Звернення ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
В Україні війна. Її розв’язала Росія. «Русский мир» приніс нашому народові горе, смерть та розруху. Він намагається стерти з землі переважно російськомовні Харків, Суми і Маріуполь. Залишає на своєму шляху знищені села Слобожанщини, Чернігівщини та Київщини. Руки загарбників у крові невинних дітей. Цьому немає і ніколи не буде жодного виправдання.
Окупантів словами не зупинити, але мовчати не можна.
Ми звертаємся зі словами вдячності до наших захисників-військових, добровольців тероборони, добробатівців, волонтерів, мільйонів наших співвітчизників, які щодня роблять все, щоб забезпечити нас світлом, теплом та їжею.
Ми дякуємо всьому світові, який встав на захист наших прав та свобод. Ми ніколи не забудемо іноземних добровольців, які ризикують життям, захищаючи наші родини. Ми цінуємо підтримку міжнародної наукової спільноти. Ми чуємо при цьому і голоси російських громадян, але нас продовжують вбивати. Щодня. Щоночі. Жінок, дітей, старих та немічних людей.
Нас вбивають за те, що ми не хочемо «русского мира». За те, що ми захищаємо свою землю. За наш європейський вибір. За наше майбутнє.
Гармати змінюють та надають страшного сенсу взаємовідносинам історичних сусідів. Їх жнива – десятки тисяч вбитих та скалічених, мільйони біженців, знищені міста та села, зруйновані мости, спотворені долі.
Це – не наш вибір. Це – вибір країни-агресора. Але ми вистоїмо. Ми повернемося до нормального життя, до звичайних людських відносин. Ми змусимо нас поважати. І це відбудеться тим скоріше, чим міцнішими будуть всі ті, для кого життя кожної людини є дивом, а не «тріскою при рубанні дров».
Державне благословення вбивства – важкий морок середньовіччя. Весь світ бачить, як він опускається на Росію. Це – безвихідь. Щоб остаточно не потрапити до неї, треба зупинитися. Це перше, що треба зробити, щоб не перетворитися на вічного ізгоя, який всім заздрить, всім погрожує і всіх жахається.
Безумовна зупинка вогню та перемовини – перший крок від цієї прірви. Його треба робити негайно. Заради тих, чиї життя ще можна зберегти. Заради припинення цієї божевільної війни. Заради всіх тих, хто ще може після неї народитися.
На третьому засіданні в рамках роботи Наукової дискусійної платформи при Міністерстві економіки України 19 червня 2024 р. результати досліджень з ТОП-17 ключових проєктів науково-дослідних інститутів щодо відновлення економіки України представили Інститут економіки та прогнозування НАН України та Інститут демографії та проблем якості життя НАН України.
Завідувачка відділу розвитку виробничої інфраструктури Інституту економіки та прогнозування НАН України д.е.н.Олена Никифорук доповіла про результати наукових досліджень стосовно виробництва та закупівлі Укрзалізницею вітчизняних вагонів.
У своїй доповіді вона обґрунтувала економічні ефекти для економіки України від діяльності:
Вагонобудівних підприємств – за умови випуску 4000 вагонів на рік, а саме: додатковий приріст ВВП України на 0,1 в.п. підвищить доходи до державного та місцевих бюджетів на 463 млн грн в рік та збереже 5040 робочих місць на вагонобудівних заводах;
АТ «Укрзалізниця» – за умови оновлення робочого парку вантажних вагонів, а саме: 50,6 млрд грн потенційного збільшення експорту, з урахуванням припущення про збільшення експорту до 115,8 млн т (до рівня 2019 р.); 1,5% ВВП України в рік; 57 млрд грн очікуваних доходів до державного та місцевих бюджетів у 2030 р.
Представлені результати дають змогу стверджувати, що такий проєкт, з одного боку, завантажить вітчизняні вагонобудівельні потужності, забезпечить збереження робочих місць, підтримає вітчизняного виробника та стимулюватиме розвиток вітчизняної металургійної промисловості, з іншого боку, допоможе АТ «Укрзалізниця» оновити робочий парк та зменшити витрати на його утримання, збільшити оборот вагонів та вантажопідйомність рухомого складу, зменшити втрати вантажів та часу перебування під вантажними операціями.
Завідувачка відділу соціоекономіки праці Інституту економіки та прогнозування НАН Українид.е.н. Вікторія Близнюк представила пропозиції до обговорення Програми підвищення кваліфікації та перенавчання ветеранів війни.
У своїй
доповіді вона наголосила, що недостатня увага до вирішення проблеми
професійного навчання із подальшим працевлаштуванням ветеранів війни призводитиме
до економічних, соціальних та медичних ризиків. Упродовж останніх двох років
спостерігається тенденція до зменшення чисельності УБД, які отримували послуги
через службу зайнятості, що, насамперед, пояснюється як відсутністю масової демобілізації, так і
зниженням рівня довіри у ветеранів до служби зайнятості внаслідок багатьох
причин, однією з яких є низький рівень заробітної плати за пропонованими
вакансіями.
Результати
дослідження доводять, що дисбаланси соціально-трудової сфери, утворені у
попередні роки лише поглиблюватимуться через наслідки війни, що утримуватиме
рівень безробіття на високому рівні.
Серед основних проблем функціонування існуючої системи перепідготовки та підвищення кваліфікації, що запроваджено через державну службу зайнятості, виділено: недосконалість законодавчої бази з питань професійного навчання ветеранів війни, їхньої професійної адаптації; відсутність загальної концепції професійного навчання УБД та осіб з інвалідністю внаслідок війни, адаптованої до воєнних умов; відсутність підходів врахування військового досвіду у цивільному житті ветеранів; відсутність зв’язку між навчальною програмою ветерана війни та його подальшим працевлаштування.
Запропоновано
чотири можливі підходи реалізації Програми:
Професійна
стандартизація, що полягає в розробці професійних стандартів військових та
цивільних професій і підборі найбільш підходящих цивільних професій до набутих
професійних компетенцій під час військової служби.
Галузевий
– вибір цивільних професій у пріоритетних галузях економічного розвитку.
Комплексний,
що передбачає визначення та постійний моніторинг за професійними потребами
ветеранів війни, потребами роботодавців та структурними змінами на ринку праці.
Найбільш
ймовірний на сучасному етапі – пошук оптимальних шляхів працевлаштування та
соціальної реабілітації та реінтеграції демобілізованих, які наразі є особами з
інвалідністю або суттєвими порушеннями здоров’я.
Здійснено
оцінки витрат на реалізацію програми, а саме: при умовному охопленні 1 тис.
ветеранів, очікуються витрати (за цінами 2024 р.) у розмірі 30,3 млн. грн.
Модельні розрахунки показують, що за умови працевлаштування за отриманою
професією можна очікувати, що зростання зайнятості на 1% призведе до зростання
реального ВВП на 1,28%. Наразі важливим є здійснення моніторингу
працевлаштування за отриманою професією та проведення оперативної оцінки
ефективності навчання при паралельному обґрунтуванні державних пріоритетів
розвитку та відновлення окремих видів діяльності. Рекомендується Програму
переглядати щорічно з метою максимального врахування результатів моніторингу проведення
професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації та оцінки її
ефективності.
Результати наукових досліджень за темою «Політика стимулювання повернення громадян в Україну» представив Олексій Позняк з Інституту демографії та проблем якості життя НАН України.
Озвучені
результати зацікавили учасників наукової платформи та викликали широку дискусію
серед виробників, урядовців та науковців.
27 травня 2024 року відбулось друге засідання з представлення результатів дослідження ТОП-17 ключових проєктів науково-дослідних інститутів з відновлення економіки України. Фахова дискусія проводилася відповідно до графіка роботи Наукової дискусійної платформи при Міністерстві економіки України.
У ході наукової дискусії обговорювалися такі актуальні теми:
Сценарне прогнозування: різні обсяги
міжнародної допомоги (отримання / не отримання) (перший етап).
Запровадження спецрежиму оподаткування
для виробників продукції ОПК.
Заміщення імпорту в публічних закупівлях
за рахунок локалізації (ліфти, кабелі, дорожнє обладнання, меблі, легпром).
Збільшення уставного капіталу Експортно-кредитного
агентства (ЕКА) для страхування/кредитування експортних контрактів та
страхування інвестицій від військових ризиків (рішення: залучення 300+ млн дол.
США).
Результати наукових досліджень за першими трьома пунктами представляли відділи моделювання та прогнозування економічного розвитку, публічних фінансів та промислової політики ДУ «Інститут економіки та прогнозування Національної академії наук України» , за четвертим – Державний науково-дослідний інститут інформатизації та моделювання економіки.
Зокрема, очільниця відділу моделювання та
прогнозування економічного розвитку Марія СКРИПНИЧЕНКО доповіла про результати
сценарних оцінок макроекономічних показників за різними варіантами міжнародної
допомоги Україні.
Зав. відділу публічних фінансів Інна
ЛУНІНА представила результати сценарного оцінювання впливу запровадження
спецрежиму оподаткування для виробників продукції ОПК на
показники бюджету та пропозиції щодо впровадження спецрежиму оподаткування
виробників продукції оборонно-промислового комплексу за різними податковими
інструментами.
Науковці відділу промислової політики –
Олена ЦИПЛІЦЬКА, Оксана КУШНІРЕНКО, Олена СНІГОВА, Марія ЗАВГОРОДНЯ визначили
проблеми, які заважають українським промисловим виробникам перемагати у
публічних закупівлях, та запропонували заходи стимулювання імпортозаміщення за
такими видами продукції, як ліфти, кабелі, дорожнє обладнання, меблі, продукція
легкої промисловості.
За результатами виконаних досліджень у
всіх доповідях прозвучали результати оцінок впливу конкретних проєктів на
ключові макроекономічні показники: ВВП країни, зайнятість населення, бюджет,
платіжний баланс тощо.
Оприлюднені наукові результати викликали
жваву дискусію серед учасників заходу, в ході якої відзначено важливість та
необхідність їх швидкого практичного впровадження.
Проведений захід показав важливість залучення науковців до вирішення актуальних проблем відновлення та розвитку національної економіки в умовах воєнних викликів та дієвість налагодження ефективного діалогу між наукою, громадськістю та державними органами управління.
Фахівці Інституту економіки і прогнозування НАН України у рамках проєкту ЄБРР із розробки Другого національно-визначеного внеску України зі скорочення викидів парникових газів прорахували багато сценаріїв, серед них -- Комбінований сценарій, що відповідає очікуванням кліматичної спільноти. За прогнозами, такий сценарій дозволить скоротити викиди парникових газів у 2030 р. до рівня 28% від показників 1990 року, але досягти кліматичної нейтральності вдасться лише у 2070 р.
Прогнозні сценарії розвитку економіки України в рамках розробки Другого національно-визначеного внеску України до Паризької угоди розглядалися на розширеному засіданні Робочої групи з питань захисту довкілля та зміни клімату Експертної ради Міністерства енергетики та захисту довкілля, що відбулося 10 червня в КВЦ «Парковий».
В.о. міністра захисту довкілля та природних ресурсів Ірина Ставчук підкреслила, що якісне моделювання становить основу прийняття ефективних управлінських рішень.
Учасники засідання Експертної ради додатково домовились провести більш глибоке обговорення результатів моделювання для сектора електроенергетики.
Більше читайте тут
У Міненерговугілля проведено зустріч з представниками проекту "Low Carbon Ukraine Project"
Зустріч провів генеральний директор Директорату стратегічного планування та європейської інтеграції Віталій Кушніров. Учасники обговорили співпрацю з проектом «Low Carbon Ukraine Project» у підготовці комплексного Національного плану з енергетики та клімату на період до 2030 року. План орієнтований на інтегрований підхід у координації кліматичної та енергетичної політики держави та буде включати такі напрями: 1) безпека, солідарність і довіра; 2) інтегрований внутрішній енергетичний ринок; 3) енергоефективність; 4) кліматична дія – декарбонізація економіки; 5) дослідження, інновації та конкурентоспроможність. Під час зустрічі, зокрема, йшлося про визначення основних цілей, формування робочих груп, залучення зовнішніх експертів, верифікації даних тощо. Віталій Кушніров наголосив, що є рішення Кабінету Міністрів України щодо розроблення зазначеного документа та встановлено термін подання на розгляд уряду. Також звернув увагу, що фахівці Міненерговугілля мають досвід роботи в частині підготовки стратегічних документів, зокрема Енергетичної стратегії України до 2035 року, та її імплементації. Крім того, планується включити завдання комплексного Національного плану з енергетики та клімату на період до 2030 року до переліку пріоритетних завдань міністерства. Окремо зауважив, що є значна кількість громадських організацій, наукових установ та інших стейкхолдерів, які мають бажання взяти участь у процесі підготовки документа, тому потрібна чітка координація процесу для забезпечення відкритості та залучення зацікавлених осіб.
Зокрема, Міненерговугілля обговорило перспективи співпраці з Інститутом економіки та прогнозування НАН України та отримало попередню згоду провести відповідну роботу щодо енергетичного моделювання. Представники проекту «Low Carbon Ukraine Project» поінформували щодо результатів проведення зустрічі з Держенергоефективності, під час якої було презентовано План дій щодо розвитку відновлюваних джерел енергії, та обговорено включення до Національного плану з енергетики та клімату на період до 2030 року заходів з розвитку ВДЕ. За підсумками зустрічі сторони домовилися про наступні кроки щодо реалізації проекту. Довідково: Проект «Low Carbon Ukraine (LCU)» є частиною Міжнародної кліматичної ініціативи (IKI) і фінансується Федеральним міністерством із питань довкілля, збереження природи та радіаційної безпеки (відповідно до рішення Бундестагу ФРН).
Ukrainian
