Сайт перебуває на реконструкції. Просимо вибачити за тимчасові незручності.

Наші видання














Наші проєкти




Посилання




Наші партнери








Куди ведуть нашу країну залізничні колії?

Здобувши на початку 90-х років минулого століття незалежність, Україна стала володаркою однієї з найрозвиненіших у Європі мереж залізниць. Крім того, залізниця мала досить високорозвинену виробничу інфраструктурувисокоосвічений управлінський апарат і технічно грамотний обслуговуючий персонал. Що сталося у результаті реформування залізничної транспортної інфраструктури за 30 років та необхідні кроки щодо оздоровлення УЗ окреслено у статті к.е.н., старшого наукового співробітника О.Б.Піріашвілі “Куди ведуть Україну залізничні колії”, розміщеній на  сайті  zn,ua 13 вересня 2021 р.

Continue Reading

Як допомогти фермерам купувати землю

З 1 липня фізособи зможуть продавати та купувати землю. В одні руки можна буде купити не більше 100 га. З 2024 року купувати землю зможуть юридичні особи, тобто великі аграрні холдинги матимуть змогу повноцінно вступити у гру. Про те, як уможливити купівлю землі саме фермерами, – читайте в інтерв’ю  д.е.н., професора, головного наукового співробітника ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України”  Л.В. Молдаван  “ Перед продажем земель мусимо запустити кредитну кооперацію для селян”    (Укрінформ  від 10.05.2021).

Continue Reading

Земельна реформа і права людини

Земля – це спільне багатство, яке продукує необхідні для виживання засоби: воду та їжу, місце проживання і ресурси для рекреації. Вона є гарантом збереження біорізноманіття, здоров’я, екологічної безпеки і місця для життєдіяльності. Вона нерухома, невідновлювана і невід’ємно пов’язана із людьми та живими спільнотами. Протягом усієї історії людстваземля розглядалася не лише як фактор виробництва, а й як унікальне соціальне благо для її власника. У 1940-х роках земельні реформи у багатьох країнах світу були зумовлені необхідністю відновити суспільну справедливість і права людини, зневажені політикою колоніалізму. Ці реформи, підтримувані сильною політичною волею, мали велику спільну мету — швидке скорочення масштабів бідності та нерівності, звільнення селян від політичної влади поміщиків та їхньої монополії на ринках землі, праці та капіталу. В наукових колах такі земельні трансформації мають назву егалітарна (перерозподільна) соціально орієнтована земельна реформа. З початку 1980-х років у багатьох країнах курс земельних реформ став змінюватися відповідно до проголошеної нової концепції земельних трансформацій: ринок — це найефективніший механізм розподілу землі та визначення ефективного власника. Перехід цей відбувався під зовнішнім тиском, тому що на міжнародній арені виокремилася значна частина країн (особливо серед країн, що розвиваються), які через тривалий економічний спад накопичили значні борги перед економічно розвиненими промисловими державами світу. Країни-боржники не могли отримати нових запозичень без підписання угоди з Міжнародним валютним фондом і Світовим банком щодо повернення боргів на основі тимчасової лібералізації ринку. Країнам-боржникам було запропоновано пакети програм, які передбачали абсолютну дерегуляцію ринків, у тому числі ринку землі. Два підходи до земельної реформи різняться їхніми цільовими установками. Егалітарна реформа основним пріоритетом визначає швидке зменшення масштабів бідності в сільській місцевості та розвиток здібностей набувачів землі для нарощення їхнього потенціалу для імплементації у загальносуспільний контекст. Ринково орієнтована земельна реформа ставить за мету економічну ефективність розподілу ресурсів на ринкових засадах, щоб забезпечити зростання орієнтованого на експорт сільського господарства. Іншими словами, в центрі егалітарного підходу — людина, а в центрі ринкового — економіка. Читайте більше у статті д.е.н., чл.-кор. НАН України, завідувачки відділу економіки і політики аграрних перетворень ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України”  О.М.Бородіної “Земельна реформа і права людини”, розміщеній на  сайті zn,ua  16.04.2021 р.

Continue Reading

Інтелектуальна власність – останній шанс на вихід із кризи

Національна стратегія розвитку сфери інтелектуальної власності на період 2020—2025 роки пройшла численні раунди дискусій, отримала підтримку Верховної Ради на парламентських слуханнях «Побудова ефективної системи охорони інтелектуальної власності в Україні», які відбулися 16 грудня 2019 р. Було проголошено, що стратегію приймуть у найкоротші строки, а її реалізація розпочнеться з 1 січня 2020 року. Проте і наприкінці року цей стратегічно важливий документ не набув офіційного статусу. Це не дає можливості застосовувати всебічний, глобальний підхід до стимулювання інновацій так, як це роблять у провідних країнах, де створення, захист і комерціалізація об’єктів права інтелектуальної власності стали каталізаторами процесів інноваційного розвитку та структурних перетворень. Читайте більше у статті к.т.н., вченого секретаря ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” В.К. Хаустова “Інтелектуальна власність – останній шанс на вихід із кризи”, опублікованій у газеті “Голос України” 14 січня 2021 р.

Continue Reading

Обмеження при пандемії і споживча поведінка населення: що змінилося в Україні

Обмежувальні протиепідемічні заходи, запроваджені у відповідь на пандемію коронавірусу, спричинили низку економічних та психологічних наслідків для України, зокрема звуження пропозиції, зниження доходів громадян, скорочення робочих місць; виникнення у людей відчуття небезпеки та побоювань заразитися коронавірусом. Зважаючи на суттєвий вплив пандемії на економіку країни та на свідомість людей, чи доцільно припустити, що зазначені наслідки спровокували трансформацію системи цінностей населення України? І як це вплинуло на зміни споживчої поведінки населення? Читайте більше у матеріалі к.е.н., наукового співробітника ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” Г.Ю. Яценко “Зміни споживчої поведінки населення у відповідь на трансформацію системи цінностей під час пандемії“, розміщеному на ресурсі LB.ua 12 січня 2021 р.

Continue Reading

Скупий платить двічі

Пандемія COVID-19 змусила країни переглянути фіскальну політику, зокрема знайти кошти на фінансування боротьби з поширенням і наслідками коронавірусної хвороби, перенаправивши їх із інших галузей. У тому числі з освіти. Спрямувавши освітні кошти на важливіші потреби, країни підтримують фіскальний простір для фінансування сфер охорони здоров’я, соціального забезпечення, допомогу бізнесу та інші першочергові заходи в умовах пандемії. За даними Світового банку, фінансування освіти у країнах із середнім рівнем доходів, за підсумками 2020 р., зменшиться на 8–8,5%, у розрахунку на душу населення. В Україні фінансування освіти теж скоротилося: зміни до Державного бюджету на 2020 рік, внесені Законом від 13 квітня 2020 р. №553-IX (далі — Закон №553-IX), урізали фінансування освіти на 4,9 млрд грн. Тим часом від того, наскільки в нинішніх складних умовах країнам вдасться зберегти фінансування видатків, «дружніх» до економічного зростання (серед яких освітні), залежатиме економічне відновлення у постпандемічний період. Читайте більше у статті к.е.н., старшого наукового співробітника ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” Н.М. Назукової “Скупий платить двічі”, розміщеній на  сайті zn,ua 8 грудня 2020 р.

Continue Reading

Інвестиційний попит в Україні в умовах пандемії COVID-19

У результаті негативних наслідків пандемії COVID-19 падіння інвестицій (ВНОК) в першому півріччі 2020 року у країнах Єврозони становило -10.2%р/р. В Австралії за період з 20 березня по 20 червня 2020 ВНОК скоротився на 6.5% р/р. У Китаї в перші два місяці 2020 року інвестиції впали на 24.5% р/р. В економіці України за підсумками першого півріччя 2020 року падіння інвестицій (ВНОК) становило 21.9% р/р. Скорочення обсягів капітальних інвестицій продемонстрували всі види економічної діяльності, із очікувано найбільш глибоким падінням в галузях сектора послуг. Втім, чи є питання падіння капітальних інвестицій нагальним в умовах, коли вся економіка потерпає від наслідків пандемії COVID-19? Чи є інвестиційний попит вагомим рушієм економічного зростання України, а якщо так, то які кроки в напрямі підтримання інвестиційної активності вже були зроблені на рівні держави і які заходи можна запозичити з досвіду стимулювання інвестиційної активності інших країн – читайте у матеріалі к.е.н., наукового співробітника ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” Г.Ю. Яценко “Інвестиційний попит в Україні: динаміка та шляхи стимулювання в умовах пандемії COVID-19”,  розміщеному на ресурсі LB.ua 10 листопада 2020 р.

Continue Reading

Те що землі немає на балансі, не означає, що вона “покинула” країну…

За твердженням голови Держгеокадастру, держава втратила 5 мільйонів гектарів землі через їх виведення у приватну власність за допомогою схем з безоплатною приватизацією й інших корупційних оборудок. Це та ймовірні шляхи влади у продовженні земельної реформи  д.е.н., головний науковий співробітник ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України”  Л.В. Молдаван коментує в інтерв’ю інформаційному агентству «Укрінформ» від 27 жовтня 2020 р. «Земля може зникнути з балансу, але вона не може покинути Україну, власника знайти не важко».

Continue Reading

Спадок і спадкоємці

Треба визнати, що на зорі своєї незалежності Україна отримала в спадок від Союзу, що розпався, не лише порожні прилавки, а й промислові галузі, які уособлюють сьогодні передній край технологічного прогресу, — власну мікроелектроніку, виробництво комп’ютерів, супутників і авіакосмічну галузь. Йдеться, по суті, про індустріальну базу, без якої нині немислимі ні Інтернет, ні цифрові технології, ні «четверта промислова революція». Причому в ряді випадків країна не просто мала налагоджене виробництво, а й входила до когорти визнаних світових лідерів. При нормальному поступальному розвитку таких заділів вона могла б сьогодні перебувати в першому ешелоні технологічної еліти світу. У Китаю ж тоді не було ні Lenovo, ні Huawei, ні технологій 5G, а про український рівень промисловості він міг тільки мріяти. Внаслідок чого виробіток одного зайнятого в економіці Китаю був у 6–7 разів нижчий, ніж в Україні, а сам ВВП перевищував вітчизняний лише в 4,4 разу виключно завдяки гігантській армії праці: 642 мільйони чоловік проти 25 мільйонів в Україні. Що сталося далі, усім добре відомо. Китай пішов «недемократичним» шляхом еволюційних реформ, а Україна стала слідом за Росією копіювати «шокову терапію» Польщі, намагаючись за «500 днів» побудувати ринкову економіку, аналогічну західній. Хоча на самому Заході на це пішло близько 500 років... Про економічну базу країни за 29 років та тренди в цифрах до Дня Незалежності читайте у статті д.е.н., чл.-кореспондента НАН України, застцпника директора ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” С.О. Корабліна “Спадок і  спадкоємці”, розміщеній на сайті  zn,ua 20 серпня 2020 р.

Continue Reading

Няня – “інвестиційна” чи “смотряща”?

Минулого тижня в парламенті було зареєстровано законопроєкт про державну підтримку інвестиційних проєктів зі значними інвестиціями, яким покликано втілити в життя ідею «інвестиційних нянь», озвучену президентом на форумі в Давосі пів року тому. Який же чудодійний засіб стимулювання залучення в економіку України стратегічних інвесторів у ньому запропоновано та чи потрібен новий закон для досягнення поставленої мети –читайте у статті д.е.н., провідного наукового співробітника відділу моделювання та прогнозування економічного розвитку ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” І.В. Запатріної “Інститут “смотрящих” нянь” на сайті  zn,ua  15 липня 2020 р.

Continue Reading