Сайт перебуває на реконструкції. Просимо вибачити за тимчасові незручності.

Наші видання














Наші проекти




Посилання




Наші партнери








Проблеми та перспективи забезпечення стійкості фінансової системи України: зовнішні та внутрішні аспекти

12 травня 2020 р. в ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» відбулася міжнародна наукова скайп-конференція «Проблеми та перспективи забезпечення стійкості фінансової системи України: зовнішні та внутрішні аспекти», співорганізаторами якої виступили Національний інститут стратегічних досліджень та ДННУ «Академія фінансового управління». На конференції з доповідями виступили понад 20 провідних вчених та експертів України та Казахстану, серед яких – член-кор. НАН України, заступник директора ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»  А.А. Гриценко, д.е.н., проф. О.О. Борзенко (ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»), д.е.н., проф., гол. конс. Л.Г. Шемаєва (Національний інститут стратегічних досліджень), академік НАН України, президент ДННУ «Академія фінансового управління» Т.І. Єфименко, директор аналітичного центру Public Policy Research Center in Kazahstan Махмутова Меруерт (Казахстан), д.е.н., проф. ДУ «Інститут регіональних досліджень ім. М.І. Долішнього НАН України» А.І. Мокій (м. Львів), член Ради НБУ О.І. Петрик, члени експертної ради Національного інституту стратегічних досліджень з питань зовнішньоекономічної політики Б.В. Соболєв та Т.М. Соляник та інші. У доповідях було висловлено конкретні рекомендації щодо забезпечення стійкості фінансової системи України в умовах глобальної фінансово-економічної кризи 2020 р. Матеріали доповідей міжнародної наукової конференції будуть опубліковані в електронному форматі і розміщені на сайті ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України».    

Continue Reading

Розвиток системи професійно-технічної освіти для потреб регіонального ринку праці

19 грудня 2019 р. у ДУ «Інститут економіки та прогнозування Національної академії наук України» за інформаційної підтримки Національного інституту економічних досліджень (Республіка Молдова), інших інститутів, Представництва Фонду ім. Ф. Еберта в Україні, Німецько-Української промислово-торговельної палати та за участі представників Міністерства освіти і науки України, Державної служби зайнятості України, Федерації металургів України, Запорізької обласної державної адміністрації, Навчально-методичних центрів професійно-технічної освіти Запорізької, Волинської, Чернігівської та інших областей та міст України відбулася міжнародна науково-практична конференція «Розвиток системи професійно-технічної освіти для потреб регіонального ринку праці». Відкрив конференцію директор інституту академік НАН України Валерій Геєць, який звернув увагу на актуальність винесених на обговорення питань, пов’язаних із дефіцитом трудового потенціалу в Україні, а також із якісною невідповідністю очікувань роботодавців та пропозиції на ринку праці. Вікторія Близнюк, завідувачка відділу соціально-економічних проблем праці Інституту, презентувала результати досліджень, присвячених оцінкам професійно-кваліфікаційних диспропорцій регіональних ринків праці та напрямів їх мінімізації. У своїй доповіді вона зазначила, що збалансований розвиток регіонального ринку праці можливий за умов забезпечення ефективного соціального діалогу з усіма стейкхолдерами регіону. Ірина Шумік, генеральний директор Директорату професійної освіти Міністерства освіти і науки України висвітлила основні проблеми розвитку професійної освіти та окреслила стратегію її розвитку відповідно до потреб регіональних ринків праці. Олена Колеснікова, заступник виконавчого директора Федерації металургів України, зазначила про актуальні потреби роботодавців щодо підготовки сучасної молоді із наведенням провідних європейських практик. Людмила Василега, директор Департаменту розвитку персоналу та кадрової політики ПАТ «Укрзалізниця», визначила основні проблеми щодо кадрів та шляхи розроблення роботодавцями професійних стандартів. Також вона висвітлила базові очікування роботодавців щодо якості сформованих системою освіти компетенцій. Василь Костриця, заступник голови Об’єднання організації роботодавців України, консультант Державного центру зайнятості України, підкреслив актуальність підтримки молоді, яка не перебуває в зайнятості, освіті чи професійному навчанні, та навів ініціативи зайнятості молоді на прикладі політики зайнятості європейських країн. Саме професійна освіти спроможна змінити тенденцію на зростання такого сегменту ринку праці. Валентина Мельник, заступник директора департаменту Державного центру зайнятості України розповіла про підготовку робітничих кадрів в системі підготовки ЦПТО та ступінь її відповідності потребам регіонального ринку праці. Мережа ЦПТО, що перебувають під керування Державного центру зайнятості, включають 10 регіональних відділень, оснащені новітнім обладнанням задля надання високоякісних освітніх послуг. Досвід їх функціонування спрямований на надання освітніх послуг саме дорослому населенню, які залучені до системи підготовки та перепідготовки незайнятого населення, а також тих, хто бажає оновити або набути новітніх компетенцій, яких потребує сучасний ринок праці. Про підготовку робітничих кадрів у системі професійно-технічної освіти Запорізької області та ступінь її відповідності регіональним потребам ринку праці розповів директор Науково-методичного центру професійно-технічної освіти у Запорізькій області Олександр Паржницький. Представниця Львівського Науково-методичного центру професійної освіти Зоя Парфенюк присвятила свій виступ проблемі необхідності модернізації змісту освіти в частині набуття новітніх компетенцій та softskillsу молоді. Олена Давліканова, координатор проєктів Представництва Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні, окреслила досвід впровадження дуальної освіти в Україні. Наталія Шуляр, керівник проєкту з розвитку професійно-технічної освіти Німецько-Української промислово-торговельної палати, представила проєкти впровадження елементів дуальної форми навчання для машинобудівних підприємств в Україні. Родіон Колишко, директор Інституту професійних кваліфікацій, представив досвід визначення регіональної потреби ринку праці у кваліфікованих кадрах у розрізі професій, визначивши проблеми застосування методології. Тетяна Бурлай, старший науковий співробітник ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» представила підходи Євросоюзу та України до подолання дисбалансів і дивергенції у сфері зайнятості. Обговоривши існуючи проблеми освітньо-професійної розбалансованості регіональних ринків праці, учасники конференції дійшли конкретних пропозицій, врахування яких в державній освітній політиці та зайнятості дадуть змогу мінімізувати їх негативний вплив на економічний розвиток країни. Так, фахівці, погоджуючись із тим, що вирішення проблеми розбалансування ринків освітніх послуг та ринку праці перебувають у площині як регуляторної політики, економічної політики, результатом якої є створення новітніх робочих місць, так і професійної освіти в частині формування якісної підготовки кваліфікованих робітників. Необхідним видається реформування організаційно-навчальної структури професійно-технічної освіти одночасно із налагодженням практики прогнозування професійних компетентностей, необхідних знань, умінь та навичок.

Continue Reading

Право селян на землю: чи убезпечить земельна реформа селянсько-фермерське господарювання в Україні

26 листопада 2019 р. у ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» за участі численних представників фермерських господарств, особистих селянських господарств, домогосподарств, які займаються землеробством та тваринництвом, організацій громадянського суспільства, представників академічної громадськості і представника ООН з прав людини в Україні, експерта Продовольчої та сільськогосподарської організації (ФАО) в Україні та Європейського координатора Via Campesina відбувся Громадський форум «Право селян на землю: чи убезпечить земельна реформа селянсько-фермерське господарювання  в Україні», присвячений обговоренню проблем і механізмів захисту прав селян, фермерських господарств сімейного типу, дрібних та середніх виробників сільськогосподарської продукції та  українського суспільства загалом при запровадженні ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення. Організаторами Форуму виступили ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», ГС «Українська мережа сільського розвитку», Європейська координація Via Campesina.  У роботі Форуму взяли участь 62 учасники. Більше читайте тут

Continue Reading

Земля: думаємо про сьогодні, дбаємо про майбутнє

Земельна реформа в Україні, яка розпочалася на початку 90-х років минулого століття, наразі залишається незавершеною. Одним із найбільш нагальних питань є відміна мораторію на купівлю-продаж і впровадження повноцінного обігу земель сільськогосподарського призначення.  Суспільство стурбоване ризиками, що можуть виникнути у процесі запровадження запропонованих законодавцями актів щодо вільної торгівлі землею сільськогосподарського призначення. Висвітлення ризиків та шляхів їх унеможливлення обговорили учасники круглого столу «Убережемо сільськогосподарські землі в руках сьогоднішніх і майбутніх українських хліборобів», який відбувся у ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» 23 жовтня 2019 р. Його співорганізаторами виступили відділ форм та методів господарювання в агропродовольчому комплексі Інституту, Асоціація фермерів і приватних землевласників України, редакція часопису «Наша віра». У процесі дискусії учасники круглого столу констатували, що Україні необхідно оперативно вибрати свою модель розвитку ринку сільськогосподарських земель, яка найбільше відповідає національним особливостям і менталітету. Більше  про круглий стіл читайте  тут

Continue Reading

Прискорення економічного зростання України: що заважає і як пришвидшити

Перспективам прискорення економічного зростання вітчизняної економіки було присвячене чергове засідання Клубу банкірів 9 жовтня 2019 р., яке відбулося в ДУ "Інститут економіки та прогнозування НАН України" за сприяння відділу фінансів реального сектора. В обговоренні взяли участь фахівці Інституту, народні депутати України, провідні фахівці банківського сектора, а також представники експертної та наукової спільноти. Із розгорнутими доповідями щодо таких перспектив виступили завідувач відділу фінансових ринків Академії фінансового управління А.О. Дробязко, заступник директора ДУ "Інститут економіки та прогнозування НАН України" С.О. Кораблін, народний депутат України Б.В. Приходько, народний депутат України VIII скликання М.В. Довбенко. Наявні проблеми в економіці України, які стримують її розвиток, та можливі шляхи пришвидшення економічного зростання обговорювалися під час тривалої дискусії, матеріали та рішення будуть відображені  у наукових виданнях Інституту економіки та прогнозування НАН України.  

Continue Reading

Україна в умовах геоекономічних викликів для країн G7

Глобальні тенденції сучасного світового розвитку – нелегкий вибір між вільною торгівлею та протекціонізмом, BREXIT як пастка для Великої Британії,  вплив країн АСЕАН на G7, хто стане  двадцять восьмим членом ЄС, сучасні валютно-фінансові, інвестиційні виклики  для G7  – розглядали науковці двох інститутів на міжнародній конференції «Геоекономічні виклики для країн G7», яка відбулася в ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» 3 жовтня 2019 р. Її співорганізаторами стали сектор міжнародних фінансових досліджень Інституту та відділ зовнішньоекономічної політики Національного інституту стратегічних досліджень. Геополітичні виклики для країн G7_1 Сьогодні, коли замість монізму розвивається серйозна фрагментація світової економіки, вітчизняному науковому співтовариству необхідно з усією відповідальністю поставитися до дослідження цих проблем, – підкреслив директор ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»,  академік В.М. Геєць.  А директор Національного інституту стратегічних досліджень, д.п.н., проф. О.В. Литвиненко до акцентував на глобальній євразійській дузі  нестабільності, що загрожує глобальною конфронтацією та обумовлює необхідність   модернізації інститутів глобального лідерства. На зростаючу турбулентність світової економіки й посилення жорсткого регулювання банківської, фінансової , корпоративної  та соціальної сфер звернув увагу у своїй доповіді «G7: економічні виклики та глобальний порядок денний» заступник директора ДУ «Інститут економіки та прогнозування» НАН України , д.е.н., чл.- кор. НАН України С.О. Кораблін. Він зауважив, що нові реальності в економіці накладаються на нові «нормальності» в політиці. Зауваживши про підвищення екзогенності  економічних систем та перезавантаження полярності світу, заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень, д.е.н. Я.А. Жаліло окреслив у своїй доповіді «Щодо новітніх чинників формування геоекономічних пріоритетів»  такі три сценарії розвитку світової економіки, як: структурування світового господарства відповідно до певних центрів тяжіння, атомізація та фрагментація, множинність центрів тяжіння. Останніми десятиріччями відбувся  інфраструктурний прорив менш розвинених, порівнянно с країнами G-7, держав, у тому числі в інноваційній та освітній сферах, наголосив чл.-кор. НАН України  В.Р. Сіденко. Це, на його думку, зокрема відбувається через більшу консолідованість Сходу порівняно із сучасним колективним Заходом. Д.е.н., проф. О.В. Плотников виокремив  два ключові протиріччя усередині Великої сімки: в Європі та між США  та Канадою. Голова Ради Українського кредитно-банківського союзу  Б.В. Соболев на прикладі міжнародного ринку титану привернув увагу до потреби вдосконалення захисту стратегічних інтересів вітчизняних експортерів за умов формування біполярного світу. Д.е.н., проф. О.М. Шаров зазначив, що BREXIT несе потенційну загрозу послаблення санкційного режиму ЄС щодо Росії, оскільки саме Велика Британія виступає найбільш послідовною  прихильницею  санкцій.  Д.е.н., проф. Борзенко  розкрила баланс сил у процедурі BREXIT та надала оцінку щодо різнотермінових прогнозів  його наслідків. Д.п.н. І.С. Піляев відзначив, що криза навколо України є ключовою і стратегічною не лише на пострадянському просторі, а й на Євразійському мегаконтиненті загалом, що за характером залучення світових акторів можна порівняти із тривалими конфліктами на Корейському півострові та навколо Тайваню. К.е.н. О.А. Чугаєв навів порівняльну статистику, що засвідчила  зниження індексу потужності США відносно  Китаю.  К.е.н. В.В. Величко розглянув зміну інвестиційної доктрини Китаю, відзначивши, що обсяг прямих іноземних інвестицій у країну перевищив валові інвестиції з країни.  

Continue Reading

Стан та перспективи сільського та аграрного розвитку та соціально-економічні настрої сільського населення України

8 липня 2019 р. в інформаційному агентстві "Укрінформ" відбулося засідання круглого столу "Сільський та аграрний розвиток: стан та перспективи", де обговорювалися результати НДР «Сільський розвиток та аграрний сектор економіки: проблеми та перспективи», яку на замовлення Аграрної партії України виконує "Інститут економіки та прогнозування НАН України",   та дані соціологічного опитування «Соціально-економічні настрої сільського населення України»,  проведеного центром «Соціальний моніторинг». Детальніше див. презентацію

Continue Reading

СМАРТ-спеціалізація промисловості міста Києва як тріггер інноваційних змін

DSCN1731_crУ рамках V Національного експортного форуму 03 червня 2019 року співробітники відділу промислової політики ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» разом із ТПП України та відділом промисловості та інноваційної політики Департаменту промисловості та розвитку підприємництва КМДА провели воркшоп "СМАРТ-спеціалізація промисловості міста Києва як тріггер інноваційних змін / SMART-specialization of the city Kyiv as a trigger of innovative changes". У ньому взяли участь представники провідних підприємств харчової, легкої та фармацевтичної галузей міста Києва, представників вищих навчальних закладів, науково-дослідних інститутів, державних та місцевих органів влади.

Під час воркшопу розглядалися різні аспекти застосування технологій на різних ланках виробничо-збутового ланцюга, можливості застосування різних СМАРТ-технологій при виробництві продукції; було окреслені гальмуючі чинники, що перешкоджають СМАРТ-спеціалізації промисловців та обрано найбільш перспективні інструменти державної, недержавної та міжнародної підтримки СМАРТ-спеціалізації для промислового бізнесу, зокрема для підприємств харчової, легкої та фармацевтичної промисловості.

DSCN1720_crDSCN1725_crУчасники акцентували, що найбільш гострою сьогодні видається проблема відсутності лобіювання інтересів українського виробника у державному регулюванні економічного розвитку та наголосили на важливості налагодження ефективного діалогу між органами державної та місцевої влади і національними виробниками.

v

IMG_20190603_172814_626_crDSCN1788-2_crВідзначався важливий внесок ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» у визначення стратегічних пріоритетів промислового відродження української економіки, зокрема представлених у науково-аналітичній доповіді «Розвиток промисловості для забезпечення зростання та оновлення української економіки».

Детальніше читайте тут

 

Continue Reading

Дебіторська заборгованість – чи є загрози неплатежів?

17 травня 2019 року в ДУ "Інститут економіки та прогнозування НАН України" відбулося засідання Клубу банкірів "Дебіторська заборгованість – чи є загрози неплатежів? Альтернативні засоби розрахунків". У роботі засідання взяли участь науковці нашого Інституту, представники Верховної Ради, представники банківського сектора, а також представники експертної спільноти. Обговорювалося важливе для розвитку економіки питання надмірної дебіторської заборгованості, яка досягла загрозливих масштабів. Присутні обґрунтовували можливі шляхи вирішення цієї проблеми та запровадження  фінансових інструментів, які б сприяли цьому. Дискусія видалась надзвичайно плідною, а рішення, прийняті на засіданні будуть широко висвітлені у публікаціях, які вийдуть друком в журналі Інституту, а також будуть передані органам державної влади.

Continue Reading

Сценарії реалізації Енергетичної стратегії України до 2035 року

28 березня 2019 р. відбувся семінар «Довгострокове енергетичне моделювання та прогнозування сценаріїв розвитку Енергетичної стратегії України на період до 2035 року», де були представлені результати дослідження, які отримані в проекті реалізації ініціативи «Стійка енергетика сприятлива до навколишнього середовища», що реалізується в рамках Програми енергетичного партнерства між Україною та Данією. Метою цього проекту є підтримка реалізації нової Енергетичної стратегії України до 2035 року –  надання цьому процесу аналітичного супроводження із використанням сучасного модельного інструментарію. UDEC2У заході взяли участь близько 50 представників різних міністерств, профільних агентств та асоціацій, а також громадських організацій, державних та приватних компаній, науковців та експертів. Від ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» результати моделювання різних сценаріїв розвитку паливно-енергетичного комплексу України на середньо- та довгострокову перспективу представив к.техн.н. Олександр Дячук. Розрахунок сценаріїв здійснювався з використанням розробленої в ІЕПр НАНУ економіко-математичної оптимізаційної моделі TIMES-Україна, що описує усі енергетичні потоки в Україні – від видобутку енергоресурсів та їх перетворення до кінцевого споживання. Модель TIMES-Україна відповідає методичним рекомендаціям міжнародних організацій з розробки енергетичних та екологічних прогнозів, зокрема, рекомендаціям секретаріату Рамкової Конвенції ООН зі зміни клімату стосовно розроблення національних повідомлень. Удосконалення моделі TIMES- Україна та розробка сценаріїв відбувалися у тісній співпраці з Міністерством енергетики та вугільної промисловості України, а саме з Директоратом енергетичних ринків, який очолює Ольга Буславец. Великий внесок у досягнення якісних та вагомих результатів проекту  Українсько-данського енергетичного центру (Юлія Рибак та Андерс Крістенсен) та фахівців Данського енергетичного агентства (Аісма Вітіна, Джайда Вентуріні, Грегерс Ларсен). Команду дослідників проекту становили не лише вітчизняні  (Олександр Дячук, Роман Подолець, Роман Юхимець, Влад Пеккоєв), а й також зарубіжні науковці – Олександр Балик, Маккель Сімонсен та Кеннет Карлссон з Данського технічного університету. Детальніше з презентаційними матеріалами семінару можна ознайомитися  тут Кількісні результати моделювання представлені на web-платформі за посиланням: https://www.timesukraine.tokni.com

Continue Reading