Вітаємо Вас на порталі Інституту економіки та прогнозування Національної академії наук України

Наші видання










Наші проекти




Посилання




Наші партнери








Країна застиглих реформ

Поточний рік по-своєму унікальний. За сумним збігом обставин на нього припадає 10-річчя початку глобальної кризи 2008–2009 рр. і 20-річчя серпневого дефолту в Росії (1998 р.). Обидві ці події залишили глибокий слід у вітчизняній історії, запам'ятавшись валютними, фінансовими й економічними потрясіннями. Причому у 2009 р. Україна поставила чи не світовий антирекорд — падіння її ВВП (-14,8%) виявилося одним з найзначніших за час Великої рецесії.

Водночас нинішній рік — ще й переддень 30-річчя знаменитого Вашингтонського консенсусу, який став прологом не тільки до цих двох "ювілеїв", але й до ряду вкрай суперечливих уявлень про успішну економічну політику. У 1989 році Дж. Вільямсон сформулював 10 її постулатів, відкарбувавши в них, за його ж словами, домінуючий погляд тодішнього політичного Вашингтона: Конгресу США, американської адміністрації, міжнародних фінансових організацій, провідних мозкових центрів.

Сьогодні ці правила загальновідомі: бюджетна дисципліна, податкова реформа (у т.ч. низькі ставки й широка податкова база), фінансова лібералізація, єдиний конкурентний курс валюти, лібералізація зовнішньої торгівлі, прямі іноземні інвестиції, приватизація, дерегуляція, захист прав власності.

Читайте більше у статті чл.-кор. НАН України,  заступника директора ДУ  “Інститут економіки та прогнозування НАН України” С.О.Корабліна “Країна застиглих реформ”, опублікованій у газеті “Дзеркало тижня. Україна” 8 вересня 2018 р.

Continue Reading

Немає нічого більш практичного за хорошу теорію

Ідеї економістів і політичних мислителів — і коли вони праві, і коли помиляються, — мають значно більше значення, ніж прийнято думати. Насправді лише вони і правлять світом. Люди практики, які вважають себе зовсім не вразливими до інтелектуальних впливів, зазвичай є рабами якогось економіста минулого. Безумці, які перебувають при владі, чують голоси з неба, беруть свої навіжені ідеї з витворів якогось академічного писаки, котрий складав їх кілька років тому. Я упевнений, що сила корисливих інтересів значно перебільшується порівняно з поступовим посиленням впливу ідей.

                                                                                                                         Джон Кейнс

Економічна теорія переживає не найкращі часи. Вона не може адекватно відтворити в мисленні сучасні реалії, виявити закономірності їхнього розвитку, дати цілісну картину економічної дійсності, а отже, і виробити надійні інструменти впливу на неї, що має численні й різноманітні прояви. 

В Україні також відбуваються суперечливі процеси. З одного боку, теоретично освоюються нові способи мислення, які активно розвивалися й розвиваються на Заході. З іншого — губляться цілі шари теоретичної культури, пов'язані з системним логіко-історичним мисленням. На жаль, ми не можемо стверджувати, що у нас підвищується рівень теоретичної культури. Швидше, навпаки. Слабшають традиції системного теоретичного мислення. Економічна теорія практично вигнана з неекономічних вузів і зазнає утисків в економічних. Кафедри економічної теорії скорочуються, поєднуються з іншими, часто суто прикладними, кафедрами. Викладачі й студенти втрачають смак до економічної теорії. Гранти та фінансування видаються під прикладні дослідження, а їх учасники відмахуються від теоретичних питань, як від неважливих практично. З'являються публікації, що претендують на науковий внесок, але по суті є економічно безграмотними, що не заважає їм бути досить популярними й затребуваними "невимогливою" публікою. Економічна політика у своїй основі неадекватна стану економіки, а її результати говорять самі за себе. Україна є однією з найгірших у світі за економічною динамікою. Якщо існуюча тенденція триватиме, колапс економіки стане неминучим, що змусить знову звернутися до розробки теорії, здатної знайти адекватні відповіді на виклики часу. Але не хотілося б, щоб теорія розвивалася такими циклами.

Читайте більше у статті чл.-кор. НАН України, заступника директора ДУ "Інститут економіки та прогнозування НАН України" А.А.Гриценка "Немає нічого більш практичного за хорошу теорію", опублікованій у газеті "Дзеркало тижня. Україна"  23 серпня 2018 р.

Continue Reading

Холодний душ для “Північного потоку-2″

Кожна країна ЄС має право самостійно визначати структурні пропорції національного енергетичного балансу, незважаючи на єдині цілі, принципи та механізми реалізації європейської енергетичної політики. Але при цьому дотримуватися спільних домовленостей на політичному рівні, які зафіксовано в Договорі до Енергетичної хартії та Договорі про заснування Енергетичного співтовариства. Тому ставлення європейських урядів до зміни конфігурації транспортної інфраструктури енергетичного ринку має спиратися не лише на захист інтересів національних корпорацій, а насамперед на спільну правову платформу.

Європейський ринок природного газу в цілому розвивається у фарватері світових тенденцій диверсифікації, але стратегічний курс визначається особливою енергополітикою та заходами, окресленими директивами та регламентами ЄС.

Читайте більше  у статті  к.е.н. В.Е Ліра “Холодний душ для "Північного потоку-2", надрукованій у газеті “Дзеркало тижня. Україна” 21 липня 2018 р. 

Continue Reading

Європейська практика регулювання земельних відносин: загрози та виклики

Спільна аграрна політика (САП) та європейські підходи до регулювання земельних відносин часто за межами спільноти вважаються взірцевими щодо ефективної реалізації та захисту як загальноєвропейських пріоритетів, так і національних інтересів окремих країн – членів ЄС. Але практика останніх років свідчить, що європейські механізми та інструменти виявилися не дуже ефективними у забезпеченні декларованих цілей аграрного та сільського розвитку. У цьому контексті для України, яка продовжує земельні реформи та імплементує положення Угоди про асоціацію з ЄС у частині сталого розвитку, корисними та актуальними є усвідомлення сучасних європейських тенденцій в аграрному землекористуванні та земельній політиці, пов'язаних із концентрацією та захопленням угідь, а також оцінка рекомендацій різного роду "радників" у контексті можливих ризиків і загроз land grabbing у вітчизняних умовах. Адже компанії з держав ЄС є інвесторами і на українському земельному ринку — на них припадає 21 угода із земельними ділянками загальною площею понад 1,8 млн га (із 35 зареєстрованих в Україні до 2017 р., інформація про які є в базі даних Land Matrix). Читайте більше  у статті чл.-кореспондента НАН України О.М.Бородіної  та к.е.н. В.Д Ярового “Європейська практика регулювання земельних відносин:  загрози та виклики”, надрукованій у газеті “Дзеркало тижня. Україна” 21 липня 2018 р. 

Continue Reading

Україна: “Родинний портрет в інтер’єрі”

Нова монографія член-кореспондента НАН України, професора Сергія Корабліна "Макроекономічна динаміка України: пастка сировинних ринків" присвячена, на перший погляд, суто науковій проблемі (в найкращому розумінні цього слова). Між тим, власне, глибина дослідження, поєднана з доступним (позбавленим нарочитої наукоподібності) стилем викладення, роблять її цікавою для найширшого загалу. Макроекономічна ситуація в Україні розглядається в контексті глобального ринку, і цей "інтер'єр" одразу розширює межі дослідження, перетворюючи, здавалося б, внутрішні проблеми України у прояви загальносвітових тенденцій і протиріч. Що стосується "родинних зв'язків", то, як випливає вже з самої назви праці, вони відносять нас до сировинних економік: це давно вже ні для кого не є секретом, тим не менш, ми ніяк не можемо вибратися з цієї пастки (на небезпеці чого і наголошує автор). Але С.Кораблін іде далі і називає поіменно наших найближчих "економічних родичів", користуючись як напрацюваннями Давоського форуму, так і результатами власної розвідки... Читайте більше у статті головний науковий співробітник сектору міжнародних фінансів д.е.н. О.М. Шарова   «Україна: “Родинний портрет в інтер’єрі”», опублікованій у газеті «Дзеркало тижня. Україна» 8  липня 2018 р.    

Continue Reading

Сквіз-аут фондового ринку

Фондовий ринок України формується вже понад 25 років у надскладних умовах: під впливом популістських рішень, жорстких криз, нерозуміння державними органами влади його стратегічної ролі в побудові стійкого соціально-інвестиційного середовища країни. При цьому, отримуючи деструктивне і заангажоване регулювання, вітчизняний фондовий ринок, по суті, не розвивається, а стагнує і деградує. Загалом це призводить до монополізації активів в Україні, закритості інвестиційного клімату для внутрішніх і зовнішніх інвесторів, а також до надвисокого рівня соціального розшарування (фактичної відсутності середнього класу), складності реалізації особистісних і бізнес-ініціатив, наднизьких темпів економічного зростання тощо. Підтвердженням цього є незначна кількість учасників, емітентів, інструментів, недостатні обсяги коштів, що обертаються на вітчизняному фондовому ринку, і його суттєве відставання за більшістю показників не тільки від високорозвинених країн світу, а й від переважної більшості країн колишнього СРСР і Східної Європи. Окрім того, за багатьма параметрами та стандартами інфраструктура і законодавча база фондового ринку України не відповідають практиці функціонування фондових бірж у світі. Читайте більше у статті к.е.н., старшого наукового співробітника відділу міжнародних фінансових досліджень Є.В.Редзюка «Сквіз-аут фондового ринку», опублікованій у газеті «Дзеркало тижня. Україна» 8 липня 2018 р.

Continue Reading

Про принципи сучасної політики регіонального розвитку

Важливість і гострота проблем розвитку регіонів України в останні роки привертають дедалі більшу увагу як політиків, так і дослідників й аналітиків до пошуку шляхів їх вирішення. Залучення до економічного обороту не задіяних досі ресурсів, які доступні на регіональному рівні, посилення їх капіталізації мають потужний потенціал для значного прискорення економічного зростання. Водночас трагічний розвиток подій у Донецькій і Луганській областях наочно продемонстрував, до чого може призвести тривале ігнорування регіонально-специфічної проблематики, яке робить деформовані регіональні спільноти легкою здобиччю для потужних зовнішніх сил, зацікавлених у розігріві відцентрових тенденцій в Україні. Тому важливість регіонального розвитку та необхідність здійснення адекватної державної політики є очевидними і незаперечними. Тим більше, що нові виклики постійно відкривають нові виміри, в яких має застосовуватися така політика. Змінюються умови, в яких розвиваються регіони, змінюється сам регіон як об'єкт державної політики. Формується суспільний запит на встановлення прозорого зв'язку між результатами економічного розвитку держави і регіону та конкретними зрушеннями в якості життя людей і громади в цілому. На жаль, як це зазвичай трапляється у нашій новітній історії, розширення викликів поки що не здобуло належної відповіді у сфері державного управління. Після намагань жорсткого централізованого управління регіональним розвитком періоду "злочинної влади" наразі запанували інші крайнощі — зведення регіональної політики до реформи децентралізації. Читайте більше у статті д.е.н., провідного наукового співробітника Інституту економіки та прогнозування НАН України Я.А.Жаліла "Про принципи сучасної політики регіонального розвитку", надрукованій у газеті «Дзеркало тижня. Україна» 23 червня 2018 р.  

Continue Reading

Економічне зростання: чому ми його втрачаємо?

Другий поспіль рік економіка України демонструє зростання. Після вельми поміркованих 2,3% приросту ВВП у 2016-му минулий рік приніс 2,5%, що навіть перевищило очікування багатьох експертів. Принаймні можна говорити про формування позитивної тенденції — і відповідну оптимістичну зміну в очікуваннях, що дуже важливо для подовження та посилення позитивних трендів. Проте наразі не викликає сумнівів необхідність досягти значно вищих темпів зростання — на рівні принаймні 6–7% на рік, а відповідні цілі озвучуються вже навіть зазвичай консервативнішими зарубіжними експертами. Між тим бачення шляху такого прискорення здебільшого обмежується інтенсифікацією виконання стандартних процедур: дерегуляції, протидії корупції, макроекономічної стабілізації (зниження інфляції), фіскального збалансування тощо, важливість яких не викликає сумніву. Сумнів викликає їхнядостатність для того, аби перевести українську економіку з режиму післякризового відновлення в режим динамічного зростання. Головним рушієм 2017 року для економіки України став споживчий попит. Інвестування в основний капітал стало головним рушієм відновлення економічного зростання у 2016 р.  Читайте більше у статті д.е.н., провідного наукового співробітника Інституту економіки та прогнозування НАН України Я.А.Жаліла «Економічне зростання: чому ми його втрачаємо?», надрукованій у газеті «Дзеркало тижня. Україна» 19 травня 2018 р.

Continue Reading

Скасування пайової участі – хрест на розвитку інфраструктури міст

Чимало дискусій викликав законопроект "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" (далі — законопроект) у частині скасування пайової участі (№8124 від 15 березня 2018 р.). Прихильники цих змін говорять про необхідність поліпшити умови для ведення бізнесу в Україні, забуваючи при цьому, що скасування пайової участі може призвести до значного недофінансування інвестиційних потреб територіальних громад. Які ж аргументи висуває Міністерство економічного розвитку і торгівлі України на користь скасування пайової участі та чи враховує ризики, які несе для місцевих бюджетів таке рішення? Читайте більше у матеріалі к.е.н., наукового співробітника   ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» Д.В.Серебрянської «Скасування пайової участі – хрест на розвитку інфраструктури міст», надрукованій у газеті “Дзеркало тижня. Україна”, 12 травня 2018 р.

Continue Reading

Smart-спеціалізація та stupid-реалізація

Одним із важливих напрямів реалізації положень Угоди про асоціацію з Європейським Союзом, а також економічної інтеграції із загальним ринком ЄС і забезпечення включеності в глобальні ланцюги доданої вартості є реалізація в Україні ідеї smart-спеціалізації. Застосування цього новітнього підходу визначається як ключовий компонент співпраці в рамках Європейської політики добросусідства щодо можливості використовувати європейські структурні та інвестиційні фонди. З огляду на потребу долучитися до Стратегії розумних спеціалізацій (СРС) Євросоюзу в Україні з 2016 р. здійснюється доволі активна робота з вироблення узгодженої з ЄС позиції. Для адекватного застосування принципів смарт-спеціалізації та отримання на цій підставі позитивних результатів украй важливо правильно усвідомлювати сутність цієї інноваційної системи розумних рішень, розробленої Євросоюзом для активізації структурних змін в економіці регіонів, формування і розвитку регіональної спроможності ефективного функціонування на найважливіших світових ринках. Проте в Україні смарт-спеціалізація саме як інноваційна система прийняття рішень у сфері регіональної та структурної політики на практиці взагалі не отримала розвитку. Читайте більше у матеріалі к.е.н., старшого наукового співробітника відділу економічного зростання та структурних змін в економіці   ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» О.Ю.Снігової «Smart-спеціалізація та stupid-реалізація», надрукованій у газеті “Дзеркало тижня. Україна”, 28 квітня 2018 р.

Continue Reading