Співробітники Інституту економіки та прогнозування НАН України ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», який залучено до консорціуму організацій, що реалізують в Україні регіональний проєкт «Підготовка країн Східного партнерства до Європейського зеленого курсу» (Promoting Green Deal Readiness in the Eastern Partnership Countries, PROGRESS), виступили співорганізаторами та взяли активну участь у проведенні першого круглого столу координаційної групи локальних партнерів проєкту, що відбувся 10 липня 2024 р. у Національному університеті біоресурсів і природокористування України. Захід об’єднав представників консорціуму цього проєкту, Міністерства аграрної політики та продовольства України, Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, а також національних і міжнародних організацій, аграрних асоціацій, університетів, науково-дослідницьких і фахових інституцій.
Регіональний проєкт PROGRESS фінансується Федеральним міністерством довкілля, охорони природи, атомної безпеки та захисту прав споживачів Німеччини (BMUV) та реалізується в Україні консорціумом організацій у складі Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ), Організацією економічного співробітництва та розвитку (OECD) та ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України». Цей Проєкт є новим доповненням до GIZ-портфелю Енергетичного та кліматичного кластеру та буде реалізовуватися з 2024 до 2028 року. Метою PROGRESS є пом’якшення наслідків та адаптація до зміни клімату і забезпечення сталого розвитку в країнах Східного партнерства, таких як Азербайджан, Вірменія, Грузія, Молдова та Україна.
Від Інституту економіки та прогнозування НАН України до реалізації проєкту PROGRESS залучено широке коло співробітників: з відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків (сектор галузевих ринків та сектор прогнозування розвитку паливно-енергетичного комплексу), відділу форм і методів господарювання в агропродовольчому комплексі, відділу грошово-кредитних відносин.
Представники робочої групи Інституту доповіли про основні напрями діяльності групив рамках реалізації Проекту, перспективні кліматично стійкі практики у агропродовольчому секторі, стандарти належних сільськогосподарських та екологічних умов, а також актуальні політики та практики у сфері зеленого фінансування сільського господарства завдання.
Як зазначив керівник робочої групи від Інституту, провідний науковий співробітник сектору прогнозування розвитку паливно-енергетичного комплексу відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків кандидат технічних наук Олександр Дячук, хоч сьогодні найбільшим викликом і загрозою для нашої країни є повномасштабна війна, та на друге місце слід поставити зміну клімату, що становить відчутні короткострокові й довгострокові загрози, негативні наслідки яких не вдасться нівелювати швидко. Тому, попри війну, проєкт PROGRESS надзвичайно актуальний для України, її аграріїв, бізнесу й кожного громадянина. «Завдяки урядам Німеччини й України, а також нашим партнерам різного рівня ми можемо поширити на всю країну найкращі практики та методи адаптації сільського господарства до наслідків зміни клімату», – підкреслив Олександр Дячук.
Завідувачка відділу форм і методів господарювання в агропродовольчому комплексі Інституту економіки та прогнозування НАН України доктор економічних наук, професор Олена Шубравська відзначила, що адаптація сільського господарства до негативного впливу зміни клімату передбачає насамперед підтримання родючості ґрунтів, ощадливе споживання водних ресурсів, збереження біорізноманіття. Європейський Союз приділяє велику увагу впровадженню кліматично стійких практик, їхнє застосування передбачає обов’язкові умови, дотримання яких є підставою для фінансування європейських фермерів. Вочевидь такий підхід має стати орієнтиром і для України. Переорієнтація на екологічно дружнє та кліматично стійке агропродовольче виробництво є одним із ключових чинників запевнення його довгострокової сталості, а також вагомою ознакою відповідності українського аграрного сектора вимогам Європейського Союзу під час інтеграції.
Головний науковий співробітник Інституту економіки та прогнозування НАН України член-кореспондент НААН України Тамара Осташко розповіла про кліматичні стійкі практики тепличного плодоягідництва в Європейському Союзі, наголосивши на доцільності їхнього впровадження в Україні. Науковиця відзначила, що інноваційні практики тепличного плодоягідництва на кшталт інтелектуальних систем поливу, аеропоніки, використання відновлювальних джерел енергії для опалення тощо зменшують вуглецевий слід тепличної продукції, вплив зовнішніх кліматичних умов і зменшення використання пестицидів, підвищують ефективність використання води, добрив та інших ресурсів.
Використання «зелених фінансів» водночас відкриває додаткові можливості не лише для участі у збереженні довкілля, а й для посилення конкурентоспроможності всієї країни економіки й окремих бізнесів, зазначив завідувач відділу грошово-кредитних відносин Інституту економіки та прогнозування НАН України доктор економічних наук Євген Бублик. Учений підкреслив, що у межах сприяння виконанню цілей сталого розвитку (ЦСР), адаптації до кліматичних викликів і вимог євроінтеграції, а також з огляду на перспективи доступу до величезних обсягів відповідних фондів, поширення зелених фінансів поєднує інтереси основних учасників агросфери – від органів влади і фінансових посередників до фермерів і садівників.
У круглому столі взяли участь і інші науковці Інституту економіки та прогнозування НАН України: завідувач відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринківдоктор економічних наук Віталій Венгер, завідувач сектору прогнозування розвитку паливно-енергетичного комплексу цього відділу кандидат економічних наук Роман Подолець, головний науковий співробітник відділу форм і методів господарювання в агропродовольчому комплексі доктор економічних наук Ольга Попова, провідний науковий співробітник відділу грошово-кредитних відносин кандидат економічних наук Світлана Брус, провідний науковий співробітник сектору галузевих ринків відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків кандидат економічних наук Володимир Олефір, провідний науковий співробітник відділу форм і методів господарювання в агропромисловому комплексі кандидат економічних наук Катерина Прокопенко, провідний науковий співробітник відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків кандидат економічних наук Галина Трипольська, старший науковий співробітник відділу грошово-кредитних відносин кандидат економічних наук Юлія Шаповал, молодші наукові співробітники сектору прогнозування розвитку паливно-енергетичного комплексу відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків Тетяна Саприкіна й Андрій Семенюк, пропровідний інженер з науково-технічної інформації Валентина Денисенко.
Програмна директорка проєкту PROGRESS Мартіна Кольб зазначила, що, з огляду на перемовини щодо вступу України до ЄС, проєкт має підтримати виконання всіх необхідних вимог у сільськогосподарському секторі. Сторонами співпраці є різні групи стейкхолдерів, метою – посилення сталості та стійкості українського сільськогосподарського сектора до кліматичних ризиків.
Про історичні умови, особливості й плани у реалізації проєкту PROGRESS доповіли представники Київського офісу GIZ – менеджер проєкту Дмитро Березовський та радник проєкту Артем Садомов. Представники OECD Кшиштоф Міхалак, Ізабела Нойвег, Ольга Ольсон і Неллі Петкова надали оцінку стану аграрної політики України у світлі кліматичних ризиків.
Круглий стіл продемонстрував критичну важливість міжнародної співпраці й обміну досвідом для успішного впровадження Європейського зеленого курсу в Україні й інших країнах Східного партнерства.
Інформація на сайті НАН України та у Фейсбуці