Оновлений план зменшення викидів парникових газів в атмосферу українські урядовці останні три місяці називали не інакше як “амбітним”. Так само охарактеризував його президент Володимир Зеленський, анонсуючи на конференції COP26 у Глазго (листопад 2021 р.) наміри щодо скорочення у наступне десятиріччя забруднення повітря до рівня 35% від 1990 р.

На тлі цілей, які оголошують світові лідери парникових викидів, український план справді може здатися передовим. Так, США очікують у 2030 р. вуглецеву емісію на рівні 57% порівняно з 1990 роком, Японія – 60%, ЄС – 45%. Перебуваючи у Глазго, українська делегація пішла на рішучий крок – приєдналась до міжнародної ініціативи з повної відмови від спалення вугілля на ТЕС до 2035 р.

Стрімку декарбонізацію Україна пережила ще в 1990-ті роки. Тоді йшлося, однак, не про захист клімату, це стало наслідком колапсу радянської індустрії. Не було значної емісії парникових газів і під час відновлення ВВП у наступному десятиріччі. Однак після чергового падіння внаслідок світової кризи 2008-го року українська економіка й атмосферне забруднення перебувають у прямій залежності. Тож, щоб знизити викиди, економіці потрібні структурні реформи в економіці.

Однак, як свідчить цьогорічне опитування німецького фонду імені Фрідріха Еберта, кліматичні зміни хвилюють менше половини українських громадян, загалом екологічні проблеми вважають для себе пріоритетними близько чверті.

Не готові українці і платити за декарбонізацію з власної кишені. Саме тому, наприклад, за оцінками міністерства довкілля масовий перехід на приватний електричний автотранспорт – питання не найближчих двох десятиріч.

У репортажі “Україна і зміна клімату: обіцянки замість досягнень?“ 09 листопада.2021 р. від DW: Ukrainian взяв участь к.т.н., провідник науковий співробітник сектора прогнозування поливно-енергетичного комплексу О.А. Дячук.