Ukrainian
English 
Напередодні форуму “Промислова політика і ГМК: світовий досвід для України” директор ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” , академік НАН України В.М. Геєць дав інтерв’ю GMK Center про те, якою могла би бути промислова політика України, чому в країні не розвиваються технологічні галузі промисловості та коли припустилися найбільшої помилки в українському ГМК. Читайте більше тут
ЗУПИНИТИ ВІЙНУ!
Звернення ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
В Україні війна. Її розв’язала Росія. «Русский мир» приніс нашому народові горе, смерть та розруху. Він намагається стерти з землі переважно російськомовні Харків, Суми і Маріуполь. Залишає на своєму шляху знищені села Слобожанщини, Чернігівщини та Київщини. Руки загарбників у крові невинних дітей. Цьому немає і ніколи не буде жодного виправдання.
Окупантів словами не зупинити, але мовчати не можна.
Ми звертаємся зі словами вдячності до наших захисників-військових, добровольців тероборони, добробатівців, волонтерів, мільйонів наших співвітчизників, які щодня роблять все, щоб забезпечити нас світлом, теплом та їжею.
Ми дякуємо всьому світові, який встав на захист наших прав та свобод. Ми ніколи не забудемо іноземних добровольців, які ризикують життям, захищаючи наші родини. Ми цінуємо підтримку міжнародної наукової спільноти. Ми чуємо при цьому і голоси російських громадян, але нас продовжують вбивати. Щодня. Щоночі. Жінок, дітей, старих та немічних людей.
Нас вбивають за те, що ми не хочемо «русского мира». За те, що ми захищаємо свою землю. За наш європейський вибір. За наше майбутнє.
Гармати змінюють та надають страшного сенсу взаємовідносинам історичних сусідів. Їх жнива – десятки тисяч вбитих та скалічених, мільйони біженців, знищені міста та села, зруйновані мости, спотворені долі.
Це – не наш вибір. Це – вибір країни-агресора. Але ми вистоїмо. Ми повернемося до нормального життя, до звичайних людських відносин. Ми змусимо нас поважати. І це відбудеться тим скоріше, чим міцнішими будуть всі ті, для кого життя кожної людини є дивом, а не «тріскою при рубанні дров».
Державне благословення вбивства – важкий морок середньовіччя. Весь світ бачить, як він опускається на Росію. Це – безвихідь. Щоб остаточно не потрапити до неї, треба зупинитися. Це перше, що треба зробити, щоб не перетворитися на вічного ізгоя, який всім заздрить, всім погрожує і всіх жахається.
Безумовна зупинка вогню та перемовини – перший крок від цієї прірви. Його треба робити негайно. Заради тих, чиї життя ще можна зберегти. Заради припинення цієї божевільної війни. Заради всіх тих, хто ще може після неї народитися.
Archive for квітня, 2019
”Ресурсне прокляття”
Геостратегічні гравці сучасного світу, так звана група "великої вісімки", у постколоніальну епоху прагнуть до економічного контролю над геополітичними центрами, до яких, на думку відомого політолога З.Бжезинського, належать такі країни, як Україна, Азербайджан, Туреччина, Іран та деякі інші (залежно від позиціонування в окремих макрорегіонах). Головними ознаками геополітичних центрів є наявність великих покладів природних ресурсів, а також вигідне географічне розташування на перетині світових торгових шляхів. Механізмами такого "цивілізаційного" контролю зазвичай обираються різні форми політичної та економічної інтеграції. Натомість гравітаційні моделі світової торгівлі показують, що в економічному сенсі у виграші залишаються геостратегічні гравці, які самі постають економічним ядром таких утворень. Саме контроль за геополітичними центрами дає можливість геостратегічним гравцям переспрямовувати та акумулювати енергетичні, матеріальні, трудові (перш за все інтелектуальні) та фінансові ресурси, що дозволяє цим країнам ставати технологічними лідерами світової економіки. Читайте більше у статті к.е.н., провідного наукового співробітника ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” В.Е.Ліра “Ресурсне прокляття”, опублікованій у газеті “Дзеркало тижня. Україна” 6 квітня 2019 р.
Результати виборів директора ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України”
2 квітня 2019 р. у ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» відбулися вибори директора. За результатами таємного голосування, для участі у якому записалося 179 осіб зі 198 штатних наукових працівників Інституту, на посаду директора понад двома третинами голосів (170 осіб), що відповідає п.3.12.4 Статуту НАН України, було обрано академіка НАН України В.М.Гейця. Детальніше про вибори директора та результати голосування – у відповідній рубриці.
Щорічна доповідь Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини за 2018 рік
Пропонуємо ознайомитися зі Щорічною доповіддю за 2018 рік Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини "Про стан додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина в Україні". Щорічну доповідь розміщено на офіційному вебсайті Уповноваженого: www.ombudsman.gov.ua
Сценарії реалізації Енергетичної стратегії України до 2035 року
28 березня 2019 р. відбувся семінар «Довгострокове енергетичне моделювання та прогнозування сценаріїв розвитку Енергетичної стратегії України на період до 2035 року», де були представлені результати дослідження, які отримані в проекті реалізації ініціативи «Стійка енергетика сприятлива до навколишнього середовища», що реалізується в рамках Програми енергетичного партнерства між Україною та Данією. Метою цього проекту є підтримка реалізації нової Енергетичної стратегії України до 2035 року – надання цьому процесу аналітичного супроводження із використанням сучасного модельного інструментарію.
У заході взяли участь близько 50 представників різних міністерств, профільних агентств та асоціацій, а також громадських організацій, державних та приватних компаній, науковців та експертів. Від ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» результати моделювання різних сценаріїв розвитку паливно-енергетичного комплексу України на середньо- та довгострокову перспективу представив к.техн.н. Олександр Дячук. Розрахунок сценаріїв здійснювався з використанням розробленої в ІЕПр НАНУ економіко-математичної оптимізаційної моделі TIMES-Україна, що описує усі енергетичні потоки в Україні – від видобутку енергоресурсів та їх перетворення до кінцевого споживання. Модель TIMES-Україна відповідає методичним рекомендаціям міжнародних організацій з розробки енергетичних та екологічних прогнозів, зокрема, рекомендаціям секретаріату Рамкової Конвенції ООН зі зміни клімату стосовно розроблення національних повідомлень.
Удосконалення моделі TIMES- Україна та розробка сценаріїв відбувалися у тісній співпраці з Міністерством енергетики та вугільної промисловості України, а саме з Директоратом енергетичних ринків, який очолює Ольга Буславец. Великий внесок у досягнення якісних та вагомих результатів проекту Українсько-данського енергетичного центру (Юлія Рибак та Андерс Крістенсен) та фахівців Данського енергетичного агентства (Аісма Вітіна, Джайда Вентуріні, Грегерс Ларсен).
Команду дослідників проекту становили не лише вітчизняні (Олександр Дячук, Роман Подолець, Роман Юхимець, Влад Пеккоєв), а й також зарубіжні науковці – Олександр Балик, Маккель Сімонсен та Кеннет Карлссон з Данського технічного університету.
Детальніше з презентаційними матеріалами семінару можна ознайомитися тут
Кількісні результати моделювання представлені на web-платформі за посиланням: https://www.timesukraine.tokni.com