Вітаємо Вас на порталі Інституту економіки та прогнозування Національної академії наук України

Наші видання














Наші проєкти




Посилання




Наші партнери










Archive for травня, 2022

Глобалізаційні виклики сьогодення

Вебінар на тему «Глобалізаційні виклики сьогодення» провів 19 травня 2022 р. cектор міжнародних фінансових досліджень ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” . Захід було присвячено завершенню виконання сектором НДР за темою «Глобалізаційні процеси у світовій економіці: виклики та можливості для України» (2019–2022 рр.).

Олена Борзенко

  Модератором вебінару була завідувачка сектору, д.е.н., проф. Олена Борзенко. Вона відзначила, що війна в Україні стала черговим потужним чинником, який засвідчує кризу глобалізації як процесу всесвітньої економічної, політичної та культурно-ціннісної інтеграції та уніфікації.

Час наразі вкрай турбулентний: одночасно збіглись одразу кілька світових криз (паливна, продовольча, економічна, інституційна, політична, військова, системна, торговельна, ідеологічна). А отже, становище й перспективи будь-якого з глобальних акторів важко передбачити. Утім, при цьому для кожного з них відкриваються широкі можливості для багатофакторної гри.

Віргінія Юреніене

Гостя вебінару, професор Каунаського гуманітарного факультету Вільнюського університету (Литва) Віргінія Юреніене присвятила свій виступ новим глобалізаційним викликам. Не оминула доповідачка й питання воєнного нападу РФ на Україну, висловивши свою підтримку Україні.

На вебінарі «Глобалізаційні виклики сьогодення» було різнобічно та конструктивно проаналізовано сучасні виклики глобалізації в умовах геополітичних та геоекономічних зрушень.

  Із доповідями виступили науковці сектору: д.е.н., проф. О.О. Борзенко («The latest imperatives of globalization»), головний науковий співробітник сектору, д.е.н., проф. О.М. Шаров  («Глобалізація та монетарна система: сценарії майбутнього»), провідний науковий співробітник сектору, заслужений економіст України д.е.н., проф. О.В. Плотніков («Фінансова глобалізація в умовах зрушень світової економіки»), провідний науковий співробітник сектору, д.політ.н., к.е.н., проф. І.С. Піляєв («Трансформація глобалізаційних процесів в контексті наслідків повномасштабного російського вторгнення в Україну»), провідний науковий співробітник сектору, к.е.н. Т.О. Панфілова («Глобальні чинники ескалації продовольчої кризи»), старший науковий співробітник сектору, к.е.н., доцент Є.В. Редзюк («Фінансово-інвестиційні наслідки для глобальних ринків капіталу від війни в Україні»), науковий співробітник сектору, к.е.н. А.Б. Глазова («Виклики цифровізації в умовах воєнного стану»).

  До наукової дискусії долучилися провідний науковий співробітник відділу регіональної економічної політики ДУ «Інститут регіональних досліджень ім. М.І. Долішнього НАН України», д.е.н, проф. А.І. Мокій (піднявши питання продуктивної спроможності  регіонів України в умовах викликів глобального середовища), завідувачка відділу державних фінансів ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України”, чл.-кореспондент НАН України, д.е.н., проф. І.О. Луніна, завідувачка відділу промислової політики, д.е.н., проф. Л.В. Дейнеко, старший науковий співробітник відділу промислової політики, д.е.н., доц. О.М. Кушніренко, завідувачка кафедри східних мов Київської гімназії східних мов № 1, к. істор. н. В.А. Чжен.

Інформація на сайті НАН України

Continue Reading

Українский та італійський інститути співпрацюватимуть заради вивчення та розв’язання проблем майбутнього

Перед підписанням Меморандуму в Неаполі

11 травня 2022 року Інститут економіки та прогнозування НАН України та Італійський інститут майбутнього (м. Неаполь) підписали Меморандум про співробітництво. Документи сторони підписували паралельно в Києві та Неаполі у режимі Zoom-конференції. У Неаполі українську сторону представили представники консульства України, Інституту економіки та прогнозування, а також волонтерської організації, яка опікується наданням допомоги українським біженцям.

Перед підписанням Меморандуму в Києві

Керівники обох інститутів – академік НАН України Валерій Геєць та професор Роберто Паура (Roberto Paura) перед підписанням Меморандуму висловили впевненість у перемозі у війні, що триває в Україні, та підкреслили важливість своєчасної підготовки до повоєнного відродження України з урахуванням її нового місця у майбутній світовій системі. 

Меморандум передбачає широкий спектр заходів, щодо яких обидві наукові організації можуть тісно співпрацювати. Зокрема, йдеться про підготовку спільного дослідження політико-економічних наслідків війни проти України як для України, так і для Європейського Союзу та світу загалом. Таке дослідження може стати складовою частиною загального проєкту економічного відродження України.

Підписантів вітає Максим Коваленко

Генеральний консул України в Неаполі Максим Коваленко у своєму виступі розповів про наявні ділові україно-італійські зв'язки, в тому числі в галузі освіти та науки і підтвердив повну підтримку їх розвитку з боку українських дипломатів. У виступі було наголошено на значенні таких партнерських відносин для просування євроінтеграційних прагнень України. Окремо М. Коваленко підкреслив, що справжнім скарбом України є її народ, який з упевненістю дивиться у своє та загальноєвропейське світле майбутнє. Генеральний консул зазначив про конкретні напрями співпраці, які завжди можуть знати необхідну дипломатичну підтримку.

Олександр Шаров і Роберто Паура із підписаним Меморандумом

Сторони підписали окремі примірники Меморандуму (який після цього  набрав чинності), зі сподіваннями на обмін цими документами при особистій зустрічі у мирному майбутньому.

Валерій Геєць щойно теж підписав Меморандум

Координаторами спільних заходів призначені заступник керівника Італійського інституту майбутнього з питань міжнародного співробітництва Вінченцо Торре (Vincenzo Torre) та заступник директора Інституту економіки та прогнозування, член-кореспондент НАН України Сергій Кораблін.

Зліва направо: Роберто Паура, Даніела Порпільо (віце-президент та співзасновник ІІМ) та Адріано Козоліно 

До співпраці між інститутами долучився також науковий “Журнал європейської економіки” (Тернопіль), де часто публікуються статті вчених Інституту економіки та прогнозування НАН України, а також вони є членами редакційної колегії. Нині ж головний редактор журналу професор Євген Савельєв оголосив про включення до складу редакційної колегії також італійського вченого, керівника Центру європейських досліджень Італійського інституту майбутнього, доктора Адріано Козоліно (Adriano Cozzolino). Зі свого боку А. Козоліно висловив впевненість у тому, що така тісна співпраця трьох установ сприятиме підвищенню рівня знайомства обізнаності наукових спільнот наших країн щодо досліджень та напрацювань кожної сторони.

І. Шешньова

Представниця волонтерів, менеджер із міжкультурного спілкування І. Шешньова підкреслила, що українські та італійські волонтери сьогодні докладають усіх зусиль не тільки задля прийому та розміщення українських біженців, а і сприяють встановленню двосторонніх зв’язків, спрямованих на позитивні результати у майбутньому.

Також співробітники обох наукових установ обмінялися думками стосовно конкретних напрямів співпраці.

У заключному слові координатори заходу – В. Торре та О. Шаров – подякували усім присутнім за продуктивну співпрацю і висловили сподівання щодо того, що вже найближчим часом рамкові умови Меморандуму наповнять конкретні дії.

Інформація на сайті Італійського інституту майбутнього

Continue Reading

Перспективи розвитку науки, освіти та публічного управління в умовах війни та в повоєнний період

Науковці ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” (д.е.н Небрат В.В., д.е.н. Супрун Н.А., к.е.н. Курбет О.П., к.е.н. Боднарчук Т.Л.) взяли участь у Всеукраїнській науково-практичній конференції «Публічне управління та адміністрування в умовах війни і в поствоєнний період в Україні» ( (15–28.04.2022 р., організатори: Аналітично-консалтинговий центр публічного врядування і права, Інститут соціальної та політичної психології НАПН України, Інститут вищої освіти НАПН України, Український Центр суспільного розвитку, ДЗВО «Університет менеджменту освіти» НАПН України, Національний університет «Львівська політехніка», Фундація європейських і безпекових досліджень, Національний технічний університет «Дніпровська політехніка», Ужгородський національний університет, Навчально-науковий інститут публічної служби та управління Державного університету «Одеська політехніка» та ін.).

Результати наукових досліджень та позиція Інституту були представлені на тематичних секційних засіданнях «Гуманітарні та наукові детермінанти розвитку України в умовах війни і в поствоєнний період» (програма секції 5) та «Публічне управління у сфері освіти в умовах війни та в поствоєнний період»

Зокрема, д.е.н. Небрат В.В. у своїй доповіді «Роль науки у забезпеченні повоєнного відновлення та розвитку економіки: історичний досвід успішних країн» наголосила, що українське суспільство, освітяни та науковці, вся система державної влади стоять перед необхідністю усвідомлення нової реальності, означеної вторгненням російської армії з багатьох напрямів на нашу територію з використанням усіх видів наступальної зброї. Необхідно прийняти той факт, що для України, незалежно від термінів і умов досягнення миру, сусідство з росією означає постійну воєнну загрозу. Розпочата 24 лютого 2022 р. повномасштабна збройна агресія та характер дій ворога в тимчасово окупованих районах засвідчили, що політичні наміри російської федерації не обмежуються захопленням території чи оволодінням ресурсами та виробничим потенціалом. Метою ворога є знищення української державності та ідентичності, встановлення політичного верховенства та розширення імперського простору, насадження шовіністичних ідеологем «руського міра» та реставрація радянського тоталітаризму.

За таких умов місія науково-освітянської еліти полягає в тому, щоб позбутися хибного наративу про «повоєнну відбудову» як розвиток суспільства та економіки в мирних умовах, повернення до звичного стану речей. Натомість необхідно виробити стратегію протистояння, захисту, збереження і розвитку України в умовах воєнної загрози, сусідства з агресором. Міжнародний позитивний досвід повоєнної відбудови країн, економічного розвитку в умовах постійної воєнної загрози та досягнення при цьому структурного оновлення та системної модернізації національного господарства безпосередньо пов’язаний із державною політикою підтримки науки, освіти та інновацій; стимулюванням науково-технічних розробок та нових виробництв; забезпеченням синергії людського потенціалу нації та розвитку наукових досліджень. Для України життєво необхідним є усвідомлення важливості, вивчення та імплементація успішних практик у галузі формування людського інноваційного потенціалу, науково-технологічного забезпечення  структурної перебудови та розвитку економіки на нових засадах.

За підсумками роботи конференції сформовані рекомендації для органів державної влади України, закладів вищої освіти та громадських об’єднань. Положення, надані від науковців Інституту, дивіться тут

Continue Reading

Як організувати відновлення України з прицілом на ЄС

Післявоєнна відбудова України відкриває виняткові можливості радикальної модернізації економіки країни та проведення структурних реформ. При цьому курс структурних трансформацій та економічної реконструкції має задаватися європерспективою України та наближати країну до повноправного членства у Європейському Союзі.

Ще на початку березня уряд розпочав роботу над формуванням низки спеціалізованих Фондів відновлення країни у зв'язку зі збройною агресією Росії.  Наразі передбачено акумулювання коштів за групами найгостріших проблем, спричинених війною. Проте ці напрями все ж потребують ретельного обґрунтування, виходячи з певних критеріїв.

Зважаючи на можливість застосування особливої/прискореної процедури вступу до ЄС та прагнення України отримати статус країни-кандидата вже в червні цього року, ключовим завданням відбудови економіки країни має стати досягнення Копенгагенських критеріїв в економічній сфері.

Читайте більше у статті д.е.н., старшого наукового співробітника ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України“ О.Ю. Снігової "Як організувати відновлення України з прицілом на ЄС", опублікованій 3 травня 2022 р. в “Економічній правді”.

Continue Reading
-->