Наші видання      Наші проєкти
Посилання
Наші партнери     |
ЗУПИНИТИ ВІЙНУ!Звернення ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
Нова система координат для інновацій
Черговий випуск програми «Про науку. Компетентно» (ведучий – академік НАН України Володимир Семиноженко), що виходить на YouTube-каналі НАН України, – «Нова система координат для інновацій» – присвячено моніторингу й оцінювання науково-технічного та інноваційного розвитку і потенціалу нашої держави. Гостем програми став завідувач відділу інноваційної політики, економіки та організації високих технологій Інституту економіки та прогнозування НАН України член-кореспондент НАН України Ігор Єгоров. З історії формування економічного підгрунтя української модерної нації
Зародження і становлення цукрової промисловості та традиції меценатства в Україні тісно пов’язані. Яким чином? Дивіться у передачі «Цукрова імперія», підготовленій у рамках науково-популярного історичного проєкту «Параграф» на інформаційній медіаплатформі «Ми – Україна», яка вийшла в ефір 7 грудня 2023 року. Гостем студії була докторка економічних наук, професорка, головна наукова співробітниця відділу економічної історії, ДУ "Інститут економіки та прогнозування НАН України" Наталія Супрун. Економічна історія Голодомору
 25 листопада 2023 року на “Апостроф ТV” вийшла чергова програма із циклу “Інша історія” – “Сьогоденні наслідки Голодомору” (автор та ведучий Олександр Войт). Її учасники проаналізували політичні, економічні, демографічні аспекти Голодомору під науковим кутом зору. Історичні передумови та довгострокові наслідки голоду 1932–1933 рр. для економіки України представила завідувачка відділу економічної історії ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” д.е.н. Вікторія Небрат. Дивіться відео тут Червоний зашморг для селян
 17 серпня 2023 року на інформаційній медіаплатформі «Ми – Україна» в рамках науково-популярного історичного проєкту «Параграф» вийшла передача «Колгоспне рабство». Її учасники розвінчують радянські міфи про колгоспний «рай», подають об’єктивну історичну та економічну інтерпретацію оплати праці селян у колективних господарствах, розкривають сутність селяно-грабіжницької податкової політики радянської влади, висвітлюють методи «закріпачення» українських селян у ХХ ст. Гостем студії була к.е.н., старший науковий співробітник відділу економічної історії ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» Леся Дідківська. Українці як трудові ресурси російсько-радянських суперпроєктів: історія та економіка
 23 червня 2023 року на “Апостроф ТВ” вийшла чергова передача із циклу “Інша історія” – “Лагідний” геноцид українців” (автор та ведучий Олександр Войт). Представлено погляд на економічну історію під несподіваним кутом того, як після ІІ Світової війни продовжувався прихований геноцид українців, коли їхньою працею розбудовувався і зміцнювався потенціал радянської тоталітарної наддержави. У передачі взяла участь д.е.н., завідувачка відділу економічної історії ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” Вікторія Небрат. Змінювати не тільки економічні моделі функціонування, а й поведінку людей“ З першого ж дня ... конференції я зрозумів, що всі вже націлені на те, щоб змінювати свої економічні моделі функціонування. Але потрібно змінювати й поведінку людей, їх ставлення до природи та використання відновлювальних природних ресурсів. Рішення про те, що переходимо до нової моделі розвитку економіки, яка передбачає досягнення рівня викидів 1950-60-х років — прийнято. Але, звісно, найбільше питання — як це профінансувати”, — таким баченням поділився на передачі в студії “Громадського радіо“ 16 листопада 2021 р. к.т.н., провідний науковий співробітник ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” О.А. Дячук, який був членом офіційної делегації України на Conference of the Parties 26 (26-й сесії Конференції Сторін Рамкової конвенції Організації Об'єднаних Націй про зміну клімату) у Глазго в листопаді 2021 р. Більше читайте і слухайте тут Як виконується план України по зменшенню парникових викидів і декарбонізації економікиОновлений план зменшення викидів парникових газів в атмосферу українські урядовці останні три місяці називали не інакше як "амбітним". Так само охарактеризував його президент Володимир Зеленський, анонсуючи на конференції COP26 у Глазго (листопад 2021 р.) наміри щодо скорочення у наступне десятиріччя забруднення повітря до рівня 35% від 1990 р. На тлі цілей, які оголошують світові лідери парникових викидів, український план справді може здатися передовим. Так, США очікують у 2030 р. вуглецеву емісію на рівні 57% порівняно з 1990 роком, Японія – 60%, ЄС - 45%. Перебуваючи у Глазго, українська делегація пішла на рішучий крок – приєдналась до міжнародної ініціативи з повної відмови від спалення вугілля на ТЕС до 2035 р. Стрімку декарбонізацію Україна пережила ще в 1990-ті роки. Тоді йшлося, однак, не про захист клімату, це стало наслідком колапсу радянської індустрії. Не було значної емісії парникових газів і під час відновлення ВВП у наступному десятиріччі. Однак після чергового падіння внаслідок світової кризи 2008-го року українська економіка й атмосферне забруднення перебувають у прямій залежності. Тож, щоб знизити викиди, економіці потрібні структурні реформи в економіці. Однак, як свідчить цьогорічне опитування німецького фонду імені Фрідріха Еберта, кліматичні зміни хвилюють менше половини українських громадян, загалом екологічні проблеми вважають для себе пріоритетними близько чверті. Не готові українці і платити за декарбонізацію з власної кишені. Саме тому, наприклад, за оцінками міністерства довкілля масовий перехід на приватний електричний автотранспорт - питання не найближчих двох десятиріч. У репортажі “Україна і зміна клімату: обіцянки замість досягнень?“ 09 листопада.2021 р. від DW: Ukrainian взяв участь к.т.н., провідник науковий співробітник сектора прогнозування поливно-енергетичного комплексу О.А. Дячук. Чи отримаємо черговий транш від МВФ?Наразі досягнуто компромісу щодо низки питань між Україною та Міжнародним валютним фондом. Чи отримає Україна черговий транш від МВФ? До обговорення цього питання у програмі “Економ-варіант” із ведучим Сергієм Сулимом на Українському радіо 11 липня 2021 р. долучився д.е.н., завідувач відділу фінансів реального сектору В.В. Зимовець. Слухайте більше тут Черговий антирекорд. Що спричинило таке стрімке падіння гривні?Питання стрімкого падіння гривні 10 березня 2020 р. в ефірі Українського радіо ведучі вечірньої інформаційно-аналітичної програми “Сьогодні. Увечері” Наталія Чорна та Віталій Науменко обговорювали з д.е.н., завідувачем відділу фінансів реального сектору ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” Владиславом Зимовцем. Слухайте передачу “Черговий антирекорд. Що спричинило таке стрімке падіння гривні?”. Екологічний прогноз України
| --> |
Ukrainian
