Звернення ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
В Україні війна. Її розв’язала Росія. «Русский мир» приніс нашому народові горе, смерть та розруху. Він намагається стерти з землі переважно російськомовні Харків, Суми і Маріуполь. Залишає на своєму шляху знищені села Слобожанщини, Чернігівщини та Київщини. Руки загарбників у крові невинних дітей. Цьому немає і ніколи не буде жодного виправдання.
Окупантів словами не зупинити, але мовчати не можна.
Ми звертаємся зі словами вдячності до наших захисників-військових, добровольців тероборони, добробатівців, волонтерів, мільйонів наших співвітчизників, які щодня роблять все, щоб забезпечити нас світлом, теплом та їжею.
Ми дякуємо всьому світові, який встав на захист наших прав та свобод. Ми ніколи не забудемо іноземних добровольців, які ризикують життям, захищаючи наші родини. Ми цінуємо підтримку міжнародної наукової спільноти. Ми чуємо при цьому і голоси російських громадян, але нас продовжують вбивати. Щодня. Щоночі. Жінок, дітей, старих та немічних людей.
Нас вбивають за те, що ми не хочемо «русского мира». За те, що ми захищаємо свою землю. За наш європейський вибір. За наше майбутнє.
Гармати змінюють та надають страшного сенсу взаємовідносинам історичних сусідів. Їх жнива – десятки тисяч вбитих та скалічених, мільйони біженців, знищені міста та села, зруйновані мости, спотворені долі.
Це – не наш вибір. Це – вибір країни-агресора. Але ми вистоїмо. Ми повернемося до нормального життя, до звичайних людських відносин. Ми змусимо нас поважати. І це відбудеться тим скоріше, чим міцнішими будуть всі ті, для кого життя кожної людини є дивом, а не «тріскою при рубанні дров».
Державне благословення вбивства – важкий морок середньовіччя. Весь світ бачить, як він опускається на Росію. Це – безвихідь. Щоб остаточно не потрапити до неї, треба зупинитися. Це перше, що треба зробити, щоб не перетворитися на вічного ізгоя, який всім заздрить, всім погрожує і всіх жахається.
Безумовна зупинка вогню та перемовини – перший крок від цієї прірви. Його треба робити негайно. Заради тих, чиї життя ще можна зберегти. Заради припинення цієї божевільної війни. Заради всіх тих, хто ще може після неї народитися.
Відділ соціально-економічних проблем праці Інституту економіки та прогнозування НАН України, розуміючи нагальність питань щодо викликаної війною хвилі міграції та вимушеного закриття підприємств і бізнесів, проаналізував основні тенденції на ринку праці України та ситуацію з українськими біженцями станом на квітень із використанням доступних джерел інформації.
Першочерговим завданням відновлення економіки є мінімізація наслідків гуманітарних проблем та збереження людського потенціалу, який є вагомим джерелом ділової активності та убезпечення найважливіших державницьких функцій. Пошук можливостей слід розпочинати якомога раніше, ще під час самого конфлікту, їх використання сприятиме відродженню інституцій, ринків та підприємств; реконструкції інфраструктури; відновленню довіри і сподівань.
Організація
Consensus Economics, заснована 1989 року, щомісяця опитує понад 700
економістів і організацій з усього світу – для узагальнення глобальних
економічних оцінок і прогнозів. Опитування Consensus Economics охоплюють
індивідуальні та консенсусні оцінки змін таких макроекономічних
показників, як ВВП, інфляція, виробництво, відсоткові ставки й обмінні
курси валют у понад 100 країнах, а також динаміки цін понад 40 ключових
товарних груп енергоносіїв і металів.
Українські вчені-економісти Валерій Геєць і Марія Скрипниченко впродовж тривалого часу залучаються як експерти до прогнозних опитувань не лише Consensus Economics, а й іншими відомими організаціями. Зокрема, вони понад 25 років співпрацюють із міжнародним проєктом ООН Project LINK.
Є втрати воєнні, а є людські у воєнний час. Наш Інститут спіткала велика й непоправна втрата – після важкої хвороби, на 66 році життя померла Ольга Миколаївна Балакірєва – людина, яка задавала тон у новітніх і затребуваних нині наукою соціологічних дослідженнях, – в Інституті та Україні…
Кандидат соціологічних наук Ольга Миколаївна працювала у відділі
моніторингових досліджень соціально-економічних трансформацій із часів його
створення в Інституті, а потім його очолювала
до сьогоднішнього дня... Математик за освітою і соціолог – за покликанням та
практичною діяльністю, людина із величезним досвідом праці у громадських й
міжнародних організаціях, своєрідна динамо-машина і генератор на власному
креативному паливі, Ольга Балакірєва встигала скрізь – в академічних
дослідженнях Інституту (для цього на сайті Інституту можна просто подивитися
перелік монографій та наукових доповідей, підготовлених відділом), проводячи
величезну кількість польових моніторингових досліджень – на злобу дня, які
миттєво ставали бестселерами інформаційних агенцій України, двадцять років
поспіль випускаючи (як головний редактор, натхненник, постійний автор) журнал
“Український соціум”, що після всіх реєстрацій виборов групу “Б” у переліку
фахових видань України із соціологічних та економічних наук… Врешті людина зі
своєю позицією, яка ніколи нікому не давала почивати на лаврах і засиджуватися
на одному місці…
Її не вистачатиме нашому Інституту, ця втрата непоправна!
Ukrainian
English 
