Звернення ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
В Україні війна. Її розв’язала Росія. «Русский мир» приніс нашому народові горе, смерть та розруху. Він намагається стерти з землі переважно російськомовні Харків, Суми і Маріуполь. Залишає на своєму шляху знищені села Слобожанщини, Чернігівщини та Київщини. Руки загарбників у крові невинних дітей. Цьому немає і ніколи не буде жодного виправдання.
Окупантів словами не зупинити, але мовчати не можна.
Ми звертаємся зі словами вдячності до наших захисників-військових, добровольців тероборони, добробатівців, волонтерів, мільйонів наших співвітчизників, які щодня роблять все, щоб забезпечити нас світлом, теплом та їжею.
Ми дякуємо всьому світові, який встав на захист наших прав та свобод. Ми ніколи не забудемо іноземних добровольців, які ризикують життям, захищаючи наші родини. Ми цінуємо підтримку міжнародної наукової спільноти. Ми чуємо при цьому і голоси російських громадян, але нас продовжують вбивати. Щодня. Щоночі. Жінок, дітей, старих та немічних людей.
Нас вбивають за те, що ми не хочемо «русского мира». За те, що ми захищаємо свою землю. За наш європейський вибір. За наше майбутнє.
Гармати змінюють та надають страшного сенсу взаємовідносинам історичних сусідів. Їх жнива – десятки тисяч вбитих та скалічених, мільйони біженців, знищені міста та села, зруйновані мости, спотворені долі.
Це – не наш вибір. Це – вибір країни-агресора. Але ми вистоїмо. Ми повернемося до нормального життя, до звичайних людських відносин. Ми змусимо нас поважати. І це відбудеться тим скоріше, чим міцнішими будуть всі ті, для кого життя кожної людини є дивом, а не «тріскою при рубанні дров».
Державне благословення вбивства – важкий морок середньовіччя. Весь світ бачить, як він опускається на Росію. Це – безвихідь. Щоб остаточно не потрапити до неї, треба зупинитися. Це перше, що треба зробити, щоб не перетворитися на вічного ізгоя, який всім заздрить, всім погрожує і всіх жахається.
Безумовна зупинка вогню та перемовини – перший крок від цієї прірви. Його треба робити негайно. Заради тих, чиї життя ще можна зберегти. Заради припинення цієї божевільної війни. Заради всіх тих, хто ще може після неї народитися.
ОСТАНОВИТЬ ВОЙНУ!
Обращение ДУ «Институт экономики и прогнозирования НАН Украины»
В Украине война. Ее развязала Россия. «Русский мир» принес нашему народу горе, смерть и разруху. Он пытается стереть с лица земли преимущественно русскоязычные Харьков, Сумы и Мариуполь. Оставляет на своем пути уничтоженные села Слобожанщины, Черниговщины и Киевщины. Руки захватчиков в крови невинных детей. Этому нет и никогда не будет никакого оправдания. Оккупантов не остановить словами, но молчать нельзя.
Мы обращаемся со словами благодарности к нашим защитникам-военным, добровольцам теробороны, добробатовцам, волонтерам, миллионам наших соотечественников, ежедневно обеспечивающих нас светом, теплом и едой.
Мы благодарим весь мир, который встал на защиту наших прав и свобод. Мы никогда не забудем иностранных добровольцев, которые рискуют жизнью, защищая наши семьи. Мы ценим поддержку международного научного сообщества. Мы слышим при этом и голоса русских граждан, но нас продолжают убивать. Ежедневно. Каждую ночь. Женщин, детей, стариков и немощных.
Нас убивают за то, что мы не хотим «русского мира». За то, что мы защищаем свою землю. За наш европейский выбор. За наше будущее.
Пушки меняют и придают страшный смысл взаимоотношениям исторических соседей. Их жатва – десятки тысяч убитых и искалеченных, миллионы беженцев, уничтоженные города и села, разрушенные мосты, искореженные судьбы.
Это – не наш выбор. Это – выбор страны-агрессора. Но мы выстоим. Мы вернемся к нормальной жизни, к обычным человеческим отношениям. Мы заставим нас уважать. И это случится тем скорее, чем более стойкими будут все те, для кого жизнь каждого человека – чудо, а не «щепка при рубке дров».
Государственное благословение убийства – тяжелый мрак средневековья. Весь мир видит, как он поглощает Россию. Это – тупик. Чтобы в нем не застрять бесповоротно, нужно остановиться. Это первое, что нужно сделать, чтобы не превратиться в вечного изгоя, который всем завидует, всем угрожает и во всех видит врагов.
Безусловная остановка огня и переговоры – первый шаг от края пропасти. Его нужно делать немедленно. Ради тех, чьи жизни еще можно сохранить. Ради прекращения этой безумной войны. Ради всех тех, кто еще может после нее родиться.
STOP THE WAR!
Address of the Institute for Economics and Forecasting of the National Academy of Sciences of Ukraine
There is a war in Ukraine. This war was started by Russia. “Russian World” has brought our people grief, death and destruction. This “World” is trying to wipe out mostly Russian-speaking Kharkiv, Sumy and Mariupol. This “World” is leaving behind the destroyed villages of Slobozhanshchyna, Chernihiv and Kyiv regions. The hands of the invaders are stained with the blood of innocent children. There is no excuse for this and there will never be.
The occupiers cannot be stopped by words, but it is impossible to remain silent.
We express our gratitude to our military defenders, fighters of territorial defense and volunteer battalions, benefactors, volunteers, and millions of our compatriots, who do their best every day to provide us with light, warmth and food.
We thank the whole world for standing up for our rights and freedoms. We will never forget the foreign volunteers who risk their lives to protect our families. We appreciate the support of the international scientific community. We also hear the voices of protest of Russian citizens, but we continue to be killed. Daily. Every night. Women, children, the elderly and disabled.
We are being killed for not wanting the “Russian World.” For protecting our land. For adhering to our European choice. For wanting to have our own future.
Guns change and give terrible meaning to the relationship of historical neighbors. Their harvest is tens of thousands killed and maimed, millions of refugees, destroyed cities and villages, ruined bridges, distorted destinies.
This is not our choice. This is the choice of the aggressor country. But we will endure. We will return to normal life, to ordinary human relationships. We will make respect us. And this will happen the sooner the stronger will be all those for whom everyone’s life is a miracle, rather than a “chip that must fly”.
The state blessing of murder is the heavy gloom of the Middle Ages. The whole world sees how this darkness is descending on Russia. This is a deadlock. In order not to be finally trapped in it, need to stop. This is the first thing to do so as not to become an eternal outcast who envies, threatens and terrifies everyone.
An unconditional ceasefire and negotiations are the first step out of this abyss. It must be done immediately. For the sake of those whose lives can still be saved. To end this crazy war. For the sake of all those who can still be born after it.
Звернення директора Інституту економіки та прогнозуванняНАН України академіка НАН України Валерія Гейця до закордонних колег із пропозицією щодо широкої співпраці продовжує привертати увагу потенційних партнерів. Після позитивного рішення італійських вчених-футурологів стосовно спільних досліджень, у тому числі підготовки Програми економічного повоєнного відродження України (http://ief.org.ua/?p=12190), наміри стосовно підтримки цього проєкту висловили представники ділових кіл.
Вінсент Субіліа
Зокрема, керівництво Міжнародного центру з питань створення зелених робочих місць та сталого розвитку (GJASD International, Швейцарія, представник інституту – див.: https://www.gjasd.org) звернулося з пропозицією надання такої підтримки до Женевськoï торгово-промисловoï палати (Chambre de commerce, d'industrie et des services de Genève – https://www.ccig.ch), Генеральний директор якої, пан Вінсент Субіліа (Vincent Subilia), висловив свою зацікавленість у такій співпраці і запропонував провести у липні спеціальну зустріч з керівництвом GJASD International для обговорення ïx участі у світлі рішень Міжнародної конференції з питань відновлення України, яку буде проведено в м. Лугано (4–5 липня 2022 року, Швейцарія (https://interfax.com.ua/news/general/834202.html).
Князь Ліхтенштейну Мікаел
Враховуючи високий авторитет Женевськoï торгово-промисловoï палати (що наступного року виступатиме співорганізаторрм Всесвітнього форуму торговельних палат), така підтримка може відіграти велику роль у забезпеченні солідарності міжнародного бізнесу для повоєнного відновлення економіки України. Особливого значення ця підтримка набуває з урахуванням ініціативи Президента Швейцарської Конфідерації Ігнаціо Кассіса стосовно проведення вже зазначенoï вище Міжнародної конференції з питань відновлення України.
На цьому наголошувалося під час ділової зустрічі з президентом-засновником Aналітичного центру геополітики Князівства Лiхтенштейн (GIS), Князем Ліхтенштейну Мікаелом (HSH Prince Michael von und zu Liechtenstein), який особисто постійно надає аналітичні коментарі стосовно ситуації в Україні - Ukraine in focus – GIS Reports (gisreportsonline.com).
15 червня 2022 р. на сесії Загальних зборів Національної академії наук України відбулося урочисте вручення дипломів лауреатів Премії НАН України імені видатних учених України. Високу нагороду за видатні наукові роботи в галузі економіки –Премію імені М.І. Туган-Барановського– присуджено дослідницькому колективу відділу економічної історії Інституту економіки та прогнозування у такому складі:
Небрат Вікторія Василівна – доктор економічних наук, старший науковий співробітник, завідувачка відділу економічної історії ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»;
Супрун Наталія Анатоліївна – доктор економічних наук, професор, головний науковий співробітник відділу економічної історії ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»;
Горін Назар Олегович – кандидат економічних наук, старший науковий співробітник відділу економічної історії ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України».
Цикл
праць «Історичні детермінанти економічного розвитку України», відзначений
Премією, спрямований на вирішення актуальних наукових проблем розроблення
концептуально-методологічних підходів, теоретичних положень та
історико-економічних узагальнень щодо обґрунтування історичних умов,
інституційних детермінант, наскрізних тенденцій та загальних закономірностей
трансформації господарства України у тривалій історичній ретроспективі – як
чинника сучасних особливостей, характеристик і ризиків економічного розвитку
України. До циклу праць увійшли такі публікації 2017–2021 рр., об’єднані спільною
проблематикою:
Підприємництво в Україні: історико-інституційний аналіз : монографія / [В.В. Небрат, Н.А. Супрун та ін.] ; за ред. д.е.н. В.В. Небрат; НАН України, ДУ «Ін-т екон. та прогнозув. НАН України». Київ, 2019. 532 c. ISBN 978-966-02-9095-2
Політична економія суспільного прогресу Всеволода Голубничого : [монографія] : у 2-х т. / за ред. д-ра екон. наук, проф. Наталії Супрун ; [НАН України, Ін-т економіки та прогнозування]. Київ : Наукова думка, 2017, 2019. ISBN 978-966-00-1603-3.
Т. 1 : Теорія розвитку
економічних систем / О. В. Клішова, Н. А. Супрун. 2017. 349 с.; Т. 2 : Вибрані праці / уклад. й упоряд.: О. Клішова,
Н. Супрун. 2019.
346 с.
У сучасних умовах
повномасштабної війни за державну незалежність і територіальну цілісність
України важливість історико-економічних
досліджень, проведених упродовж 2017–2021 рр., та актуальність ключових
положень, обґрунтованих ученими, зростає. На підтвердження цього наведемо кілька тез.
На основі історико-економічного аналізу розкрито позитивні та негативні екстерналії інтеграції господарства України у радянський народногосподарський комплекс. Виявлена довгострокова тенденція формування імпорто- та експортозалежності національного господарства, перш за все, від російської федерації, становить сьогодні не потенційну, а реальну загрозу для економіки та держави. Ланцюги виробництво продукції, в тому числі оборонного призначення, «зав’язані» на російських постачальниках, унеможливлюють швидке нарощення випуску, що є критичним в умовах війни. Тому актуальними завданнями економічного забезпечення перемоги над агресором є подолання історично сформованої залежності від російських ресурсів та матеріалів, диверсифікація джерел постачання сировини та комплектуючих, побудова нових ланцюгів виробництва, політика залучення інвестицій та зовнішньої допомоги для імпортозаміщення шляхом відновлення виробництва на основі власних родовищ тощо.
Президент НАН України Анатолій Загородній вручає диплом завідувачці відділу економічної історії, д.е.н. Вікторії Небрат
На основі дослідження попередньої траєкторії розвитку господарства України та його зовнішньоекономічних зв’язків узагальнено історичні чинники формування аграрно-сировинної структури українського експорту. Разом із тим визначено сучасні форми, тенденції та інституційні детермінанти розвитку міжнародного науково-технічного співробітництва; запропоновано підходи щодо оптимізації державної політики для створення потенціалу міжнародної конкурентоспроможності країни у високотехнологічних галузях. Необхідність і можливість подолання сформованої низькотехнологічної структури виробництва та експорту засвідчує позитивний міжнародний досвід країн, які успішно розвиваються в умовах постійної загрози ескалації воєнного протистояння (Держави Ізраїль та Південної Кореї). Тож тривожна перспектива затяжної війни і подальшого збереження воєнної загрози для України визначає важливим цільовим пріоритетом розроблення плану підтримки розвитку екпортоорієнтованих галузей і підприємств, де виробництво подовжує ланцюги доданої вартості в межах національної економіки і уможливлює використання її конкурентних переваг на світовому ринку. Крім того, для досягнення якісної переваги над ворогом необхідне структурне «перезавантаження» економіки для розвитку виробництва високотехнологічної зброї.
Із високою нагородою президент НАН України Анатолій Загородній вітає д.е.н., проф. Наталію Супрун
Науковці, удостоєні високої
відзнаки НАН України, обґрунтували положення про тривалу історичну деформацію
інституту підприємництва в українському господарському середовищі, зокрема визначили
історико-економічні передумови зниження інноваційного потенціалу
підприємницької діяльності, ослаблення мотиваційних механізмів економічної
активності та усталення рентоорієнтованої моделі господарської поведінки.
Наслідками цієї деформації в умовах війни є ризики зростання утриманських
настроїв, орієнтація бізнесу на перерозподіл бюджету, а в подальшому –
міжнародної допомоги для відновлення економіки.
Водночас – з огляду на теперішні реалії розгортання волонтерського руху, роль неформальних структур громадянського суспільства у вирішенні завдань гуманітарної допомоги вимушеним переселенцям, додаткового забезпечення українських військових амуніцією, засобами особистого захисту, медикаментами, продовольством та ін., виконання робіт із ремонту техніки та модернізації зброї, – нового змісту й актуальності набувають обґрунтовані науковцями положення про активізацію соціального капіталу як економічного ресурсу, надані ними рекомендації щодо напрямів і заходів державного стимулювання впровадження засад корпоративної соціальної відповідальності та розвитку соціального підприємництва в Україні.
При створенні
соціально-економічного відділу Української академії наук та складанні
дослідницької програми на перспективу перший український академік-економіст
М.І. Туган-Барановський наголошував, що найголовнішим завданням є вивчення
самої України. Сучасні історико-економічні дослідження, відзначені почесною
нагородою його імені, спрямовані на виконання цього завдання. За оцінкою
відомих вчених-економістів України, вони:
формують науковий фундамент національної ідентичності [докл. див. рецензію: Тарасевич В.М. Економічний вимір української ідентичності. Економіка України. 2021. № 11, с. 85-90. ];
розкривають джерела сучасного й детермінанти майбутнього розвитку України [докл. див. рецензію д.е.н. І.Ф. Радіонової у журналі «Економіка і прогнозування» ];
мають науково-практичне значення з огляду на тривалість виявлених причинно-наслідкових зв’язків і перманентне відтворення інституційних характеристик господарського середовища [докл. див. статтю-рецензію чл.-кор. НАН України В.Д. Базилевича «Новаторські історико-економічні дослідження фундаментальних проблем українського соціуму» в журналі «Український соціум» ].
Підтвердженням цього є
практичне впровадження наукових результатів
та окремих положень із циклу наукових праць «Історичні детермінанти
економічного розвитку України», що використані при підготовці низки аналітичних
матеріалів, поданих до вищих органів державної влади.
Усі отримані кошти науковці-лауреати Премії ім. М.І. Туган-Барановського перерахували на допомогу ЗСУ для перемоги над російським окупантами.
Наприкінці лютого 2022 р. була готова до оприлюднення науково-аналітична доповідь «Виклики майбутнього для промислового розвитку України», яку підготував відділ промислової політики Інституту економіки та прогнозування НАН України у рамках виконання наукової роботи відомчої тематики.
Ці виклики – детермінанти соціально-економічного
зростання національної економіки в умовах глобальної нестабільності – було
проаналізовано і систематизовано за умов мирного життя. У десяти розділах,
сформованих за ключовими викликами майбутнього, окреслювалася поточна ситуація, тенденції промислового
розвитку та можливі наслідки, а також було запропоновано рекомендації та
інструменти промислової політики з метою адекватного реагування на ці виклики,
що спрямовані на запобігання їх негативному впливу та максимальне використання
їх конструктивного потенціалу.
Але 24 лютого 2022 р. наша країна опинилася
перед надзвичайним викликом – невмотивованою
військовою агресією з боку росії,
яка поставила собі за мету
геноцид українського народу і руйнацію економічного потенціалу нашої країни. З
цієї дати відділ промислової політики Інституту економіки та прогнозування НАН
України на постійній основі відстежує ситуацію в промисловому секторі країни, який у цих критичних
умовах продовжує забезпечувати необхідною продукцією тил і фронт та
генерує доходи в економіку країни й наповнює коштами державний бюджет.
Результати аналізу наслідків воєнної агресії росії для
промислового сектора були опубліковані у складі дослідження «Оцінка втрат України від воєнного вторгнення РФ: макроекономічний
вимір» (журнал «Економіка та прогнозування» № 1 за 2022 р., https://doi.org/10.15407/eip2022.01.008), а також у статті «Наслідки повномасштабної воєнної агресії рф для
української промисловості» (журнал «Економіка
України» № 5 за 2022 р., https://doi.org/10.15407/economyukr.2022.05.003) досліджувалися масштаби втрат промисловості України в
галузевому й регіональному розрізі та обґрунтовано заходи з відродження
промисловості задля відновлення економіки країни і формування надійного
фундаменту її обороноздатності.
Водночас спільно з іншими відділами Інституту економіки
та прогнозування НАН України відділ промислової політики брав участь у
підготовці аналітичного матеріалу «Оцінка втрат України від повоєнного
вторгнення РФ», який було направлено до Національного банку України та Ради
національної безпеки і оборони України.
Повоєнна відбудова потребуватиме значного
фінансування, у тому числі міжнародних коштів. Саме тому надзвичайно важливо виокремити
галузеві вектори промислового розвитку України, що допоможе залучити необхідний
розмір фінансування із подальшим спрямуванням ресурсів у ті сектори,
відновлення яких як посилить можливості обороноздатності, так і забезпечить відродження
економічного розвитку країни. Разом із тим на нинішньому етапі для підтримки і
подальшої відбудови необхідно вжити дієвих заходів, націлених на відродження,
реструктуризацію і модернізацію промисловості шляхом проведення
реконструктивних дій з регіональної диверсифікації та розширення середньо- і
високотехнологічного виробництва в регіонах із нижчими воєнними ризиками,
релокації та створення сприятливих умов для залучення іноземних підприємств. Це
дозволить прискорити процеси економічного відновлення і зростання в повоєнний
час, а також поступово закріпитися таким виробникам на внутрішньому (за рахунок
імпортозаміщення, відкриття нових ринкових ніш) і зовнішньому (за рахунок уже
створюваних преференційних торговельних умов з країнами-союзницями) ринках.
Післявоєнна структурна перебудова української
промисловості передбачає не тільки відновлення зруйнованих війною промислових
та інфраструктурних потужностей, а й структурну модернізацію промисловості на
вищому технологічному рівні з урахуванням збереження її можливостей до
самозабезпечення, експортної орієнтації та включення до глобальних ланцюгів
створення вартості.
Стратегічною метою повоєнного відновлення
промисловості має стати становлення і розвиток високоіндустріального
суспільства, стимулювання створення нових робочих місць і розвитку
підприємництва, підвищення якості та рівня життя населення за рахунок зростання
його ефективної зайнятості та залучення до продуктивної праці у промисловому
секторі, шляхом створення умов, що сприятимуть розвитку нових
високотехнологічних виробництв та інноваційних систем з урахуванням Цілей
сталого розвитку та перспектив євроінтеграції. Крім зазначеного, вибір
стратегічних орієнтирів промислового відновлення має відбуватись з урахуванням
можливого довготривалого характеру воєнної загрози і ролі промислового сектора
в створенні надійного економічного фундаменту для збереження державного
суверенітету і територіальної цілісності нашої країни.
Тому основні стратегічні орієнтири промислового
відновлення України такі.
І. Відновлення української промисловості повинно бути націлено на підвищення стійкості економіки та зміцнення обороноздатності країни, що забезпечуватиметься інноваційною трансформацією промислового сектору та комплексним впровадженням технологій Індустрії 4.0 (штучного інтелекту та машинного навчання, робототехніки, технологій віртуальної та доповненої реальності, блокчейну, технологій біоінженерії) у виробничі процеси української промисловості.
ІІ. Насичення внутрішнього ринку на основі імпортозаміщення задля розв’язання проблем зайнятості та платоспроможності населення, забезпечення потреб внутрішнього ринку товарами, які до цього імпортувалися з рф та білорусі, а також формування регіональних ланцюгів доданої вартості.
ІІІ. Стимулювання нових напрямів діяльності, розвиток яких має значні перспективи в глобальному середовищі, зокрема для розв’язання глобальних проблем дефіциту продовольства, забруднення навколишнього середовища, поліпшення якості життя та безпеки.
Пріоритети галузевого розвитку промисловості мають визначатися з огляду на необхідність відновлення ключових галузей, розвиток яких має відповідне ресурсне забезпечення, високий потенціал ефективності та інноваційності, вагоме соціальне значення, а також галузей з легким доступом для малого і середнього бізнесу, здатних швидко адаптуватися до змін середовища та оперативно реагувати на його потреби. Серед них: металургія, машинобудування, хімічна, фармацевтична, харчова, деревообробна галузі, легка промисловість та промисловість будівельних матеріалів.
28 травня 2022 р. старший науковий співробітник відділу економічного зростання та структурних змін в економіці ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” д.е.н., с.н.с. Снігова О.Ю. взяла участь у міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми сучасної Європи та їх практичне розв’язання», що відбулася у Варшаві (організатори – Варшавський університет, Team Europe за Представництва Європейської Комісії в Польщі, Фонд «Лідери змін»).
Результати наукових досліджень
були представлені на тематичній панелі «Проблеми економічного розвитку Європи
та їх практичне розв’язання».
У своїй доповіді «Реструктуризація економіки регіонів з переважанням вугільної промисловості: практичне застосування досвіду Європейського Союзу в Україні» д.е.н. Снігова О.Ю. окреслила можливість використання досвіду ЄС щодо реструктуризації економіки старопромислових регіонів, зокрема з переважанням вугільної промисловості, який сформовано країнами ЄС у процесі входження в постіндустріальну епоху.
У доповіді також розглянуто
сучасні європейські тенденції декарбонізації економічної діяльності та
забезпечення діяльності регіонів, пов’язаних з вугілевидобутком. Обгрунтовано
актуальні шляхи використання досвіду ЄС для України в
умовах війни з Росією та з позиції перспективи прискореної процедури надання
Україні статусу країни – кандидата ЄС, включаючи впровадження досвіду
структурної перебудови економіки старопромислових регіонів Німеччини (за
моделлю «постіндустріального синтезу») та приєднання до Платформи ЄС «Вугільні
регіони перехідного періоду» для сприяння розвитку вугільних регіонів.
За підсумками роботи конференції буде сформовано збірку виступів участників.