Наші видання






Посилання
Наші партнери




|
Останні місяці українське суспільство активно (в тому числі у формі пікетів, багатолюдних мітингів, демонстрацій, маршів тощо) реагує на заяви представників влади і законодавчі ініціативи, метою яких є скасування мораторію на продаж сільськогосподарських земель і запровадження практично нерегульованого їх ринкового обігу.
Громадяни вбачають у цьому загрозу обезземелення селян, послаблення продовольчого суверенітету, прискорення деградації сіл, зрештою, втрати території та життєвого простору держави. Інформаційний простір переповнений обговоренням аргументів "за" і "проти" реалізації згаданих заяв та ініціатив.
Позицію представників академічної громадськості – співробітників ДУ “Інститут економіки і прогнозування НАН України”: директора В.М. Гейця, заступника директора А.А. Гриценка, завідувачки відділу економіки і політики аграрних перетворень О.М. Бородіної, головного наукового співробітника Л.В. Молдаван, завідувачки відділу секторальних прогнозів та кон'юнктури ринків Т.О. Осташко, головного наукового співробітника О.Л. Попової, головного наукового співробітника І.В. Прокопи, головного наукового співробітника В.Р. Сіденка, завідувачки відділу форм і методів господарювання в агропродовольчому комплексі О.В. Шубравської; директора ДУ "Інститут регіональних досліджень ім. М.І.Долішнього НАНУ" В.С. Кравціва, директора Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В.Птухи НАНУ Е.М. Лібанової та директора ДУ "Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАНУ" М.А. Хвесика – викладено у публікації “Суспільне значення землі для сучасності та майбутнього України” (“Дзеркало тижня: Україна” від 9 листопада 2019 р.)
Пропонуємо ознайомитися із Макропрогнозом розвитку економіки України у 2019–2020 рр., підготовленому Інститутом економіки і прогнозування НАН України для Консенсус-прогнозу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.
[download id="8213" template="Макропрогноз розвитку економіки України у 2019–2020 рр. (вересень 2019 року)"]
[download id="8481"]
Archive for жовтня, 2019
Прогнози щодо стану енергетики, її негативного впливу на довкілля, що нас може врятувати від глобального хаосу, як допомогти нашим бійцям на прикладі американського досвіду -- про все це йшлося у авторській програмі журналіста Олексія Рябчина «Зелені інновації», гостем якої був к.т.н., провідний науковий співробітник сектору прогнозування розвитку паливно-енергетичного комплексу ДУ "Інститут економіки та прогнозування НАН України" О.А. Дячук.
Дивіться детальніше ефір програми "Зелені інновації від 16 жовтня 2019 р.
Continue Reading
Озвучена мета з прискорення нашої економіки до 5–7% на рік, безумовно, одна з провідних. Причому не тільки для України. Обіцянка прем'єра збільшити ВВП за п'ять років на 40% різко підвищила ціну варантів, випущених Україною у 2015 р. під час реструктуризації частини її держборгу.
Чи амбіційна нова мета? За вітчизняними мірками, так, за міжнародними — не надто. Бо при стійких 5% ми, швидше за все, лише втримаємо своє місце на сировинній периферії, а при 7% — зможемо там зручніше облаштуватися. Для того ж, щоб усерйоз надолужувати згаяне, знадобляться всі 10%. Однак і з ними на саме лише "згаяне" підуть десятиліття, тому що наші середньодушові доходи сьогодні в 3–9 разів нижчі від доходів європейських колег з колишнього соцтабору.
Тим часом на шляху цих планів "зненацька" виник Нацбанк.
Читайте більше у статті д-ра екон. наук, чл.-кор. НАН України, заступника директора ДУ “ Інститут економіки та прогнозування НАН України” С.О. Корабліна “Ціна кредиту”, опублікованій у газеті “Дзеркало тижня. Україна” 19 жовтня 2019 р.
Continue Reading
Цифрова економіка забезпечує конкурентні переваги інноваційного розвитку економічних систем різних рівнів. Однак цифрові дивіденди отримують лише ті країни, які спроможні створити "міцний аналоговий фундамент": нормативно-правову базу (динамічне ділове середовище, що дає змогу компаніям повною мірою використовувати цифрові технології для конкуренції та інновацій); вагомий людський капітал (використання можливостей, що відкриваються в цифровому світі); спеціальні інститути електронного управління. І хоча Україна потрапила до числа 63 країн, для яких здійснюється оцінювання конкурентоспроможності цифрового середовища, за загальним рейтингом вона перебуває у замикаючій групі — 58-ме місце у 2018 р.
Про те, що потрібно зробити у напрямі поліпшення ситуації, читайте у статті к.е.н., вченого секретаря ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” В.К. Хаустова “Цифрова економікаи: як тобі служиться?”, опублікованій у газеті “Дзеркало тижня. Україна” 19 жовтня 2019 р.
Continue Reading
Про роль держави в управлінні економікою та про відносини з бізнесом читайте у новій статті головного наукового співробітника сектору міжнародних фінансів д.е.н. О.М. Шарова "Велике свинство Наполеона", опублікованій у газеті “Дзеркало тижня. Україна” 12 жовтня 2019 р.
Continue Reading
Перспективам прискорення економічного зростання вітчизняної економіки було присвячене чергове засідання Клубу банкірів 9 жовтня 2019 р., яке відбулося в ДУ "Інститут економіки та прогнозування НАН України" за сприяння відділу фінансів реального сектора. В обговоренні взяли участь фахівці Інституту, народні депутати України, провідні фахівці банківського сектора, а також представники експертної та наукової спільноти.
Із розгорнутими доповідями щодо таких перспектив виступили завідувач відділу фінансових ринків Академії фінансового управління А.О. Дробязко, заступник директора ДУ "Інститут економіки та прогнозування НАН України" С.О. Кораблін, народний депутат України Б.В. Приходько, народний депутат України VIII скликання М.В. Довбенко.
Наявні проблеми в економіці України, які стримують її розвиток, та можливі шляхи пришвидшення економічного зростання обговорювалися під час тривалої дискусії, матеріали та рішення будуть відображені у наукових виданнях Інституту економіки та прогнозування НАН України.
Continue Reading
Глобальні тенденції сучасного світового розвитку – нелегкий вибір між вільною торгівлею та протекціонізмом, BREXIT як пастка для Великої Британії, вплив країн АСЕАН на G7, хто стане двадцять восьмим членом ЄС, сучасні валютно-фінансові, інвестиційні виклики для G7 – розглядали науковці двох інститутів на міжнародній конференції «Геоекономічні виклики для країн G7», яка відбулася в ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» 3 жовтня 2019 р. Її співорганізаторами стали сектор міжнародних фінансових досліджень Інституту та відділ зовнішньоекономічної політики Національного інституту стратегічних досліджень.
Геополітичні виклики для країн G7_1 Сьогодні, коли замість монізму розвивається серйозна фрагментація світової економіки, вітчизняному науковому співтовариству необхідно з усією відповідальністю поставитися до дослідження цих проблем, – підкреслив директор ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», академік В.М. Геєць. А директор Національного інституту стратегічних досліджень, д.п.н., проф. О.В. Литвиненко до акцентував на глобальній євразійській дузі нестабільності, що загрожує глобальною конфронтацією та обумовлює необхідність модернізації інститутів глобального лідерства.
На зростаючу турбулентність світової економіки й посилення жорсткого регулювання банківської, фінансової , корпоративної та соціальної сфер звернув увагу у своїй доповіді «G7: економічні виклики та глобальний порядок денний» заступник директора ДУ «Інститут економіки та прогнозування» НАН України , д.е.н., чл.- кор. НАН України С.О. Кораблін. Він зауважив, що нові реальності в економіці накладаються на нові «нормальності» в політиці.
Зауваживши про підвищення екзогенності економічних систем та перезавантаження полярності світу, заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень, д.е.н. Я.А. Жаліло окреслив у своїй доповіді «Щодо новітніх чинників формування геоекономічних пріоритетів» такі три сценарії розвитку світової економіки, як: структурування світового господарства відповідно до певних центрів тяжіння, атомізація та фрагментація, множинність центрів тяжіння.
Останніми десятиріччями відбувся інфраструктурний прорив менш розвинених, порівнянно с країнами G-7, держав, у тому числі в інноваційній та освітній сферах, наголосив чл.-кор. НАН України В.Р. Сіденко. Це, на його думку, зокрема відбувається через більшу консолідованість Сходу порівняно із сучасним колективним Заходом.
Д.е.н., проф. О.В. Плотников виокремив два ключові протиріччя усередині Великої сімки: в Європі та між США та Канадою. Голова Ради Українського кредитно-банківського союзу Б.В. Соболев на прикладі міжнародного ринку титану привернув увагу до потреби вдосконалення захисту стратегічних інтересів вітчизняних експортерів за умов формування біполярного світу. Д.е.н., проф. О.М. Шаров зазначив, що BREXIT несе потенційну загрозу послаблення санкційного режиму ЄС щодо Росії, оскільки саме Велика Британія виступає найбільш послідовною прихильницею санкцій. Д.е.н., проф. Борзенко розкрила баланс сил у процедурі BREXIT та надала оцінку щодо різнотермінових прогнозів його наслідків. Д.п.н. І.С. Піляев відзначив, що криза навколо України є ключовою і стратегічною не лише на пострадянському просторі, а й на Євразійському мегаконтиненті загалом, що за характером залучення світових акторів можна порівняти із тривалими конфліктами на Корейському півострові та навколо Тайваню. К.е.н. О.А. Чугаєв навів порівняльну статистику, що засвідчила зниження індексу потужності США відносно Китаю. К.е.н. В.В. Величко розглянув зміну інвестиційної доктрини Китаю, відзначивши, що обсяг прямих іноземних інвестицій у країну перевищив валові інвестиції з країни.
Continue Reading
Попри це, серед багатьох реформ, що проводилися в Україні останніми роками, не виявилося тих, які були б спрямовані на усунення інфраструктурних проблем. У результаті питання про те, яка інфраструктура є найбільш пріоритетною для інвестування, за рахунок яких механізмів і в які терміни планується розв'язати накопичені в цій сфері проблеми, як і раніше, залишаються відкритими.
Що ж відбувається із плануванням інфраструктурного розвитку в Україні -- читайте у статті д.е.н., провідного наукового співробітника відділу моделювання та прогнозування економічного розвитку ДУ "Інститут економіки та прогнозування НАН України" І.В.Запатріної "Інвентаризація країни", надруковані у газеті "Дзеркало тижня. Україна" 28 вересня 2019 р.
Continue Reading
|
|