Україна належить до одного з найбільших споживачів атомної енергії в світі. З урахуванням перспективи зростання в Україні прогнозної потреби в ядерній енергетиці до 28,0 млн. т н.е. у 2035 р. набуває особливого значення імплементація українського законодавства відповідно до директив і вимог країн ЄС в першу чергу пов’язаних з можливостями використання диверсифікації. Детальніше – у статті к.е.н., старшого наукового співробітника відділу інноваційної політики, економіки та організації високих технологій Інституту економіки та прогнозування НАН України В.Г. Бурлаки «Перспективи інтеграції ядерної енергетики України та ЄС: диверсифікаційний аспект», розміщеній на сайті журналу «Економіст» 29.10.2015 р.
ЗУПИНИТИ ВІЙНУ!
Звернення ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
В Україні війна. Її розв’язала Росія. «Русский мир» приніс нашому народові горе, смерть та розруху. Він намагається стерти з землі переважно російськомовні Харків, Суми і Маріуполь. Залишає на своєму шляху знищені села Слобожанщини, Чернігівщини та Київщини. Руки загарбників у крові невинних дітей. Цьому немає і ніколи не буде жодного виправдання.
Окупантів словами не зупинити, але мовчати не можна.
Ми звертаємся зі словами вдячності до наших захисників-військових, добровольців тероборони, добробатівців, волонтерів, мільйонів наших співвітчизників, які щодня роблять все, щоб забезпечити нас світлом, теплом та їжею.
Ми дякуємо всьому світові, який встав на захист наших прав та свобод. Ми ніколи не забудемо іноземних добровольців, які ризикують життям, захищаючи наші родини. Ми цінуємо підтримку міжнародної наукової спільноти. Ми чуємо при цьому і голоси російських громадян, але нас продовжують вбивати. Щодня. Щоночі. Жінок, дітей, старих та немічних людей.
Нас вбивають за те, що ми не хочемо «русского мира». За те, що ми захищаємо свою землю. За наш європейський вибір. За наше майбутнє.
Гармати змінюють та надають страшного сенсу взаємовідносинам історичних сусідів. Їх жнива – десятки тисяч вбитих та скалічених, мільйони біженців, знищені міста та села, зруйновані мости, спотворені долі.
Це – не наш вибір. Це – вибір країни-агресора. Але ми вистоїмо. Ми повернемося до нормального життя, до звичайних людських відносин. Ми змусимо нас поважати. І це відбудеться тим скоріше, чим міцнішими будуть всі ті, для кого життя кожної людини є дивом, а не «тріскою при рубанні дров».
Державне благословення вбивства – важкий морок середньовіччя. Весь світ бачить, як він опускається на Росію. Це – безвихідь. Щоб остаточно не потрапити до неї, треба зупинитися. Це перше, що треба зробити, щоб не перетворитися на вічного ізгоя, який всім заздрить, всім погрожує і всіх жахається.
Безумовна зупинка вогню та перемовини – перший крок від цієї прірви. Його треба робити негайно. Заради тих, чиї життя ще можна зберегти. Заради припинення цієї божевільної війни. Заради всіх тих, хто ще може після неї народитися.
ОСТАНОВИТЬ ВОЙНУ!
Обращение ДУ «Институт экономики и прогнозирования НАН Украины»
В Украине война. Ее развязала Россия. «Русский мир» принес нашему народу горе, смерть и разруху. Он пытается стереть с лица земли преимущественно русскоязычные Харьков, Сумы и Мариуполь. Оставляет на своем пути уничтоженные села Слобожанщины, Черниговщины и Киевщины. Руки захватчиков в крови невинных детей. Этому нет и никогда не будет никакого оправдания. Оккупантов не остановить словами, но молчать нельзя.
Мы обращаемся со словами благодарности к нашим защитникам-военным, добровольцам теробороны, добробатовцам, волонтерам, миллионам наших соотечественников, ежедневно обеспечивающих нас светом, теплом и едой.
Мы благодарим весь мир, который встал на защиту наших прав и свобод. Мы никогда не забудем иностранных добровольцев, которые рискуют жизнью, защищая наши семьи. Мы ценим поддержку международного научного сообщества. Мы слышим при этом и голоса русских граждан, но нас продолжают убивать. Ежедневно. Каждую ночь. Женщин, детей, стариков и немощных.
Нас убивают за то, что мы не хотим «русского мира». За то, что мы защищаем свою землю. За наш европейский выбор. За наше будущее.
Пушки меняют и придают страшный смысл взаимоотношениям исторических соседей. Их жатва – десятки тысяч убитых и искалеченных, миллионы беженцев, уничтоженные города и села, разрушенные мосты, искореженные судьбы.
Это – не наш выбор. Это – выбор страны-агрессора. Но мы выстоим. Мы вернемся к нормальной жизни, к обычным человеческим отношениям. Мы заставим нас уважать. И это случится тем скорее, чем более стойкими будут все те, для кого жизнь каждого человека – чудо, а не «щепка при рубке дров».
Государственное благословение убийства – тяжелый мрак средневековья. Весь мир видит, как он поглощает Россию. Это – тупик. Чтобы в нем не застрять бесповоротно, нужно остановиться. Это первое, что нужно сделать, чтобы не превратиться в вечного изгоя, который всем завидует, всем угрожает и во всех видит врагов.
Безусловная остановка огня и переговоры – первый шаг от края пропасти. Его нужно делать немедленно. Ради тех, чьи жизни еще можно сохранить. Ради прекращения этой безумной войны. Ради всех тех, кто еще может после нее родиться.
STOP THE WAR!
Address of the Institute for Economics and Forecasting of the National Academy of Sciences of Ukraine
There is a war in Ukraine. This war was started by Russia. “Russian World” has brought our people grief, death and destruction. This “World” is trying to wipe out mostly Russian-speaking Kharkiv, Sumy and Mariupol. This “World” is leaving behind the destroyed villages of Slobozhanshchyna, Chernihiv and Kyiv regions. The hands of the invaders are stained with the blood of innocent children. There is no excuse for this and there will never be.
The occupiers cannot be stopped by words, but it is impossible to remain silent.
We express our gratitude to our military defenders, fighters of territorial defense and volunteer battalions, benefactors, volunteers, and millions of our compatriots, who do their best every day to provide us with light, warmth and food.
We thank the whole world for standing up for our rights and freedoms. We will never forget the foreign volunteers who risk their lives to protect our families. We appreciate the support of the international scientific community. We also hear the voices of protest of Russian citizens, but we continue to be killed. Daily. Every night. Women, children, the elderly and disabled.
We are being killed for not wanting the “Russian World.” For protecting our land. For adhering to our European choice. For wanting to have our own future.
Guns change and give terrible meaning to the relationship of historical neighbors. Their harvest is tens of thousands killed and maimed, millions of refugees, destroyed cities and villages, ruined bridges, distorted destinies.
This is not our choice. This is the choice of the aggressor country. But we will endure. We will return to normal life, to ordinary human relationships. We will make respect us. And this will happen the sooner the stronger will be all those for whom everyone’s life is a miracle, rather than a “chip that must fly”.
The state blessing of murder is the heavy gloom of the Middle Ages. The whole world sees how this darkness is descending on Russia. This is a deadlock. In order not to be finally trapped in it, need to stop. This is the first thing to do so as not to become an eternal outcast who envies, threatens and terrifies everyone.
An unconditional ceasefire and negotiations are the first step out of this abyss. It must be done immediately. For the sake of those whose lives can still be saved. To end this crazy war. For the sake of all those who can still be born after it.

Archive for жовтня, 2015
Як залучити інвесторів в порти
Підписання Угоди про асоціацію України з ЄС відкриває перспективи розвитку вітчизняного морського транспорту, наближення умов його функціонування до рівня європейських стандартів. Теоретико-методологічні засади досліджень фінансування морських портів на основі європейського досвіду розглянуті у статті к.е.н. старшого наукового співробітника відділу розвитку виробничої інфраструктури Н.В.Кудрицької «Как привлечь инвесторов в порты», опублікованій у журналі «Порты Украины» у жовтні 2015 р. (№ 8).
Чи стане освіта конкурентною перевагою України у контексті Угоди про асоціацію з ЄС
Освітній потенціал населення України можна було б розглядати як одну з реальних конкурентних переваг України у контексті асоціації з ЄС, якби не той факт, що за рівнем економічного розвитку, уособленим показником валового національного доходу (ВНД) на душу населення, Україна у рази відстає від країн з дуже високим рівнем людського розвитку… Про шляхи реформування системи освіти у країні з огляду на долучення України до європейського простору йдеться у статті к.е.н., провідного наукового співробітника відділу моделювання та прогнозування економічного розвитку Інституту економіки і прогнозування НАН України Т.Б.Лебеди "Чи стане освіта конкурентною перевагою України у контексті Угоди про асоціацію з ЄС", вміщеній на сайті журналу «Економіст» 29.10.2015 р.
Жовтень 2015 року. Банківська система: початок зростання чи уповільнення падіння?
28 жовтня ц. р. у «Фідобанку» відбулося засідання Клубу банкірів на тему: «Жовтень 2015 року. Банківська система: початок зростання чи уповільнення падіння?». В обговоренні підсумків діяльності вітчизняних банків за три квартали поточного року взяли участь: перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань фінансової політики і банківської діяльності Михайло Довбенко, провідні українські банкіри, вчені-економісти та експерти.
Під час обговорення було докладно проаналізовано найважливіші фактори, що нині впливають на діяльність банківської системи.
Так, к.е.н. старший науковий співробітник відділу грошово-кредитних відносин Інституту економіки і прогнозування Національної академії наук України Є.О. Бублик відзначив: «Одним з основних факторів, що зумовлюють збереження негативного тренду у банківській системі України виступає катастрофічне зниження рівня довіри між всіма учасниками ринку банківських послуг. Через відсутність довіри, в умовах високих відсоткових ставок та значних обсягів коштів на руках у населення продовжується відплив депозитів з банків, в умовах суттєвого зростання потреби підприємств у позичкових коштах практично відсутній приріст кредитування. Внаслідок відсутності впевненості у подальшій долі діючих банків продовжує лишатись замороженим навіть ринок міжбанківських кредитів. Головна роль у відновленні довіри між учасниками банківського ринку належить регулятору. Навіть проголошення переходу від етапу «очищення» банківської системи до більш конструктивного етапу забезпечення її стабільності та формування умов розвитку економіки може суттєво покращити рівень довіри».
На думку більшості учасників засідання Клубу банкірів, це насамперед пов’язано з довірою українців до дій Національного банку та урядових структур щодо стабілізації макроекономічної ситуації.
У ході обговорення учасники засідання Клубу банкірів домовилися про координацію зусиль банківської спільноти щодо розширення і поглиблення діалогу з Національним банком України, профільними комітетами Верховної Ради для транспарентності рішень, які ними приймаються, і пришвидшення стабілізації ситуації у фінансовому секторі України. Клуб банкірів вже тривалий час є визнаним дискусійним майданчиком для обговорення найважливіших тем і проблем у професійному колі провідних українських банкірів, вчених-економістів, представників державних органів та економічних експертів.
Реалізація експортного потенціалу України на ринках ЄС у контексті проблем реформування системи сертифікації
Головним аспектом соціально-економічної кризи, в якій перебуває Україна зараз, є різке падіння виробництва за усіма основними видами економічної діяльності, вагомим чинником чого стало скорочення зовнішнього попиту, оскільки пропозиція українських товаровиробників значною мірою орієнтована на зовнішні ринки: загалом на експорт спрямовується до 40% виробництва товарів, причому по окремих видах діяльності частка експорту сягає 60–80%. Саме тому реалізація експортного потенціалу економіки України є одним з найважливіших завдань у забезпеченні відновлення економічного зростання. Детальніше – у статті к.е.н., старшого наукового співробітника відділу моделювання та прогнозування економічного розвитку Інституту економіки та прогнозування НАН України Л.І.Кузнєцової «Реалізація експортного потенціалу України на ринках ЄС у контексті проблем реформування системи сертифікації».
Чого чекати шахтарям від асоціації з ЄС
Приватні вугільні компанії на практиці продемонстрували, що українські шахти можуть працювати ефективно, розвіявши міф, що через складність гірничо-геологічних умов в Україні вуглевидобування можливе лише при державному дотуванні. Сьогодні, коли надання державної підтримки вугільній промисловості Угодою про асоціацію і нормами СОТ в принципі не забороняється, але має ряд обмежень, виникає запитання, чи цікавий державі такий досвід і як вона його використає? Читайте більше у коментарі к. е. н., провідного наукового співробітника відділу розвитку виробничої інфраструктури О.Ф.Ляшенко «Чого чекати шахтарям від асоціації з ЄС» газеті «День» 28 жовтня 2015 р.
Нашому селянину треба вчитися у Європи бути конкурентним
Державний протекціонізм фермерства існує в усіх країнах Європи: «Хочете жити, як у Європі? Тоді робіть, як в Європі, у тому числі щодо українського селянина». Наскільки готовий український аграрій до відкриття кордонів та дуже близької конкуренції? Що зроблено і ще можна зробити, аби підготуватися до цього? Читайте у інтерв’ю д.е.н., головного наукового співробітника відділу форм і методів господарювання в агропродовольчому комплексі Інституту економіки та прогнозування НАН України Л.В. Молдаван Укрінформу 27.10.2015 р.
Акцент на малу та середню енергетику
Інтеграція з Європою в енергетичній сфері стала не лише ефективним засобом модернізації вітчизняного енергетичного сектора, а чи не єдиним шляхом подолання надзвичайного й кризового стану, оскільки реформи, диктовані нам європейським регуляторним середовищем, здатні усунути невизначеності та підвищити стійкість енергетичної системи та рівень енергобезпеки країни. Про перспективи розвитку українського машинобудування в контексті Угоди про асоціацію між Україною та ЄС з акцентом на малу на середню енергетику йдеться у однойменній статті к.е.н., старшого наукового співробітника відділу секторальних прогнозів та кон’юктури ринків Інституту економіки та прогнозування НАНУ У.Є. Письменної та молодшого наукового співробітника цього ж відділу О.С. Биконі, вміщеній на сайті журналу «Економіст» 27.10.2015 р.
Без права на вибір: між кризою та європейською інтеграцією
Сучасні реалії розвитку української економіки не викликають жодних сумнівів щодо подовження у часі тяжких наслідків знецінення гривні, яке відбулося протягом 2014 2015 рр., з додаванням політичних ризиків та невизначеності перебігу подій, пов’язаних військовим конфліктом на сході країни. У цьому контексті активне просування українського стратегічного вектора на євроінтеграцію об’єктивно викликає запитання стосовно доцільності входження у зону вільної торгівлі з ЄС з початку 2016 р. з перспективою набуття асоційованого членства з огляду на глибину економічної рецесії, в якій перебуває країна, та низку негативних процесів, що об’єктивно супроводжують кризові шоки. Детальніше – у статті к.е.н., старшого наукового співробітника відділу моделювання та прогнозування економічного розвитку Інституту економіки та прогнозування НАН України С.М.Швеця "Без права на вибір: між кризою та європейською інтеграцією", розміщеній на сайті журналу «Економіст» 26.10.2015 р.
На шляху до створення європейських засад макроекономічної стабільності
Результати дослідження макроструктурних змін в економіці України, що відбувалися поетапно з часів трансформаційної кризи до сьогодні, позитивні й негативні структурні зрушення, що активно впливали на створення моделі розвитку або моделі занепаду економіки та обґрунтування на базі структурного аналізу країн ЄС найбільш прийнятної для України моделі розвитку та її структурних параметрів у розрізі інституційних секторів економіки наводяться у статті д.е.н., головного наукового співробітника Інституту економіки та прогнозування НАН України І.В.Крючкової «Україна: нелегкий шлях до створення європейських засад макроекономічної стабільності».