28 вересня 2021 р. у ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” у Zoom-форматі працювала дискусійна платформа з питань розвитку в Україні досліджень у сфері міжнародної економіки, ініціатором якої виступив сектор міжнародних фінансових досліджень Інституту. У форматі виступів та дискусії обговорювалися питання актуальності теоретичного дослідження процесів світової економіки, відмінності у дослідженні основних міжнародних економічних проблем науковцями академічних інститутів НАН України та освітянами у вищих навчальних закладах МОН України; негативні та позитивні наслідки глобалізації, проблеми міжнародної конкуренції, а також нагальні питання щодо затребуваності підготовлених в Україні спеціалістів з міжнародної економіки та розширення можливостей їхнього працевлаштування. У роботі дискусійної платформи взяли участь відомі вчені з різних інститутів НАН України, навчальних закладів МОН України та зарубіжжя. Установчу доповідь “Виклики, що постали перед українською наукою в галузі досліджень міжнародної економіки” виголосив д.е.н., проф. головний науковий співробітник сектору міжнародних фінансових досліджень Інституту економіки та прогнозування НАН України Олександр Шаров, наголосивши на певній інерційності традиційної парадигми мислення та сприйняття світу (насамперед щодо процесу глобалізації); слабкому розвиткові країнознавства; недостатній присутності українських учених-економістів у міжнародному науковому просторі; певній вузькості наукових інтересів у фахових дискусіях, інституційних слабкостях та інформаційному голоді щодо оприлюднення зазначених питань для широкого загалу. На продовження доповіді д.е.н., проф. завідувачка сектору міжнародних фінансових досліджень Інституту економіки та прогнозування НАН України Олена Борзенко зауважила, що стрижневі фундаментальні та прикладні дослідження науковців у цій сфері загалом мають здійснюватися за такими напрямами, як глобальний розвиток і національні інтереси України; еволюція системи міжнародних відносин, ризики та гарантії міжнародної безпеки; найважливіші тенденції та нові якісні характеристики світового економічного розвитку; місце України у глобальній економіці. У ході жвавої дискусії відзначалося, що великі напрацювання у сфері місця України в системі міжнародних економічних відносин є розрізненими і не мають системного характеру та не використовуються для формування політики країни у цій сфері на державному рівні. Основним напрямом роботи є координація зусиль наукової спільноти НАН України, університетів, незалежних дослідницьких центрів та державних науково-аналітичних центрів з метою створення цілісної системи підтримки органів державної влади щодо інтеграції України в світовий економічний простір із використанням здобутків тих країн, що успішно подолали проблеми перехідних періодів та формують активні регіональні позиції як лідери груп країн заради досягнення цілей, пов'язаних економічною та політичною стабільністю, регіональною безпекою та гармонійним збалансованим розвитком національних економік. За результатами дискусії науковці вирішили підготувати конкретні пропозиції щодо вдосконалення організації досліджень у сфері міжнародної економіки, сподіваючись на реальну підтримку з боку влади, підприємців та громадянського суспільства. Більше про роботу дискусійної платформи читайте тут
ЗУПИНИТИ ВІЙНУ!
Звернення ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
В Україні війна. Її розв’язала Росія. «Русский мир» приніс нашому народові горе, смерть та розруху. Він намагається стерти з землі переважно російськомовні Харків, Суми і Маріуполь. Залишає на своєму шляху знищені села Слобожанщини, Чернігівщини та Київщини. Руки загарбників у крові невинних дітей. Цьому немає і ніколи не буде жодного виправдання. Окупантів словами не зупинити, але мовчати не можна. Ми звертаємся зі словами вдячності до наших захисників-військових, добровольців тероборони, добробатівців, волонтерів, мільйонів наших співвітчизників, які щодня роблять все, щоб забезпечити нас світлом, теплом та їжею. Ми дякуємо всьому світові, який встав на захист наших прав та свобод. Ми ніколи не забудемо іноземних добровольців, які ризикують життям, захищаючи наші родини. Ми цінуємо підтримку міжнародної наукової спільноти. Ми чуємо при цьому і голоси російських громадян, але нас продовжують вбивати. Щодня. Щоночі. Жінок, дітей, старих та немічних людей. Нас вбивають за те, що ми не хочемо «русского мира». За те, що ми захищаємо свою землю. За наш європейський вибір. За наше майбутнє. Гармати змінюють та надають страшного сенсу взаємовідносинам історичних сусідів. Їх жнива – десятки тисяч вбитих та скалічених, мільйони біженців, знищені міста та села, зруйновані мости, спотворені долі. Це – не наш вибір. Це – вибір країни-агресора. Але ми вистоїмо. Ми повернемося до нормального життя, до звичайних людських відносин. Ми змусимо нас поважати. І це відбудеться тим скоріше, чим міцнішими будуть всі ті, для кого життя кожної людини є дивом, а не «тріскою при рубанні дров». Державне благословення вбивства – важкий морок середньовіччя. Весь світ бачить, як він опускається на Росію. Це – безвихідь. Щоб остаточно не потрапити до неї, треба зупинитися. Це перше, що треба зробити, щоб не перетворитися на вічного ізгоя, який всім заздрить, всім погрожує і всіх жахається. Безумовна зупинка вогню та перемовини – перший крок від цієї прірви. Його треба робити негайно. Заради тих, чиї життя ще можна зберегти. Заради припинення цієї божевільної війни. Заради всіх тих, хто ще може після неї народитися.
Archive for вересня, 2021
Як досліджувати міжнародні економічні відносини – дискусійна платформа науковців-економістів
Куди ведуть нашу країну залізничні колії?
Здобувши на початку 90-х років минулого століття незалежність, Україна стала володаркою однієї з найрозвиненіших у Європі мереж залізниць. Крім того, залізниця мала досить високорозвинену виробничу інфраструктуру, високоосвічений управлінський апарат і технічно грамотний обслуговуючий персонал. Що сталося у результаті реформування залізничної транспортної інфраструктури за 30 років та необхідні кроки щодо оздоровлення УЗ окреслено у статті к.е.н., старшого наукового співробітника О.Б.Піріашвілі “Куди ведуть Україну залізничні колії”, розміщеній на сайті zn,ua 13 вересня 2021 р.