САЙТ ПЕРЕБУВАЄ НА РЕКОНСТРУКЦІЇ

Наші видання














Наші проєкти




Посилання




Наші партнери










Archive for лютого, 2019

Держава і корпоративне управління – шлях до європейських цінностей чи в нікуди?

Україна пройшла складний шлях формування корпоративного сектора економіки, який, на жаль, не став прикладом якісних реформ і результатів. Проведення радикальних економічних реформ з початку 90-х років ХХ ст. не зумовило впровадження прогресивної та збалансованої моделі соціально-економічного розвитку. Ефективно діючі в країнах Заходу ринкові інститути в українських умовах виявилися недієвими і малоефективними, а старі неефективні економіко-господарські інститути пристосувалися під нові кулуарно-приватні інтереси. Українська модель корпоративного управління проявляється з унікальними особливостями, що притаманні лише вітчизняному корпоративному сектору. Так, приватні вітчизняні корпоративні структури в основному націлені на монополізм або узгоджену олігополію, яка дуже часто функціонує з горизонтально інтегрованими бізнесами, що є непов'язаними між собою. Оприлюднена прибутковість є мінімальною або мінусовою, фактична виручка (прибутки) приховується (виводиться в офшор), усі фінансово-інвестиційні операції зосереджені на задоволенні прав лише мажоритарного акціонера, — права міноритарних співвласників, держави і суспільства ігноруються. Акціонерні товариства з державною часткою функціонують у режимі ручного регулювання, коли також значною мірою або повністю ігноруються права міноритарних акціонерів, державних і суспільних інтересів на користь якогось політичного угруповання або наближеного до нього кола осіб. Читайте більше у статті к.е.н., с.н.с. сектору міжнародних фінансових досліджень ДУ "Інститут економіки та прогнозування НАН України" Є.В.Редзюка, "Держава і корпоративне управління – шлях до європейських цінностей чи в нікуди?", опублікованій у газеті "Дзеркало тижня. Україна" 23 лютого 2019 р.

Continue Reading

Валерій Геєць: Немає нічого вищого за національні інтереси

124452У екслюзивному інтерв’ю директора ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” академіка  НАН України В.М. Гейця газеті “Україна молода” – розмова про слабкі сторони української економіки,  мінуси (а не лише про плюси) асоціації з ЄС, які проявилися лише зараз і про які нині не прийнято говорити, а  також про відстоювання національних інтересів України, а не інших держав Заходу. Читайте більше у матеріалі Івана Леонова “Директор Інституту економіки та прогнозування НАН України Валерій Геєць: “Нема нічого вищого за національні інтереси” (перша частина12 лютого 2019 р.; друга частина13 лютого 2019 р., газета “Україна молода” ).

Continue Reading

Відновлення довіри до банків – завдання НБУ

Дослідження сучасної теорії та практики регулювання монетарної сфери зарубіжними центробанками дають підстави стверджувати, що необхідною передумовою підвищення ефективності функціонування НБУ є відновлення довіри у банківському секторі України. Уже багато років МВФ у звітах про фінансову стабільність рекомендує центробанкам посилювати використання вербальних інтервенцій разом із традиційними інструментами. Програмні документи та поведінка НБУ свідчать про усвідомлення тенденції зростання ролі комунікаційної політики у сучасній практиці монетарного регулювання: офіційні публічні повідомлення від нашого регулятора стали виходити частіше. Проте їх ефективність усе ще залишається незадовільною. Однією з головних причин цього слід вважати низький рівень довіри учасників ринку до діяльності НБУ, про що свідчить низка досліджень у цій сфері. Згідно з опитуваннями, баланс довіри/недовіри до НБУ у червні 2018 р. схилявся у бік недовіри, яку висловлювали 62,1% громадян. Подібним, але трохи нижчим є рейтинг довіри до самих банків (-69,6%). Підтверджують ці дані й іноземні організації, зокрема USAID. За такого рівня довіри, чи то пак недовіри, ефективність сучасних інструментів монетарної політики НБУ не може бути дієвою щодо широкого кола учасників ринку. Малий бізнес і населення воліють триматися подалі від банківського ринку, і це призводить до його стиснення. Читайте більше у статті  співробітників відділу грошово-кредитних відносин, с.н.с., к.е.н. Є.О.Бублика та м.н.с. Ю.І.Шаповал “Відновлення довіри до банків – завдання НБУ”, опублікованій у газеті “Дзеркало тижня. Україна” 16 лютого 2019 р. 

Continue Reading

Другий Національно-визначений внесок України до Паризької угоди та його проблемні аспекти

IMG_20190204_150740У Міністерстві екології та природних ресурсів України 4 лютого 2019 р. відбулося перше засідання Робочої групиз розробки другого Національно-визначеного внеску (НВВ) України до Паризької угоди. Робоча група створена за ініціативи Мінприроди для ефективної реалізації проекту ЄБРР «Підтримка уряду України з оновлення національно-визначеного внеску», що виконується ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» разом із низкою національних та міжнародних експертів. 10В обговоренні питань порядку денного засідання робочої групи взяли участь близько 50 представників різних міністерств, агентств та відомств, а також громадських організацій, державних та приватних компаній, науковців та експертів. На засіданні активно обговорювалось питання процесу підготовки нового НВВ та проблемні аспекти, які можут ь виникнути при цьому. Зокрема, було приділено увагу питанням національної нормативно-правової бази та міжнародних зобов’язань України, пов'язаних з НВВ, а також його цілей, завдань, структури та змісту. Учасники РГ дійшли спільного рішення щодо статусу НВВ України і затвердили його назву як «Другий національно-визначений внесок України до Паризької угоди». Наостанок представники Проекту ЄБРР запросили всіх бажаючих відвідати методологічний семінар 26 лютого 2019 р., який буде організовано в приміщенні ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України». З інформацією про перший національно-визначений внесок України можна ознайомитися тут

Continue Reading

Українська наука: як вийти з крутого піке

До 90-х років минулого століття наука в ієрархії професій посідала одне з почесних місць. З 1990-х ситуація в українській науці почала змінюватися. Відбувалося неухильне щорічне зниження частки фінансування науки у внутрішньому валовому продукті (ВВП), і 2016 року воно становило трохи більше ніж 15% від частки фінансування ВВП 1990-го. Це при тому, що й ВВП 2016 року менший, ніж ВВП 1990-го, майже вдвічі. Скорочення витрат на науку призводило до неминучого скорочення кількості науковців. Зниження заробітної плати призвело до падіння престижності наукової праці. Молодь перестала прагнути вчитися і йти працювати в науку. Нині найчисленніша вікова категорія в науці — категорія понад 65 років. Читайте більше у матеріалі вченого секретаря Інституту,  канд. техн. наук В.К.Хаустова  “Українська наука: як вийти з крутого піке”,  опублікованій у газеті “Дзеркало тижня. Україна” 2 лютого 2019 р.

Continue Reading
-->