Звернення ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
В Україні війна. Її розв’язала Росія. «Русский мир» приніс нашому народові горе, смерть та розруху. Він намагається стерти з землі переважно російськомовні Харків, Суми і Маріуполь. Залишає на своєму шляху знищені села Слобожанщини, Чернігівщини та Київщини. Руки загарбників у крові невинних дітей. Цьому немає і ніколи не буде жодного виправдання.
Окупантів словами не зупинити, але мовчати не можна.
Ми звертаємся зі словами вдячності до наших захисників-військових, добровольців тероборони, добробатівців, волонтерів, мільйонів наших співвітчизників, які щодня роблять все, щоб забезпечити нас світлом, теплом та їжею.
Ми дякуємо всьому світові, який встав на захист наших прав та свобод. Ми ніколи не забудемо іноземних добровольців, які ризикують життям, захищаючи наші родини. Ми цінуємо підтримку міжнародної наукової спільноти. Ми чуємо при цьому і голоси російських громадян, але нас продовжують вбивати. Щодня. Щоночі. Жінок, дітей, старих та немічних людей.
Нас вбивають за те, що ми не хочемо «русского мира». За те, що ми захищаємо свою землю. За наш європейський вибір. За наше майбутнє.
Гармати змінюють та надають страшного сенсу взаємовідносинам історичних сусідів. Їх жнива – десятки тисяч вбитих та скалічених, мільйони біженців, знищені міста та села, зруйновані мости, спотворені долі.
Це – не наш вибір. Це – вибір країни-агресора. Але ми вистоїмо. Ми повернемося до нормального життя, до звичайних людських відносин. Ми змусимо нас поважати. І це відбудеться тим скоріше, чим міцнішими будуть всі ті, для кого життя кожної людини є дивом, а не «тріскою при рубанні дров».
Державне благословення вбивства – важкий морок середньовіччя. Весь світ бачить, як він опускається на Росію. Це – безвихідь. Щоб остаточно не потрапити до неї, треба зупинитися. Це перше, що треба зробити, щоб не перетворитися на вічного ізгоя, який всім заздрить, всім погрожує і всіх жахається.
Безумовна зупинка вогню та перемовини – перший крок від цієї прірви. Його треба робити негайно. Заради тих, чиї життя ще можна зберегти. Заради припинення цієї божевільної війни. Заради всіх тих, хто ще може після неї народитися.
Понад 150 науковців, освітян, екологічних діячів, активістів та політиків з усієї Європи зібрала у середині липня у Варшаві літня Європейська Зелена Академія (ЄЗА) для вивчення викликів непростої нинішньої ситуації у Європі, викликаної повномасштабним вторгненням РФ в Україну. За допомогою цього заходу, що проводився у співпраці з Фондом імені Генріха Бьолля, організатори створили науково-освітнє середовище для обговорення нагальних соціально-екологічних проблем, яке проводилося у різних форматах – семінарів, тренінгів, пленарних дебатів та спілкування.
На сесії пленарних дебатів «Продовольча безпека під час кризи. Як війна в Європі кидає виклик глобальній продовольчій системі та можливі шляхи виходу з кризи», де обговорювалися короткострокові та довгострокові наслідки воєнної агресії РФ проти України для продовольчої безпеки, на запрошення ЄЗА виступила завідувач відділу економіки та політики аграрних перетворень, професор, член-кореспондент НАН України О.М. Бородіна. Свою доповідь на тему «Як війна в Україні може змінити глобальну продовольчу систему» вона виголосила онлайн.
Виступ Олени Бородіної на дебатах в ЄЗА
Доповідачка наголосила на тому, що для пом’якшення наслідків сучасної глобальної продовольчої кризи, особливо стосовно найбільш вразливих груп населення в Європі, необхідно сконцентрувати політичні заходи підтримки продовольчих систем на посилення ролі сімейних ферм, розвитку місцевих продовольчих ринків і скороченні агропродовольчих ланцюгів з переходом до агроекологічної трансформації сільського господарства з перевагами цифрових технологій у місцевому виробництві їжі. Такі заходи державної аграрної політики мають стати основою переходу до стійких агропродовольчих систем в Україні, Європі та в усьому світі.
Також виголосили доповіді професор Пауліна Крамарж (Ягеллонський університет, Польща); Дагмар Тутчек, член правління Європейського зеленого фонду (GEF) з 2019 р. та його співпрезидентка з 2022 р.; Гаррієт Клейтон, радниця Європейського Парламенту в Комітеті з питань сільського господарства та сільського розвитку. У ході обговорень було визначено варіанти зміни політики на коротко- та середньострокову перспективу, а також які інституційні рішення у довгостроковому періоді можуть бути запропоновані з точки зору економічної, соціальної та екологічної безпеки.
19 липня виповнюється 25 років із дня ухвалення Постанови Кабінету Міністрів України від 19.07.1997 р. № 772 “Про утворення Інституту економічного прогнозування”.
Час створення Інституту припав на нелегкий період становлення молодої незалежної держави. Адже стало зрозуміло, що виконання завдань побудови національного господарства як самостійної системи, ринкові перетворення економіки та подолання негативних екстерналій трансформації вимагають не лише теоретичного підґрунтя, а й модельних розрахунків та сценарних прогнозів. І тут слід згадати, що, коли у 1918 р., у період активних державотворчих змагань, створювалася Українська академія наук, то один із її співзасновників – всесвітньовідомий вчений-економіст Михайло Туган-Барановський – ініціював створення у ній Соціально-економічного відділу. Головним напрямом наукових досліджень М. Туган-Барановський визначив вивчення самої України – її господарства, населення, ресурсного потенціалу та економічних перспектив. Як автор ендогенної теорії економічного розвитку, що пояснювала природу періодичних промислових криз та відкривала можливості наукового передбачення макродинаміки, вчений вважав економічну науку засобом формування та зміцнення національного господарства.
Коли ж у 90-ті роки суспільство й економіка перебували
в стані динамічних змін і водночас – невизначеності, багатоваріантності
перспектив, а політичні рішення, в тому числі стосовно економіки, потребували
обґрунтування та оцінки майбутніх наслідків, настав час для виконання заповіту
М. Туган-Барановського – вивчати Україну, щоб будувати її успішне майбутнє.
Наука як інститут розвитку суспільства знову була потрібна для виконання практичних завдань. В умовах будівництва держави і національного господарства, докорінної зміни суспільних норм і зв’язків, нагальним завданням стало не тільки передбачення майбутнього, а і його моделювання. За таких умов необхідним, доцільним і закономірним стало створення Інституту економічного прогнозування (із липня 2005 р. перейменовано у “Державну установу ”Інститут економіки та прогнозування НАН України”).
Нинішня діяльність Інституту до початку повномасштабного вторгнення РФ і Україну зосереджувалася на дослідженнях, зокрема у напрямах низьковуглецевого розвитку економіки, просторової справедливості у землекористуванні, поглиблення фінансової інклюзії, євроорієнтованої агропродовольчої системи.
За воєнного стану в Інституті здійснено коригування планів науково-дослідних робіт з урахуванням злободенних питань організації, управління та прогнозування економіки. Готуються аналітичні та прогнозні матеріали для вищих органів державної влади, зокрема, було проведено макроекономічний вимір оцінки втрат України від повномасштабного воєнного вторгнення РФ (опубліковано у журналі «Економіка і прогнозування», №1 за 2022 р.).
А наразі всі наукові підрозділи та провідні вчені інституту залучені до підготовки аналітично-прогнозної наукової доповіді «Відновлення та реструктуризація повоєнної економіки України». Її генералізуючою ідеєю слугує положення про необхідність і можливість модернізувати країну, акумулювати внутрішні та залучити зовнішні організаційно-технологічні та інвестиційно-інноваційні ресурси для досягнення нової якості економічного розвитку. При цьому одним із ключових принципів є збереження та зміцнення суб’єктності України в процесі відбудови, відстоювання національних інтересів – побудови інноваційної, конкурентоспроможної, структурно збалансованої економіки. Разом із тим важливим чинником і запорукою успішного майбутнього нашої держави є поглиблення міжнародного військово-політичного партнерства та економічної інтеграції. У доповіді, що орієнтована на вироблення чітких рекомендацій та обґрунтування майбутньої моделі економіки України, розглядатимуться виклики та можливості, обумовлені прискоренням євроінтеграційних процесів в умовах триваючого збройного протистояння з російським агресором, а також перспективи подальшого розвитку національної енергетики, агропродовольчого комплексу, промисловості та транспорту.
Нелегкі
часи зумовлюють непрості рішення. Науковий пошук покликаний запропонувати різні
варіанти. Тож свої чверть віку Інститут зустрічає по-робочому. Адже завдання
економічного прогнозування полягає не лише в тому, щоб передбачати майбутнє, а
й щоб впливати на нього, конструювати й будувати його.
Про те, яких збитків завдає українській економіці російська агресія, та які перспективи та можливості її відновлення у програмі «Про науку. Компетентно» (ведучий – академік НАН України В.П. Семиноженко) для YouTube-каналу Національної академії наук України 11 липня 2022 року розповів заступник директора з наукової роботи Інституту економіки та прогнозування НАН України, член-кореспондент НАН України С.О. Кораблін.
На засідання Ради з питань розвитку сільського господарства та сільських територій при Президентові Республіки Польща, що відбулося 21 червня 2022 р. за ініціативи Польської академії наук було запрошено завідувачку відділу економіки та політики аграрних перетворень ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України”, члена-кореспондента НАН України, професора О.М. Бородіну. Вона представила результати досліджень відділу у своїй доповіді “Сільське господарство України у стані війни: уроки для суспільства та політиків”. Метою зустрічі стало ознайомлення присутніх із проблемами українського агропродовольчого сектора у зв'язку з російською агресією для відпрацювання спільних рішень з урахуванням потенціалу польського сільського господарства, а також розроблення пропозицій щодо формування нової євроорієнтованої агропродовольчої системи України в період післявоєнної відбудови з урахуванням досвіду євроінтеграції польського сільського господарства.
Польську сторону на засіданні представляли виробники сільськогосподарської продукції Польщі, співробітники Міністерства сільського господарства та сільського розвитку (MARD), співробітники Міністерства закордонних справ (МЗС), науковці Інституту сільського та аграрного розвитку Польської академії наук (IRWiR PAN), представники офісу Президента Польщі. Українську сторону – професор Олена Бородіна, президент ГО «Асоціація фермерів і приватних землевласників України», голова фермерського господарства «Юлія» Віктор Гончаренко, перший віце-президент ГО «Асоціація фермерів і приватних землевласників України», голова фермерського господарства «Геркулес» Віктор Шеремета.
По центру – Я.К. Ардановський
Голова Ради з питань розвитку сільського господарства та сільських територій при Президентові Республіки Польща, ексміністр сільського господарства і села Польщі Ян Кшиштоф Ардановський подякував Польській академії наук, директору Інституту аграрного і сільського розвитку (IRWiR PAN) Моніці Станни за ініціативу організації зустрічі з представниками української науки та громадянського суспільства. Міністр висловив солідарність з українським народом, який зараз зазнає величезних людських та економічних страждань і втрат. Я.К. Ардановський заявив про готовність підтримувати дрібнотоварне сільськогосподарське виробництво і запевнив у готовності до двосторонньої співпраці з українськими фермерами, зауваживши про необхідність встановлення на цій основі довгострокового політичного партнерства та економічних зв’язків.
Ukrainian
English 
