Вітаємо Вас на порталі Інституту економіки та прогнозування Національної академії наук України

Наші видання










Наші проекти




Посилання




Наші партнери








Вітчизняна приватизація, корпоративне управління і фондовий ринок… як система неєвропейських практик і підходів

У країнах ЄС законодавчі акти і регулювання фінансово-інвестиційної сфери націлені на запуск і ефективну дію механізмів конкуренції серед емітентів, посередників (професійних учасників фондового ринку), інструментів, а також на швидкий і транспарентний доступ до інвестування і заощаджень, що забезпечує і пришвидшує розвиток економіки з мінімізацією ризиків і максимізацією зручного інфраструктурного забезпечення для всіх зацікавлених учасників.  В Україні ж, навпаки, зарегульованість, тінізація та олігархізація економіки створили систему законодавчого забезпечення тіньових схем з випуском фіктивних ЦП під неіснуючі активи, їх обіг тощо. В таких умовах на вітчизняному фондовому ринку цінні папери не виконують покладених на них завдань, а допомагають сформувати тіньовий сектор, уникнути оподаткування, що унеможливлює виплату офіційних і прозорих прибутків через систему дивідендних виплат тощо. Невже для цього потрібен фондовий ринок в Україні? Читайте більше у статті к.е.н., старшого наукового співробітника відділу міжнародних фінансових досліджень Є.В.Редзюка «Вітчизняна приватизація, корпоративне управління і фондовий ринок...», опублікованій у газеті «Дзеркало тижня. Україна» 14 жовтня 2017 р.

Continue Reading

Російська рулетка

За останні 20 років усі економічні, валютні, фінансові та банківські кризи в Україні відбувалися при падінні цін на її експортну сировину. Так було у 1998–1999, 2008–2009 і 2014–2016 рр. Якщо не брати до уваги руйнівні наслідки сьогоднішньої війни, усі розбіжності цих епізодів полягали лише в глибині падіння та в тому, яка частина економіки від нього потерпала найбільше. У всіх трьох випадках Україна зверталася по допомогу до МВФ та інших фінансових організацій, що, утім, не вберегло її від наступних потрясінь. Представники міжнародних інститутів пояснюють таку уразливість непослідовністю самої України – вона воліла виходити з програм із Фондом, ніж доводити їх до кінця. Сказати, що ці аргументинелогічні, досить складно, особливо якщо врахувати строкатий букет наших проблем. Однак у рецептах Фонду приховано ризики, що можуть відправити на лікарняне ліжко більшу частину його клієнтів. А їхня передчасна відмова від курсу терапії часто не суперечить… його ж приписам. І річ тут, схоже, не тільки у відомій критиці Вашингтонського консенсусу, під крапельницю якого автоматично потрапляють усі пацієнти МВФ, а й також у їхніх власних уподобаннях… Читайте більше у статті заступника директора Інституту економіки та прогнозування НАН України, д.е.н. С.О. Корабліна “Російська рулетка”, опублікованій у газеті “Дзеркало тижня. Україна” 9 вересня 2017 р.

Continue Reading

Що робити з держбанками?

Підготовка оновленої стратегії реформування держбанків, потреба в чому виникла після націоналізації Приватбанку, явно затягується. Поки у владних кабінетах продовжують «чаклувати» над документом, Finbalance  09.08.2017 р. поцікавився точкою зору фахівців Інституту економіки та прогнозування НАН України, як, власне, далі бути з держбанками. Читайте коментар тут

Continue Reading

Донбас у пошуку нової моделі: шість вихідних позицій для стратегії майбутнього”, опублікованій у газеті

Жоден з регіонів України наразі не може конкурувати з Донбасом за рівнем уваги з боку політиків, експертів, пересічних українців. Стратегія побудови нового Донбасу може стати одним із наріжних каменів реконсолідації України. Для цього потрібно дійти згоди щодо основних концептуальних позицій цієї стратегії. Читайте більше у статті д.е.н., провідного наукового співробітника Інституту економіки та прогнозування НАН України Я.А. Жаліла “Донбас у пошуку нової моделі: шість вихідних позицій для стратегії майбутнього”, опублікованій у газеті “Дзеркало тижня. Україна” 10 червня 2017 р.

Continue Reading

Чи стане деревообробна промисловість України експортно орієнтованою галуззю?

На сьогодні деревообробна промисловість України є перспективною експортно орієнтованою галуззю, від розвитку якої залежить створення нових робочих місць, наповнення бюджету, зростання конкурентоспроможності регіонів. Як захистити відчизняних деревообробників у рамках дії торговельних угод? Відповідні рекомендації співробітників відділу промислової політики Інституту економіки та прогнозування НАН України -- завідувача відділу, д.е.н. Л.В.Дейнеко, с.н.с., к.е.н. О.М.Кушніренко та м.н.с. О.С.Зарудної   читайте у матеріалі "Деревообробна галузь: як захищати і розвивати" на VoxUkraine  19 травня 2017 р.

Continue Reading

Україна—МВФ: 25 років самотності або мовчання “золотих ягнят

  Чи то конфлікт, а чи то непорозуміння, що сталися в публічній площині цього тижня спочатку у вигляді "спонукальної" публікації голови місії МВФ в Україні Рона ван Родена про необхідність якнайшвидшої реалізації пенсійної реформи, а потім — несхвальних та явно надто емоційних висловлювань із цього приводу соціального віце-прем'єра Павла Розенка, нагадали, наскільки непростими завжди були і залишаються відносини офіційного Києва та його головного кредитора. Читайте більше у статті д.е.н., головного наукового співробітника Інституту економіки та прогнозування НАН України О.М.Шарова “Україна—МВФ: 25 років самотності або мовчання "золотих ягнят”, опублікованій у газеті “Дзеркало тижня. Україна” 22 квітня 2017 р.

Continue Reading

Селу — нарешті особлива опіка?

Опікування селом завжди було елементом передвиборних програм політиків. У законотворчій практиці формуванню політики держави з розвитку села теж, здавалося б, відводилося чільне місце. Але задекларовані норми і виголошені гасла щодо пріоритетності села найчастіше не реалізовувалися, бо не супроводжувалися реальними діями влади. Наслідками цього є занепад, знелюднення і, зрештою, зняття з обліку великої кількості сіл. Для демонстрації цих неблагополучних процесів можна наводити цифри, більш чи менш гнітючі та приголомшливі, але очевидно — це сформований стійкий тренд. Як факт, у 2009 р. світ перейшов важливу межу — половина населення вже проживає в містах. Індустріалізація як чинник економічного зростання сприяє урбанізації, а сільське населення скорочується внаслідок деаграризації. Звичні, але доволі поверхові ув'язки. Не доводитиму необхідності спротиву урбанізації, натомість акцентую увагу на важливості виваженої державної політики сільського розвитку, а також на діях, що стримували б процеси деградації соціально-економічного потенціалу села, та тих, що їх форсують.  Читайте більше у статті д.е.н., головного наукового співробітника ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» О.Л.Попової “Селу — нарешті особлива опіка?”, опублікованій у газеті “Дзеркало тижня. Україна” 15 квітня 2017 р.

Continue Reading

Валютна лібералізація по-українськи: втеча від реформ

За останні 25 років спливло чимало води. І не тільки весняної. За цей час багато наших сусідів зуміли не лише стати членами ЄС і скасувати валютне регулювання, а й відмовитися від своїх національних валют на користь євро (Словенія, Словаччина, Естонія, Латвія, Литва). Там же, де з цим кроком, як у Польщі з Чехією, не поспішають, про валютні заборони теж давно забули — їх скасували у зв'язку із вступом у Євросоюз. Китай хоча й зберіг валютні обмеження, однак зміг забезпечити своєму юаню членство в елітному клубі резервних валют. У цьому сенсі він став рівним не тільки японській єні й британському фунту, але також євро й американському долару. Україна тепер з радістю позичає у Піднебесної — її кредити тим привабливіші, чим важче їх одержати у сусідів-європейців. Наше валютне життя на цьому тлі застигло в образах 20-річної давності: усе ті самі валютні дефіцити, той самий страх неминучої девальвації, перегони цін, випаровувані заощадження й пенсії, обмеження на купівлю/вивезення валюти, ліміти на її перекази за кордок, терміни повернення валютної виручки й норми її обов'язкового продажу. Ясно, що всі ці заборони неабияк набридли. І бажання позбутися їх цілком зрозуміле. Однак тоді резонно постає питання про наші успіхи, які дозволили б мати повноцінні гроші, а не довгий список інструкцій з їхнього використання. Питання це тим доречніше, що голосніші заклики легалізувати виведення з країни українського капіталу й що довше ми стоїмо з простягнутою рукою перед МВФ, як жебрак під церквою. Читайте більше у статті д.е.н. заступника директора Інституту економіки та прогнозування НАН України С.О. Корабліна “Валютна лібералізація по-українськи: втеча від реформ“, опублікованій у газеті “Дзеркало тижня Україні” 8 квітня 2017 р.

Continue Reading

Маяки та буйки МВФ: макроекономіка структурних реформ

Нарешті завершилася чергова "траншева" епопея, особливу інтригу в яку наразі внесла необхідність урахування впливів, яких завдаватиме українській економіці припинення товаропотоків з непідконтрольних Україні територій.  Тривалість виниклої паузи сприяла нарощуванню політичних спекуляцій навколо Меморандуму про економічну і фінансову політику, який підписує українська влада та схвалює МВФ. Вони накопичували політичний капітал різних політсил, проте жодним чином не сприяли конструктиву у сприйнятті змісту самого документа. Інтрига вирішилася традиційно банально: Україна попередила Фонд про зниження майже на 1 відсотковий пункт прогнозу економічного зростання та попросила пом'якшити вимоги щодо обсягів чистих міжнародних резервів… Читайте більше у статті д.е.н., провідного наукового співробітника Інституту економіки та прогнозування НАН України Я.А. Жаліла “Маяки та буйки МВФ: макроекономіка структурних реформ”, опублікованій у газеті “Дзеркало тижня. Україна” 8 квітня 2017 р.

Continue Reading

Trumpcare vs Obamacare: дорого й ефективно чи ощадливо та на свій страх і ризик?

США сьогодні перебувають на старті нової хвилі концептуальних економічних та соціальних реформ, зокрема у сфері охорони здоров'я. Як відомо, одним із перших кроків Д. Трампа на посаді президента США став наказ, який передбачає зміну механізмів фінансування системи охорони здоров'я у країні з метою обмежити навантаження на її бюджет, підвищити рівень фінансової доступності медичної допомоги для населення. Ці дії спрямовані на скасування частини положень реформи охорони здоров'я Барака Обами, впровадженої у 2010 р., неофіційна назва якої — Obamacare. На противагу цій реформі, на початку березня 2017 р. було оприлюднено нові підходи до розвитку системи охорони здоров'я у США, які відповідають республіканській ідеології та проголошеним цілям Д. Трампа, — Trumpcare. Частина ідей Trumpcare, імплементованих у відповідний законопроект, наштовхнулася на опір у Конгресі США, змусивши Д.Трампа його відкликати.  На перший погляд, здається, що зміна пріоритетного напряму реформ — це конкуренція ідей та політичних груп республіканців і демократів. Однак сьогодні ми стаємо свідками не тільки впровадження різних підходів до реформи охорони здоров'я, а й боротьби за формування різних векторів та концепцій розвитку економіки й існування суспільства у США. Більше читайте у статті к. е. н., старшого наукового співробітника відділу державних фінансів Інституту економіки та прогнозування НАН України О.В.Степанової  “Trumpcare vs Obamacare: дорого й ефективно чи ощадливо та на свій страх і ризик?”, опублікованій у газеті “Дзеркало тижня Україні” 8 квітня 2017 р.

Continue Reading