Звернення ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
В Україні війна. Її розв’язала Росія. «Русский мир» приніс нашому народові горе, смерть та розруху. Він намагається стерти з землі переважно російськомовні Харків, Суми і Маріуполь. Залишає на своєму шляху знищені села Слобожанщини, Чернігівщини та Київщини. Руки загарбників у крові невинних дітей. Цьому немає і ніколи не буде жодного виправдання.
Окупантів словами не зупинити, але мовчати не можна.
Ми звертаємся зі словами вдячності до наших захисників-військових, добровольців тероборони, добробатівців, волонтерів, мільйонів наших співвітчизників, які щодня роблять все, щоб забезпечити нас світлом, теплом та їжею.
Ми дякуємо всьому світові, який встав на захист наших прав та свобод. Ми ніколи не забудемо іноземних добровольців, які ризикують життям, захищаючи наші родини. Ми цінуємо підтримку міжнародної наукової спільноти. Ми чуємо при цьому і голоси російських громадян, але нас продовжують вбивати. Щодня. Щоночі. Жінок, дітей, старих та немічних людей.
Нас вбивають за те, що ми не хочемо «русского мира». За те, що ми захищаємо свою землю. За наш європейський вибір. За наше майбутнє.
Гармати змінюють та надають страшного сенсу взаємовідносинам історичних сусідів. Їх жнива – десятки тисяч вбитих та скалічених, мільйони біженців, знищені міста та села, зруйновані мости, спотворені долі.
Це – не наш вибір. Це – вибір країни-агресора. Але ми вистоїмо. Ми повернемося до нормального життя, до звичайних людських відносин. Ми змусимо нас поважати. І це відбудеться тим скоріше, чим міцнішими будуть всі ті, для кого життя кожної людини є дивом, а не «тріскою при рубанні дров».
Державне благословення вбивства – важкий морок середньовіччя. Весь світ бачить, як він опускається на Росію. Це – безвихідь. Щоб остаточно не потрапити до неї, треба зупинитися. Це перше, що треба зробити, щоб не перетворитися на вічного ізгоя, який всім заздрить, всім погрожує і всіх жахається.
Безумовна зупинка вогню та перемовини – перший крок від цієї прірви. Його треба робити негайно. Заради тих, чиї життя ще можна зберегти. Заради припинення цієї божевільної війни. Заради всіх тих, хто ще може після неї народитися.
На базі ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» 18 січня 2024 року в режимі Zoom-конференції відбулися академічні читання «Наукова спадщина Михайла Туган-Барановського для відбудови України». Захід до дня народження видатного українського вченого, співзасновника Національної академії наук України академіка М.І. Туган-Барановського організували відділ економічної історії ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» та ГО «Всеукраїнська асоціація економістів-міжнародників».
Мета академічних читань – актуалізація спадщини М. Туган-Барановського як вченого-економіста, будівничого української державності, громадського діяча та організатора науки у контексті завдань відбудови економіки та відновлення соціогуманітарного простору України.
Участь у читаннях взяли
науковці НАН України, НДФІ ДННУ «Академія фінансового управління», ННЦ «Інститут
аграрної економіки», НДІ правового забезпечення інноваційного розвитку НАПрНУ,
Національного інституту стратегічних досліджень та представники провідних
університетів. До розгляду актуальних питань забезпечення стійкості економіки,
консолідації суспільства та розвитку кооперації долучилися представники бізнесу
та громадянського суспільства. Географія учасників охоплює дослідницькі
осередки та вищі навчальні заклади Києва, Харкова, Дніпра, Запоріжжя, Сум,
Житомира, Львова, Тернополя, Хмельницького.
12 грудня 2023 року у конференц-залі НАН України за сприяння Програми «Підтримка громадянського суспільства в Україні» відбувся Міжнародний форум для захисту прав селян «МАЛІ ВИРОБНИКИ НА СТОРОЖІ ПРОДОВОЛЬЧОЇ БЕЗПЕКИ: Декларація ООН про права селян та інших людей, які працюють у сільській місцевості», ініційований академічною громадськістю, організаціями громадянського суспільства, фермерами та приватними землевласниками за участі представників Польщі, Румунії, Швейцарії, Італії. Одним із організаторів заходу став ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України”.
У 2018 році Генеральна Асамблея ООН прийняла Декларацію
ООН про права селян та інших людей, які працюють у сільській місцевості
(Декларація). Українську академічну громадськість та організації громадянського
суспільства, які виступають за захист прав селян, було залучено до
переговорного процесу в ООН, і вони посприяли тому, аби український уряд
проголосував за Декларацію в Раді з прав людини. Нині положення Декларації
впроваджуються в багатьох країнах як рекомендації щодо державної політики,
навчання, через інформаційно-просвітницькі заходи, нову судову практику та інші
дії в повсякденному житті громад.
У продовольчому забезпеченні населення, подоланні голоду
та недоїдання, запобіганні негативним наслідкам зміни клімату, збереженні
біорізноманіття тощо селянам належить значуща і дуже вагома роль. З огляду на
це Декларація виступає як фундаментальний правовий механізм посилення сталості
розвитку продовольчих систем у контексті багатовимірних викликів сучасності, у
тому числі породжених повномасштабною війною, яку розв’язала росія.
Мета Міжнародного форуму «МАЛІ ВИРОБНИКИ НА СТОРОЖІ ПРОДОВОЛЬЧОЇ БЕЗПЕКИ: Декларація ООН про права селян та інших людей, які працюють у сільській місцевості» – привернути увагу до Декларації, покращити обізнаність суспільства та стимулювати налагодження діалогу між зацікавленими сторонами щодо імплементації її положень для врахування інтересів селянства у процесах відбудови аграрного сектору, забезпечення його стійкості під час війни та у повоєнний період задля зміцнення продовольчої безпеки, підвищення добробуту селян та сталого сільського розвитку. Форум продовжив роботу, розпочату академічною громадськістю, українськими селянами та громадянським суспільством на минулому Форумі з цих питань, який відбувся 2022 році.
Під час вступної сесії «Важливість селянсько-фермерського укладу для повоєнного відновлення економіки України» із вітальними словами до учасників Форуму звернулися директор Інституту економіки та прогнозування НАН України академік Валерій Геєць, директорка Інституту розвитку села та сільського господарства Польської академії наук доктор габілітована, професор Моніка Станни та народний депутат України, член Комітету з питань освіти, науки та інновацій Іван Кириленко.
Першу сесію «Декларація ООН про права селян: п’ять років від схвалення Генасамблеєю ООН» модерувала президентка Асоціації малих фермерів Румунії Рамона Думінічу. Вона ознайомила учасників зі впровадженням основних положень Декларації ООН про права селян на міжнародному рівні. У межах цієї сесії завідувачка відділу економіки і політики аграрних перетворень Інституту економіки та прогнозування НАН України член-кореспондент НАН України Олена Бородіна висвітлила практичні механізми й особливості правозахисного підходу до збереження та відновлення агропродовольчої системи України в часи війни та повоєнної відбудови. Розвиткові продовольчої системи на засадах агроекології та реалізації прав людини присвятив свою доповідь керівник Міжнародної школи з агроекології “Agroecology School” Андреа Ферранте. Старший науковий співробітник відділу економіки і політики аграрних перетворень Інституту економіки та прогнозування НАН України кандидат економічних наук Віктор Яровий зосередився на тому, як в Україні просувають і популяризують ідеї Декларації ООН про права селян. Підходу й рекомендацій Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) щодо удоступнення землі для малих землевласників, жінок і молоді стосувався виступ експерта Регіонального офісу (ФАО) в Європі та Центральній Азії Мортена Хартвігсена. Голова Регіонального офісу ФАО в Європі та Центральній Азії Раймунд Єле наголосив на значенні Декларації.
Загалом дискусія на форумі фокусувалася на гострих питаннях початку другого етапу земельної реформи. Крім того, учасники форуму підтримали Декларацію ООН про права селян та інших людей, які працюють у сільській місцевості, й висловилися за її імплементацію в українське законодавче поле. Фахівці також пропонують створити систему моніторингу дотримання прав селян та інших людей, які працюють у сільській місцевості, щоби захищати ці права й гарантувати їхню реалізацію, сприяти соціальній, економічній та екологічній сталості розвитку сільських спільнот і сільських територій. Ще одна пропозиція учасників форуму – законодавчо визнати селянсько-фермерський тип господарювання.
90-річчю трагічних подій в Україні та 95-річчю з дня народження одного з перших дослідників економічних причин Голодомору Всеволода Голубничого (1928–1977) була присвячена публічна онлайн-дискусія, що відбулася 1 грудня 2023 року з ініціативи співробітників відділу економічної історії ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України».
Участь у
дискусії взяли науковці, викладачі та студенти провідних ВНЗ України
співробітники органів державної влади представники громадських організацій. І
хоча цьогоріч у Дні пам’яті жертв Голодомору, відбувалося багато заходів, цей –
за оцінками учасників дискусії – вирізнявся, по-перше, міждисциплінарним
характером аналізу із фокусом на економічних питаннях; по-друге, спрямованістю
не лише на осмислення історичного минулого, а й на визначення сучасних ризиків
і майбутніх загроз продовольчій безпеці.
Заступник директора Інституту економіки та прогнозування НАН України, член-кореспондент НАН України Сергій Кораблін, відкриваючи дискусію, зазначив, зокрема, що питання про те, чому на українських чорноземах люди вмирали від голоду, потребує всебічного і глибокого наукового аналізу і наголосив на значенні сучасного широкого дискурсу із питань минулого задля майбутнього української держави і нації.
Тон дискусії задали доповіді головної наукової співробітниці відділу економічної історії ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України“, д.е.н, професорки Наталії Супрун («Економічні причини та довгострокові наслідки Голодомору в Україні»), головного наукового співробітника відділу теорії та історії політичної науки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України д.і.н. Юрія Шаповала та історикині, публіцистки Наталії Дзюбенко-Мейс («Джеймс Мейс про геноцид як першопричину кризових економічних явищ в сучасній Україні»).
До обговорення активно долучилися науковці ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України“. Піднімалися питання: про загрози російсько-української війни для глобальної продовольчої безпеки (головна наукова співробітниця сектору галузевих ринків відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків, член-кореспондент НААН України, д.е.н. Тамара Осташко); про подолання тоталітарної спадщини та відродження національних культурно-господарських традицій солідаризму, поваги до землі та праці на ній, зокрема – шляхом розвитку малих сімейних господарств, фермерства, кооперації та інших форм солідарної господарської самоорганізації українців (старша наукова співробітниця відділу економічної історії, к.е.н. Леся Дідківська); про радянські плани модернізації економіки та ціну їхньої реалізації у вимірі людських життів (старший науковий співробітник відділу економічної історії, к.е.н. Назар Горін), про зовнішньоекономічні детермінанти сталінської форсованої індустріалізації наприкінці 1920-х – на початку 1930-х років і сучасні загрози залежності економіки України від зовнішніх чинників, зокрема від кон’юнктури світових ринків аграрної продукції (завідувачка відділу економічної історії, д.е.н. Вікторія Небрат). Було зроблено компаративний аналіз аграрних реформ, які проводила радянська влада в Україні на межі 1920-х – 1930-х років і перетворень, здійснених у 1960-х роках у Республіці Корея (провідна наукова співробітниця відділу інноваційної політики, економіки та організації високих технологій, к.е.н. Інна Шовкун.
Хід і наслідки російсько-української війни загострюють проблеми, які поставали раніше та набувають імперативного характеру наразі. З огляду на це Україна не повинна стати заручником продовольчих потреб інших країн – зберігати і відтворювати аграрно-сировинну структуру виробництва та експорту. Важливіше формувати нову структуру з урахуванням наших можливостей (у тому числі кліматичних змін, наслідків війни для ґрунтів і вод) і наших потреб. Тому структурна модернізація економіки та розвиток власного виробництва й у т.ч. відродження і розвиток на новій технологічній основі агропромислового (а не аграрно-сировинного) комплексу – як економічний складник та зміцнення державної суб’єктності – як інституційний складник, формують запобіжники від того, щоб ми знову і знову не опинялися в ролі об’єкта політики інших держав, у ролі жертви.
19 жовтня 2023 р. на платформі ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” було проведено засідання круглого столу “Кредитні спілки для військовослужбовців – нагальна потреба армії!”, приурочене до Міжнародного дня кредитних спілок.
Ініціаторами та співорганізаторами круглого столу виступили Всеукраїнська асоціація кредитних установ військовослужбовців та працівників силових відомств і Громадська організація “ЗНИЗУ-ВГОРУ”. У роботі круглого столу взяли участь науковці, дослідники фінансового ринку, представники державних інституцій, дотичних до вирішення головного завдання – створення можливостей для розбудови на основі кредитних спілок певної підсистеми надання фінансових послуг військовослужбовцям та членам їхніх сімей, ветеранам Збройних сил.
Новий Закон України “Про кредитні спілки”», ухвалений Верховною Радою України 14 липня 2023 р., унормовує нові підходи щодо регулювання та діяльності кредитних спілок в нашій країні, зокрема уводить поняття “кредитна спілка військовослужбовців”, і набуде чинності 1 січня 2024 р.
Розглядаючи під час роботи круглого столу питання розвитку законодавчих ініціатив для створення (реєстрації) мережі неприбуткових спеціалізованих фінансових інститутів (кредитних спілок), що надаватимуть фінансові послуги військовослужбовцям, членам їхніх сімей та ветеранам Збройних сил, було запропоновано внести зміни до вже нової версії закону “Про кредитні спілки”, розширивши тлумачення поняття кола (ознаки) членства у кредитній спілці.
Спільнота військовослужбовців, на відміну від цивільного населення, під час виконання професійних обов’язків інтенсивно переміщується з одного місця служби на інше, іноді разом із членами своєї родини, а під час виконання бойових завдань – без них. Ця частина населення відносно рано втрачає свою професійну придатність за віком, а тому для них виникає проблема професійної адаптації після звільнення в запас. Військовослужбовці потребують лікування та реабілітації після отриманих поранень, а сім’ям загиблих держава гарантує виплату значних грошових коштів. Окрім того, ощадні та кредитні рахунки цієї категорії громадян потребують особливого обслуговування з огляду на режим конфіденційності.
Наприклад, у Сполучених Штатах Америки система
кредитних спілок для військовослужбовців
успішно розвивається упродовж 60 років. Така система може слугувати потужним джерелом позитивного
досвіду, можливості поділитись
знаннями, обмінятися досвідом
неперервного аналізу потреб зазначеної категорії громадян, технологіями та наопрацювання щодо удосконалення фінансових
продуктів і стати зразком для створення подібної системи в Україні.
Практично всі учасники
дискусії, серед яких був присутній і колишній прем’єр-міністр України, міністр оборони
України Ю.І. Єхануров, висловились за підтримку цієї ідеї. У ключових
бенефіціарів проєкту – Міністерства оборони України, Міністерства у справах ветеранів
– є пропозиції щодо бачення того, як побудувати відповідну систему, тож вони
вже розпочали у цьому напрямі продуктивний діалог.
Активно долучилися до дискусії також представники Національного банку України, Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики , Міністерства оборони України, Міністерства у справах ветеранів України.
Всеукраїнський науково-практичний семінар із провідними науковцями та експертами України на тему «Відповідь України насистемні соціально-економічні виклики сьогодення» організував та провів 6 вересня 2023 р. сектор міжнародних фінансових досліджень ДУ «Інститут економіки та прогнозування Національної академії наук України» (м. Київ). У семінарі взяли участь науковці з провідних академічних інститутів та університетів країни: ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М.І.Долішнього НАН України», Національного авіаційного університету, Львівського національного університету імені Івана Франка, Запорізького інституту економіки та інформаційних технологій, Донецького національного університету імені Василя Стуса, Національного університету харчових технологій, Національного інституту стратегічних досліджень, Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького, Запорізького інституту економіки та інформаційних технологій.
В умовах екзистенційної воєнної загрози українській державності тема семінару є надактуальною та включає низку напрямів щодо: 1) макроекономічного стану економіки України під час війни; 2) кластерних моделей відновлення конкурентоспроможності вітчизняної економіки; 3) особливостей відновлення трудового потенціалу України; 4) екологічних викликів в Україні під час війни та способів їх подолання; 5) ІТ-сектора та цифрових технологій як фактора інноваційної трансформації економіки України; 6) ролі держави у формуванні нової прагматичної фінансово-інвестиційної політики.
З науково обґрунтованими доповідями виступали академік НАН України А.А. Гриценко, член-кореспондент НАН України С.О. Кораблін, д.е.н., проф. О.О. Борзенко, д.н.держ.упр. В.В. Юрчишин, д.е.н., проф. Л.Л. Кістерський, д.е.н., проф. А.І. Мокій, д.е.н., проф. О.В. Плотніков, д.е.н., проф. І.Г. Ткачук, д.е.н., с.н.с. О.І. Никифорук, д.е.н., с.н.с. Є. О. Бублик та ін.
Їхні основні акценти та загальні висновки: необхідність для України відходити від шаблонних ринкових реформ і поступово розвивати внутрішній ринок (А.А. Гриценко); фокусування на необхідності в перебудові економіки України в умовах довгострокового протистояння з РФ, а також на недосконалій фінансово-економічній політиці НБУ та уряду, що не сприяє цьому (С.О. Кораблін); оновлення інвестиційної політики та доцільності налагодження виробництва зброї у міжнародному партнерстві (В.В. Юрчишин); відповідність сучасної української освіти потребам вітчизняної економіки (Л.Л. Кістерський); фокусування уваги на запровадженні висококонкурентної кластерної економіки в Україні (І.Г. Ткачук); увага до колосальних екологічних втрат України від війни та шляхів їх подолання (О.І. Никифорук).
Фахівці різного профілю, зокрема ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” (ІЕПр НАНУ), ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М.І. Долішнього НАН України», Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З Гжицького, ІМВ НАУ, обговорили питання формування молочного екокластера в Івано-Франківській області, орієнтованого на виробництво продукції для дитячого харчування. Робоча зустріч відбулась 19 липня 2023 р., організатором та модератором виступила завідувачка сектору міжнародних фінансових досліджень ІЕПр НАНУ, д.е.н., проф. Олена Борзенко. Основний доповідач – д.е.н., професор кафедри фінансів Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника Ірина Ткачук – обґрунтувала важливість і актуальність для нашої країни виробництва вітчизняного молочного дитячого харчування, можливості якого ускладнились через воєнні дії, що суттєво скоротили і до того невелику сировинну базу, відзначила економічну і соціальну значущість екокластера для місцевих громад регіону. Вона запропонувала і обґрунтувала можливу структуру кластера, дала оцінку сировинним ресурсам спеціалізованої Букачівської зони, розкрила модель розвитку екологічного тваринництва і землеробства в умовах екокластера, обґрунтувала перспективні потреби у машинах і обладнанні та необхідні обсяги інвестицій. У ході дискусії учасники не тільки оцінили роль і значення проєкту для сталого розвитку регіону, відбудови країни та задоволення потреб ринку дитячого молочного харчування на рідкій основі та обговорили існуючі й можливі ризики проєкту, а й визначили шляхи та заходи з його практичної реалізації. Д.е.н., проф. Анатолій Мокій (ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М.І. Долішнього НАН України»), запропонував вписати цей проєкт у план реалізації наступної Стратегії регіонального розвитку Івано-Франківської області на 2024–2027 рр. та акцентувати на можливості його масштабування в інших громадах. Марія Флейчук, д.е.н., професорка кафедри маркетингу Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З Гжицького, запропонувала розробити інструменти і механізми залучення у проєкт грошей олігархів та офшорних компаній. К.е.н. Олена Бойко (ІЕПр НАНУ) зазначила про дискусійність аспекту щодо форми реалізації проєкту: через кластер чи індустріальний парк і надала пропозиції в контексті розробки спеціального законодавчого забезпечення кластерного розвитку та, зокрема, програми розвитку зазначеного екокластера. К.е.н., доцент кафедри міжнародної економіки ІМВ НАУ Аліна Прокопьєва внесла пропозиції стосовно оновлення і коригування фінансових показників проєкту відносно валютного курсу. Д.е.н. Тетяна Бурлай (ІЕПр НАНУ) запропонувала: щоб проєкт у рамках Стратегії регіонального розвитку не залежав від прив’язки до термінів бюджетування, необхідно зробити його декомпозицію, що сприятиме диверсифікації джерел фінансування та поступовому втіленню шляхом акцентування на проблемах переміщених осіб, які розв’яже проєкт. Д.е.н., проф. Людмила Дейнеко (ІЕПр НАНУ) відзначила, що реалізація проєкту екокластера, який орієнтований на відродження важливого сегмента регіональної продовольчої системи та стабілізації ситуації на ринку дитячих молочних продуктів, цінова доступність яких в умовах висококонцентрованого ринку та скорочення доходів населення швидко зменшується, надзвичайно актуальна та важлива. Як пілотний проєкт сприятиме відпрацюванню механізмів партнерства органів влади та бізнесу в умовах кластера та формуванню нормативно-правової бази, що регулюють роботу кластерів. Безумовно, реалізація проєкту стане внеском в післявоєнне відродження економіки України. Учасники домовилися про подальшу спільну роботу щодо створення екокластера з виробництва молочної продукції для дитячого харчування з метою ідентифікації конкретних потреб та виокремлення можливостей господарств, корпорацій, держави, регіону, місцевої громади, а також залучення міжнародної допомоги.
Спільна міжнародна конференція під назвою "Геоекономіка міжнародного валютного порядку: гроші та влада у ХХІ столітті" ("Georconomics of the International Monetary Order: Money and Power in the 21st Century"), яка відбулася 7–8 червня 2023 р. за організації ДУ "Інститут економіки та прогнозування НАН України" та мексиканських партнерів із Школи економіки та бізнесу Університету Анауак Пуебла (Economics and Business School – Universidad Anáhuac Puebla (Мехіcо)) стала продовженням серії міжнародних науково-практичних конференцій, основу яким поклала конференція «Фундаментальні зсуви геоекономічної системи світу» (20–21 грудня 2022 р., ДУ "Інститут економіки та прогнозування НАН України").
Участь міжнародній онлайн-конференції взяли вчені зі всіх
континентів. Одночасне включення за
різних часових поясів – це рідкісне явище в практиці міжнародних конференцій.
Учасників привітали директор Інституту економіки та прогнозування НАН України, академік НАН України Валерій Геєць, а від мексиканських організаторів з Університету Анауак Пуебла – його директор Рікардо Лопес, професор університету Хосе Каррільйо-Піна та академічний координатор Марсела Сандовал.
Учасники конференції обговорили актуальні питання розвитку грошової системи (модернізацію грошових функцій, дестафацію грошей і появу цифрових грошей – криптовалют та ЦВЦБ) та міжнародних валютних відносин (перспективи дедоларизації, появу альтернативних міжнародних валют тощо), роль Китаю у сучасній світовій валютній системі, грошову політику під час війни, вплив України на світовий порядок та інші проблеми.
9 червня 2023 р. відбулося засідання наукової дискусійної платформи «Соцієтальні трансформації в Україні під час гібридної війни та повоєнної реконструкції» («Societal transformations in Ukraine during the hybrid war and post-war reconstruction»). До дискусії підштовхнули гострі та стрімкі зміни у соціально-економічному житті українського суспільства під впливом повномасштабної війни Росії проти України.
На засіданні виступили:заступник директора ІЕПр НАНУ, академік НАН України, проф. Андрій Гриценко; професор кафедри міжнародної економіки Західноукраїнського національного університету, Заслужений діяч науки і техніки України, Віце-президент Академії економічних наук України, д.е.н., проф. Євген Савельєв; завідувач сектору інституційної економіки відділу економічної теорії ІЕПр НАНУ, д.е.н., проф. Олег Яременко; заступник директора, керівник Українсько-німецької факультет-програми ННІМВ ім. Б.Д. Гаврилишина, д.е.н., проф. Віталіна Куриляк; запрошений професор Центру макроекономіки Лондонської школи економіки та політичних наук, д.е.н., проф. Олександра Москаленко; пров. наук. співр. відділу економічної теорії ІЕПр НАНУ, д.е.н., проф.Володимир Липов; завідувач кафедри міжнародної економіки ІМВ НАУ, к.е.н., ас. проф. Леся Побоченко; завідувач сектору міжнародних фінансових досліджень ІЕПр НАНУ, д.е.н., проф. Олена Борзенко; доцент кафедри міжнародної економіки ІМВ НАУ, к.е.н., ас. проф. Аліна Прокопьєва; пров. наук. співр. відділу економічної теорії ІЕПр НАНУ, д.е.н., доц. Тетяна Бурлай.
Учасники наукової дискусійної платформи сфокусували увагу
на розгляді таких питань, як сучасні суспільно-економічні перетворення у логіці
формування нового світового порядку; соцієтальні трансформації під впливом
воєнних шоків і сучасних глобальних викликів: напрями, наслідки та перспективи;
інституційне поле соцієтальних змін у воєнний і повоєнний періоди; соцієтальні
трансформації у контексті міжнародної економічної динаміки.
У ході дискусії піднімалися проблеми логіко-історичних
основ, онтологічної значущості та складності соцієтальних трансформацій в
Україні під час гібридної війни та майбутньої повоєнної реконструкції; необхідності
застосування міждисциплінарного підходу у вивченні соцієтальних наслідків повномасштабної
воєнної агресії РФ проти України, їх ув’язки з євроінтеграційними процесами;
розкриття екзо- та ендогенних інституційних меж соцієтальних трансформацій в
Україні; врахування впливу глобальних трендів цифровізації та «зеленого»
переходу; посилення прикладних аспектів наукових соцієтальних досліджень для
відстоювання національних інтересів України та підтримки соціально-економічної
стійкості країни у воєнний і повоєнний періоди.
За підсумками засідання наукової дискусійної платформи планується видання збірки наукових праць.
Співробітники відділу інноваційної політики, економіки та організації високих технологій ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» старший науковий співробітник к.е.н. Віталій Грига та науковий співробітник Юлія Рижкова взяли участь у Першій зустрічі послів Дорожньої карти з управління дослідженнями9 травня 2023 року у м. Будапешт (Угорщина). Зустріч була організована дослідницьким інститутом HETFA, в рамках проєкту Research Management Roadmap (RM Roadmap), що фінансується Європейською Комісією та координується European Association of Research Managers and Administrators (EARMA). На зустрічі були присутні 60 представників із 40 країн Європи.
Проєкт RM Roadmap має на меті формування бази знань і досвіду з управління науковими дослідженнями в Європі, а також визначення потреб у підвищенні кваліфікацій з управління дослідженнями та роботи над визнанням професії менеджера з досліджень в Європі. Впродовж 2023–2025 рр. буде проведено ряд тематичних сесій щодо визначення: поняття дослідницького менеджменту, ролі мереж та асоціацій менеджерів з досліджень; їхніх навичок та компетенцій; необхідності проведення тренінгів та підвищення потенціалу мереж та професійного розвитку; додаткової цінності роботи менеджера з досліджень; рівня впливу менеджерів на проведення досліджень та життя дослідників.
Представник Європейської Комісії п. Stijn Delauré доповів про ініціативу з
підвищення спроможності в управлінні дослідженнями в країнах Європи, що
реалізується в рамках 17-го напряму діяльності Європейського дослідницького
простору (ERA).
Керуючий директор EARMA п. Nik Claesen представив основні положення та
етапи реалізації проєкту RM Roadmap, наголошуючи, що основна мета полягає у
створенні рамкових умов управління дослідженнями для зміцнення ERA.
Також учасники заходу ознайомилися із спеціально розробленою Платформою знань та спільноти
(Knowledge and Community Platform), яка запрацює з осені 2023 р. та Спіраллю з управління дослідженнями Research
Management Helix (Crowdhelix), яка об`єднує майже
200 експертів та практиків з управління дослідженнями.
Своїм досвідом щодо функціонування асоціацій управління дослідженнями
поділились, представники Італії, Нідерландів та Чехії.
У ході зустрічі відбулося засідання шести паралельних фокус-груп, на яких
обговорювалися питання управління дослідженнями в країнах та координації зусиль
зі створення мережі/асоціації менеджерів з досліджень у країнах, де таких мереж
ще не створено.
До слова, 10 травня 2023 р. відбувся семінар Європейського дослідницького
простору за напрямом діяльності 17 «Посилення стратегічного потенціалу Європи,
виконання державних досліджень та фінансування». У роботі двох робочих
зустрічей «Регіональна перспектива – навички керівників досліджень, потреби в навчанні,
напрями дій» та «Професійна групова перспектива – навички, необхідні для
конкретних професійних груп, напрями дій», де обговорювались питання щодо
навичок та компетенцій, необхідних для роботи менеджерів з досліджень та
потребу у тренінгах для підвищення їх кваліфікації (лекції, семінари, курси
тощо), теж взяла участь Юлія Рижкова.
Наступним етапом RM Roadmap буде визначення національних особливостей у роботі мереж та/чи асоціацій менеджерів з досліджень. У разі зацікавленості у співпраці з питань управління дослідженнями та формування мережі менеджерів з досліджень просимо звертатися за адресою: innovation@ief.org.ua
27 квітня 2023 р. у ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» в режимі онлайн відбулася науково-практична конференція «Міжнародний історичний досвід повоєнної реконструкції економіки: уроки для України». Захід було ініційовано відділом економічної історії з метою напрацювання історико-емпіричного та економіко-теоретичного базису для обґрунтування пріоритетів національної стратегії повоєнної відбудови, визначення доцільності та механізмів імплементації позитивного зарубіжного досвіду.
Міждисциплінарний
характер розгляду проблематики та науково-практична спрямованість заходу були
підтримані співорганізаторами конференції:
ДУ «Інститут регіональних досліджень ім. М.
Долішнього НАН України», відділ регіональної економічної політики;
Інститут вищої освіти Національної академії
педагогічних наук України;
Гуманітарно-економічна академія в Лодзі
(Польща);
ГО «Всеукраїнська Асоціація Економістів-Міжнародників».
Для участі в конференції було подано близько 150 заявок, серед яких понад третина – від фахівців з установ НАН України, зокрема 25 – від співробітників нашого інституту.
Головним
модератором конференції виступила завідувачка відділу економічної історії ДУ
«Інститут економіки та прогнозування НАН України» докторка економічних наук Вікторія
Небрат.
Із вітальним словом до учасників форуму звернулися очільники установ-співорганізаторів конференції. Зокрема, директор ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» академік НАН України Валерій Геєць у своєму виступі закликав до конструктивної роботи з метою вироблення конкретних управлінських рішень для наукового забезпечення економічної політики відбудови. Він також наголосив, що конференція покликана сприяти формуванню спільного бачення проблем і шляхів їх розв’язання, що слугуватиме забезпеченню взаєморозуміння між представниками науки, влади, бізнесу, громадянського суспільства, а це, своєю чергою, стане фундаментом суспільної згоди, довіри та консолідації задля успішної реалізації стратегії повоєнної реконструкції економіки України та відновлення соціогуманітарного простору.
Представлення доповідей, виступи учасників та дискусія велися за такими тематичними панелями:
Економіко-теоретичне підґрунтя національних
стратегій відбудови.
Успішні зарубіжні практики повоєнної
відбудови та модернізації економіки: можливості імплементації в Україні.
Регіональна економічна політика відбудови та
стратегічні пріоритети суспільного розвитку.
Відкрита наука як чинник повоєнного
відновлення та розбудови України як сильної європейської країни.
Роль громадянського суспільства в реалізації
завдань інституційної модернізації.
Титульною доповіддю «Національно-укорінений розвиток у розділено-спільному світі» роботу економіко-теоретичної панелі відкрив доктор економічних наук, професор, академік НАН України, заступник директора з наукової роботи ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», академік НАН України Андрій Гриценко. Він зробив глибокий політико-економічний аналіз основних характеристик сучасного світу, наголосивши, що війна росії проти України є локалізацією у просторі України найбільш гострих глобальних суперечностей провідних світових гравців. Повоєнна реконструкція економіки України повинна бути спрямованою на формування національно-укоріненого економічного розвитку, який спирається на найбільш повне використання національного економічного потенціалу і створення мережі ланцюгів продукування доданої вартості та переробки сировини у кінцеву продукцію для задоволення внутрішніх потреб і експорту.
Звернувшись до історичного досвіду успішних країн, докторка економічних наук, професорка, головна наукова співробітниця відділу економічної історії Наталія Супрун обґрунтувала необхідність стратегування повоєнного відновлення України як процесу багатофокусного позиціонування на основі зрівноваження довгострокових інтересів широкого кола стратегічних гравців. Доповідачка наголосила на ролі економічної науки, перед якою постав виклик - вироблення сценарію повоєнної відбудови, що передбачає порівняння економічної моделі довоєнної України, моделі, що формується сьогодні і моделі України майбутнього. Визначенню основних сценаріїв та механізмів відновлення має передувати розроблення науково-обґрунтованої моделі майбутнього та концептуалізація її базових параметрів, які були представлені у виступі.
Розглядаючи можливості імплементації в Україні успішних зарубіжних практик повоєнної відбудови та модернізації економіки, доктор політичних наук, кандидат економічних наук, професор, провідний науковий співробітник сектору міжнародних фінансових досліджень Ігор Піляєв зупинився на історичному прикладі ціннісного фундаменту повоєнної реконструкції економікиЯпонії. Докторка економічних наук, доцентка, старша наукова співробітниця відділу промислової політики Олена Ципліцькапредставила у своєму виступі докладний аналіз досвіду відновлення промисловості країн Західних Балкан після югославських війн 1990-х років та виокремила причини негативних результатів і провалів повоєнної економічної політики, сформулювавши застереження для України.