Вітаємо Вас на порталі Інституту економіки та прогнозування Національної академії наук України

Наші видання














Наші проєкти




Посилання




Наші партнери








Archive for травня, 2022

Українский та італійський інститути співпрацюватимуть заради вивчення та розв’язання проблем майбутнього

Перед підписанням Меморандуму в Неаполі

11 травня 2022 року Інститут економіки та прогнозування НАН України та Італійський інститут майбутнього (м. Неаполь) підписали Меморандум про співробітництво. Документи сторони підписували паралельно в Києві та Неаполі у режимі Zoom-конференції. У Неаполі українську сторону представили представники консульства України, Інституту економіки та прогнозування, а також волонтерської організації, яка опікується наданням допомоги українським біженцям.

Перед підписанням Меморандуму в Києві

Керівники обох інститутів – академік НАН України Валерій Геєць та професор Роберто Паура (Roberto Paura) перед підписанням Меморандуму висловили впевненість у перемозі у війні, що триває в Україні, та підкреслили важливість своєчасної підготовки до повоєнного відродження України з урахуванням її нового місця у майбутній світовій системі. 

Меморандум передбачає широкий спектр заходів, щодо яких обидві наукові організації можуть тісно співпрацювати. Зокрема, йдеться про підготовку спільного дослідження політико-економічних наслідків війни проти України як для України, так і для Європейського Союзу та світу загалом. Таке дослідження може стати складовою частиною загального проєкту економічного відродження України.

Підписантів вітає Максим Коваленко

Генеральний консул України в Неаполі Максим Коваленко у своєму виступі розповів про наявні ділові україно-італійські зв'язки, в тому числі в галузі освіти та науки і підтвердив повну підтримку їх розвитку з боку українських дипломатів. У виступі було наголошено на значенні таких партнерських відносин для просування євроінтеграційних прагнень України. Окремо М. Коваленко підкреслив, що справжнім скарбом України є її народ, який з упевненістю дивиться у своє та загальноєвропейське світле майбутнє. Генеральний консул зазначив про конкретні напрями співпраці, які завжди можуть знати необхідну дипломатичну підтримку.

Олександр Шаров і Роберто Паура із підписаним Меморандумом

Сторони підписали окремі примірники Меморандуму (який після цього  набрав чинності), зі сподіваннями на обмін цими документами при особистій зустрічі у мирному майбутньому.

Валерій Геєць щойно теж підписав Меморандум

Координаторами спільних заходів призначені заступник керівника Італійського інституту майбутнього з питань міжнародного співробітництва Вінченцо Торре (Vincenzo Torre) та заступник директора Інституту економіки та прогнозування, член-кореспондент НАН України Сергій Кораблін.

Зліва направо: Роберто Паура, Даніела Порпільо (віце-президент та співзасновник ІІМ) та Адріано Козоліно 

До співпраці між інститутами долучився також науковий “Журнал європейської економіки” (Тернопіль), де часто публікуються статті вчених Інституту економіки та прогнозування НАН України, а також вони є членами редакційної колегії. Нині ж головний редактор журналу професор Євген Савельєв оголосив про включення до складу редакційної колегії також італійського вченого, керівника Центру європейських досліджень Італійського інституту майбутнього, доктора Адріано Козоліно (Adriano Cozzolino). Зі свого боку А. Козоліно висловив впевненість у тому, що така тісна співпраця трьох установ сприятиме підвищенню рівня знайомства обізнаності наукових спільнот наших країн щодо досліджень та напрацювань кожної сторони.

І. Шешньова

Представниця волонтерів, менеджер із міжкультурного спілкування І. Шешньова підкреслила, що українські та італійські волонтери сьогодні докладають усіх зусиль не тільки задля прийому та розміщення українських біженців, а і сприяють встановленню двосторонніх зв’язків, спрямованих на позитивні результати у майбутньому.

Також співробітники обох наукових установ обмінялися думками стосовно конкретних напрямів співпраці.

У заключному слові координатори заходу – В. Торре та О. Шаров – подякували усім присутнім за продуктивну співпрацю і висловили сподівання щодо того, що вже найближчим часом рамкові умови Меморандуму наповнять конкретні дії.

Інформація на сайті Італійського інституту майбутнього

Continue Reading

Перспективи розвитку науки, освіти та публічного управління в умовах війни та в повоєнний період

Науковці ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” (д.е.н Небрат В.В., д.е.н. Супрун Н.А., к.е.н. Курбет О.П., к.е.н. Боднарчук Т.Л.) взяли участь у Всеукраїнській науково-практичній конференції «Публічне управління та адміністрування в умовах війни і в поствоєнний період в Україні» ( (15–28.04.2022 р., організатори: Аналітично-консалтинговий центр публічного врядування і права, Інститут соціальної та політичної психології НАПН України, Інститут вищої освіти НАПН України, Український Центр суспільного розвитку, ДЗВО «Університет менеджменту освіти» НАПН України, Національний університет «Львівська політехніка», Фундація європейських і безпекових досліджень, Національний технічний університет «Дніпровська політехніка», Ужгородський національний університет, Навчально-науковий інститут публічної служби та управління Державного університету «Одеська політехніка» та ін.).

Результати наукових досліджень та позиція Інституту були представлені на тематичних секційних засіданнях «Гуманітарні та наукові детермінанти розвитку України в умовах війни і в поствоєнний період» (програма секції 5) та «Публічне управління у сфері освіти в умовах війни та в поствоєнний період»

Зокрема, д.е.н. Небрат В.В. у своїй доповіді «Роль науки у забезпеченні повоєнного відновлення та розвитку економіки: історичний досвід успішних країн» наголосила, що українське суспільство, освітяни та науковці, вся система державної влади стоять перед необхідністю усвідомлення нової реальності, означеної вторгненням російської армії з багатьох напрямів на нашу територію з використанням усіх видів наступальної зброї. Необхідно прийняти той факт, що для України, незалежно від термінів і умов досягнення миру, сусідство з росією означає постійну воєнну загрозу. Розпочата 24 лютого 2022 р. повномасштабна збройна агресія та характер дій ворога в тимчасово окупованих районах засвідчили, що політичні наміри російської федерації не обмежуються захопленням території чи оволодінням ресурсами та виробничим потенціалом. Метою ворога є знищення української державності та ідентичності, встановлення політичного верховенства та розширення імперського простору, насадження шовіністичних ідеологем «руського міра» та реставрація радянського тоталітаризму.

За таких умов місія науково-освітянської еліти полягає в тому, щоб позбутися хибного наративу про «повоєнну відбудову» як розвиток суспільства та економіки в мирних умовах, повернення до звичного стану речей. Натомість необхідно виробити стратегію протистояння, захисту, збереження і розвитку України в умовах воєнної загрози, сусідства з агресором. Міжнародний позитивний досвід повоєнної відбудови країн, економічного розвитку в умовах постійної воєнної загрози та досягнення при цьому структурного оновлення та системної модернізації національного господарства безпосередньо пов’язаний із державною політикою підтримки науки, освіти та інновацій; стимулюванням науково-технічних розробок та нових виробництв; забезпеченням синергії людського потенціалу нації та розвитку наукових досліджень. Для України життєво необхідним є усвідомлення важливості, вивчення та імплементація успішних практик у галузі формування людського інноваційного потенціалу, науково-технологічного забезпечення  структурної перебудови та розвитку економіки на нових засадах.

За підсумками роботи конференції сформовані рекомендації для органів державної влади України, закладів вищої освіти та громадських об’єднань. Положення, надані від науковців Інституту, дивіться тут

Continue Reading

Як організувати відновлення України з прицілом на ЄС

Післявоєнна відбудова України відкриває виняткові можливості радикальної модернізації економіки країни та проведення структурних реформ. При цьому курс структурних трансформацій та економічної реконструкції має задаватися європерспективою України та наближати країну до повноправного членства у Європейському Союзі.

Ще на початку березня уряд розпочав роботу над формуванням низки спеціалізованих Фондів відновлення країни у зв'язку зі збройною агресією Росії.  Наразі передбачено акумулювання коштів за групами найгостріших проблем, спричинених війною. Проте ці напрями все ж потребують ретельного обґрунтування, виходячи з певних критеріїв.

Зважаючи на можливість застосування особливої/прискореної процедури вступу до ЄС та прагнення України отримати статус країни-кандидата вже в червні цього року, ключовим завданням відбудови економіки країни має стати досягнення Копенгагенських критеріїв в економічній сфері.

Читайте більше у статті д.е.н., старшого наукового співробітника ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України“ О.Ю. Снігової "Як організувати відновлення України з прицілом на ЄС", опублікованій 3 травня 2022 р. в “Економічній правді”.

Continue Reading
-->