Звернення ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
В Україні війна. Її розв’язала Росія. «Русский мир» приніс нашому народові горе, смерть та розруху. Він намагається стерти з землі переважно російськомовні Харків, Суми і Маріуполь. Залишає на своєму шляху знищені села Слобожанщини, Чернігівщини та Київщини. Руки загарбників у крові невинних дітей. Цьому немає і ніколи не буде жодного виправдання.
Окупантів словами не зупинити, але мовчати не можна.
Ми звертаємся зі словами вдячності до наших захисників-військових, добровольців тероборони, добробатівців, волонтерів, мільйонів наших співвітчизників, які щодня роблять все, щоб забезпечити нас світлом, теплом та їжею.
Ми дякуємо всьому світові, який встав на захист наших прав та свобод. Ми ніколи не забудемо іноземних добровольців, які ризикують життям, захищаючи наші родини. Ми цінуємо підтримку міжнародної наукової спільноти. Ми чуємо при цьому і голоси російських громадян, але нас продовжують вбивати. Щодня. Щоночі. Жінок, дітей, старих та немічних людей.
Нас вбивають за те, що ми не хочемо «русского мира». За те, що ми захищаємо свою землю. За наш європейський вибір. За наше майбутнє.
Гармати змінюють та надають страшного сенсу взаємовідносинам історичних сусідів. Їх жнива – десятки тисяч вбитих та скалічених, мільйони біженців, знищені міста та села, зруйновані мости, спотворені долі.
Це – не наш вибір. Це – вибір країни-агресора. Але ми вистоїмо. Ми повернемося до нормального життя, до звичайних людських відносин. Ми змусимо нас поважати. І це відбудеться тим скоріше, чим міцнішими будуть всі ті, для кого життя кожної людини є дивом, а не «тріскою при рубанні дров».
Державне благословення вбивства – важкий морок середньовіччя. Весь світ бачить, як він опускається на Росію. Це – безвихідь. Щоб остаточно не потрапити до неї, треба зупинитися. Це перше, що треба зробити, щоб не перетворитися на вічного ізгоя, який всім заздрить, всім погрожує і всіх жахається.
Безумовна зупинка вогню та перемовини – перший крок від цієї прірви. Його треба робити негайно. Заради тих, чиї життя ще можна зберегти. Заради припинення цієї божевільної війни. Заради всіх тих, хто ще може після неї народитися.
ОСТАНОВИТЬ ВОЙНУ!
Обращение ДУ «Институт экономики и прогнозирования НАН Украины»
В Украине война. Ее развязала Россия. «Русский мир» принес нашему народу горе, смерть и разруху. Он пытается стереть с лица земли преимущественно русскоязычные Харьков, Сумы и Мариуполь. Оставляет на своем пути уничтоженные села Слобожанщины, Черниговщины и Киевщины. Руки захватчиков в крови невинных детей. Этому нет и никогда не будет никакого оправдания. Оккупантов не остановить словами, но молчать нельзя.
Мы обращаемся со словами благодарности к нашим защитникам-военным, добровольцам теробороны, добробатовцам, волонтерам, миллионам наших соотечественников, ежедневно обеспечивающих нас светом, теплом и едой.
Мы благодарим весь мир, который встал на защиту наших прав и свобод. Мы никогда не забудем иностранных добровольцев, которые рискуют жизнью, защищая наши семьи. Мы ценим поддержку международного научного сообщества. Мы слышим при этом и голоса русских граждан, но нас продолжают убивать. Ежедневно. Каждую ночь. Женщин, детей, стариков и немощных.
Нас убивают за то, что мы не хотим «русского мира». За то, что мы защищаем свою землю. За наш европейский выбор. За наше будущее.
Пушки меняют и придают страшный смысл взаимоотношениям исторических соседей. Их жатва – десятки тысяч убитых и искалеченных, миллионы беженцев, уничтоженные города и села, разрушенные мосты, искореженные судьбы.
Это – не наш выбор. Это – выбор страны-агрессора. Но мы выстоим. Мы вернемся к нормальной жизни, к обычным человеческим отношениям. Мы заставим нас уважать. И это случится тем скорее, чем более стойкими будут все те, для кого жизнь каждого человека – чудо, а не «щепка при рубке дров».
Государственное благословение убийства – тяжелый мрак средневековья. Весь мир видит, как он поглощает Россию. Это – тупик. Чтобы в нем не застрять бесповоротно, нужно остановиться. Это первое, что нужно сделать, чтобы не превратиться в вечного изгоя, который всем завидует, всем угрожает и во всех видит врагов.
Безусловная остановка огня и переговоры – первый шаг от края пропасти. Его нужно делать немедленно. Ради тех, чьи жизни еще можно сохранить. Ради прекращения этой безумной войны. Ради всех тех, кто еще может после нее родиться.
STOP THE WAR!
Address of the Institute for Economics and Forecasting of the National Academy of Sciences of Ukraine
There is a war in Ukraine. This war was started by Russia. “Russian World” has brought our people grief, death and destruction. This “World” is trying to wipe out mostly Russian-speaking Kharkiv, Sumy and Mariupol. This “World” is leaving behind the destroyed villages of Slobozhanshchyna, Chernihiv and Kyiv regions. The hands of the invaders are stained with the blood of innocent children. There is no excuse for this and there will never be.
The occupiers cannot be stopped by words, but it is impossible to remain silent.
We express our gratitude to our military defenders, fighters of territorial defense and volunteer battalions, benefactors, volunteers, and millions of our compatriots, who do their best every day to provide us with light, warmth and food.
We thank the whole world for standing up for our rights and freedoms. We will never forget the foreign volunteers who risk their lives to protect our families. We appreciate the support of the international scientific community. We also hear the voices of protest of Russian citizens, but we continue to be killed. Daily. Every night. Women, children, the elderly and disabled.
We are being killed for not wanting the “Russian World.” For protecting our land. For adhering to our European choice. For wanting to have our own future.
Guns change and give terrible meaning to the relationship of historical neighbors. Their harvest is tens of thousands killed and maimed, millions of refugees, destroyed cities and villages, ruined bridges, distorted destinies.
This is not our choice. This is the choice of the aggressor country. But we will endure. We will return to normal life, to ordinary human relationships. We will make respect us. And this will happen the sooner the stronger will be all those for whom everyone’s life is a miracle, rather than a “chip that must fly”.
The state blessing of murder is the heavy gloom of the Middle Ages. The whole world sees how this darkness is descending on Russia. This is a deadlock. In order not to be finally trapped in it, need to stop. This is the first thing to do so as not to become an eternal outcast who envies, threatens and terrifies everyone.
An unconditional ceasefire and negotiations are the first step out of this abyss. It must be done immediately. For the sake of those whose lives can still be saved. To end this crazy war. For the sake of all those who can still be born after it.
На засідання Ради з питань розвитку сільського господарства та сільських територій при Президентові Республіки Польща, що відбулося 21 червня 2022 р. за ініціативи Польської академії наук було запрошено завідувачку відділу економіки та політики аграрних перетворень ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України”, члена-кореспондента НАН України, професора О.М. Бородіну. Вона представила результати досліджень відділу у своїй доповіді “Сільське господарство України у стані війни: уроки для суспільства та політиків”. Метою зустрічі стало ознайомлення присутніх із проблемами українського агропродовольчого сектора у зв'язку з російською агресією для відпрацювання спільних рішень з урахуванням потенціалу польського сільського господарства, а також розроблення пропозицій щодо формування нової євроорієнтованої агропродовольчої системи України в період післявоєнної відбудови з урахуванням досвіду євроінтеграції польського сільського господарства.
Польську сторону на засіданні представляли виробники сільськогосподарської продукції Польщі, співробітники Міністерства сільського господарства та сільського розвитку (MARD), співробітники Міністерства закордонних справ (МЗС), науковці Інституту сільського та аграрного розвитку Польської академії наук (IRWiR PAN), представники офісу Президента Польщі. Українську сторону – професор Олена Бородіна, президент ГО «Асоціація фермерів і приватних землевласників України», голова фермерського господарства «Юлія» Віктор Гончаренко, перший віце-президент ГО «Асоціація фермерів і приватних землевласників України», голова фермерського господарства «Геркулес» Віктор Шеремета.
По центру – Я.К. Ардановський
Голова Ради з питань розвитку сільського господарства та сільських територій при Президентові Республіки Польща, ексміністр сільського господарства і села Польщі Ян Кшиштоф Ардановський подякував Польській академії наук, директору Інституту аграрного і сільського розвитку (IRWiR PAN) Моніці Станни за ініціативу організації зустрічі з представниками української науки та громадянського суспільства. Міністр висловив солідарність з українським народом, який зараз зазнає величезних людських та економічних страждань і втрат. Я.К. Ардановський заявив про готовність підтримувати дрібнотоварне сільськогосподарське виробництво і запевнив у готовності до двосторонньої співпраці з українськими фермерами, зауваживши про необхідність встановлення на цій основі довгострокового політичного партнерства та економічних зв’язків.
Звернення директора Інституту економіки та прогнозуванняНАН України академіка НАН України Валерія Гейця до закордонних колег із пропозицією щодо широкої співпраці продовжує привертати увагу потенційних партнерів. Після позитивного рішення італійських вчених-футурологів стосовно спільних досліджень, у тому числі підготовки Програми економічного повоєнного відродження України (http://ief.org.ua/?p=12190), наміри стосовно підтримки цього проєкту висловили представники ділових кіл.
Вінсент Субіліа
Зокрема, керівництво Міжнародного центру з питань створення зелених робочих місць та сталого розвитку (GJASD International, Швейцарія, представник інституту – див.: https://www.gjasd.org) звернулося з пропозицією надання такої підтримки до Женевськoï торгово-промисловoï палати (Chambre de commerce, d'industrie et des services de Genève – https://www.ccig.ch), Генеральний директор якої, пан Вінсент Субіліа (Vincent Subilia), висловив свою зацікавленість у такій співпраці і запропонував провести у липні спеціальну зустріч з керівництвом GJASD International для обговорення ïx участі у світлі рішень Міжнародної конференції з питань відновлення України, яку буде проведено в м. Лугано (4–5 липня 2022 року, Швейцарія (https://interfax.com.ua/news/general/834202.html).
Князь Ліхтенштейну Мікаел
Враховуючи високий авторитет Женевськoï торгово-промисловoï палати (що наступного року виступатиме співорганізаторрм Всесвітнього форуму торговельних палат), така підтримка може відіграти велику роль у забезпеченні солідарності міжнародного бізнесу для повоєнного відновлення економіки України. Особливого значення ця підтримка набуває з урахуванням ініціативи Президента Швейцарської Конфідерації Ігнаціо Кассіса стосовно проведення вже зазначенoï вище Міжнародної конференції з питань відновлення України.
На цьому наголошувалося під час ділової зустрічі з президентом-засновником Aналітичного центру геополітики Князівства Лiхтенштейн (GIS), Князем Ліхтенштейну Мікаелом (HSH Prince Michael von und zu Liechtenstein), який особисто постійно надає аналітичні коментарі стосовно ситуації в Україні - Ukraine in focus – GIS Reports (gisreportsonline.com).
11 травня 2022 року Інститут економіки та прогнозування НАН України та Італійський інститут майбутнього (м. Неаполь) підписали Меморандум про співробітництво. Документи сторони підписували паралельно в Києві та Неаполі у режимі Zoom-конференції. У Неаполі українську сторону представили представники консульства України, Інституту економіки та прогнозування, а також волонтерської організації, яка опікується наданням допомоги українським біженцям.
Перед підписанням Меморандуму в Києві
Керівники обох інститутів – академік НАН України Валерій Геєць та професор Роберто Паура (Roberto Paura) перед підписанням Меморандуму висловили впевненість у перемозі у війні, що триває в Україні, та підкреслили важливість своєчасної підготовки до повоєнного відродження України з урахуванням її нового місця у майбутній світовій системі.
Меморандум передбачає широкий спектр заходів, щодо яких обидві наукові організації можуть тісно співпрацювати. Зокрема, йдеться про підготовку спільного дослідження політико-економічних наслідків війни проти України як для України, так і для Європейського Союзу та світу загалом. Таке дослідження може стати складовою частиною загального проєкту економічного відродження України.
Підписантів вітає Максим Коваленко
Генеральний консул України в Неаполі Максим Коваленко у своєму виступі розповів про наявні ділові україно-італійські зв'язки, в тому числі в галузі освіти та науки і підтвердив повну підтримку їх розвитку з боку українських дипломатів. У виступі було наголошено на значенні таких партнерських відносин для просування євроінтеграційних прагнень України. Окремо М. Коваленко підкреслив, що справжнім скарбом України є її народ, який з упевненістю дивиться у своє та загальноєвропейське світле майбутнє. Генеральний консул зазначив про конкретні напрями співпраці, які завжди можуть знати необхідну дипломатичну підтримку.
Олександр Шаров і Роберто Паура із підписаним Меморандумом
Сторони підписали окремі примірники Меморандуму (який після цього набрав чинності), зі сподіваннями на обмін цими документами при особистій зустрічі у мирному майбутньому.
Валерій Геєць щойно теж підписав Меморандум
Координаторами спільних заходів призначені заступник керівника Італійського інституту майбутнього з питань міжнародного співробітництва Вінченцо Торре (Vincenzo Torre) та заступник директора Інституту економіки та прогнозування, член-кореспондент НАН України Сергій Кораблін.
Зліва направо: Роберто Паура, Даніела Порпільо (віце-президент та співзасновник ІІМ) та Адріано Козоліно
До співпраці між інститутами долучився також науковий “Журнал європейської економіки” (Тернопіль), де часто публікуються статті вчених Інституту економіки та прогнозування НАН України, а також вони є членами редакційної колегії. Нині ж головний редактор журналу професор Євген Савельєв оголосив про включення до складу редакційної колегії також італійського вченого, керівника Центру європейських досліджень Італійського інституту майбутнього, доктора Адріано Козоліно (Adriano Cozzolino). Зі свого боку А. Козоліно висловив впевненість у тому, що така тісна співпраця трьох установ сприятиме підвищенню рівня знайомства обізнаності наукових спільнот наших країн щодо досліджень та напрацювань кожної сторони.
І. Шешньова
Представниця волонтерів, менеджер із міжкультурного спілкування І. Шешньова підкреслила, що українські та італійські волонтери сьогодні докладають усіх зусиль не тільки задля прийому та розміщення українських біженців, а і сприяють встановленню двосторонніх зв’язків, спрямованих на позитивні результати у майбутньому.
Також співробітники обох наукових
установ обмінялися думками стосовно конкретних напрямів співпраці.
У заключному слові координатори заходу – В. Торре та О. Шаров – подякували усім присутнім за продуктивну співпрацю і висловили сподівання щодо того, що вже найближчим часом рамкові умови Меморандуму наповнять конкретні дії.
15 лютого 2022 року в ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” за ініціативою сектору міжнародних фінансових досліджень інституту у форматі Zoom-конференції зустрілися представниці Африканської жіночої мережі агробізнесу AWAN Afrika, науковці, викладачі університетів, де навчаються студенти з африканських країн, політичні діячі, провідні фінансові експерти. Темою обговорення став досвідAWAN Afrikaв організації фінансової системи для сталого розвитку у рамках досліджень науковців сектору з метою вироблення рекомендацій для керівних органів України.
Модератор конференції, д.е.н., професор, завідувачка сектору міжнародних фінансових досліджень ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” Олена Борзенко ознайомила з профілем інституту та провідними напрямами досліджень.
Фрагмент презентації директора AWAN Afrika Беатрис Гакуби
Директор AWAN Afrika, докторка Беатрис Гакуба у своїй доповіді «Бізнес-аспекти фінансової системи для сталого розвитку» («Business aspects of the financial system of Sustainable Development») підняла питання фінансової підтримки постачальників і субпостачальників унаслідок зниження попиту та проблеми з доступом до ринків. AWAN Afrika підтримує фермерів, щоб вони мали можливість за потреби перепрофілювати своє виробництво, аби пережити періоди зниження попиту. Проблеми щодо диверсифікації ланцюгів поставок та залучення нових працівників/постачальників у рамках мережі вирішуються швидко і з дотриманням етичних норм, зобов’язання перед постачальниками та працівниками виконуються завдяки швидким механізмам оплати. Організація дбає про безпеку зайнятих у бізнесах, особливо тих, хто працює на фабриках і фермах, де є проблеми із соціальним дистанціюванням. Наразі AWAN Afrika вирішує питання негативного впливу на жінок-працівниць наслідків пандемії COVID-19, що призвели до безробіття.
Доктор Беатрис Гакуба підкреслила, що бізнес потребує гнучкої фінансової політики, позик із дуже низькою відсотковою ставкою. Щоб відновити постачання для середнього бізнесу, малому бізнесу та неформально зайнятим потрібні гранти. Наразі, коли заходи проти COVID-19, уведені урядами Африки, було пом’якшено, жінки-агропідприємці зіткнулись із відсутністю фінансової підтримки своєї діяльності або для відродження бізнесу.
Фрагмент презентації науковців відділу економіки і політики аграрних перетворень ДУ “Інституту економіки та прогнозування НАН України”
Завідувачка відділу економіки і політики аграрних перетворень ДУ “Інституту економіки та прогнозування НАН України”, член-кореспондент НАН України професор Олена Бородіна окреслила сучасні світові тенденції в аграрній політиці країн світу, зокрема України та країн Африки, та їх вплив на сільське господарство, презентувала тематику роботи відділу та основні напрями досліджень.
Важливість Африканського континенту для провідних країн світу обумовлюється як політичними, так і економічними інтересами, – відзначив Повноважний Посол у Туніській Республіці Володимир Хоманець. Попри те, що на сьогодні Африка все ще залишається не надто інтегрованою у глобальну економіку, а її роль у світовій торгівлі вимірюється кількома відсотками, все ж як суб’єкт світової економіки цей континент має велике майбутнє.
Головний науковий співробітник сектору міжнародних фінансових досліджень ДУ “Інституту економіки та прогнозування НАН України”, д.е.н. професор Олександр Шаров підтвердив наявність багатьох точок дотику щодо інтересів України з країнами континенту. Науковець підкреслив, що співробітництво з країнами Африки має для України велике значення не тільки в рамках двосторонніх відносин, а й з огляду на євроінтеграційні пріоритети України, оскільки існує багато можливостей здійснення спільних проєктів у Африці разом із нашими європейськими партнерами.
Питання створення т. зв. сталої фінансової системи, – зауважив професор Олександр Шаров, – про досвід якої на прикладі африканських країн розповіла Беатрис Гакуба, ретельно вивчаються науковцями сектору міжнародних фінансових досліджень Інституту економіки та прогнозування НАН України і невдовзі результати досліджень буде спрямовано до Національного банку України та інших відповідних державних органів. Без сумніву, при підготовці цих аналітичних матеріалів буде використано і досвід африканських партнерів, що створює підґрунтя для подальшої співпраці.
З 2 листопада по 10 грудня 2021 р. науковці відділу промислової політики Інституту економіки та прогнозування НАН України розкривали вітчизняним інноваторам секрети та навчали вимогам підготовки пітч-презентацій інноваційних проєктів для залучення інвестицій.
У рамках Інкубаційної програми «Booster Інноваційних Проєктів 2021», що реалізується на базі Київського академічного університету в рамках проєкту регіонального розвитку «Науково-технологічний центр КАУ (НТЦ КАУ)» за підтримки Міністерства розвитку громад та територій України понад місяць співробітники відділу промислової політики – завідувачка відділу д.е.н. Л.В. Дейнеко, старший науковий співробітник д.е.н. О.М Кушніренко та старший науковий співробітник д.е.н. О.О. Ципліцька виступали як тренери, навчаючи стартап-компанії вмінню привабливого подання своїх інноваційних проєктів та правилам грамотного створення пітч-презентацій останніх.
Понад 10 українських команд академічних стартапів протягом декількох тижнів готували презентації своїх проєктів та отримували онлайнові консультації від співробітників Інституту економіки та прогнозування НАН України та інших залучених фахівців.
Більше читайте та дивіться тут
[caption id="attachment_9764" align="alignright" width="300"] Представники Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана:[/caption]
2 грудня 2021 р. в Київському національному економічному університеті імені Вадима Гетьмана у змішаному форматі безпосередньої та дистанційної участі відбулося засідання Міжвідомчої координаційної ради з економічної теорії Національної академії наук України та Міністерства освіти і науки України, присвячене місцю й ролі економічної теорії у підготовці фахівців з економіки. У заході взяли участь близько 40 відомих вітчизняних науковців і освітян.
Зі вступною промовою до учасників засідання звернулися співголови Міжвідомчої координаційної ради – директор Інституту економіки та прогнозування НАН України академік Валерій Геєць і ректор Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана доктор економічних наук, професор Дмитро Лук’яненко. Вони окреслили стан справ у сфері економічної науки і освіти, наголосили на наявних проблемах і завданнях.
Основну доповідь – «Про місце і роль економічної теорії в структурі економічних знань і підготовці фахівців з економіки» – виголосив заступник директора з наукової роботи Інституту економіки та прогнозування НАН України, завідувач відділу економічної теорії цього Інституту академік Андрій Гриценко.
Обговорення місця та ролі економічної теорії у підготовці фахівців з економіки завершилося ухваленням Рішення.Читайте більше на ресурсі
У 2021 р. Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) у співпраці з Центром міжнародного права сталого розвитку (CISDL), міжнародною Ініціативою з питань кліматичного права та управління, Кембриджським центром з управління навколишнім середовищем, енергетикою та природними ресурсами (CEENRG) при Кембриджському університеті та науковцями-юристами з Університету Макгілла, а також з експертами з України та інших країн завершили виконання дослідницького проєкту щодо юридичних заходів у досягненні національно визначених внесків у певних юрисдикціях. Один зі співавторів цього проєкту щодо України став провідний науковий співробітник сектору прогнозування розвитку паливно-енергетичного комплексу ДУ "Інститут економіки та прогнозування НАН України", к.т.н. Олександр Дячук.
Кінцевий звіт проєкту "Правова оцінка реалізації Паризької угоди з метою мобілізації інвестицій у адаптацію та стійкість до змін клімату: огляд міжнародного права з фокусом на передову практику та вивчення ситуації в Україні" у світлі міжнародного публічного права аналізує такі проблеми:
– правові, регуляторні та інституційні заходи, які вжито для виконання зобов'язань, що випливають із Паризької угоди, з урахуванням ключових секторів та пріоритетів, визначених у НВВ України;
– роль реформ у сфері законодавства та виконавчих практик у досягненні глобальних цілей щодо підвищення адаптації та стійкості відповідно до Паризької угоди та результатів кліматичних перемовин у м. Катовіце (Республіка Польща);
– огляд кращих юридичних практик та аналіз окремих практик зарубіжних країн, які можуть стати для України керівними у досягненні адаптації та стійкості;
– ключові виклики та можливості для України тощо.
Звіт спрямований на формування реалістичних, юридично точних рекомендацій, що підтримують зусилля стосовно залучення ключових осіб, які приймають рішення, експертів та зацікавлених сторін до стимулювання масштабних інвестицій задля адаптації та стійкості до зміни клімату.
Під час комплексного дослідження окремих держав, де особливу увагу було приділено Україні, виділено п’ять ключових елементів інноваційного кліматичного законодавства та практики управління.
Детальніше див. тут
Усі ці п’ять ключових елементів правової та інституційної бази, які допоможуть із вирішенням проблем кліматичних змін в Україні, наведено у матеріалах звіту щодо тематичного дослідження по Україні.
У рамках підготовки другого Національно визначеного внеску в Паризьку угоду (НВВ2) команда експертів ЄБРР та ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” провели ґрунтовні розрахунки щодо розвитку економіки за різними сценаріями, обсягів необхідних інвестицій та економічних наслідків. Саме за цим аналізом в уряді наразі тривають консультації стосовно української кліматичної цілі до 2030 року та на 2050 рік. Експерти запропонували для розгляду 4 сценарії: "бізнес як звичайно", сценарій реалізації вже прийнятих цілей і стратегій, сценарій досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року і комбінований сценарій, метою якого було згладити значний обсяг інвестицій з 2045 по 2050.
Про результати моделювання читайте тут
Горизонти співробітництва ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» із науковими установами провінції Цзянсі (КНР) розширюються – 2 грудня 2019 р. нашу наукову установу з дружнім візитом відвідала делегація з Академії суспільних наук провінції Цзянсі (Jiangxi Academy of Social Sciences) на чолі із віце-президентом Фан Біном (у складі делегації були Ші Ю Мін, Ван Вей Мін, Рен Хуан, Є Пін).
Провінція Цзянсі славиться своїм сільськогосподарським виробництвом, давно спеціалізується на вирощуванні рису, чаю, фруктів. За словами Ші Ю Міна, годує рисом увесь Китай. Але молоді китайці не хочуть жити у селі і втікають у міста. Тож нині уряд взяв курс на розбудову нового села – красивого і культурного, привабливого для життя.
В принципі напрями досліджень китайських вчених співзвучні із напрямами досліджень українських науковців Інституту економіки та прогнозування НАН України – адже вони спрямовані на розвиток і захист села. Тому науковцям двох установ було що обговорити під час зустрічі.
Свої напрацювання і бачення щодо співпраці представили директор Інституту, академік В.М.Геєць, який ознайомив китайських колег із напрацюваннями щодо загроз та ризиків вільного нерегульованого ринку сільськогосподарських земель та способів їх упередження з урахуванням поширеного у країнах ринкової економіки досвіду. Свої зауваження та застереження висловили завідувачки відділів форм і методів господарювання в агропродовольчому комплексі О.М.Бородіна та економіки і політики аграрних перетворень О.В.Шубравська.
Китайських науковців зацікавили напрацювання українських вчених, зважаючи, що сільське господарство України забезпечує 40% експорту України.
За результатами зустрічі було підписано двосторонню угоду про співробітництво між ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» та Академією суспільних наук провінції Цзянсі.
29 серпня 2019 року ДУ «Інститут економіки та прогнозування» НАН України приймав делегацію професорів Вищої школи політології та міжнародних економічних відносин Ланджоуського університету Китаю Ся Мяо, Вана Яньтао, Лі Дунпо, Цао Вєя, Яна Чєньбо на чолі з її директором – професором Ван Цзиньго. Співробітництво Інституту із Ланжоуським університетом розпочалось у 2018 році із підписанням Меморандуму про співробітництво, за яким передбачалося видання спільних статей та збірников та читання лекцій як в Україні, так і у Китаї, обмін аспірантами, стажування співробітників. А от тепер делегація Ланжоуського університету вперше відвідала Інститут економіки та прогнозування НАН України. Під час робочої зустрічі, в якій брали участь директор Інституту, академік В.М. Геєць, заступник директора, чл.-кор. НАН України С.О.Кораблін, пров. наук. співроб., д.е.н., проф. О.О. Борзенко обговорювалося питання створення в рамках подальшого співробітництва науково-дослідного центру «Україна – Китай» при Ланджоуському університеті Китаю, а також було ініційовано низку заходів.
Опісля на базі сектору міжнародних фінансових досліджень ДУ «Інститут економіки та прогнозування» НАН України відбувся спільний міжнародний семінар на тему «Співробітництво наукових та навчальних установ України та Китаю на сучасному етапі», де активно обговорювались питання сучасного рівня торговельно-економічного співробітництва між Україною і Китаєм; роль юаня як міжнародної валюти в світових валютно-фінансових відносинах; перспективи подальшого економічно-інвестиційного співробітництва в умовах геополітичних та геоекономічних викликів.
Ukrainian
