кожної людини є дивом, а не «тріскою при рубанні дров».
Державне благословення вбивства – важкий морок середньовіччя. Весь світ бачить, як він опускається на Росію. Це – безвихідь. Щоб остаточно не потрапити до неї, треба зупинитися. Це перше, що треба зробити, щоб не перетворитися на вічного ізгоя, який всім заздрить, всім погрожує і всіх жахається.
Безумовна зупинка вогню та перемовини – перший крок від цієї прірви. Його треба робити негайно. Заради тих, чиї життя ще можна зберегти. Заради припинення цієї божевільної війни. Заради всіх тих, хто ще може після неї народитися.
