15 червня 2022 р. на сесії Загальних зборів Національної академії наук України  відбулося урочисте вручення дипломів лауреатів Премії НАН України імені видатних учених України. Високу нагороду за видатні наукові роботи в галузі економіки – Премію імені М.І. Туган-Барановського – присуджено дослідницькому колективу відділу економічної історії Інституту економіки та прогнозування у такому складі:

Небрат Вікторія Василівна – доктор економічних наук, старший науковий співробітник, завідувачка відділу економічної історії ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»;

Супрун Наталія Анатоліївна – доктор економічних наук, професор, головний науковий співробітник відділу економічної історії ДУ «Інститут економіки  та прогнозування НАН України»;

Горін Назар Олегович – кандидат економічних наук, старший науковий співробітник відділу економічної історії ДУ «Інститут економіки  та прогнозування НАН України».

Цикл праць «Історичні детермінанти економічного розвитку України», відзначений Премією, спрямований на вирішення актуальних наукових проблем розроблення концептуально-методологічних підходів, теоретичних положень та історико-економічних узагальнень щодо обґрунтування історичних умов, інституційних детермінант, наскрізних тенденцій та загальних закономірностей трансформації господарства України у тривалій історичній ретроспективі – як чинника сучасних особливостей, характеристик і ризиків економічного розвитку України. До циклу праць увійшли такі публікації 2017–2021 рр., об’єднані спільною проблематикою:

Монографії:

1. Історичні детермінанти включення України в систему міжнародних економічних відносин : монографія / В.В. Небрат, Н.О. Горін та ін.; за ред. д.е.н. В.В. Небрат ; НАН України, ДУ «Ін-т екон. та прогнозув. НАН України». Київ, 2021. 528 с. ISBN 978-966-02-9618-3
2. Підприємництво в Україні: історико-інституційний аналіз : монографія / [В.В. Небрат, Н.А. Супрун та ін.] ; за ред. д.е.н. В.В. Небрат; НАН України, ДУ «Ін-т екон. та прогнозув. НАН України». Київ, 2019. 532 c. ISBN 978-966-02-9095-2
3. Політична економія суспільного прогресу Всеволода Голубничого : [монографія] : у 2-х т. / за ред. д-ра екон. наук, проф. Наталії Супрун ; [НАН України, Ін-т економіки та прогнозування]. Київ : Наукова думка, 2017, 2019. ISBN 978-966-00-1603-3.

Т. 1 : Теорія розвитку економічних систем / О. В. Клішова, Н. А. Супрун. 2017.  349 с.; Т. 2 : Вибрані праці / уклад. й упоряд.: О. Клішова, Н. Супрун. 2019. 346 с.

Статті у наукових журналах:

1. Небрат В.В. Теоретичні основи дослідження інституційної трансформації економіки. Економічна теорія. 2017. № 2. С. 34–49.
2. Небрат В.В. Формування національного підприємництва та зовнішньоторговельних зв’язків України (XVI–XVII ст.). Економіка України. 2017. № 8. С. 73–85.
3. Небрат В.В. Розвиток підприємництва в Україні: історичні детермінанти та перспективи. Економіка і прогнозування. 2017. № 3. С. 40–156.
4. Горін Н.О. Вплив урбанізації на поширення духу підприємництва на українських теренах в період Середньовіччя. Sciences of  Europe. 2018. № 4. С. 24–28.
5. Небрат В.В., Гордіца К.А., Горін Н.О. Структурні та фінансові ризики капіталізації землі: уроки вітчизняної історії. Економіка і прогнозування. 2020. № 3.С. 75–96.

У сучасних умовах повномасштабної війни за державну незалежність і територіальну цілісність України важливість історико-економічних досліджень, проведених упродовж 2017–2021 рр., та актуальність ключових положень, обґрунтованих ученими, зростає. На підтвердження цього наведемо кілька тез.

На основі історико-економічного аналізу розкрито позитивні та негативні екстерналії інтеграції господарства України у радянський народногосподарський комплекс. Виявлена довгострокова тенденція формування імпорто- та експортозалежності національного господарства, перш за все, від російської федерації, становить сьогодні не потенційну, а реальну загрозу для економіки та держави. Ланцюги виробництво продукції, в тому числі оборонного призначення, «зав’язані» на російських постачальниках, унеможливлюють швидке нарощення випуску, що є критичним в умовах війни. Тому актуальними завданнями економічного забезпечення перемоги над агресором є подолання історично сформованої залежності від російських ресурсів та матеріалів, диверсифікація джерел постачання сировини та комплектуючих, побудова нових ланцюгів виробництва, політика залучення інвестицій та зовнішньої допомоги для імпортозаміщення шляхом відновлення виробництва на основі власних родовищ тощо.

На основі дослідження попередньої траєкторії розвитку господарства України та його зовнішньоекономічних зв’язків узагальнено історичні чинники формування аграрно-сировинної структури українського експорту. Разом із тим визначено сучасні форми, тенденції та інституційні детермінанти розвитку міжнародного науково-технічного співробітництва; запропоновано підходи щодо оптимізації державної політики для створення потенціалу міжнародної конкурентоспроможності країни у високотехнологічних галузях. Необхідність і можливість подолання сформованої низькотехнологічної структури виробництва та експорту засвідчує позитивний міжнародний досвід країн, які успішно розвиваються в умовах постійної загрози ескалації воєнного протистояння (Держави Ізраїль та Південної Кореї). Тож тривожна перспектива затяжної війни і подальшого збереження воєнної загрози для України визначає важливим цільовим пріоритетом розроблення плану підтримки розвитку екпортоорієнтованих галузей і підприємств, де виробництво подовжує ланцюги доданої вартості в межах національної економіки і уможливлює використання її конкурентних переваг на світовому ринку. Крім того, для досягнення якісної переваги над ворогом необхідне структурне «перезавантаження» економіки для розвитку виробництва високотехнологічної зброї.

Науковці, удостоєні високої відзнаки НАН України, обґрунтували положення про тривалу історичну деформацію інституту підприємництва в українському господарському середовищі, зокрема визначили історико-економічні передумови зниження інноваційного потенціалу підприємницької діяльності, ослаблення мотиваційних механізмів економічної активності та усталення рентоорієнтованої моделі господарської поведінки. Наслідками цієї деформації в умовах війни є ризики зростання утриманських настроїв, орієнтація бізнесу на перерозподіл бюджету, а в подальшому – міжнародної допомоги для відновлення економіки.

Водночас – з огляду на теперішні реалії розгортання волонтерського руху, роль неформальних структур громадянського суспільства у вирішенні завдань гуманітарної допомоги вимушеним переселенцям, додаткового забезпечення українських військових амуніцією, засобами особистого захисту, медикаментами, продовольством та ін., виконання робіт із ремонту техніки та модернізації зброї, – нового змісту й актуальності набувають обґрунтовані науковцями положення про активізацію соціального капіталу як економічного ресурсу, надані ними рекомендації щодо напрямів і заходів державного стимулювання впровадження засад корпоративної соціальної відповідальності та розвитку соціального підприємництва в Україні.

При створенні соціально-економічного відділу Української академії наук та складанні дослідницької програми на перспективу перший український академік-економіст М.І. Туган-Барановський наголошував, що найголовнішим завданням є вивчення самої України. Сучасні історико-економічні дослідження, відзначені почесною нагородою його імені, спрямовані на виконання цього завдання. За оцінкою відомих вчених-економістів України, вони:

формують  науковий фундамент національної ідентичності [докл. див. рецензію: Тарасевич В.М. Економічний вимір української ідентичності. Економіка України. 2021. № 11, с. 85-90. ];

розкривають джерела сучасного й детермінанти майбутнього розвитку України [докл. див. рецензію д.е.н. І.Ф. Радіонової у журналі «Економіка і прогнозування» ];

мають науково-практичне значення з огляду на тривалість виявлених причинно-наслідкових зв’язків і перманентне відтворення інституційних характеристик господарського середовища [докл. див. статтю-рецензію чл.-кор. НАН України В.Д. Базилевича «Новаторські історико-економічні дослідження фундаментальних проблем українського соціуму» в журналі «Український соціум» ].

Підтвердженням цього є практичне впровадження наукових  результатів та окремих положень із циклу наукових праць «Історичні детермінанти економічного розвитку України», що використані при підготовці низки аналітичних матеріалів, поданих до вищих органів державної влади.

Усі отримані кошти науковці-лауреати Премії ім. М.І. Туган-Барановського перерахували на допомогу ЗСУ для перемоги над російським окупантами. 

Учені-економісти НАН України перерахували нашим захисникам кошти від своєї академічної премії

https://www.facebook.com/NASofUkraine/posts/pfbid02iK36K4tP5jrGDpgCXMPDBY74tVbGsNhcWnwreEFW8rV6ejd2Cp92SfqPX5dojGWl