Звернення ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
В Україні війна. Її розв’язала Росія. «Русский мир» приніс нашому народові горе, смерть та розруху. Він намагається стерти з землі переважно російськомовні Харків, Суми і Маріуполь. Залишає на своєму шляху знищені села Слобожанщини, Чернігівщини та Київщини. Руки загарбників у крові невинних дітей. Цьому немає і ніколи не буде жодного виправдання.
Окупантів словами не зупинити, але мовчати не можна.
Ми звертаємся зі словами вдячності до наших захисників-військових, добровольців тероборони, добробатівців, волонтерів, мільйонів наших співвітчизників, які щодня роблять все, щоб забезпечити нас світлом, теплом та їжею.
Ми дякуємо всьому світові, який встав на захист наших прав та свобод. Ми ніколи не забудемо іноземних добровольців, які ризикують життям, захищаючи наші родини. Ми цінуємо підтримку міжнародної наукової спільноти. Ми чуємо при цьому і голоси російських громадян, але нас продовжують вбивати. Щодня. Щоночі. Жінок, дітей, старих та немічних людей.
Нас вбивають за те, що ми не хочемо «русского мира». За те, що ми захищаємо свою землю. За наш європейський вибір. За наше майбутнє.
Гармати змінюють та надають страшного сенсу взаємовідносинам історичних сусідів. Їх жнива – десятки тисяч вбитих та скалічених, мільйони біженців, знищені міста та села, зруйновані мости, спотворені долі.
Це – не наш вибір. Це – вибір країни-агресора. Але ми вистоїмо. Ми повернемося до нормального життя, до звичайних людських відносин. Ми змусимо нас поважати. І це відбудеться тим скоріше, чим міцнішими будуть всі ті, для кого життя кожної людини є дивом, а не «тріскою при рубанні дров».
Державне благословення вбивства – важкий морок середньовіччя. Весь світ бачить, як він опускається на Росію. Це – безвихідь. Щоб остаточно не потрапити до неї, треба зупинитися. Це перше, що треба зробити, щоб не перетворитися на вічного ізгоя, який всім заздрить, всім погрожує і всіх жахається.
Безумовна зупинка вогню та перемовини – перший крок від цієї прірви. Його треба робити негайно. Заради тих, чиї життя ще можна зберегти. Заради припинення цієї божевільної війни. Заради всіх тих, хто ще може після неї народитися.
21 грудня 2023 р. в ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАНУ» відбулось засідання Клубу банкірів на тему «Економіка України 2024: в ракурсі підсумків 2022–2023 років». Відкриваючи засідання, голова Клубу банкірів Людмила Мостова наголосила, що запропонована тема покликана посприяти виокремленню особливостей роботи банківської системи України у 2022–2023 рр. і, з огляду на це, визначити перспективи й обмеження її розвитку та впливу на економічне зростання в наступному році.
Відкриваючи дискусію, директор Інституту, академік Валерій Геєць наголосив на ключових маркерах економіки України воєнного стану, підкресливши, що 2023 рік завершується з показниками економічного зростання. Найбільший прибуток як суб’єкт господарювання отримала банківська система – за 9 місяців 2023 року банки отримали 109,9 млрд грн чистого прибутку. Основне питання, яке потрібно вирішити, яким чином держава може стимулювати банки спрямувати ці кошти на кредитування економіки для економічного відновлення. Ще одне ключове питання стоятиме на порядку денному для України у 2024 р. – узгодження позицій з ЄС на шляху до спільного політичного та економічного простору з метою поступової інтеграції в єдиний ринок та врешті вступу України до ЄС.
Заступник директора Інституту економіки та прогнозування НАН України, член-кореспондент НАН України Сергій Кораблін зупинився на особливостях міжнародної практики визнання та компенсації збитків, нанесених під час воєнних дій. Зокрема, Компенсаційної комісії ООН, яка функціонувала понад 30 років з метою розгляду позовів від осіб, які постраждали внаслідок війни, розв’язаної Іраком проти Кувейту. Зазначена комісія задовольнила 1,5 млн таких позовів із 2,67 млн отриманих. При цьому загальний обсяг компенсацій (52,4 млрд дол. США) становив лише 15% від загальної величини поданих позовів (352,5 млрд дол. США).
Враховуючи поточну роботу щодо створення у м. Гаага Міжнародного реєстру збитків, завданих Україні, є всі підстави вважати, що принципи визнання та майбутньої компенсації відвідних збитків мало відрізнятимуться від тих, що застосовувала Компенсаційна комісія ООН. Це, з одного боку, обумовлює необхідність інформування постраждалих резидентів України та коректної підготовки ними власних позовів, а з іншого, – порушує питання щодо швидкості розгляду та можливих обсягів задоволення останніх. У цьому сенсі сподівання вітчизняних урядовців на ледь не автоматичне задоволення всіх майбутніх компенсаційних вимог видається більш ніж оптимістичними. Внаслідок цього занадто перевищеними здаються й очікування щодо (швидкого) відшкодування Україні сотень мільярдів доларів США та їхнього використання для найскорішого відновлення національної економіки.
Академік НАН України, президент ДННУ «Академія
фінансового управління» Тетяна Єфименко у своєму виступі розкрила особливості
взаємодії України з міжнародними фінансовими організаціями і підкреслила, що в
цьому аспекті відновлення банківського кредитування є винятково важливим. Саме тому
питання державної програми «5–7–9» входить до одного із структурних маяків
співпраці з МВФ.
Огляд сучасної динаміки та структурних особливостей ринку банківського кредитування України, його порівняння з сегментом небанківських кредитних установ та загальноєвропейськими трендами зробив д.е.н. Євген Бублик, зазначивши, що стагнація банківського кредитування має тривалі системні передумови і їх подолання вимагає комплексного вирішення заходами монетарної, пруденційної та фіскальної політики.
Детальний аналіз причин відходу банків від кредитування економіки представила науковий співробітник відділу грошово-кредитних відносин Валентина Гаркавенко. Вона докладно продемонструвала прояви структурно-функціональної деформації активних операцій банків, відзначила роль депозитних сертифікатів та ОВДП у зміні інтересів і доходів банків, зокрема державних. Як пропозиції було відзначено напрями зменшення витрат державного бюджету на обслуговування внутрішнього державного боргу та стимули повернення банків до кредитування економіки.
Науковий
співробітник відділу грошово-кредитних відносин, к.е.н. Юлія Шаповал зазначила, що хоча державна програма «5–7–9»
залишається рушійною силою банківського кредитування, однак її недоліком залишається мала частка (15%) реципієнтів малого
середнього бізнесу, які не належать до великих бізнесових груп. Тобто необхідне
удосконалення програми «5–7–9» у напрямі зміни акцентів у частині контролю реципієнтів, щоб кошти
платників податків витрачалися більш ефективно.
Старший науковий співробітник відділу моделювання
та прогнозування економічного розвитку, к.е.н. Сергій Швець на основі оригінальних обрахунків взаємозв’язку
грошової маси, державного боргу та економічного зростання наочно
продемонстрував критичність державних видатків для підтримки економіки.
В обговоренні ключових питань, поставлених
доповідачами, взяли участь члени Клубу банкірів та
його гості. Зокрема, виступили заступник голови Ради Клубу банкірів Сергій Волков; директор департаменту
фінансів Фонду державного майна України Тетяна
Сисоєва; д.е.н., головний консультант Національного інституту стратегічних
досліджень Дмитро Гладких; к.е.н.,
радник голови Правління Укргазбанку Владислав
Кравець; к.е.н., ексзаступник голови Правління НБУ Борис Марков,
провідний науковий співробітник ДННУ «Академія фінансового управління» Анатолій Дробязко.
Підсумовуючи результати засідання, Сергій Кораблін висловив щиру вдячність доповідачам та учасникам за конструктивну та фахову дискусію щодо обмежень та перспектив розвитку економіки України в наступному році, підкреслив важливість таких зустрічей та побажав Україні миру, Перемоги та процвітання.
Наукові співробітники відділу промислової політики ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» долучилися до активної участі у консультуванні та підтримці органів державної влади та органів місцевого самоврядування у реалізації завдань у сфері стратегічного планування соціально-економічного розвитку, поставлених Постановами Кабінету Міністрів України № 816 «Деякі питання розроблення регіональних стратегій розвитку і планів заходів з їх реалізації та проведення моніторингу реалізації зазначених стратегій і планів заходів» та № 817 «Деякі питання розроблення Державної стратегії регіонального розвитку України і плану заходів з її реалізації та проведення моніторингу реалізації зазначених Стратегії і плану заходів» від 4 серпня 2023 р. Упродовж IV кварталу 2023 р. вони ініціювали проведення низки заходів щодо аналітичної та методичної підтримки місцевих органів виконавчої влади.
24 жовтня 2023 р. фахівці відділу промислової політики – завідувачка відділу д.е.н., професор Людмила Дейнеко, старші наукові співробітники д.е.н., доцент Оксана Кушніренко, д.е.н., доцент Олена Ципліцька, к.е.н. Наталія Гахович, науковий співробітник к.е.н. Лілія Венгер – провели фокус-групу за участю представників бізнес-асоціацій, регіональних органів влади, територіальних громад, ЗВО, наукових установ та громадських організацій в рамках проєкту «Сприяння підвищенню спроможності регіональних органів влади у формуванні стратегії повоєнного відновлення та розвитку промисловості (на прикладі Київської області)» та відповідно до проєкту “Підтримка України у відбудові та відновленні”, компонент якого впроваджується Київською школою економіки та фінансується Європейським Союзом.
А 24 листопада 2023 року фахівці відділу Людмила Дейнеко, Оксана Кушніренко та Олена Ципліцька провели воркшоп із впровадження європейських практик у стратегічне планування місцевого розвитку. У ньому взяли участь державні службовці Київської обласної військової адміністрації та представники територіальних громад Київської області – Бородянської, Білоцерківської, Яготинської, Ірпінської, Боярської, Великодимерської, Феодосіївської, Володарської, Таращанської, а також інших регіонів України – Івано-Франківської, Львівської, Запорізької, Вінницької, Чернігівської областей, закладів вищої освіти, наукових установ, організацій громадянського суспільства, підприємців.
19 грудня 2023 року Людмила Дейнеко, Оксана Кушніренко, Олена Ципліцька взяли участь у воркшопі Департаменту економіки КОВА для економічних лідерів громад«Місія відновлення. Виклики та перспективи» у м. Буча та виступили з доповіддю «Особливості стратегування розвитку територіальних громад в умовах воєнного стану».
Для забезпечення методологічної підтримки представників місцевих органів виконавчої влади та громад Людмила Дейнеко, Оксана Кушніренко, Олена Ципліцька та Наталія Гахович підготували наочне керівництво «Рекомендації щодо використання сучасних методів стратегування регіонального розвитку в умовах воєнного стану та високого рівня невизначеності». У ньому розкрито, як громадам працювати в умовах високого ступеня невизначеності, а також надано методичні рекомендації, як висвітлити в стратегіях питання, передбачені до включення Постановою КМУ №816, – такі як оцінка гендерного впливу, екологічно збалансований розвиток, врахування інтересів стейкхолдерів та бенефіціарів, участь громадськості у розробленні стратегічного плану, а також як імплементувати принципи сталого розвитку, європейського «подвійного» переходу у стратегічні плани, зважаючи на активну фазу євроінтеграції України.
Посібник було представлено на зазначених вище заходах.
Науковці Державної установи «Інститут економіки та прогнозування НАН України» взяли участь у роботі П'ятнадцятої сесії Комітету з інноваційної діяльності, конкурентоспроможності та державно-приватного партнерства Європейської економічної комісії ООН (ЄЕК ООН), що відбулася у Женеві (Швейцарія), 22–23 листопада 2023 року.
Захід пройшов у змішаному (онлайн та офлайн)
форматі за участю представників понад 40 країн Європи, Південного Кавказу та
Центральної Азії, США, Ізраїлю.
Україну, крім співробітників дипломатичної місії нашої країни в ООН у Женеві та працівників МОН, представляли співробітники Національної академії наук України, зокрема, директор Інституту економіки та прогнозування НАН України академік НАНУ Валерій Геєць (онлайн) та завідувач відділу інноваційної політики, економіки та організації високих технологій Інституту економіки та прогнозування НАН України член-кореспондент НАН України Ігор Єгоров (офлайн). Ігор Єгоров багато років регулярно співпрацює із Комітетом з інноваційної діяльності, конкурентоспроможності та державно-приватного партнерства як експерт.
Комітет розглянув та обговорив цілу низку питань, зокрема звіт про діяльність за попередній рік, результати роботи і проведені після Чотирнадцятої сесії, що відбулася в 2022 р., заходи та узгодив міжсесійний план дій, які проводитимуться до наступної, Шістнадцятої сесії Комітету у 2024 р.
Інститутом економіки та прогнозування Національної академії наук України у партнерстві з глобальною ініціативою Net Zero World Initiative було розроблено детальні сценарії моделювання та політичні заходи для просування завдань відновлення та декарбонізації енергетики України. Результатом спільного дослідження є звіт «Дорожня карта чистої енергії: від реконструкції до декарбонізації в Україні».
Дослідження показує переваги впровадження шляхів досягнення нетто-нульових викидів парникових газів в енергетиці до 2050 року для розвитку кліматично нейтральної економіки в Україні. Сценарії нетто-нульових викидів парникових газів показують, як Україна може досягнути енергетичної незалежності за рахунок внутрішнього виробництва вуглецево-нейтральнихенергетичних ресурсів і стати зеленим енергетичним хабом Європи.
На черговому засіданні Антикризового штабу стійкості
економіки в умовах воєнного стану в Українському союзі промисловців і
підприємців 27 вересня 2023 р. з
доповіддю про забезпечення пріоритетного розвитку переробної промисловості у
відновленні України та подоланні наслідків повномасштабного російського
вторгнення виступила завідувачка відділу промислової політики ДУ “Інститут
економіки та прогнозування НАН України” доктор економічних наук, професор Л.В. Дейнеко.
У доповіді наголошувалося на необхідності посилення
уваги до просторового аспекту повоєнної відбудови переробної промисловості, адже
одним із наслідків війни є поглиблення
регіональної асиметрії розвитку переробної промисловості та стрімкі й разючі
зрушення в галузевій структурі, спровоковані як фізичним руйнуванням
підприємств промислової інфраструктури, окупацією територій, міграцією
населення у західні регіони й за кордон, логістичними перепонами, так і почасти
релокацією бізнесу, а також розірванням зв’язків із країнами-агресорами.
На
нараді в Генеральному консульстві України в Неаполі, що відбулася 16 травня
2023 р., було підведено підсумки співробітництва між Інститутом економіки та
прогнозування НАН України (ІЕП) та Італійським інститутом майбутнього
(ІІМ) , угоду про співпрацю між якими було підписано в Неаполі за сприяння
Генерального консульства України рік тому. В нараді взяли участь
Генеральний консул України в Неаполі Максим Коваленко, віце-президент та
співзасновник ІІМ док. Даніела Порпілья, директор ІІМ з міжнародних
питань Вінценто Торре та радник директора ІЕП, головний науковий співробітник
сектору державних фінансів, професор Олександр Шаров.
Було відзначено, що за минулий рік cторонам вдалося не просто провести низку міжнародних конференцій та нарад, але й знайти шляхи практичної реалізації своїх розробок.
Сторони домовилися про подальшу спільну роботу з метою ідентифікації конкретних потреб для відродження економіки України та можливостей італійського бізнесу щодо їх задоволення і подальшої співпраці.
На засідання Ради з питань розвитку сільського господарства та сільських територій при Президентові Республіки Польща, що відбулося 21 червня 2022 р. за ініціативи Польської академії наук було запрошено завідувачку відділу економіки та політики аграрних перетворень ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України”, члена-кореспондента НАН України, професора О.М. Бородіну. Вона представила результати досліджень відділу у своїй доповіді “Сільське господарство України у стані війни: уроки для суспільства та політиків”. Метою зустрічі стало ознайомлення присутніх із проблемами українського агропродовольчого сектора у зв'язку з російською агресією для відпрацювання спільних рішень з урахуванням потенціалу польського сільського господарства, а також розроблення пропозицій щодо формування нової євроорієнтованої агропродовольчої системи України в період післявоєнної відбудови з урахуванням досвіду євроінтеграції польського сільського господарства.
Польську сторону на засіданні представляли виробники сільськогосподарської продукції Польщі, співробітники Міністерства сільського господарства та сільського розвитку (MARD), співробітники Міністерства закордонних справ (МЗС), науковці Інституту сільського та аграрного розвитку Польської академії наук (IRWiR PAN), представники офісу Президента Польщі. Українську сторону – професор Олена Бородіна, президент ГО «Асоціація фермерів і приватних землевласників України», голова фермерського господарства «Юлія» Віктор Гончаренко, перший віце-президент ГО «Асоціація фермерів і приватних землевласників України», голова фермерського господарства «Геркулес» Віктор Шеремета.
Голова Ради з питань розвитку сільського господарства та сільських територій при Президентові Республіки Польща, ексміністр сільського господарства і села Польщі Ян Кшиштоф Ардановський подякував Польській академії наук, директору Інституту аграрного і сільського розвитку (IRWiR PAN) Моніці Станни за ініціативу організації зустрічі з представниками української науки та громадянського суспільства. Міністр висловив солідарність з українським народом, який зараз зазнає величезних людських та економічних страждань і втрат. Я.К. Ардановський заявив про готовність підтримувати дрібнотоварне сільськогосподарське виробництво і запевнив у готовності до двосторонньої співпраці з українськими фермерами, зауваживши про необхідність встановлення на цій основі довгострокового політичного партнерства та економічних зв’язків.
Звернення директора Інституту економіки та прогнозуванняНАН України академіка НАН України Валерія Гейця до закордонних колег із пропозицією щодо широкої співпраці продовжує привертати увагу потенційних партнерів. Після позитивного рішення італійських вчених-футурологів стосовно спільних досліджень, у тому числі підготовки Програми економічного повоєнного відродження України (http://ief.org.ua/?p=12190), наміри стосовно підтримки цього проєкту висловили представники ділових кіл.
Зокрема, керівництво Міжнародного центру з питань створення зелених робочих місць та сталого розвитку (GJASD International, Швейцарія, представник інституту – див.: https://www.gjasd.org) звернулося з пропозицією надання такої підтримки до Женевськoï торгово-промисловoï палати (Chambre de commerce, d'industrie et des services de Genève – https://www.ccig.ch), Генеральний директор якої, пан Вінсент Субіліа (Vincent Subilia), висловив свою зацікавленість у такій співпраці і запропонував провести у липні спеціальну зустріч з керівництвом GJASD International для обговорення ïx участі у світлі рішень Міжнародної конференції з питань відновлення України, яку буде проведено в м. Лугано (4–5 липня 2022 року, Швейцарія (https://interfax.com.ua/news/general/834202.html).
Враховуючи високий авторитет Женевськoï торгово-промисловoï палати (що наступного року виступатиме співорганізаторрм Всесвітнього форуму торговельних палат), така підтримка може відіграти велику роль у забезпеченні солідарності міжнародного бізнесу для повоєнного відновлення економіки України. Особливого значення ця підтримка набуває з урахуванням ініціативи Президента Швейцарської Конфідерації Ігнаціо Кассіса стосовно проведення вже зазначенoï вище Міжнародної конференції з питань відновлення України.
На цьому наголошувалося під час ділової зустрічі з президентом-засновником Aналітичного центру геополітики Князівства Лiхтенштейн (GIS), Князем Ліхтенштейну Мікаелом (HSH Prince Michael von und zu Liechtenstein), який особисто постійно надає аналітичні коментарі стосовно ситуації в Україні - Ukraine in focus – GIS Reports (gisreportsonline.com).
11 травня 2022 року Інститут економіки та прогнозування НАН України та Італійський інститут майбутнього (м. Неаполь) підписали Меморандум про співробітництво. Документи сторони підписували паралельно в Києві та Неаполі у режимі Zoom-конференції. У Неаполі українську сторону представили представники консульства України, Інституту економіки та прогнозування, а також волонтерської організації, яка опікується наданням допомоги українським біженцям.
Керівники обох інститутів – академік НАН України Валерій Геєць та професор Роберто Паура (Roberto Paura) перед підписанням Меморандуму висловили впевненість у перемозі у війні, що триває в Україні, та підкреслили важливість своєчасної підготовки до повоєнного відродження України з урахуванням її нового місця у майбутній світовій системі.
Меморандум передбачає широкий спектр заходів, щодо яких обидві наукові організації можуть тісно співпрацювати. Зокрема, йдеться про підготовку спільного дослідження політико-економічних наслідків війни проти України як для України, так і для Європейського Союзу та світу загалом. Таке дослідження може стати складовою частиною загального проєкту економічного відродження України.
Генеральний консул України в Неаполі Максим Коваленко у своєму виступі розповів про наявні ділові україно-італійські зв'язки, в тому числі в галузі освіти та науки і підтвердив повну підтримку їх розвитку з боку українських дипломатів. У виступі було наголошено на значенні таких партнерських відносин для просування євроінтеграційних прагнень України. Окремо М. Коваленко підкреслив, що справжнім скарбом України є її народ, який з упевненістю дивиться у своє та загальноєвропейське світле майбутнє. Генеральний консул зазначив про конкретні напрями співпраці, які завжди можуть знати необхідну дипломатичну підтримку.
Сторони підписали окремі примірники Меморандуму (який після цього набрав чинності), зі сподіваннями на обмін цими документами при особистій зустрічі у мирному майбутньому.
Координаторами спільних заходів призначені заступник керівника Італійського інституту майбутнього з питань міжнародного співробітництва Вінченцо Торре (Vincenzo Torre) та заступник директора Інституту економіки та прогнозування, член-кореспондент НАН України Сергій Кораблін.
До співпраці між інститутами долучився також науковий “Журнал європейської економіки” (Тернопіль), де часто публікуються статті вчених Інституту економіки та прогнозування НАН України, а також вони є членами редакційної колегії. Нині ж головний редактор журналу професор Євген Савельєв оголосив про включення до складу редакційної колегії також італійського вченого, керівника Центру європейських досліджень Італійського інституту майбутнього, доктора Адріано Козоліно (Adriano Cozzolino). Зі свого боку А. Козоліно висловив впевненість у тому, що така тісна співпраця трьох установ сприятиме підвищенню рівня знайомства обізнаності наукових спільнот наших країн щодо досліджень та напрацювань кожної сторони.
Представниця волонтерів, менеджер із міжкультурного спілкування І. Шешньова підкреслила, що українські та італійські волонтери сьогодні докладають усіх зусиль не тільки задля прийому та розміщення українських біженців, а і сприяють встановленню двосторонніх зв’язків, спрямованих на позитивні результати у майбутньому.
Також співробітники обох наукових
установ обмінялися думками стосовно конкретних напрямів співпраці.
У заключному слові координатори заходу – В. Торре та О. Шаров – подякували усім присутнім за продуктивну співпрацю і висловили сподівання щодо того, що вже найближчим часом рамкові умови Меморандуму наповнять конкретні дії.
15 лютого 2022 року в ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” за ініціативою сектору міжнародних фінансових досліджень інституту у форматі Zoom-конференції зустрілися представниці Африканської жіночої мережі агробізнесу AWAN Afrika, науковці, викладачі університетів, де навчаються студенти з африканських країн, політичні діячі, провідні фінансові експерти. Темою обговорення став досвідAWAN Afrikaв організації фінансової системи для сталого розвитку у рамках досліджень науковців сектору з метою вироблення рекомендацій для керівних органів України.
Модератор конференції, д.е.н., професор, завідувачка сектору міжнародних фінансових досліджень ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” Олена Борзенко ознайомила з профілем інституту та провідними напрямами досліджень.
Директор AWAN Afrika, докторка Беатрис Гакуба у своїй доповіді «Бізнес-аспекти фінансової системи для сталого розвитку» («Business aspects of the financial system of Sustainable Development») підняла питання фінансової підтримки постачальників і субпостачальників унаслідок зниження попиту та проблеми з доступом до ринків. AWAN Afrika підтримує фермерів, щоб вони мали можливість за потреби перепрофілювати своє виробництво, аби пережити періоди зниження попиту. Проблеми щодо диверсифікації ланцюгів поставок та залучення нових працівників/постачальників у рамках мережі вирішуються швидко і з дотриманням етичних норм, зобов’язання перед постачальниками та працівниками виконуються завдяки швидким механізмам оплати. Організація дбає про безпеку зайнятих у бізнесах, особливо тих, хто працює на фабриках і фермах, де є проблеми із соціальним дистанціюванням. Наразі AWAN Afrika вирішує питання негативного впливу на жінок-працівниць наслідків пандемії COVID-19, що призвели до безробіття.
Доктор Беатрис Гакуба підкреслила, що бізнес потребує гнучкої фінансової політики, позик із дуже низькою відсотковою ставкою. Щоб відновити постачання для середнього бізнесу, малому бізнесу та неформально зайнятим потрібні гранти. Наразі, коли заходи проти COVID-19, уведені урядами Африки, було пом’якшено, жінки-агропідприємці зіткнулись із відсутністю фінансової підтримки своєї діяльності або для відродження бізнесу.
Завідувачка відділу економіки і політики аграрних перетворень ДУ “Інституту економіки та прогнозування НАН України”, член-кореспондент НАН України професор Олена Бородіна окреслила сучасні світові тенденції в аграрній політиці країн світу, зокрема України та країн Африки, та їх вплив на сільське господарство, презентувала тематику роботи відділу та основні напрями досліджень.
Важливість Африканського континенту для провідних країн світу обумовлюється як політичними, так і економічними інтересами, – відзначив Повноважний Посол у Туніській Республіці Володимир Хоманець. Попри те, що на сьогодні Африка все ще залишається не надто інтегрованою у глобальну економіку, а її роль у світовій торгівлі вимірюється кількома відсотками, все ж як суб’єкт світової економіки цей континент має велике майбутнє.
Головний науковий співробітник сектору міжнародних фінансових досліджень ДУ “Інституту економіки та прогнозування НАН України”, д.е.н. професор Олександр Шаров підтвердив наявність багатьох точок дотику щодо інтересів України з країнами континенту. Науковець підкреслив, що співробітництво з країнами Африки має для України велике значення не тільки в рамках двосторонніх відносин, а й з огляду на євроінтеграційні пріоритети України, оскільки існує багато можливостей здійснення спільних проєктів у Африці разом із нашими європейськими партнерами.
Питання створення т. зв. сталої фінансової системи, – зауважив професор Олександр Шаров, – про досвід якої на прикладі африканських країн розповіла Беатрис Гакуба, ретельно вивчаються науковцями сектору міжнародних фінансових досліджень Інституту економіки та прогнозування НАН України і невдовзі результати досліджень буде спрямовано до Національного банку України та інших відповідних державних органів. Без сумніву, при підготовці цих аналітичних матеріалів буде використано і досвід африканських партнерів, що створює підґрунтя для подальшої співпраці.