Майже місяць тому, 29 січня, відбулося засідання Ради з фінансової стабільності. Його ініціював прем'єр-міністр через прискорення падіння курсу гривні. Назвати зустріч результативною складно – уже після неї долар пробив стелю у 27 грн не тільки на ринку, а й в офіційних котируваннях Нацбанку. Проте засідання виявилося знаковим: на ньому відповідно до прес-релізу НБУ голова Національного банку повідомила про зміну монетарного режиму та перехід до інфляційного таргетування. Це, з одного боку, відповідає колишнім заявам регулятора про плаваючий курс і відсутність планів не тільки з його фіксації, а і з підтримки. Але з іншого — постає питання про цілі продажу Нацбанком 118 млн дол. під час валютних інтервенцій у січні та 120 млн уже в лютому. Така суперечливість лише посилює перегони на виживання, в які, крім учасників валютного ринку, виявилися втягнутими майже всі українські сім'ї, що не встигають перезатягувати свої паски після кожного походу до магазину. Читайте більше у статті головного наукового співробітника Інституту економіки та прогнозування НАН України, д.е.н. С.О.Корабліна «НБУ: безтурботний вибір мети», опублікованій у газеті «Дзеркало тижня. Україна» 27 лютого 2016 р.
ЗУПИНИТИ ВІЙНУ!
Звернення ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
В Україні війна. Її розв’язала Росія. «Русский мир» приніс нашому народові горе, смерть та розруху. Він намагається стерти з землі переважно російськомовні Харків, Суми і Маріуполь. Залишає на своєму шляху знищені села Слобожанщини, Чернігівщини та Київщини. Руки загарбників у крові невинних дітей. Цьому немає і ніколи не буде жодного виправдання.
Окупантів словами не зупинити, але мовчати не можна.
Ми звертаємся зі словами вдячності до наших захисників-військових, добровольців тероборони, добробатівців, волонтерів, мільйонів наших співвітчизників, які щодня роблять все, щоб забезпечити нас світлом, теплом та їжею.
Ми дякуємо всьому світові, який встав на захист наших прав та свобод. Ми ніколи не забудемо іноземних добровольців, які ризикують життям, захищаючи наші родини. Ми цінуємо підтримку міжнародної наукової спільноти. Ми чуємо при цьому і голоси російських громадян, але нас продовжують вбивати. Щодня. Щоночі. Жінок, дітей, старих та немічних людей.
Нас вбивають за те, що ми не хочемо «русского мира». За те, що ми захищаємо свою землю. За наш європейський вибір. За наше майбутнє.
Гармати змінюють та надають страшного сенсу взаємовідносинам історичних сусідів. Їх жнива – десятки тисяч вбитих та скалічених, мільйони біженців, знищені міста та села, зруйновані мости, спотворені долі.
Це – не наш вибір. Це – вибір країни-агресора. Але ми вистоїмо. Ми повернемося до нормального життя, до звичайних людських відносин. Ми змусимо нас поважати. І це відбудеться тим скоріше, чим міцнішими будуть всі ті, для кого життя кожної людини є дивом, а не «тріскою при рубанні дров».
Державне благословення вбивства – важкий морок середньовіччя. Весь світ бачить, як він опускається на Росію. Це – безвихідь. Щоб остаточно не потрапити до неї, треба зупинитися. Це перше, що треба зробити, щоб не перетворитися на вічного ізгоя, який всім заздрить, всім погрожує і всіх жахається.
Безумовна зупинка вогню та перемовини – перший крок від цієї прірви. Його треба робити негайно. Заради тих, чиї життя ще можна зберегти. Заради припинення цієї божевільної війни. Заради всіх тих, хто ще може після неї народитися.
ОСТАНОВИТЬ ВОЙНУ!
Обращение ДУ «Институт экономики и прогнозирования НАН Украины»
В Украине война. Ее развязала Россия. «Русский мир» принес нашему народу горе, смерть и разруху. Он пытается стереть с лица земли преимущественно русскоязычные Харьков, Сумы и Мариуполь. Оставляет на своем пути уничтоженные села Слобожанщины, Черниговщины и Киевщины. Руки захватчиков в крови невинных детей. Этому нет и никогда не будет никакого оправдания. Оккупантов не остановить словами, но молчать нельзя.
Мы обращаемся со словами благодарности к нашим защитникам-военным, добровольцам теробороны, добробатовцам, волонтерам, миллионам наших соотечественников, ежедневно обеспечивающих нас светом, теплом и едой.
Мы благодарим весь мир, который встал на защиту наших прав и свобод. Мы никогда не забудем иностранных добровольцев, которые рискуют жизнью, защищая наши семьи. Мы ценим поддержку международного научного сообщества. Мы слышим при этом и голоса русских граждан, но нас продолжают убивать. Ежедневно. Каждую ночь. Женщин, детей, стариков и немощных.
Нас убивают за то, что мы не хотим «русского мира». За то, что мы защищаем свою землю. За наш европейский выбор. За наше будущее.
Пушки меняют и придают страшный смысл взаимоотношениям исторических соседей. Их жатва – десятки тысяч убитых и искалеченных, миллионы беженцев, уничтоженные города и села, разрушенные мосты, искореженные судьбы.
Это – не наш выбор. Это – выбор страны-агрессора. Но мы выстоим. Мы вернемся к нормальной жизни, к обычным человеческим отношениям. Мы заставим нас уважать. И это случится тем скорее, чем более стойкими будут все те, для кого жизнь каждого человека – чудо, а не «щепка при рубке дров».
Государственное благословение убийства – тяжелый мрак средневековья. Весь мир видит, как он поглощает Россию. Это – тупик. Чтобы в нем не застрять бесповоротно, нужно остановиться. Это первое, что нужно сделать, чтобы не превратиться в вечного изгоя, который всем завидует, всем угрожает и во всех видит врагов.
Безусловная остановка огня и переговоры – первый шаг от края пропасти. Его нужно делать немедленно. Ради тех, чьи жизни еще можно сохранить. Ради прекращения этой безумной войны. Ради всех тех, кто еще может после нее родиться.
STOP THE WAR!
Address of the Institute for Economics and Forecasting of the National Academy of Sciences of Ukraine
There is a war in Ukraine. This war was started by Russia. “Russian World” has brought our people grief, death and destruction. This “World” is trying to wipe out mostly Russian-speaking Kharkiv, Sumy and Mariupol. This “World” is leaving behind the destroyed villages of Slobozhanshchyna, Chernihiv and Kyiv regions. The hands of the invaders are stained with the blood of innocent children. There is no excuse for this and there will never be.
The occupiers cannot be stopped by words, but it is impossible to remain silent.
We express our gratitude to our military defenders, fighters of territorial defense and volunteer battalions, benefactors, volunteers, and millions of our compatriots, who do their best every day to provide us with light, warmth and food.
We thank the whole world for standing up for our rights and freedoms. We will never forget the foreign volunteers who risk their lives to protect our families. We appreciate the support of the international scientific community. We also hear the voices of protest of Russian citizens, but we continue to be killed. Daily. Every night. Women, children, the elderly and disabled.
We are being killed for not wanting the “Russian World.” For protecting our land. For adhering to our European choice. For wanting to have our own future.
Guns change and give terrible meaning to the relationship of historical neighbors. Their harvest is tens of thousands killed and maimed, millions of refugees, destroyed cities and villages, ruined bridges, distorted destinies.
This is not our choice. This is the choice of the aggressor country. But we will endure. We will return to normal life, to ordinary human relationships. We will make respect us. And this will happen the sooner the stronger will be all those for whom everyone’s life is a miracle, rather than a “chip that must fly”.
The state blessing of murder is the heavy gloom of the Middle Ages. The whole world sees how this darkness is descending on Russia. This is a deadlock. In order not to be finally trapped in it, need to stop. This is the first thing to do so as not to become an eternal outcast who envies, threatens and terrifies everyone.
An unconditional ceasefire and negotiations are the first step out of this abyss. It must be done immediately. For the sake of those whose lives can still be saved. To end this crazy war. For the sake of all those who can still be born after it.

Archive for лютого, 2016
Бідним бути дорого?
25 лютого 2016 р. директор Інституту економіки та прогнозування, академік НАН України В.М.Геєць взяв участь у радіопрограмі «Фінансовий прайм" на радіо «Європа плюс», яка виходить за патронату ВГО «Асоціація платників податків України». Дискусія у форматі круглого столу була присвячена темі «Бідним бути дорого: оподаткування пенсій, депозитів та зменшення розміру податкової соціальної пільги». Переглянути відео програми можна за посиланням http://www.appu.org.ua/video/ (відеотека, випуск програми Асоціації платників податків України в прямому в ефірі на «Європа плюс» «Фінансовий прайм», 25 лютого 2016 р.)
Трикутник «Наука — бізнес — влада»: пошуки взаємодії
Директор Інституту економіки та прогнозування НАН України, член Президії НАН України, академік В.М. Геєць 24 лютого 2016 р. взяв участь у черговому засіданні творчого об’єднання науковців та освітян «Елітарна світлиця» на тему: «Пошуки співпраці у трикутнику «Наука – бізнес – влада». Дискутувалися актуальні проблеми, які гальмують розвиток науки та впровадження її результатів у виробництво. Більше читайте тут
Феномен довіри: міждисциплінарний дискурс на львівських теренах
Співробітники Інституту економіки та прогнозування узяли активну участь у міжнародній науково-практичній конференції «Творення простору суспільної довіри в Україні XXI сторіччя» у м. Львів 17–19 лютого 2016 р. Конференція, яку проводила Асоціація українських банків за підтримки Львівського ННІ «Університет банківської справи», Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана, Київського національного університету культури і мистецтв, Львівського національного університету ім. Івана Франка, Національного університету «Львівська політехніка», Громадської ради при НБУ та нашого Інституту, мала на меті висвітлити шлях творення простору суспільної довіри в соціально-економічних та в суспільних відносинах загалом, з’ясувати стан довіри на різних рівнях і в різних галузях суспільних відносин; виявити причини кризи довіри у суспільних відносинах; запропонувати стратегії, інструменти, засоби, технології творення простору суспільної довіри. Цей простір розглядався під кутом зору філософії, богослів’я, соціології, психології, мистецва, економіки, адже однією з цілей конференції було створити умови для використання результатів наукових досліджень українських вчених з різних аспектів теми суспільної довіри. На конференції ІЕПр НАНУ представляли академік НАН України, директор Інституту В.М.Геєць, член-кор. НАН України, заступник директора А.А.Гриценко, член-кор. НАН України, головний науковий співробітник відділу економічної теорії В.Р.Сіденко, д.е.н., проф., провідний науковий співробітник відділу економічної теорії О.Л.Яременко, канд.соціол.наук, зав. відділу моніторингових досліджень соціально-економічних трансформацій О.М.Балакірєва, к.е.н., провідний науковий співробітник відділу економічної теорії Т.О. Кричевська. З матеріалами конференції можна ознайомитися тут
Актуальні питання діяльності банківської системи України обговорили на спільному засіданні Міжнародного трейд-клубу та Клубу банкірів
17 лютого 2016 р. в Посольстві Швейцарської Конфедерації в Україні відбулося спільне засідання Міжнародного трейд-клубу і Клубу банкірів на тему «Актуальні питання діяльності банківської системи і фінансового ринку України». Міжнародний трейд-клуб об'єднує керівників та працівників торгово-економічних відділів близько 60 посольств іноземних держав та міжнародних організацій, акредитованих в Україні. Тож все, що відбувається в економіці нашої держави, має для них дуже важливе значення, наголосила голова Ради Клубу банкірів Людмила Мостова. Без розуміння цих процесів та їх причинно-наслідкових зв’язків діяльність керівників економічних відділів і торговельних представників посольств, акредитованих в
Україні, не може бути успішною.
А посольство Швейцарської Конфедерації в Україні, як підкреслив виконуючий обов’язки Посла Швейцарської Конфедерації в Україні пан Крістоф Шпеті, невипадково стало місцем проведення засідання, -- враховуючи високий міжнародний авторитет діяльності швейцарських банків і стабільність швейцарського франка.
Перший заступник голови Комітету Верхової Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності М. Довбенко поділився з присутніми своїм баченням роботи вітчизняної банківської системи за нинішніх умов і розповів про законодавчу підтримку діяльності банкірів. Зокрема, у березні у Верховній Раді заплановано спеціальний тиждень для розгляду законопроектів, спрямованих на реформування вітчизняного фінансового і банківського сектора.
Радник міністра фінансів України Ю. Блащук детально проаналізувавши деякі аспекти діяльності банківської системи у середньостроковому періоді, зокрема макроекономічні показники, її сучасний ландшафт і неякісні активи банків, підкреслив, що вперше за роки незалежності України була розроблена і прийнята Стратегія розвитку державних банків і докладно розповів про неї.
Великий інтерес присутніх викликала доповідь п
редставника Інституту економіки та прогнозування НАНУ -- ст. н.с. відділу грошово-кредитних відносин, к.е.н. А. Шкляра "Валютний ринок в Україні: проблеми і виклики", виголошена англійською мовою ("Currency market in Ukraine: problems and challenges").
Загалом у засіданні взяли участь представники 22 посольств, що акредитовані в Україні, зокрема генеральний секретар Міжнародного Трейд-клубу В. Балясний, керівник торгово-економічного відділу Посольства Іспанії в Україні пан Хайме Рамон Фернандес Санчес, міністр-радник Посольства Аргентинської Республіки в Україні пан Херман Домінгес, перший секретар Посольства Республіки Індонезія пан Дату Путра Персада, перший секретар Посольства Республіки Польща пані Малгожата Гавін, радник-повірений з питань економіки, голова відділу з питань економіки Посольства Угорщини в Україні пан Андраш Кадар, почесний консул Австралії пан Ярослав Шипиленко, аташе Посольства Азербайджанської Республіки в Україні пан Табріз Гараєв, радник з економічних питань Посольства Румунії в Україні пан Адріан Мірон та інші.
Виконання НДР
Відділ моніторингових досліджень соціально-економічних трансформацій завершив роботу над виконанням наукового проекту «Соціокультурні виміри модернізації економіки України (2-й етап: Складові та механізми впливу на соціокультурні чинники економічної модернізації)». НДР виконана в рамках цільової комплексної програми наукових досліджень НАН України «Модернізація соціокультурної сфери в Європі та Україні». У роботі прослідковано особливості взаємозв’язку складових і механізмів впливу на соціокультурні чинники та самі ці чинники в контексті економічної модернізації; досліджено чинники формування сприятливих політичних установок та інституційної ефективності у вимірі політичної підтримки, проведено аналіз потенціалу соціальних інститутів та груп як рушіїв соціально-економічного розвитку; визначено чинники економічних складових модернізаційної ідеології, а також стратегії ефективного розвитку соціального капіталу для мобілізації спільнот в українському суспільстві; представлено механізми посилення модернізаційного потенціалу представників політичної еліти. На основі результатів дослідження розроблено комплекс практичних рекомендацій щодо дієвості соціокультурних чинників у контексті забезпечення інституційної ефективності, розвитку соціального капіталу та формування соціально відповідальних еліт. З результатами дослідження можна ознайомитись тут
Матеріали до парламентських слухань
Пропонуємо ознайомитися з інформаційно-аналітичними матеріалами, підготовленими ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» до парламентських слухань на тему «Стан дотримання прав внутрішньо переміщених осіб та громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території України, та на територій, не контрольованій українською владою в зоні проведення антитерористичної операції».
Макроекономічні перспективи структурних реформ в Україні
Відділ моделювання та прогнозування економічного розвитку закінчив НДР «Макроекономічні перспективи структурних реформ в Україні» (керівник — чл.-кор. НАНУ, доктор екон. наук, проф. М.І. Скрипниченко), яка виконувалась у межах дослідницьких проектів установ НАН України у галузі соціогуманітарних наук у 2015 році. За підсумками виконаного дослідження отримано наукові результати, що полягають у здійсненні оцінки впливу структурних реформ на динаміку і структуру розвитку вітчизняної економіки та обґрунтуванні напрямів вдосконалення їх змісту у секторному розрізі, а саме: визначено особливості розвитку економіки України відповідно реформ секторального характеру; здійснено кількісну та якісну оцінку змісту структурних реформ в Україні (з опрацюванням досвіду структурних реформ за країнами світу), виявлено їх вплив на структурні зрушення і темпи економічного зростання на період до 2020 року, обґрунтовано основні напрями ефективної державної політики щодо забезпечення реалізації структурних реформ в Україні за окремими секторами економіки (аграрний, енергетичний та житлово-комунальний сектори, транспортна інфраструктура, гуманітарна сфера, державне управління), частка яких у структурі ВВП становить майже 35%. З результатами дослідження можна ознайомитись тут
Державні та ринкові механізми оптимізації енергетичного балансу України
Сектор прогнозування розвитку ПЕК відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків у 2015 р. завершив НДР «Державні та ринкові механізми оптимізації енергетичного балансу України» у рамках наукового проекту «Оцінка стратегій довгострокового розвитку енергетики та економічна політика оптимізації енергетичного балансу України» (науковий керівник теми – завідувач сектора, канд. екон. наук Подолець Р.З.). На основі розроблених з використанням економіко-математичного моделювання кількісних та якісних оцінок стратегічних напрямів розвитку енергетичного сектору визначено основні управлінсько-адміністративні та ринкові механізми оптимізації енергетичного балансу України та запровадження стратегічного планування і управління в енергетиці. З результатами дослідження можна ознайомитись тут
Модернізація соціально-трудової сфери Донбасу: загрози та можливості
Відділ соціально-економічних проблем праці закінчив НДР «Модернізація соціально-трудової сфери Донбасу: загрози та можливості» (керівник -- канд. екон наук В.В.Близнюк), виконаної у межах дослідницьких проектів установ НАН України у галузі соціогуманітарних наук у 2015 році. За підсумками виконаного дослідження отримано наукові результати, що полягають у визначенні складових модернізації СТС Донбасу, формуванні його ймовірнісного сценарного прогнозу розвитку та обґрунтуванні методичних і практичних рекомендацій щодо удосконалення державної політики у напрямі зменшення соціальної напруги та пом’якшення наслідків економічної кризи; запропоновано План реформування СТС Донбасу, що ґрунтується на основі стратегічного бачення економічних перетворень і розвитку регіону на засадах структурної перебудови з урахуванням європейського досвіду структурної модернізації та диверсифікації економіки старопромислових регіонів. З результатами дослідження можна ознайомитись тут