Звернення ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
В Україні війна. Її розв’язала Росія. «Русский мир» приніс нашому народові горе, смерть та розруху. Він намагається стерти з землі переважно російськомовні Харків, Суми і Маріуполь. Залишає на своєму шляху знищені села Слобожанщини, Чернігівщини та Київщини. Руки загарбників у крові невинних дітей. Цьому немає і ніколи не буде жодного виправдання.
Окупантів словами не зупинити, але мовчати не можна.
Ми звертаємся зі словами вдячності до наших захисників-військових, добровольців тероборони, добробатівців, волонтерів, мільйонів наших співвітчизників, які щодня роблять все, щоб забезпечити нас світлом, теплом та їжею.
Ми дякуємо всьому світові, який встав на захист наших прав та свобод. Ми ніколи не забудемо іноземних добровольців, які ризикують життям, захищаючи наші родини. Ми цінуємо підтримку міжнародної наукової спільноти. Ми чуємо при цьому і голоси російських громадян, але нас продовжують вбивати. Щодня. Щоночі. Жінок, дітей, старих та немічних людей.
Нас вбивають за те, що ми не хочемо «русского мира». За те, що ми захищаємо свою землю. За наш європейський вибір. За наше майбутнє.
Гармати змінюють та надають страшного сенсу взаємовідносинам історичних сусідів. Їх жнива – десятки тисяч вбитих та скалічених, мільйони біженців, знищені міста та села, зруйновані мости, спотворені долі.
Це – не наш вибір. Це – вибір країни-агресора. Але ми вистоїмо. Ми повернемося до нормального життя, до звичайних людських відносин. Ми змусимо нас поважати. І це відбудеться тим скоріше, чим міцнішими будуть всі ті, для кого життя кожної людини є дивом, а не «тріскою при рубанні дров».
Державне благословення вбивства – важкий морок середньовіччя. Весь світ бачить, як він опускається на Росію. Це – безвихідь. Щоб остаточно не потрапити до неї, треба зупинитися. Це перше, що треба зробити, щоб не перетворитися на вічного ізгоя, який всім заздрить, всім погрожує і всіх жахається.
Безумовна зупинка вогню та перемовини – перший крок від цієї прірви. Його треба робити негайно. Заради тих, чиї життя ще можна зберегти. Заради припинення цієї божевільної війни. Заради всіх тих, хто ще може після неї народитися.
Чергове засідання ГО «Клуб банкірів» відбулося 23 березня 2023 р. на платформі Інституту економіки та прогнозування НАНУ. Відкриваючи засідання, голова ради ГО Людмила Мостова зауважила, що Клуб банкірів продовжив свою роботу й у воєнних умовах – в інтересах розвитку економіки та банківської системи України. Це спільне з Інститутом економіки та прогнозування НАН України засідання було присвячене темі «Соціально-економічний вимір повоєнного відновлення України».
Директор Інституту економіки та прогнозування НАН України академік НАН України Валерій Геєць у своєму виступі зазначив, що 10 років тому в Інституті, за участі тодішньої завідувачки відділу моніторингових досліджень соціально-економічних трансформацій кандидата соціологічних наук Ольги Балакірєвої розпочалися дослідження, де спробували пов’язати соціальні та економічні виміри. З огляду на вже нинішні опитування Інституту соціології було виявлено зміни рівня задоволеності населення та вимог до життя з 2010 р по 2021 р. Перед війною населення було поділене на тих, хто задоволений, та тих, хто мав претензії до державної влади. Тоді як у 2022 р. понад 70% українців солідаризувалися і протягом перших 3–5 років після закінчення війни готові витримувати складні життєві умови, якщо економіка розвиватиметься динамічно і паралельно відбуватиметься процес інтеграції у світове співтовариство. Це допоможе забезпечити соціальну стабільність на певний час для проведення необхідних реформ в інтересах повоєнного економічного відновлення.
Доповідач
відзначив, що в умовах повоєнної економіки інституційна роль банківської
системи має змінитися, адже надходитиме міжнародна фінансова допомога і
необхідно буде реалізовувати велику кількість проєктів не за власні кошти. Реалізація
політики економічного зростання – зона відповідальності також і банківської
системи.
Голова спостережної ради Кристалбанку Вадим Копилов наголосив, що дуже важливою є готовність банківської системи до участі в загальному процесі відновлення економіки. Наразі вона не готова для реалізації великих обсягів проєктів самотужки, тому перед регулятором стоїть завдання, щоб довести інструменти виконавчої влади до всієї банківської системи, створити пріоритети, аби банківська система змогла сама, за рахунок свого потенціалу задовольняти ці запити.
У свою чергу, В. Геєць зауважив, що плани міжнародних організацій щодо економічного відродження України є нереалістичними за термінами, адже досягнення норми нагромадження на рівні 25–30% займе щонайменше 5–7 років.
Президент ДННУ «Академія фінансового управління» академік НАН України Тетяна Єфименко акцентувала увагу на необхідності врахування прогнозів міністерств оборони, дискусій на міжнародному рівні щодо тривалої економічної стагнації та глобальної нестабільності, змін в оподаткуванні, стану вітчизняної корупції та бюрократії при розробленні реформ із відновлення.
Голова правління Агентства із рефінансування житлових кредитів, президент Української іпотечної асоціації Сергій Волков зазначив, що в Україні обсяги фінансування не відповідають мінімальним стандартам (іпотечне кредитування становить 0,5% ВВП), а банки не готові до іпотечного кредитування в нинішніх умовах. Тому паралельно з банківською системою в країні існує система фінансових компаній, зокрема венчурних фондів. Обсяги її – приблизно 60% усіх працюючих активів існуючих банків. А фінансування у приватному сегменті втричі більше за портфель роздрібних кредитів всієї банківської системи.
Заступник директора Національного інституту стратегічних дослідженьд.е.н. Ярослав Жаліло підкреслив, що задля уникнення марнування ресурсного потенціалу потрібен комплексний стратегічний і проєктний підхід до відбудови, який має охопити аспекти переходу економіки з режиму війни на режим відновлення. Відновлення економіки потребує не тільки змін в економічному середовищі, а й уваги до соціальних викликів, пов’язаних із поверненням постраждалих до мирного життя. Програма мінімум має охопити зміни в підприємництві, податковій реформі та розміщенні продуктивних сил. На думку Я. Жаліла, роль банків у повоєнній відбудові охоплює питання зменшення NPL, пільгового кредитування, визначення методик з розрахунку шоків у рамках фінансування проєктів відбудови.
У обговоренні також Інститут економіки та прогнозування НАНУ взяли участь заступник директора член-кореспондент НАН України Сергій Кораблін, завідуючий сектором інституціональної економіки Інституту економіки та прогнозування НАНУ д.е.н. Олег Яременко, віце-президент ДННУ «Академія фінансового управління» д.е.н. Олександр Любіч, член Ради НБУ д.е.н. Василь Фурман, завідувач сектору грошово-кредитної політики Національного інституту стратегічних досліджень д.е.н. Дмитро Гладких, завдувач відділу грошову кредитних відносин Інституту економіки та прогнозування НАНУ д.е.н. Є. Бублик, засновник та голова правління ПрАТ "Страхова компанія «Престиж»" к.е.н. Євгеній Бридун, провідний науковий співробітник ДННУ «Академія фінансового управління» к.е.н. А. Дробязко, радник Голови Ради Національного банку України к.е.н. Євген Степанюк, головний консультант відділу нових викликів центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень к.е.н. Іван Ус, провідний науковий співробітник Інституту економіки та прогнозування НАНУ к.е.н. Світлана Брус, колишній заступник Голови Національного банку України Ярослав Солтис, радник голови правління Укргазбанку Владислав Кравець, заступник голови правління АТ Європейський промисловий банк Олеся Листопад, керівник Центрального регіону Корпоративного бізнесу Аккорд банкуВіталій Миронюк та інші.
Л. Мостова підкреслила високий соціальний запит проведеної в Інституті дискусії, подякувала керівництву та співробітникам Інституту економіки та прогнозування за зустріч та за багаторічну плідну співпрацю та окреслила її напрями на майбутнє.
14 березня 2023 року в Залі засідань Президії Національної академії наук України у Києві відбулися академічні читання «Наука – основа незалежності, міцності та обороноздатності держави», присвячені 160-річчю від дня народження видатного вченого і першого Президента Академії Володимира Вернадського. Від ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» з доповіддю «Наукова спадщина Володимира Вернадського і сучасна парадигма економічного розвитку» виступила зав. відділу економічної історії д.е.н. Вікторія Небрат.
У доповіді було розкрито зв’язок вчення Володимира Вернадського з економічною наукою, значення світоглядних та методологічних засад теорії біосфери та ноосфери для вирішення актуальних завдань, що постали перед українським суспільством, державою та Академією наук.
Доповідачка наголосила на джерелах формування економічної складової вчення академіка Вернадського, адже його батько – Іван Васильович Вернадський (1821–1884) – був професійним вченим-економістом, професором і завідувачем кафедри політичної економії та статистики у Київському університеті св. Володимира. Іван Вернадський визначав політичну економію як науку про засоби задоволення потреб людини. Тому не дивно, що в теорії Володимира Івановича Вернадського також реалізована ідея цінності людського життя, значення людської діяльності в планетарному вимірі, а також ідея відповідальності за результати господарювання.
У доповіді було представлено роль Володимира Вернадського у створенні Української академії наук, зокрема, у формуванні економічного напряму досліджень, його позицію як Президента Академії щодо необхідності вивчення природно-ресурсного потенціалу, моделювання просторового розвитку, оптимізації територіальної структури народного господарства. Зокрема, нагадала В. Небрат, з цією метою у 1919 р. з ініціативи та під головуванням В. Вернадського була створена Комісія для досліду виробничих сил України, у тому ж році перейменована у Комісію для виучування природних багатств України. Були створені секції з вивчення корисних копалин, гідротехніки, будівельних матеріалів України, палива; відділи з геологічних досліджень донецького вугілля, гідрології, меліорації, болотознавства та ін. Наприкінці 1919 р. Комісія з вивчення продуктивних сил була найструктурованішою та найчисельнішою установою УАН. Вона неодноразово змінювала назву, але продовжувала працювати як академічний підрозділ, відповідальний за вивчення природних багатств України, оптимізацію просторового розміщення та використання економічного потенціалу. Рада з вивчення продуктивних сил проіснувала до 2010 р., коли на її базі було створено Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України.
Володимир
Вернадський заклав траєкторію розвитку Академії відповідно до запитів і вимог
динамічно змінного соціального, політичного та економічного середовища. Ця
траєкторія передбачає, що пріоритетні напрями досліджень і відповідні наукові
підрозділи не лише слідуватимуть тими напрямами, що були відкриті й
започатковані видатним вченим, а й будуть адаптивними до змін і нових викликів.
В умовах стрімких і масштабних змін просторового розвитку економічних систем, у
тому числі національного господарства України, доцільною є імплементація в
структуру і напрями досліджень нового розуміння економічного простору та
економічного потенціалу. Слідуючи ідеї Володимира Вернадського про те, що наука
– це чинник і рушій розвитку людства, варто зосередити наукові дослідження на
забезпеченні успішної структурної трансформації з урахуванням нових підходів до
економічного розвитку на засадах єдності економічного, соціального та
екологічного.
В.
Небрат у своїй доповіді також зупинилася на внеску Володимира Вернадського у
розвиток загальнонаукової та економічної методології досліджень, основних
складових концепції Вернадського в економічному вимірі, розкрила прогностичний
потенціал його вчення в частині передбачення глобальних загроз, які створює
саме людство; формування знаннєвої економіки та інформаційно-інноваційного
суспільства як наступного рівня розвитку біосфери і ноосфери. Відштовхуючись
від принципу єдності праці й розуму та масштабів людської діяльності,
Вернадський передбачив економічну та інформаційно-комунікаційну глобалізацію.
Вченням про місце людини в еволюції біосфери та трансформації живої оболонки
Землі він заклав основи екологічного світогляду. Адже, за Вернадським,
суспільне відтворення – це не перероблення ресурсів, а відтворення людини як
складової глобальної живої системи.
У
підсумку доповіді було зазначено, що сучасна економічна парадигма сталого
розвитку прямо наслідує вчення Вернадського про суть і місце людської
діяльності. Тому розвиток академічних досліджень також має слідувати логіці
системного підходу до структурних реформ для забезпечення та реалізації
цілісності, стійкості та керованості економічного розвитку в технологічному,
просторовому, галузевому та соціогуманітарному вимірах.
В умовах обумовлених війною викликів потрібна наука, що зміцнює Україну як державу, дослідження, що забезпечують економічний суверенітет і геоекономічну перспективу України. Можливо, деякі галузі знання, представлені в НАН, мають кращі наукометричні показники. Можливо, ці галузі більш інтегровані в міжнародну наукову спільноту і це сприяє авторитету українських дослідників – вони мають хороші перспективи залучення до міжнародних проєктів і навіть запрошення для продовження роботи в кращих, з точки зору наукового забезпечення, умовах. Але за критичних теперішніх умов пріоритетними є дослідження, спрямовані на розроблення шляхів і механізмів забезпечення Перемоги і відбудови України. З цими завданнями ані корпоративна, ані університетська наука самі по собі не впораються: корпоративна – бо орієнтована на прикладні розробки з швидкою комерційною віддачею, університетська – бо «зав’язана» на гранти й міжнародну мобільність молодих наукових кадрів. Тобто, суголосно ідеям Володимира Вернадського, створення й зміцнення наукового підґрунтя незалежності, економічної стійкості й обороноздатності держави – це місія Національної академії наук України, завдання для кожного з нас.
Наразі в Україні відбувається масштабний воєнний екоцид — порушення екосистеми проживання українців у результаті збройної агресії, мета якої політична — геноцид українського народу. І екоцид є компонентою геноциду.
Негативні екологічні наслідки для українських земельних ресурсів через стратегію випаленої землі, яку реалізує російське військо, відчутні для всього цивілізаційного «дому».
Згуртованість міжнародної спільноти для подолання глобальних екопроблем і масштабного екоциду в Україні має бути такою ж, як і щодо підтримки озброєнням і фінансами. З донорами та приватними інвесторами варто узгодити частку фінансових ресурсів, яка спрямовуватиметься суто на еколого-кліматичні проєкти.
Важливо, щоб повоєнне відновлення відбувалося на засадах цілісної еко-номіки, а не суто економіки з її детермінізмом.
Читайте більше у статті д.е.н., головного наукового співробітника ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» О.Л.Попової «Не допустити екологічного “відступу”», опублікованій 12 березня 2023 р. на ресурсі Zn.ua.
Зліва направо: радник-посланник Чаньонг Кім, д.е.н., проф. Олена Борзенко, д.е.н., проф. Леонід Кістерський, Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Корея в Україні Хьонг Те Кім, директор Інституту економіки та прогнозування НАН України академік НАН України Валерій Геєць, третій секретар Посольства Сон Джун До
2 березня 2023 року до ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” завітала делегація працівників Посольства Республіки Корея в Україні на чолі з Надзвичайним і Повноважним Послом Республіки Корея в Україні паном Хьонгом Те Кімом.
Відбулася дуже тепла і конструктивна зустріч пана посла із директором Інституту академіком НАН України Валерієм Гейцем, під час якої дипломатів ознайомили із роботою академічної установи та науковими дослідженнями її співробітників.
Потім Хьонг Те Кім прочитав лекцію для широкого загалу науковців інституту та НАН України на тему: «Досвід розвитку Республіки Корея та його користь для України».
Лекція розкрила багато актуальної і цікавої інформації щодо Республіки Корея та продемонструвала сприйняття та розуміння дипломатами сучасної України.
Відзначимо провідні тези лекції Надзвичайного і Повноважного Посла Республіки Корея в Україні Хьонга Те Кіма.
Під час лекції
• Корейський уряд і корейський народ висловлюють солідарність та підтримку Україні. Корейський уряд і народ добре усвідомлюють, що український уряд і народ зараз ведуть війну з єдиним бажанням – зберегти свободу і захистити свою країну. Ми віддаємо шану мужності та жертовності українців, що протистоять лихоліттям війни. Цей період має історичне значення для долі України, бо саме сьогодні, через страждання та боротьбу, вирішується майбутнє українського народу і держави. Корейський уряд засуджує російське вторгнення і разом із міжнародною спільнотою приєднується до антиросійських санкцій.
• Корейський народ, як і український зараз, завжди виявляв стійкість духу, долав усі перешкоди та піднімався з новою силою, таким чином відкриваючи нову сторінку своєї історії. За останні 70 років Південна Корея пройшла через серйозні випробування (від руїни до високорозвиненої держави) і хотіла би поділитися своїм досвідом щодо розвитку економіки.
• У 1960-х роках Південна Корея ухвалила загальну стратегію, що полягала в інтенсивному розвитку важкої металургійної та хімічної промисловості заради експортно орієнтованого економічного зростання. Разом з експортно орієнтованою промисловою політикою під керівництвом уряду, за злагодженої та наполегливої роботи бюрократичного апарату, розширення напрямів та збільшення обсягів експорту такими великими компаніями, як Hyundai, Samsung і LG, тогочасна внутрішня політика сприяла загальному піднесенню у корейському суспільстві, формуванню духу колективізму та працьовитості, впевненості у власних силах та звички не покладатися на інших, а робити все можливе власноруч. Завдяки цьому через 20 років – у другій половині 1980-х – з’явився вираз «Диво на річці Хан».
• Зараз Південна Корея робить акцент майже на всіх виробничих галузях. При цьому інновації та економічний стрибок можливі лише за умови, коли всі сфери промисловості пов’язані між собою системою комунікацій. І уряд, і бізнес змогли прослідкувати цю тенденцію, швидко адаптуватись і, доклавши відповідних зусиль, перетворити Південну Корею на передову ІТ-державу.
• Початок 1980-х років став закінченням епохи, коли уряд визначав економічну та промислову політику держави. Натомість лідерство у визначенні напряму власного розвитку перейняли на себе компанії, а уряд став відігравати роль органу, що лише закладає фундамент для перспективних галузей виробництва, для розвитку інфраструктури й удосконалення системи ІТ та комунікацій. Міцна промислова база та новітні інформаційні технології, що вивели її на новий рівень, стали основою того, чим Південна Корея особливо пишається – конкурентної індустрії культури. В рамках стратегії підтримки індустрії культури уряд сприяє розкриттю та розвитку талантів, надає можливості регулярно і професійно підвищувати кваліфікацію.
• Як перспективні стратегічні галузі, що визначатимуть та розвиватимуть корейську економіку впродовж наступних 20 років, уряд обрав такі: системні напівпровідники, автомобілі майбутнього, біоздоров’я (biohealth), енергетику, пристрої відображення, оборонну сферу і розважальний контент. Для їхньої підтримки активно фінансуються науково-дослідні центри, а також інвестується науково-технологічний розвиток.
•
Сильні сторони України: 1) історично загартований сильний національний характер;
2) сила національної єдності, яку зміцнила війна; 3) великий потенціал України (володіє всіма компонентами для створення
могутньої держави: населенням, територією та ресурсами).
• Якщо брати до уваги досвід Кореї, Україні для успішного розвитку необхідно зосередитися на таких моментах, як: 1) формування широкого бачення національного розвитку та його стале втілення; 2) розвиток професійного, ефективного та креативного бюрократичного апарату; 3) створення сприятливого середовища для бізнесу; 4) підготовка кваліфікованих кадрів.
• Республіка Корея веде з Україною двосторонні переговори, щоб узяти активну участь у післявоєнній відбудові нашої країни.
Свій виступ Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Корея в Україні завершив виступ словами Великого Кобзаря: «Борітеся – поборете!».
Доповідь Надзвичайного і Повноважного Посла Республіки Корея в Україні Хьонга Те Кіма була дуже змістовною, емоційною та продемонструвала добре знання історії України та глибоку повагу до нашого народу, який наразі переживає свою “історію крові та сліз”. Вона викликала численні запитання у вчених-економістів України.
Хьонг Те Кім щиро, чітко і по суті відповів на численні запитання присутніх. Зустріч дипломатів і науковців відбулася за вельми позитивної атмосфери та була досить конструктивною для обох сторін.
2 березня 2023 р. відбулося засідання круглого столу до 160-річчя від народження Володимира Вернадського – всесвітньовідомого вченого, одного із засновників і першого Президента Української академії наук.
Ініціаторами широкої академічної дискусії з питань актуальності та універсальності наукової спадщини видатного
мислителя виступили Наукове товариство ім. Сергія Подолинського та відділ
економічної історії ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України».
До проведення круглого столу як співорганізатори долучилися ДУ «Інститут
економіки природокористування та сталого розвитку НАН України», Наукова
бібліотека ім. М.В. Довнар-Запольського та кафедра економічної теорії КНЕУ
імені Вадима Гетьмана. У роботі форуму взяли участь науковці установ НАН
України і провідних вищих навчальних закладів з Києва, Львова, Одеси, Харкова,
Сум, Херсону, Умані.
Від Інституту економіки та прогнозування з доповідями виступили: д.е.н., зав. відділу економічної історії Вікторія Небрат з доповіддю «Академічні дослідження: бачення Володимира Вернадського і сучасні суспільні запити»; к.е.н., наук. співр. відділу економічної історії Олександра Курбет з доповіддю «Переосмислення ролі науки у повоєнному світі»; д.е.н., проф., пров. наук. співр. Володимир Липов з доповіддю «Цифровізація у сфері відновлюваної енергетики: енергетичні мікромережі як інструмент сталого розвитку».
Результати своїх наукових досліджень, власну позицію щодо напрямів розвитку ідей Володимира Вернадського в сучасному науковому дискурсі та потенціалу його світоглядної парадигми для практичної реалізації національної стратегії повоєнної відбудови України також представили: д.е.н., проф., гол. наук. співр. відділу економічної історії Наталія Супрун («Теорія ноосфери В. Вернадського як предтеча парадигми сталого розвитку»); д.е.н., проф., гол. наук. співр. відділу форм та методів господарювання в агропродовольчому комплексі Любов Молдаван («Парадигма сталого розвитку аграрного сектора в контексті ноосферного вчення В. І. Вернадського»); кандидат економічних наук, старший науковий співробітник відділу економічної історії Ольга Кудласевич («Прогностичний потенціал вчення В. Вернадського»); головний економіст відділу економічної історії Тетяна Новик («Відповідальне споживання та суспільний добробут у контексті теорії Володимира Вернадського»); молодший науковий співробітник відділу розвитку виробничої інфраструктури Ірина Плюта («Модернізація інфраструктури електропостачання на засадах концепції сталого розвитку»).
Засідання проходило у форматі zoom-конференції, за його підсумками готується відеозвіт та електронне видання матеріалів. З повним складом учасників і тематикою виступів можна ознайомитися тут.
Ukrainian
English 
