Наші видання






Посилання
Наші партнери





|
Звернення ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
В Україні війна. Її розв’язала Росія. «Русский мир» приніс нашому народові горе, смерть та розруху. Він намагається стерти з землі переважно російськомовні Харків, Суми і Маріуполь. Залишає на своєму шляху знищені села Слобожанщини, Чернігівщини та Київщини. Руки загарбників у крові невинних дітей. Цьому немає і ніколи не буде жодного виправдання.
Окупантів словами не зупинити, але мовчати не можна.
Ми звертаємся зі словами вдячності до наших захисників-військових, добровольців тероборони, добробатівців, волонтерів, мільйонів наших співвітчизників, які щодня роблять все, щоб забезпечити нас світлом, теплом та їжею.
Ми дякуємо всьому світові, який встав на захист наших прав та свобод. Ми ніколи не забудемо іноземних добровольців, які ризикують життям, захищаючи наші родини. Ми цінуємо підтримку міжнародної наукової спільноти. Ми чуємо при цьому і голоси російських громадян, але нас продовжують вбивати. Щодня. Щоночі. Жінок, дітей, старих та немічних людей.
Нас вбивають за те, що ми не хочемо «русского мира». За те, що ми захищаємо свою землю. За наш європейський вибір. За наше майбутнє.
Гармати змінюють та надають страшного сенсу взаємовідносинам історичних сусідів. Їх жнива – десятки тисяч вбитих та скалічених, мільйони біженців, знищені міста та села, зруйновані мости, спотворені долі.
Це – не наш вибір. Це – вибір країни-агресора. Але ми вистоїмо. Ми повернемося до нормального життя, до звичайних людських відносин. Ми змусимо нас поважати. І це відбудеться тим скоріше, чим міцнішими будуть всі ті, для кого життя кожної людини є дивом, а не «тріскою при рубанні дров».
Державне благословення вбивства – важкий морок середньовіччя. Весь світ бачить, як він опускається на Росію. Це – безвихідь. Щоб остаточно не потрапити до неї, треба зупинитися. Це перше, що треба зробити, щоб не перетворитися на вічного ізгоя, який всім заздрить, всім погрожує і всіх жахається.
Безумовна зупинка вогню та перемовини – перший крок від цієї прірви. Його треба робити негайно. Заради тих, чиї життя ще можна зберегти. Заради припинення цієї божевільної війни. Заради всіх тих, хто ще може після неї народитися.
ОСТАНОВИТЬ ВОЙНУ!
Обращение ДУ «Институт экономики и прогнозирования НАН Украины»
В Украине война. Ее развязала Россия. «Русский мир» принес нашему народу горе, смерть и разруху. Он пытается стереть с лица земли преимущественно русскоязычные Харьков, Сумы и Мариуполь. Оставляет на своем пути уничтоженные села Слобожанщины, Черниговщины и Киевщины. Руки захватчиков в крови невинных детей. Этому нет и никогда не будет никакого оправдания. Оккупантов не остановить словами, но молчать нельзя.
Мы обращаемся со словами благодарности к нашим защитникам-военным, добровольцам теробороны, добробатовцам, волонтерам, миллионам наших соотечественников, ежедневно обеспечивающих нас светом, теплом и едой.
Мы благодарим весь мир, который встал на защиту наших прав и свобод. Мы никогда не забудем иностранных добровольцев, которые рискуют жизнью, защищая наши семьи. Мы ценим поддержку международного научного сообщества. Мы слышим при этом и голоса русских граждан, но нас продолжают убивать. Ежедневно. Каждую ночь. Женщин, детей, стариков и немощных.
Нас убивают за то, что мы не хотим «русского мира». За то, что мы защищаем свою землю. За наш европейский выбор. За наше будущее.
Пушки меняют и придают страшный смысл взаимоотношениям исторических соседей. Их жатва – десятки тысяч убитых и искалеченных, миллионы беженцев, уничтоженные города и села, разрушенные мосты, искореженные судьбы.
Это – не наш выбор. Это – выбор страны-агрессора. Но мы выстоим. Мы вернемся к нормальной жизни, к обычным человеческим отношениям. Мы заставим нас уважать. И это случится тем скорее, чем более стойкими будут все те, для кого жизнь каждого человека – чудо, а не «щепка при рубке дров».
Государственное благословение убийства – тяжелый мрак средневековья. Весь мир видит, как он поглощает Россию. Это – тупик. Чтобы в нем не застрять бесповоротно, нужно остановиться. Это первое, что нужно сделать, чтобы не превратиться в вечного изгоя, который всем завидует, всем угрожает и во всех видит врагов.
Безусловная остановка огня и переговоры – первый шаг от края пропасти. Его нужно делать немедленно. Ради тех, чьи жизни еще можно сохранить. Ради прекращения этой безумной войны. Ради всех тех, кто еще может после нее родиться.
STOP THE WAR!
Address of the Institute for Economics and Forecasting of the National Academy of Sciences of Ukraine
There is a war in Ukraine. This war was started by Russia. “Russian World” has brought our people grief, death and destruction. This “World” is trying to wipe out mostly Russian-speaking Kharkiv, Sumy and Mariupol. This “World” is leaving behind the destroyed villages of Slobozhanshchyna, Chernihiv and Kyiv regions. The hands of the invaders are stained with the blood of innocent children. There is no excuse for this and there will never be.
The occupiers cannot be stopped by words, but it is impossible to remain silent.
We express our gratitude to our military defenders, fighters of territorial defense and volunteer battalions, benefactors, volunteers, and millions of our compatriots, who do their best every day to provide us with light, warmth and food.
We thank the whole world for standing up for our rights and freedoms. We will never forget the foreign volunteers who risk their lives to protect our families. We appreciate the support of the international scientific community. We also hear the voices of protest of Russian citizens, but we continue to be killed. Daily. Every night. Women, children, the elderly and disabled.
We are being killed for not wanting the “Russian World.” For protecting our land. For adhering to our European choice. For wanting to have our own future.
Guns change and give terrible meaning to the relationship of historical neighbors. Their harvest is tens of thousands killed and maimed, millions of refugees, destroyed cities and villages, ruined bridges, distorted destinies.
This is not our choice. This is the choice of the aggressor country. But we will endure. We will return to normal life, to ordinary human relationships. We will make respect us. And this will happen the sooner the stronger will be all those for whom everyone’s life is a miracle, rather than a “chip that must fly”.
The state blessing of murder is the heavy gloom of the Middle Ages. The whole world sees how this darkness is descending on Russia. This is a deadlock. In order not to be finally trapped in it, need to stop. This is the first thing to do so as not to become an eternal outcast who envies, threatens and terrifies everyone.
An unconditional ceasefire and negotiations are the first step out of this abyss. It must be done immediately. For the sake of those whose lives can still be saved. To end this crazy war. For the sake of all those who can still be born after it.
Стратегію повоєнного відновлення української промисловості неможливо побудувати лише з погляду компенсації воєнних втрат та руйнувань. Україна не перебуває у просторовому та часовому вакуумі і має рухатися у повоєнний час уперед разом з усім світом. При цьому в майбутньому вона зіштовхнеться як із довоєнними викликами, так і з наслідками жахливого терору, який вчинила і продовжує чинити рф проти українського народу.
Таких викликів безліч – військово-політичні, фінансові, інвестиційні, екологічні, технологічні, соціальні тощо, вони можуть мати суттєвий прояв у майбутньому або, навпаки, з часом нівелюватися. Тож важливим завданням для стратегічного планування є виокремлення ключових детермінантів впливу та врахування можливих загроз і перспектив для промислового розвитку майбутнього України.
З цією метою колектив науковців відділу промислової політики ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” за редакцією д-ра екон. наук, професора Л.В. Дейнеко провів дослідження і підготував монографію «Промисловість України перед викликами майбутнього: у пошуках відповідей та рішень».
У монографії не лише відзначено потенційні виклики для української промисловості, а також наведено комплекс заходів державної економічної політики, які дозволять пом’якшити їх вплив або скористатися «вікном можливостей».
Інформація на сайті НАН України
Continue Reading
Наприкінці лютого 2022 р. була готова до оприлюднення науково-аналітична доповідь «Виклики майбутнього для промислового розвитку України», яку підготував відділ промислової політики Інституту економіки та прогнозування НАН України у рамках виконання наукової роботи відомчої тематики.
Ці виклики – детермінанти соціально-економічного
зростання національної економіки в умовах глобальної нестабільності – було
проаналізовано і систематизовано за умов мирного життя. У десяти розділах,
сформованих за ключовими викликами майбутнього, окреслювалася поточна ситуація, тенденції промислового
розвитку та можливі наслідки, а також було запропоновано рекомендації та
інструменти промислової політики з метою адекватного реагування на ці виклики,
що спрямовані на запобігання їх негативному впливу та максимальне використання
їх конструктивного потенціалу.
Але 24 лютого 2022 р. наша країна опинилася
перед надзвичайним викликом – невмотивованою
військовою агресією з боку росії,
яка поставила собі за мету
геноцид українського народу і руйнацію економічного потенціалу нашої країни. З
цієї дати відділ промислової політики Інституту економіки та прогнозування НАН
України на постійній основі відстежує ситуацію в промисловому секторі країни, який у цих критичних
умовах продовжує забезпечувати необхідною продукцією тил і фронт та
генерує доходи в економіку країни й наповнює коштами державний бюджет.
Результати аналізу наслідків воєнної агресії росії для
промислового сектора були опубліковані у складі дослідження «Оцінка втрат України від воєнного вторгнення РФ: макроекономічний
вимір» (журнал «Економіка та прогнозування» № 1 за 2022 р., https://doi.org/10.15407/eip2022.01.008), а також у статті «Наслідки повномасштабної воєнної агресії рф для
української промисловості» (журнал «Економіка
України» № 5 за 2022 р., https://doi.org/10.15407/economyukr.2022.05.003) досліджувалися масштаби втрат промисловості України в
галузевому й регіональному розрізі та обґрунтовано заходи з відродження
промисловості задля відновлення економіки країни і формування надійного
фундаменту її обороноздатності.
Водночас спільно з іншими відділами Інституту економіки
та прогнозування НАН України відділ промислової політики брав участь у
підготовці аналітичного матеріалу «Оцінка втрат України від повоєнного
вторгнення РФ», який було направлено до Національного банку України та Ради
національної безпеки і оборони України.
Повоєнна відбудова потребуватиме значного
фінансування, у тому числі міжнародних коштів. Саме тому надзвичайно важливо виокремити
галузеві вектори промислового розвитку України, що допоможе залучити необхідний
розмір фінансування із подальшим спрямуванням ресурсів у ті сектори,
відновлення яких як посилить можливості обороноздатності, так і забезпечить відродження
економічного розвитку країни. Разом із тим на нинішньому етапі для підтримки і
подальшої відбудови необхідно вжити дієвих заходів, націлених на відродження,
реструктуризацію і модернізацію промисловості шляхом проведення
реконструктивних дій з регіональної диверсифікації та розширення середньо- і
високотехнологічного виробництва в регіонах із нижчими воєнними ризиками,
релокації та створення сприятливих умов для залучення іноземних підприємств. Це
дозволить прискорити процеси економічного відновлення і зростання в повоєнний
час, а також поступово закріпитися таким виробникам на внутрішньому (за рахунок
імпортозаміщення, відкриття нових ринкових ніш) і зовнішньому (за рахунок уже
створюваних преференційних торговельних умов з країнами-союзницями) ринках.
Післявоєнна структурна перебудова української
промисловості передбачає не тільки відновлення зруйнованих війною промислових
та інфраструктурних потужностей, а й структурну модернізацію промисловості на
вищому технологічному рівні з урахуванням збереження її можливостей до
самозабезпечення, експортної орієнтації та включення до глобальних ланцюгів
створення вартості.
Стратегічною метою повоєнного відновлення
промисловості має стати становлення і розвиток високоіндустріального
суспільства, стимулювання створення нових робочих місць і розвитку
підприємництва, підвищення якості та рівня життя населення за рахунок зростання
його ефективної зайнятості та залучення до продуктивної праці у промисловому
секторі, шляхом створення умов, що сприятимуть розвитку нових
високотехнологічних виробництв та інноваційних систем з урахуванням Цілей
сталого розвитку та перспектив євроінтеграції. Крім зазначеного, вибір
стратегічних орієнтирів промислового відновлення має відбуватись з урахуванням
можливого довготривалого характеру воєнної загрози і ролі промислового сектора
в створенні надійного економічного фундаменту для збереження державного
суверенітету і територіальної цілісності нашої країни.
Тому основні стратегічні орієнтири промислового
відновлення України такі.
І. Відновлення української промисловості повинно бути націлено на підвищення стійкості економіки та зміцнення обороноздатності країни, що забезпечуватиметься інноваційною трансформацією промислового сектору та комплексним впровадженням технологій Індустрії 4.0 (штучного інтелекту та машинного навчання, робототехніки, технологій віртуальної та доповненої реальності, блокчейну, технологій біоінженерії) у виробничі процеси української промисловості.
ІІ. Насичення внутрішнього ринку на основі імпортозаміщення задля розв’язання проблем зайнятості та платоспроможності населення, забезпечення потреб внутрішнього ринку товарами, які до цього імпортувалися з рф та білорусі, а також формування регіональних ланцюгів доданої вартості.
ІІІ. Стимулювання нових напрямів діяльності, розвиток яких має значні перспективи в глобальному середовищі, зокрема для розв’язання глобальних проблем дефіциту продовольства, забруднення навколишнього середовища, поліпшення якості життя та безпеки.
Пріоритети галузевого розвитку промисловості мають визначатися з огляду на необхідність відновлення ключових галузей, розвиток яких має відповідне ресурсне забезпечення, високий потенціал ефективності та інноваційності, вагоме соціальне значення, а також галузей з легким доступом для малого і середнього бізнесу, здатних швидко адаптуватися до змін середовища та оперативно реагувати на його потреби. Серед них: металургія, машинобудування, хімічна, фармацевтична, харчова, деревообробна галузі, легка промисловість та промисловість будівельних матеріалів.
Інформація на сайті НАН України
Continue Reading
2021 року наукова спільнота України відзначає 200-річчя від народження Івана Васильовича Вернадського (1821–1884) – вченого-економіста, основоположника теорії потреб, історика і теоретика економічної науки, громадського та державного діяча, банкіра, професора кафедри політичної економії та статистики Київського університету Св. Володимира, публіциста і видавця, батька академіка Володимира Вернадського (1863–1945) та діда історика й правознавця Георгія Вернадського (1887–1973).
Враховуючи роль Івана Вернадського як вченого і педагога у формуванні академічної традиції, непересічне значення його діяльності для розвитку науки відділ економічної історії ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАНУ» долучився до вшанування пам’яті видатного вченого оцифруванням та публікацією окремих творів з його наукового доробку. Звернення до них сьогодні обумовлено не тільки тим, що ці праці фактично перебувають поза науковим дискурсом і важкодоступні для сучасного читача, а й актуальністю проблем, порушених вченим. Так, у новому 54 випуску збірника наукових праць «Історія народного господарства та економічної думки України» вперше українською мовою перевидаються праці «Про зовнішню торгівлю» та «Що потрібно для землеробства», які були написані та опубліковані на сторінках науково-публіцистичних видань у середині ХІХ ст. Для розміщення в електронній бібліотеці Інституту відділ економічної історії оцифрував не менш актуальні для сьогодення праці вченого «Про земські банки», «Про обмін та торгівлю», «Про протекціонізм в Росії», «Про диференційні мита».
Стаття «Про зовнішню торгівлю» (1856) репрезентує цілісність наукових поглядів Івана Вернадського на природу, значення, рушійні сили та бар’єри зовнішньоторговельних відносин між народами. Ця праця містить цінні фактологічні дані про структуру, обсяги і динаміку зовнішньої торгівлі Російської імперії, а також висновки вченого щодо місця зовнішньої торгівлі в системі пріоритетів економічної політики держави. Сучасні реалії глобальної невизначеності та нестабільності, обумовлені інституційною і ринковою слабкістю національних держав перед викликами, породженими гібридними формами економічного глобалізму, вказують на важливість соціальних пріоритетів суспільного добробуту, народного благополуччя, державної безпеки, поборником яких був Іван Вернадський і які він відстоює у цій статті.
У короткому нарисі «Що потрібно для землеробства» (1864) Іван Вернадський, розглядаючи загальні умови економічного розвитку та активізації народних продуктивних сил, наголошує на значенні урядової політики сприяння землеробству. Окремо вчений зупиняється на значенні освіти в контексті формування споживчої культури і внутрішнього ринку для вітчизняної продукції та наукового знання як теоретичного базису раціонального землеробства. По-сучасному звучить і вимога забезпечення громадянських прав і рівності можливостей вільного користування землею як основним ресурсом і умовою господарського розвитку.
Відкриття ринку землі в Україні актуалізувало обговорення питання доцільності створення Державного земельного банку для забезпечення фермерських господарств довгостроковими фінансовими ресурсами. Проблема розвитку земельної іпотеки не нова, і була на порядку денному ще після скасування кріпацтва в Російській імперії. У лекції «Про земські банки» (1864), прочитаній Іваном Вернадським на зборах сільських господарів у Москві, вчений намагався окреслити принципи та напрями реформування державної банківської системи в рамках розбудови ринкового господарства, наголошував на необхідності надання довгострокових фінансових ресурсів для успішного розвитку аграрного підприємництва.
Стаття «Про обмін і торгівлю» (1865) є однією з найвідоміших робіт Івана Вернадського як теоретика ринкового господарства. У цій праці вчений представив критичний аналіз теорій обміну та збуту, попиту та пропозиції, запропонованих А. Смітом, Ж.-Б. Сеєм та Ф. Бастіа. Іван Вернадський ретельно проаналізував економічне значення обміну, виокремив різні його фази, форми та цілі, розглянув вплив конкуренції на ефективність обміну, узагальнив підходи до вимірювання ціни, охарактеризував причини зміни цін та роль у цьому спекуляцій. Особливу увагу автор приділив поняттю товарних ринків у контексті завдань внутрішньої та зовнішньої торгівлі. Іван Вернадський звернувся також до важливого й досі актуального питання митних союзів, а також системи вільного обміну товарами.
У світлі активного поширення неопротекціонізму у сучасному світі корисно буде ознайомитись із статтею «Про протекціонізм в Росії» (1865), в якій Іван Вернадський аналізує політичні та економічні підстави введення обмежувальних заходів. Вчений наголошує на тому, що захисні заходи можуть створювати привілеї деяким внутрішнім виробникам, проте у зовнішніх відносинах вони здебільшого знижують ділову довіру до країни. Зрештою, вчений, навіть враховуючи деякі позитивні сторони протекціоністської політики, доходить до висновку, що обмежувальні заходи в цілому не сприяють, а часто навіть затримують економічний розвиток країни.
Публікація маловідомих джерел української економічної думки, зокрема, творів І. Вернадського, спрямована на розширення історіографічної та фактологічної бази сучасних досліджень, актуалізацію засадничих положень політичної економії як основи розбудови ефективного конкурентоспроможного національного господарства задля забезпечення народного добробуту.
У цьогорічному випуску збірника наукових праць «Історія народного господарства та економічної думки України» (№ 54) також підготовлено спеціальний розділ до 200-річчя від народження Івана Вернадського, уточнено та доповнено бібліографію наукових та науково-публіцистичних праць вченого, вміщено перелік публікацій, присвячених його науково-педагогічній діяльності та економічній спадщині.
Більше про матеріали збірника «Історія народного господарства та економічної думки України» (№ 54) читайте тут
Зі статтями з нового випуску щорічника «Історія народного господарства та економічної думки України» можна ознайомитись на сайті видання http://ingedu.org.ua/
Continue Reading
«Газова тема» завжди перебуває на піку обговорень. На порозі ж зими вона – у топі, а через лібералізацію ринків природного газу, що є одним із головних трендів європейської енергетики, стала ще й вкрай дражливою. Молодий учений -- кандидат економічних наук, науковий співробітник сектора прогнозування розвитку паливно-енергетичного комплексу ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” Роман Юхимець написав монографію «Ринки природного газу України та ЄС: лібералізація та інтеграція», щоби відповісти на низку запитань: чи є лібералізація ринків газу еволюційним шляхом розвитку енергетичних ринків? Які основні мотиви трансформації національного ринку природного газу – доцільність чи бажання просто скалькувати західну модель ринків, не заглиблюючись в особливості національної економіки? Що таке ефективний ринок природного газу і чи взагалі можливий ринок із таким особливим товаром, як природний газ? А чи, можливо, природний газ є просто суспільним благом, а тому, за визначенням, не може мати ринкової ціни, і держава має реалізувати його лише на соціально прийнятних умовах?
Більше читайте тут
Continue Reading
27 липня 2021 р. у ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” відбулася презентація монографії «Грошова глобалізація» головного наукового співробітника Інституту, д.е.н., професора О. М. Шарова.
В обговоренні взяли участь академіки НАН України В.М. Геєць, А.А. Гриценко, Т.І.Єфіменко, члени-кореспонденти НАНУ, д.е.н. С.О. Кораблін та В.Р. Сіденко, ректор Київського національного економічного університету, д.е.н. Д.Г. Лук’яненко, члени Ради Національного банку України, д.е.н. В.В. Козюк (Західноукраїнський національний університет) та О.І. Петрик (Українська академія банківської справи НБУ), д.е.н. Н.М. Шелудько, О.О. Борзенко, З.О. Луцишин, інші відомі фахівці у сфері міжнародних економічних відносин та грошового обігу.
Учасники відзначили значення та актуальність теми монографії «Грошова глобалізація» та глибину занурення в деякі проблеми, які раніше не знаходили відповідного аналізу у вітчизняній науковій думці. Зокрема, віце-президент Української асоціації економістів-міжнародників, професор Г.В. Сігуа назвав проблему трансформації грошей ключовою темою економічної науки.
Один із наукових рецензентів монографії, член-кореспондент НАН України, д.е.н. С.О. Кораблін відзначив оригінальність авторського викладення багатого історичного матеріалу та рекомендував використовувати монографію як навчальний посібник для студентів відповідних спеціальностей. Учасники заходу також підкреслювали важливість поєднання історичного та філософського підходу автора при аналізі процесу грошової глобалізації.
Обговорення монографії переросло в наукову дискусію з питань сучасної ролі грошей та грошово-кредитної політики , що загалом було відзначено як вміння автора підняти дійсно важливі проблеми, які мають неминущий характер незалежно від часу. Підводячи підсумки обговорення, директор ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” В.М. Геєць акцентував увагу на наявності ще багатьох проблемних питань у дослідженні сутності сучасних грошей і побажав автору та усім колегам наснаги та наполегливості в майбутніх наукових дослідженнях.
Зі змістом та фрагментами монографії можна ознайомитися тут
Оскільки монографія вийшла друком у видавництві Верховної Ради України («Парламентське видавництво»), зацікавлені організації та навчальні заклади можуть замовити її там : radabook.com/книжкові-видання/1569-олександр-шаров-грошова-глобалізація (тел.: (044) 272-24-77; факс: (044) 272-10-18; e-mail: radabook@gmail.com)
Continue Reading
Вийшла друком монографія д.е.н., головного наукового співробітника сектору міжнародних фінансових досліджень О.М. Шарова “Грошова глобалізація. Історіософський трактат з питань геоекономічного поширення грошових відносин”.
Монографія присвячена розгляду питання грошової глобалізації, яку автор визначає як «загальноісторичну тенденцію розвитку грошей як економічної категорії в напрямі її інтернаціоналізації та перетворення на загальносвітовий (глобальний) еквівалент вартості усіх товарів унаслідок зникнення кордонів у процесі функціонування грошей». В роботі розглядаються геоекономічні аспекти грошової глобалізації – тобто поступове поширення грошових відносин і грошових систем по всіх континентах аж до завершення екстенсивної фази грошової глобалізації. Подальший, інтенсивний її розвиток, на думку автора, визначатиметься докорінними змінами – як у формі грошей, так і суті самих грошових відносин.
На багатому історичному матеріалі О.М. Шаров доводить, що грошова глобалізація, – включаючи такі явища, як поширення грошових відносин, універсалізація грошових систем, використання в національному обігу іноземної валюти, вільна конвертація валют та лібералізація міжнародного руху грошового капіталу, – створила необхідні передумови економічної глобалізації, яка, у свою чергу, виступила однією з рушійних сил процесу глобалізації загалом.
Монографія рекомендується для використання у наукових дослідженнях та навчальному процесі і представляє інтерес для вчених-економістів, аспірантів та студентів відповідних спеціальностей, зокрема, «Фінанси та кредит», «Банківська справа», «Міжнародні економічні відносини» тощо.
Зі змістом та фрагментами монографії можна ознайомитися тут
Continue Reading
Якість життя людей значною мірою залежить від стану їх здоров’я, а стан здоров’я – від рівня і якості харчування. Сучасні відносини в українському суспільстві з приводу виробництва, розподілу та споживання продуктів харчування недостатньо задовольняють потреби населення в безпечному і якісному продовольстві, що визнано й на урядовому рівні. Програмою дій Уряду 2019 передбачене запровадження механізмів захисту прав споживачів та мінімізації ризиків завдання шкоди здоров’ю громадян від споживання небезпечних товарів і послуг для покращення добробуту та якості життя українців, сприяння підвищенню рівня довіри споживачів і позитивного впливу на розвиток бізнесу. Цьому може з успіхом прислужитися становлення в Україні апробованих у світі форм соціальної взаємодії та комунікації виробників сільськогосподарської продукції та споживачів продовольства (солідарного сільського господарства – ССГ).
Модель солідарного сільського господарства завойовує дедалі більшу популярність у світі, оскільки формує локальні продовольчі системи, які задовольняють не тільки матеріальні потреби людей в здоровому харчуванні, а й забезпечує їх соціальну взаємодію, комунікацію, обмін знаннями, навичками та емоціями. Локальна продовольча система поєднує виробників і споживачів, формуючи суверенну продовольчу систему локального рівня, яка дає реальну можливість спільноті споживати хороші якісні продукти з місцевих ферм щотижня. Головна вигода для споживачів полягає у тому, що вони мають прямий зв'язок з місцевими фермерами, відчуваючи себе корисними у підтримці їх діяльності, а фермери мають надійні ринки збуту і визнання їх авторитету, довіру і фінансову підтримку.
Більше читайте у науковій доповіді “Солідарна відповідальність виробників і споживачів у сільському господарстві. CSA – Community supported agriculture”, підготовленої відділом економіки і політики аграрних перетворень за редакцією д.е.н., чл.-кор НАН України О.М.Бородіної.
Continue Reading
Стратегією реформування державного управління України на період до 2021 року визначено один із основних напрямів розвитку державної служби та управління людськими ресурсами – формування організаційної культури державної служби, яка базується на цінностях досягнення результатів, відповідальності, інноваційності, відкритості комунікацій.
У рамках виконання Плану заходів з реалізації Стратегії реформування державного управління України на 2019–2021 роки, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року № 474-р, Національне агентство України з питань державної служби спільно із Секретаріатом Кабінету Міністрів України, Офісом реформ Кабінету Міністрів України провели дослідження «Державна служба в Україні: Ваша точка зору», що є продовженням спільного проєкту «Цикл зворотного зв’язку державної служби» Секретаріату Кабінету Міністрів України, Асоціації українців – випускників провідних університетів світу «Професійний уряд» (PGA), Центру демократії, розвитку та верховенства права Стенфордського університету (CDDRL) та Київської школи економіки (KSE). Опитування проведено за підтримки Центру з питань доброчесності в оборонному секторі (CIDS, Норвегія) із залученням науковців відділу моніторингових досліджень соціально-економічних трансформацій Державної установи «Інститут економки та прогнозування НАН України».
Результати дослідження, які викладено в аналітичній доповіді “Дослідження організаційної культури державної служби України”, є важливими для розроблення рекомендацій щодо підвищення привабливості держави як роботодавця, посилення ефективності та якості державної служби, а також вже використані при підготовці концепції культури державної служби.
Continue Reading
У Видавничому домі "Академперіодика" НАН України щойно побачила світ нова монографія директора ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України”, академіка НАН України В.М. Гейця – “Феномен нестабільності – виклик економічному розвитку”.
У передмові до видання відомий польський економіст, ключовий архітектор польських економічних реформ, двічі міністр фінансів Польщі, професор економіки Гжегож В. Колодко зауважив: “У своєму вагомому творі професор Валерій Геєць розглядає не лише питання, пов'язані з кризою світової економіки та слабкими сторонами економічної науки щодо вирішення теоретичних та практичних викликів, що звідси постають, а й формує палітру пропозицій щодо напрямів структурних реформ, побудови інституту соціальної ринкової економіки та розвитку економічної політики в Україні. Знаючи досконало реалії своєї країни та вміло поєднуючи ці знання з пропозиціями, корисними для економічної політики та стратегій потрійного – економічного, соціального та екологічного – сталого розвитку, він показує, наскільки корисним тут може бути новий прагматизм. Ця неортодоксальна економічна думка – одночасно описова (дескриптивна) і постулятивна (нормативна), може вельми придатися при формулюванні нової і нарешті ефективної – сподіваємося – стратегії для України”.
Монографія є результатом застосування феноменологічного підходу до пошуку відповідей на виклики, породжені глобальною нестабільністю, загостренням суперечностей глобалізації та національного розвитку, політичною та економічною турбулентністю. У ній розкрито значення соціалізації як технології зростання соціального капіталу та ендогенізації економічного розвитку для підвищення соціальної якості життєдіяльності суспільства. Показано, що серцевиною досягнення раціонального взаємозв’язку економічних і політичних трансформацій є перехід від космополітичного універсалізму до еволюційно-інституціонального забезпечення господарського розвитку на основі прагматизму як свідомої економічної, соціальної та етичної дії.
Continue Reading
04 березня 2020 р. у стінах ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» відбулася презентація наукового видання «Політична економія суспільного прогресу Всеволода Голубничого. У 2-х т. Т. 1: Теорія розвитку економічних систем; Т. 2: Вибрані праці» (автори-упорядники – д.е.н., проф. Супрун Н.А., к.е.н. Клішова О.В.; наук. ред. – д.е.н., проф. Супрун Н.А.).
Видання представляє читачеві системний аналіз наукової спадщини видатного вченого-економіста зі світовим іменем, політичного та громадського діяча української діаспори США Всеволода Сергійовича Голубничого (1928–1977). Наукова значимість цього дослідження полягає в тому, що творчість та наукові ідеї Всеволода Голубничого – одного із найбільш авторитетних українських вчених-економістів, якого знають і високо цінують на Заході, – донедавна була практично невідома в Україні. Відповідно ця наукова праця стала першим виданням, що познайомило українську наукову громадськість із творчою біографією вченого та його фундаментальним внеском у розвиток економічної науки.
У ході підготовки видання автори-упорядники провели величезну роботу із вивчення, систематизації, редагування та упорядкування наукових праць та матеріалів архіву Всеволода Голубничого, люб’язно наданих для дослідження Канадським інститутом українських студій Альбертського університету (Едмонтон, Канада). Видання представляє читачеві неопубліковані та рідкісні праці Голубничого, а також ретельно опрацьовану бібліографію праць вченого, що зусиллями упорядників видання доповнена близько 70 раніше невідомими рукописами. Видання дає змогу читачеві ознайомитися з рідкісними працями, предметом яких стали наріжні теми творчості В. Голубничого, пов’язані з історією України, а саме: особливості україно-російських економічних відносин, проблематика економічного колоніалізму та конкурентних порівняльних переваг, економічна природа системи державного монополізму й тоталітаризму та її вплив на розвиток української економіки та суспільства.
У своєму вступному слові директор Інституту академік НАН України В.М. Геєць зазначив, що «Повернення до національного наукового дискурсу творчої спадщини видатних українських вчених, які волею долі жили і творили далеко за межами своєї Батьківщини, є важливим напрямом історико-економічних досліджень і справою честі сучасних поколінь українських науковців. Значні наукові здобутки, що стали результатом праці і таланту багатьох поколінь української еміграції, до сьогодні залишаються маловідомими в Україні, що збіднює її науково-культурний потенціал і знижує можливості включення у світове наукове середовище.
Видання «Політична економія суспільного прогресу Всеволода Голубничого» є першою в українській науці, і, на наш погляд, досить успішною спробою системного дослідження творчості одного з найвидатніших українських вчених-економістів, наукові ідеї якого мали істотний вплив на розвиток світової економічної думки. Унікальність цього видання полягає насамперед у тому, що авторами віднайдено, опрацьовано та залучено до наукового обігу значну кількість праць вченого, що були опубліковані обмеженим накладом за кордоном і тому залишились невідомими українському читачеві. Найбільша ж цінність проведеного дослідження полягає в системному опрацюванні архівних матеріалів: неопублікованих рукописів, текстів виступів на наукових конференціях і матеріалів, підготовлених для участі в різних дискусіях, рецензій, листів і щоденників вченого. Вдумливе і уважне вивчення цих джерел, дбайливе ставлення до свідчень епохи дозволили авторам створити цілісне уявлення про науковий доробок та нелегкий шлях наукового пошуку вченого. Поставивши собі за мету дослідження та популяризацію інтелектуальної спадщини Голубничого, автори по суті виконали творчий заповіт вченого, який все своє життя мріяв прислужитися своїми науковими ідеями економічному та цивілізаційному розквіту своєї Батьківщини».
У презентації «Всеволод Голубничий: повернення на Батьківщину» автор-упорядник та науковий редактор двотомного видання доктор економічних наук, професор Наталія Анатоліївна Супрун представила основні віхи творчої біографії та найбільш значимі наукові здобутки Всеволода Голубничого.
У заході взяли участь і виступили з обговоренням піднятих у виданні проблем представники академічної спільноти, провідні фахівці у сфері історії економічних вчень, економічної теорії та державного управління – д.е.н. В.В. Небрат, д.е.н. С.О. Кораблін, д.е.н. Т.І. Артьомова (ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»), д.е.н., професор І.Ф. Радіонова, д.е.н., професор В.М. Фещенко (ДВНЗ «Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана»), д.е.н., професор Ю.М. Бажал (Національний університет «Києво-Могилянська академія»), д.н.д.у. О.М. Петроє (Національна академія державного управління при Президентові України), к.і.н. Я.О. Бондарчук (видавництво «Наукова думка»).
Із доповіддю через скайп-трансляцію до заходу долучився заступник директора Канадського інституту українських студій Університету Альберти доктор Богдан Клід (Едмонтон, Канада).
Учасники заходу обговорили питання ефективності, інституційно-компаративного аналізу та прогнозування розвитку економічних систем, важливості вивчення економічної історії та історії економічних вчень України, а також дослідження та популяризації наукових здобутків вчених української діаспори.
Continue Reading
|
-->
|