Звернення ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
В Україні війна. Її розв’язала Росія. «Русский мир» приніс нашому народові горе, смерть та розруху. Він намагається стерти з землі переважно російськомовні Харків, Суми і Маріуполь. Залишає на своєму шляху знищені села Слобожанщини, Чернігівщини та Київщини. Руки загарбників у крові невинних дітей. Цьому немає і ніколи не буде жодного виправдання.
Окупантів словами не зупинити, але мовчати не можна.
Ми звертаємся зі словами вдячності до наших захисників-військових, добровольців тероборони, добробатівців, волонтерів, мільйонів наших співвітчизників, які щодня роблять все, щоб забезпечити нас світлом, теплом та їжею.
Ми дякуємо всьому світові, який встав на захист наших прав та свобод. Ми ніколи не забудемо іноземних добровольців, які ризикують життям, захищаючи наші родини. Ми цінуємо підтримку міжнародної наукової спільноти. Ми чуємо при цьому і голоси російських громадян, але нас продовжують вбивати. Щодня. Щоночі. Жінок, дітей, старих та немічних людей.
Нас вбивають за те, що ми не хочемо «русского мира». За те, що ми захищаємо свою землю. За наш європейський вибір. За наше майбутнє.
Гармати змінюють та надають страшного сенсу взаємовідносинам історичних сусідів. Їх жнива – десятки тисяч вбитих та скалічених, мільйони біженців, знищені міста та села, зруйновані мости, спотворені долі.
Це – не наш вибір. Це – вибір країни-агресора. Але ми вистоїмо. Ми повернемося до нормального життя, до звичайних людських відносин. Ми змусимо нас поважати. І це відбудеться тим скоріше, чим міцнішими будуть всі ті, для кого життя кожної людини є дивом, а не «тріскою при рубанні дров».
Державне благословення вбивства – важкий морок середньовіччя. Весь світ бачить, як він опускається на Росію. Це – безвихідь. Щоб остаточно не потрапити до неї, треба зупинитися. Це перше, що треба зробити, щоб не перетворитися на вічного ізгоя, який всім заздрить, всім погрожує і всіх жахається.
Безумовна зупинка вогню та перемовини – перший крок від цієї прірви. Його треба робити негайно. Заради тих, чиї життя ще можна зберегти. Заради припинення цієї божевільної війни. Заради всіх тих, хто ще може після неї народитися.
ОСТАНОВИТЬ ВОЙНУ!
Обращение ДУ «Институт экономики и прогнозирования НАН Украины»
В Украине война. Ее развязала Россия. «Русский мир» принес нашему народу горе, смерть и разруху. Он пытается стереть с лица земли преимущественно русскоязычные Харьков, Сумы и Мариуполь. Оставляет на своем пути уничтоженные села Слобожанщины, Черниговщины и Киевщины. Руки захватчиков в крови невинных детей. Этому нет и никогда не будет никакого оправдания. Оккупантов не остановить словами, но молчать нельзя.
Мы обращаемся со словами благодарности к нашим защитникам-военным, добровольцам теробороны, добробатовцам, волонтерам, миллионам наших соотечественников, ежедневно обеспечивающих нас светом, теплом и едой.
Мы благодарим весь мир, который встал на защиту наших прав и свобод. Мы никогда не забудем иностранных добровольцев, которые рискуют жизнью, защищая наши семьи. Мы ценим поддержку международного научного сообщества. Мы слышим при этом и голоса русских граждан, но нас продолжают убивать. Ежедневно. Каждую ночь. Женщин, детей, стариков и немощных.
Нас убивают за то, что мы не хотим «русского мира». За то, что мы защищаем свою землю. За наш европейский выбор. За наше будущее.
Пушки меняют и придают страшный смысл взаимоотношениям исторических соседей. Их жатва – десятки тысяч убитых и искалеченных, миллионы беженцев, уничтоженные города и села, разрушенные мосты, искореженные судьбы.
Это – не наш выбор. Это – выбор страны-агрессора. Но мы выстоим. Мы вернемся к нормальной жизни, к обычным человеческим отношениям. Мы заставим нас уважать. И это случится тем скорее, чем более стойкими будут все те, для кого жизнь каждого человека – чудо, а не «щепка при рубке дров».
Государственное благословение убийства – тяжелый мрак средневековья. Весь мир видит, как он поглощает Россию. Это – тупик. Чтобы в нем не застрять бесповоротно, нужно остановиться. Это первое, что нужно сделать, чтобы не превратиться в вечного изгоя, который всем завидует, всем угрожает и во всех видит врагов.
Безусловная остановка огня и переговоры – первый шаг от края пропасти. Его нужно делать немедленно. Ради тех, чьи жизни еще можно сохранить. Ради прекращения этой безумной войны. Ради всех тех, кто еще может после нее родиться.
STOP THE WAR!
Address of the Institute for Economics and Forecasting of the National Academy of Sciences of Ukraine
There is a war in Ukraine. This war was started by Russia. “Russian World” has brought our people grief, death and destruction. This “World” is trying to wipe out mostly Russian-speaking Kharkiv, Sumy and Mariupol. This “World” is leaving behind the destroyed villages of Slobozhanshchyna, Chernihiv and Kyiv regions. The hands of the invaders are stained with the blood of innocent children. There is no excuse for this and there will never be.
The occupiers cannot be stopped by words, but it is impossible to remain silent.
We express our gratitude to our military defenders, fighters of territorial defense and volunteer battalions, benefactors, volunteers, and millions of our compatriots, who do their best every day to provide us with light, warmth and food.
We thank the whole world for standing up for our rights and freedoms. We will never forget the foreign volunteers who risk their lives to protect our families. We appreciate the support of the international scientific community. We also hear the voices of protest of Russian citizens, but we continue to be killed. Daily. Every night. Women, children, the elderly and disabled.
We are being killed for not wanting the “Russian World.” For protecting our land. For adhering to our European choice. For wanting to have our own future.
Guns change and give terrible meaning to the relationship of historical neighbors. Their harvest is tens of thousands killed and maimed, millions of refugees, destroyed cities and villages, ruined bridges, distorted destinies.
This is not our choice. This is the choice of the aggressor country. But we will endure. We will return to normal life, to ordinary human relationships. We will make respect us. And this will happen the sooner the stronger will be all those for whom everyone’s life is a miracle, rather than a “chip that must fly”.
The state blessing of murder is the heavy gloom of the Middle Ages. The whole world sees how this darkness is descending on Russia. This is a deadlock. In order not to be finally trapped in it, need to stop. This is the first thing to do so as not to become an eternal outcast who envies, threatens and terrifies everyone.
An unconditional ceasefire and negotiations are the first step out of this abyss. It must be done immediately. For the sake of those whose lives can still be saved. To end this crazy war. For the sake of all those who can still be born after it.
Запрошуємо до участі в міжнародній науково-практичній
конференції «МІЖНАРОДНИЙ ІСТОРИЧНИЙ ДОСВІД ПОВОЄННОЇ РЕКОНСТРУКЦІЇ
ЕКОНОМІКИ: УРОКИ ДЛЯ УКРАЇНИ», що проходитиме 27 квітня 2023 р. у режимі Zoom-конференції на базі ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»,
який є організатором заходу.
Співорганізатори:
ДУ «Інститут регіональних досліджень ім. М. Долішнього НАН України», відділ
регіональної економічної політики;
Інститут вищої освіти Національної академії педагогічних наук України;
Гуманітарно-економічна академія в Лодзі (Польща);
Вища школа підприємництва і адміністрування в Любліні (Польща);
ГО «Всеукраїнська Асоціація Економістів-Міжнародників».
Мета конференції – напрацювання історико-емпіричного та економіко-теоретичного базису для
обґрунтування пріоритетів національної стратегії повоєнної відбудови;
визначення доцільності та механізмів імплементації позитивного міжнародного
досвіду.
Для виступів та обговорення пропонуються такі
питання:
Економіко-теоретичне
підґрунтя національних стратегій відбудови
Взаємодія
національних стратегій та планів міжнародної допомоги у повоєнній відбудові
економіки
Співвідношення
державної політики та ринкового регулювання у національних моделях повоєнного
відновлення
Успішні
національні практики структурного оновлення економіки
Політика
реінтеграції територій та просторового розвитку в історіях успіху повоєнного
відновлення країн
Міграція
населення, спричинена війною, та досвід відновлення людського потенціалу країн
Історичний
досвід участі великого бізнесу у повоєнному відновленні економіки
Роль
міжнародної торгівлі в повоєнній відбудові країн Західної Європи
Внутрішні
та зовнішні чинники відбудови фінансової системи і стабілізації грошового обігу
Успішні
практики повоєнного відновлення сільськогосподарського виробництва та сільських
територій
Історичний
досвід реалізації проєктів відбудови зруйнованих міст і
транспортно-енергетичної інфраструктури
Впровадження
природозберігаючих технологій та інновацій в ході повоєнного відновлення
Соціальні
виміри успішності національних моделей відбудови
Соціальна
згуртованість як чинник повоєнної відбудови
Роль
громадянського суспільства та нових форм економічної реалізації соціального
капіталу
Роль
фахової освіти в забезпеченні відбудови та подальшого технологічного розвитку
країн
Відкрита
наука як механізм спільного використання знаннєвого ресурсу,
а також інші аспекти міжнародного досвіду та перспектив
співпраці для відбудови України.
Для участі у конференції необхідно до 1
квітня 2023 року заповнити електронну заявку учасника за посиланням https://forms.gle/qpZACprepWwwqfhS8, в якій потрібно розмістити тези виступу
обсягом 200-250 слів. Там само розміщена докладніша інформація про умови та
форми участі. За результатами роботи конференції планується публікація міжнародноїколективної монографії.
14 березня 2023 року в Залі засідань Президії Національної академії наук України у Києві відбулися академічні читання «Наука – основа незалежності, міцності та обороноздатності держави», присвячені 160-річчю від дня народження видатного вченого і першого Президента Академії Володимира Вернадського. Від ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» з доповіддю «Наукова спадщина Володимира Вернадського і сучасна парадигма економічного розвитку» виступила зав. відділу економічної історії д.е.н. Вікторія Небрат.
У доповіді було розкрито зв’язок вчення Володимира Вернадського з економічною наукою, значення світоглядних та методологічних засад теорії біосфери та ноосфери для вирішення актуальних завдань, що постали перед українським суспільством, державою та Академією наук.
Доповідачка наголосила на джерелах формування економічної складової вчення академіка Вернадського, адже його батько – Іван Васильович Вернадський (1821–1884) – був професійним вченим-економістом, професором і завідувачем кафедри політичної економії та статистики у Київському університеті св. Володимира. Іван Вернадський визначав політичну економію як науку про засоби задоволення потреб людини. Тому не дивно, що в теорії Володимира Івановича Вернадського також реалізована ідея цінності людського життя, значення людської діяльності в планетарному вимірі, а також ідея відповідальності за результати господарювання.
У доповіді було представлено роль Володимира Вернадського у створенні Української академії наук, зокрема, у формуванні економічного напряму досліджень, його позицію як Президента Академії щодо необхідності вивчення природно-ресурсного потенціалу, моделювання просторового розвитку, оптимізації територіальної структури народного господарства. Зокрема, нагадала В. Небрат, з цією метою у 1919 р. з ініціативи та під головуванням В. Вернадського була створена Комісія для досліду виробничих сил України, у тому ж році перейменована у Комісію для виучування природних багатств України. Були створені секції з вивчення корисних копалин, гідротехніки, будівельних матеріалів України, палива; відділи з геологічних досліджень донецького вугілля, гідрології, меліорації, болотознавства та ін. Наприкінці 1919 р. Комісія з вивчення продуктивних сил була найструктурованішою та найчисельнішою установою УАН. Вона неодноразово змінювала назву, але продовжувала працювати як академічний підрозділ, відповідальний за вивчення природних багатств України, оптимізацію просторового розміщення та використання економічного потенціалу. Рада з вивчення продуктивних сил проіснувала до 2010 р., коли на її базі було створено Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України.
Володимир
Вернадський заклав траєкторію розвитку Академії відповідно до запитів і вимог
динамічно змінного соціального, політичного та економічного середовища. Ця
траєкторія передбачає, що пріоритетні напрями досліджень і відповідні наукові
підрозділи не лише слідуватимуть тими напрямами, що були відкриті й
започатковані видатним вченим, а й будуть адаптивними до змін і нових викликів.
В умовах стрімких і масштабних змін просторового розвитку економічних систем, у
тому числі національного господарства України, доцільною є імплементація в
структуру і напрями досліджень нового розуміння економічного простору та
економічного потенціалу. Слідуючи ідеї Володимира Вернадського про те, що наука
– це чинник і рушій розвитку людства, варто зосередити наукові дослідження на
забезпеченні успішної структурної трансформації з урахуванням нових підходів до
економічного розвитку на засадах єдності економічного, соціального та
екологічного.
В.
Небрат у своїй доповіді також зупинилася на внеску Володимира Вернадського у
розвиток загальнонаукової та економічної методології досліджень, основних
складових концепції Вернадського в економічному вимірі, розкрила прогностичний
потенціал його вчення в частині передбачення глобальних загроз, які створює
саме людство; формування знаннєвої економіки та інформаційно-інноваційного
суспільства як наступного рівня розвитку біосфери і ноосфери. Відштовхуючись
від принципу єдності праці й розуму та масштабів людської діяльності,
Вернадський передбачив економічну та інформаційно-комунікаційну глобалізацію.
Вченням про місце людини в еволюції біосфери та трансформації живої оболонки
Землі він заклав основи екологічного світогляду. Адже, за Вернадським,
суспільне відтворення – це не перероблення ресурсів, а відтворення людини як
складової глобальної живої системи.
У
підсумку доповіді було зазначено, що сучасна економічна парадигма сталого
розвитку прямо наслідує вчення Вернадського про суть і місце людської
діяльності. Тому розвиток академічних досліджень також має слідувати логіці
системного підходу до структурних реформ для забезпечення та реалізації
цілісності, стійкості та керованості економічного розвитку в технологічному,
просторовому, галузевому та соціогуманітарному вимірах.
В умовах обумовлених війною викликів потрібна наука, що зміцнює Україну як державу, дослідження, що забезпечують економічний суверенітет і геоекономічну перспективу України. Можливо, деякі галузі знання, представлені в НАН, мають кращі наукометричні показники. Можливо, ці галузі більш інтегровані в міжнародну наукову спільноту і це сприяє авторитету українських дослідників – вони мають хороші перспективи залучення до міжнародних проєктів і навіть запрошення для продовження роботи в кращих, з точки зору наукового забезпечення, умовах. Але за критичних теперішніх умов пріоритетними є дослідження, спрямовані на розроблення шляхів і механізмів забезпечення Перемоги і відбудови України. З цими завданнями ані корпоративна, ані університетська наука самі по собі не впораються: корпоративна – бо орієнтована на прикладні розробки з швидкою комерційною віддачею, університетська – бо «зав’язана» на гранти й міжнародну мобільність молодих наукових кадрів. Тобто, суголосно ідеям Володимира Вернадського, створення й зміцнення наукового підґрунтя незалежності, економічної стійкості й обороноздатності держави – це місія Національної академії наук України, завдання для кожного з нас.
Наразі в Україні відбувається масштабний воєнний екоцид — порушення екосистеми проживання українців у результаті збройної агресії, мета якої політична — геноцид українського народу. І екоцид є компонентою геноциду.
Негативні екологічні наслідки для українських земельних ресурсів через стратегію випаленої землі, яку реалізує російське військо, відчутні для всього цивілізаційного «дому».
Згуртованість міжнародної спільноти для подолання глобальних екопроблем і масштабного екоциду в Україні має бути такою ж, як і щодо підтримки озброєнням і фінансами. З донорами та приватними інвесторами варто узгодити частку фінансових ресурсів, яка спрямовуватиметься суто на еколого-кліматичні проєкти.
Важливо, щоб повоєнне відновлення відбувалося на засадах цілісної еко-номіки, а не суто економіки з її детермінізмом.
Читайте більше у статті д.е.н., головного наукового співробітника ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» О.Л.Попової «Не допустити екологічного “відступу”», опублікованій 12 березня 2023 р. на ресурсі Zn.ua.
Зліва направо: радник-посланник Чаньонг Кім, д.е.н., проф. Олена Борзенко, д.е.н., проф. Леонід Кістерський, Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Корея в Україні Хьонг Те Кім, директор Інституту економіки та прогнозування НАН України академік НАН України Валерій Геєць, третій секретар Посольства Сон Джун До
2 березня 2023 року до ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” завітала делегація працівників Посольства Республіки Корея в Україні на чолі з Надзвичайним і Повноважним Послом Республіки Корея в Україні паном Хьонгом Те Кімом.
Відбулася дуже тепла і конструктивна зустріч пана посла із директором Інституту академіком НАН України Валерієм Гейцем, під час якої дипломатів ознайомили із роботою академічної установи та науковими дослідженнями її співробітників.
Потім Хьонг Те Кім прочитав лекцію для широкого загалу науковців інституту та НАН України на тему: «Досвід розвитку Республіки Корея та його користь для України».
Лекція розкрила багато актуальної і цікавої інформації щодо Республіки Корея та продемонструвала сприйняття та розуміння дипломатами сучасної України.
Відзначимо провідні тези лекції Надзвичайного і Повноважного Посла Республіки Корея в Україні Хьонга Те Кіма.
Під час лекції
• Корейський уряд і корейський народ висловлюють солідарність та підтримку Україні. Корейський уряд і народ добре усвідомлюють, що український уряд і народ зараз ведуть війну з єдиним бажанням – зберегти свободу і захистити свою країну. Ми віддаємо шану мужності та жертовності українців, що протистоять лихоліттям війни. Цей період має історичне значення для долі України, бо саме сьогодні, через страждання та боротьбу, вирішується майбутнє українського народу і держави. Корейський уряд засуджує російське вторгнення і разом із міжнародною спільнотою приєднується до антиросійських санкцій.
• Корейський народ, як і український зараз, завжди виявляв стійкість духу, долав усі перешкоди та піднімався з новою силою, таким чином відкриваючи нову сторінку своєї історії. За останні 70 років Південна Корея пройшла через серйозні випробування (від руїни до високорозвиненої держави) і хотіла би поділитися своїм досвідом щодо розвитку економіки.
• У 1960-х роках Південна Корея ухвалила загальну стратегію, що полягала в інтенсивному розвитку важкої металургійної та хімічної промисловості заради експортно орієнтованого економічного зростання. Разом з експортно орієнтованою промисловою політикою під керівництвом уряду, за злагодженої та наполегливої роботи бюрократичного апарату, розширення напрямів та збільшення обсягів експорту такими великими компаніями, як Hyundai, Samsung і LG, тогочасна внутрішня політика сприяла загальному піднесенню у корейському суспільстві, формуванню духу колективізму та працьовитості, впевненості у власних силах та звички не покладатися на інших, а робити все можливе власноруч. Завдяки цьому через 20 років – у другій половині 1980-х – з’явився вираз «Диво на річці Хан».
• Зараз Південна Корея робить акцент майже на всіх виробничих галузях. При цьому інновації та економічний стрибок можливі лише за умови, коли всі сфери промисловості пов’язані між собою системою комунікацій. І уряд, і бізнес змогли прослідкувати цю тенденцію, швидко адаптуватись і, доклавши відповідних зусиль, перетворити Південну Корею на передову ІТ-державу.
• Початок 1980-х років став закінченням епохи, коли уряд визначав економічну та промислову політику держави. Натомість лідерство у визначенні напряму власного розвитку перейняли на себе компанії, а уряд став відігравати роль органу, що лише закладає фундамент для перспективних галузей виробництва, для розвитку інфраструктури й удосконалення системи ІТ та комунікацій. Міцна промислова база та новітні інформаційні технології, що вивели її на новий рівень, стали основою того, чим Південна Корея особливо пишається – конкурентної індустрії культури. В рамках стратегії підтримки індустрії культури уряд сприяє розкриттю та розвитку талантів, надає можливості регулярно і професійно підвищувати кваліфікацію.
• Як перспективні стратегічні галузі, що визначатимуть та розвиватимуть корейську економіку впродовж наступних 20 років, уряд обрав такі: системні напівпровідники, автомобілі майбутнього, біоздоров’я (biohealth), енергетику, пристрої відображення, оборонну сферу і розважальний контент. Для їхньої підтримки активно фінансуються науково-дослідні центри, а також інвестується науково-технологічний розвиток.
•
Сильні сторони України: 1) історично загартований сильний національний характер;
2) сила національної єдності, яку зміцнила війна; 3) великий потенціал України (володіє всіма компонентами для створення
могутньої держави: населенням, територією та ресурсами).
• Якщо брати до уваги досвід Кореї, Україні для успішного розвитку необхідно зосередитися на таких моментах, як: 1) формування широкого бачення національного розвитку та його стале втілення; 2) розвиток професійного, ефективного та креативного бюрократичного апарату; 3) створення сприятливого середовища для бізнесу; 4) підготовка кваліфікованих кадрів.
• Республіка Корея веде з Україною двосторонні переговори, щоб узяти активну участь у післявоєнній відбудові нашої країни.
Свій виступ Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Корея в Україні завершив виступ словами Великого Кобзаря: «Борітеся – поборете!».
Доповідь Надзвичайного і Повноважного Посла Республіки Корея в Україні Хьонга Те Кіма була дуже змістовною, емоційною та продемонструвала добре знання історії України та глибоку повагу до нашого народу, який наразі переживає свою “історію крові та сліз”. Вона викликала численні запитання у вчених-економістів України.
Хьонг Те Кім щиро, чітко і по суті відповів на численні запитання присутніх. Зустріч дипломатів і науковців відбулася за вельми позитивної атмосфери та була досить конструктивною для обох сторін.
2 березня 2023 р. відбулося засідання круглого столу до 160-річчя від народження Володимира Вернадського – всесвітньовідомого вченого, одного із засновників і першого Президента Української академії наук.
Ініціаторами широкої академічної дискусії з питань актуальності та універсальності наукової спадщини видатного
мислителя виступили Наукове товариство ім. Сергія Подолинського та відділ
економічної історії ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України».
До проведення круглого столу як співорганізатори долучилися ДУ «Інститут
економіки природокористування та сталого розвитку НАН України», Наукова
бібліотека ім. М.В. Довнар-Запольського та кафедра економічної теорії КНЕУ
імені Вадима Гетьмана. У роботі форуму взяли участь науковці установ НАН
України і провідних вищих навчальних закладів з Києва, Львова, Одеси, Харкова,
Сум, Херсону, Умані.
Від Інституту економіки та прогнозування з доповідями виступили: д.е.н., зав. відділу економічної історії Вікторія Небрат з доповіддю «Академічні дослідження: бачення Володимира Вернадського і сучасні суспільні запити»; к.е.н., наук. співр. відділу економічної історії Олександра Курбет з доповіддю «Переосмислення ролі науки у повоєнному світі»; д.е.н., проф., пров. наук. співр. Володимир Липов з доповіддю «Цифровізація у сфері відновлюваної енергетики: енергетичні мікромережі як інструмент сталого розвитку».
Результати своїх наукових досліджень, власну позицію щодо напрямів розвитку ідей Володимира Вернадського в сучасному науковому дискурсі та потенціалу його світоглядної парадигми для практичної реалізації національної стратегії повоєнної відбудови України також представили: д.е.н., проф., гол. наук. співр. відділу економічної історії Наталія Супрун («Теорія ноосфери В. Вернадського як предтеча парадигми сталого розвитку»); д.е.н., проф., гол. наук. співр. відділу форм та методів господарювання в агропродовольчому комплексі Любов Молдаван («Парадигма сталого розвитку аграрного сектора в контексті ноосферного вчення В. І. Вернадського»); кандидат економічних наук, старший науковий співробітник відділу економічної історії Ольга Кудласевич («Прогностичний потенціал вчення В. Вернадського»); головний економіст відділу економічної історії Тетяна Новик («Відповідальне споживання та суспільний добробут у контексті теорії Володимира Вернадського»); молодший науковий співробітник відділу розвитку виробничої інфраструктури Ірина Плюта («Модернізація інфраструктури електропостачання на засадах концепції сталого розвитку»).
Засідання проходило у форматі zoom-конференції, за його підсумками готується відеозвіт та електронне видання матеріалів. З повним складом учасників і тематикою виступів можна ознайомитися тут.
Ukrainian
English 
