Вітаємо Вас на порталі Інституту економіки та прогнозування Національної академії наук України

Наші видання










Наші проекти




Посилання




Наші партнери








Чи можуть сьогодні банки профінансувати великий інфраструктурний проект?

Чергове засідання Клубу банкірів на тему: «Фінансування великих інфраструктурних проектів. «Big tickets»11 липня 2018 р.відбулося  у банку Райффайзен Банк Аваль.  На обговорення винесли питання щодо фінансування великих інфраструктурних проектів,  запиту на таке фінансування в Україні, хто готовий надати таке фінансування і яка роль  у цьому банків. Своїм баченням щодо можливих відповідей на ці непрості, але дуже актуальні та потрібні для нашої економіки запитання поділився з учасниками засідання голова правління Райффайзен Банку Аваль Володимир Лавренчук. У його презентації «Банки, кредити, капітальні інвестиції. Україна 2018»  наводилося чимало яскравих фактів і конкретних цифр, які дають абсолютно чітке уявлення як про нинішню ситуацію з капітальними інвестиціями в державі та яким чином тут можуть підставити своє плече вітчизняні банки. Основний меседж його виступу – був заклик до колег: попри значну кількість проблем у банківській сфері, подивитися на діяльність банків за нинішніх умов значно масштабніше та ширше. Скажімо, хто профінансує будівництво нафтопереробного заводу або інший великий інфраструктурний проект? Адже йдеться про дуже значні кошти, які обчислюються не мільйонами, а мільярдами гривень. Можливості вітчизняних банків наразі дуже обмежені, і за вісім років їх частка у підтримці капітальних інвестицій не збільшилася, але запит у суспільстві на такі проекти є. Тому банки мають шукати партнерів, створювати синдикати і заходити на ринок капітальних інвестицій, – вважає голова правління Райффайзен Банку Аваль В.Лавренчук. Традиційну дискусію відкрила презентація «Фінансування інфраструктурних проектів в Україні: потенціал, можливості, перспективи», яку підготували Катерина Ануфрієвата Андрій Шкляр, кандидати економічних наук, старші наукові співробітники відділу грошово-кредитних відносин Інституту економіки та прогнозування НАDSC00633Н України. Так, Андрій Шкляр наголосив, що «існують значні проблеми з підготовкою якісної проектної документації, що може розглядатися банками при фінансуванніінфраструктурних проектів. Поточні умови кредитування в українських банках і відсутність широкої практики синдикації суттєво обмежує потенціал участі українських банківських інституцій у фінансуванні великих проектів. Підходи до оцінки доцільності бюджетної та/або державної підтримки тих чи інших проектів потребують перегляду щодо наближення до кращих світових практик, які враховують увесь спектр бюджетних та макроекономічних факторів від запуску проекту». DSC00640Катерина Ануфрієва у своїй частині виступу зазначила: «Багато йшлося про те, що інфраструктуру можна фінансувати більшою мірою за державний кошт, але співпраця банків з приватним сектором, державою, МФО та іншими «інституційними» інвесторами, які розуміють, що важливий не лише прибуток, а й соціальний ефект, дає можливість отримати значні взаємні вигоди. Україна отримала найбільше коштів у середньому за період 2013–2017 рр. від таких установ, як Світовий банк та ЄБРР (34 і 29% відповідно) порівняно з країнами із подібним розміром економік, які також користуються ресурсами цих МФО, але вибірка цих коштів в Україні недостатня. Інвесторами наголошується необхідність проведення реформ, що забезпечать прозорість управління об'єктами інфраструктури, ефективність та цільовий характер використання коштів, також у контексті скорочення витрат, так і збереження природного середовища, важливі проекти, що забезпечать енергоефективність, «безвідходність економіки» та, у разі фінансування інфраструктурного проекту через банк, прибуток та достатню якість кредитного портфелю для банку. Тому продовжуємо пошук інструментів, найкращих варіантів угод спільного фінансування інфраструктурних проектів, зокрема за участі банків, ураховуючи, що для такого фінансування потрібні довгострокові ресурси та особливий підхід до оцінки їх ризику», – підкреслила Катерина Ануфрієва. У обговоренні взяли участь перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності Михайло Довбенко, начальник відділу Департаменту монетарної політики та економічного аналізу Національного банку України Іван Гольченко, голова правління «RwSbank» Владислав Кравець,перший заступник голови правління «Індустріалбанку» Віталій Романчукевич, голова правління Агентства із рефінансуванню житлових кредитів, президент Української іпотечної асоціації Сергій Волков, колишній заступник голови НБУ Ярослав Солтис, колишній заступник голови НБУ Борис Марков, президент Українського товариства фінансових  аналітиків Юрій Прозоров, к.е.н., провідний науковий співробітник Академії фінансового управління України Анатолій Дроб’язко, аналітик-консультант Ігор Шумило та інші.  

Continue Reading

Оцінка оцінювання наукових організацій в Україні: можливе використання досвіду Німеччини

IMG_291727 червня 2018 р. у конференц-залі ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» у рамках виконання спільного українсько-німецького проекту відбулася конференція «Evaluating the Evaluation of Science Organisations in Ukraine – Possible Applications of Experiences from Germany». Метою конференції було узагальнення досвіду з оцінювання наукових установ за участі провідних фахівців з Німеччини та визначення шляхів поширення кращих практик при оцінці наукових установ в Україні.

У конференції взяли участь близько 50 учасників, серед яких представники НАН України, міністерств та відомств, вищих навчальних закладів та громадських організацій України. Відкрив конференцію заступник міністра освіти і науки України М.В. Стріха, наголосивши на актуальності для України теми конференції щодо оцінювання наукових установ та використання досвіду Німеччини в цьому питанні. Привітали учасників конференції перший заступник головного вченого секретаря НАН України  чл.-кор. НАН України В.О.Ємельянов та директор ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» академік В.М.Геєць.

IMG_2963_cr5У основній частині конференції з доповідями виступили проф. Ютта Гюнтер, завідувач кафедри економіки інновацій та структурних змін Бременського університету, керівник проекту з німецької сторони, яка презентувала основні етапи підготовки спільного проекту та шляхи його реалізації протягом 2017–2018 рр. Президент Асоціації Лейбниця у 2005–2010 рр. проф. Ернст Рітшель у своїй доповіді докладно висвітлив 20-річний досвід з оцінювання наукових установ Асоціації Лейбниця та надав рекомендації щодо ефективного оцінювання в Україні.IMG_2938_cr5

Керівник проекту з української сторони член-кор. НАН України, проф., І.Ю.Єгоров представив результати оцінювання наукових установ НАН України за 2016–2018 рр., акцентувавши увагу на проблемах, що виявилися у процедурі оцінювання.

IMG_2974_cr5Керуючий директор EVACONSULT та співробітник Центру соціальних досліджень (Асоціація Лейбниця, Німеччина) д-р Дагмар Симон презентувала доповідь щодо  сучасних тенденцій у процедурах вимірювання наукової діяльності, акцентувавши увагу на індикаторах, що найкращим чином відображатимуть ефективність науки.IMG_3029_cr5

Під час панельної дискусії представники Наукового комітету Національної Ради України з питань розвитку науки і технологій д.ф-м.н. О.К. Колежук, та чл.-кор. НАН України, проф., д.б.н. А.І. Ємець підняли такі важливі для України питання, як критерії відбору експертів для оцінювання науки за різними галузями наук, критерії визначення найкращих дослідників  тощо.

Continue Reading

На шляху до Декларації ООН про права селян та інших людей, які працюють у сільській місцевості

DSC_0961_cr DSC_0888_cr DSC_0910_cr

27 березня 2018 р. у приміщенні ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» за участі численних представників українського громадянського суспільства, фермерських організацій, українських та міжнародних громадських організацій та інституцій з Польщі, Румунії, Нідерландів, Бельгії, Австрії, включаючи глобальний Міжнародний рух La Via Campesinaконференція (ініціатор Декларації ООН про права селян та інших людей, що працюють у сільській місцевості), за участі представника дипломатичної місії Болівії, представника Міністерства аграрної політики та продовольства України та інших офіційних осіб, відбулася міжнародна конференція «На шляху до Декларації ООН про права селян та інших людей, які працюють у сільській місцевості». Її організаторами виступили ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», Українська мережа сільського розвитку, La Via CAMPESINA.

DSC_0903_crDSC_0895_cr DSC_0937_crНа конференції було прийнято резолюцію, у якій висловлюється підтримка проекту Декларації та міститься заклик до найвищих органів влади в Україні сприяти її ухваленню Організацією Об’єднаних Націй. Ухвалення Декларації стане вагомим інституційним підґрунтям для реалізації проголошеного Урядом курсу на формування в Україні фермерського укладу європейського зразка та для захисту прав громадян України, які, як трудові мігранти, працюють у сільському господарстві зарубіжних країн.

DSC_0917_crDSC_0930_crDSC_0973_crДовідково

Зважаючи на зростання масштабів економічної маргіналізації сільського населення, що відбувається у світі внаслідок економічних і соціальних трансформацій, а також через вплив змін клімату, селяни вимушені шукати рішення своїх проблеми на найвищому рівні шляхом обговорення можливостей застосування потужного міжнародного інструменту захисту прав людини. З цією метою на початку 2000-х років міжнародним селянським рухом LaViaCampesina, який представляє понад 200 млн селян з різних країн і континентів, був зініційований процес розроблення та ухвалення Організацією Об’єднаних Націй  Декларації про права селян та інших людей, які працюють у сільській місцевості. Для країн Східної Європи, зокрема для України, де значна частина населення живе і працює у сільській місцевості, захист прав селян має важливе значення.

DSC_0955_cr DSC_0950_crНаразі проект Декларації проходить обговорення у спеціально створеній для цього Міжурядовій робочій групі відкритого складу (OEiWG), що є частиною Ради ООН з прав людини у Женеві. У квітні 2018 р. має відбутися сесія OEiWG, де намічено узгодити остаточну редакцію проекту Декларації. Передбачається, що ухвалення Декларації сприятиме створенню міжнародно-правових актів, які допоможуть захисту прав селян та інших людей, які працюють у сільській місцевості, а також приверне увагу до таких проблем, як дискримінація цієї категорії населення. Україну та інші східноєвропейські країни об’єднують спільні проблеми селян та сільських жителів, і вони мають можливість разом виступити на підтримку прийняття Декларації, захистивши права тих, хто творить нашу історію та є основою сталого розвитку.

Continue Reading

Національна інноваційна система України: стан та законодавче забезпечення розвитку

Парламентські слухання на цю тему, ініціатором яких виступив Комітет Верховної Ради України з питань науки і освіти, відбулися 21 березня 2018 року. Предметом обговорення стали нагальні проблеми довгострокового програмування розвитку національної економіки, скоординованої діяльності органів державної влади та їх спрямованості на інноваційний розвиток країни; механізмів реалізації пріоритетів інноваційної діяльності та пріоритетів розвитку науки і техніки; формування інIMAG4994новаційної інфраструктури та застосування механізмів державного впливу (фінансових, кредитних, податкових тощо) для досягнення інноваційних пріоритетів; підвищення рівня наукових досліджень та підготовки професійних кадрів для конкурентної економіки; формування ринку інтелектуальної власності та інноваційної культури суспільства. З доповіддю та рекомендаціями на парламентських слуханнях виступив член Наукового комітету Національної ради з питань розвитку науки і технологій, д.е.н., завідувач відділу інноваційної політики, економіки та організації високих технологій Інституту економіки та прогнозування НАН України  І.Ю.Єгоров. З пропозиціями доповідача можна ознайомитися тут

Continue Reading

Виклики та досягнення у банківському секторі України: підсумки 2017 року і прогнози на 2018-й

Члени Клубу банкірів та один із його ділових партнерів – Міжнародний трейд-клуб 27 лютого 2018 р. організували у Посольстві Республіки Болгарія в Україні представницьку міжнародну зустріч «Виклики та досягнення у банківському секторі України: підсумки 2017 року і прогнози на 2018-й». На засіданні за участі Надзвичайного і Повноважного Посла Республіки Болгарія в Україні пана Красиміра Мінчева, радника з економічних питань Посольства Республіки Болгарія в Україні Антонія Переновськи, президента Міжнародного трейд-клубу, радника з економічних питань Посольства Китайської Народної Республіки в Україні Лю Цзюня та третього Президента України Віктора Ющенка із доповідями виступили співробітники Інституту економіки та прогнозування НАН України:  завідуюча відділом грошово-кредитних відносин, доктор економічних наук, професор Наталія Шелудько та завідувач відділу фінансів реального сектора,  доктор економічних наук Владислав Зимовець. Більше читайте тут

Continue Reading

Тіньова економіка в Україні – причини і наслідки

26 січня 2018 року в Інституті економіки та прогнозування  Національної академії наук України відбулося засідання Клубу банкірі, присвячене темі «Тіньова економіка в Україні – причини і наслідки».

Тон дискусії задав директор Інституту економіки та прогнозування  Національної академії наук України, академік Валерій Геєць, звернувшись до відомої книги Ернандо де Сото «Загадка капіталу. Чому капіталізм перемагає тільки на Заході і зазнає поразки у решті світу».

Учасники заслухали доповіді завідувача сектору інституційної економіки Інституту економіки та прогнозування НАН України, професора, доктора економічних наук Олега Яременка «Природа тіньової економіки в Україні"; директора економічних програм Інституту суспільно-економічних досліджень, провідного наукового співробітника Інституту економіки та прогнозування  Національної академії наук України, доктора економічних наук Ярослава Жаліла «Тіньова економіка як "інституційна пастка" на шляху економічної модернізації»; заступника начальника управління економічної стратегії департаменту економічної стратегії та макроекономічного прогнозування Міністерства економічного розвитку і торгівлі України – начальника відділу з питань економічної безпеки, детінізації економіки та статистики, кандидата економічних наук Олени Дубровіної про результати моніторингу рівня тіньової економіки в Україні; кандидата економічних наук, члена Економічного дискусійного клубу Євгена Олейнікова про досвід боротьби з тіньовою економікою в інших країнах; доктора економічних наук Віктора Мандибури про зв’язок між тіньовою економікою та корупцією.

IMG_3493              IMG_3615 (1)              IMG_3634              IMG_3550

У обговоренні взяли участь президент Українського товариства фінансових  аналітиків Юрій Прозоров, провідний науковий співробітник Академії фінансового управління Міністерства фінансів України, кандидат економічних наук Анатолій Дробязко, третій Президент України Віктор Ющенко, виконуючий обов’язки голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності Михайло Довбенко, аналітик-консультант  Ігор Шумило, голова Правління банку «Глобус» Сергій Мамедов та інші.

Детальніше про обговорення читайте тут

Continue Reading

Китайські та українські науковці про можливості ініціативи «Один пояс, один шлях»

20180123_104728_cr  

 Фінансово-економічний потенціал успішного співробітництва між КНР та Україною в контексті реалізації ініціативи «Один пояс, один шлях» обговорювався в ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» (ІЕПр НАНУ) на круглому столі, що відбувся 23 січня 2018 р. за участі провідних науковців з Інституту світової економіки та політики Китайської академії суспільних наук (ІСЕП КАСН), які вперше відвідали Україну з робочим візитом.

Інститут світової економіки та політики Китайської академії суспільних наук представляли його очільник Чжан Юйєнь, заступник директора департаменту міжнародної стратегії ІСЕП Рен Лін, старший науковий співробітник відділу міжнародної стратегії Лу Гуосюе, а також наукові співробітники відділу міжнародної політичної економії Тіень Сю та Лю Вей.

20180123_132338_crОкреслені та визначені в процесі проведення круглого столу перспективні напрями та механізми потенційної взаємовигідної співпраці були імплементовані до «Меморандуму про взаєморозуміння між Державною установою «Інститут економіки та прогнозування Національної академії наук України» та Інститутом світової економіки та політики Китайської академії суспільних наук», який, з української сторони підписав директор ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», академік  В.М. Геєць, а з китайської сторони – директор Інституту світової економіки та  політики КАСН Чжан Юйєнь.

Детальніше читайте тут

 

Continue Reading

Модель TIMES-Україна: сьогоднішні результати і майбутні довгострокові перспективи

18 грудня 2017 р. у Києві відбувся міжнародний семінар, присвячений використанню моделі TIMES-Україна для прогнозування розвитку вітчизняної енергетики на довгострокову перспективу, за результатами цьогорічної співпраці Інституту економіки та прогнозування  НАН України з Українсько-данським енергетичним центром і Данським енергетичним агентством. Розроблення моделі TIMES-Україна стартувало в Інституті економіки та прогнозування НАН України понад 10 років тому в рамках науково-технічних проектів Національної академії наук України. Відтоді ця модель використовувалася в низці національних документів стратегічного характеру.  Провідний науковий співробітник сектору прогнозування розвитку паливно-енергетичного комплексу відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків Інституту, к. т. н.  О.А.Дячук представив можливості використання моделі TIMES-Україна, зокрема, для оцінювання ключових показників ефективності Енергетичної стратегії України.  Більше читайте тут

Continue Reading

Інноваційна політика та розробка індексу інноваційного розвитку для країн Східного партнерства

Формування ефективної національної інноваційної системи сьогодні є одним з найважливіших завдань для урядів більшості країни, в т.ч. країн Східного партнерства. Визначення напрямів інноваційної політики держави, в свою  чергу, вимагає володіння об’єктивною інформацією щодо стану інноваційної діяльності, бар’єрів та шляхів їх подолання. Аналітичними інструментами інноваційної політики, що широко використовуються у світі, є Глобальний інноваційний індекс, Європейське інноваційне табло тощо. Вони, як правило, складаються з досить легко порівнюваних індикаторів, що охоплюють ресурси на вході в інноваційну систему (освіта, інфраструктура, обсяги ДіР і т.ін), та індикатори результативності (високотехнологічний експорт, патентна активність тощо). Водночас вони не дають розуміння регулювання, інструментів, інститутів та процесів, які сприяють або перешкоджають інноваційній діяльності. З огляду на це Європейська економічна комісія ООН розпочала розробку індексу інноваційної політики для країн Східного партнерства.

З метою експертного обговорення можливостей використання запропонованого індексу та розрахунку його складових 14 грудня 2017 року в ДУ "Інститут економіки та прогнозування НАН України" було проведено методологічний семінар «Інноваційна політика та розробка індексу інноваційного розвитку для країн Східного партнерства».

Роботу міжнародного семінару розпочав заступник міністра освіти і науки М.В.Стріха. Учасників семінару привітали директор Інституту економіки та прогнозування академік В.М.Геєць, керівник проекту з промислового та інноваційного розвитку Офісу реформ при Кабінеті Міністрів України О.В.Болібок, які наголосили на актуальності цього заходу для України  та важливості залучення вітчизняних фахівців до міжнародного експертного співтовариства.

У роботі семінару взяли участі експерти з Білорусі, Великої Британії, Вірменії, Грузії, Молдови, України, а також фахівці Європейського банку реконструкції та розвитку, Організації економічного співробітництва та розвитку, Європейської економічної комісії ООН тощо. Україну представляли генеральний директор директорату інноваційної діяльності та трансферу технологій Д.Ю.Чайка, директор департаменту залучення інвестицій Міністерства економічного розвитку і торгівлі А.В.Демчук, фахівці Українського інституту науково-технічної експертизи та інформації  та Інституту економіки та прогнозування тощо.

Голова секції з розвитку інноваційної політики Європейської економічної комісії ООН Андерс Йонсон у своїй доповіді визначив спільні для країн Східноєвропейського регіону проблеми інноваційного розвитку та формування інноваційної політики. Д.е.н., проф. І.Ю.Єгоров (ІЕП НАНУ) більш детально розповів про стан інноваційного розвитку в Україні та особливостях застосування методології Європейського інноваційного табло в країнах регіону. В свою чергу Мартін Поспісіл (ЄБРР) ознайомив учасників з методологічним підходом ЄБРР до вимірювання інноваційного розвитку  та знаннєвої економіки.  Патрік Прузинські (ОЕСР) свою доповідь присвятив методології формування індексу політики щодо розвитку МСП.

Проф. Славо Радошевич (Велика Британія) презентував структуру та методологію побудову індексу інноваційної політики, метою якого є вдосконалення інноваційної політики в різних країнах, сприяння обміну досвідом та належними практиками інноваційної політики та стимулювання політичного діалогу між різними стейкхолдерами. Передбачається, що індекс вимірюватиме чотири складові: систему державного управління інноваційним розвитком; інструменти інноваційної політики; процес формування інноваційної політики; інституційну спроможність у сфері інноваційної політики. Кожна складова оцінюватиметься за шестибальною шкалою на основі якісних даних.

За підсумками семінару експерти з різних країн наголосили на важливості запровадження індексу у практику з метою підвищення ефективності національної інноваційної політики.

  Підготовлено Григою В.Ю., Рижковою Ю.О.

Continue Reading

Банківська система України через 5 років. Можливі сценарії

IMG_3268 (1)_crЧлени Клубу банкірів і всі небайдужі до стану справ у вітчизняній банківській системі, хто регулярно бере участь у засіданнях Клубу, добре знають, що у фокусі уваги під час обговорення перебувають найактуальніші, найгарячіші питання сучасного банківського життя. Але коли закінчується рік, цілком природно виникає бажання як проаналізувати все, що відбулося упродовж нього, так і трошки зазирнути у майбутнє, поміркувати над стратегією розвитку банківської системи, її можливостями і перспективами. Саме тому для свого засідання, яке відбулося 8 грудня 2017 р. у приміщенні Університету банківської справи, рада Клубу банкірів обрала тему: «Банківська система України через 5 років. Можливі сценарії». До участі у засіданні були запрошені представники Ради Національного банку, комітетів Верховної Ради, керівники провідних вітчизняних банків, страховики, вчені-економісти, фінансові експерти та аналітики.

IMG_3167 (2)_crПершу доповідь, з огляду на тему засідання, виголосив старший науковий співробітник відділу грошово-кредитних відносин ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», к. е. н. Євген Бублик:  «Під впливом глобальних та регіональних факторів: банківська система України через п’ять років». Доповідач зауважив, що "на розвиток вітчизняної банківської системи помітним чином впливають також глобальні та регіональні тренди. Зокрема, скорочення кількості банківських установ та відділень, зростання частки NPL, зниження частки кредитів у економіці та замороження банківського інвестиційного кредитування – процеси поширені на європейських ринках. Звичайно, специфічні внутрішні події та обставини суттєво поглибили негативну сторону цих процесів, проте глобальні тренди визначатимуть напрями розвитку вітчизняного банківського ринку й протягом наступних п’яти років. Відповідно революційний характер технологічних змін на світових банківських ринках формує вагомі виклики для регуляторів банківського ринку України. Потрібно забезпечити не тільки подолання існуючих на ньому проблем, відтворити повноцінну структуру ринкових інститутів та інструментів, але й забезпечити у найближчі п’ять років адекватне регулювання".

Читайте більше тут

Continue Reading