Вітаємо Вас на порталі Інституту економіки та прогнозування Національної академії наук України

Наші видання














Наші проєкти




Посилання




Наші партнери










Archive for червня, 2022

Проєкт економічного відродження України отримав міжнародну підтримку

Звернення директора Інституту економіки та прогнозування НАН України академіка НАН України Валерія Гейця до закордонних колег із пропозицією щодо широкої співпраці продовжує привертати увагу потенційних партнерів. Після позитивного рішення італійських вчених-футурологів стосовно спільних досліджень, у тому числі підготовки Програми економічного повоєнного відродження України (http://ief.org.ua/?p=12190), наміри стосовно підтримки цього проєкту висловили представники ділових кіл. Зокрема, керівництво Міжнародного центру з питань створення зелених робочих місць та сталого розвитку (GJASD International, Швейцарія, представник інституту – див.: https://www.gjasd.org) звернулося з пропозицією надання такої підтримки до Женевськoï торгово-промисловoï палати (Chambre de commerce, d'industrie et des services de Genève – https://www.ccig.ch), Генеральний директор якої, пан Вінсент Субіліа (Vincent Subilia), висловив свою зацікавленість у такій співпраці і запропонував провести у липні спеціальну зустріч з керівництвом GJASD International для обговорення ïx участі у світлі рішень Міжнародної конференції з питань відновлення України, яку буде проведено в м. Лугано (4–5 липня 2022 року, Швейцарія (https://interfax.com.ua/news/general/834202.html).

Пан Вінсент Субіліа, Генеральний директор Женевськoï торгово-промисловoï палати

Враховуючи високий авторитет Женевськoï торгово-промисловoï палати (що наступного року виступатиме співорганізаторрм Всесвітнього форуму торговельних палат), така підтримка може відіграти велику роль у забезпеченні солідарності міжнародного бізнесу для повоєнного відновлення економіки України. Особливого значення ця підтримка набуває з урахуванням ініціативи Президента Швейцарської Конфідерації Ігнаціо Кассіса стосовно проведення вже зазначенoï вище Міжнародної конференції з питань відновлення України.


Його Високіcть Князь Ліхтенштейну Мікаел

На цьому наголошувалося під час ділової зустрічі з президентом-засновником Aналітичного центру геополітики Князівства Лiхтенштейн (GIS), Князем Ліхтенштейну Мікаелом (HSH Prince Michael von und zu Liechtenstein), який особисто постійно надає аналітичні коментарі стосовно ситуації в Україні (Ukraine in focus – GIS Reports (gisreportsonline.com)

Continue Reading

Науковці Інституту економіки та прогнозування НАН України – лауреати премії ім. М.І. Туган-Барановського

15 червня 2022 р. на сесії Загальних зборів Національної академії наук України  відбулося урочисте вручення дипломів лауреатів Премії НАН України імені видатних учених України. Високу нагороду за видатні наукові роботи в галузі економіки Премію імені М.І. Туган-Барановського присуджено дослідницькому колективу відділу економічної історії Інституту економіки та прогнозування у такому складі:

Небрат Вікторія Василівна доктор економічних наук, старший науковий співробітник, завідувачка відділу економічної історії ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»;

Супрун Наталія Анатоліївна – доктор економічних наук, професор, головний науковий співробітник відділу економічної історії ДУ «Інститут економіки  та прогнозування НАН України»;

Горін Назар Олегович – кандидат економічних наук, старший науковий співробітник відділу економічної історії ДУ «Інститут економіки  та прогнозування НАН України».

Цикл праць «Історичні детермінанти економічного розвитку України», відзначений Премією, спрямований на вирішення актуальних наукових проблем розроблення концептуально-методологічних підходів, теоретичних положень та історико-економічних узагальнень щодо обґрунтування історичних умов, інституційних детермінант, наскрізних тенденцій та загальних закономірностей трансформації господарства України у тривалій історичній ретроспективі – як чинника сучасних особливостей, характеристик і ризиків економічного розвитку України. До циклу праць увійшли такі публікації 2017–2021 рр., об’єднані спільною проблематикою:

Монографії:

  1. Історичні детермінанти включення України в систему міжнародних економічних відносин : монографія / В.В. Небрат, Н.О. Горін та ін.; за ред. д.е.н. В.В. Небрат ; НАН України, ДУ «Ін-т екон. та прогнозув. НАН України». Київ, 2021. 528 с. ISBN 978-966-02-9618-3
  2. Підприємництво в Україні: історико-інституційний аналіз : монографія / [В.В. Небрат, Н.А. Супрун та ін.] ; за ред. д.е.н. В.В. Небрат; НАН України, ДУ «Ін-т екон. та прогнозув. НАН України». Київ, 2019. 532 c. ISBN 978-966-02-9095-2
  3. Політична економія суспільного прогресу Всеволода Голубничого : [монографія] : у 2-х т. / за ред. д-ра екон. наук, проф. Наталії Супрун ; [НАН України, Ін-т економіки та прогнозування]. Київ : Наукова думка, 2017, 2019. ISBN 978-966-00-1603-3.

Т. 1 : Теорія розвитку економічних систем / О. В. Клішова, Н. А. Супрун. 2017.  349 с.; Т. 2 : Вибрані праці / уклад. й упоряд.: О. Клішова, Н. Супрун. 2019. 346 с.

Статті у наукових журналах:

  1. Небрат В.В. Теоретичні основи дослідження інституційної трансформації економіки. Економічна теорія. 2017. № 2. С. 34–49.
  2. Небрат В.В. Формування національного підприємництва та зовнішньоторговельних зв’язків України (XVI–XVII ст.). Економіка України. 2017. № 8. С. 73–85.
  3. Небрат В.В. Розвиток підприємництва в Україні: історичні детермінанти та перспективи. Економіка і прогнозування. 2017. № 3. С. 40–156.
  4. Горін Н.О. Вплив урбанізації на поширення духу підприємництва на українських теренах в період Середньовіччя. Sciences of  Europe. 2018. № 4. С. 24–28.
  5. Небрат В.В., Гордіца К.А., Горін Н.О. Структурні та фінансові ризики капіталізації землі: уроки вітчизняної історії. Економіка і прогнозування. 2020. № 3.С. 75–96.

У сучасних умовах повномасштабної війни за державну незалежність і територіальну цілісність України важливість історико-економічних досліджень, проведених упродовж 2017–2021 рр., та актуальність ключових положень, обґрунтованих ученими, зростає. На підтвердження цього наведемо кілька тез.

На основі історико-економічного аналізу розкрито позитивні та негативні екстерналії інтеграції господарства України у радянський народногосподарський комплекс. Виявлена довгострокова тенденція формування імпорто- та експортозалежності національного господарства, перш за все, від російської федерації, становить сьогодні не потенційну, а реальну загрозу для економіки та держави. Ланцюги виробництво продукції, в тому числі оборонного призначення, «зав’язані» на російських постачальниках, унеможливлюють швидке нарощення випуску, що є критичним в умовах війни. Тому актуальними завданнями економічного забезпечення перемоги над агресором є подолання історично сформованої залежності від російських ресурсів та матеріалів, диверсифікація джерел постачання сировини та комплектуючих, побудова нових ланцюгів виробництва, політика залучення інвестицій та зовнішньої допомоги для імпортозаміщення шляхом відновлення виробництва на основі власних родовищ тощо.

Президент НАН України Анатолій Загородній вручає диплом завідувачці відділу економічної історії, д.е.н. Вікторії Небрат

На основі дослідження попередньої траєкторії розвитку господарства України та його зовнішньоекономічних зв’язків узагальнено історичні чинники формування аграрно-сировинної структури українського експорту. Разом із тим визначено сучасні форми, тенденції та інституційні детермінанти розвитку міжнародного науково-технічного співробітництва; запропоновано підходи щодо оптимізації державної політики для створення потенціалу міжнародної конкурентоспроможності країни у високотехнологічних галузях. Необхідність і можливість подолання сформованої низькотехнологічної структури виробництва та експорту засвідчує позитивний міжнародний досвід країн, які успішно розвиваються в умовах постійної загрози ескалації воєнного протистояння (Держави Ізраїль та Південної Кореї). Тож тривожна перспектива затяжної війни і подальшого збереження воєнної загрози для України визначає важливим цільовим пріоритетом розроблення плану підтримки розвитку екпортоорієнтованих галузей і підприємств, де виробництво подовжує ланцюги доданої вартості в межах національної економіки і уможливлює використання її конкурентних переваг на світовому ринку. Крім того, для досягнення якісної переваги над ворогом необхідне структурне «перезавантаження» економіки для розвитку виробництва високотехнологічної зброї.

Із високою нагородою президент НАН України Анатолій Загородній вітає д.е.н., проф. Наталію Супрун

Науковці, удостоєні високої відзнаки НАН України, обґрунтували положення про тривалу історичну деформацію інституту підприємництва в українському господарському середовищі, зокрема визначили історико-економічні передумови зниження інноваційного потенціалу підприємницької діяльності, ослаблення мотиваційних механізмів економічної активності та усталення рентоорієнтованої моделі господарської поведінки. Наслідками цієї деформації в умовах війни є ризики зростання утриманських настроїв, орієнтація бізнесу на перерозподіл бюджету, а в подальшому – міжнародної допомоги для відновлення економіки.

Водночас – з огляду на теперішні реалії розгортання волонтерського руху, роль неформальних структур громадянського суспільства у вирішенні завдань гуманітарної допомоги вимушеним переселенцям, додаткового забезпечення українських військових амуніцією, засобами особистого захисту, медикаментами, продовольством та ін., виконання робіт із ремонту техніки та модернізації зброї, – нового змісту й актуальності набувають обґрунтовані науковцями положення про активізацію соціального капіталу як економічного ресурсу, надані ними рекомендації щодо напрямів і заходів державного стимулювання впровадження засад корпоративної соціальної відповідальності та розвитку соціального підприємництва в Україні.

При створенні соціально-економічного відділу Української академії наук та складанні дослідницької програми на перспективу перший український академік-економіст М.І. Туган-Барановський наголошував, що найголовнішим завданням є вивчення самої України. Сучасні історико-економічні дослідження, відзначені почесною нагородою його імені, спрямовані на виконання цього завдання. За оцінкою відомих вчених-економістів України, вони:

формують  науковий фундамент національної ідентичності [докл. див. рецензію: Тарасевич В.М. Економічний вимір української ідентичності. Економіка України. 2021. № 11, с. 85-90. ];

розкривають джерела сучасного й детермінанти майбутнього розвитку України [докл. див. рецензію д.е.н. І.Ф. Радіонової у журналі «Економіка і прогнозування» ];

мають науково-практичне значення з огляду на тривалість виявлених причинно-наслідкових зв’язків і перманентне відтворення інституційних характеристик господарського середовища [докл. див. статтю-рецензію чл.-кор. НАН України В.Д. Базилевича «Новаторські історико-економічні дослідження фундаментальних проблем українського соціуму» в журналі «Український соціум» ].

Підтвердженням цього є практичне впровадження наукових  результатів та окремих положень із циклу наукових праць «Історичні детермінанти економічного розвитку України», що використані при підготовці низки аналітичних матеріалів, поданих до вищих органів державної влади.

Усі отримані кошти науковці-лауреати Премії ім. М.І. Туган-Барановського перерахували на допомогу ЗСУ для перемоги над російським окупантами. 

Учені-економісти НАН України перерахували нашим захисникам кошти від своєї академічної премії

https://www.facebook.com/NASofUkraine/posts/pfbid02iK36K4tP5jrGDpgCXMPDBY74tVbGsNhcWnwreEFW8rV6ejd2Cp92SfqPX5dojGWl

Continue Reading

Виклики майбутнього для промислового розвитку України, скориговані війною

Наприкінці лютого 2022 р. була готова до оприлюднення науково-аналітична доповідь «Виклики майбутнього для промислового розвитку України», яку підготував  відділ промислової політики Інституту економіки та прогнозування НАН України у рамках виконання наукової роботи відомчої тематики.

Ці виклики – детермінанти соціально-економічного зростання національної економіки в умовах глобальної нестабільності – було проаналізовано і систематизовано за умов мирного життя. У десяти розділах, сформованих за ключовими викликами майбутнього, окреслювалася поточна ситуація, тенденції промислового розвитку та можливі наслідки, а також було запропоновано рекомендації та інструменти промислової політики з метою адекватного реагування на ці виклики, що спрямовані на запобігання їх негативному впливу та максимальне використання їх конструктивного потенціалу.

Але 24 лютого 2022 р. наша країна опинилася перед надзвичайним викликом – невмотивованою  військовою агресією з боку росії,  яка  поставила собі за мету геноцид українського народу і руйнацію економічного потенціалу нашої країни. З цієї дати відділ промислової політики Інституту економіки та прогнозування НАН України на постійній основі відстежує ситуацію в промисловому секторі країни, який у цих критичних умовах продовжує забезпечувати необхідною продукцією тил і фронт та генерує доходи в економіку країни й наповнює коштами державний бюджет.

Результати аналізу наслідків воєнної агресії росії для промислового сектора були опубліковані у складі дослідження «Оцінка втрат України від воєнного вторгнення РФ: макроекономічний вимір» (журнал «Економіка та прогнозування» № 1 за 2022 р., https://doi.org/10.15407/eip2022.01.008), а також у статті «Наслідки повномасштабної воєнної агресії рф для української промисловості» (журнал «Економіка України» № 5 за 2022 р., https://doi.org/10.15407/economyukr.2022.05.003) досліджувалися масштаби втрат промисловості України в галузевому й регіональному розрізі та обґрунтовано заходи з відродження промисловості задля відновлення економіки країни і формування надійного фундаменту її обороноздатності.

Водночас спільно з іншими відділами Інституту економіки та прогнозування НАН України відділ промислової політики брав участь у підготовці аналітичного матеріалу «Оцінка втрат України від повоєнного вторгнення РФ», який було направлено до Національного банку України та Ради національної безпеки і оборони України.

Повоєнна відбудова потребуватиме значного фінансування, у тому числі міжнародних коштів. Саме тому надзвичайно важливо виокремити галузеві вектори промислового розвитку України, що допоможе залучити необхідний розмір фінансування із подальшим спрямуванням ресурсів у ті сектори, відновлення яких як посилить можливості обороноздатності, так і забезпечить відродження економічного розвитку країни. Разом із тим на нинішньому етапі для підтримки і подальшої відбудови необхідно вжити дієвих заходів, націлених на відродження, реструктуризацію і модернізацію промисловості шляхом проведення реконструктивних дій з регіональної диверсифікації та розширення середньо- і високотехнологічного виробництва в регіонах із нижчими воєнними ризиками, релокації та створення сприятливих умов для залучення іноземних підприємств. Це дозволить прискорити процеси економічного відновлення і зростання в повоєнний час, а також поступово закріпитися таким виробникам на внутрішньому (за рахунок імпортозаміщення, відкриття нових ринкових ніш) і зовнішньому (за рахунок уже створюваних преференційних торговельних умов з країнами-союзницями) ринках.

Післявоєнна структурна перебудова української промисловості передбачає не тільки відновлення зруйнованих війною промислових та інфраструктурних потужностей, а й структурну модернізацію промисловості на вищому технологічному рівні з урахуванням збереження її можливостей до самозабезпечення, експортної орієнтації та включення до глобальних ланцюгів створення вартості.

Стратегічною метою повоєнного відновлення промисловості має стати становлення і розвиток високоіндустріального суспільства, стимулювання створення нових робочих місць і розвитку підприємництва, підвищення якості та рівня життя населення за рахунок зростання його ефективної зайнятості та залучення до продуктивної праці у промисловому секторі, шляхом створення умов, що сприятимуть розвитку нових високотехнологічних виробництв та інноваційних систем з урахуванням Цілей сталого розвитку та перспектив євроінтеграції. Крім зазначеного, вибір стратегічних орієнтирів промислового відновлення має відбуватись з урахуванням можливого довготривалого характеру воєнної загрози і ролі промислового сектора в створенні надійного економічного фундаменту для збереження державного суверенітету і територіальної цілісності нашої країни.

Тому основні стратегічні орієнтири промислового відновлення України такі.

І. Відновлення української промисловості повинно бути націлено на підвищення стійкості економіки та зміцнення обороноздатності країни, що забезпечуватиметься інноваційною трансформацією промислового сектору та комплексним впровадженням технологій Індустрії 4.0 (штучного інтелекту та машинного навчання, робототехніки, технологій віртуальної та доповненої реальності, блокчейну, технологій біоінженерії) у виробничі процеси української промисловості.

ІІ. Насичення внутрішнього ринку на основі імпортозаміщення задля розв’язання проблем зайнятості та платоспроможності населення, забезпечення потреб внутрішнього ринку товарами, які до цього імпортувалися з рф та білорусі, а також формування регіональних ланцюгів доданої вартості.

ІІІ. Стимулювання нових напрямів діяльності, розвиток яких має значні перспективи в глобальному середовищі, зокрема для розв’язання глобальних проблем дефіциту продовольства, забруднення навколишнього середовища, поліпшення якості життя та безпеки.

Пріоритети галузевого розвитку промисловості мають визначатися з огляду на необхідність відновлення ключових галузей, розвиток яких має відповідне ресурсне забезпечення, високий потенціал ефективності та інноваційності, вагоме соціальне значення, а також галузей з легким доступом для малого і середнього бізнесу, здатних швидко адаптуватися до змін середовища та оперативно реагувати на його потреби. Серед них: металургія, машинобудування, хімічна, фармацевтична, харчова, деревообробна галузі, легка промисловість та промисловість будівельних матеріалів.

Інформація на сайті НАН України

Continue Reading

Реструктуризація економіки регіонів з переважанням вугільної промисловості: практичне застосування досвіду Європейського Союзу в Україні

28 травня 2022 р. старший науковий співробітник відділу економічного зростання та структурних змін в економіці ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” д.е.н., с.н.с. Снігова О.Ю. взяла участь у міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми сучасної Європи та їх практичне розв’язання», що відбулася у Варшаві (організатори – Варшавський університет, Team Europe за Представництва Європейської Комісії в Польщі, Фонд «Лідери змін»).

Результати наукових досліджень були представлені на тематичній панелі «Проблеми економічного розвитку Європи та їх практичне розв’язання».

У своїй доповіді «Реструктуризація економіки регіонів з переважанням вугільної промисловості: практичне застосування досвіду Європейського Союзу в Україні» д.е.н. Снігова О.Ю. окреслила можливість використання досвіду ЄС щодо реструктуризації економіки старопромислових регіонів, зокрема з переважанням вугільної промисловості, який сформовано країнами ЄС у процесі входження в постіндустріальну епоху.

У доповіді також розглянуто сучасні європейські тенденції декарбонізації економічної діяльності та забезпечення діяльності регіонів, пов’язаних з вугілевидобутком. Обгрунтовано актуальні шляхи використання досвіду ЄС для України в умовах війни з Росією та з позиції перспективи прискореної процедури надання Україні статусу країни – кандидата ЄС, включаючи впровадження досвіду структурної перебудови економіки старопромислових регіонів Німеччини (за моделлю «постіндустріального синтезу») та приєднання до Платформи ЄС «Вугільні регіони перехідного періоду» для сприяння розвитку вугільних регіонів.

За підсумками роботи конференції буде сформовано збірку виступів участників. 

Continue Reading
-->