Звернення ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
В Україні війна. Її розв’язала Росія. «Русский мир» приніс нашому народові горе, смерть та розруху. Він намагається стерти з землі переважно російськомовні Харків, Суми і Маріуполь. Залишає на своєму шляху знищені села Слобожанщини, Чернігівщини та Київщини. Руки загарбників у крові невинних дітей. Цьому немає і ніколи не буде жодного виправдання.
Окупантів словами не зупинити, але мовчати не можна.
Ми звертаємся зі словами вдячності до наших захисників-військових, добровольців тероборони, добробатівців, волонтерів, мільйонів наших співвітчизників, які щодня роблять все, щоб забезпечити нас світлом, теплом та їжею.
Ми дякуємо всьому світові, який встав на захист наших прав та свобод. Ми ніколи не забудемо іноземних добровольців, які ризикують життям, захищаючи наші родини. Ми цінуємо підтримку міжнародної наукової спільноти. Ми чуємо при цьому і голоси російських громадян, але нас продовжують вбивати. Щодня. Щоночі. Жінок, дітей, старих та немічних людей.
Нас вбивають за те, що ми не хочемо «русского мира». За те, що ми захищаємо свою землю. За наш європейський вибір. За наше майбутнє.
Гармати змінюють та надають страшного сенсу взаємовідносинам історичних сусідів. Їх жнива – десятки тисяч вбитих та скалічених, мільйони біженців, знищені міста та села, зруйновані мости, спотворені долі.
Це – не наш вибір. Це – вибір країни-агресора. Але ми вистоїмо. Ми повернемося до нормального життя, до звичайних людських відносин. Ми змусимо нас поважати. І це відбудеться тим скоріше, чим міцнішими будуть всі ті, для кого життя кожної людини є дивом, а не «тріскою при рубанні дров».
Державне благословення вбивства – важкий морок середньовіччя. Весь світ бачить, як він опускається на Росію. Це – безвихідь. Щоб остаточно не потрапити до неї, треба зупинитися. Це перше, що треба зробити, щоб не перетворитися на вічного ізгоя, який всім заздрить, всім погрожує і всіх жахається.
Безумовна зупинка вогню та перемовини – перший крок від цієї прірви. Його треба робити негайно. Заради тих, чиї життя ще можна зберегти. Заради припинення цієї божевільної війни. Заради всіх тих, хто ще може після неї народитися.
У Посібнику представлена інформація про
становлення та міжнародне поширення Декларації ООН, а також викладені окремі
статті документу з поясненнями та обґрунтуваннями; запропоновані шляхи
імплементації Декларації через впровадження стратегій розвитку на різних рівнях
співпраці держав, організацій, громадянського суспільства і селянських рухів.
Цей посібник становить важливий крок у зміцненні прав селян та сприяє сталому
розвитку сільських територій.
Видання покликане сприяти поширенню нових знань міжнародного рівня про права селян та розбудову інституційної спроможності законодавчих органів, урядових структур, органів місцевого самоврядування, громадських організацій і рухів щодо реалізації Декларації ООН про права селян та інших людей, які працюють у сільській місцевості. Його адресовано сільському населенню, малим фермерам, представникам органів влади, наукових та освітніх кіл і призначено для розбудови і посилення політики аграрного та сільського розвитку в Україні.
04 квітня 2024 року в Державній установі «Інститут економіки та прогнозування Національної академії наук України» за ініціативи науковців відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків відбувся круглий стіл «Проблеми ринків товарів і послуг України в умовах воєнного стану».
З вітальним словом виступили директор Державної установи «Інститут
економіки та прогнозування Національної академії наук України» академік НАН
України Валерій Геєць,
член-кореспондент НАН України, заступник директора інституту Сергій Кораблін та доктор економічних
наук, завідувач відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків Віталій Венгер. Під час виступів та
обговорення було окреслено проблеми ринків товарів і послуг України, розглянуто
зміни, які відбулися на внутрішньому і світовому ринках після початку широкомасштабної
збройної агресії, обговорено перспективні напрями подальшого розвитку ринків.
Участь у круглому столі взяли українські науковці та науковці зарубіжних країн.
К.т.н. О. Дячук на презентації проєкту Національного плану з енергетики та клімату
Науковці Інституту економіки та прогнозування НАН України – завідувач
сектору прогнозування розвитку паливно-енергетичного комплексу відділу
секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків кандидат економічних наук Роман Подолець і провідний науковий
співробітник цього сектору кандидат технічних наук Олександр Дячук – взяли участь у заході високого рівня «Енергетичне та кліматичне врядування
в Україні – на шляху до зеленої відбудови» у Брюсселі (Бельгія), на якому 21 березня 2024 року Європейській
Комісії було представлено проєкт Національного плану з енергетики та клімату України
(НПЕК).
У розробленні НПЕК взяли участь усі ключові українські міністерства й відомства спільно з незалежними експертами під егідою аналітичного центру DiXi Group та Інституту економіки та прогнозування НАН України за підтримки Посольства Великої Британії в Україні й американської ініціативи Net Zero World Initiative. Процес координувало Міністерство економіки України.
Науковці Інституту економіки та прогнозування НАН України відповідальні
насамперед за моделювання і прогнозування розвитку української енергетики й
динаміки викидів парникових газів, комплексне оцінювання внеску впровадження
широкого набору заходів із декарбонізації, розвитку відновлюваної енергетики,
підвищення енергоефективності тощо у досягнення міжнародних зобов’язань України
в рамках Енергетичного співтовариства, європейської інтеграції та Паризької кліматичної
угоди 2015 року. Для цього вони використовують розроблену в Інституті модель TIMES-Україна, широко
відому на національному і міжнародному рівнях. Модель TIMES-Україна
створили для оцінювання динаміки енергетичної системи у довгостроковій
перспективі, її визнано у світі, про що свідчать численні наукові публікації у найрейтинговіших
фахових виданнях. Останніми роками Інститут економіки та прогнозування НАН
України застосовує
та розвиває цю розробку у співпраці з національними лабораторіями США, зокрема
з Тихоокеанською північно-західною національною лабораторією (Pacific Northwest
National Laboratory), Національною лабораторією з відновлюваної енергетики (National
Renewable Energy Laboratory, NREL), Аргонською національною лабораторією
(Argonne National Laboratory) та Національною лабораторією імені Лоуренса у
Берклі (Lawrence Berkeley National Laboratory).
Українська команда розробників НПЕК зустрілася також із представниками Генерального директорату Європейської Комісії з енергетики. Основна дискусія зосереджувалася на доопрацюванні проєкту НПЕК відповідно до вимог Європейського Союзу, а також обміні знаннями, зокрема щодо додаткових заходів із декарбонізації економіки України. Крім того, з ініціативи Інституту економіки та прогнозування НАН України обговорювалися проблеми і попередні результати моделювання для НПЕК.
Ukrainian
English 
