Наші видання






Посилання
Наші партнери





|
Звернення ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
В Україні війна. Її розв’язала Росія. «Русский мир» приніс нашому народові горе, смерть та розруху. Він намагається стерти з землі переважно російськомовні Харків, Суми і Маріуполь. Залишає на своєму шляху знищені села Слобожанщини, Чернігівщини та Київщини. Руки загарбників у крові невинних дітей. Цьому немає і ніколи не буде жодного виправдання.
Окупантів словами не зупинити, але мовчати не можна.
Ми звертаємся зі словами вдячності до наших захисників-військових, добровольців тероборони, добробатівців, волонтерів, мільйонів наших співвітчизників, які щодня роблять все, щоб забезпечити нас світлом, теплом та їжею.
Ми дякуємо всьому світові, який встав на захист наших прав та свобод. Ми ніколи не забудемо іноземних добровольців, які ризикують життям, захищаючи наші родини. Ми цінуємо підтримку міжнародної наукової спільноти. Ми чуємо при цьому і голоси російських громадян, але нас продовжують вбивати. Щодня. Щоночі. Жінок, дітей, старих та немічних людей.
Нас вбивають за те, що ми не хочемо «русского мира». За те, що ми захищаємо свою землю. За наш європейський вибір. За наше майбутнє.
Гармати змінюють та надають страшного сенсу взаємовідносинам історичних сусідів. Їх жнива – десятки тисяч вбитих та скалічених, мільйони біженців, знищені міста та села, зруйновані мости, спотворені долі.
Це – не наш вибір. Це – вибір країни-агресора. Але ми вистоїмо. Ми повернемося до нормального життя, до звичайних людських відносин. Ми змусимо нас поважати. І це відбудеться тим скоріше, чим міцнішими будуть всі ті, для кого життя кожної людини є дивом, а не «тріскою при рубанні дров».
Державне благословення вбивства – важкий морок середньовіччя. Весь світ бачить, як він опускається на Росію. Це – безвихідь. Щоб остаточно не потрапити до неї, треба зупинитися. Це перше, що треба зробити, щоб не перетворитися на вічного ізгоя, який всім заздрить, всім погрожує і всіх жахається.
Безумовна зупинка вогню та перемовини – перший крок від цієї прірви. Його треба робити негайно. Заради тих, чиї життя ще можна зберегти. Заради припинення цієї божевільної війни. Заради всіх тих, хто ще може після неї народитися.
Побачив світ липневий номер (№ 7) журналу «Вісник Національної академії наук України» за 2022 р. У ньому опубліковано виступ заступника директора з наукової роботи ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», члена-кореспондента НАН України С.О. Корабліна на річній Сесії Загальних зборів НАН України – “Україна: фінансовий вимір війни”.
Continue Reading
Сьогодні ліки можна застосовувати як своєрідну “політичну зброю” – на кшталт того, як свого часу нею була нафта, а потім продовольство, – через те, що активні фармацевтичні інгредієнти (АФІ) для виготовлення ліків і власне самі препарати виробляються в різних частинах світу. Карантинні обмеження внаслідок COVID-19 вкрай загострили цю проблему. Тому окремим напрямом у рамках виконання цільової комплексної програми наукових досліджень НАН України «Оцінка та прогнози ендогенного зростання економіки України» стало вивчення розбудови високотехнологічних виробництв на засадах національних інноваційних надбань.
Досліджуючи досвід Великої Британії початку ХІХ ст., провідний науковий співробітник відділу моделювання та прогнозування економічного розвитку ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України“ д.е.н. Олена Саліхова визначила, що у часи випробувань продукти тонкої органічної хімії, що є базою для фармацевтики, стають критично важливим фактором виживання нації. У своїй статті “Залежність Великої Британії від імпорту з Німеччини. Відповіді на виклики Першої світової війни”, опублікованій у збірнику наукових праць “Історія народного господарства та економічної думки України” (№ 54 за 2021 рік) вона доводить, що нинішня криза забезпеченості необхідними інгредієнтами для фармацевтичного виробництва на черговому витку історії повторює ситуацію сторічної давнини, на яку слід зважати, шукаючи відповідей на сучасні виклики.
Спираючись на викладений історичний досвід, у статті “Залежна незалежність” (на ресурсі LB.ua, 23 грудня 2021 р.) Олена Саліхова простежує, яким чином світ під час пандемії COVID-19 поринув у нову реальність влади ліків (medicines power). Закриття в Китаї заводів унаслідок суворого карантину, заборона в Індії експортувати певні товари, недоступність авіаперевезень і морського сполучення спричинили перебої в постачанні та заблокували ланцюжки створення доданої вартості, унаочнивши, що «сильні світу цього» – політично та економічно незалежні держави, втім як і несильні, серед яких Україна, – мають проблему: вони залежні від імпорту АФІ, випуск яких сконцентровано в Азії. Водночас у статті “Виклики СОVID-19 фармацевтичній промисловості: відповіді ЄС та України” (автори – Олена Саліхова та Дар’я Гончаренко, “Економіка і прогнозування” № 3 за 2021 рік) доведено, що критична залежність виробництва ліків від імпортних проміжних товарів, нарощування їх поставок в Україну, а також імпорту готових ЛЗ та МВ мають стати для українських можновладців аргументами для ухвалення державницьких рішень із запровадження механізмів розвитку фармацевтики в інтересах безпеки та здоров'я нації. Для зменшення зовнішньої залежності на урядовому рівні необхідно запровадити низку заходів, спрямованих на: 1) посилення науково-технологічного та інноваційного потенціалу фармацевтики, 2) сприяння приватним інвестиціям у розширення номенклатури продукції існуючих фармацевтичних компаній та 3) створення передумов для започаткування нових виробництв в Україні.
Continue Reading
|
-->
|