САЙТ ПЕРЕБУВАЄ НА РЕКОНСТРУКЦІЇ

Наші видання














Наші проєкти




Посилання




Наші партнери










Як покращити оцінювання та моніторинг науково-технічного та інноваційного розвитку України задля економічного зростання

30 травня 2024 р. в ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» відбувся міжнародний семінар “Моніторинг науково-технічного та інноваційного розвитку України”, співорганізаторами якого виступили Європейська економічна комісія Організації Об'єднаних Націй (UNECE) та Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій (УКРНОІВІ). 

З вітальним словом виступили президент НАН України Анатолій ЗАГОРОДНІЙ та директор Інституту економіки та прогнозування НАН України академік НАН України Валерій ГЕЄЦЬ. Своє вітання учасникам семінару надіслав заступник міністра освіти і науки Денис КУРБАТОВ.  У роботі семінару взяло участь близько 100 учасників: представники Міністерства освіти і науки України, Міністерства економіки України, УКРНОІВІ. Для особистої участі у семінарі до Києва приїхали представники UNECE.  

Актуальність науково-технічного та інноваційного розвитку зростає, адже, окрім глобальних процесів і появи нових явищ, Україна зіткнулася з безпрецедентними викликами повномасштабного вторгнення. Розроблення ефективної національної політики у сфері науки та інновацій та її подальша реалізація потребують оперативної релевантної інформації щодо різних аспектів розвитку науки та інновацій, особливо кадрової складової, та визначення зв’язку науки та інновацій з економічним зростанням. 

Директорка Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій Олена ОРЛЮК доповіла про роль інтелектуальної власності у процесах інноваційного розвитку, а також діяльність УКРНОІВІ у розбудові інноваційної інфраструктури.

Заступниця начальника управління інтелектуальної власності та інновацій Міністерства економіки України Інна ШАТОВА акцентувала увагу на нормативно-правовому забезпеченні розвитку сфери інтелектуальної власності.

Голова Наукового комітету Національної ради України з питань розвитку науки і технологій Олександра АНТОНЮК ознайомила учасників з діяльністю комітету та його участю у процесах оцінювання науково-технічної та інноваційної діяльності в Україні.

Своє бачення щодо використання та впливу кількісних показників оцінки на ефективність дослідницької діяльності презентував Віктор ГРІНЧЕНКО, ексдиректор Інституту гідромеханіки НАН України.

Експерти з інновацій Європейської економічної комісії ООН Ральф ХАЙНРИХ і Оскар ФАСТ презентували систему ключових показників для моніторингу інноваційної діяльності, яка ґрунтується на комбінації даних з різних джерел (Держстат, МОН, ВЕФ тощо).

У свою чергу їх колега  Янез ШУСТЕРШІЧ  акцентував увагу на шляхах використання даних для формування кращої політики, а також навів приклади використання нетрадиційних джерел даних для моніторингу науково-технічного та інноваційного розвитку, зокрема – даних про подачу заявок на конкурси та метадані наукових публікацій тощо.

Продовжуючи тему, пов’язану з проблемами використання офіційної статистики для моніторингу науково-технічної та інноваційної діяльності та способів використання даних у процесі формування політики та узгодження значень різних індикаторів кількісного виміру стратегічного розвитку науки та інновацій доповіли фахівці Інституту економіки та прогнозування НАН України Віталій ГРИГА та Юлія РИЖКОВА.

Завідувачка відділу формування академічних ресурсів УкрІНТЕІ Олена ЧМИР розповіла про можливості використання національного репозитарію академічних текстів для оцінювання у науково-технічній сфері України як додаткового джерела оперативної інформації.

Доповідь Ігоря ЄГОРОВА, завідувача відділу інноваційної політики, економіки та організації високих технологій, д.е.н., професора, член-кореспондента НАН України, була присвячена методологічним аспектам та досвіду проведення розрахунків Європейського інноваційного індексу для України, а також перспективам його подальшого використання.

У другій частині семінару було проведено панельну дискусію, модератором якої виступила голова Наукового комітету Національної ради України з питань розвитку науки і технологій Олександра АНТОНЮК. Активну участь у дискусії взяли Ольга КРОНДА (начальник Департаменту розвитку інновацій УкрНОІВІ, к.ю.н.), Олег ХИМЕНКО (начальник головного управління із реалізації політик щодо розвитку науки директорату розвитку науки МОН України), Володимир ХАУСТОВ (вчений секретар Інституту економіки та прогнозування НАН України, к.т.н.), Андрій КОВАЛЕНКО (головний науковий співробітник Інституту демографії та проблем якості життя НАН України,  член-кор. НАН України), Олена ЧМИР (завідувачка відділу формування академічних ресурсів УкрІНТЕІ, д.е.н.), Віктор ГРІНЧЕНКО  (директор Інституту гідромеханіки НАН України (1986 –2021), академік НАН України) та інші учасники семінару.

У процесі дискусії було відзначено доцільність посилення впливу експертного середовища на розвиток системи статистичного забезпечення моніторингу науково-технічної та інноваційної діяльності й упровадження сучасних технологій в економіці та наголошено на потребі критичного аналізу відповідних даних. Крім цього, жваву дискусію викликало питання оцінювання наукової діяльності в контексті проєкту нової методики атестації наукових установ та закладів вищої освіти в частині провадження ними наукової (науково-технічної) діяльності.

Проведений захід показав важливість залучення науковців до вирішення актуальних проблем відновлення та розвитку національної економіки в умовах воєнних викликів та дієвість налагодження ефективного діалогу між наукою, громадськістю та державними органами управління в процесах розроблення політики та шляхів її реалізації.

Інформація на сайті НАН України

Continue Reading

Підприємництво і солідаризація українського суспільства: виклики воєнного часу та перспективи повоєнного відновлення

ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» виступив співорганізатором VІІ міжнародної науково-практичної конференції «Економічні перспективи підприємництва: виклики воєнного часу та повоєнної відбудови», що відбулася 31 травня 2024 року в Державному податковому університеті (м. Ірпінь) під егідою Міністерства освіти і науки України та Міністерства фінансів України. До проведення цього щорічного наукового форуму долучилися також зарубіжні партнери – Балтійська міжнародна академія (Латвія), Інститут аграрного розвитку в Центральній та Східній Європі ім. Лейбніца (Німеччина), Зеленогурський університет (Польща).

Наукова проблематика конференції охоплювала питання: міжнародного ландшафту та ключових імперативів функціонування підприємництва у світі в умовах загострення глобальних суперечностей і загроз; розвитку підприємництва в Україні під час війни (внутрішній потенціал, умови, державна політика); повоєнної декомпресії підприємницької ініціативи; передових фінансових механізмів забезпечення ефективності бізнесу; тенденцій і завдань розвитку обліку, аудиту та оподаткування суб’єктів підприємницької діяльності; цифрових та екологічних інновацій; та простору можливостей для розвитку бізнесу в Україні з погляду молоді.

Під час роботи конференції предметом обговорення стали ключові питання забезпечення стійкості економіки України та окремих підприємств, сучасні тенденції та загрози розвитку бізнесу в умовах війни, перспективні напрями трансформації підприємництва та необхідні заходи державної політики для зміцнення й підтримки підприємницького сектора.

Науковці ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» стали спікерами пленарного засідання. Зокрема, з доповіддю «Трансформація українського підприємництва та потенціал соціально-економічного солідаризму в економіці воєнного часу» виступила д.е.н. Вікторія Небрат - завідувач відділу економічної історії. Були представлені особливості та нові тренди підприємництва в умовах повномасштабної війни, а саме: абсолютне та відносне збільшення неформальної економіки, розвиток соціального підприємництва, трансформація стратегій корпоративної соціальної відповідальності, зростання ролі фермерського та сімейного виробництва, поширення крафтового виробництва, поглиблення переробки місцевої агросировини та подовження ланцюжків створення доданої вартості, розвиток форм шерінгової економіки (коворкінг, райдшерінг, краудфандинг, фандрейзингові платформи та ін.).

В. Небрат розкрила історичні традиції, зарубіжний досвід та актуальні детермінанти розвитку економічних форм соціальної солідарності в умовах війни та повоєнного відновлення. При обговоренні доповіді учасники конференції наголосили на важливості імплементації представлених положень у навчальний процес.

Головний науковий співробітник відділу форм і методів господарювання в агропродовольчому комплексі ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», д-р екон. наук, професор, Заслужений економіст України Любов Молдаван виступила з доповіддю «Агроекологічні інновації в повоєнному використанні природного ресурсу сільського господарства». Принципи міжпоколіннєвої солідарності та соціальної відповідальності перед майбутніми поколіннями покладені в основу парадигми сталого розвитку та Європейського зеленого курсу. У цьому контексті фахівчиня охарактеризувала основні виклики, що постали перед аграрним сектором України та обґрунтувала необхідність агро-екологічного землеробства як такого, що забезпечує збалансованість економічної, соціальної та екологічної складових розвитку сільського господарства. ]

Провідний науковий співробітник сектора галузевих ринків відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», д-р екон. наук Олег Пустовойт виніс на обговорення учасників конференції проблеми щодо необхідності та можливостей скорочення термінів повоєнного відновлення української економіки, пошуку шляхів об’єднання зусиль держави, науки та бізнесу для структурної модернізації виробництва, його експортного потенціалу, запровадження нової моделі економічного розвитку, здатної прискорити інтеграцію України в ЄС. Науковець представив результати власних досліджень, обґрунтувавши «Окремі пріоритети повоєнного відновлення експорту України».

Проведення конференції спільними зусиллями науковців, освітян та практиків слугує передумовою підвищення наукового рівня фахової освіти, сприяє посиленню позицій і реалізації соціогуманітарної місії НАН України, а головне – формує теоретичне підґрунтя для вирішення актуальних завдань забезпечення стійкості економіки та консолідації українського суспільства.

Continue Reading

ЕКА та банки: спільні проєкти для просування експорту та залучення інвестицій

Спільне засідання Клубу банкірів з ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» 29 травня 2024 року було присвячено темі «Реалізація спільних проєктів Експортно-кредитного агентства і банків: просування експорту та залучення інвестицій». Відповідно до обраної тематики на засідання були запрошені представники керівництваПрАТ «Експортно-кредитне агентство», керівники та представники банків АТ «Ощадбанк», «ТАСкомбанк», АТ «Кристалбанк», ПАТ «Європромбанк», «RwS bank», АТ «Монобанк», АТ «Райффайзен Банк», АТ «Асвіо Банк», Фонду держмайна України, «GIZ Ukraine», а також наукових установ – ДННУ «Академії фінансового управління», Національного інституту стратегічних досліджень та ін.

У вітальному слові голова ради ГО «Клуб банкірів» Людмила Мостова подякувала Інституту економіки та прогнозування НАН України за багаторічну плідну співпрацю з Клубом, відзначила широке представництво банківської спільноти, підкреслила важливість нинішньої зустрічі банкірів і ЕКА задля обміну баченням та міркуваннями із зазначеної вище теми.

Директор ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» академік НАН України Валерій Геєць зазначив, що стосунки із зовнішнім світом у подальшому мають складатися таким чином, щоб діяльність кредитних установ загалом та ЕКА зокрема орієнтувалася на нарощення експорту і заміщення імпорту саме в тих видах діяльності, де формується більш висока питома вага доданої вартості. Завдяки розвитку внутрішнього товаровиробника ми зможемо задовольняти внутрішній попит, збільшувати продуктивність, відповідним чином зменшувати безробіття, збільшувати надходження ПДВ і за певних умов змінити наші стосунки із зовнішніми кредиторами, тож нинішнє засідання Клубу банкірів орієнтоване на надзвичайно актуальне завдання поєднання інтересів ЕКА та кредитних установ для вирішення зазначених викликів.

Також В. Геєць зауважив, що наразі сформована з науковців і співробітників Міністерства економіки України платформа дає змогу винести обговорення важливих питань на широкий загал і оперувати не тільки статистичними даними та експертними узагальненнями, а й спиратися на серйозні наукові дослідження.

У доповіді заступниці Голови правління «Експортно-кредитного агентства» Оксани Очеретяної на тему «Нові можливості для українських експортерів» було розкрито особливості створення і діяльності ЕКА, погляд ЕКА на проблеми українських експортерів та інструментарій їх вирішення. За опитуванням ЕКА ключову проблему становить саме доступ до фінансування. За 2022–2024 рр. обсяг підтриманого ЕКА експорту становив близько 14 млрд грн, а обсяг кредитів, виданих українським експортерам банками у співпраці з ЕКА, – 1,62 млрд грн. Також ЕКА здійснює страхування експорту всіх робіт і послуг українського походження в обсязі до 75% зовнішнього договору залежно від продукту. ЕКА безпосередньо працює з експортерами зокрема і щодо дебіторської заборгованості за зовнішньоекономічними договорами. Такі напрями діяльності формують основний портфель інструментів ЕКА. У перспективі ЕКА орієнтується на захист прямих іноземних інвестиції та дивідендів по них.

Виступ Оксани Очеретяної викликав жваву дискусію. Питання ставили Д. Гладких (НІСД), В. Копилов (АТ «Кристал Банк»), С. Лимар («RwS Банк»), А. Дробязко (ДННУ «Академія фінансового управління»), Ю. Таращенко (АТ «Райффайзен Банк Україна») та інші.

На засіданні також було презентовано доповідь про результати діяльності АТ «Ощадбанк» з підтримки експортерів і співпраці з ЕКА та Програму міжнародного Консорціуму з підтримки українських виробників «ProGRess».

Так, заступник начальника філії ГУ АТ «Ощадбанк» по м Києву та Київській області з ММСБ Євген Панченко доповів, що у 2023 р. у співпраці з ЕКА «Ощадбанк» надав 18 кредитів на 165 млн грн із пріоритетом підтримки переробної галузі. В лінійці продуктів «Ощадбанку» є окремий пакет, орієнтований на підтримку експорту. Зокрема, фінансування зовнішньоекономічного контракту, в рамках якого передбачається експорт товарів (робіт, послуг) українського походження або виробництво українських товарів із наступним експортом останніх згідно із переліком окремих товарних груп за УКТ ЗЕД. Співпраця з ЕКА має комплексний характер і включає пільгове кредитування, валютне обслуговування, державні гарантії і можливість додаткового фінансування.

Дмитро Березовський, проєкт-менеджер «GIZ Ukraine» представив Проєкт «ProGRess», який німецька міжнародна організація GIZ реалізує в Україні в рамках Консорціуму спільно з ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» та OECD. Програма реалізується з 2024 р. по 2028 р. і роль Інституту економіки та прогнозування НАН України як провідної науково-аналітичної установи у Консорціумі дуже важлива. Кінцева мета Проєкту – забезпечення довгострокового пом’якшення наслідків зміни клімату та сталого розвитку в країнах Східного партнерства. Для цього передбачено співпрацю з регуляторними органами для забезпечення кліматично орієнтованого, стійкого та екологічно сприятливого економічного розвитку. Одним з етапів Проєкту є інформаційне супроводження та практична підтримка підприємців – виробників фруктів, ягід, горіхів для полегшення доступу до «зеленого» фінансування та сприяння залученню відповідних коштів, поширення відповідного європейського досвіду.

Інститут економіки та прогнозування НАН України як учасника Консорціуму з GIZ та OECD у межах ProGRess представив завідувач відділу грошово-кредитних відносин Євген Бублик. Він відзначив, що, оскільки Проєкт торкається широкого кола питань – сільського господарства, торгівлі, «зеленої енергетики» та «зелених фінансів», – від Інституту і його реалізації беруть представники різних відділів, І дуже важливо, щоб потенціал Проєкту ProGRess був використаний і банківською спільнотою, оскільки економіка України потребує кредитної та інвестиційної підтримки, ресурс депозитних сертифікатів НБУ не може бути нескінченним, тож банкам все одно доведеться відновлювати кредитну діяльність. У цьому сенсі особливо важливим елементом виступає плідна співпраця з ЕКА у сфері страхування експорту. Було би корисно долучити до обговорення пропозицій Інституту банківську спільноту, щоб почути їхні думки.

Підводячи підсумки зустрічі, заступник директора Інституту Сергій Кораблін відзначив важливість підтримки ЕКА як бізнесом, так і міжнародними організаціями, зокрема «GIZ Ukraine», з якою Інститут готовий розвивати співробітництво. Від імені Інституту він щиро подякував всім гостям та модератору Людмилі Мостовій за гарну організацію заходу. 

Continue Reading

Про процеси євроінтеграції у статистиці ДІР та інновацій

В Інституті інновацій та конкурентоспроможності Товариства ім. Макса Планка у Мюнхені (Німеччина) 13–14 травня 2024 року відбувся міжнародний семінар "Opening up Data for Research on Ukraine". У семінарі, де розглядалося широке коло питань щодо стану науки та інновацій в Україні в умовах війни, взяв участь завідувач відділу інноваційної політики, економіки та організації високих технологій ДУ "Інститут економіки та прогнозування НАН України" , д.е.н., проф., член-кореспондент НАН України І.Ю. Єгоров.


Учасники семінару: І.Ю. Єгоров – перший зліва

Окрім участі у загальному обговоренні професор Єгоров зробив окрему доповідь "Відмінності та подібності між українськими та міжнародними даними про науку, технології та інновації". Хоча свою статистичну інформацію у сфері науки та інновацій Україна почала гармонізувати понад 10 років тому, цей процес однак далекий від завершення. У багатьох випадках українська офіційна статистика використовує ті ж визначення, що і країни ОЕСР, але методи збирання даних і розрахунків не відповідають міжнародним стандартам, як було продемонстровано на прикладі показників повної зайнятості. Крім того, Державна служба статистики України не надає дані про фінансування у порівняльних цінах і не визначає специфічних дефляторів для наукової сфери, що ускладнює оцінку динаміки відповідних процесів.

Іще одну проблему становить обмежений доступ до вихідної інформації. По-перше, не всі групи інноваційних підприємств належним чином представлені в у статистичних формах. По-друге, згідно із чинними юридичними нормами, доступ до даних окремих дослідницьких організацій та інноваційних підприємств обмежено. Таку ситуацію необхідно змінити, використовуючи більш "гнучкі" процедури для аналізу сфери інновацій, досліджень і розробок , зокрема варто уточнити зміст окремих показників, зняти обмеження на надання відкритих даних по інноваційних підприємствах, які є монополістами в тій чи іншій галузі; розширити  можливості статистичних групувань підприємств та організацій залежно від цілей того чи іншого обстеження. Це допомогло б ефективніше проводити міжнародні порівняння, необхідні для прискорення процесів євроінтеграції у сфері статистики науки та інновацій. 

Continue Reading

Проблеми ринків товарів і послуг України в умовах воєнного стану

04 квітня 2024 року в Державній установі  «Інститут економіки та прогнозування Національної академії наук України» за ініціативи науковців відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків відбувся  круглий стіл «Проблеми ринків товарів і послуг України в умовах воєнного стану».

З вітальним словом виступили директор Державної установи «Інститут економіки та прогнозування Національної академії наук України» академік НАН України Валерій Геєць, член-кореспондент НАН України, заступник директора інституту Сергій Кораблін та доктор економічних наук, завідувач відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків Віталій Венгер. Під час виступів та обговорення було окреслено проблеми ринків товарів і послуг України, розглянуто зміни, які відбулися на внутрішньому і світовому ринках після початку широкомасштабної збройної агресії, обговорено перспективні напрями подальшого розвитку ринків. Участь у круглому столі взяли українські науковці та науковці зарубіжних країн.

За підсумками засідання круглого столу доповідачі та учасники запрошуються до публікації результатів своїх досліджень у наукових журналах “Економіка України” (категорія Б), “Економічна теорія” (категорія Б) та Науковому віснику Міжнародної асоціації науковців. Серія: економіка, управління, безпека, технології (категорія Б).

Детальніша інформація – на сайті НАН Україні

Continue Reading

Академічні читання «Наукова спадщина Михайла Туган-Барановського для відбудови України»

М.І. Туган-Барановський

На базі ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» 18 січня 2024 року в режимі Zoom-конференції відбулися академічні читання «Наукова спадщина Михайла Туган-Барановського для відбудови України». Захід до дня народження видатного українського вченого, співзасновника Національної академії наук України академіка М.І. Туган-Барановського організували відділ економічної історії ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» та ГО «Всеукраїнська асоціація економістів-міжнародників».

Мета академічних читань – актуалізація спадщини М. Туган-Барановського як вченого-економіста, будівничого української державності, громадського діяча та організатора науки у контексті завдань відбудови економіки та відновлення соціогуманітарного простору України. 

Участь у читаннях взяли науковці НАН України, НДФІ ДННУ «Академія фінансового управління», ННЦ «Інститут аграрної економіки», НДІ правового забезпечення інноваційного розвитку НАПрНУ, Національного інституту стратегічних досліджень та представники провідних університетів. До розгляду актуальних питань забезпечення стійкості економіки, консолідації суспільства та розвитку кооперації долучилися представники бізнесу та громадянського суспільства. Географія учасників охоплює дослідницькі осередки та вищі навчальні заклади Києва, Харкова, Дніпра, Запоріжжя, Сум, Житомира, Львова, Тернополя, Хмельницького.

Читайте більше

Інформація на сайті НАН України

Збірник наукових праць «Актуальні ідеї наукової спадщини Михайла Туган-Барановського»

Continue Reading

Ті, хто стоять на сторожі продовольчої безпеки, теж мають право на захист своїх прав

12 грудня 2023 року у конференц-залі НАН України за сприяння Програми «Підтримка громадянського суспільства в Україні» відбувся Міжнародний форум для захисту прав селян «МАЛІ ВИРОБНИКИ НА СТОРОЖІ ПРОДОВОЛЬЧОЇ БЕЗПЕКИ: Декларація ООН про права селян та інших людей, які працюють у сільській місцевості», ініційований академічною громадськістю, організаціями громадянського суспільства, фермерами та приватними землевласниками за участі представників Польщі, Румунії, Швейцарії, Італії. Одним із організаторів заходу став ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України”.

У 2018 році Генеральна Асамблея ООН прийняла Декларацію ООН про права селян та інших людей, які працюють у сільській місцевості (Декларація). Українську академічну громадськість та організації громадянського суспільства, які виступають за захист прав селян, було залучено до переговорного процесу в ООН, і вони посприяли тому, аби український уряд проголосував за Декларацію в Раді з прав людини. Нині положення Декларації впроваджуються в багатьох країнах як рекомендації щодо державної політики, навчання, через інформаційно-просвітницькі заходи, нову судову практику та інші дії в повсякденному житті громад.

У продовольчому забезпеченні населення, подоланні голоду та недоїдання, запобіганні негативним наслідкам зміни клімату, збереженні біорізноманіття тощо селянам належить значуща і дуже вагома роль. З огляду на це Декларація виступає як фундаментальний правовий механізм посилення сталості розвитку продовольчих систем у контексті багатовимірних викликів сучасності, у тому числі породжених повномасштабною війною, яку розв’язала росія.

Мета Міжнародного форуму «МАЛІ ВИРОБНИКИ НА СТОРОЖІ ПРОДОВОЛЬЧОЇ БЕЗПЕКИ: Декларація ООН про права селян та інших людей, які працюють у сільській місцевості» –  привернути увагу до Декларації, покращити обізнаність суспільства та стимулювати налагодження діалогу між зацікавленими сторонами щодо імплементації її положень для врахування інтересів селянства у процесах відбудови аграрного сектору, забезпечення його стійкості під час війни та у повоєнний період задля зміцнення продовольчої безпеки, підвищення добробуту селян та сталого сільського розвитку. Форум продовжив роботу, розпочату академічною громадськістю, українськими селянами та громадянським суспільством на минулому Форумі з цих питань, який відбувся 2022 році.

Під час вступної сесії «Важливість селянсько-фермерського укладу для повоєнного відновлення економіки України» із вітальними словами до учасників Форуму звернулися директор Інституту економіки та прогнозування НАН України академік Валерій Геєць, директорка Інституту розвитку села та сільського господарства Польської академії наук доктор габілітована, професор Моніка Станни та народний депутат України, член Комітету з питань освіти, науки та інновацій Іван Кириленко.

Першу сесію «Декларація ООН про права селян: п’ять років від схвалення Генасамблеєю ООН» модерувала президентка Асоціації малих фермерів Румунії Рамона Думінічу. Вона ознайомила учасників зі впровадженням основних положень Декларації ООН про права селян на міжнародному рівні. У межах цієї сесії завідувачка відділу економіки і політики аграрних перетворень Інституту економіки та прогнозування НАН України член-кореспондент НАН України Олена Бородіна висвітлила практичні механізми й особливості правозахисного підходу до збереження та відновлення агропродовольчої системи України в часи війни та повоєнної відбудови. Розвиткові продовольчої системи на засадах агроекології та реалізації прав людини присвятив свою доповідь керівник Міжнародної школи з агроекології “Agroecology School” Андреа Ферранте. Старший науковий співробітник відділу економіки і політики аграрних перетворень Інституту економіки та прогнозування НАН України кандидат економічних наук Віктор Яровий зосередився на тому, як в Україні просувають і популяризують ідеї Декларації ООН про права селян. Підходу й рекомендацій Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) щодо удоступнення землі для малих землевласників, жінок і молоді стосувався виступ експерта Регіонального офісу (ФАО) в Європі та Центральній Азії Мортена Хартвігсена. Голова Регіонального офісу ФАО в Європі та Центральній Азії Раймунд Єле наголосив на значенні Декларації.

Читайте більше на сайті НАН УКраїни

Загалом дискусія на форумі фокусувалася на гострих питаннях початку другого етапу земельної реформи. Крім того, учасники форуму підтримали Декларацію ООН про права селян та інших людей, які працюють у сільській місцевості, й висловилися за її імплементацію в українське законодавче поле. Фахівці також пропонують створити систему моніторингу дотримання прав селян та інших людей, які працюють у сільській місцевості, щоби захищати ці права й гарантувати їхню реалізацію, сприяти соціальній, економічній та екологічній сталості розвитку сільських спільнот і сільських територій. Ще одна пропозиція учасників форуму – законодавчо визнати селянсько-фермерський тип господарювання.

Резолюція Форуму

Continue Reading

Історичний досвід Голодомору як підґрунтя для створення ефективної моделі економічного розвитку України

90-річчю трагічних подій в Україні та 95-річчю з дня народження одного з перших дослідників економічних причин Голодомору Всеволода Голубничого (1928–1977) була присвячена публічна онлайн-дискусія, що відбулася 1 грудня 2023 року з ініціативи співробітників відділу економічної історії ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України».

Участь у дискусії взяли науковці, викладачі та студенти провідних ВНЗ України співробітники органів державної влади представники громадських організацій. І хоча цьогоріч у Дні пам’яті жертв Голодомору, відбувалося багато заходів, цей – за оцінками учасників дискусії – вирізнявся, по-перше, міждисциплінарним характером аналізу із фокусом на економічних питаннях; по-друге, спрямованістю не лише на осмислення історичного минулого, а й на визначення сучасних ризиків і майбутніх загроз продовольчій безпеці.

Заступник директора Інституту економіки та прогнозування НАН України, член-кореспондент НАН України Сергій Кораблін, відкриваючи дискусію, зазначив, зокрема, що питання про те, чому на українських чорноземах люди вмирали від голоду, потребує всебічного і глибокого наукового аналізу і наголосив на значенні сучасного широкого дискурсу із питань минулого задля майбутнього української держави і нації.

Тон дискусії задали доповіді головної наукової співробітниці відділу економічної історії ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України“, д.е.н, професорки Наталії Супрун («Економічні причини та довгострокові наслідки Голодомору в Україні»), головного наукового співробітника відділу теорії та історії політичної науки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України д.і.н. Юрія Шаповала та історикині, публіцистки Наталії Дзюбенко-Мейс («Джеймс Мейс про геноцид як першопричину кризових економічних явищ в сучасній Україні»).

До обговорення активно долучилися науковці ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України“. Піднімалися питання: про загрози російсько-української війни для глобальної продовольчої безпеки (головна наукова співробітниця сектору галузевих ринків відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків, член-кореспондент НААН України, д.е.н. Тамара Осташко); про подолання тоталітарної спадщини та відродження національних культурно-господарських традицій солідаризму, поваги до землі та праці на ній, зокрема – шляхом розвитку малих сімейних господарств, фермерства, кооперації та інших форм солідарної господарської самоорганізації українців (старша наукова співробітниця відділу економічної історії, к.е.н. Леся Дідківська); про радянські плани модернізації економіки та ціну їхньої реалізації у вимірі людських життів (старший науковий співробітник відділу економічної історії, к.е.н. Назар Горін), про зовнішньоекономічні детермінанти сталінської форсованої індустріалізації наприкінці 1920-х – на початку 1930-х років і сучасні загрози залежності економіки України від зовнішніх чинників, зокрема від кон’юнктури світових ринків аграрної продукції (завідувачка відділу економічної історії, д.е.н. Вікторія Небрат). Було зроблено компаративний аналіз аграрних реформ, які проводила радянська влада в Україні на межі 1920-х – 1930-х років і перетворень, здійснених у 1960-х роках у Республіці Корея (провідна наукова співробітниця відділу інноваційної політики, економіки та організації високих технологій, к.е.н. Інна Шовкун.

Читайте про дискусію більше тут

Хід і наслідки російсько-української війни загострюють проблеми, які поставали раніше та набувають імперативного характеру наразі. З огляду на це Україна не повинна стати заручником продовольчих потреб інших країн – зберігати і відтворювати аграрно-сировинну структуру виробництва та експорту. Важливіше формувати нову структуру з урахуванням наших можливостей (у тому числі кліматичних змін, наслідків війни для ґрунтів і вод) і наших потреб. Тому структурна модернізація економіки та розвиток власного виробництва й у т.ч. відродження і розвиток на новій технологічній основі агропромислового (а не аграрно-сировинного) комплексу – як економічний складник та зміцнення державної суб’єктності – як інституційний складник, формують запобіжники від того, щоб ми знову і знову не опинялися в ролі об’єкта політики інших держав, у ролі жертви.

Інформація на сайті НАН України

Continue Reading

Кредитні спілки для військовослужбовців: нові можливості

19 жовтня 2023 р. на платформі ДУ “Інститут економіки та  прогнозування НАН України” було проведено засідання круглого столу “Кредитні спілки для військовослужбовців – нагальна потреба армії!”, приурочене до Міжнародного дня кредитних спілок.

Ініціаторами та співорганізаторами круглого столу виступили Всеукраїнська асоціація кредитних установ військовослужбовців та працівників силових відомств і Громадська організація “ЗНИЗУ-ВГОРУ”. У роботі круглого столу взяли участь науковці, дослідники фінансового ринку, представники державних інституцій, дотичних до вирішення головного завдання – створення можливостей для розбудови на основі кредитних спілок певної підсистеми надання фінансових послуг військовослужбовцям та членам їхніх сімей, ветеранам Збройних сил.

Новий Закон України “Про кредитні спілки”», ухвалений Верховною Радою України 14 липня 2023 р., унормовує нові підходи щодо регулювання та діяльності кредитних спілок в нашій країні, зокрема уводить поняття “кредитна спілка військовослужбовців”, і набуде чинності 1 січня 2024 р.

Розглядаючи під час роботи круглого столу питання розвитку законодавчих ініціатив для створення (реєстрації) мережі неприбуткових спеціалізованих фінансових інститутів (кредитних спілок), що надаватимуть фінансові послуги військовослужбовцям, членам їхніх сімей та ветеранам Збройних сил, було запропоновано внести зміни до вже нової версії закону “Про кредитні спілки”, розширивши тлумачення поняття кола (ознаки) членства у кредитній спілці.

Спільнота військовослужбовців, на відміну від цивільного населення, під час виконання професійних обов’язків інтенсивно переміщується з одного місця служби на інше, іноді разом із членами своєї родини, а під час виконання бойових завдань – без них. Ця частина населення відносно рано втрачає свою професійну придатність за віком, а тому для них виникає проблема професійної адаптації після звільнення в запас. Військовослужбовці потребують лікування та реабілітації після отриманих поранень, а сім’ям загиблих держава гарантує виплату значних грошових коштів. Окрім того, ощадні та кредитні рахунки цієї категорії громадян потребують особливого обслуговування з огляду на режим конфіденційності.

Наприклад, у Сполучених Штатах Америки система кредитних спілок для військовослужбовців успішно розвивається упродовж 60 років. Така система може слугувати потужним джерелом позитивного досвіду, можливості поділитись знаннями, обмінятися досвідом неперервного аналізу потреб зазначеної категорії громадян, технологіями та наопрацювання щодо удосконалення фінансових продуктів і стати зразком для створення  подібної системи в Україні.

         Практично всі учасники дискусії, серед яких був присутній і колишній прем’єр-міністр України, міністр оборони України Ю.І. Єхануров, висловились за підтримку цієї ідеї. У ключових бенефіціарів проєкту – Міністерства оборони України, Міністерства у справах ветеранів – є пропозиції щодо бачення того, як побудувати відповідну систему, тож вони вже розпочали у цьому напрямі продуктивний діалог.

         Активно долучилися до дискусії також представники Національного банку України, Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики , Міністерства оборони України, Міністерства у справах ветеранів України.

Continue Reading

Системні соціально-економічні виклики сьогодення: виклики України

Всеукраїнський науково-практичний семінар із провідними науковцями та експертами України на тему «Відповідь України насистемні соціально-економічні виклики сьогодення» організував та провів 6 вересня 2023 р. сектор міжнародних фінансових досліджень ДУ «Інститут економіки та прогнозування Національної академії наук України» (м. Київ). У семінарі взяли участь науковці з провідних академічних інститутів та університетів країни: ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М.І.Долішнього НАН України», Національного авіаційного університету, Львівського національного університету імені Івана Франка, Запорізького інституту економіки та інформаційних технологій, Донецького національного університету імені Василя Стуса, Національного університету харчових технологій, Національного інституту стратегічних досліджень, Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького, Запорізького інституту економіки та інформаційних технологій. 

В умовах екзистенційної воєнної загрози українській державності тема семінару є надактуальною та включає низку напрямів щодо: 1) макроекономічного стану економіки України під час війни; 2) кластерних моделей відновлення конкурентоспроможності вітчизняної економіки; 3) особливостей відновлення трудового потенціалу України; 4) екологічних викликів в Україні під час війни та способів їх подолання; 5) ІТ-сектора та цифрових технологій як фактора інноваційної трансформації економіки України; 6) ролі держави у формуванні нової прагматичної фінансово-інвестиційної політики.

З науково обґрунтованими доповідями виступали академік НАН України А.А. Гриценко, член-кореспондент НАН України С.О. Кораблін, д.е.н., проф. О.О. Борзенко, д.н.держ.упр. В.В. Юрчишин, д.е.н., проф. Л.Л. Кістерський, д.е.н., проф. А.І. Мокій, д.е.н., проф. О.В. Плотніков, д.е.н., проф. І.Г. Ткачук, д.е.н., с.н.с. О.І. Никифорук, д.е.н., с.н.с. Є. О. Бублик та ін.

Їхні основні акценти та загальні висновки: необхідність для України відходити від шаблонних ринкових реформ і поступово розвивати внутрішній ринок (А.А. Гриценко); фокусування на необхідності в перебудові економіки України в умовах довгострокового протистояння з РФ, а також на недосконалій фінансово-економічній політиці НБУ та уряду, що не сприяє цьому (С.О. Кораблін); оновлення інвестиційної політики та доцільності налагодження виробництва зброї у міжнародному партнерстві (В.В. Юрчишин); відповідність сучасної української освіти потребам вітчизняної економіки (Л.Л. Кістерський);  фокусування уваги на запровадженні висококонкурентної кластерної економіки в Україні (І.Г. Ткачук); увага до колосальних екологічних втрат України від війни та шляхів їх подолання (О.І. Никифорук).

Continue Reading
-->