Сайт перебуває на реконструкції. Просимо вибачити за тимчасові незручності.

Наші видання














Наші проекти




Посилання




Наші партнери








Спадок і спадкоємці

Треба визнати, що на зорі своєї незалежності Україна отримала в спадок від Союзу, що розпався, не лише порожні прилавки, а й промислові галузі, які уособлюють сьогодні передній край технологічного прогресу, — власну мікроелектроніку, виробництво комп’ютерів, супутників і авіакосмічну галузь. Йдеться, по суті, про індустріальну базу, без якої нині немислимі ні Інтернет, ні цифрові технології, ні «четверта промислова революція». Причому в ряді випадків країна не просто мала налагоджене виробництво, а й входила до когорти визнаних світових лідерів. При нормальному поступальному розвитку таких заділів вона могла б сьогодні перебувати в першому ешелоні технологічної еліти світу. У Китаю ж тоді не було ні Lenovo, ні Huawei, ні технологій 5G, а про український рівень промисловості він міг тільки мріяти. Внаслідок чого виробіток одного зайнятого в економіці Китаю був у 6–7 разів нижчий, ніж в Україні, а сам ВВП перевищував вітчизняний лише в 4,4 разу виключно завдяки гігантській армії праці: 642 мільйони чоловік проти 25 мільйонів в Україні. Що сталося далі, усім добре відомо. Китай пішов «недемократичним» шляхом еволюційних реформ, а Україна стала слідом за Росією копіювати «шокову терапію» Польщі, намагаючись за «500 днів» побудувати ринкову економіку, аналогічну західній. Хоча на самому Заході на це пішло близько 500 років... Про економічну базу країни за 29 років та тренди в цифрах до Дня Незалежності читайте у статті д.е.н., чл.-кореспондента НАН України, застцпника директора ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” С.О. Корабліна “Спадок і  спадкоємці”, розміщеній на сайті  zn,ua 20 серпня 2020 р.

Continue Reading

Няня – “інвестиційна” чи “смотряща”?

Минулого тижня в парламенті було зареєстровано законопроєкт про державну підтримку інвестиційних проєктів зі значними інвестиціями, яким покликано втілити в життя ідею «інвестиційних нянь», озвучену президентом на форумі в Давосі пів року тому. Який же чудодійний засіб стимулювання залучення в економіку України стратегічних інвесторів у ньому запропоновано та чи потрібен новий закон для досягнення поставленої мети –читайте у статті д.е.н., провідного наукового співробітника відділу моделювання та прогнозування економічного розвитку ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” І.В. Запатріної “Інститут “смотрящих” нянь” на сайті  zn,ua  15 липня 2020 р.

Continue Reading

Як карантинні обмеження вплинули на банківський сектор

Хоч банківські структури і працюють протягом усього карантину, спричиненого коронавірусом, вони зазнають втрат і мають численні проблеми нині й матимуть їх у майбутньому.  Як розвиватимуться ці фінансові установи? Як кредитуватимуть бізнес та населення? Що можна в цей непростий час порадити потенційним і нинішнім клієнтам банків? Про  це  -- інтерв’ю д.е.н., професора, завідувачки відділу грошово-кредитних відносин ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” Н.М.Шелудько газеті «Урядовий кур’єр» 19.05.2020 р. Читайте більше у матеріалі “Наталія Шелудько: “Економічна потужність України і близько не та, щоб просто продовжувати карантин””.

Continue Reading

Бізнес і влада: уроки пандемії

Кризи завжди лікували інвестиціями в інфраструктуру життєзабезпечення. Це давало змогу значно знизити безробіття, зміцнити внутрішній ринок, створити привабливі умови для розвитку бізнесу. Нинішня криза не стала винятком. Пандемія показала плюси й мінуси залучення приватного бізнесу для реалізації довгострокових фінансово містких проєктів на умовах державно-приватного партнерства (ДПП). Серед плюсів ДПП – закріплені договорами відносини бізнесу та публічної влади в умовах виникнення форс-мажорних ситуацій. У якісно підготовлених договорах чітко визначено, в який спосіб коригуються зобов'язання сторін, якщо щось пішло не так. Відповідно, проєкти, реалізовані на умовах ДПП, виявилися набагато стійкішими до кризи, ніж комерційні. Затребуваність механізму ДПП нині значно підвищилася. Але при цьому зросла й конкуренція країн по залученню бізнесу в інфраструктуру. У результаті дискусій, що відбуваються нині в міжнародному експертному середовищі, вже позначилися проблемні питання, на вирішенні яких слід зосередитися країнам, особливо з економіками, що розвиваються, аби перемогти в конкурентній боротьбі за приватні інвестиції. Що ж відбувається нині з ДПП в Україні? Чи планує держава залучати приватний бізнес до модернізації інфраструктури? Відповіді на ці запитання зависли в повітрі. Читайте більше у матеріалі д.е.н.,  провідного наукового співробітника відділу моделювання та прогнозування економічного розвитку ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України”  І.В. Запатріної , “Бізнес і влада: уроки пандемії”, розміщеному на сайті https://dt.ua/14 квітня 2020 р.  

Continue Reading

Коронавірусна арифметика

Середня кількість заражень на мільйон жителів планети — 236, із летальним результатом — 14,5. В Україні ці два показники були набагато нижчими — 63 і 2, відповідно. При цьому загальна кількість офіційно зареєстрованих заражень (2777) залишалася вдвічі меншою, ніж у сусідніх Румунії або Польщі. Тим часом наші "скромні" показники — результат не кращої медицини, а периферійного положення. Опинившись осторонь Нового шовкового шляху й масового туристичного інтересу китайців, Україна імпортувала хворобу манівцями — через південь Європи, проміжні країни, власних туристів і заробітчан. Тому коронавірус докотився до нас із деяким запізненням, пробивши спочатку пролом в Італії, Іспанії, Франції, Швейцарії та, наприклад, Польщі. У низці випадків період між початком активного поширення коронавірусу та піком добових заражень близький до 30 днів. Що, звичайно, вельми дивно, враховуючи економічні, географічні, демографічні й соціокультурні відмінності різних країн. Як поширюватиметься короновірус в Україні, ми не знажмо, бо ми доладно не знаємо власної чисельності. Якщо припустити, що нас 38–42 мільйони, і найбільш чутливими до вірусу виявляться 0,06% населення (як у Німеччині), то перші ознаки зниження заражень можуть проявитися при загальному інфікуванні 23–25 тисяч людей. А якщо застосувати пропорцію Кореї (0,01%), тоді ця величина знизиться в шість разів, приблизно до 4 тисяч (нині в нас зареєстровано близько 3 тисяч заражень). Читайте більше у матеріалі д.е.н., заступника директора ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” С.О. Корабліна “Коронавірусна арифметика”, розміщеному на сайті https://dt.ua/ 14 квітня 2020 р.

Continue Reading

Чим загрожує прискорення реформи самоврядування

До жовтня 2020 р. уряд планує завершити реформу місцевого самоврядування, щоб підготуватися до місцевих виборів. Але в гонитві за результатом програють сільські громади, які за нинішніх умов реформування лише втрачають. І це мають зрозуміти у владних кабінетах, аби врешті процес децентралізації не пішов у зворотному напрямі. Уряд планує до чергових місцевих виборів адміністративним способом завершити реформу місцевого самоврядування, утворивши масштабні об'єднані територіальні громади (ОТГ). Тут уже не до добровільності: перспективні плани (ПП) формування громад переглядаються, за вивіскою "спроможності громад" активно йде приєднання громад до сформованих ОТГ, особливо до міст обласного значення, часто без згоди тих, кого приєднують. Подальше об'єднання в ОТГ тепер відбуватиметься лише відповідно до затверджених перспективних планів. При цьому очевидний політичний інтерес – сформованих ОТГ має бути якомога менше. В результаті реформа місцевого самоврядування, яка мала б залишити у виграші всіх, стає невигідною сільським громадам, які у реформаційних процесах виступають частіше на останніх ролях. Читайте більше у статті  д.е.н., головного наукового співробітника відділу економіки і політики аграрних перетворень  О.Л. Попової  «Адміністративний форсаж. Чим загрожує прискорення реформи самоврядування» на сайті   zn,ua 19 лютого 2020 р.

Continue Reading

Сценарії перерозподілу державної власності

У жовтні 2019 року набув чинності Закон України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації". Скасований перелік дійсно застарів. Адже до нього входили не лише стратегічно важливі, іміджеві для країни гіганти індустрії, а й збанкрутілі в результаті неефективного управління унітарні державні підприємства, які не мали ані стратегічного значення, ані перспектив розвитку. Натомість уряд підготував для винесення на розгляд Верховної Ради законопроєкт "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", який містить оновлений перелік стратегічно важливих для держави підприємств, що не підлягають приватизації.

Отже, держава оголошує про тверді наміри зберегти контроль над стратегічно важливими підприємствами. Це – на поверхні. Водночас активізувалися підкилимні дії щодо докорінного реформування механізму управління стратегічно важливими підприємствами оборонного комплексу. Зокрема, новим керівництвом концерну "Укроборонпром" . У вересні 2019 року заявлено про наміри перетворити концерн на холдингову компанію. На сьогодні відомо, що "Укроборонпромом" підготовлено і внесено на розгляд Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства проєкт Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності". Одним з етапів реформування є корпоратизація підприємств оборонно-промислового комплексу з їх подальшим поглинанням керуючим холдингом, який не підпорядковуватиметься жодному органу виконавчої влади. При цьому законопроєкт передбачає фактично необмежені повноваження для "Укроборонпрому" щодо управління майном підприємств у процесі їх "реорганізації".

Читайте більше у статті д.е.н., завідувача відділу фінансів реального сектора В.В. Зимовця  та к.е.н. П.О.Керімова  “Сценарії перерозподілу державної власності” на сайті zn,ua  28 січня 2020 р.

Continue Reading

Прогнози розвитку для української енергетики: від сценарію “бездіяльності” до “зеленого миру”

Найкращий для України сценарій – повноцінний розвиток відновлюваної енергетики. Україна має поставити собі за мету досягти мінімум 80‑90% ВДЕ в енергобалансі та намагатися її досягнути. Всі проблемні питання, пов’язані з розвитком ВДЕ, цілком реально вирішити, вважає провідний науковий співробітник сектору прогнозування розвитку паливно-енергетичного комплексу ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України”, к.т. н., эксперт Finnish Energy Hub О.А. Дячук. Читайте більше у  коментарі О.А.Дячука для інформаційно-аналітичного порталу  “Енергореформа” “Від сценарію “бездіяльності” до “зеленого миру”: прогнози розвитку для української енергетики” від 09 грудня 2019 р.

Continue Reading

Приватизація здорової людини

Усі ще пам'ятають приватизацію "Укррудпрому", "Криворіжсталі", "Київенерго", "Західенерго", "Дніпроенерго" тощо. Загалом Україна зазнала від такої приватизації значних соціально-економічних, іміджевих і прямих інвестиційних втрат. Державна політика приватизації в Україні системно консервує проблеми розвитку економіки та не сприяє її реформуванню за стандартами країн ЄС. Це пов'язано з низкою факторів, які, попри активну трансформацію суспільства від 1990-х років і до наших днів, обмежують потенціал соціально-економічного розвитку України. Читайте більше у статті к.е.н., с.н.с. сектору міжнародних фінансових досліджень ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” Є.В.Редзюка, “Приватизація здорової людини”, надрукованій у газеті “Дзеркало тижня. Україна” 14 грудня 2019 р.

Continue Reading

Що не так із недержавними пенсійними фондами?

Улітку цього року проєкт USAID "Трансформація фінансового сектору" презентував Звіт "Недержавне пенсійне забезпечення в Україні: оцінка та рекомендації", в якому було підбито підсумки 15-річного періоду розвитку системи недержавного пенсійного забезпечення та надано рекомендації щодо сприяння формуванню пенсійних заощаджень. Сума коштів, акумульованих НПФ, станом на початок 2019 р. становила 2 745,2 млн грн (або трохи більше 100 млн дол.), що в розрахунку на одного учасника системи в середньому становить 3210 грн (еквівалент 115 дол.). До участі у недержавному пенсійному забезпеченні залучено лише 855 тис. учасників, або приблизно 5% працездатного населення. За період з грудня 2013-го по грудень 2018-го номінальна чиста середньорічна дохідність по системі становила 9,6%, натомість реальна, з поправкою на інфляцію, мала від'ємне значення, а саме: мінус 8,1%. Такі показники діяльності фактично ставлять під сумнів спроможність НПФ генерувати позитивний довгостроковий інвестиційний дохід і, врешті-решт, саму доцільність їхнього існування, принаймні при збереженні моделі організації діяльності, системи управління та умов функціонування, які наразі є. Учасники ринку переважно не погодилася з висновками і рекомендаціями, які містяться у звіті проєкту USAID, сприйнявши їх лише як надуману підставу і (не)прихований заклик до радикального перегляду наявної моделі недержавного пенсійного забезпечення. Їх різку реакцію можна зрозуміти: перезапуск системи недержавного пенсійного забезпечення потребуватиме від них значних додаткових фінансових витрат та організаційних зусиль або й узагалі може перекреслити результат багаторічних напрацювань. Але чи сприятимуть подані у звіті рекомендації, у разі їх втілення, успішному розвитку накопичувального пенсійного забезпечення? Читайте більше у матеріалі  С.П. Зубика, наукового співробітника відділу грошово-кредитних відносин Інституту економіки та прогнозування НАН України, «Що не так із недержавними пенсійними фондами?», надрукованому в газеті «Дзеркало тижня. Україна» 23 листопада 2019 р.  

Continue Reading