Вітаємо Вас на порталі Інституту економіки та прогнозування Національної академії наук України

Наші видання










Наші проекти




Посилання




Наші партнери








Archive for січня, 2017

Чергова спроба узаконення обігу земель сільгосппризначення: чи в суспільних інтересах?..

У "Середньостроковому плані пріоритетних дій уряду до 2020 року" земельна реформа визначається як один із пріоритетів. Скасування мораторію на купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення залишається однією з найскладніших проблем вітчизняного аграрного і сільського розвитку. І водночас однією з найбільш дражливих тем, до яких прикуто увагу українського суспільства. Наприкінці минулого року цій проблемі було присвячено парламентські слухання "Регулювання обігу земель сільськогосподарського призначення: пошук української моделі". Слухання підтвердили, що разом із необхідністю вирішити численні "технічні" завдання з регулювання обігу земель побудова зазначеної моделі потребує насамперед вирішення принципового питання про співвідношення сімейно-фермерського і корпоративно-латифундистського типів господарювання у майбутній соціально-економічній структурі вітчизняного аграрного сектору.

 Більше читайте  у статті чл.-кор. НАН України, зав. відділу економіки і політики аграрних перетворень Інституту економіки та прогнозування НАН України О.М.Бородіної та чл.-кор. НААН України, головного наукового співробітника  цього ж відділу І.В.Прокопи “Чергова спроба узаконення обігу земель сільгосппризначення: чи в суспільних інтересах?..“, опублікованій у газеті  “Дзеркало тижня. Україна” 28 січня 2017 р.

Continue Reading

Банківська система України: час справжніх реформ?

Хоч як парадоксально це звучить (беручи до уваги значні розбіжності в рівні розвитку), але сьогодні найгострішою проблемою і нашої, і західної банківської системи є необхідність змусити комерційні банки кредитувати економіку.

Центробанки країн Західної Європи, США та Японії просто змучилися, придумуючи різні схеми "кількісного пом'якшення" своєї монетарної політики задля того, щоб підштовхнути комерційні банки до активізації кредитної діяльності. Це завдання настільки важливе, що часом здається, нібито деякі регулятори вже готові на практиці втілити в життя образний вислів М.Фрідмана про розкидання грошей з вертольота. Принаймні ні безпрецедентно низькі ставки рефінансування, ні від'ємні ставки за резервними депозитами комерційних банків (які вони тримають у центробанку), ні розширення переліку цінних паперів, прийнятих центробанками як забезпечення (за рахунок іпотечних і корпоративних ЦП), не змогли істотно пожвавити кредитування та впевнено вивести економіку зі стагнації: хоча процес нібито і йде, але дуже повільно та непевно.

Ми до таких новацій поки що, мабуть, не готові  і більше покладаємося на адміністративний примус або силу закликів до банкірів зменшити свої апетити та надавати кредити хоча б удвічі дешевше. Насправді ситуація настільки складна, що, як кажуть, лише закликами не обійтися. Як і адміністративними заходами: тому що можна пригнати коня до води, але не можна змусити його пити, особливо якщо вода токсична. А в нашому випадку токсичними є банківські активи, тобто видані ними кредити. Не те щоб усі, але значна їхня частина. Що робити в такій ситуації?

Більше читайте у статті д.е.н., головного наукового співробітника Інституту економіки та прогнозування НАН України О.М.Шарова “Банківська система України: час справжніх реформ?”,  опублікованій у газеті “Дзеркало тижня. Україна” 28 січня 2017 р.

Continue Reading

Виконання НДР

ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» завершив роботу над виконанням наукового проекту «Реконструктивний тип економічного розвитку та основні напрями його реалізації в Україні»  (керівник – чл.-кор. НАН України  А. А.  Гриценко). НДР виконано в рамках цільової комплексної програми наукових досліджень НАН України «Реконструкція економіки України: історичні виклики та модерні проекти». Робота розкриває головні причини та особливості сучасного економічного стану України, обґрунтовує необхідність докорінних змін у здійсненні соціально-економічної політики держави, розкриває їх основний зміст у базових сферах економіки та націлює на практичні структурні перетворення. В результаті проведеного дослідження розроблено концепцію реконструктивного економічного розвитку як поєднання двох внутрішньо суперечливих процесів: 1) докорінної перебудови несучих конструкцій економіки і 2) відновлення власної ідентичності, самості та суб’єктності господарської системи країни, що змінює міру економічної динаміки на основі домінування якісних перетворень над кількісними і відкриває можливість забезпечення соціально-економічного розвитку як за умов економічного зростання, так і нульових, і навіть від’ємних темпів зростання економіки. Показано, що реконструктивний тип розвитку є одночасно інтровертним, інклюзивним та інноваційним (спрямованим на вирішення власних соціально-економічних проблем України на інноваційній основі з урахуванням включеності національної економіки у світогосподарські зв’язки). Практичне застосування цієї концепції націлює на таку докорінну перебудову структури економіки, яка реалізує сутнісні особливості та переваги України (її самість) в усіх аспектах (географічному, геополітичному, природному, господарському, історичному, ментальному, поведінковому і т.ін.)  тією мірою, якою вони впливають на економічний розвиток. З результатами дослідження можна ознайомитись тут  

Continue Reading

Виконання НДР

ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» завершив роботу над виконанням наукового проекту «Суперечливість економічної ефективності і соціальної справедливості та шляхи забезпечення їх комплементарності»  (керівник – д.е.н., проф. О.Л. Яременко). НДР виконано в рамках цільової комплексної програми наукових досліджень НАН України «Економічна ефективність vs соціальна справедливість: пріоритети розвитку України на етапі подолання кризи». В роботі встановлено взаємозв’язок між поняттями ефективності та справедливості, уточнено економічні наслідки соціальної несправедливості, виявлено негативні тенденції в системі реформування соціальних стандартів і гарантій, доведено існування оптимального рівня нерівності, за якого ефект економічної діяльності є максимальним, охарактеризовано специфіку застосування сучасних підходів у системі державного управління ЄС, спрямованих на подолання дефіциту соціальної справедливості в суспільстві. Наведене стало основою для визначення перспективних шляхів вирішення протиріч між ефективністю та справедливістю та обґрунтування комплексу практичних рекомендацій для центральних органів виконавчої влади щодо реалізації принципів соціальної справедливості при формуванні державної політики соціально-економічного розвитку України.

Continue Reading