Звернення ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
В Україні війна. Її розв’язала Росія. «Русский мир» приніс нашому народові горе, смерть та розруху. Він намагається стерти з землі переважно російськомовні Харків, Суми і Маріуполь. Залишає на своєму шляху знищені села Слобожанщини, Чернігівщини та Київщини. Руки загарбників у крові невинних дітей. Цьому немає і ніколи не буде жодного виправдання.
Окупантів словами не зупинити, але мовчати не можна.
Ми звертаємся зі словами вдячності до наших захисників-військових, добровольців тероборони, добробатівців, волонтерів, мільйонів наших співвітчизників, які щодня роблять все, щоб забезпечити нас світлом, теплом та їжею.
Ми дякуємо всьому світові, який встав на захист наших прав та свобод. Ми ніколи не забудемо іноземних добровольців, які ризикують життям, захищаючи наші родини. Ми цінуємо підтримку міжнародної наукової спільноти. Ми чуємо при цьому і голоси російських громадян, але нас продовжують вбивати. Щодня. Щоночі. Жінок, дітей, старих та немічних людей.
Нас вбивають за те, що ми не хочемо «русского мира». За те, що ми захищаємо свою землю. За наш європейський вибір. За наше майбутнє.
Гармати змінюють та надають страшного сенсу взаємовідносинам історичних сусідів. Їх жнива – десятки тисяч вбитих та скалічених, мільйони біженців, знищені міста та села, зруйновані мости, спотворені долі.
Це – не наш вибір. Це – вибір країни-агресора. Але ми вистоїмо. Ми повернемося до нормального життя, до звичайних людських відносин. Ми змусимо нас поважати. І це відбудеться тим скоріше, чим міцнішими будуть всі ті, для кого життя кожної людини є дивом, а не «тріскою при рубанні дров».
Державне благословення вбивства – важкий морок середньовіччя. Весь світ бачить, як він опускається на Росію. Це – безвихідь. Щоб остаточно не потрапити до неї, треба зупинитися. Це перше, що треба зробити, щоб не перетворитися на вічного ізгоя, який всім заздрить, всім погрожує і всіх жахається.
Безумовна зупинка вогню та перемовини – перший крок від цієї прірви. Його треба робити негайно. Заради тих, чиї життя ще можна зберегти. Заради припинення цієї божевільної війни. Заради всіх тих, хто ще може після неї народитися.
10 листопада 2022 року в Інституті економіки та прогнозування НАН України відбулася міжнародна науково-практична нарада з питань створення фінансового механізму для економічного відновлення України. Нарада проходила в on/offline режимі на базі Zoom-платформи.
На обговорення було винесено, зокрема,
такі питання:
перспективи створення спеціального інституціонального механізму фінансування економічного відновлення України;
узгодження зовнішніх і внутрішніх елементів управління й контролю за функціонуванням механізму фінансування економічного відновлення;
особливості забезпечення взаємного моніторингу за функціонуванням механізму на національному і міжнародному рівнях;
теоретичні та практичні аспекти зовнішнього фінансування, ухвалення рішень про використання коштів, моніторинг їхнього цільового використання;
відбір проєктів і отримувачів коштів на внутрішньому рівні;
контроль за цільовим та ефективним використанням коштів на національному рівні;
гарантії повернення кредитних коштів.
У нараді, яку модерував головний науковий співробітник сектору міжнародних фінансових досліджень відділу державних фінансів Інституту економіки та прогнозування НАН України, колишній заступник голови Національного банку України доктор економічних наук, професор Олександр Шаров, взяли участь українські й іноземні експерти. Серед них: директор Інституту економіки та прогнозування НАН України академік Валерій Геєць; заступник директора з наукової роботи Інституту економіки та прогнозування НАН України академік Андрій Гриценко; заступник директора з наукової роботи Інституту економіки та прогнозування НАН України член-кореспондент НАН України Сергій Кораблін; голова інвестиційної компанії «Channel Capital» (Швейцарія), колишній скарбник Європейського банку реконструкції та розвитку Маркус Феддер (MarcusFedder); голова Інвестиційного комітету ООН, голова Пенсійно-інвестиційного фонду (Нідерланди), колишній керівник апарату і член Правління Європейського банку реконструкції та розвитку Барт Ле Бланк (Bart Le Blanc); спеціальний представник генерального директора Міжнародної організації розвитку законодавства, колишній високопосадовець Генерального секретаріату ООН Вільям Петон (William Paton); виконавчий директор консалтингової компанії «Castalia» (Австралія), колишній керівник Представництва Міжнародного валютного фонду в Україні Алекс Сундаков (Alex Sundakov); співробітник Королівського інституту міжнародних відносин «Chatham House» (Велика Британія), колишній виконавчий директор і член Ради директорів Європейського банку реконструкції та розвитку Юрій Полунєєв; економічний експерт, колишній Голова Національного банку України доктор економіки та менеджменту Володимир Стельмах; економічний експерт, колишній заступник Голови Національного банку України й колишній голова «Укрексімбанку» Сергій Яременко; економічний експерт, колишній віцепрем’єр-міністр України, Міністр фінансів України, заступник Голови Національного банку України та Надзвичайний і Повноважний Посол України у Великій Британії Ігор Мітюков; голова Ради Асоціації українських банків доктор економічних наук, професор Станіслав Аржевітін; президент Асоціації українських банків Андрій Дубас; експерт з питань національної економічної безпеки, колишній перший заступник голови Служби безпеки України Петро Шатковський.
За підсумками
обговорення вирішено підготувати узагальнені матеріали у форматі «Білої книги»,
які буде надіслано до відповідних державних органів для можливого практичного
використання.
2022 року Премію Шведського центрального банку в галузі економічних наук пам’яті Альфреда Нобеля – з формулюванням «за дослідження банків і фінансових криз» – отримали: Бен Бернанке (Інститут Брукінгс, США),Дуглас Даймонд(Чиказький університет, США)таФіліп Дибвіг (Університет Вашингтона у Сент-Луїсі, США).
Життя кожного з нас так чи інакше пов’язане з банками. Ми отримуємо заробітну плату і соціальні виплати на банківські рахунки; зберігаємо в банках наші заощадження, використовуємо банки для здійснення платежів; беремо кредити, аби користуватися певними благами (житлом, побутовою технікою, електронікою, платною освітою тощо) протягом багатьох місяців чи років, перш ніж заробимо всю необхідну для їхнього придбання суму. Не менш важливу роль відіграють банки й у роботі бізнесу: це і розрахунки, і кредитування поточних потреб, пов’язаних із сезонністю чи іншою циклічністю виробничого процесу, і фінансування інвестиційних проєктів, які почнуть приносити прибуток за рік або більше. Якщо ж банківську систему охоплює криза, економіка зазнає таких значних втрат, що її розвиток може загальмуватися на десятиліття.
Наукові праці, за які цьогоріч було присуджено Премію Шведського центрального банку з економічних наук пам’яті Альфреда Нобеля, спільно заклали основи для побудови комплексної теорії банківської справи, що: 1) описує банки як фінансових посередників, які найефективніше виконують суспільну функцію фінансування довгострокових проєктів за рахунок ліквідніших депозитів, але при цьому стають вразливими до банківської паніки; 2) описує і дає змогу кількісно оцінити різноманітні канали впливу банків на економіку, зокрема в умовах фінансової кризи; 3) обґрунтовує необхідність і дозволяє розробити заходи державного регулювання, що збільшують ефективність і безпечність фінансових послуг.
Спеціальний коментар на цю тему доктора економічних наук, провідного наукового співробітника відділу економічної теорії ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України“ Т.О. Кричевської читайте на сайті НАН України та у Facebook.
Ukrainian
English 
