САЙТ ПЕРЕБУВАЄ НА РЕКОНСТРУКЦІЇ

Наші видання














Наші проєкти




Посилання




Наші партнери










Archive for червня, 2024

НПЕК затверджено: на часі конкретні дії та інвестиції

25 червня 2024 року Кабінет Міністрів України схвалив Національний план з енергетики та клімату (НПЕК) на період до 2030 року.

До складу команди (її становили представники аналітичного центру DiXi Group, Інституту економіки та прогнозування НАН України та незалежні експерти), яка працювала над документом, входили завідувач сектору прогнозування розвитку паливно-енергетичного комплексу к.е.н. Роман Подолець, провідний науковий співробітник цього сектору к.т.н. Олександр Дячук та молодший науковий співробітник сектору Андрій Семенюк.

НПЕК є стратегічним документом, який спрямований на узгодження екологічної, енергетичної та економічної політики для сталого розвитку України. Він розроблявся відповідно до вимог Регламенту (ЄС) 2018/1999 та з урахуванням найкращих практик країн – членів ЄС, у рамках зобов'язань України як договірної сторони Енергетичного Співтовариства та у процесі набуття членства в ЄС. Розроблення проєкту Національного плану відбувалася під патронатом Міністерства економіки України та у тісній співпраці з Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів та Міністерством енергетики. Основні міжнародні партнери  – Секретаріат Енергетичного Співтовариства та Європейська Комісія. Підтримку розроблення плану забезпечували Посольство Великої Британії в Україні, Net Zero World Initiative та Програма розвитку ООН.

21 березня 2024 року  проєкт НПЕК було представлено Європейській Комісії, у заході брали  участь представники Інституту економіки та прогнозування НАН УКраїни.

Понад 1500 представників різних секторів та зацікавлених сторін, включаючи уряд України, парламент, європейських партнерів, громадянське суспільство, державний сектор, місцеві громади та представників сусідніх країн, взяли участь в обговореннях проєкту НПЕК.

Невипадково "уряд схвалив Національний план з енергетики та клімату у той самий день, коли розпочалися переговори про вступ до Європейського Союзу. Це символічно, оскільки створення цього документу є важливою частиною євроінтеграційного процесу, – зазначила перша віцепрем'єр-міністерка – міністерка економіки України Юлія Свириденко. – Національний план був підготовлений у рекордно короткі строки – менше ніж за рік. Потреби в інвестиціях сукупно становлять від 41,5 млрд дол. США. Його реалізація не лише сприятиме декарбонізації економіки нашої країни, а й відкриє значні можливості для залучення ресурсів для виконання Плану".

Директор Секретаріату Енергетичного Співтовариства Артур Лорковскі зауважив про своєчасне ухвалення Україною НПЕК як важливого кроку для забезпечення розуміння пріоритетів уряду в енергетичній та кліматичній політиці для громадян та стейкхолдерів в Україні: "НПЕК слугуватиме планом зеленої реконструкції та відновлення України, стимулюючи допомогу від міжнародної спільноти". Пан Лорковські наголосив, що "тривалі жорстокі атаки на цивільну та енергетичну інфраструктуру обумовлюють потребу у проведенні постійного моніторингу виконання Плану та продовжувати дискусії на високому рівні щодо того – як Україні адаптуватися до обставин, що постійно змінюються".

За інформацією із сайтів Міністерства економіки України та Енергетичного  Співтовариства 

Continue Reading

Вчені України та Польщі поглиблюватимуть співпрацю

Зліва направо: В. Геєць, Й. Дорош, М. Станни,
С. Каліновскі, А. Тарнопольський

Можливості та результати подальшої співпраці з ДУ  «Інститут економіки та прогнозування НАН України» науковці Польської академії наук та Національної академії аграрних наук України обговорювали на робочій зустрічі в Інституті 18 червня 2024 р.

Директор Інституту економіки та прогнозування НАН України академік НАН України (ІЕПр НАНУ) Валерій Геєць, директорка Інституту розвитку села та сільського господарства ПАН (IRWiR PAN) Dr. habil., професорка Моніка Станни, завідувач відділу економіки села IRWiR PAN Dr. habil., професор Славомір Каліновскі, директор Інституту землекористування НААН України (ІЗ НААНУ) член-кореспондент НААН України Йосип Дорош, заступник директора ІЗ НААНУ з наукової роботи академік НААН України Шаміль Ібатуллін, заступник директора ІЗ НААНУ Андрій Тарнопольський, пров.н.с. відділу економіки і політики аграрних перетворень ІЕПр НАНУ В. Яровий обмінялися інформацією про поточні та перспективні дослідження, національні та міжнародні проєкти, що здійснюються в їхніх установах, підняли питання інтеграції вітчизняної науки до европейського наукового простору, узгодили пріоритетні напрями подальшої співпраці та досліджень, за якими перелічені наукові установи можуть співпрацювати для досягнення спільних цілей. Серед них – питання Спільної аграрної політики ЄС та євроінтеграції України, земельної політики в контексті розвитку ринку сільськогосподарських земель, забезпечення гідного рівня життя на селі, використання макроекономічного моделювання для розуміння майбутніх економічних процесів та інші.

Моніка Станни та Славомір Каліновскі

Учасники визначили найближчі завдання щодо взаємодії та деталізації варіантів співпраці, підготовки спільних наукових публікацій, участі у розвитку наукових видань інститутів, а також обмінялися виданими працями. Керівники інститутів обговорили потенціал власних наукових підрозділів для виконання спільних наукових досліджень, можливості залучення нових учасників та фахівців з інших установ НАН України, НААН України та ПАН.

Досягнено домовленості про напрацювання Угоди про співробітництво Інституту економіки та прогнозування НАН України та IRWiR PAN.

Continue Reading

На Науковій дискусійній платформі при Міністерстві економіки України представлено нові проєкти

На третьому засіданні в рамках роботи Наукової дискусійної платформи при Міністерстві економіки України 19 червня 2024 р. результати досліджень з ТОП-17 ключових проєктів науково-дослідних інститутів щодо відновлення економіки України представили Інститут економіки та прогнозування НАН України та Інститут демографії та проблем якості життя НАН України.

Завідувачка відділу розвитку виробничої інфраструктури Інституту економіки та прогнозування НАН України д.е.н. Олена Никифорук доповіла про результати наукових досліджень стосовно виробництва та закупівлі Укрзалізницею вітчизняних вагонів.

У своїй доповіді вона обґрунтувала економічні ефекти для економіки України від діяльності:

  1. Вагонобудівних підприємств – за умови випуску 4000 вагонів на рік, а саме: додатковий приріст ВВП України на 0,1 в.п. підвищить доходи до державного та місцевих бюджетів на 463 млн грн в рік та збереже 5040 робочих місць на вагонобудівних заводах;
  2. АТ «Укрзалізниця» – за умови оновлення робочого парку вантажних вагонів, а саме: 50,6 млрд грн потенційного збільшення експорту, з урахуванням припущення про збільшення експорту до 115,8 млн т (до рівня 2019 р.); 1,5% ВВП України в рік; 57 млрд грн очікуваних доходів до державного та місцевих бюджетів у 2030 р.

Представлені результати дають змогу стверджувати, що такий проєкт, з одного боку, завантажить вітчизняні вагонобудівельні потужності, забезпечить збереження робочих місць, підтримає вітчизняного виробника та стимулюватиме розвиток вітчизняної металургійної промисловості, з іншого боку, допоможе АТ «Укрзалізниця» оновити робочий парк та зменшити витрати на його утримання, збільшити оборот вагонів та вантажопідйомність рухомого складу, зменшити втрати вантажів та часу перебування під вантажними операціями.

Завідувачка відділу соціоекономіки праці Інституту економіки та прогнозування НАН України д.е.н. Вікторія Близнюк представила пропозиції до обговорення Програми підвищення кваліфікації та перенавчання ветеранів війни.

У своїй доповіді вона наголосила, що недостатня увага до вирішення проблеми професійного навчання із подальшим працевлаштуванням ветеранів війни призводитиме до економічних, соціальних та медичних ризиків. Упродовж останніх двох років спостерігається тенденція до зменшення чисельності УБД, які отримували послуги через службу зайнятості, що, насамперед, пояснюється як відсутністю масової демобілізації, так і зниженням рівня довіри у ветеранів до служби зайнятості внаслідок багатьох причин, однією з яких є низький рівень заробітної плати за пропонованими вакансіями.

Результати дослідження доводять, що дисбаланси соціально-трудової сфери, утворені у попередні роки лише поглиблюватимуться через наслідки війни, що утримуватиме рівень безробіття на високому рівні.

Серед основних проблем функціонування існуючої системи перепідготовки та підвищення кваліфікації, що запроваджено через державну службу зайнятості, виділено: недосконалість законодавчої бази з питань професійного навчання ветеранів війни, їхньої професійної адаптації; відсутність загальної концепції професійного навчання УБД та осіб з інвалідністю внаслідок війни, адаптованої до воєнних умов; відсутність підходів врахування військового досвіду у цивільному житті ветеранів; відсутність зв’язку між навчальною програмою ветерана війни та його подальшим працевлаштування.

Запропоновано чотири можливі підходи реалізації Програми:

  1. Професійна стандартизація, що полягає в розробці професійних стандартів військових та цивільних професій і підборі найбільш підходящих цивільних професій до набутих професійних компетенцій під час військової служби.
  2. Галузевий – вибір цивільних професій у пріоритетних галузях економічного розвитку.
  3. Комплексний, що передбачає визначення та постійний моніторинг за професійними потребами ветеранів війни, потребами роботодавців та структурними змінами на ринку праці.
  4. Найбільш ймовірний на сучасному етапі – пошук оптимальних шляхів працевлаштування та соціальної реабілітації та реінтеграції демобілізованих, які наразі є особами з інвалідністю або суттєвими порушеннями здоров’я.

Здійснено оцінки витрат на реалізацію програми, а саме: при умовному охопленні 1 тис. ветеранів, очікуються витрати (за цінами 2024 р.) у розмірі 30,3 млн. грн. Модельні розрахунки показують, що за умови працевлаштування за отриманою професією можна очікувати, що зростання зайнятості на 1% призведе до зростання реального ВВП на 1,28%. Наразі важливим є здійснення моніторингу працевлаштування за отриманою професією та проведення оперативної оцінки ефективності навчання при паралельному обґрунтуванні державних пріоритетів розвитку та відновлення окремих видів діяльності. Рекомендується Програму переглядати щорічно з метою максимального врахування результатів моніторингу проведення професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації та оцінки її ефективності.

Результати наукових досліджень за темою «Політика стимулювання повернення громадян в Україну» представив Олексій Позняк з Інституту демографії та проблем якості життя НАН України.

Озвучені результати зацікавили учасників наукової платформи та викликали широку дискусію серед виробників, урядовців та науковців.

Continue Reading

Міжнародні фінансові аспекти відновлення української економіки

Міжнародна науково-практична конференція "Міжнародні фінансові аспекти відновлення економіки України" відбулася в Інституті економіки та прогнозування НАН України 6 червня 2024 року.

Учасники конференції намагалися знайти відповіді на складні запитання та сформувати пропозиції щодо відновлення соціально-економічної сфери України під час воєнних дій і в післявоєнний періоди. Обговорювалися проблеми ролі та можливості банківської системи України в умовах воєнного часу; участі міжнародних фінансових організацій у процесі економічної модернізації країни; ролі державно-приватного партнерства у відновленні економіки України; ролі міжнародних фінансових фондів та організацій у перетворенні економіки; боргової стратегії та оцінювання рівня боргової безпеки держави; ТНК як глобальних інвесторів сьогодення; міжнародної міграції капіталу в сучасних умовах; просторово-секторальних імперативів продуктивної спроможності регіонів України на сучасному етапі євроінтеграції. До обговорення проблем доєдналися науковці з Грузії, Казахстану та Італії.

Вітаючи учасників, директор Інститутуекономіки та прогнозування НАН України, академік НАН України Валерій Геєць наголосив на важливості розв’язання боргової проблеми, зауваживши, що державні борги перетворились на інструмент протистояння. Ті, хто контролює борги, можуть впливати на прийняття рішень та, відповідно, на ситуацію. Загрози, виклики та стан у сфері фінансів всередині країни дуже залежить від міжнародних потоків капіталу. Оскільки готових інструментів вирішення цих проблем поки немає, спільні думки та напрацювання конференції в означених питаннях допоможуть розробити кроки для подолання фінансових проблем України. Валерій Геєць також відзначив важливість використання нових інструментів цифрових технологій, проте наголосив, що наслідки можуть бути як позитивні, так і негативні.

Із цікавими, науково обґрунтованими доповідями виступили академік НАН України Андрій Гриценко, член-кореспондент НАН України Сергій Кораблін, голова підкомітету з питань ринку капіталів, інших регульованих ринків, цінних паперів та похідних фінансових інструментів (деривативи) Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Верховної Ради України Андрій Ніколаєнко, д.е.н., проф. Олена Борзенко, д.е.н., проф. Олександр Шаров, д.е.н., проф. Леонід Кістерський та ін.

У своєму виступі А. Ніколаєнко привернув увагу до необхідності ретельного вивчення досвіду повоєнного відновлення національної економіки на базі моделі державного капіталізму, зокрема Південної Кореї, що передбачає активну роль держави у становленні та розвитку конкурентоспроможних на зовнішньому ринку галузей та корпоративних форм виробництва. Він вітав розроблення та внесення до Верховної Ради України та розгляд у першому читанні довгоочікуваного законопроєкту про Національну установу розвитку, яка, за аналогією з Планом Маршалла, має діяти у тісній координації з міжнародною фінансовою установою – прозорою корпоративною структурою, через яку системно спрямовувалися б фінансові та інвестиційні ресурси для економічного відновлення України.

А. Гриценко наголосив, що відновлення України повинно мати реконструктивний характер, що означає зміну моделі розвитку, цілепокладання, пріоритетів та механізмів досягнення мети. Особливу увагу слід приділити концепції національно вкоріненого розвитку, що передбачає утвердження суверенітету щодо створення власного господарського комплексу, упровадження стратегічного планування як умови цілеспрямованості та координованості різноманітних та різноджерельних зусиль, спрямованих на реконструктивне відродження. Принципове значення в цьому контексті набуває реалізація національних цільових проєктів.

  О. Шаров  наголосив, що процес повоєнного економічного відновлення України має ґрунтуватися на національній стратегії розвитку, яку можна було би назвати «Київським консенсусом». Завдання такої стратегії мають цілком узгоджуватися з нашою євроінтеграційною програмою та містити дієві антикорупційні запобіжники.

  С. Кораблін закликав до більш реалістичного, раціоналістичного підходу до перспектив залучення зовнішніх фінансових коштів на цілі повоєнного відновлення економіки та соціальної сфери. У цьому контексті він навів приклад Іраку, де в підсумку було компенсовано лише 15% від загального обсягу майнових справ щодо відшкодування збитків та втрат національних фізичних та юридичних осіб, спричинених воєнними діями.

  Л. Кістерський підтримав пропозиції щодо пріоритетної необхідності створення – в рамках «Плану Маршалла для України» – відповідного міжнародного координаційного центру та відповідної національної державної установи з питань повоєнної економічної відбудови, що діятиме на принципах проєктного регулювання/управління.

  Д. політ. наук Ігор Піляєв запропонував залучення для цілей повоєнного відновлення потенціалу азійських багатосторонніх банків розвитку, а саме заснованого в 1966 р. за ініціативи США та Японії Азійського банку розвитку з поточними активами в понад 270 млрд дол.. США та заснованого в 2014 р. за ініціативи Китаю Азійського банку інфраструктурних інвестицій зі статутним капіталом 100 млрд дол. США.

У доповідях учасників конференції відзначалося також і те, що: досвід відновлення інших країн потрібно враховувати, проте Україна має власні унікальні умови, тому їх потрібно враховувати та діяти на основі національних інтересів; країни ЄС і США зацікавлені повернути свої інвестиції і кредити, а також зміцнити систему безпеки в Європі; Україні ж потрібно не тільки посилити сферу безпеки і оборони, а й сформувати основу для стійкого довгострокового соціально-економічного розвитку, тому надважливим є формування конкурентоспроможної мілітарно-інноваційної та переробної економіки на основі загальнонаціонального консенсусу та ефективних антикорупційних запобіжників.

За матеріалами конференції готується збірник тез.

Інформація на сайті НАН України

Continue Reading

Локалізація у публічних закупівлях: діалог представників влади, бізнесу та науки

Співробітники ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» 07 червня 2024 р. взяли участь у слуханнях Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку на тему «Постзаконодавчий контроль у сфері дотримання вимог наявності місцевої складової (локалізації) в публічних закупівлях». На слуханнях презентовано результати опитування в рамках постзаконодавчого контролю ефективності впровадження урядом Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» щодо створення передумов для сталого розвитку та модернізації вітчизняної промисловості» та підсумків регулярного моніторингу закупівель з локалізацією через систему Прозоро.

Серед низки важливих питань, які обговорювалися в рамках слухань, жваву дискусію викликало питання щодо розширення переліку товарів, на які розповсюджується вимога локалізації.

Під час свого виступу завідувач відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків д.е.н. Віталій ВЕНГЕР повідомив, що в ДУ «Інститут економіки та прогнозування Національної академії наук України», за ініціативи директора, академіка НАН України В.М. Гейця, в рамках діяльності Наукової дискусійної платформи при Міністерстві економіки України підготовлено та презентовано науково-аналітичні матеріали щодо заміщення імпорту в публічних закупівлях за рахунок локалізації як одного з ТОП-17 ключових науково-дослідних робіт з відновлення економіки України, що виконувалися за запитом Міністерства економіки України. Старший науковий співробітник д.е.н. Оксана КУШНІРЕНКО у своїй промові підтримала необхідність розширення переліку товарів, на які розповсюджується вимога локалізації, зокрема кабельно-провідниковою продукцією, обґрунтувавши, що зростання обсягів публічних закупівель цієї продукції у вітчизняних виробників позитивно вплине на ключові макроекономічні показники: ВВП країни, зайнятість, податки, бюджет тощо.

Поряд із цим для підвищення ефективності прийняття управлінських рішень у сфері публічних закупівель з локалізацією важливими є пропозиції  Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку щодо залучення науково-аналітичних центрів до розроблення:

– методики аналізу проникнення імпорту в публічні закупівлі;

– оцінки впливу публічних закупівель товарів з наявністю місцевої складової (локалізації) на наповнення державного бюджету;

– узагальнення міжнародного досвіду щодо визначення критеріїв підтримки внутрішніх виробників.

Конструктивний діалог представників влади, бізнесу та науково-аналітичних центрів в рамках проведеного заходу показав важливість консолідації інтересів ключових стейкхолдерів для віднаходження балансу потреб виробників та замовників для розвитку і стійкості національної економіки.

За результатами слухань передбачається напрацювання рекомендацій щодо вдосконалення законодавства, нормативно-правових актів у сфері дотримання вимог наявності місцевої складової (локалізації) в публічних закупівлях.

Continue Reading

Як покращити оцінювання та моніторинг науково-технічного та інноваційного розвитку України задля економічного зростання

30 травня 2024 р. в ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» відбувся міжнародний семінар “Моніторинг науково-технічного та інноваційного розвитку України”, співорганізаторами якого виступили Європейська економічна комісія Організації Об'єднаних Націй (UNECE) та Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій (УКРНОІВІ). 

З вітальним словом виступили президент НАН України Анатолій ЗАГОРОДНІЙ та директор Інституту економіки та прогнозування НАН України академік НАН України Валерій ГЕЄЦЬ. Своє вітання учасникам семінару надіслав заступник міністра освіти і науки Денис КУРБАТОВ.  У роботі семінару взяло участь близько 100 учасників: представники Міністерства освіти і науки України, Міністерства економіки України, УКРНОІВІ. Для особистої участі у семінарі до Києва приїхали представники UNECE.  

Актуальність науково-технічного та інноваційного розвитку зростає, адже, окрім глобальних процесів і появи нових явищ, Україна зіткнулася з безпрецедентними викликами повномасштабного вторгнення. Розроблення ефективної національної політики у сфері науки та інновацій та її подальша реалізація потребують оперативної релевантної інформації щодо різних аспектів розвитку науки та інновацій, особливо кадрової складової, та визначення зв’язку науки та інновацій з економічним зростанням. 

Директорка Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій Олена ОРЛЮК доповіла про роль інтелектуальної власності у процесах інноваційного розвитку, а також діяльність УКРНОІВІ у розбудові інноваційної інфраструктури.

Заступниця начальника управління інтелектуальної власності та інновацій Міністерства економіки України Інна ШАТОВА акцентувала увагу на нормативно-правовому забезпеченні розвитку сфери інтелектуальної власності.

Голова Наукового комітету Національної ради України з питань розвитку науки і технологій Олександра АНТОНЮК ознайомила учасників з діяльністю комітету та його участю у процесах оцінювання науково-технічної та інноваційної діяльності в Україні.

Своє бачення щодо використання та впливу кількісних показників оцінки на ефективність дослідницької діяльності презентував Віктор ГРІНЧЕНКО, ексдиректор Інституту гідромеханіки НАН України.

Експерти з інновацій Європейської економічної комісії ООН Ральф ХАЙНРИХ і Оскар ФАСТ презентували систему ключових показників для моніторингу інноваційної діяльності, яка ґрунтується на комбінації даних з різних джерел (Держстат, МОН, ВЕФ тощо).

У свою чергу їх колега  Янез ШУСТЕРШІЧ  акцентував увагу на шляхах використання даних для формування кращої політики, а також навів приклади використання нетрадиційних джерел даних для моніторингу науково-технічного та інноваційного розвитку, зокрема – даних про подачу заявок на конкурси та метадані наукових публікацій тощо.

Продовжуючи тему, пов’язану з проблемами використання офіційної статистики для моніторингу науково-технічної та інноваційної діяльності та способів використання даних у процесі формування політики та узгодження значень різних індикаторів кількісного виміру стратегічного розвитку науки та інновацій доповіли фахівці Інституту економіки та прогнозування НАН України Віталій ГРИГА та Юлія РИЖКОВА.

Завідувачка відділу формування академічних ресурсів УкрІНТЕІ Олена ЧМИР розповіла про можливості використання національного репозитарію академічних текстів для оцінювання у науково-технічній сфері України як додаткового джерела оперативної інформації.

Доповідь Ігоря ЄГОРОВА, завідувача відділу інноваційної політики, економіки та організації високих технологій, д.е.н., професора, член-кореспондента НАН України, була присвячена методологічним аспектам та досвіду проведення розрахунків Європейського інноваційного індексу для України, а також перспективам його подальшого використання.

У другій частині семінару було проведено панельну дискусію, модератором якої виступила голова Наукового комітету Національної ради України з питань розвитку науки і технологій Олександра АНТОНЮК. Активну участь у дискусії взяли Ольга КРОНДА (начальник Департаменту розвитку інновацій УкрНОІВІ, к.ю.н.), Олег ХИМЕНКО (начальник головного управління із реалізації політик щодо розвитку науки директорату розвитку науки МОН України), Володимир ХАУСТОВ (вчений секретар Інституту економіки та прогнозування НАН України, к.т.н.), Андрій КОВАЛЕНКО (головний науковий співробітник Інституту демографії та проблем якості життя НАН України,  член-кор. НАН України), Олена ЧМИР (завідувачка відділу формування академічних ресурсів УкрІНТЕІ, д.е.н.), Віктор ГРІНЧЕНКО  (директор Інституту гідромеханіки НАН України (1986 –2021), академік НАН України) та інші учасники семінару.

У процесі дискусії було відзначено доцільність посилення впливу експертного середовища на розвиток системи статистичного забезпечення моніторингу науково-технічної та інноваційної діяльності й упровадження сучасних технологій в економіці та наголошено на потребі критичного аналізу відповідних даних. Крім цього, жваву дискусію викликало питання оцінювання наукової діяльності в контексті проєкту нової методики атестації наукових установ та закладів вищої освіти в частині провадження ними наукової (науково-технічної) діяльності.

Проведений захід показав важливість залучення науковців до вирішення актуальних проблем відновлення та розвитку національної економіки в умовах воєнних викликів та дієвість налагодження ефективного діалогу між наукою, громадськістю та державними органами управління в процесах розроблення політики та шляхів її реалізації.

Інформація на сайті НАН України

Continue Reading

Підприємництво і солідаризація українського суспільства: виклики воєнного часу та перспективи повоєнного відновлення

ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» виступив співорганізатором VІІ міжнародної науково-практичної конференції «Економічні перспективи підприємництва: виклики воєнного часу та повоєнної відбудови», що відбулася 31 травня 2024 року в Державному податковому університеті (м. Ірпінь) під егідою Міністерства освіти і науки України та Міністерства фінансів України. До проведення цього щорічного наукового форуму долучилися також зарубіжні партнери – Балтійська міжнародна академія (Латвія), Інститут аграрного розвитку в Центральній та Східній Європі ім. Лейбніца (Німеччина), Зеленогурський університет (Польща).

Наукова проблематика конференції охоплювала питання: міжнародного ландшафту та ключових імперативів функціонування підприємництва у світі в умовах загострення глобальних суперечностей і загроз; розвитку підприємництва в Україні під час війни (внутрішній потенціал, умови, державна політика); повоєнної декомпресії підприємницької ініціативи; передових фінансових механізмів забезпечення ефективності бізнесу; тенденцій і завдань розвитку обліку, аудиту та оподаткування суб’єктів підприємницької діяльності; цифрових та екологічних інновацій; та простору можливостей для розвитку бізнесу в Україні з погляду молоді.

Під час роботи конференції предметом обговорення стали ключові питання забезпечення стійкості економіки України та окремих підприємств, сучасні тенденції та загрози розвитку бізнесу в умовах війни, перспективні напрями трансформації підприємництва та необхідні заходи державної політики для зміцнення й підтримки підприємницького сектора.

Науковці ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» стали спікерами пленарного засідання. Зокрема, з доповіддю «Трансформація українського підприємництва та потенціал соціально-економічного солідаризму в економіці воєнного часу» виступила д.е.н. Вікторія Небрат - завідувач відділу економічної історії. Були представлені особливості та нові тренди підприємництва в умовах повномасштабної війни, а саме: абсолютне та відносне збільшення неформальної економіки, розвиток соціального підприємництва, трансформація стратегій корпоративної соціальної відповідальності, зростання ролі фермерського та сімейного виробництва, поширення крафтового виробництва, поглиблення переробки місцевої агросировини та подовження ланцюжків створення доданої вартості, розвиток форм шерінгової економіки (коворкінг, райдшерінг, краудфандинг, фандрейзингові платформи та ін.).

В. Небрат розкрила історичні традиції, зарубіжний досвід та актуальні детермінанти розвитку економічних форм соціальної солідарності в умовах війни та повоєнного відновлення. При обговоренні доповіді учасники конференції наголосили на важливості імплементації представлених положень у навчальний процес.

Головний науковий співробітник відділу форм і методів господарювання в агропродовольчому комплексі ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», д-р екон. наук, професор, Заслужений економіст України Любов Молдаван виступила з доповіддю «Агроекологічні інновації в повоєнному використанні природного ресурсу сільського господарства». Принципи міжпоколіннєвої солідарності та соціальної відповідальності перед майбутніми поколіннями покладені в основу парадигми сталого розвитку та Європейського зеленого курсу. У цьому контексті фахівчиня охарактеризувала основні виклики, що постали перед аграрним сектором України та обґрунтувала необхідність агро-екологічного землеробства як такого, що забезпечує збалансованість економічної, соціальної та екологічної складових розвитку сільського господарства. ]

Провідний науковий співробітник сектора галузевих ринків відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», д-р екон. наук Олег Пустовойт виніс на обговорення учасників конференції проблеми щодо необхідності та можливостей скорочення термінів повоєнного відновлення української економіки, пошуку шляхів об’єднання зусиль держави, науки та бізнесу для структурної модернізації виробництва, його експортного потенціалу, запровадження нової моделі економічного розвитку, здатної прискорити інтеграцію України в ЄС. Науковець представив результати власних досліджень, обґрунтувавши «Окремі пріоритети повоєнного відновлення експорту України».

Проведення конференції спільними зусиллями науковців, освітян та практиків слугує передумовою підвищення наукового рівня фахової освіти, сприяє посиленню позицій і реалізації соціогуманітарної місії НАН України, а головне – формує теоретичне підґрунтя для вирішення актуальних завдань забезпечення стійкості економіки та консолідації українського суспільства.

Інформація на сайті НАН України

Continue Reading

ЕКА та банки: спільні проєкти для просування експорту та залучення інвестицій

Спільне засідання Клубу банкірів з ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» 29 травня 2024 року було присвячено темі «Реалізація спільних проєктів Експортно-кредитного агентства і банків: просування експорту та залучення інвестицій». Відповідно до обраної тематики на засідання були запрошені представники керівництваПрАТ «Експортно-кредитне агентство», керівники та представники банків АТ «Ощадбанк», «ТАСкомбанк», АТ «Кристалбанк», ПАТ «Європромбанк», «RwS bank», АТ «Монобанк», АТ «Райффайзен Банк», АТ «Асвіо Банк», Фонду держмайна України, «GIZ Ukraine», а також наукових установ – ДННУ «Академії фінансового управління», Національного інституту стратегічних досліджень та ін.

У вітальному слові голова ради ГО «Клуб банкірів» Людмила Мостова подякувала Інституту економіки та прогнозування НАН України за багаторічну плідну співпрацю з Клубом, відзначила широке представництво банківської спільноти, підкреслила важливість нинішньої зустрічі банкірів і ЕКА задля обміну баченням та міркуваннями із зазначеної вище теми.

Директор ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» академік НАН України Валерій Геєць зазначив, що стосунки із зовнішнім світом у подальшому мають складатися таким чином, щоб діяльність кредитних установ загалом та ЕКА зокрема орієнтувалася на нарощення експорту і заміщення імпорту саме в тих видах діяльності, де формується більш висока питома вага доданої вартості. Завдяки розвитку внутрішнього товаровиробника ми зможемо задовольняти внутрішній попит, збільшувати продуктивність, відповідним чином зменшувати безробіття, збільшувати надходження ПДВ і за певних умов змінити наші стосунки із зовнішніми кредиторами, тож нинішнє засідання Клубу банкірів орієнтоване на надзвичайно актуальне завдання поєднання інтересів ЕКА та кредитних установ для вирішення зазначених викликів.

Також В. Геєць зауважив, що наразі сформована з науковців і співробітників Міністерства економіки України платформа дає змогу винести обговорення важливих питань на широкий загал і оперувати не тільки статистичними даними та експертними узагальненнями, а й спиратися на серйозні наукові дослідження.

У доповіді заступниці Голови правління «Експортно-кредитного агентства» Оксани Очеретяної на тему «Нові можливості для українських експортерів» було розкрито особливості створення і діяльності ЕКА, погляд ЕКА на проблеми українських експортерів та інструментарій їх вирішення. За опитуванням ЕКА ключову проблему становить саме доступ до фінансування. За 2022–2024 рр. обсяг підтриманого ЕКА експорту становив близько 14 млрд грн, а обсяг кредитів, виданих українським експортерам банками у співпраці з ЕКА, – 1,62 млрд грн. Також ЕКА здійснює страхування експорту всіх робіт і послуг українського походження в обсязі до 75% зовнішнього договору залежно від продукту. ЕКА безпосередньо працює з експортерами зокрема і щодо дебіторської заборгованості за зовнішньоекономічними договорами. Такі напрями діяльності формують основний портфель інструментів ЕКА. У перспективі ЕКА орієнтується на захист прямих іноземних інвестиції та дивідендів по них.

Виступ Оксани Очеретяної викликав жваву дискусію. Питання ставили Д. Гладких (НІСД), В. Копилов (АТ «Кристал Банк»), С. Лимар («RwS Банк»), А. Дробязко (ДННУ «Академія фінансового управління»), Ю. Таращенко (АТ «Райффайзен Банк Україна») та інші.

На засіданні також було презентовано доповідь про результати діяльності АТ «Ощадбанк» з підтримки експортерів і співпраці з ЕКА та Програму міжнародного Консорціуму з підтримки українських виробників «ProGRess».

Так, заступник начальника філії ГУ АТ «Ощадбанк» по м Києву та Київській області з ММСБ Євген Панченко доповів, що у 2023 р. у співпраці з ЕКА «Ощадбанк» надав 18 кредитів на 165 млн грн із пріоритетом підтримки переробної галузі. В лінійці продуктів «Ощадбанку» є окремий пакет, орієнтований на підтримку експорту. Зокрема, фінансування зовнішньоекономічного контракту, в рамках якого передбачається експорт товарів (робіт, послуг) українського походження або виробництво українських товарів із наступним експортом останніх згідно із переліком окремих товарних груп за УКТ ЗЕД. Співпраця з ЕКА має комплексний характер і включає пільгове кредитування, валютне обслуговування, державні гарантії і можливість додаткового фінансування.

Дмитро Березовський, проєкт-менеджер «GIZ Ukraine» представив Проєкт «ProGRess», який німецька міжнародна організація GIZ реалізує в Україні в рамках Консорціуму спільно з ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» та OECD. Програма реалізується з 2024 р. по 2028 р. і роль Інституту економіки та прогнозування НАН України як провідної науково-аналітичної установи у Консорціумі дуже важлива. Кінцева мета Проєкту – забезпечення довгострокового пом’якшення наслідків зміни клімату та сталого розвитку в країнах Східного партнерства. Для цього передбачено співпрацю з регуляторними органами для забезпечення кліматично орієнтованого, стійкого та екологічно сприятливого економічного розвитку. Одним з етапів Проєкту є інформаційне супроводження та практична підтримка підприємців – виробників фруктів, ягід, горіхів для полегшення доступу до «зеленого» фінансування та сприяння залученню відповідних коштів, поширення відповідного європейського досвіду.

Інститут економіки та прогнозування НАН України як учасника Консорціуму з GIZ та OECD у межах ProGRess представив завідувач відділу грошово-кредитних відносин Євген Бублик. Він відзначив, що, оскільки Проєкт торкається широкого кола питань – сільського господарства, торгівлі, «зеленої енергетики» та «зелених фінансів», – від Інституту і його реалізації беруть представники різних відділів, І дуже важливо, щоб потенціал Проєкту ProGRess був використаний і банківською спільнотою, оскільки економіка України потребує кредитної та інвестиційної підтримки, ресурс депозитних сертифікатів НБУ не може бути нескінченним, тож банкам все одно доведеться відновлювати кредитну діяльність. У цьому сенсі особливо важливим елементом виступає плідна співпраця з ЕКА у сфері страхування експорту. Було би корисно долучити до обговорення пропозицій Інституту банківську спільноту, щоб почути їхні думки.

Підводячи підсумки зустрічі, заступник директора Інституту Сергій Кораблін відзначив важливість підтримки ЕКА як бізнесом, так і міжнародними організаціями, зокрема «GIZ Ukraine», з якою Інститут готовий розвивати співробітництво. Від імені Інституту він щиро подякував всім гостям та модератору Людмилі Мостовій за гарну організацію заходу. 

Continue Reading
-->