Ukrainian
27 жовтня 2020 р. було презентовано результати 7-ої хвилі «Світового дослідження цінностей» (World Values Survey, WVS), активну участь в якому взяли також і співробітники відділу моніторингових трансформацій ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України”. Це довгострокове порівняльне дослідження було започатковано в 1981 р. професором Рональдом Інглхартом із Мічиганського університету (США) на базі Європейського дослідження цінностей (EVS) і швидко стало одним із найбільш широко використовуваних та найавторитетніших міжнародних досліджень, яке охоплює майже 120 країн/суспільств (майже 95% світового населення). Україна долучилася до «Світового дослідження цінностей» у 1999 р. (четверта хвиля WVS) та брала участь в наступних хвилях – у п’ятій у 2006 р. та шостій у 2011 р., а крім того, в Україні проводилося Європейське дослідження цінностей (EVS) в 1996 р. та в 2008 р. За допомогою такого дослідження можна отримати дані про основні риси та цінності окремих суспільств/країн, відстежувати динаміку змін у суспільному розвитку та робити порівняльний аналіз різних суспільств за різними тематичними блоками та індикаторами. Метою проєкту є оцінка того, який вплив стабільність або зміна цінностей у часі має на соціальний, політичний та економічний розвиток країн та суспільств. Наскільки ціннісні орієнтації та тенденції їх трансформації відповідають напрямам та перспективам соціально-економічного розвитку України, ідеям розбудови демократії, правової, соціальної та незалежної держави, показує Світове дослідження цінностей 2020 в Україні.
Суспільне значення землі для сучасності та майбутнього України
Останні місяці українське суспільство активно (в тому числі у формі пікетів, багатолюдних мітингів, демонстрацій, маршів тощо) реагує на заяви представників влади і законодавчі ініціативи, метою яких є скасування мораторію на продаж сільськогосподарських земель і запровадження практично нерегульованого їх ринкового обігу.
Громадяни вбачають у цьому загрозу обезземелення селян, послаблення продовольчого суверенітету, прискорення деградації сіл, зрештою, втрати території та життєвого простору держави. Інформаційний простір переповнений обговоренням аргументів "за" і "проти" реалізації згаданих заяв та ініціатив.
Позицію представників академічної громадськості – співробітників ДУ “Інститут економіки і прогнозування НАН України”: директора В.М. Гейця, заступника директора А.А. Гриценка, завідувачки відділу економіки і політики аграрних перетворень О.М. Бородіної, головного наукового співробітника Л.В. Молдаван, завідувачки відділу секторальних прогнозів та кон'юнктури ринків Т.О. Осташко, головного наукового співробітника О.Л. Попової, головного наукового співробітника І.В. Прокопи, головного наукового співробітника В.Р. Сіденка, завідувачки відділу форм і методів господарювання в агропродовольчому комплексі О.В. Шубравської; директора ДУ "Інститут регіональних досліджень ім. М.І.Долішнього НАНУ" В.С. Кравціва, директора Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В.Птухи НАНУ Е.М. Лібанової та директора ДУ "Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАНУ" М.А. Хвесика – викладено у публікації “Суспільне значення землі для сучасності та майбутнього України” (“Дзеркало тижня: Україна” від 9 листопада 2019 р.)
Макропрогноз розвитку економіки України у 2019–2020
Пропонуємо ознайомитися із Макропрогнозом розвитку економіки України у 2019–2020 рр., підготовленому Інститутом економіки і прогнозування НАН України для Консенсус-прогнозу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.
[download id="8213" template="Макропрогноз розвитку економіки України у 2019–2020 рр. (вересень 2019 року)"]
[download id="8481"]
Експрес-аналіз “Вплив карантину на ринок праці”
Експрес-оцінка впливу карантину на зайнятість населення, проведена Центром «Соціальний моніторинг» спільно з відділом моніторингових досліджень соціально-економічних трансформацій ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», засвідчила, що третина (35,6%) економічно-активного населення в цей період була виключена з ринку праці. Найбільш вразливими виявився малий бізнес (чотири з десяти не працювали) та самозайняте населення (кожний третій не мав можливості працювати). Після завершення карантину очікується зростання рівня безробіття та кількості трудових мігрантів. Ключові результати – у презентації. За більш детальною інформацією звертатись до зав. відділом моніторингових досліджень соціально-економічних трансформацій інституту О.М.Балакірєвої . Аналіз «ВПЛИВ КАРАНТИНУ» підготовлено за результатами моніторингу УІСД імені О. Яременко, Центру «Соціальний моніторинг» спільно з відділом моніторингових досліджень соціально-економічних трансформацій ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України». Опитування дорослого населення проводилося з 12 по 22 травня 2020 року в 24 областях України та м. Києві. Всього опитано 2058 респондентів. Стандартні відхилення при достовірних 95 відсотках і співвідношенні змінних від 0,1 : 0,9 до 0,5 : 0,5 становлять 2,33 – 3,21 відсотка. Метод отримання інформації: телефонне інтерв'ю.