САЙТ ПЕРЕБУВАЄ НА РЕКОНСТРУКЦІЇ

Наші видання














Наші проєкти




Посилання




Наші партнери










Перспективи українського літію

У світі внаслідок переходу на електромобілі та використання літієвих акумуляторів стрімко розвивається літієва промисловість. Зростання попиту на літій призвело до різкого його подорожчання на світових ринках. Ціна на карбонат літію зараз перевищує 70 тис. дол. за тонну, хоча нещодавно становила «лише» 13 тис. Оскільки Україна є однією з небагатьох країн із великими запасами літію (за оцінками, до 10% світових запасів) і гостро потребує ресурсів для економічного розвитку, то розмови про перспективи розвитку літієвої промисловості тут відчутно почастішали.

Читайте більше у статті вченого секретаря ДУ “Iнститут економiки та прогнозування НАН України” к. т. н. В.К. Хаустова “Український літій: які перспективи?“, опублікованій на сайті  Zn,ua 6 лютого 2024 р. n

Continue Reading

На шляху декарбонізації успіх гарантує поєднання креативності з технологічними рішеннями

Декарбонізація економіки – скорочення викидів парникових газів за основними напрямами діяльності з метою пом’якшити наслідки зміни клімату  –передбачає трансформацію вітчизняної вугільної галузі. Наразі в Україні розробляється програма поступової відмови від використання вугілля на період до 2030 року. Це напряму зачіпає вугледобувні території та громади, особливо монофункціональні. Їхній подальший розвиток потребуватиме структурної трансформації із застосуванням резервів місцевої економіки: заміни вугілля альтернативними джерелами енергії, перекваліфікації працівників і залучення інвестицій у нові види економічної діяльності.

Із цих позицій цікавий німецький досвід ефективної економічної трансформації старопромислових вугледобувних регіонів.

Читайте більше у статті д.е.н. Олени Снігової “На шляху декарбонізації успіх гарантує поєднання креативності з технологічними рішеннями“, опублікованій 20 січня 2024 р. на сайті Zn,ua.

Continue Reading

План економічного відновлення нашої держави у повоєнний період

Нинішній стан економіки України, а також план економічного відновлення нашої держави у повоєнний період стали темою чергового випуску програми «Про науку. Компетентно» (ведучий – академік НАН України Володимир Семиноженко), яка виходить на YouTube-каналі Національної академії наук України. Гість програми – відомий вчений-економіст, директор Інституту економіки і прогнозування НАН України академік Валерій Геєць.

Інформація за матеріалами сайту НАН України

Continue Reading

Розвиватися, надихаючи інших

Чому дослідницький доробок лауреатки Премії Шведського центрального банку з економічних наук пам’яті Альфреда Нобеля 2023 року, професорки Гарвардського університету Клаудії Ґолдін – «за поглиблення розуміння результатів діяльності жінок на ринку праці» – цікавий і важливий не лише для економічної науки, у своїй статті спеціально для сайту Національної академії наук України пояснюють науковиці Інституту економіки та прогнозування НАН України – головна наукова співробітниця відділу економічної історії докторка економічних наук, професорка Наталія Супрун, завідувачка відділу соціоекономіки праці докторка економічних наук Вікторія Близнюк і старша наукова співробітниця цього відділу кандидатка економічних наук, доцентка Тетяна Перегудова.

Читайте більше на сайті НАН України

Continue Reading

Продовження розробки нових технологій для виробництва діоксиду титану на часі: не прогавити б його

Діоксид титану – один із найбільш використовуваних у світі матеріалів. Його потребує целюлозна, лакофарбова та автомобільна промисловість, виробництво синтетичних волокон, гумових виробів, пластмас, термостійкого та оптичного скла, білої емалі, керамічних діелектриків тощо. Перспективним є використання діоксиду титану як модифікатора для створення екологічних будівельних матеріалів – екобетонів та екофарб.

Зміна застарілих технологій отримання діоксиду титану дасть змогу отримати продукт високого ступеня чистоти та підвищити повноту переробки сировини. Такі наукові дослідження в Україні раніше успішно проводились, а потім були призупинені. Час їх поновити.

Стимулом для активних дій має бути усвідомлення, що розвиток цього напряму — це не лише експортні перспективи України, а й передумови для розвитку українських підприємств – споживачів цінного продукту.

Читайте більше у статті вченого секретаря ДУ "Iнститут економiки та прогнозування НАН України" к. т. н. В.К. Хаустова Виробництво діоксиду титану — перспективний шлях розвитку, про який усі забули”, опублікованій на сайті  Zn,ua 13 жовтня 2023 р.

Continue Reading

Час конвертувати бренд «Україна» в успіх її виробників

Опір і звитяги України у війні кардинально змінили її власні позиції як бренду. Стрімке покращення позицій України у глобальному рейтингу сприйняття національних брендів створює сприятливі передумови для конвертації цього успіху на користь українських виробників.

Зважаючи на кричущі проблеми в нашій зовнішній торгівлі, державі необхідно терміново здійснювати комплексні заходи із просування українських брендів за кордоном, адже час для цього надзвичайно сприятливий. Зараз, коли про Україну говорять усюди, просування наших брендів, розширення географії впливу, брендинг можуть здійснюватися і без витрачання державних коштів, зокрема інструментами, які є в уряду. 

Читайте більше у статті вченого секретаря Інституту, к.т.н. В.К. Хаустова «Час конвертувати бренд «Україна» в успіх її виробників», оприлюдненій на сайті  Zn,ua  10 серпня 2023 р.  

Continue Reading

Чому пропозиції Наукового комітету щодо реформування в галузі викликають багато питань

Член-кореспондент НАН України
Ігор Єгоров

Коментарі та зауваження до пропозицій щодо реформування сфери наукових досліджень, розробок та інновацій Наукового комітету Національної ради України з питань розвитку науки і технологій читайте у статті керівника Офісу оцінювання діяльності наукових установ НАН України Центру оцінювання діяльності наукових установ та наукового забезпечення розвитку регіонів України НАН України, завідувача відділу інноваційної політики, економіки та організації високих технологій Інституту економіки та прогнозування НАН України члена-кореспондента НАН України Ігоря Єгорова “Чому пропозиції Наукового комітету щодо реформування в галузі викликають багато питань” на сайті інформаційного каналу «Ми – Україна».

Пропозиції Наукового комітету Національної ради України з питань розвитку науки і технологій щодо реформування сфери наукових досліджень, розробок та інновацій

Continue Reading

Платні публікації замість наукових досліджень?

Якщо порівняти ціну за публікації в авторитетних вітчизняних фахових виданнях і у виданнях, які індексуються Web of Sciens та Scopus, то різниця складе десятки й сотні разів. Тобто це наша данина іноземним видавничим системам і наукометричним базам даних.

Що ж врешті приховує рішення Міністерства освіти і науки України про обов’язковість наявності публікацій у виданнях, які входять до наукометричних баз даних Web of Sciens та Scopus? Читайте більше у статті вченого секретаря Інституту, к.т.н. В.К. Хаустова “Скопусна подать”,  оприлюдненій на сайті  Zn,ua  2 квітня 2023 р. 

Continue Reading

ЕКО-номіка проти екоциду

Наразі в Україні відбувається масштабний воєнний екоцид — порушення екосистеми проживання українців у результаті збройної агресії, мета якої політична — геноцид українського народу. І екоцид є компонентою геноциду.

Негативні екологічні наслідки для українських земельних ресурсів через стратегію випаленої землі, яку реалізує російське військо, відчутні для всього цивілізаційного «дому».

Згуртованість міжнародної спільноти для подолання глобальних екопроблем і масштабного екоциду в Україні має бути такою ж, як і щодо підтримки озброєнням і фінансами. З донорами та приватними інвесторами варто узгодити частку фінансових ресурсів, яка спрямовуватиметься суто на еколого-кліматичні проєкти.

Важливо, щоб повоєнне відновлення відбувалося на засадах цілісної еко-номіки, а не суто економіки з її детермінізмом.

Читайте більше у статті д.е.н., головного наукового співробітника ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» О.Л.Попової «Не допустити екологічного “відступу”», опублікованій 12 березня 2023 р. на ресурсі Zn.ua

Continue Reading

Як ефективно оцінити діяльність наукової установи

Можна згадати слова президента США Рональда Рейгана: «Ми фінансуємо науку не тому, що ми багаті. Ми багаті тому, що фінансуємо науку». Із цих слів видно і ставлення країни до науки, і результат, який приносить наука державі, і бачення суспільством місця та значимості науки.

Якщо оцінювати ставлення держави до науки, то можна подумати, що воно вкрай негативне, оскільки останні 30 років наука завжди фінансувалася недостатньо й за залишковим принципом. Навіть стаття Закону України «Про науку та науково-технічну діяльність», в якій чітко прописано фінансування науки в 1,7% ВВП України, ще жодного разу не була виконана.

Але це – суб’єктивна оцінка місця та ролі науки в Україні. Об’єктивної оцінки науки загалом, яка б базувалася на наборі певних показників і критеріїв, немає.

Про недоліки та “підводні камені” методик атестації й оцінювання ефективності діяльності наукових установ та використання ними бюджетних коштів читайте у статті вченого секретаря Інституту, к.т.н. В.К. Хаустова “Українська наука – як оцінювати”, оприлюднену на сайті Zn,ua 12 грудня 2022 р.

Continue Reading
-->