Сайт перебуває на реконструкції. Просимо вибачити за тимчасові незручності.

Наші видання














Наші проекти




Посилання




Наші партнери








Archive for жовтня, 2019

Екологічний прогноз України

Прогнози щодо стану енергетики,  її негативного впливу на довкілля,   що нас може врятувати від глобального хаосу,  як допомогти нашим бійцям  на прикладі американського досвіду -- про  все це йшлося у авторській програмі журналіста Олексія Рябчина «Зелені інновації», гостем якої був к.т.н., провідний науковий співробітник сектору прогнозування розвитку паливно-енергетичного комплексу ДУ "Інститут економіки та прогнозування НАН України"  О.А. Дячук. Дивіться детальніше ефір  програми "Зелені інновації від 16 жовтня 2019 р. 

Continue Reading

Перемога чи зрада: новий закон про концесії

Верховна Рада України ухвалила новий закон про концесії, який у тому числі передбачає внесення змін до цілого ряду інших законів, включаючи Закон України "Про державно-приватне партнерство". Після того, як президент його підпише, законодавство України в сфері державно-приватного партнерства стане одним із найкращих у світі. Але чи зможемо ми цим скористатися повною мірою?
Читайте у статті д.е.н., провідного наукового співробітника відділу моделювання та прогнозування економічного розвитку ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” І.В. Запатріної “Перемога чи зрада: новий закон про концесії”, надрукованій у газеті “Дзеркало тижня. Україна” 26 жовтня 2019 р. 

Continue Reading

Ціна кредиту

Озвучена мета з прискорення нашої економіки до 5–7% на рік, безумовно, одна з провідних. Причому не тільки для України. Обіцянка прем'єра збільшити ВВП за п'ять років на 40% різко підвищила ціну варантів, випущених Україною у 2015 р. під час реструктуризації частини її держборгу.

Чи амбіційна нова мета? За вітчизняними мірками, так, за міжнародними — не надто. Бо при стійких 5% ми, швидше за все, лише втримаємо своє місце на сировинній периферії, а при 7% — зможемо там зручніше облаштуватися. Для того ж, щоб усерйоз надолужувати згаяне, знадобляться всі 10%. Однак і з ними на саме лише "згаяне" підуть десятиліття, тому що наші середньодушові доходи сьогодні в 3–9 разів нижчі від доходів європейських колег з колишнього соцтабору.

Тим часом на шляху цих планів "зненацька" виник Нацбанк. Читайте більше у статті д-ра екон. наук, чл.-кор. НАН України, заступника директора ДУ “ Інститут економіки та прогнозування НАН України” С.О. Корабліна  “Ціна кредиту”, опублікованій у газеті “Дзеркало тижня. Україна” 19 жовтня 2019 р.

Continue Reading

Цифрова економіка: як тобі служиться?

Цифрова економіка забезпечує конкурентні переваги інноваційного розвитку економічних систем різних рівнів. Однак цифрові дивіденди отримують лише ті країни, які спроможні створити "міцний аналоговий фундамент": нормативно-правову базу (динамічне ділове середовище, що дає змогу компаніям повною мірою використовувати цифрові технології для конкуренції та інновацій); вагомий людський капітал (використання можливостей, що відкриваються в цифровому світі); спеціальні інститути електронного управління.  І хоча Україна потрапила до числа 63 країн, для яких здійснюється оцінювання конкурентоспроможності цифрового середовища,  за загальним рейтингом вона перебуває у замикаючій групі — 58-ме місце у 2018 р. Про те, що потрібно зробити у напрямі поліпшення ситуації, читайте у статті к.е.н., вченого секретаря ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” В.К. Хаустова “Цифрова економікаи: як тобі служиться?”, опублікованій у газеті “Дзеркало тижня. Україна” 19 жовтня 2019 р.

Continue Reading

Велике свинство Наполеона

Про роль держави в управлінні економікою та про відносини з бізнесом читайте у новій статті головного наукового співробітника сектору міжнародних фінансів д.е.н. О.М. Шарова  "Велике свинство Наполеона", опублікованій у газеті “Дзеркало тижня. Україна” 12 жовтня 2019 р.

Continue Reading

Прискорення економічного зростання України: що заважає і як пришвидшити

Перспективам прискорення економічного зростання вітчизняної економіки було присвячене чергове засідання Клубу банкірів 9 жовтня 2019 р., яке відбулося в ДУ "Інститут економіки та прогнозування НАН України" за сприяння відділу фінансів реального сектора. В обговоренні взяли участь фахівці Інституту, народні депутати України, провідні фахівці банківського сектора, а також представники експертної та наукової спільноти. Із розгорнутими доповідями щодо таких перспектив виступили завідувач відділу фінансових ринків Академії фінансового управління А.О. Дробязко, заступник директора ДУ "Інститут економіки та прогнозування НАН України" С.О. Кораблін, народний депутат України Б.В. Приходько, народний депутат України VIII скликання М.В. Довбенко. Наявні проблеми в економіці України, які стримують її розвиток, та можливі шляхи пришвидшення економічного зростання обговорювалися під час тривалої дискусії, матеріали та рішення будуть відображені  у наукових виданнях Інституту економіки та прогнозування НАН України.  

Continue Reading

Україна в умовах геоекономічних викликів для країн G7

Глобальні тенденції сучасного світового розвитку – нелегкий вибір між вільною торгівлею та протекціонізмом, BREXIT як пастка для Великої Британії,  вплив країн АСЕАН на G7, хто стане  двадцять восьмим членом ЄС, сучасні валютно-фінансові, інвестиційні виклики  для G7  – розглядали науковці двох інститутів на міжнародній конференції «Геоекономічні виклики для країн G7», яка відбулася в ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» 3 жовтня 2019 р. Її співорганізаторами стали сектор міжнародних фінансових досліджень Інституту та відділ зовнішньоекономічної політики Національного інституту стратегічних досліджень. Геополітичні виклики для країн G7_1 Сьогодні, коли замість монізму розвивається серйозна фрагментація світової економіки, вітчизняному науковому співтовариству необхідно з усією відповідальністю поставитися до дослідження цих проблем, – підкреслив директор ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»,  академік В.М. Геєць.  А директор Національного інституту стратегічних досліджень, д.п.н., проф. О.В. Литвиненко до акцентував на глобальній євразійській дузі  нестабільності, що загрожує глобальною конфронтацією та обумовлює необхідність   модернізації інститутів глобального лідерства. На зростаючу турбулентність світової економіки й посилення жорсткого регулювання банківської, фінансової , корпоративної  та соціальної сфер звернув увагу у своїй доповіді «G7: економічні виклики та глобальний порядок денний» заступник директора ДУ «Інститут економіки та прогнозування» НАН України , д.е.н., чл.- кор. НАН України С.О. Кораблін. Він зауважив, що нові реальності в економіці накладаються на нові «нормальності» в політиці. Зауваживши про підвищення екзогенності  економічних систем та перезавантаження полярності світу, заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень, д.е.н. Я.А. Жаліло окреслив у своїй доповіді «Щодо новітніх чинників формування геоекономічних пріоритетів»  такі три сценарії розвитку світової економіки, як: структурування світового господарства відповідно до певних центрів тяжіння, атомізація та фрагментація, множинність центрів тяжіння. Останніми десятиріччями відбувся  інфраструктурний прорив менш розвинених, порівнянно с країнами G-7, держав, у тому числі в інноваційній та освітній сферах, наголосив чл.-кор. НАН України  В.Р. Сіденко. Це, на його думку, зокрема відбувається через більшу консолідованість Сходу порівняно із сучасним колективним Заходом. Д.е.н., проф. О.В. Плотников виокремив  два ключові протиріччя усередині Великої сімки: в Європі та між США  та Канадою. Голова Ради Українського кредитно-банківського союзу  Б.В. Соболев на прикладі міжнародного ринку титану привернув увагу до потреби вдосконалення захисту стратегічних інтересів вітчизняних експортерів за умов формування біполярного світу. Д.е.н., проф. О.М. Шаров зазначив, що BREXIT несе потенційну загрозу послаблення санкційного режиму ЄС щодо Росії, оскільки саме Велика Британія виступає найбільш послідовною  прихильницею  санкцій.  Д.е.н., проф. Борзенко  розкрила баланс сил у процедурі BREXIT та надала оцінку щодо різнотермінових прогнозів  його наслідків. Д.п.н. І.С. Піляев відзначив, що криза навколо України є ключовою і стратегічною не лише на пострадянському просторі, а й на Євразійському мегаконтиненті загалом, що за характером залучення світових акторів можна порівняти із тривалими конфліктами на Корейському півострові та навколо Тайваню. К.е.н. О.А. Чугаєв навів порівняльну статистику, що засвідчила  зниження індексу потужності США відносно  Китаю.  К.е.н. В.В. Величко розглянув зміну інвестиційної доктрини Китаю, відзначивши, що обсяг прямих іноземних інвестицій у країну перевищив валові інвестиції з країни.  

Continue Reading

Інвентаризація країни

Попри це, серед багатьох реформ, що проводилися в Україні останніми роками, не виявилося тих, які були б спрямовані на усунення інфраструктурних проблем. У результаті питання про те, яка інфраструктура є найбільш пріоритетною для інвестування, за рахунок яких механізмів і в які терміни планується розв'язати накопичені в цій сфері проблеми, як і раніше, залишаються відкритими.

Що ж відбувається із плануванням інфраструктурного розвитку в Україні -- читайте у статті д.е.н., провідного наукового співробітника відділу моделювання та прогнозування економічного розвитку ДУ "Інститут економіки та прогнозування НАН України" І.В.Запатріної "Інвентаризація країни", надруковані у газеті "Дзеркало тижня. Україна" 28 вересня 2019 р. 

Continue Reading