Вітаємо Вас на порталі Інституту економіки та прогнозування Національної академії наук України

Наші видання














Наші проєкти




Посилання




Наші партнери










Archive for листопада, 2019

Право селян на землю: чи убезпечить земельна реформа селянсько-фермерське господарювання в Україні

26 листопада 2019 р. у ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» за участі численних представників фермерських господарств, особистих селянських господарств, домогосподарств, які займаються землеробством та тваринництвом, організацій громадянського суспільства, представників академічної громадськості і представника ООН з прав людини в Україні, експерта Продовольчої та сільськогосподарської організації (ФАО) в Україні та Європейського координатора Via Campesina відбувся Громадський форум «Право селян на землю: чи убезпечить земельна реформа селянсько-фермерське господарювання  в Україні», присвячений обговоренню проблем і механізмів захисту прав селян, фермерських господарств сімейного типу, дрібних та середніх виробників сільськогосподарської продукції та  українського суспільства загалом при запровадженні ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення. Організаторами Форуму виступили ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», ГС «Українська мережа сільського розвитку», Європейська координація Via Campesina.  У роботі Форуму взяли участь 62 учасники. Більше читайте тут

Continue Reading

Приватизація здорової людини

Усі ще пам'ятають приватизацію "Укррудпрому", "Криворіжсталі", "Київенерго", "Західенерго", "Дніпроенерго" тощо. Загалом Україна зазнала від такої приватизації значних соціально-економічних, іміджевих і прямих інвестиційних втрат. Державна політика приватизації в Україні системно консервує проблеми розвитку економіки та не сприяє її реформуванню за стандартами країн ЄС. Це пов'язано з низкою факторів, які, попри активну трансформацію суспільства від 1990-х років і до наших днів, обмежують потенціал соціально-економічного розвитку України. Читайте більше у статті к.е.н., с.н.с. сектору міжнародних фінансових досліджень ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” Є.В.Редзюка, “Приватизація здорової людини”, надрукованій у газеті “Дзеркало тижня. Україна” 14 грудня 2019 р.

Continue Reading

Горизонти співробітництва розширюються: акцент на сільський розвиток

Горизонти співробітництва  ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» із науковими установами провінції Цзянсі (КНР) розширюються – 2 грудня  2019 р. нашу наукову установу з дружнім візитом  відвідала  делегація з Академії суспільних наук провінції Цзянсі (Jiangxi Academy of Social Sciences) на чолі із віце-президентом  Фан Біном (у складі  делегації були Ші Ю Мін, Ван Вей Мін, Рен Хуан, Є Пін). Провінція Цзянсі славиться своїм сільськогосподарським виробництвом, давно спеціалізується на вирощуванні рису, чаю, фруктів.  За словами Ші Ю Міна, годує рисом увесь Китай. Але молоді китайці не хочуть жити у селі і втікають у міста. Тож нині уряд взяв курс на розбудову нового села – красивого і культурного, привабливого для життя.   В принципі напрями досліджень китайських вчених співзвучні із напрямами досліджень українських науковців Інституту економіки та прогнозування НАН України –  адже вони спрямовані на розвиток і захист села. Тому науковцям двох установ було що обговорити під час зустрічі. Свої напрацювання і бачення щодо співпраці представили директор Інституту, академік В.М.Геєць, який ознайомив китайських колег із напрацюваннями  щодо  загроз та ризиків вільного нерегульованого ринку сільськогосподарських земель та способів їх упередження з урахуванням поширеного у  країнах ринкової економіки досвіду.  Свої зауваження та застереження висловили   завідувачки відділів  форм і методів господарювання в агропродовольчому комплексі О.М.Бородіна та економіки і політики аграрних перетворень О.В.Шубравська. Китайських науковців зацікавили напрацювання українських вчених, зважаючи, що сільське господарство України забезпечує 40%  експорту України. За результатами зустрічі було підписано двосторонню угоду про співробітництво між ДУ «Інститут економіки та прогнозування  НАН України» та  Академією суспільних наук провінції Цзянсі.

Continue Reading

Що не так із недержавними пенсійними фондами?

Улітку цього року проєкт USAID "Трансформація фінансового сектору" презентував Звіт "Недержавне пенсійне забезпечення в Україні: оцінка та рекомендації", в якому було підбито підсумки 15-річного періоду розвитку системи недержавного пенсійного забезпечення та надано рекомендації щодо сприяння формуванню пенсійних заощаджень. Сума коштів, акумульованих НПФ, станом на початок 2019 р. становила 2 745,2 млн грн (або трохи більше 100 млн дол.), що в розрахунку на одного учасника системи в середньому становить 3210 грн (еквівалент 115 дол.). До участі у недержавному пенсійному забезпеченні залучено лише 855 тис. учасників, або приблизно 5% працездатного населення. За період з грудня 2013-го по грудень 2018-го номінальна чиста середньорічна дохідність по системі становила 9,6%, натомість реальна, з поправкою на інфляцію, мала від'ємне значення, а саме: мінус 8,1%. Такі показники діяльності фактично ставлять під сумнів спроможність НПФ генерувати позитивний довгостроковий інвестиційний дохід і, врешті-решт, саму доцільність їхнього існування, принаймні при збереженні моделі організації діяльності, системи управління та умов функціонування, які наразі є. Учасники ринку переважно не погодилася з висновками і рекомендаціями, які містяться у звіті проєкту USAID, сприйнявши їх лише як надуману підставу і (не)прихований заклик до радикального перегляду наявної моделі недержавного пенсійного забезпечення. Їх різку реакцію можна зрозуміти: перезапуск системи недержавного пенсійного забезпечення потребуватиме від них значних додаткових фінансових витрат та організаційних зусиль або й узагалі може перекреслити результат багаторічних напрацювань. Але чи сприятимуть подані у звіті рекомендації, у разі їх втілення, успішному розвитку накопичувального пенсійного забезпечення? Читайте більше у матеріалі  С.П. Зубика, наукового співробітника відділу грошово-кредитних відносин Інституту економіки та прогнозування НАН України, «Що не так із недержавними пенсійними фондами?», надрукованому в газеті «Дзеркало тижня. Україна» 23 листопада 2019 р.  

Continue Reading

Суспільне значення землі для сучасності та майбутнього України

Останні місяці українське суспільство активно (в тому числі у формі пікетів, багатолюдних мітингів, демонстрацій, маршів тощо) реагує на заяви представників влади і законодавчі ініціативи, метою яких є скасування мораторію на продаж сільськогосподарських земель і запровадження практично нерегульованого їх ринкового обігу.

Громадяни вбачають у цьому загрозу обезземелення селян, послаблення продовольчого суверенітету, прискорення деградації сіл, зрештою, втрати території та життєвого простору держави. Інформаційний простір переповнений обговоренням аргументів "за" і "проти" реалізації згаданих заяв та ініціатив.

Позицію представників академічної громадськості –  співробітників ДУ “Інститут економіки і прогнозування НАН України”: директора В.М. Гейця, заступника директора А.А. Гриценка, завідувачки відділу економіки і політики аграрних перетворень О.М. Бородіної,  головного наукового співробітника Л.В.  Молдаван, завідувачки відділу секторальних прогнозів та кон'юнктури ринків Т.О. Осташко,  головного наукового співробітника О.Л. Попової, головного наукового співробітника І.В. Прокопи,  головного наукового співробітника В.Р. Сіденка,  завідувачки відділу форм і методів господарювання в агропродовольчому комплексі О.В.  Шубравської;   директора ДУ "Інститут регіональних досліджень ім. М.І.Долішнього НАНУ" В.С. Кравціва, директора Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В.Птухи НАНУ Е.М. Лібанової та директора ДУ "Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАНУ" М.А. Хвесика – викладено у публікації “Суспільне значення землі для сучасності та майбутнього України” (“Дзеркало тижня: Україна” від 9 листопада 2019 р.) 

Continue Reading

ЗУПИНИТИ ВІЙНУ!

Звернення ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»

В Україні війна. Її розв’язала Росія. «Русский мир» приніс нашому народові горе, смерть та розруху. Він намагається стерти з землі переважно російськомовні Харків, Суми і Маріуполь. Залишає на своєму шляху знищені села Слобожанщини, Чернігівщини та Київщини. Руки загарбників у крові невинних дітей. Цьому немає і ніколи не буде жодного виправдання.

Окупантів словами не зупинити, але мовчати не можна.

Ми звертаємся зі словами вдячності до наших захисників-військових, добровольців тероборони, добробатівців, волонтерів, мільйонів наших співвітчизників, які щодня роблять все, щоб забезпечити нас світлом, теплом та їжею.

Ми дякуємо всьому світові, який встав на захист наших прав та свобод. Ми ніколи не забудемо іноземних добровольців, які ризикують життям, захищаючи наші родини. Ми цінуємо підтримку міжнародної наукової спільноти. Ми чуємо при цьому і голоси російських громадян, але нас продовжують вбивати. Щодня. Щоночі. Жінок, дітей, старих та немічних людей.

Нас вбивають за те, що ми не хочемо «русского мира». За те, що ми захищаємо свою землю. За наш європейський вибір. За наше майбутнє.

Гармати змінюють та надають страшного сенсу взаємовідносинам історичних сусідів. Їх жнива – десятки тисяч вбитих та скалічених, мільйони біженців, знищені міста та села, зруйновані мости, спотворені долі.

Це – не наш вибір. Це – вибір країни-агресора. Але ми вистоїмо. Ми повернемося до нормального життя, до звичайних людських відносин. Ми змусимо нас поважати. І це відбудеться тим скоріше, чим міцнішими будуть всі ті, для кого життя кожної людини є дивом, а не «тріскою при рубанні дров».

Державне благословення вбивства – важкий морок середньовіччя. Весь світ бачить, як він опускається на Росію. Це – безвихідь. Щоб остаточно не потрапити до неї, треба зупинитися. Це перше, що треба зробити, щоб не перетворитися на вічного ізгоя, який всім заздрить, всім погрожує і всіх жахається.

Безумовна зупинка вогню та перемовини – перший крок від цієї прірви. Його треба робити негайно. Заради тих, чиї життя ще можна зберегти. Заради припинення цієї божевільної війни. Заради всіх тих, хто ще може після неї народитися.

                                 

          ОСТАНОВИТЬ ВОЙНУ!

Обращение ДУ «Институт экономики и прогнозирования НАН Украины» 

В Украине война. Ее развязала Россия. «Русский мир» принес нашему народу горе, смерть и разруху. Он пытается стереть с лица земли преимущественно русскоязычные Харьков, Сумы и Мариуполь. Оставляет на своем пути уничтоженные села Слобожанщины, Черниговщины и Киевщины. Руки захватчиков в крови невинных детей. Этому нет и никогда не будет никакого оправдания.  Оккупантов не остановить словами, но молчать нельзя.

Мы обращаемся со словами благодарности к нашим защитникам-военным, добровольцам теробороны, добробатовцам, волонтерам, миллионам наших соотечественников, ежедневно обеспечивающих нас светом, теплом и едой.

Мы благодарим весь мир, который встал на защиту наших прав и свобод. Мы никогда не забудем иностранных добровольцев, которые рискуют жизнью, защищая наши семьи. Мы ценим поддержку международного научного сообщества. Мы слышим при этом и голоса русских граждан, но нас продолжают убивать. Ежедневно. Каждую ночь. Женщин, детей, стариков и немощных.

Нас убивают за то, что мы не хотим «русского мира». За то, что мы защищаем свою землю. За наш европейский выбор. За наше будущее.

Пушки меняют и придают страшный смысл взаимоотношениям исторических соседей. Их жатва – десятки тысяч убитых и искалеченных, миллионы беженцев, уничтоженные города и села, разрушенные мосты, искореженные судьбы.

Это – не наш выбор. Это – выбор страны-агрессора. Но мы выстоим. Мы вернемся к нормальной жизни, к обычным человеческим отношениям. Мы заставим нас уважать. И это случится тем скорее, чем более стойкими будут все те, для кого жизнь каждого человека – чудо, а не «щепка при рубке дров».

Государственное благословение убийства – тяжелый мрак средневековья. Весь мир видит, как он поглощает Россию. Это – тупик. Чтобы в нем не застрять бесповоротно, нужно остановиться. Это первое, что нужно сделать, чтобы не превратиться в вечного изгоя, который всем завидует, всем угрожает и во всех видит врагов.

Безусловная остановка огня и переговоры – первый шаг от края пропасти. Его нужно делать немедленно. Ради тех, чьи жизни еще можно сохранить. Ради прекращения этой безумной войны. Ради всех тех, кто еще может после нее родиться.

         

               STOP THE WAR!

          Address of the Institute for Economics and Forecasting of the National Academy of Sciences of Ukraine

There is a war in Ukraine. This war was started by Russia. “Russian World” has brought our people grief, death and destruction. This “World” is trying to wipe out mostly Russian-speaking Kharkiv, Sumy and Mariupol. This “World” is leaving behind the destroyed villages of Slobozhanshchyna, Chernihiv and Kyiv regions. The hands of the invaders are stained with the blood of innocent children. There is no excuse for this and there will never be.

The occupiers cannot be stopped by words, but it is impossible to remain silent.

We express our gratitude to our military defenders, fighters of territorial defense and volunteer battalions, benefactors, volunteers, and millions of our compatriots, who do their best every day to provide us with light, warmth and food.

We thank the whole world for standing up for our rights and freedoms. We will never forget the foreign volunteers who risk their lives to protect our families. We appreciate the support of the international scientific community. We also hear the voices of protest of Russian citizens, but we continue to be killed. Daily. Every night. Women, children, the elderly and disabled.

We are being killed for not wanting the “Russian World.” For protecting our land. For adhering to our European choice. For wanting to have our own future.

Guns change and give terrible meaning to the relationship of historical neighbors. Their harvest is tens of thousands killed and maimed, millions of refugees, destroyed cities and villages, ruined bridges, distorted destinies.

This is not our choice. This is the choice of the aggressor country. But we will endure. We will return to normal life, to ordinary human relationships. We will make respect us. And this will happen the sooner the stronger will be all those for whom everyone’s life is a miracle, rather than a “chip that must fly”.

The state blessing of murder is the heavy gloom of the Middle Ages. The whole world sees how this darkness is descending on Russia. This is a deadlock. In order not to be finally trapped in it, need to stop. This is the first thing to do so as not to become an eternal outcast who envies, threatens and terrifies everyone.

An unconditional ceasefire and negotiations are the first step out of this abyss. It must be done immediately. For the sake of those whose lives can still be saved. To end this crazy war. For the sake of all those who can still be born after it. 

Continue Reading

Замість заводів – ФОПи, замість ВНЗ – ПТУ?

Негаразди в економіці призвели до скорочення фінансування наукових закладів. У 2016-му їх фінансування сягнуло критичних 15% від частки ВВП порівняно з 1990 р. Це при тому, що й ВВП-2016 виявився меншим від ВВП-1990 майже вдвічі! Реально витрати на науку впали до 7,5% від рівня 1990 р., що спричинило неминуче скорочення кількості науковців — у 2014 р. їх стало 22% від рівня 1990 р. Зникло багато НВО, НДІ й навіть — цілі галузі промисловості! Скажімо, одним із перших загинув Світловодський завод чистих металів — перлина системи Державного інституту рідкісноземельних металів. А це було підприємство, де наука відігравала головну роль у розробці технологічних процесів виробництва матеріалів із надзвичайно високою доданою вартістю. Взагалі щезали підприємства, які знав увесь світ. На сьогодні практично повністю зникла галузева й заводська наука. Через зниження зарплат почала падати престижність наукової праці. Молодь уже не йде в науку, й наймасовішою віковою категорією в академічних інститутах та НДІ стали вчені, яким понад 65 років. Читайте більше у статті к.т.н., вченого секретаря ДУ "Інститут економіки та прогнозування НАН України" В.К. Хаустова " Замість фабрик -- ФОПи, замість вишів -- ПТУ?", опублікованій у газеті "Голос України" 6 листопада 2019 р.

Continue Reading

Спільно-розділена земля

Земля — особливий об'єкт привласнення. За неї велися війни, відбувалися революції, здійснювалися злочини і героїчні вчинки. Немає жодної людини, що не мала б стосунку до землі, на якій і з якої ми живемо навіть у тому випадку, коли працюємо у сфері мистецтва, науки або цифрових технологій. Нині перед Україною постало питання скасування мораторію на купівлю-продаж землі. Це питання вирішується у запеклих політичних суперечках, а насправді ж на проблему потрібно подивитися під кутом економічної теорії. Адже саме теорія, на відміну від повсякденних уявлень, дає достовірне знання про об'єкт і в такий спосіб створює можливість для людини будувати свою діяльність відповідно до природи об'єкта, а не всупереч їй. А що буває тоді, коли специфіки об'єкта не враховують, свідчить економічна ситуація в Україні. Читайте більше у статті чл.-кор. НАН України, професора, заступника директора ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” А.А.Гриценка “Спільно-розділена земля”, надрукованій у газеті “Дзеркало тижня. Україна” 2 листопада 2019 р.  

Continue Reading

Земля: думаємо про сьогодні, дбаємо про майбутнє

Земельна реформа в Україні, яка розпочалася на початку 90-х років минулого століття, наразі залишається незавершеною. Одним із найбільш нагальних питань є відміна мораторію на купівлю-продаж і впровадження повноцінного обігу земель сільськогосподарського призначення.  Суспільство стурбоване ризиками, що можуть виникнути у процесі запровадження запропонованих законодавцями актів щодо вільної торгівлі землею сільськогосподарського призначення. Висвітлення ризиків та шляхів їх унеможливлення обговорили учасники круглого столу «Убережемо сільськогосподарські землі в руках сьогоднішніх і майбутніх українських хліборобів», який відбувся у ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» 23 жовтня 2019 р. Його співорганізаторами виступили відділ форм та методів господарювання в агропродовольчому комплексі Інституту, Асоціація фермерів і приватних землевласників України, редакція часопису «Наша віра». У процесі дискусії учасники круглого столу констатували, що Україні необхідно оперативно вибрати свою модель розвитку ринку сільськогосподарських земель, яка найбільше відповідає національним особливостям і менталітету. Більше  про круглий стіл читайте  тут

Continue Reading
-->