Сайт перебуває на реконструкції. Просимо вибачити за тимчасові незручності.

Наші видання














Наші проєкти




Посилання




Наші партнери








Archive for квітня, 2021

Земельна реформа і права людини

Земля – це спільне багатство, яке продукує необхідні для виживання засоби: воду та їжу, місце проживання і ресурси для рекреації. Вона є гарантом збереження біорізноманіття, здоров’я, екологічної безпеки і місця для життєдіяльності. Вона нерухома, невідновлювана і невід’ємно пов’язана із людьми та живими спільнотами. Протягом усієї історії людстваземля розглядалася не лише як фактор виробництва, а й як унікальне соціальне благо для її власника. У 1940-х роках земельні реформи у багатьох країнах світу були зумовлені необхідністю відновити суспільну справедливість і права людини, зневажені політикою колоніалізму. Ці реформи, підтримувані сильною політичною волею, мали велику спільну мету — швидке скорочення масштабів бідності та нерівності, звільнення селян від політичної влади поміщиків та їхньої монополії на ринках землі, праці та капіталу. В наукових колах такі земельні трансформації мають назву егалітарна (перерозподільна) соціально орієнтована земельна реформа. З початку 1980-х років у багатьох країнах курс земельних реформ став змінюватися відповідно до проголошеної нової концепції земельних трансформацій: ринок — це найефективніший механізм розподілу землі та визначення ефективного власника. Перехід цей відбувався під зовнішнім тиском, тому що на міжнародній арені виокремилася значна частина країн (особливо серед країн, що розвиваються), які через тривалий економічний спад накопичили значні борги перед економічно розвиненими промисловими державами світу. Країни-боржники не могли отримати нових запозичень без підписання угоди з Міжнародним валютним фондом і Світовим банком щодо повернення боргів на основі тимчасової лібералізації ринку. Країнам-боржникам було запропоновано пакети програм, які передбачали абсолютну дерегуляцію ринків, у тому числі ринку землі. Два підходи до земельної реформи різняться їхніми цільовими установками. Егалітарна реформа основним пріоритетом визначає швидке зменшення масштабів бідності в сільській місцевості та розвиток здібностей набувачів землі для нарощення їхнього потенціалу для імплементації у загальносуспільний контекст. Ринково орієнтована земельна реформа ставить за мету економічну ефективність розподілу ресурсів на ринкових засадах, щоб забезпечити зростання орієнтованого на експорт сільського господарства. Іншими словами, в центрі егалітарного підходу — людина, а в центрі ринкового — економіка. Читайте більше у статті д.е.н., чл.-кор. НАН України, завідувачки відділу економіки і політики аграрних перетворень ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України”  О.М.Бородіної “Земельна реформа і права людини”, розміщеній на  сайті zn,ua  16.04.2021 р.

Continue Reading

Грошова глобалізація

Вийшла друком монографія д.е.н., головного наукового співробітника сектору міжнародних фінансових досліджень О.М. Шарова “Грошова глобалізація. Історіософський трактат з питань геоекономічного поширення грошових відносин”.  Монографія присвячена розгляду питання грошової глобалізації, яку автор визначає  як «загальноісторичну тенденцію розвитку грошей як економічної категорії в напрямі її інтернаціоналізації та перетворення на загальносвітовий (глобальний) еквівалент вартості усіх товарів унаслідок зникнення кордонів у процесі функціонування грошей». В роботі розглядаються геоекономічні аспекти грошової глобалізації – тобто поступове поширення грошових відносин і грошових систем по всіх континентах аж до завершення екстенсивної  фази грошової глобалізації. Подальший, інтенсивний її розвиток, на думку автора, визначатиметься докорінними змінами – як у формі грошей, так і суті самих грошових відносин. На багатому історичному матеріалі О.М. Шаров доводить, що грошова глобалізація, – включаючи такі явища, як поширення грошових відносин, універсалізація грошових систем, використання в національному обігу іноземної валюти, вільна конвертація валют та лібералізація міжнародного руху грошового капіталу, – створила необхідні передумови економічної глобалізації, яка, у свою чергу, виступила однією з рушійних сил процесу глобалізації загалом. Монографія рекомендується для використання у наукових дослідженнях та навчальному процесі і представляє інтерес для вчених-економістів, аспірантів та студентів відповідних спеціальностей, зокрема, «Фінанси та кредит», «Банківська справа», «Міжнародні економічні відносини» тощо. Зі змістом та фрагментами монографії можна ознайомитися тут

Continue Reading