Вітаємо Вас на порталі Інституту економіки та прогнозування Національної академії наук України

Наші видання














Наші проєкти




Посилання




Наші партнери










Інститут став ініціатором проведення народного форуму «Селянські та фермерські господарства під час війни та у період повоєнного відновлення України: політичний діалог»

З огляду на нагальність подолання викликаної війною кризи як у сільськогосподарському секторі, так і в економічній, екологічній, соціальній та гуманітарній сферах, відділ економіки і політики аграрних перетворень ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” виступив ініціатором проведення народного форуму «Селянські та фермерські господарства під час війни та у період повоєнного відновлення України: політичний діалог». Народний форум тривав два дні. 15 листопада 2022 р. академічна громадськість, фермери і селяни, представники громадського сектора, міжнародних організацій, органів влади різного рівня у великій конференц-залі НАН України обговорювали найважливіші питання розвитку фермерства та пропонували підходи до забезпечення його участі у процесах повоєнного відновлення для формування фермерського укладу в Україні, акцентуючи на виробництві продукції з доданою вартістю та якісного здорового продовольства за рахунок використання місцевих ресурсів – для підтримки здорової культури харчування, в якій екологічна відповідальність та економічна справедливість мають пріоритет над сучасними системами промислового аграрного виробництва, для зменшення залежності економіки від експортної сировинної торгівлі, для забезпечення екологічної, соціальної та економічної стійкості агропродовольчої системи, орієнтованої на забезпечення внутрішньої продовольчої безпеки, гарантом якої є фермерський уклад із міцними селянськими сімейними господарствами.

Народному форуму передували три регіональні круглі столи – у Києві, Рівному та Кропивницькому. Участь у регіональних дискусіях взяли сімейні фермерські господарства та малі сільськогосподарські виробники з усіх підконтрольних областей України. Проблеми, що піднімалися та обговорювалися учасниками регіональних заходів, були згруповані у тематичні блоки, в рамках делегати фермерів та селян оприлюднили найактуальніші думки та пропозиції для широкої громадськості, органів влади, міжнародних організацій та всіх зацікавлених сторін, залучених у процеси відбудови України.

16 листопада 2022 р. учасники відвідали Наливайківський старостинський округ Макарівської селищної територіальної громади, де зустрілись із старостою, представниками фермерських та селянських господарств, які постраждали від воєнних дій.

Учасники форуму, фермери, відвідуючи господарства, що зазнали шкоди від воєнних дій, активно обмінювалися контактами з місцевими господарями, ділилися інформацією щодо можливостей технічної та іншої допомоги у відновленні господарств, пропонували і домовилися про передачу постраждалим власних технічних засобів, сільськогосподарських тварин тощо.

Детальний звіт про роботу народного форуму розміщено на сайті НАН УКраїни.

Проведення заходів у перший та другий день форуму стало можливим завдяки підтримці Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та Німецької громадської організації Austaush e.V. litViewState

Continue Reading

Дебати в Європейській Зеленій Академії: у пошуках відповідей на виклики продовольчій безпеці

Понад 150 науковців, освітян, екологічних діячів, активістів та політиків з усієї Європи зібрала у середині липня у Варшаві літня Європейська Зелена Академія (ЄЗА) для вивчення викликів непростої нинішньої ситуації у Європі, викликаної повномасштабним вторгненням РФ в Україну. За допомогою цього заходу, що проводився  у співпраці з Фондом імені Генріха Бьолля, організатори створили  науково-освітнє середовище для обговорення нагальних соціально-екологічних проблем, яке проводилося у різних форматах – семінарів, тренінгів, пленарних дебатів та спілкування. 

На сесії пленарних дебатів «Продовольча безпека під час кризи. Як війна в Європі кидає виклик глобальній продовольчій системі та можливі шляхи виходу з кризи», де обговорювалися короткострокові та довгострокові  наслідки воєнної агресії РФ проти України для продовольчої безпеки, на запрошення ЄЗА виступила завідувач відділу економіки та політики аграрних перетворень, професор, член-кореспондент НАН України О.М. Бородіна. Свою доповідь на тему «Як війна в Україні може змінити глобальну продовольчу систему» вона виголосила онлайн.

Виступ Олени Бородіної на дебатах в ЄЗА

Доповідачка наголосила на тому, що для пом’якшення наслідків сучасної глобальної продовольчої кризи, особливо стосовно найбільш вразливих груп населення в Європі, необхідно сконцентрувати політичні заходи  підтримки продовольчих систем на посилення ролі сімейних ферм, розвитку місцевих продовольчих ринків і скороченні агропродовольчих ланцюгів з переходом до агроекологічної трансформації сільського господарства з перевагами цифрових технологій у місцевому виробництві їжі. Такі заходи державної аграрної політики мають стати основою переходу до стійких агропродовольчих систем в Україні, Європі  та в усьому світі.

Також виголосили доповіді професор Пауліна Крамарж (Ягеллонський університет, Польща); Дагмар Тутчек, член правління Європейського зеленого фонду (GEF) з 2019 р. та його співпрезидентка з 2022 р.; Гаррієт Клейтон, радниця Європейського Парламенту в Комітеті з питань сільського господарства та сільського розвитку. У ході обговорень було визначено варіанти зміни політики  на коротко- та середньострокову перспективу, а також які інституційні рішення у довгостроковому періоді можуть бути запропоновані з точки зору економічної, соціальної та екологічної безпеки.

Continue Reading

Реструктуризація економіки регіонів з переважанням вугільної промисловості: практичне застосування досвіду Європейського Союзу в Україні

28 травня 2022 р. старший науковий співробітник відділу економічного зростання та структурних змін в економіці ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” д.е.н., с.н.с. Снігова О.Ю. взяла участь у міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми сучасної Європи та їх практичне розв’язання», що відбулася у Варшаві (організатори – Варшавський університет, Team Europe за Представництва Європейської Комісії в Польщі, Фонд «Лідери змін»).

Результати наукових досліджень були представлені на тематичній панелі «Проблеми економічного розвитку Європи та їх практичне розв’язання».

У своїй доповіді «Реструктуризація економіки регіонів з переважанням вугільної промисловості: практичне застосування досвіду Європейського Союзу в Україні» д.е.н. Снігова О.Ю. окреслила можливість використання досвіду ЄС щодо реструктуризації економіки старопромислових регіонів, зокрема з переважанням вугільної промисловості, який сформовано країнами ЄС у процесі входження в постіндустріальну епоху.

У доповіді також розглянуто сучасні європейські тенденції декарбонізації економічної діяльності та забезпечення діяльності регіонів, пов’язаних з вугілевидобутком. Обгрунтовано актуальні шляхи використання досвіду ЄС для України в умовах війни з Росією та з позиції перспективи прискореної процедури надання Україні статусу країни – кандидата ЄС, включаючи впровадження досвіду структурної перебудови економіки старопромислових регіонів Німеччини (за моделлю «постіндустріального синтезу») та приєднання до Платформи ЄС «Вугільні регіони перехідного періоду» для сприяння розвитку вугільних регіонів.

За підсумками роботи конференції буде сформовано збірку виступів участників. 

Continue Reading

Глобалізаційні виклики сьогодення

Вебінар на тему «Глобалізаційні виклики сьогодення» провів 19 травня 2022 р. cектор міжнародних фінансових досліджень ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” . Захід було присвячено завершенню виконання сектором НДР за темою «Глобалізаційні процеси у світовій економіці: виклики та можливості для України» (2019–2022 рр.).

Олена Борзенко

  Модератором вебінару була завідувачка сектору, д.е.н., проф. Олена Борзенко. Вона відзначила, що війна в Україні стала черговим потужним чинником, який засвідчує кризу глобалізації як процесу всесвітньої економічної, політичної та культурно-ціннісної інтеграції та уніфікації.

Час наразі вкрай турбулентний: одночасно збіглись одразу кілька світових криз (паливна, продовольча, економічна, інституційна, політична, військова, системна, торговельна, ідеологічна). А отже, становище й перспективи будь-якого з глобальних акторів важко передбачити. Утім, при цьому для кожного з них відкриваються широкі можливості для багатофакторної гри.

Віргінія Юреніене

Гостя вебінару, професор Каунаського гуманітарного факультету Вільнюського університету (Литва) Віргінія Юреніене присвятила свій виступ новим глобалізаційним викликам. Не оминула доповідачка й питання воєнного нападу РФ на Україну, висловивши свою підтримку Україні.

На вебінарі «Глобалізаційні виклики сьогодення» було різнобічно та конструктивно проаналізовано сучасні виклики глобалізації в умовах геополітичних та геоекономічних зрушень.

  Із доповідями виступили науковці сектору: д.е.н., проф. О.О. Борзенко («The latest imperatives of globalization»), головний науковий співробітник сектору, д.е.н., проф. О.М. Шаров  («Глобалізація та монетарна система: сценарії майбутнього»), провідний науковий співробітник сектору, заслужений економіст України д.е.н., проф. О.В. Плотніков («Фінансова глобалізація в умовах зрушень світової економіки»), провідний науковий співробітник сектору, д.політ.н., к.е.н., проф. І.С. Піляєв («Трансформація глобалізаційних процесів в контексті наслідків повномасштабного російського вторгнення в Україну»), провідний науковий співробітник сектору, к.е.н. Т.О. Панфілова («Глобальні чинники ескалації продовольчої кризи»), старший науковий співробітник сектору, к.е.н., доцент Є.В. Редзюк («Фінансово-інвестиційні наслідки для глобальних ринків капіталу від війни в Україні»), науковий співробітник сектору, к.е.н. А.Б. Глазова («Виклики цифровізації в умовах воєнного стану»).

  До наукової дискусії долучилися провідний науковий співробітник відділу регіональної економічної політики ДУ «Інститут регіональних досліджень ім. М.І. Долішнього НАН України», д.е.н, проф. А.І. Мокій (піднявши питання продуктивної спроможності  регіонів України в умовах викликів глобального середовища), завідувачка відділу державних фінансів ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України”, чл.-кореспондент НАН України, д.е.н., проф. І.О. Луніна, завідувачка відділу промислової політики, д.е.н., проф. Л.В. Дейнеко, старший науковий співробітник відділу промислової політики, д.е.н., доц. О.М. Кушніренко, завідувачка кафедри східних мов Київської гімназії східних мов № 1, к. істор. н. В.А. Чжен.

Інформація на сайті НАН України

Continue Reading

Перспективи розвитку науки, освіти та публічного управління в умовах війни та в повоєнний період

Науковці ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” (д.е.н Небрат В.В., д.е.н. Супрун Н.А., к.е.н. Курбет О.П., к.е.н. Боднарчук Т.Л.) взяли участь у Всеукраїнській науково-практичній конференції «Публічне управління та адміністрування в умовах війни і в поствоєнний період в Україні» ( (15–28.04.2022 р., організатори: Аналітично-консалтинговий центр публічного врядування і права, Інститут соціальної та політичної психології НАПН України, Інститут вищої освіти НАПН України, Український Центр суспільного розвитку, ДЗВО «Університет менеджменту освіти» НАПН України, Національний університет «Львівська політехніка», Фундація європейських і безпекових досліджень, Національний технічний університет «Дніпровська політехніка», Ужгородський національний університет, Навчально-науковий інститут публічної служби та управління Державного університету «Одеська політехніка» та ін.).

Результати наукових досліджень та позиція Інституту були представлені на тематичних секційних засіданнях «Гуманітарні та наукові детермінанти розвитку України в умовах війни і в поствоєнний період» (програма секції 5) та «Публічне управління у сфері освіти в умовах війни та в поствоєнний період»

Зокрема, д.е.н. Небрат В.В. у своїй доповіді «Роль науки у забезпеченні повоєнного відновлення та розвитку економіки: історичний досвід успішних країн» наголосила, що українське суспільство, освітяни та науковці, вся система державної влади стоять перед необхідністю усвідомлення нової реальності, означеної вторгненням російської армії з багатьох напрямів на нашу територію з використанням усіх видів наступальної зброї. Необхідно прийняти той факт, що для України, незалежно від термінів і умов досягнення миру, сусідство з росією означає постійну воєнну загрозу. Розпочата 24 лютого 2022 р. повномасштабна збройна агресія та характер дій ворога в тимчасово окупованих районах засвідчили, що політичні наміри російської федерації не обмежуються захопленням території чи оволодінням ресурсами та виробничим потенціалом. Метою ворога є знищення української державності та ідентичності, встановлення політичного верховенства та розширення імперського простору, насадження шовіністичних ідеологем «руського міра» та реставрація радянського тоталітаризму.

За таких умов місія науково-освітянської еліти полягає в тому, щоб позбутися хибного наративу про «повоєнну відбудову» як розвиток суспільства та економіки в мирних умовах, повернення до звичного стану речей. Натомість необхідно виробити стратегію протистояння, захисту, збереження і розвитку України в умовах воєнної загрози, сусідства з агресором. Міжнародний позитивний досвід повоєнної відбудови країн, економічного розвитку в умовах постійної воєнної загрози та досягнення при цьому структурного оновлення та системної модернізації національного господарства безпосередньо пов’язаний із державною політикою підтримки науки, освіти та інновацій; стимулюванням науково-технічних розробок та нових виробництв; забезпеченням синергії людського потенціалу нації та розвитку наукових досліджень. Для України життєво необхідним є усвідомлення важливості, вивчення та імплементація успішних практик у галузі формування людського інноваційного потенціалу, науково-технологічного забезпечення  структурної перебудови та розвитку економіки на нових засадах.

За підсумками роботи конференції сформовані рекомендації для органів державної влади України, закладів вищої освіти та громадських об’єднань. Положення, надані від науковців Інституту, дивіться тут

Continue Reading

Економічна україніка професора С.М. Злупка і формування нової парадигми наукових досліджень

Науковці ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» долучилися до проведення Наукових читань «Економічна україніка професора С.М. Злупка у світлі формування нової парадигми наукових досліджень (до 90-річчя від дня народження, 15.07.1931 – 15.11.2006)». Захід відбувся 7 лютого 2022 рокув режимі zoom-конференції на базі кафедри економіки України Львівського національного університету імені Івана Франка. У Наукових читаннях взяли участь науковці – провідні фахівці в галузі історико-економічних досліджень, макроекономіки та регіоналістики, викладачі ВНЗ, докторанти та аспіранти, представники бізнесу, урядових та громадських структур, зарубіжні колеги.

Степан Миколайович Злупко (1931–2006) – видатний учений-економіст, доктор економічних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, лауреат Премії імені Михайла Туган-Барановського НАН України

С.М. Злупко започаткував нові напрями економічних досліджень (економічне націознавство та екогомологія), зробив вагомий внесок у розвиток демографії та економіки праці, просторової економіки, історико-економічних досліджень та формування концепції сталого розвитку. У його науковому доробку – понад півтори тисячі наукових та науково-популярних праць, які присвячені надзвичайно широкій тематиці і формують цілісну наукову систему, що поєднує історію української та світової економічної думки, історію господарства України, теорію перехідної економіки, регіоналістику, економічну кібернетику і глобалістику, дослідження трудового потенціалу і зайнятості, економічну теорію і економічну культуру. Степан Злупко – вчений європейського рівня, науковець-новатор, патріот, який до останніх днів свого життя працював задля духовного відродження та економічного розвитку України. С.М. Злупко започаткував нові напрями економічних досліджень (економічне націознавство та екогомологія), зробив вагомий внесок у розвиток демографії та економіки праці, просторової економіки, історико-економічних досліджень та формування концепції сталого розвитку. У його науковому доробку – понад півтори тисячі наукових та науково-популярних праць, які присвячені надзвичайно широкій тематиці і формують цілісну наукову систему, що поєднує історію української та світової економічної думки, історію господарства України, теорію перехідної економіки, регіоналістику, економічну кібернетику і глобалістику, дослідження трудового потенціалу і зайнятості, економічну теорію і економічну культуру. Степан Злупко – вчений європейського рівня, науковець-новатор, патріот, який до останніх днів свого життя працював задля духовного відродження та економічного розвитку України.

Завідувачка відділу економічної історії ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» д.е.н. Вікторія Небрат присвятила свій виступ розкриттю внеску професора Злупка у розроблення нової парадигми наукових досліджень. Формування нової парадигми економічних досліджень обумовлено низкою історичних умов та викликів сьогодення, зокрема: процесами посттоталітарної суспільної трансформації; глибокими інституційними змінами в надрах самої ринково-ліберальної економічної системи; розгортанням процесів інформатизації та цифровізації, що видозмінюють структуру суспільного виробництва та характер економічних відносин; глобальними екологічними загрозами, які висувають на перший план проблематику взаємодії людини і довкілля; кризовими явищами у розвитку економічної теорії, яка повинна давати адекватні новим умовам і викликам, відповіді.

Головний науковий співробітник відділу економічної історії ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» д.е.н., професор Наталія Супрун наголосила, що С.М. Злупко, осягнувши глибини історії української економічної думки, відкрив не лише нові імена, а й простір для нових досліджень. «Талант вченого ще й у тому, – зауважила науковця, – що він сам написав стільки, щоб зацікавити інших. С.М. Злупко показав величезну палітру видатних вчених-українців, а головне – позбавив нас комплексу меншовартості».

Геополітично-цивілізаційні цикли економічного розвитку України за працями С.М. Злупка охарактеризував кандидат економічних наук, старший науковий співробітник відділу економічної історії ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» Назар Горін.

До Наукових читань долучився також син професора Злупка – доктор економіки, керівник Центру досліджень у Чиказькому університеті Тарас Злупко. У своєму виступі він зазначив, що професор Злупко репрезентував певний спосіб думання, який, вбираючи в себе історико-культурні традиції та загально цивілізаційні цінності, є продуктивним для формування геополітичної перспективи української нації та державності. Важливим результатом цієї події має бути не тільки вшанування пам’яті вченого, а моніторинг стану актуальних наукових розробок: що ми розуміємо про стан та тенденції економічного розвитку, чи бути нам частиною світового процесу? чи ми щось вносимо в інтелектуальний поступ? Адже ми повинні давати новий науковий продукт нації.

При підведенні підсумків учасники заходу вирішили запровадити традицію проведення Наукових читань «Економічна україніка професора С.М. Злупка у світлі формування нової парадигми наукових досліджень» з визначеними тематичними напрямами та на різних організаційних майданчиках( в установах, з якими пов’язана наукова та викладацька діяльність С.М. Злупка). Повні тексти доповідей учасників запропоновано опублікувати на сторінках фахового періодичного видання «Історія народного господарства та економічної думки України»

Детальний звіт про Наукові читання «Економічна україніка професора С.М. Злупка у світлі формування нової парадигми наукових досліджень»

Інформаційне повідомлення про участь науковців Інституту в Наукових читаннях на сайті НАН України

Continue Reading

Науковці Інституту у пошуку шляхів протидії змінам клімату

На останньому в 2021 році засіданні Вченої ради ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” було заслухано доповідь “Про участь співробітників Інституту економіки та прогнозування НАН України на 26-ій сесії Конференції Сторін Рамкової конвенції Організації Об’єднаних Націй про зміну клімату” . Конференція СОР26 відбулася у Глазго наприкінці жовтня – на початку листопада 2022 р., у ній взяли участь співробітники сектору прогнозування розвитку паливно-енергетичного комплексу ІЕПр   – завідувач сектору, к. е.н. Р.З.  Подолець та провідний науковий співробітник, к.т. н. О. А. Дячук. Понад десять років – починаючи з 2010 р. – науковці сектору прогнозування розвитку паливно-енергетичного комплексу Інституту економіки та прогнозування НАН України займаються дослідженнями, спрямованими на пошук оптимальних шляхів протидії змінам клімату. Зокрема, оновлений НВВ України, представлений  на одному із найважливіших офіційних заходів України в межах СОР26 – «Дорожня карта оновленого НВВ України – шлях декарбонізації економіки та підвищення її кліматичної стійкості», який організували Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України і Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР) , підготовлено саме на основі результатів досліджень співробітників Інституту економіки та прогнозування НАН України як лідера міжнародного консорціуму в межах трирічного проєкту ЄБРР «Підтримка Уряду України щодо оновлення національно визначеного внеску». На цьому заході представники Інституту, Міністерства та Програми системного аналізу енергетичних технологій Міжнародного енергетичного агентства (IEA ETSAP) досягли згоди щодо ініціювання процедури набуття Україною повноцінного членства у програмі IEA ETSAP, спрямованій на посилення національного потенціалу зі стратегічного аналізу і планування розвитку у сфері енергетики та клімату, зокрема з використанням прикладних математичних моделей типу TIMES. Передбачається, що обов’язок представляти Україну у програмі IEA ETSAP буде покладено на Інститут економіки та прогнозування НАН України, адже його науковці понад 15 років тому розробили і постійно використовують модель TIMES-Україна, а також активно співпрацюють із представниками ETSAP та іншими користувачами моделей TIMES. Разом з іншими представниками офіційної української делегації науковці Інституту економіки та прогнозування НАН України взяли участь у переговорах із Міжнародною асоціацією торгівлі викидами (IETA) та ЄБРР із питань фінансування заходів щодо скорочення викидів ПГ, які виходять за межі переліку заходів реалізації оновленого НВВ до 2030 року. Україна готова брати участь у міжнародних ринках вуглецю, а іноземні інвестори та компанії – співпрацювати з українськими компаніями в межах державних програм. Проте для цього уряд України має розробити відповідну програму (план), котра відображатиме модельні розрахунки як обсягів скорочення викидів ПГ, що їх планується досягти відповідно до оновленого НВВ, так і потенціал скорочення понад ці обсяги. Тут досвід науковців Інституту у розробленні й використанні моделі TIMES-Україна може стати дуже корисним і вагомим. Потенційна можливість для України 2025 року  прийняти чергову сесію Конференції Сторін Рамкової конвенції Організації Об’єднаних Націй актуалізує новий виток досліджень науковців Інституту. Більше інформації тут

Continue Reading

Банкіри про майбутнє ВВП України

Чергове засідання ГО «Клуб банкірів»на тему «ВВП України: перспективи майбутнього» відбулося в ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» 16 грудня 2021 р. До обговорення ключових питань економічного зростання країни долучилися представники державних та урядових структур, провідних дослідних інститутів, банківської спільноти, приватного бізнесу, аналітичних центрів, громадських організацій. На засіданні був присутній представник Посольства Республіки Болгарія в Україні Стефан Софронієв – керівник  Служби з торгово-економічних питань. У вітальному слові голова ради Клубу банкірів Людмила Мостова подякувала Інституту економіки та прогнозування НАН України за багаторічну плідну співпрацю з Клубом та підкреслила особливу важливість проведення його чергового засідання на зазначену тему саме в стінах Інституту, відзначивши слушність пропозиції щодо цього заступника голови Ради Національного банку України Василя Фурмана. У доповіді д.е.н. Василя Фурмана «Роль НБУ у досягненні 1 трлн доларів ВВП України» було підкреслено, що цілі усіх центробанків, включаючи Національний банк України, передбачають підвищення економічного зростання. НБУ під час коронакризи діє в рамках політики усіх центробанків країн, що розвиваються. При цьому він не може змусити банки кредитувати економіку. Для економічного зростання в Україні потрібно завершити структурні реформи. При тому високому рівні інфляції в Україні сьогодні, обговорення цільових програм рефінансування не видається логічним. Такі дискусії можуть отримати об’єктивне підґрунтя лише при поверненні інфляції до цільового таргету. В. Фурман підкреслив, що політика центробанків країн, що розвиваються, не може бути тотожною політиці центробанків розвинених країн, а економіки таких країн не варто порівнювати. Будь-яке рефінансування в розвинених країнах іде в економіку або на фінансові ринки, в Україні ж ці кошти можуть іти або на споживчий, або на валютний ринки та впливати на валютний курс, тому НБУ в цьому питанні має бути обережним та консервативним. Заступник директора ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” член-кореспондент НАН України Сергій Кораблін у своєму виступі торкнувся концептуальних питань економічного зростання в Україні, зокрема підкреслив проблематичність визначення показника потенціального зростання ВВП. Було зазначено, що, попри поширене уявлення, що цей параметр для України становить 4% на рік, його кількісне обґрунтування де-факто є відсутнім. Було наголошено, що це має неабияке значення із кількох причин. Саме такі прогнозні параметри закладаються як у стабілізаційні програми МВФ, так і у програмні документи уряду та центрального банку країни. Проте така динаміка є нижчою за фактичні темпи зростання економік, що розвиваються. Внаслідок цього формується «модель динамічного відставання», коли нібито зростаюча економіка з кожним роком виявляється дедалі більше позаду своїх конкурентів. Для України зазначене є ще більш проблематичним, оскільки фактичні темпи зростання її національної економіки є меншими за потенційні та часто майже удвічі поступаються середнім по країнах з ринками, що формуються. Заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень д.е.н. Ярослав Жаліло підняв питання щодо глобальних та національних завдань і перешкод для прискорення економічного зростання. Було зазначено, що наразі у світі зараз впроваджуються нові підходи не лише до монетарної і бюджетної політики, а й взагалі до організації управління економікою. За цих умов стандартні інструменти можуть не спрацьовувати і навіть перешкоджати економічному розвитку. Для координації трьох цілей, які стоять перед НБУ, потрібне розширення ідеології функціонування Національного банку, оскільки природа інфляції дедалі більше відходить від суто монетарного складника. Гасити інфляцію монетарними інструментами можна, але потрібно зберегти її функціональну складову. У світі щораз частіше використовуються інструменти бюджетної підтримки. Постає питання, яким чином нейтралізувати деформуючий вплив фіскальної підтримки для збалансованості економіки і фінансової стабільності. Стосовно цієї ключової проблеми ще потрібно шукати відповідь, але її вирішення лежить в площині формування нових інструментів та інститутів, які забезпечують ефективну каналізацію ресурсів, а також таких механізмів, які здатні мінімізувати спекулятивно-інфляційний вплив фіскальної експансії, оптимізуючи її цільовий вплив на економічне зростання. Екс-заступник голови НБУ Борис Марков у своєму виступі підкреслив різницю між монетарними та фіскальними функціями державного регулювання. Монетарна політика може негативно впливати на економічний розвиток. При цьому одночасне забезпечення стабільності цін та валютного курсу є неможливим. Хоча офіційно тіньовий сектор в Україні становить 35% ВВП, за оцінками доповідача, він перевищує 70%. Враховуючи це, фактичне падіння національної економіки є меншим, ніж вважається. Розігнати ж економіку завдяки інфляції неможливо. Директор Департаменту координації фінансової політики Міністерства економіки України Тетяна Сисоєва зауважила, що сьогодні, в умовах пандемії, досить складно спрогнозувати економічну динаміку. Зупинившись на необхідності побудови ефективної комунікації між банківським та реальним секторами, вона поінформувала про консультації, які відбуваються в Міністерстві економіки щодо іпотечного кредитування. У продовження думки С. Корабліна про те, що темпи зростання цін на сировину нижчі, ніж темпи зростання цін на промислові товари, голова наглядової ради АТ «Кристалбанк» Вадим Копилов зазначив, що сьогодні глобальна конкуренція сконцентрована на боротьбі за можливість регулювати товарні ринки. Говорячи про енергетичну безпеку, він зауважив що Україна має у своїх родовищах достатні запаси українського газу для власних потреб. Крім того, доповідач наголосив на ризиках іпотечної кризи у разі нарощення надмірного іпотечного кредитування. Більше читайте тут

Continue Reading

Можливості, обмеження, перспективи фінансового розвитку трансформаційних економік

3 грудня 2021 р. на платформі ZOOM відбулося засідання науково-практичного круглого столу «Фінансовий розвиток трансформаційних економік: можливості, обмеження, перспективи», організованої відділом грошово-кредитних відносин ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України». У форматі виступів і дискусії фахівці обговорили питання фінансового розвитку економіки (індикатори та підходи до вимірювання), взаємозв’язку між фінансовою глибиною та економічним розвитком, доларизації економіки, фінансової грамотності населення. Провідний науковий співробітник відділу грошово-кредитних відносин, д.е.н, с.н.с. Є.О. Бублик у своїй доповіді «Пандемія COVID-19 як драйвер модернізації монетарної політики» відзначив суттєві зрушення у практиці монетарного регулювання спочатку після глобальної економічної кризи, а потім унаслідок пандемії COVID-19. Ці трансформаційні процеси поглиблюються і прискорюються, зумовлюючи перегляд усталених теоретичних підходів. Доповідач наголосив, що актуальні тренди монетарного регулювання вимагають детальної уваги з боку вітчизняних науковців, фахівців та регуляторів не лише для підвищення ефективності монетарної політики на внутрішньому ринку, а й з огляду на перспективи економічної інтеграції. Разом із тим завідувачка кафедри банківської справи та фінансового моніторингу Державного податкового університету, д.е.н., професор О.І. Береславська у своїй доповіді «Доларизація та її вплив на ефективність грошово-кредитної політики» узагальнила тенденції залучених депозитів та наданих депозитними корпораціями кредитів, вартості строкових депозитів, залучених банками України, вартості наданих кредитів банками України, обсягів приватних грошових переказів, рівня доларизації протягом 2015–2021 рр. Заступник директора ДНУ «Інститут освітньої аналітики» МОН України, к.е.н. Г.М. Терещенко у доповіді «Фінансова грамотність населення і економічний розвиток: висновки з українського досвіду» акцентувала на ролі фінансової освіти як інструменту захисту людей від шахрайства з платіжними картками в умовах відсутності довіри населення до фінансових установ. Більше інформації тут Зважаючи на плідне наукове спілкування учасників заходу, за результатами дискусії заплановано публікацію статей.

Continue Reading

Україна та Румунія: проблеми і постпандемічні виклики у сфері освіти та зайнятості в контексті прискореної цифровізації

29 листопада 2021 р. за ініціативи та організації Бухарестського університету «ARTIFEX» (Румунія), ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України”  та Національного інституту економічних досліджень Республіки Молдова було проведено міжнародний семінар «Paradigms in the management of governance in the present conditions of the epidemic crisis: global economy under pandemics» («Парадигми державного управління у сучасних умовах епідемічної кризи: глобальна економіка в умовах пандемії»).   Захід відбувся в онлайн-форматі  за участі фахівців із Румунії, України, Молдови та Болгарії, робочою мовою заходу була англійська. Науковці Інституту економіки та прогнозування НАН України взяли активну участь у семінарі, який проводився в межах виконання проєкту "Модернізація системи професійно-технічної освіти для потреб регіонального ринку праці". Завідувачка відділу соціально-економічних проблем праці, д.е.н. В.В. Близнюк представила доповідь «Digitalization of education and transformation of the labor market in the post-pandemic period» («Цифровізація освіти і трансформація ринку праці у постпандемічний період»). Вона обґрунтувала, що постпандемічний ринок праці виявив уразливість жінок. Це обумовлено їх високою концентрацією у сегментах, які найбільше постраждали від карантинних обмежень, та усвідомленим вибором у родині на користь жінки, яка доглядатиме дітей удома внаслідок звуження сфери соціальних послуг (закриття шкіл і садочків). Також В.В. Близнюк представила результати наукових досліджень наслідків коронакризи, одним з яких є активізація цифровізації, що трансформуватиме і суттєво визначатиме соціально-трудові відносини у найближчому майбутньому. Про це свідчить і поширення нестандартних нині форм зайнятості та стратегій цифрової трансформації бізнес-процесів. Завідувачка сектору міжнародних фінансових досліджень, д.е.н., проф. О.О. Борзенко виголосила доповідь «Global economy and rise of multinational corporations» («Глобальна економіка та розвиток транснаціональних корпорацій»), в якій визначила основні тенденції у світовій економіці, обумовлені швидкістю заходів для пом’якшення найгіршої фінансової кризи. За словами науковиці, очікуваного зростання продуктивності за рахунок інструментарію монетарної політики не відбулося. Тому на перший план виходять інструменти фіскальної політики, реформування системи державного стимулювання та впровадження інформаційно-комунікаційних технологій. Це потребує інвестування у розвиток компетенцій четвертої промислової революції, що має забезпечити інклюзивність і екологічну стійкість економічного розвитку. Старший науковий співробітник відділу соціально-економічних проблем праці, к.е.н. Т.В. Перегудова виступила із доповіддю «Income stagnation in Ukraine as a result of the Covid-19 pandemic» («Стагнація доходів в Україні внаслідок пандемії COVID-19»). Вона відзначила такі негативні соціальні наслідки пандемії COVID-19, як стагнація доходів в Україні та зростання бідності населення, що позначилося на показниках якості зайнятості як в офіційному, так і в неформальному сегментах ринку праці. Відповідно це актуалізує питання забезпечення принципів гідної праці й соціального захисту. Більше читайте тут  У міжнародному семінарі взяли участь також представники закладів вищої освіти Дніпра, Вінниці, Одеси й інших українських міст. Загалом наукова дискусія посприяла формуванню пропозицій і рекомендацій, спрямованих на вдосконалення державного управління в умовах посилення ризиків та невизначеності.

Continue Reading
-->