Звернення ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
В Україні війна. Її розв’язала Росія. «Русский мир» приніс нашому народові горе, смерть та розруху. Він намагається стерти з землі переважно російськомовні Харків, Суми і Маріуполь. Залишає на своєму шляху знищені села Слобожанщини, Чернігівщини та Київщини. Руки загарбників у крові невинних дітей. Цьому немає і ніколи не буде жодного виправдання.
Окупантів словами не зупинити, але мовчати не можна.
Ми звертаємся зі словами вдячності до наших захисників-військових, добровольців тероборони, добробатівців, волонтерів, мільйонів наших співвітчизників, які щодня роблять все, щоб забезпечити нас світлом, теплом та їжею.
Ми дякуємо всьому світові, який встав на захист наших прав та свобод. Ми ніколи не забудемо іноземних добровольців, які ризикують життям, захищаючи наші родини. Ми цінуємо підтримку міжнародної наукової спільноти. Ми чуємо при цьому і голоси російських громадян, але нас продовжують вбивати. Щодня. Щоночі. Жінок, дітей, старих та немічних людей.
Нас вбивають за те, що ми не хочемо «русского мира». За те, що ми захищаємо свою землю. За наш європейський вибір. За наше майбутнє.
Гармати змінюють та надають страшного сенсу взаємовідносинам історичних сусідів. Їх жнива – десятки тисяч вбитих та скалічених, мільйони біженців, знищені міста та села, зруйновані мости, спотворені долі.
Це – не наш вибір. Це – вибір країни-агресора. Але ми вистоїмо. Ми повернемося до нормального життя, до звичайних людських відносин. Ми змусимо нас поважати. І це відбудеться тим скоріше, чим міцнішими будуть всі ті, для кого життя кожної людини є дивом, а не «тріскою при рубанні дров».
Державне благословення вбивства – важкий морок середньовіччя. Весь світ бачить, як він опускається на Росію. Це – безвихідь. Щоб остаточно не потрапити до неї, треба зупинитися. Це перше, що треба зробити, щоб не перетворитися на вічного ізгоя, який всім заздрить, всім погрожує і всіх жахається.
Безумовна зупинка вогню та перемовини – перший крок від цієї прірви. Його треба робити негайно. Заради тих, чиї життя ще можна зберегти. Заради припинення цієї божевільної війни. Заради всіх тих, хто ще може після неї народитися.
Започаткування Всеукраїнської економічної платформи «Зроблено в Україні» може допомогти розкрити внутрішні резерви економіки України працювати в межах ризиків, спричинених тривалою війною, на засадах постійної комунікації, взаємодії та координації державних органів, вітчизняного бізнесу, включаючи представників релокованих підприємств, іноземних інвесторів, а також громадських об’єднань підприємців та експертів. В умовах, коли проблема економічної стійкості для України має вирішуватися із застосуванням передусім внутрішніх резервів, створення такого майданчика для знаходження спільних рішень є актуальним.
Бачення і рекомендації щодо діяльності платформи викладено у статті д.е.н., старшого наукового співробітника відділу промислової політики ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” Олени Снігової “Платформа «Зроблено в Україні»: шлях до економічної стійкості в умовах війни“, опублікованій 11 березня 2024 р. на сайті Zn,ua
У світі внаслідок переходу на електромобілі та використання літієвих акумуляторів стрімко розвивається літієва промисловість. Зростання попиту на літій призвело до різкого його подорожчання на світових ринках. Ціна на карбонат літію зараз перевищує 70 тис. дол. за тонну, хоча нещодавно становила «лише» 13 тис. Оскільки Україна є однією з небагатьох країн із великими запасами літію (за оцінками, до 10% світових запасів) і гостро потребує ресурсів для економічного розвитку, то розмови про перспективи розвитку літієвої промисловості тут відчутно почастішали.
Читайте більше у статті вченого секретаря ДУ “Iнститут економiки та прогнозування НАН України” к. т. н. В.К. Хаустова“Український літій: які перспективи?“, опублікованій на сайті Zn,ua6 лютого 2024 р.
Декарбонізація економіки – скорочення викидів парникових газів за основними напрямами діяльності з метою пом’якшити наслідки зміни клімату – передбачає трансформацію вітчизняної вугільної галузі. Наразі в Україні розробляється програма поступової відмови від використання вугілля на період до 2030 року. Це напряму зачіпає вугледобувні території та громади, особливо монофункціональні. Їхній подальший розвиток потребуватиме структурної трансформації із застосуванням резервів місцевої економіки: заміни вугілля альтернативними джерелами енергії, перекваліфікації працівників і залучення інвестицій у нові види економічної діяльності.
Із цих позицій цікавий німецький досвід ефективної економічної трансформації старопромислових вугледобувних регіонів.
Нинішній стан економіки України, а також план економічного відновлення нашої держави у повоєнний період стали темою чергового випуску програми «Про науку. Компетентно» (ведучий – академік НАН України Володимир Семиноженко), яка виходить на YouTube-каналі Національної академії наук України. Гість програми – відомий вчений-економіст, директор Інституту економіки і прогнозування НАН України академік Валерій Геєць.
Чому дослідницький доробок лауреатки Премії Шведського центрального банку з економічних наук пам’яті Альфреда Нобеля 2023 року, професорки Гарвардського університету Клаудії Ґолдін – «за поглиблення розуміння результатів діяльності жінок на ринку праці» – цікавий і важливий не лише для економічної науки, у своїй статті спеціально для сайту Національної академії наук України пояснюють науковиці Інституту економіки та прогнозування НАН України – головна наукова співробітниця відділу економічної історії докторка економічних наук, професорка Наталія Супрун, завідувачка відділу соціоекономіки праці докторка економічних наук Вікторія Близнюк і старша наукова співробітниця цього відділу кандидатка економічних наук, доцентка Тетяна Перегудова.
Діоксид титану – один із найбільш використовуваних у світі матеріалів. Його потребує целюлозна, лакофарбова та автомобільна промисловість, виробництво синтетичних волокон, гумових виробів, пластмас, термостійкого та оптичного скла, білої емалі, керамічних діелектриків тощо. Перспективним є використання діоксиду титану як модифікатора для створення екологічних будівельних матеріалів – екобетонів та екофарб.
Зміна застарілих технологій отримання діоксиду титану дасть змогу отримати продукт високого ступеня чистоти та підвищити повноту переробки сировини. Такі наукові дослідження в Україні раніше успішно проводились, а потім були призупинені. Час їх поновити.
Стимулом для активних дій має бути усвідомлення, що розвиток цього напряму — це не лише експортні перспективи України, а й передумови для розвитку українських підприємств – споживачів цінного продукту.
Опір і звитяги України у війні кардинально змінили її власні позиції як бренду. Стрімке покращення позицій України у глобальному рейтингу сприйняття національних брендів створює сприятливі передумови для конвертації цього успіху на користь українських виробників.
Зважаючи на кричущі проблеми в нашій зовнішній торгівлі, державі необхідно терміново здійснювати комплексні заходи із просування українських брендів за кордоном, адже час для цього надзвичайно сприятливий. Зараз, коли про Україну говорять усюди, просування наших брендів, розширення географії впливу, брендинг можуть здійснюватися і без витрачання державних коштів, зокрема інструментами, які є в уряду.
Коментарі та зауваження до пропозицій щодо реформування сфери наукових досліджень, розробок та інновацій Наукового комітету Національної ради України з питань розвитку науки і технологій читайте у статті керівника Офісу оцінювання діяльності наукових установ НАН України Центру оцінювання діяльності наукових установ та наукового забезпечення розвитку регіонів України НАН України, завідувача відділу інноваційної політики, економіки та організації високих технологій Інституту економіки та прогнозування НАН України члена-кореспондента НАН України Ігоря Єгорова“Чому пропозиції Наукового комітету щодо реформування в галузі викликають багато питань” на сайті інформаційного каналу «Ми – Україна».
Якщо порівняти ціну за публікації в авторитетних вітчизняних
фахових виданнях і у виданнях, які індексуються Web of Sciens та Scopus, то
різниця складе десятки й сотні разів. Тобто це наша данина іноземним видавничим
системам і наукометричним базам даних.
Що ж врешті приховує рішення Міністерства освіти і науки України про обов’язковість наявності публікацій у виданнях, які входять до наукометричних баз даних Web of Sciens та Scopus? Читайте більше у статті вченого секретаря Інституту, к.т.н. В.К. Хаустова“Скопусна подать”, оприлюдненій на сайті Zn,ua2квітня 2023 р.
Наразі в Україні відбувається масштабний воєнний екоцид — порушення екосистеми проживання українців у результаті збройної агресії, мета якої політична — геноцид українського народу. І екоцид є компонентою геноциду.
Негативні екологічні наслідки для українських земельних ресурсів через стратегію випаленої землі, яку реалізує російське військо, відчутні для всього цивілізаційного «дому».
Згуртованість міжнародної спільноти для подолання глобальних екопроблем і масштабного екоциду в Україні має бути такою ж, як і щодо підтримки озброєнням і фінансами. З донорами та приватними інвесторами варто узгодити частку фінансових ресурсів, яка спрямовуватиметься суто на еколого-кліматичні проєкти.
Важливо, щоб повоєнне відновлення відбувалося на засадах цілісної еко-номіки, а не суто економіки з її детермінізмом.
Читайте більше у статті д.е.н., головного наукового співробітника ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» О.Л.Попової «Не допустити екологічного “відступу”», опублікованій 12 березня 2023 р. на ресурсі Zn.ua.
Ukrainian
