Вітаємо Вас на порталі Інституту економіки та прогнозування Національної академії наук України

Наші видання














Наші проєкти




Посилання




Наші партнери










Archive for лютого, 2022

Відкритий лист Президії Національної академії наук України до Президії Російської академії наук

Уже п’ятий день поспіль наша країна живе в умовах жорстокої, кривавої, нічим не спровокованої агресії з боку Росії. Громадяни України, зокрема співробітники Національної академії наук України в Києві, Харкові, Сумах, Чернігові, Миколаєві та інших містах України, знаходяться під безперервними обстрілами з боку російських бойових частин. Не вірте інформації своїх ЗМІ про те, що це «спецоперація», спрямована виключно на військові об’єкти. Від ракетного та артилерійського вогню, від куль диверсійно-розвідувальних груп страждають населені пункти по всій Україні, гинуть мирні люди, руйнується цивільна інфраструктура, під удари російської армії потрапляють дитячі садки, школи, лікарні та житлові будинки.

На превеликий та гіркий жаль, ми, перебуваючи в таких тяжких умовах, досі не бачимо жодної реакції офіційних представників РАН на ці немислимі для цивілізованого світу злодіяння.

Закликаємо вас виявити притаманну науковому співтовариству громадянську мужність, совість та людську гідність і зробити все залежне від вас для того, щоб зупинити це божевільне варварство. Невже ви бажаєте для своєї країни долі світового ізгоя, відкинутого на узбіччя світової цивілізації? Закличте вашу владу, заради порятунку життів не тільки громадян України, але й громадян РФ, зупинити це криваве насильство!

Президія НАН України

Джерело: https://www.nas.gov.ua/UA/Messages/Pages/View.aspx?MessageID=8732

Continue Reading

Звернення Ради молодих вчених Національної академії наук України до міжнародної академічної спільноти щодо війни Російської Федерації проти України

Дорогі колеги!

В час, коли незламне військо України та весь наш народ дають достойну відсіч у нерівному двобої з однією з найсильніших світових потуг – кримінальним автократичним російським режимом, ми щодня отримуємо теплі листи підтримки від наших колег – науковців з-за кордону, за які ми щиро вдячні. Оскільки всі запитують, чим вони можуть нам допомогти, то вважаємо за потрібне наголосити на наших пріоритетах.

1. Російська академічна спільнота в сучасних умовах активно сприяє російському режимові не лише в нагнітанні нової гонки озброєнь, а й у глобальному просуванні офіційної імперської політики Росії. На додаток до санкцій щодо агресора є важливим припинення усіх форм наукової співпраці з російськими вченими (від грантового фінансування до публікації результатів досліджень у міжнародних виданнях).

2. Збройні Сили України нині перебувають на передньому краї боротьби не лише за свою державу, а й за спільне благо всього прогресивного людства. Кожен, хто поділяє наші цінності, може пожертвувати посильну для себе суму фінансової допомоги нашій армії. Перекази з-за кордону приймаються як на офіційний рахунок Міністерства оборони України, так і на рахунки вже перевірених часом авторитетних волонтерських фондів України.

3. Сьогодні накопичені за тисячоліття надбання культури опиняються в руках варварів. Приборкані людством сили природи та мирний атом через протиправні дії Росії знову можуть вийти з-під контролю. Це створює безпрецедентну загрозу для існування людства. Нищівний вир війни точно не є стихією людей науки, але сьогодні наша і Ваша місія є спільною та важливою як ніколи. Безідейній гнучкості й пристосуванству політиків треба протиставити властиву науковцям непохитну віру в цінності свободи й гуманізму. Пропагандистським штампам і фейкам – холодний критичний розум. Стражданням та руйнуванням – творчу працю й поступ. Боротьба нашого народу є боротьбою за Україну та Європу, за мир і кращий світ.

Зі щирою вірою у нашу спільну перемогу!

Слава Україні і Vivat Academia!

Джерело: https://www.nas.gov.ua/UA/Messages/Pages/View.aspx?MessageID=8731

Continue Reading

Російські вчені заявили рішучий протест проти війни з Україною

Російські вчені та наукові журналісти виступили з відкритим листом, де висловили свій рішучий протест проти воєнних дій, які збройні сили їхньої країни почали проти України і заявили, що відповідальність за розв’язання нової війни у Європі  цілком лежить на Росії. Лист підписали академіки РАН О.Анікін, Ю.Апресян, В.Васильєв, С.Ніколаєв, В.Рубаков, Р.Сагдєєв, О.Соболєв, С. Стішов та багато інших.

Детальніше див. на: https://www.nas.gov.ua/UA/Messages/Pages/View.aspx?MessageID=8724

Наразі під листом уже 7900 підписів, їх кількість постійно збільшується.

Continue Reading

Науковці інституту зустрілися з колегами з Африки та обговорили шляхи співпраці

15 лютого 2022 року в ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” за ініціативою сектору міжнародних фінансових досліджень інституту у форматі Zoom-конференції зустрілися представниці Африканської жіночої мережі агробізнесу AWAN Afrika, науковці, викладачі університетів, де навчаються студенти з африканських країн, політичні діячі, провідні фінансові експерти. Темою обговорення став досвід AWAN Afrika в організації фінансової системи для сталого розвитку у рамках  досліджень науковців сектору з метою вироблення рекомендацій для керівних органів України.

Модератор конференції, д.е.н., професор, завідувачка сектору міжнародних фінансових досліджень ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” Олена Борзенко ознайомила з профілем інституту та провідними напрямами досліджень.

Фрагмент презентації директора AWAN Afrika Беатрис Гакуби

Директор AWAN Afrika, докторка Беатрис Гакуба у своїй доповіді «Бізнес-аспекти фінансової системи для сталого розвитку» («Business aspects of the financial system of Sustainable Development») підняла питання фінансової підтримки постачальників і субпостачальників унаслідок зниження попиту та проблеми з доступом до ринків. AWAN Afrika підтримує фермерів, щоб вони мали можливість за потреби перепрофілювати своє виробництво, аби пережити періоди зниження попиту. Проблеми щодо диверсифікації ланцюгів поставок та залучення нових працівників/постачальників у рамках мережі вирішуються швидко і з дотриманням етичних норм, зобов’язання перед постачальниками та працівниками виконуються завдяки швидким механізмам оплати. Організація дбає про безпеку зайнятих у бізнесах, особливо тих, хто працює на фабриках і фермах, де є проблеми із соціальним дистанціюванням. Наразі AWAN Afrika вирішує питання негативного впливу на жінок-працівниць наслідків пандемії COVID-19, що призвели до безробіття.

Доктор Беатрис Гакуба підкреслила, що бізнес потребує гнучкої фінансової політики, позик із дуже низькою відсотковою ставкою. Щоб відновити постачання для середнього бізнесу, малому бізнесу та неформально зайнятим потрібні гранти. Наразі, коли заходи проти COVID-19, уведені урядами Африки, було пом’якшено, жінки-агропідприємці зіткнулись із відсутністю фінансової підтримки своєї діяльності або для відродження бізнесу.

Фрагмент презентації науковців відділу економіки і політики аграрних перетворень ДУ “Інституту економіки та прогнозування НАН України”

Завідувачка відділу економіки і політики аграрних перетворень ДУ “Інституту економіки та прогнозування НАН України”, член-кореспондент НАН України професор Олена Бородіна окреслила сучасні світові тенденції в аграрній політиці країн світу, зокрема України та країн Африки, та їх вплив на сільське господарство, презентувала тематику роботи відділу та основні напрями досліджень.

Важливість Африканського континенту для провідних країн світу обумовлюється як політичними, так і економічними інтересами, – відзначив Повноважний Посол у Туніській Республіці Володимир Хоманець. Попри те, що на сьогодні Африка все ще залишається не надто інтегрованою у глобальну економіку, а її роль у світовій торгівлі вимірюється кількома відсотками, все ж як суб’єкт світової економіки цей континент має велике майбутнє.

Головний науковий співробітник сектору міжнародних фінансових досліджень ДУ “Інституту економіки та прогнозування НАН України”, д.е.н. професор Олександр Шаров підтвердив наявність багатьох точок дотику щодо інтересів України з країнами континенту. Науковець підкреслив, що співробітництво з країнами Африки має для України велике значення не тільки в рамках двосторонніх відносин, а й з огляду на євроінтеграційні пріоритети України, оскільки існує багато можливостей здійснення спільних проєктів у Африці разом із нашими європейськими партнерами.

Питання створення т. зв. сталої фінансової системи, – зауважив професор Олександр Шаров, – про досвід якої на прикладі африканських країн розповіла Беатрис Гакуба, ретельно вивчаються науковцями сектору міжнародних фінансових досліджень Інституту економіки та прогнозування НАН України і невдовзі результати досліджень буде спрямовано до Національного банку України та інших відповідних державних органів. Без сумніву, при підготовці цих аналітичних матеріалів буде використано і досвід африканських партнерів, що створює підґрунтя для подальшої співпраці.

Читайте більше тут

Continue Reading

Економічна україніка професора С.М. Злупка і формування нової парадигми наукових досліджень

Науковці ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» долучилися до проведення Наукових читань «Економічна україніка професора С.М. Злупка у світлі формування нової парадигми наукових досліджень (до 90-річчя від дня народження, 15.07.1931 – 15.11.2006)». Захід відбувся 7 лютого 2022 рокув режимі zoom-конференції на базі кафедри економіки України Львівського національного університету імені Івана Франка. У Наукових читаннях взяли участь науковці – провідні фахівці в галузі історико-економічних досліджень, макроекономіки та регіоналістики, викладачі ВНЗ, докторанти та аспіранти, представники бізнесу, урядових та громадських структур, зарубіжні колеги.

Степан Миколайович Злупко (1931–2006) – видатний учений-економіст, доктор економічних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, лауреат Премії імені Михайла Туган-Барановського НАН України

С.М. Злупко започаткував нові напрями економічних досліджень (економічне націознавство та екогомологія), зробив вагомий внесок у розвиток демографії та економіки праці, просторової економіки, історико-економічних досліджень та формування концепції сталого розвитку. У його науковому доробку – понад півтори тисячі наукових та науково-популярних праць, які присвячені надзвичайно широкій тематиці і формують цілісну наукову систему, що поєднує історію української та світової економічної думки, історію господарства України, теорію перехідної економіки, регіоналістику, економічну кібернетику і глобалістику, дослідження трудового потенціалу і зайнятості, економічну теорію і економічну культуру. Степан Злупко – вчений європейського рівня, науковець-новатор, патріот, який до останніх днів свого життя працював задля духовного відродження та економічного розвитку України. С.М. Злупко започаткував нові напрями економічних досліджень (економічне націознавство та екогомологія), зробив вагомий внесок у розвиток демографії та економіки праці, просторової економіки, історико-економічних досліджень та формування концепції сталого розвитку. У його науковому доробку – понад півтори тисячі наукових та науково-популярних праць, які присвячені надзвичайно широкій тематиці і формують цілісну наукову систему, що поєднує історію української та світової економічної думки, історію господарства України, теорію перехідної економіки, регіоналістику, економічну кібернетику і глобалістику, дослідження трудового потенціалу і зайнятості, економічну теорію і економічну культуру. Степан Злупко – вчений європейського рівня, науковець-новатор, патріот, який до останніх днів свого життя працював задля духовного відродження та економічного розвитку України.

Завідувачка відділу економічної історії ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» д.е.н. Вікторія Небрат присвятила свій виступ розкриттю внеску професора Злупка у розроблення нової парадигми наукових досліджень. Формування нової парадигми економічних досліджень обумовлено низкою історичних умов та викликів сьогодення, зокрема: процесами посттоталітарної суспільної трансформації; глибокими інституційними змінами в надрах самої ринково-ліберальної економічної системи; розгортанням процесів інформатизації та цифровізації, що видозмінюють структуру суспільного виробництва та характер економічних відносин; глобальними екологічними загрозами, які висувають на перший план проблематику взаємодії людини і довкілля; кризовими явищами у розвитку економічної теорії, яка повинна давати адекватні новим умовам і викликам, відповіді.

Головний науковий співробітник відділу економічної історії ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» д.е.н., професор Наталія Супрун наголосила, що С.М. Злупко, осягнувши глибини історії української економічної думки, відкрив не лише нові імена, а й простір для нових досліджень. «Талант вченого ще й у тому, – зауважила науковця, – що він сам написав стільки, щоб зацікавити інших. С.М. Злупко показав величезну палітру видатних вчених-українців, а головне – позбавив нас комплексу меншовартості».

Геополітично-цивілізаційні цикли економічного розвитку України за працями С.М. Злупка охарактеризував кандидат економічних наук, старший науковий співробітник відділу економічної історії ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» Назар Горін.

До Наукових читань долучився також син професора Злупка – доктор економіки, керівник Центру досліджень у Чиказькому університеті Тарас Злупко. У своєму виступі він зазначив, що професор Злупко репрезентував певний спосіб думання, який, вбираючи в себе історико-культурні традиції та загально цивілізаційні цінності, є продуктивним для формування геополітичної перспективи української нації та державності. Важливим результатом цієї події має бути не тільки вшанування пам’яті вченого, а моніторинг стану актуальних наукових розробок: що ми розуміємо про стан та тенденції економічного розвитку, чи бути нам частиною світового процесу? чи ми щось вносимо в інтелектуальний поступ? Адже ми повинні давати новий науковий продукт нації.

При підведенні підсумків учасники заходу вирішили запровадити традицію проведення Наукових читань «Економічна україніка професора С.М. Злупка у світлі формування нової парадигми наукових досліджень» з визначеними тематичними напрямами та на різних організаційних майданчиках( в установах, з якими пов’язана наукова та викладацька діяльність С.М. Злупка). Повні тексти доповідей учасників запропоновано опублікувати на сторінках фахового періодичного видання «Історія народного господарства та економічної думки України»

Детальний звіт про Наукові читання «Економічна україніка професора С.М. Злупка у світлі формування нової парадигми наукових досліджень»

Інформаційне повідомлення про участь науковців Інституту в Наукових читаннях на сайті НАН України

Continue Reading

Економіка України в імперативах низьковуглецевого розвитку

17 лютого 2022 р. відбулася наукова сесія Загальних зборів НАН України з проблем формування і реалізації моделі розвитку низьковуглецевої економіки України.

Питання, винесені на наукову сесію, позначені надзвичайною актуальністю, адже вирішити проблему кліматичних змін, забезпечити сталий розвиток України неможливо лише зусиллями владних структур або експертної спільноти. «Для цього, – наголосив президент Національної академії наук України академік НАН України А. Г. Загородній, – вкрай важливим є постійний ґрунтовний науковий супровід».

На сесії виступив директор ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» академік НАН України В.М. Геєць. У своїй доповіді «Економіка України в імперативах низьковуглецевого розвитку» він висвітлив розроблені фахівцями Інституту базові положення оновлення діючої Стратегії низьковуглецевого розвитку України до 2050 року з огляду на необхідність розширення її секторального охоплення та організаційно-правових механізмів її реалізації, зокрема, з урахуванням принципів технологічності розвитку, справедливості трансформацій (just transition), екологічності інвестицій, інклюзивності соціально-економічних реформ.

Доповідає директор ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН УКраїни”, академік НАН України В.М.Геєць

Учасникам заходу було також представлено сценарні модельні розрахунки з урахуванням середньострокових цілей зі скорочення викидів парникових газів відповідно до оновленого національно визначеного внеску України, заявлених довгострокових цілей з досягнення вуглецево нейтральної економіки, а також зміни умов зовнішньої торгівлі країн ЄС.

В.М. Геєць виокремив рекомендації щодо базових організаційно-економічних заходів для реалізації в коротко- та середньостроковій перспективі Стратегії низьковуглецевого розвитку до 2050 року відповідно до Указу Президента України від 23 березня 2021 року №111/2021 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 23 березня 2021 року «Про виклики і загрози національній безпеці України в екологічній сфері та першочергові заходи щодо їх нейтралізації».

Наостанок доповідач визначив перспективні напрями наукових досліджень для НАН України в частині досягнення Україною цілей кліматичної Паризької угоди та пов'язаних з нею документів стратегічного характеру в енергетичній, економічній та соціальній сферах.

Більше про захід

За інформацією пресслужби НАН України

Continue Reading

Чи знайдеться місце житниці Європи у сучасному світі?

Щосекунди населення світу збільшується на три людини, натомість ресурси обмежуються, а екологічні проблеми посилюються, подеколи стаючи гальмом для нарощування обсягів продовольства. Тому, щоб забезпечити людство якісною їжею, аграрії змушені вирішувати два суперечливі завдання – збільшувати обсяги виробництва для задоволення потреб зростаючої кількості населення і водночас гарантувати безпечність харчових продуктів і зменшувати вплив на навколишнє природне середовище. Як їх поєднати? Як трансформувати продовольчу систему України відповідно і до назрілих внутрішніх потреб, і до міжнародно визнаних сучасних засад?

Читайте у статті д.е.н., головного наукового співробітника ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” О.Л. Попової “Світовий АПК змінюється. А український?“, розміщеної на ресурсі ZN,ua 10 лютого 2022 р.

Continue Reading

Майбутнє металургії України – націоналізація?

Подальший розвиток української металургії значною мірою визначатиметься її спроможністю конкурувати на зовнішніх ринках. Упродовж найближчих десятиліть світовий попит на сталь зростатиме менш як на 1% на рік, і вітчизняним виробникам вже варто розпочати шукати ефективні рішення для виробництва і збуту продукції. Серед ТОП-15 країн – найбільших виробників сталі Україна чи не єдина держава у світі, підприємства якої понад 70% виробленої металопродукції експортують і лише трохи менше 30% – реалізовують на внутрішньому ринку. Такі високі обсяги експорту зумовлені насамперед наявністю великої кількості виробничих потужностей і низькою місткістю внутрішнього ринку. Тож насамперед наша країна має перейняти досвід провідних виробників сталі та переорієнтуватися на задоволення потреб внутрішніх споживачів. Звичайно, не йдеться про співвідношення, за якого 90% — внутрішній ринок і 10% — експорт, але досягнення співвідношення хоча б 50/50 є цілком реальним. Читайте більше у статті д.е.н., старшого наукового співробітника ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” В.В. Венгера та к.т.н., вченого секретаря ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України”  В.К. Хаустова “Майбутнє металургії України – націоналізація?”, розміщеній на ресурсі ZN,UA 31 січня 2022 р.

Continue Reading
-->