Вітаємо Вас на порталі Інституту економіки та прогнозування Національної академії наук України

Наші видання














Наші проєкти




Посилання




Наші партнери










Archive for січня, 2022

Соціетальний вплив пандемії COVID-19

Шановні колеги! У рамках Меморандуму про співробітництво між ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» та Міжнародною асоціацією соціальної якості (International Association on Social Quality, Netherlands) керівництвом Асоціації люб’язно надано безкоштовний доступ до спеціального випуску «Міжнародного журналу соціальної якості» (Volume 11 (2021): Issue 1-2 (Dec 2021): Double Issue: The Societal Impact of the COVID-19 Pandemic).  Цей випуск присвячено вельми актуальній на сьогодні темі – дослідженню соціетального впливу пандемії COVID-19 та містить авторські статті на основі аналізу сучасних практик одинадцяти країн світу, у т.ч. Китаю, США, держав ЄС. Ознайомитися зі статтями спеціального випуску «Міжнародного журналу соціальної якості» можна за посиланням: https://www.berghahnjournals.com/view/journals/ijsq/11/1-2/ijsq.11.issue-1-2.xml

Continue Reading

Продовольча допомога в умовах обмеженості бюджетних ресурсів

У відповідь на ініціативу щодо запровадження в Україні цільової продовольчої підтримки для малозабезпечених верств населення науковці відділу економіки і політики аграрних перетворень ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” підготували свої пропозиції щодо продовольчої підтримки вразливих верств населення і розвитку фермерства в Україні, враховуючи міжнародний досвід. Вчені представили результати досліджень, де головну увагу акцентовано на засадничих принципах запровадження програм продовольчої допомоги в умовах обмеженості бюджетних ресурсів. За таких обставин важливо отримати найвищий рівень суспільної ефективності при мінімальних витратах. Науковці впевнені, що у вітчизняних умовах для цього слід поєднати вразливі групи споживачів і виробників, а саме надавати продовольчу допомогу малозабезпеченим громадянам для придбання свіжої плодоовочевої продукції у сімейних господарствах фермерського типу. Ці пропозиції передано для використання в роботі Офісу Президента України, Кабінету Міністрів України, комітетам Верховної Ради України з питань економічного розвитку, з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування. Більше інформації тут

Continue Reading

Формування підприємницького потенціалу – шлях до відновлення економіки

“…удосконалення навчальних планів та програм з урахуванням нових бізнес-викликів; використання ігрових інтерактивних методів навчання; запрошення представників бізнесу прочитати гостьові лекції для студентів та поділитися власним досвідом створення успішних стартапів; – стимулювання студентської активності, в т.ч. шляхом: створення можливостей для участі студентів в конкурсах для соціальних підприємців-початківців; допомоги у створенні власного бізнесу; – можливість співробітників університету протягом кількох років попрацювати в реальному секторі економіки зі збереженням основного місця роботи (посади); – залучення спеціалістів з бізнесу до дослідницької діяльності в університетах”. Це деякі з рекомендацій задля практичної орієнтованості освіти в Україні, адже  теоретичні знання мають трансформуватись у практичні навички, а навчання – підвищувати мотивацію до генерації нових ідей. Їх наводить у своєму блозі за 5 січня 2022 р. на ресурсі LB.ua к.е.н., науковий співробітник ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України” Ганна Яценко, розмірковуючи про один із шляхів відновлення економіки України після коронакризи. На думку професора бізнес-школи Айві К. Мейера та професора Китайсько-європейської міжнародної бізнес школи CEIBS Ш. Прашантам, оприлюднену в журналі «Огляд менеджменту і організації»,  «Підприємці відіграють ключову роль у відновленні економіки після значних втрат, спричинених пандемією COVID-19». Зважаючи на загальновідомий позитивний вплив підприємців на інноваційність країни, ця думка актуалізує для України питання: як заради активізації інноваційної діяльності в країні стимулювати розвиток підприємництва? Читайте більше у матеріалі Г. Яценко “Формування та реалізація підприємницького потенціалу для відновлення української економіки після коронакризи”.  

Continue Reading

Оголошення

З 11 по 13 січня 2022 року у форматі онлайн-візиту в ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” проводитиметься акредитаційна експертиза освітньо-наукової програми «Економіка». Програма акредитаційного “онлайн-візиту” – склад експертної групи Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти та розклад роботи експертної групи щодо проведення акредитаційної експертизи освітньо-наукової програми «Економіка»

Відкрита зустріч з експертною групою:  ЄДЕБО 43344  ДУ_Інститут економіки прогнозування НАНУ,  ОНП_051_Економіка

Час: 12 січня 2022, 14-00 початок – 14-45 закінчення (згідно з погодженою програмою візиту)

Підключитись до конференції  за вебпосиланням:

https://us02web.zoom.us/j/82146295420?pwd=Q09vVHlDM2FDYWhMbjUxUmVZUDU3Zz09

Ідентифікатор конференції: 821 4629 5420

Пароль: 2022

Відповідальний за технічний супровід цих дистанційних зустрічей та допомогу при потребі, а також технічну модерацію  керівник ЕГ  В. Маргасова 

День 2: ЄДЕБО 43344 ДУ_Інститут економіки прогнозування НАНУ, 
ОНП_051_Економіка
Час: 12 січня 2022 09:00 AM Київ

Підключитись до конференції за вебпосиланням:

 https://us02web.zoom.us/j/82099362802?pwd=aithWTl3UzBXRHNsc1Vmd0E0RDhmUT09

Ідентифікатор конференції: 820 9936 2802

Пароль: 2022

Continue Reading

Науковці Інституту у пошуку шляхів протидії змінам клімату

На останньому в 2021 році засіданні Вченої ради ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” було заслухано доповідь “Про участь співробітників Інституту економіки та прогнозування НАН України на 26-ій сесії Конференції Сторін Рамкової конвенції Організації Об’єднаних Націй про зміну клімату” . Конференція СОР26 відбулася у Глазго наприкінці жовтня – на початку листопада 2022 р., у ній взяли участь співробітники сектору прогнозування розвитку паливно-енергетичного комплексу ІЕПр   – завідувач сектору, к. е.н. Р.З.  Подолець та провідний науковий співробітник, к.т. н. О. А. Дячук. Понад десять років – починаючи з 2010 р. – науковці сектору прогнозування розвитку паливно-енергетичного комплексу Інституту економіки та прогнозування НАН України займаються дослідженнями, спрямованими на пошук оптимальних шляхів протидії змінам клімату. Зокрема, оновлений НВВ України, представлений  на одному із найважливіших офіційних заходів України в межах СОР26 – «Дорожня карта оновленого НВВ України – шлях декарбонізації економіки та підвищення її кліматичної стійкості», який організували Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України і Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР) , підготовлено саме на основі результатів досліджень співробітників Інституту економіки та прогнозування НАН України як лідера міжнародного консорціуму в межах трирічного проєкту ЄБРР «Підтримка Уряду України щодо оновлення національно визначеного внеску». На цьому заході представники Інституту, Міністерства та Програми системного аналізу енергетичних технологій Міжнародного енергетичного агентства (IEA ETSAP) досягли згоди щодо ініціювання процедури набуття Україною повноцінного членства у програмі IEA ETSAP, спрямованій на посилення національного потенціалу зі стратегічного аналізу і планування розвитку у сфері енергетики та клімату, зокрема з використанням прикладних математичних моделей типу TIMES. Передбачається, що обов’язок представляти Україну у програмі IEA ETSAP буде покладено на Інститут економіки та прогнозування НАН України, адже його науковці понад 15 років тому розробили і постійно використовують модель TIMES-Україна, а також активно співпрацюють із представниками ETSAP та іншими користувачами моделей TIMES. Разом з іншими представниками офіційної української делегації науковці Інституту економіки та прогнозування НАН України взяли участь у переговорах із Міжнародною асоціацією торгівлі викидами (IETA) та ЄБРР із питань фінансування заходів щодо скорочення викидів ПГ, які виходять за межі переліку заходів реалізації оновленого НВВ до 2030 року. Україна готова брати участь у міжнародних ринках вуглецю, а іноземні інвестори та компанії – співпрацювати з українськими компаніями в межах державних програм. Проте для цього уряд України має розробити відповідну програму (план), котра відображатиме модельні розрахунки як обсягів скорочення викидів ПГ, що їх планується досягти відповідно до оновленого НВВ, так і потенціал скорочення понад ці обсяги. Тут досвід науковців Інституту у розробленні й використанні моделі TIMES-Україна може стати дуже корисним і вагомим. Потенційна можливість для України 2025 року  прийняти чергову сесію Конференції Сторін Рамкової конвенції Організації Об’єднаних Націй актуалізує новий виток досліджень науковців Інституту. Більше інформації тут

Continue Reading
-->