Звернення ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
В Україні війна. Її розв’язала Росія. «Русский мир» приніс нашому народові горе, смерть та розруху. Він намагається стерти з землі переважно російськомовні Харків, Суми і Маріуполь. Залишає на своєму шляху знищені села Слобожанщини, Чернігівщини та Київщини. Руки загарбників у крові невинних дітей. Цьому немає і ніколи не буде жодного виправдання.
Окупантів словами не зупинити, але мовчати не можна.
Ми звертаємся зі словами вдячності до наших захисників-військових, добровольців тероборони, добробатівців, волонтерів, мільйонів наших співвітчизників, які щодня роблять все, щоб забезпечити нас світлом, теплом та їжею.
Ми дякуємо всьому світові, який встав на захист наших прав та свобод. Ми ніколи не забудемо іноземних добровольців, які ризикують життям, захищаючи наші родини. Ми цінуємо підтримку міжнародної наукової спільноти. Ми чуємо при цьому і голоси російських громадян, але нас продовжують вбивати. Щодня. Щоночі. Жінок, дітей, старих та немічних людей.
Нас вбивають за те, що ми не хочемо «русского мира». За те, що ми захищаємо свою землю. За наш європейський вибір. За наше майбутнє.
Гармати змінюють та надають страшного сенсу взаємовідносинам історичних сусідів. Їх жнива – десятки тисяч вбитих та скалічених, мільйони біженців, знищені міста та села, зруйновані мости, спотворені долі.
Це – не наш вибір. Це – вибір країни-агресора. Але ми вистоїмо. Ми повернемося до нормального життя, до звичайних людських відносин. Ми змусимо нас поважати. І це відбудеться тим скоріше, чим міцнішими будуть всі ті, для кого життя кожної людини є дивом, а не «тріскою при рубанні дров».
Державне благословення вбивства – важкий морок середньовіччя. Весь світ бачить, як він опускається на Росію. Це – безвихідь. Щоб остаточно не потрапити до неї, треба зупинитися. Це перше, що треба зробити, щоб не перетворитися на вічного ізгоя, який всім заздрить, всім погрожує і всіх жахається.
Безумовна зупинка вогню та перемовини – перший крок від цієї прірви. Його треба робити негайно. Заради тих, чиї життя ще можна зберегти. Заради припинення цієї божевільної війни. Заради всіх тих, хто ще може після неї народитися.
Відбудова для розвитку: зарубіжний досвід та українські перспективи : міжнародна колективна монографія / [редколегія, голова – д.е.н. В.В.Небрат] ; НАН України, ДУ «Ін-т екон. та прогнозув. НАН України». – Електрон. дані. – К., 2023. – 571 с. – Режим доступу : http://ief.org.ua/wp-content/uploads/2023/08/Reconstruction-for-development.pdf
Це міждисциплінарне академічне видання, підготовлене з ініціативи відділу економічної історії Інституту економіки та прогнозування НАН України, стало відповіддю на суспільний запит щодо наукового забезпечення трансформації економіки в умовах війни та повоєнної реконструкції, необхідності вироблення національної стратегії відбудови та подальшого соціоекономічного розвитку, а з’явилося завдяки об’єднанню зусиль науковців із різних напрямів і країн. Адже відбудова й розвиток країни не обмежуються суто економічною сферою, так само як перемогу обумовлює не лише воєнне протистояння. Водночас, гострота викликів, які постали перед українською нацією та державою із початком повномасштабного вторгнення рф, а також чимало нерозв’язаних проблем, успадкованих від радянської системи управління союзною господарською системою та ще більше поглиблених за період державної незалежності, саме зараз (і негайно) потребують системного підходу та комплексного розв’язання.
Усвідомлення неможливості швидкого закінчення війни та недостатності збройної перемоги над ворогом для побудови успішної держави з потужною ефективною економікою спонукало авторів колективної монографії до глибокого історико-економічного аналізу іноземного досвіду й українських умов повоєнної реконструкції. Науковці вважають, що відбудова України має починатися вже зараз. І йдеться не лише про нагальну необхідність релокації та перезапуску підприємств, відновлення критичної інфраструктури і зруйнованого житла, а й про формування нової моделі економіки, спроможної гарантувати національну безпеку та майбутній розвиток, а також про послідовну реалізацію принципу «відбудувати краще, ніж було» («build back better»).
Всеукраїнський науково-практичний семінар із провідними науковцями та експертами України на тему «Відповідь України насистемні соціально-економічні виклики сьогодення» організував та провів 6 вересня 2023 р. сектор міжнародних фінансових досліджень ДУ «Інститут економіки та прогнозування Національної академії наук України» (м. Київ). У семінарі взяли участь науковці з провідних академічних інститутів та університетів країни: ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М.І.Долішнього НАН України», Національного авіаційного університету, Львівського національного університету імені Івана Франка, Запорізького інституту економіки та інформаційних технологій, Донецького національного університету імені Василя Стуса, Національного університету харчових технологій, Національного інституту стратегічних досліджень, Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького, Запорізького інституту економіки та інформаційних технологій.
В умовах екзистенційної воєнної загрози українській державності тема семінару є надактуальною та включає низку напрямів щодо: 1) макроекономічного стану економіки України під час війни; 2) кластерних моделей відновлення конкурентоспроможності вітчизняної економіки; 3) особливостей відновлення трудового потенціалу України; 4) екологічних викликів в Україні під час війни та способів їх подолання; 5) ІТ-сектора та цифрових технологій як фактора інноваційної трансформації економіки України; 6) ролі держави у формуванні нової прагматичної фінансово-інвестиційної політики.
З науково обґрунтованими доповідями виступали академік НАН України А.А. Гриценко, член-кореспондент НАН України С.О. Кораблін, д.е.н., проф. О.О. Борзенко, д.н.держ.упр. В.В. Юрчишин, д.е.н., проф. Л.Л. Кістерський, д.е.н., проф. А.І. Мокій, д.е.н., проф. О.В. Плотніков, д.е.н., проф. І.Г. Ткачук, д.е.н., с.н.с. О.І. Никифорук, д.е.н., с.н.с. Є. О. Бублик та ін.
Їхні основні акценти та загальні висновки: необхідність для України відходити від шаблонних ринкових реформ і поступово розвивати внутрішній ринок (А.А. Гриценко); фокусування на необхідності в перебудові економіки України в умовах довгострокового протистояння з РФ, а також на недосконалій фінансово-економічній політиці НБУ та уряду, що не сприяє цьому (С.О. Кораблін); оновлення інвестиційної політики та доцільності налагодження виробництва зброї у міжнародному партнерстві (В.В. Юрчишин); відповідність сучасної української освіти потребам вітчизняної економіки (Л.Л. Кістерський); фокусування уваги на запровадженні висококонкурентної кластерної економіки в Україні (І.Г. Ткачук); увага до колосальних екологічних втрат України від війни та шляхів їх подолання (О.І. Никифорук).
17 серпня 2023 року на інформаційній медіаплатформі «Ми – Україна» в рамках науково-популярного історичного проєкту «Параграф» вийшла передача «Колгоспне рабство». Її учасники розвінчують радянські міфи про колгоспний «рай», подають об’єктивну історичну та економічну інтерпретацію оплати праці селян у колективних господарствах, розкривають сутність селяно-грабіжницької податкової політики радянської влади, висвітлюють методи «закріпачення» українських селян у ХХ ст. Гостем студії була к.е.н., старший науковий співробітник відділу економічної історії ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» Леся Дідківська.
Опір і звитяги України у війні кардинально змінили її власні позиції як бренду. Стрімке покращення позицій України у глобальному рейтингу сприйняття національних брендів створює сприятливі передумови для конвертації цього успіху на користь українських виробників.
Зважаючи на кричущі проблеми в нашій зовнішній торгівлі, державі необхідно терміново здійснювати комплексні заходи із просування українських брендів за кордоном, адже час для цього надзвичайно сприятливий. Зараз, коли про Україну говорять усюди, просування наших брендів, розширення географії впливу, брендинг можуть здійснюватися і без витрачання державних коштів, зокрема інструментами, які є в уряду.
Коментарі та зауваження до пропозицій щодо реформування сфери наукових досліджень, розробок та інновацій Наукового комітету Національної ради України з питань розвитку науки і технологій читайте у статті керівника Офісу оцінювання діяльності наукових установ НАН України Центру оцінювання діяльності наукових установ та наукового забезпечення розвитку регіонів України НАН України, завідувача відділу інноваційної політики, економіки та організації високих технологій Інституту економіки та прогнозування НАН України члена-кореспондента НАН України Ігоря Єгорова“Чому пропозиції Наукового комітету щодо реформування в галузі викликають багато питань” на сайті інформаційного каналу «Ми – Україна».
Ukrainian
English 
