This post is also available in: English

21 грудня 2023 р. в ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАНУ» відбулось засідання Клубу банкірів на тему «Економіка України 2024: в ракурсі підсумків 2022–2023 років». Відкриваючи засідання, голова Клубу банкірів Людмила Мостова наголосила, що запропонована тема покликана посприяти виокремленню особливостей роботи банківської системи України у 2022–2023 рр. і, з огляду на це, визначити перспективи й обмеження її розвитку та впливу на економічне зростання в наступному році.

Відкриваючи дискусію, директор Інституту, академік Валерій Геєць наголосив на ключових маркерах економіки України воєнного стану, підкресливши, що 2023 рік завершується з показниками економічного зростання. Найбільший прибуток як суб’єкт господарювання отримала банківська система – за 9 місяців 2023 року банки отримали 109,9 млрд грн чистого прибутку. Основне питання, яке потрібно вирішити, яким чином держава може стимулювати банки спрямувати ці кошти на кредитування економіки для економічного відновлення. Ще одне ключове питання стоятиме на порядку денному для України у 2024 р. – узгодження позицій з ЄС на шляху до спільного політичного та економічного простору з метою поступової інтеграції в єдиний ринок та врешті вступу України до ЄС.

Заступник директора Інституту економіки та прогнозування НАН України, член-кореспондент НАН України Сергій Кораблін зупинився на особливостях міжнародної практики визнання та компенсації збитків, нанесених під час воєнних дій. Зокрема, Компенсаційної комісії ООН, яка функціонувала понад 30 років з метою розгляду позовів від осіб, які постраждали внаслідок війни, розв’язаної Іраком проти Кувейту. Зазначена комісія задовольнила 1,5 млн таких позовів із 2,67 млн отриманих. При цьому загальний обсяг компенсацій (52,4 млрд дол. США) становив лише 15% від загальної величини поданих позовів (352,5 млрд дол. США).

Враховуючи поточну роботу щодо створення у м. Гаага Міжнародного реєстру збитків, завданих Україні, є всі підстави вважати, що принципи визнання та майбутньої компенсації відвідних збитків мало відрізнятимуться від тих, що застосовувала Компенсаційна комісія ООН. Це, з одного боку, обумовлює необхідність інформування постраждалих резидентів України та коректної підготовки ними власних позовів, а з іншого, – порушує питання щодо швидкості розгляду та можливих обсягів задоволення останніх. У цьому сенсі сподівання вітчизняних урядовців на ледь не автоматичне задоволення всіх майбутніх компенсаційних вимог видається більш ніж оптимістичними. Внаслідок цього занадто перевищеними здаються й очікування щодо (швидкого) відшкодування  Україні сотень мільярдів доларів США та їхнього використання для найскорішого відновлення національної економіки.

Академік НАН України, президент ДННУ «Академія фінансового управління» Тетяна Єфименко у своєму виступі розкрила особливості взаємодії України з міжнародними фінансовими організаціями і підкреслила, що в цьому аспекті відновлення банківського кредитування є винятково важливим. Саме тому питання державної програми «5–7–9» входить до одного із структурних маяків співпраці з МВФ.

Огляд сучасної динаміки та структурних особливостей ринку банківського кредитування України, його порівняння з сегментом небанківських кредитних установ та загальноєвропейськими трендами зробив д.е.н. Євген Бублик, зазначивши, що стагнація банківського кредитування має тривалі системні передумови і їх подолання вимагає комплексного вирішення заходами монетарної, пруденційної та фіскальної політики.

Детальний аналіз причин відходу банків від кредитування економіки представила науковий співробітник відділу грошово-кредитних відносин Валентина Гаркавенко. Вона докладно продемонструвала прояви структурно-функціональної деформації активних операцій банків, відзначила роль депозитних сертифікатів та ОВДП у зміні інтересів і доходів банків, зокрема державних. Як пропозиції було відзначено напрями зменшення витрат державного бюджету на обслуговування внутрішнього державного боргу та стимули повернення банків до кредитування економіки.

Науковий співробітник відділу грошово-кредитних відносин, к.е.н. Юлія Шаповал зазначила, що хоча державна програма «5–7–9» залишається рушійною силою банківського кредитування, однак її недоліком залишається мала частка (15%) реципієнтів малого середнього бізнесу, які не належать до великих бізнесових груп. Тобто необхідне удосконалення програми «5–7–9» у напрямі зміни акцентів у частині контролю реципієнтів, щоб кошти платників податків витрачалися більш ефективно.

Старший науковий співробітник відділу моделювання та прогнозування економічного розвитку, к.е.н. Сергій Швець на основі оригінальних обрахунків взаємозв’язку грошової маси, державного боргу та економічного зростання наочно продемонстрував критичність державних видатків для підтримки економіки.

В обговоренні ключових питань, поставлених доповідачами, взяли участь члени Клубу банкірів та його гості. Зокрема, виступили заступник голови Ради Клубу банкірів Сергій Волков; директор департаменту фінансів Фонду державного майна України Тетяна Сисоєва; д.е.н., головний консультант Національного інституту стратегічних досліджень Дмитро Гладких; к.е.н., радник голови Правління Укргазбанку Владислав Кравець; к.е.н., ексзаступник голови Правління НБУ Борис Марков, провідний науковий співробітник ДННУ «Академія фінансового управління» Анатолій Дробязко.

Підсумовуючи результати засідання, Сергій Кораблін висловив щиру вдячність доповідачам та учасникам за конструктивну та фахову дискусію щодо обмежень та перспектив розвитку економіки України в наступному році, підкреслив важливість таких зустрічей та побажав Україні миру, Перемоги та процвітання.