Вітаємо Вас на порталі Інституту економіки та прогнозування Національної академії наук України

Наші видання














Наші проєкти




Посилання




Наші партнери










Допомога Україні від ЄБРР: можливості та ефективність

Провідний науковий співробітник сектору міжнародних фінансових досліджень ДУ “Інстиут економіки та прогнозування НАН України”, член наглядової ради Українського інституту політики (УІП) І.С. Піляєв, який наразі перебуває у науково-дослідному відрядженні на запрошення Токійського університету, став учасником зустрічі у Токійському університеті з президентом Європейського банку реконструкції та розвитку Оділь Рено-Бассо в рамках її робочого візиту до Японії . Пані Рено-Бассо виступила в з лекцією-презентацією “Роль ЄБРР у ​​турбулентному світі”. Значна частина виступу голови ЄБРР була присвячена діяльності Банку з підтримки України в умовах повномасштабної російської агресії проти нашої країни.

У коментарі для УІП професор І.С.Піляєв відзначив, що ЄБРР уже схвалив проєкти допомоги Україні в умовах війни на суму близько $3 млрд (включно з отриманим від США грантом на суму $500 млн) із здійсненням фінансування до 2023 року.

У своїй проєктній політиці Банк продовжує дотримуватися трьох пріоритетів: зелений перехід, націлений на боротьбу з глобальним потеплінням у рамках Паризької угоди щодо клімату, що передбачає послідовне скорочення використання вуглеводневих енергоносіїв; інклюзивність та прискорення цифрового переходу, насамперед щодо забезпечення у країнах-реципієнтах доступу до Інтернету та цифрових послуг для малого та середнього бізнесу.

Більше, у тому числі про можливості залучення до співфінансування проектів фінансової та технічної допомоги Україні азіатських фінансових інституцій, читайте у матеріалі “Роль ЄБРР у відновленні української економіки: як підвищити ефективність допомоги”.

Continue Reading

Сила і вразливість фінансових посередників

2022 року Премію Шведського центрального банку в галузі економічних наук пам’яті Альфреда Нобеля – з формулюванням «за дослідження банків і фінансових криз» – отримали: Бен Бернанке (Інститут Брукінгс, США), Дуглас Даймонд (Чиказький університет, США) та Філіп Дибвіг (Університет Вашингтона у Сент-Луїсі, США).

Життя кожного з нас так чи інакше пов’язане з банками. Ми отримуємо заробітну плату і соціальні виплати на банківські рахунки; зберігаємо в банках наші заощадження, використовуємо банки для здійснення платежів; беремо кредити, аби користуватися певними благами (житлом, побутовою технікою, електронікою, платною освітою тощо) протягом багатьох місяців чи років, перш ніж заробимо всю необхідну для їхнього придбання суму. Не менш важливу роль відіграють банки й у роботі бізнесу: це і розрахунки, і кредитування поточних потреб, пов’язаних із сезонністю чи іншою циклічністю виробничого процесу, і фінансування інвестиційних проєктів, які почнуть приносити прибуток за рік або більше. Якщо ж банківську систему охоплює криза, економіка зазнає таких значних втрат, що її розвиток може загальмуватися на десятиліття.

Наукові праці, за які цьогоріч було присуджено Премію Шведського центрального банку з економічних наук пам’яті Альфреда Нобеля, спільно заклали основи для побудови комплексної теорії банківської справи, що: 1) описує банки як фінансових посередників, які найефективніше виконують суспільну функцію фінансування довгострокових проєктів за рахунок ліквідніших депозитів, але при цьому стають вразливими до банківської паніки; 2) описує і дає змогу кількісно оцінити різноманітні канали впливу банків на економіку, зокрема в умовах фінансової кризи; 3) обґрунтовує необхідність і дозволяє розробити заходи державного регулювання, що збільшують ефективність і безпечність фінансових послуг.

Спеціальний коментар на цю тему доктора економічних наук, провідного наукового співробітника відділу економічної теорії ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України“ Т.О. Кричевської читатйте на сайті НАН України та у Facebook.

Continue Reading

Наука може витягнути Україну з економічної прірви

У розвинених країнах наука в ієрархії професій посідає одне з досить почесних місць, оскільки там розуміють, що без неї практично неможливо досягти сталого економічного розвитку і високих стандартів життя. В Україні ситуація зовсім інша. Наука та інновації не розглядались і зараз не розглядаються як двигун розвитку країни. Хоча в нинішніх умовах наука могла би стати нашим шансом на відновлення та розвиток. Тим більше, що, як свідчить світова історія, саме війни і є тим самим «локомотивом», який прискорює економічний розвиток країн за рахунок розвитку науки, насамперед технічної та природничої.

Проте у Плані відновлення України, презентованому урядом у Лугано, взагалі немає розділу «Наука». Хоча під час підготовки документа група експертів працювала над таким розділом і запропонувала важливі речі, які охоплювали всі сфери розвитку науки. Робота над Планом ще триває, і наукова спільнота намагається змінити ситуацію. Позаяк мусимо, за словами Лесі Українки, «без надії таки сподіватись».

Читайте більше у статті наукового співробітника відділу інноваційної політики, економіки та організації високих технологій ДУ "Інститут економіки та прогнозування НАН України" Ю. Рижкової, вченого секретаря інституту, к.т.н. В. Хаустова та старшого наукового співробітника НАН України, к.е.н. В. Григи “Наука може стати локомотивом, який витягне Україну з економічної прірви”, опублікованій 6 серпня 2022 р. на ресурсі Zn.ua  

Continue Reading

Як організувати відновлення України з прицілом на ЄС

Післявоєнна відбудова України відкриває виняткові можливості радикальної модернізації економіки країни та проведення структурних реформ. При цьому курс структурних трансформацій та економічної реконструкції має задаватися європерспективою України та наближати країну до повноправного членства у Європейському Союзі.

Ще на початку березня уряд розпочав роботу над формуванням низки спеціалізованих Фондів відновлення країни у зв'язку зі збройною агресією Росії.  Наразі передбачено акумулювання коштів за групами найгостріших проблем, спричинених війною. Проте ці напрями все ж потребують ретельного обґрунтування, виходячи з певних критеріїв.

Зважаючи на можливість застосування особливої/прискореної процедури вступу до ЄС та прагнення України отримати статус країни-кандидата вже в червні цього року, ключовим завданням відбудови економіки країни має стати досягнення Копенгагенських критеріїв в економічній сфері.

Читайте більше у статті д.е.н., старшого наукового співробітника ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України“ О.Ю. Снігової "Як організувати відновлення України з прицілом на ЄС", опублікованій 3 травня 2022 р. в “Економічній правді”.

Continue Reading

Для перемоги потрібні масштабніші санкції проти РФ і повне відшкодування збитків

За найбільш стриманими підрахункамизбитки, завдані Україні вторгненням окупантів з РФ, уже становили приблизно 300–600 млрд дол. США. З урахуванням втрат, понесених нами за 2014–2022 роки, РФ повинна відшкодувати Україні щонайменше 900–1200 млрд дол. Українські дипломатично-політичні інституції мають орієнтуватися не тільки на повернення територіальної цілісності, але й урахувати ці кошти як орієнтир для компенсації за завдані збитки.

Швидше за все, добровільного відшкодування коштів Росією не буде, тож санкції мають і надалі посилюватися нашими євроатлантичними партнерами, з одного боку, а з іншого — активи РФ повинні надходити до держбюджету України як репарації за завдані збитки. Крім того, в подальшому для повної компенсації необхідно разом з євроатлантичними партнерами впровадити простий і ефективний механізм – доходи від усього, що РФ продає на зовнішніх ринках (нафти, газу, золота, металів тощо), мають надходити на спецрахунок, з якого 50% перераховується Україні, а 50% – на закупівлю товарів для РФ невійськового і неподвійного призначення (обмін ресурсів на продовольство і ліки).

Читайте більше у статті старшого наукового співробітника відділу міжнародних фінансових досліджень ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України”, к.е.н. Євгена Редзюка “Для перемоги потрібні масштабніші санкції проти РФ і повне відшкодування збитків”, опублікованій на ресурсі Zn,ua 24 березня 2022 р.

Continue Reading

Майбутнє металургії України – націоналізація?

Подальший розвиток української металургії значною мірою визначатиметься її спроможністю конкурувати на зовнішніх ринках. Упродовж найближчих десятиліть світовий попит на сталь зростатиме менш як на 1% на рік, і вітчизняним виробникам вже варто розпочати шукати ефективні рішення для виробництва і збуту продукції. Серед ТОП-15 країн – найбільших виробників сталі Україна чи не єдина держава у світі, підприємства якої понад 70% виробленої металопродукції експортують і лише трохи менше 30% – реалізовують на внутрішньому ринку. Такі високі обсяги експорту зумовлені насамперед наявністю великої кількості виробничих потужностей і низькою місткістю внутрішнього ринку. Тож насамперед наша країна має перейняти досвід провідних виробників сталі та переорієнтуватися на задоволення потреб внутрішніх споживачів. Звичайно, не йдеться про співвідношення, за якого 90% — внутрішній ринок і 10% — експорт, але досягнення співвідношення хоча б 50/50 є цілком реальним. Читайте більше у статті д.е.н., старшого наукового співробітника ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” В.В. Венгера та к.т.н., вченого секретаря ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України”  В.К. Хаустова “Майбутнє металургії України – націоналізація?”, розміщеній на ресурсі ZN,UA 31 січня 2022 р.

Continue Reading

Формування підприємницького потенціалу – шлях до відновлення економіки

“…удосконалення навчальних планів та програм з урахуванням нових бізнес-викликів; використання ігрових інтерактивних методів навчання; запрошення представників бізнесу прочитати гостьові лекції для студентів та поділитися власним досвідом створення успішних стартапів; – стимулювання студентської активності, в т.ч. шляхом: створення можливостей для участі студентів в конкурсах для соціальних підприємців-початківців; допомоги у створенні власного бізнесу; – можливість співробітників університету протягом кількох років попрацювати в реальному секторі економіки зі збереженням основного місця роботи (посади); – залучення спеціалістів з бізнесу до дослідницької діяльності в університетах”. Це деякі з рекомендацій задля практичної орієнтованості освіти в Україні, адже  теоретичні знання мають трансформуватись у практичні навички, а навчання – підвищувати мотивацію до генерації нових ідей. Їх наводить у своєму блозі за 5 січня 2022 р. на ресурсі LB.ua к.е.н., науковий співробітник ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України” Ганна Яценко, розмірковуючи про один із шляхів відновлення економіки України після коронакризи. На думку професора бізнес-школи Айві К. Мейера та професора Китайсько-європейської міжнародної бізнес школи CEIBS Ш. Прашантам, оприлюднену в журналі «Огляд менеджменту і організації»,  «Підприємці відіграють ключову роль у відновленні економіки після значних втрат, спричинених пандемією COVID-19». Зважаючи на загальновідомий позитивний вплив підприємців на інноваційність країни, ця думка актуалізує для України питання: як заради активізації інноваційної діяльності в країні стимулювати розвиток підприємництва? Читайте більше у матеріалі Г. Яценко “Формування та реалізація підприємницького потенціалу для відновлення української економіки після коронакризи”.  

Continue Reading

Життя у новій реальності влади ліків: необхідні кроки

Сьогодні ліки можна застосовувати як своєрідну “політичну зброю” – на кшталт того, як свого часу нею була нафта, а потім продовольство, – через те, що активні фармацевтичні інгредієнти (АФІ) для виготовлення ліків і власне самі препарати виробляються в різних частинах світу. Карантинні обмеження внаслідок COVID-19 вкрай загострили цю проблему.  Тому окремим напрямом у рамках виконання цільової комплексної програми наукових досліджень НАН України «Оцінка та прогнози ендогенного зростання економіки України» стало вивчення розбудови високотехнологічних виробництв на засадах національних інноваційних надбань. Досліджуючи досвід Великої Британії початку ХІХ ст., провідний науковий співробітник відділу моделювання та прогнозування економічного розвитку ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України“  д.е.н.  Олена Саліхова визначила, що у часи випробувань продукти тонкої органічної хімії, що є базою для фармацевтики, стають критично важливим фактором виживання нації. У своїй статті “Залежність Великої Британії від імпорту з Німеччини. Відповіді на виклики Першої світової війни”, опублікованій у збірнику наукових праць “Історія народного господарства та економічної думки України” (№ 54 за 2021 рік) вона доводить, що нинішня криза забезпеченості необхідними інгредієнтами для фармацевтичного виробництва  на черговому витку історії повторює ситуацію сторічної давнини, на яку слід зважати, шукаючи відповідей на сучасні виклики. Спираючись на викладений історичний досвід, у статті  “Залежна незалежність”  (на ресурсі LB.ua, 23 грудня 2021 р.) Олена Саліхова простежує, яким чином світ під час пандемії COVID-19 поринув у нову реальність влади ліків (medicines power). Закриття в Китаї заводів унаслідок суворого карантину, заборона в Індії експортувати певні товари, недоступність авіаперевезень і морського сполучення спричинили перебої в постачанні та заблокували ланцюжки створення доданої вартості, унаочнивши, що «сильні світу цього» – політично та економічно незалежні держави, втім як і несильні, серед яких Україна, – мають проблему: вони залежні від імпорту АФІ, випуск яких сконцентровано в Азії. Водночас у статті “Виклики СОVID-19 фармацевтичній промисловості: відповіді ЄС та України” (автори – Олена Саліхова та Дар’я Гончаренко, “Економіка і прогнозування” № 3 за 2021 рік) доведено, що критична залежність виробництва ліків від імпортних проміжних товарів, нарощування їх поставок в Україну, а також імпорту готових ЛЗ та МВ мають стати для українських можновладців аргументами для ухвалення державницьких рішень із запровадження механізмів розвитку фармацевтики в інтересах безпеки та здоров'я нації. Для зменшення зовнішньої залежності на урядовому рівні необхідно запровадити низку заходів, спрямованих на: 1) посилення науково-технологічного та інноваційного потенціалу фармацевтики, 2) сприяння приватним інвестиціям у розширення номенклатури продукції існуючих фармацевтичних компаній та 3) створення передумов для започаткування нових виробництв в Україні.

Continue Reading

Чи готові ми як громадяни споживати свідомо?

Добре було б, якби відновлення після COVID-19 відбувалося на зелених засадах, бо ця криза особливо унаочнила вразливість людей від екодеструкції. Потрібні прості й реальні правила, як діяти й жити по-зеленому, які харчові продукти і промислові товари обирати, як поводитися в домівках з електроприладами, водоспоживанням тощо. Варто поширювати ці правила повсюди, щоб досягти «критичної маси», коли з набуттям громадянами екологічних знань сформується екологічна свідомість суспільства загалом. У формуванні екологічної свідомості можуть спрацювати як вражаючі факти, так і суто корисні поради. До прикладу, кожна тонна переробленого паперу рятує від вирубування 17 дерев, заощаджує майже 4 тис. кВт енергії і 26 тис. літрів води, запобігає викиданню в атмосферу 27 кг забруднюючих речовин. Одне ж дерево поглинає щорічно приблизно 12 кг вуглекислого газу, що важливо в контексті сучасних гасел декарбонізації. А ось вражаючий приклад із побуту: нормальний водогінний кран чи головка душу виливає майже 18 літрів води за хвилину. Щоразу, коли зливається вода в туалеті, витрачається майже п’ятиденна норма питної води для однієї людини… Екологічно деструктивні факти можна наводити з різних сфер: у світі викидаються у смітник майже 30% продуктів харчування; щосекунди викидається чи спалюється повна фура одягу; за рік одна людина створює майже 500 кг побутових відходів. І визнане правило 3R (reducing, reusing, recycling) — скорочення, повторне використання та переробка — ще більше актуалізується. У деяких містах за спеціальним номером телефону громадян консультують щодо методів і технологій зменшення споживання енергії та води в домашніх господарствах, підвищення ефективності використання цих ресурсів тощо… Читайте більше у статті  д.е.н., проф., головного наукового співробітника ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” О.Л. Попової “Екологічно свідоме споживання“, опублікованій в інтернет-виданні zn,ua 6 грудня 2021 р.

Continue Reading

Яку освіту фінансувати насамперед?

Зволікання з реформуванням, неефективна організація, недостатнє фінансування професійної освіти в Україні призвели до значного дефіциту одних кваліфікованих робітників на ринку праці і надмірної кількості — інших. В Україні з 2014 року Мінекономіки розробляє середньостроковий прогноз потреби у фахівцях і робітничих кадрах на ринку праці. Однак відсутність необхідних даних щодо продуктивності праці та кількості зайнятих у розрізі всіх без винятку видів діяльності перекреслює будь-яку можливість застосувати прогноз для якісних змін у сфері підготовки кадрів. Довгострокового прогнозу, який би враховував глобальні тенденції у сфері праці та різні сценарії національного економічного зростання, теж немає. В таких умовах уряд значною мірою переклав завдання приведення до відповідності професійної освіти потребам в Україні на місцевий рівень. І тут виникає питання щодо фінансування освіти: ймовірно, після пандемії воно зменшиться в усьому світі, тоді як потреби в ньому, навпаки, зростуть. У таких умовах новим викликом стають перегляд підходів і обґрунтована зміна пріоритетів фінансування освіти, що забезпечуватимуть стійкість освітніх систем у кризові періоди. Читайте більше у статті Н.М. Назукової, к.е.н., старшого наукового співробітника відділу державних фінансів ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України”   “Яких професій не вистачає  Україні, і що з цим робити”,   опублікованій на сайті zn,ua  24 листопада 2021 р.

Continue Reading
-->