Вітаємо Вас на порталі Інституту економіки та прогнозування Національної академії наук України

Наші видання










Наші проекти




Посилання




Наші партнери








100 років Академії

22 листопада 2018 р. у стінах ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» відбувся круглий стіл на тему «Роль економічної науки у суспільному розвитку: До 100-річчя заснування Української академії наук». Організаторами заходу виступив відділ економічної історії на чолі з д.е.н. В.В. Небрат. IMG_0923_crУ роботі круглого столу взяли участь академік НАН України В.М. Геєць, член-кореспондент НАН України А.А. Гриценко, член-кореспондент НАН України С.О. Кораблін, член-кореспондент НАН України А.І. Даниленко, член-кореспондент НАН України В.Р. Сіденко та інші представники академічної спільноти (Інститут економіки та прогнозування НАН України, Інститут демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України, Інститут економіки промисловості НАН України та ін.), а також провідних економічних кафедр національних університетів (ДВНЗ «Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана», Національний університет «Києво-Могилянська академія», Київський національний торговельно-економічний університет, Львівський національний університет ім. Івана Франка та ін.). IMG_0915_crЗасідання Круглого столу відкрив директор Інституту академік НАН України В.М. Геєць, виступивши з вітальним словом на тему «Роль академічної науки у процесах суспільної трансформації». Круглий стіл_Сіденко_crУ виступах учасників розглядалися питання історії Української академії наук та ретроспективи академічних економічних досліджень (В.В. Небрат, В.М. Фещенко, М.В. Кічурчак), ролі економічної науки в суспільних реформах (В.Р. Сіденко, Ю.М. Бажал), актуальних проблем і перспектив академічних досліджень (В.Д. Лагутін, В.П. Антонюк, Л.М. Черенько). Круглий стіл_Бажал_crУ ході засідання відбулася дискусія стосовно місця Академії наук у процесах суспільних трансформацій, міжнародного визнання українських вчених-економістів, можливості оцінки втрат економічної науки за радянських часів, взаємодії академічної науки та економічної освіти. До дискусій долучились В.М. Геєць, А.А. Гриценко, С.О. Кораблін, Н.А. Супрун, О.М. Балакірєва.  

Continue Reading

Закон України «Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків»: значення і практичне застосування

Закон України «Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків», розроблений Комітетом Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності та ухвалений Верховною Радою минулого року, справив неоднозначний вплив на процеси, що відбуваються нині у вітчизняній банківській системі. Це  і стало темою для обговорення на черговому засіданні Клубу банкірів 8 листопада 2018 р. Перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності Михайло Довбенко зауважив, що у розробленого профільним комітетом закону було три мети: спростити процедуру приєднання банків, спростити процедуру докапіталізації банків і запровадити процедуру добровільного виходу з ринку. Безумовно, позиції закону можна вдосконалювати, але вже зараз зрозуміло, що банківська система сприйняла його позитивно. Фахівці Інституту економіки та прогнозування НАН України звернули увагу на макроекономічний та інституційний аспекти імплементації Закону. У дискусії взяли участь колишній заступник голови НБУ, екс-голова Держказначейства Олександр Кірєєв, член раВиступ -12ди Клубу банкірів Микола Нос, член Нацкомфінпослуг, кандидат економічних наук, доцент Олександр Залєтов, колишній заступник голови НБУ Борис Марков, голова правління Агентства з рефінансування житлових кредитів, президент Української іпотечної асоціації Сергій Волков, радник голови правління  АТ АКБ “АРКАДА» Віктор Кравець та інші. Учасники засідання ухвалили рішення передати всі матеріали обговорення з пропозиціями та зауваженнями у Комітет Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності.    

Continue Reading

Стратегії взаємодії МВФ та України обговорили на науковому семінарі в Інституті економіки та прогнозування НАН України

Науковий  семінар під  назвою "Стратегії взаємодії МВФ та України" 10 жовтня Изображение 0102018 р. було проведено в ДУ "Інститут економіки та прогнозування НАН України". Його організаторами виступили сектор міжнародних фінансових досліджень Інституту та ДВНЗ «Університет банківської справи» НБУ. На ньому відбувся конструктивний обмін думками, грунтовно проаналізовано стратегії та існуючі проблеми у сфері взаємодії МВФ з Україною, було сформульовано нові ідеї та підходи до їх вирішення у співпраці України з МВФ. Модератором семінару була д.е.н., проф., завідувач сектору міжнародних фінансових досліджень О.О.Борзенко.

                 Відкрив семінар академік НАН України, директор ДУ «Інститут екоИзображение 001номіки та прогнозування НАН України»  В.М. Геєць.  Було представлено стендові доповіді: д.е.н., професора, головного наукового співробітника сектору міжнародних фінансових досліджень О.М.Шарова – «Міфи про МВФ: існуючи підходи до співпраці з МВФ та реальні можливості» та д.е.н., професора, Заслуженого економіста України, члена Ради Національного банку України, заступника виконавчого директора МВФ (2012–2017 рр.) О.І.Петрика – «Проблеми та перспективи співпраці: погляд з МВФ». Дуже цікавими були доповіді члена-кореспондента НАН України, заступника директора ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» С.О.Корабліна  та д.е.н., професора, Заслуженого економіста України О.В.Плотнікова на тему «Ризикові аспекти співробітництва України з МВФ» та економічного експерта В.В.Степанюка на тему «Перспективи співробітництва України з МВФ».

Continue Reading

Чи можуть сьогодні банки профінансувати великий інфраструктурний проект?

Чергове засідання Клубу банкірів на тему: «Фінансування великих інфраструктурних проектів. «Big tickets»11 липня 2018 р.відбулося  у банку Райффайзен Банк Аваль.  На обговорення винесли питання щодо фінансування великих інфраструктурних проектів,  запиту на таке фінансування в Україні, хто готовий надати таке фінансування і яка роль  у цьому банків. Своїм баченням щодо можливих відповідей на ці непрості, але дуже актуальні та потрібні для нашої економіки запитання поділився з учасниками засідання голова правління Райффайзен Банку Аваль Володимир Лавренчук. У його презентації «Банки, кредити, капітальні інвестиції. Україна 2018»  наводилося чимало яскравих фактів і конкретних цифр, які дають абсолютно чітке уявлення як про нинішню ситуацію з капітальними інвестиціями в державі та яким чином тут можуть підставити своє плече вітчизняні банки. Основний меседж його виступу – був заклик до колег: попри значну кількість проблем у банківській сфері, подивитися на діяльність банків за нинішніх умов значно масштабніше та ширше. Скажімо, хто профінансує будівництво нафтопереробного заводу або інший великий інфраструктурний проект? Адже йдеться про дуже значні кошти, які обчислюються не мільйонами, а мільярдами гривень. Можливості вітчизняних банків наразі дуже обмежені, і за вісім років їх частка у підтримці капітальних інвестицій не збільшилася, але запит у суспільстві на такі проекти є. Тому банки мають шукати партнерів, створювати синдикати і заходити на ринок капітальних інвестицій, – вважає голова правління Райффайзен Банку Аваль В.Лавренчук. Традиційну дискусію відкрила презентація «Фінансування інфраструктурних проектів в Україні: потенціал, можливості, перспективи», яку підготували Катерина Ануфрієвата Андрій Шкляр, кандидати економічних наук, старші наукові співробітники відділу грошово-кредитних відносин Інституту економіки та прогнозування НАDSC00633Н України. Так, Андрій Шкляр наголосив, що «існують значні проблеми з підготовкою якісної проектної документації, що може розглядатися банками при фінансуванніінфраструктурних проектів. Поточні умови кредитування в українських банках і відсутність широкої практики синдикації суттєво обмежує потенціал участі українських банківських інституцій у фінансуванні великих проектів. Підходи до оцінки доцільності бюджетної та/або державної підтримки тих чи інших проектів потребують перегляду щодо наближення до кращих світових практик, які враховують увесь спектр бюджетних та макроекономічних факторів від запуску проекту». DSC00640Катерина Ануфрієва у своїй частині виступу зазначила: «Багато йшлося про те, що інфраструктуру можна фінансувати більшою мірою за державний кошт, але співпраця банків з приватним сектором, державою, МФО та іншими «інституційними» інвесторами, які розуміють, що важливий не лише прибуток, а й соціальний ефект, дає можливість отримати значні взаємні вигоди. Україна отримала найбільше коштів у середньому за період 2013–2017 рр. від таких установ, як Світовий банк та ЄБРР (34 і 29% відповідно) порівняно з країнами із подібним розміром економік, які також користуються ресурсами цих МФО, але вибірка цих коштів в Україні недостатня. Інвесторами наголошується необхідність проведення реформ, що забезпечать прозорість управління об'єктами інфраструктури, ефективність та цільовий характер використання коштів, також у контексті скорочення витрат, так і збереження природного середовища, важливі проекти, що забезпечать енергоефективність, «безвідходність економіки» та, у разі фінансування інфраструктурного проекту через банк, прибуток та достатню якість кредитного портфелю для банку. Тому продовжуємо пошук інструментів, найкращих варіантів угод спільного фінансування інфраструктурних проектів, зокрема за участі банків, ураховуючи, що для такого фінансування потрібні довгострокові ресурси та особливий підхід до оцінки їх ризику», – підкреслила Катерина Ануфрієва. У обговоренні взяли участь перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності Михайло Довбенко, начальник відділу Департаменту монетарної політики та економічного аналізу Національного банку України Іван Гольченко, голова правління «RwSbank» Владислав Кравець,перший заступник голови правління «Індустріалбанку» Віталій Романчукевич, голова правління Агентства із рефінансуванню житлових кредитів, президент Української іпотечної асоціації Сергій Волков, колишній заступник голови НБУ Ярослав Солтис, колишній заступник голови НБУ Борис Марков, президент Українського товариства фінансових  аналітиків Юрій Прозоров, к.е.н., провідний науковий співробітник Академії фінансового управління України Анатолій Дроб’язко, аналітик-консультант Ігор Шумило та інші.  

Continue Reading

Оцінка оцінювання наукових організацій в Україні: можливе використання досвіду Німеччини

IMG_291727 червня 2018 р. у конференц-залі ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» у рамках виконання спільного українсько-німецького проекту відбулася конференція «Evaluating the Evaluation of Science Organisations in Ukraine – Possible Applications of Experiences from Germany». Метою конференції було узагальнення досвіду з оцінювання наукових установ за участі провідних фахівців з Німеччини та визначення шляхів поширення кращих практик при оцінці наукових установ в Україні.

У конференції взяли участь близько 50 учасників, серед яких представники НАН України, міністерств та відомств, вищих навчальних закладів та громадських організацій України. Відкрив конференцію заступник міністра освіти і науки України М.В. Стріха, наголосивши на актуальності для України теми конференції щодо оцінювання наукових установ та використання досвіду Німеччини в цьому питанні. Привітали учасників конференції перший заступник головного вченого секретаря НАН України  чл.-кор. НАН України В.О.Ємельянов та директор ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» академік В.М.Геєць.

IMG_2963_cr5У основній частині конференції з доповідями виступили проф. Ютта Гюнтер, завідувач кафедри економіки інновацій та структурних змін Бременського університету, керівник проекту з німецької сторони, яка презентувала основні етапи підготовки спільного проекту та шляхи його реалізації протягом 2017–2018 рр. Президент Асоціації Лейбниця у 2005–2010 рр. проф. Ернст Рітшель у своїй доповіді докладно висвітлив 20-річний досвід з оцінювання наукових установ Асоціації Лейбниця та надав рекомендації щодо ефективного оцінювання в Україні.IMG_2938_cr5

Керівник проекту з української сторони член-кор. НАН України, проф., І.Ю.Єгоров представив результати оцінювання наукових установ НАН України за 2016–2018 рр., акцентувавши увагу на проблемах, що виявилися у процедурі оцінювання.

IMG_2974_cr5Керуючий директор EVACONSULT та співробітник Центру соціальних досліджень (Асоціація Лейбниця, Німеччина) д-р Дагмар Симон презентувала доповідь щодо  сучасних тенденцій у процедурах вимірювання наукової діяльності, акцентувавши увагу на індикаторах, що найкращим чином відображатимуть ефективність науки.IMG_3029_cr5

Під час панельної дискусії представники Наукового комітету Національної Ради України з питань розвитку науки і технологій д.ф-м.н. О.К. Колежук, та чл.-кор. НАН України, проф., д.б.н. А.І. Ємець підняли такі важливі для України питання, як критерії відбору експертів для оцінювання науки за різними галузями наук, критерії визначення найкращих дослідників  тощо.

Continue Reading

На шляху до Декларації ООН про права селян та інших людей, які працюють у сільській місцевості

DSC_0961_cr DSC_0888_cr DSC_0910_cr

27 березня 2018 р. у приміщенні ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» за участі численних представників українського громадянського суспільства, фермерських організацій, українських та міжнародних громадських організацій та інституцій з Польщі, Румунії, Нідерландів, Бельгії, Австрії, включаючи глобальний Міжнародний рух La Via Campesinaконференція (ініціатор Декларації ООН про права селян та інших людей, що працюють у сільській місцевості), за участі представника дипломатичної місії Болівії, представника Міністерства аграрної політики та продовольства України та інших офіційних осіб, відбулася міжнародна конференція «На шляху до Декларації ООН про права селян та інших людей, які працюють у сільській місцевості». Її організаторами виступили ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», Українська мережа сільського розвитку, La Via CAMPESINA.

DSC_0903_crDSC_0895_cr DSC_0937_crНа конференції було прийнято резолюцію, у якій висловлюється підтримка проекту Декларації та міститься заклик до найвищих органів влади в Україні сприяти її ухваленню Організацією Об’єднаних Націй. Ухвалення Декларації стане вагомим інституційним підґрунтям для реалізації проголошеного Урядом курсу на формування в Україні фермерського укладу європейського зразка та для захисту прав громадян України, які, як трудові мігранти, працюють у сільському господарстві зарубіжних країн.

DSC_0917_crDSC_0930_crDSC_0973_crДовідково

Зважаючи на зростання масштабів економічної маргіналізації сільського населення, що відбувається у світі внаслідок економічних і соціальних трансформацій, а також через вплив змін клімату, селяни вимушені шукати рішення своїх проблеми на найвищому рівні шляхом обговорення можливостей застосування потужного міжнародного інструменту захисту прав людини. З цією метою на початку 2000-х років міжнародним селянським рухом LaViaCampesina, який представляє понад 200 млн селян з різних країн і континентів, був зініційований процес розроблення та ухвалення Організацією Об’єднаних Націй  Декларації про права селян та інших людей, які працюють у сільській місцевості. Для країн Східної Європи, зокрема для України, де значна частина населення живе і працює у сільській місцевості, захист прав селян має важливе значення.

DSC_0955_cr DSC_0950_crНаразі проект Декларації проходить обговорення у спеціально створеній для цього Міжурядовій робочій групі відкритого складу (OEiWG), що є частиною Ради ООН з прав людини у Женеві. У квітні 2018 р. має відбутися сесія OEiWG, де намічено узгодити остаточну редакцію проекту Декларації. Передбачається, що ухвалення Декларації сприятиме створенню міжнародно-правових актів, які допоможуть захисту прав селян та інших людей, які працюють у сільській місцевості, а також приверне увагу до таких проблем, як дискримінація цієї категорії населення. Україну та інші східноєвропейські країни об’єднують спільні проблеми селян та сільських жителів, і вони мають можливість разом виступити на підтримку прийняття Декларації, захистивши права тих, хто творить нашу історію та є основою сталого розвитку.

Continue Reading

Національна інноваційна система України: стан та законодавче забезпечення розвитку

Парламентські слухання на цю тему, ініціатором яких виступив Комітет Верховної Ради України з питань науки і освіти, відбулися 21 березня 2018 року. Предметом обговорення стали нагальні проблеми довгострокового програмування розвитку національної економіки, скоординованої діяльності органів державної влади та їх спрямованості на інноваційний розвиток країни; механізмів реалізації пріоритетів інноваційної діяльності та пріоритетів розвитку науки і техніки; формування інIMAG4994новаційної інфраструктури та застосування механізмів державного впливу (фінансових, кредитних, податкових тощо) для досягнення інноваційних пріоритетів; підвищення рівня наукових досліджень та підготовки професійних кадрів для конкурентної економіки; формування ринку інтелектуальної власності та інноваційної культури суспільства. З доповіддю та рекомендаціями на парламентських слуханнях виступив член Наукового комітету Національної ради з питань розвитку науки і технологій, д.е.н., завідувач відділу інноваційної політики, економіки та організації високих технологій Інституту економіки та прогнозування НАН України  І.Ю.Єгоров. З пропозиціями доповідача можна ознайомитися тут

Continue Reading

Виклики та досягнення у банківському секторі України: підсумки 2017 року і прогнози на 2018-й

Члени Клубу банкірів та один із його ділових партнерів – Міжнародний трейд-клуб 27 лютого 2018 р. організували у Посольстві Республіки Болгарія в Україні представницьку міжнародну зустріч «Виклики та досягнення у банківському секторі України: підсумки 2017 року і прогнози на 2018-й». На засіданні за участі Надзвичайного і Повноважного Посла Республіки Болгарія в Україні пана Красиміра Мінчева, радника з економічних питань Посольства Республіки Болгарія в Україні Антонія Переновськи, президента Міжнародного трейд-клубу, радника з економічних питань Посольства Китайської Народної Республіки в Україні Лю Цзюня та третього Президента України Віктора Ющенка із доповідями виступили співробітники Інституту економіки та прогнозування НАН України:  завідуюча відділом грошово-кредитних відносин, доктор економічних наук, професор Наталія Шелудько та завідувач відділу фінансів реального сектора,  доктор економічних наук Владислав Зимовець. Більше читайте тут

Continue Reading

Тіньова економіка в Україні – причини і наслідки

26 січня 2018 року в Інституті економіки та прогнозування  Національної академії наук України відбулося засідання Клубу банкірі, присвячене темі «Тіньова економіка в Україні – причини і наслідки».

Тон дискусії задав директор Інституту економіки та прогнозування  Національної академії наук України, академік Валерій Геєць, звернувшись до відомої книги Ернандо де Сото «Загадка капіталу. Чому капіталізм перемагає тільки на Заході і зазнає поразки у решті світу».

Учасники заслухали доповіді завідувача сектору інституційної економіки Інституту економіки та прогнозування НАН України, професора, доктора економічних наук Олега Яременка «Природа тіньової економіки в Україні"; директора економічних програм Інституту суспільно-економічних досліджень, провідного наукового співробітника Інституту економіки та прогнозування  Національної академії наук України, доктора економічних наук Ярослава Жаліла «Тіньова економіка як "інституційна пастка" на шляху економічної модернізації»; заступника начальника управління економічної стратегії департаменту економічної стратегії та макроекономічного прогнозування Міністерства економічного розвитку і торгівлі України – начальника відділу з питань економічної безпеки, детінізації економіки та статистики, кандидата економічних наук Олени Дубровіної про результати моніторингу рівня тіньової економіки в Україні; кандидата економічних наук, члена Економічного дискусійного клубу Євгена Олейнікова про досвід боротьби з тіньовою економікою в інших країнах; доктора економічних наук Віктора Мандибури про зв’язок між тіньовою економікою та корупцією.

IMG_3493              IMG_3615 (1)              IMG_3634              IMG_3550

У обговоренні взяли участь президент Українського товариства фінансових  аналітиків Юрій Прозоров, провідний науковий співробітник Академії фінансового управління Міністерства фінансів України, кандидат економічних наук Анатолій Дробязко, третій Президент України Віктор Ющенко, виконуючий обов’язки голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності Михайло Довбенко, аналітик-консультант  Ігор Шумило, голова Правління банку «Глобус» Сергій Мамедов та інші.

Детальніше про обговорення читайте тут

Continue Reading

Китайські та українські науковці про можливості ініціативи «Один пояс, один шлях»

20180123_104728_cr  

 Фінансово-економічний потенціал успішного співробітництва між КНР та Україною в контексті реалізації ініціативи «Один пояс, один шлях» обговорювався в ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» (ІЕПр НАНУ) на круглому столі, що відбувся 23 січня 2018 р. за участі провідних науковців з Інституту світової економіки та політики Китайської академії суспільних наук (ІСЕП КАСН), які вперше відвідали Україну з робочим візитом.

Інститут світової економіки та політики Китайської академії суспільних наук представляли його очільник Чжан Юйєнь, заступник директора департаменту міжнародної стратегії ІСЕП Рен Лін, старший науковий співробітник відділу міжнародної стратегії Лу Гуосюе, а також наукові співробітники відділу міжнародної політичної економії Тіень Сю та Лю Вей.

20180123_132338_crОкреслені та визначені в процесі проведення круглого столу перспективні напрями та механізми потенційної взаємовигідної співпраці були імплементовані до «Меморандуму про взаєморозуміння між Державною установою «Інститут економіки та прогнозування Національної академії наук України» та Інститутом світової економіки та політики Китайської академії суспільних наук», який, з української сторони підписав директор ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», академік  В.М. Геєць, а з китайської сторони – директор Інституту світової економіки та  політики КАСН Чжан Юйєнь.

Детальніше читайте тут

 

Continue Reading