This post is also available in: English

Чергове засідання ГО «Клуб банкірів» відбулося 23 березня 2023 р. на платформі Інституту економіки та прогнозування НАНУ. Відкриваючи засідання, голова ради ГО Людмила Мостова зауважила, що Клуб банкірів продовжив свою роботу й у воєнних умовах – в інтересах розвитку економіки та банківської системи України. Це спільне з Інститутом економіки та прогнозування НАН України засідання було присвячене темі «Соціально-економічний вимір повоєнного відновлення України».

Директор Інституту економіки та прогнозування НАН України академік НАН України Валерій Геєць у своєму виступі зазначив, що 10 років тому в Інституті, за участі тодішньої завідувачки відділу моніторингових досліджень соціально-економічних трансформацій кандидата соціологічних наук Ольги Балакірєвої розпочалися дослідження, де спробували пов’язати соціальні та економічні виміри. З огляду на вже нинішні опитування Інституту соціології було виявлено зміни рівня задоволеності населення та вимог до життя з 2010 р по 2021 р. Перед війною населення було поділене на тих, хто задоволений, та тих, хто мав претензії до державної влади. Тоді як у 2022 р. понад 70% українців солідаризувалися і протягом перших 3–5 років після закінчення війни готові витримувати складні життєві умови, якщо економіка розвиватиметься динамічно і паралельно відбуватиметься процес інтеграції у світове співтовариство. Це допоможе забезпечити соціальну стабільність на певний час для проведення необхідних реформ в інтересах повоєнного економічного відновлення.

Доповідач відзначив, що в умовах повоєнної економіки інституційна роль банківської системи має змінитися, адже надходитиме міжнародна фінансова допомога і необхідно буде реалізовувати велику кількість проєктів не за власні кошти. Реалізація політики економічного зростання – зона відповідальності також і банківської системи.

Голова спостережної ради Кристалбанку Вадим Копилов наголосив, що дуже важливою є готовність банківської системи до участі в загальному процесі відновлення економіки. Наразі вона не готова для реалізації великих обсягів проєктів самотужки, тому перед регулятором стоїть завдання, щоб довести інструменти виконавчої влади до всієї банківської системи, створити пріоритети, аби банківська система змогла сама, за рахунок свого потенціалу задовольняти ці запити.

У свою чергу, В. Геєць зауважив, що плани міжнародних організацій щодо економічного відродження України є нереалістичними за термінами, адже досягнення норми нагромадження на рівні 25–30% займе щонайменше 5–7 років.

Президент ДННУ «Академія фінансового управління» академік НАН України Тетяна Єфименко акцентувала увагу на необхідності врахування прогнозів міністерств оборони, дискусій на міжнародному рівні щодо тривалої економічної стагнації та глобальної нестабільності, змін в оподаткуванні, стану вітчизняної корупції та бюрократії при розробленні реформ із відновлення.

Голова правління Агентства із рефінансування житлових кредитів, президент Української іпотечної асоціації Сергій Волков зазначив, що в Україні обсяги фінансування не відповідають мінімальним стандартам (іпотечне кредитування становить 0,5% ВВП), а банки не готові до іпотечного кредитування в нинішніх умовах. Тому паралельно з банківською системою в країні існує система фінансових компаній, зокрема венчурних фондів. Обсяги її – приблизно 60% усіх працюючих активів існуючих банків. А фінансування у приватному сегменті втричі більше за портфель роздрібних кредитів всієї банківської системи.

Заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень д.е.н. Ярослав Жаліло підкреслив, що задля уникнення марнування ресурсного потенціалу потрібен комплексний стратегічний і проєктний підхід до відбудови, який має охопити аспекти переходу економіки з режиму війни на режим відновлення. Відновлення економіки потребує не тільки змін в економічному середовищі, а й уваги до соціальних викликів, пов’язаних із поверненням постраждалих до мирного життя. Програма мінімум має охопити зміни в підприємництві, податковій реформі та розміщенні продуктивних сил. На думку Я. Жаліла, роль банків у повоєнній відбудові охоплює питання зменшення NPL, пільгового кредитування, визначення методик з розрахунку шоків у рамках фінансування проєктів відбудови.

У обговоренні також Інститут економіки та прогнозування НАНУ взяли участь заступник директора член-кореспондент НАН України Сергій Кораблін, завідуючий сектором інституціональної економіки  Інституту економіки та прогнозування НАНУ д.е.н. Олег Яременко, віце-президент ДННУ «Академія фінансового управління» д.е.н. Олександр Любіч, член Ради НБУ д.е.н. Василь Фурман, завідувач сектору грошово-кредитної політики Національного інституту стратегічних досліджень д.е.н. Дмитро Гладких, завдувач відділу грошову кредитних відносин Інституту економіки та прогнозування НАНУ д.е.н. Є. Бублик, засновник та голова правління ПрАТ “Страхова компанія «Престиж»” к.е.н. Євгеній Бридун, провідний науковий співробітник ДННУ «Академія фінансового управління» к.е.н. А. Дробязко, радник Голови Ради Національного банку України к.е.н. Євген Степанюк, головний консультант  відділу нових викликів центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень к.е.н. Іван Ус, провідний науковий співробітник Інституту економіки та прогнозування НАНУ к.е.н. Світлана Брус, колишній заступник Голови Національного банку України Ярослав Солтис, радник голови правління Укргазбанку Владислав Кравець, заступник голови правління АТ Європейський промисловий банк Олеся Листопад, керівник  Центрального регіону Корпоративного бізнесу Аккорд банкуВіталій Миронюк та інші.

Л. Мостова підкреслила високий соціальний запит проведеної в Інституті дискусії, подякувала керівництву та співробітникам Інституту економіки та прогнозування за зустріч та за багаторічну плідну співпрацю та окреслила її напрями на майбутнє.