Ukrainian
English 
За останні 20 років усі економічні, валютні, фінансові та банківські кризи в Україні відбувалися при падінні цін на її експортну сировину. Так було у 1998–1999, 2008–2009 і 2014–2016 рр. Якщо не брати до уваги руйнівні наслідки сьогоднішньої війни, усі розбіжності цих епізодів полягали лише в глибині падіння та в тому, яка частина економіки від нього потерпала найбільше. У всіх трьох випадках Україна зверталася по допомогу до МВФ та інших фінансових організацій, що, утім, не вберегло її від наступних потрясінь. Представники міжнародних інститутів пояснюють таку уразливість непослідовністю самої України – вона воліла виходити з програм із Фондом, ніж доводити їх до кінця. Сказати, що ці аргументинелогічні, досить складно, особливо якщо врахувати строкатий букет наших проблем. Однак у рецептах Фонду приховано ризики, що можуть відправити на лікарняне ліжко більшу частину його клієнтів. А їхня передчасна відмова від курсу терапії часто не суперечить… його ж приписам. І річ тут, схоже, не тільки у відомій критиці Вашингтонського консенсусу, під крапельницю якого автоматично потрапляють усі пацієнти МВФ, а й також у їхніх власних уподобаннях… Читайте більше у статті заступника директора Інституту економіки та прогнозування НАН України, д.е.н. С.О. Корабліна “Російська рулетка”, опублікованій у газеті “Дзеркало тижня. Україна” 9 вересня 2017 р.
Суспільне значення землі для сучасності та майбутнього України
Останні місяці українське суспільство активно (в тому числі у формі пікетів, багатолюдних мітингів, демонстрацій, маршів тощо) реагує на заяви представників влади і законодавчі ініціативи, метою яких є скасування мораторію на продаж сільськогосподарських земель і запровадження практично нерегульованого їх ринкового обігу.
Громадяни вбачають у цьому загрозу обезземелення селян, послаблення продовольчого суверенітету, прискорення деградації сіл, зрештою, втрати території та життєвого простору держави. Інформаційний простір переповнений обговоренням аргументів "за" і "проти" реалізації згаданих заяв та ініціатив.
Позицію представників академічної громадськості – співробітників ДУ “Інститут економіки і прогнозування НАН України”: директора В.М. Гейця, заступника директора А.А. Гриценка, завідувачки відділу економіки і політики аграрних перетворень О.М. Бородіної, головного наукового співробітника Л.В. Молдаван, завідувачки відділу секторальних прогнозів та кон'юнктури ринків Т.О. Осташко, головного наукового співробітника О.Л. Попової, головного наукового співробітника І.В. Прокопи, головного наукового співробітника В.Р. Сіденка, завідувачки відділу форм і методів господарювання в агропродовольчому комплексі О.В. Шубравської; директора ДУ "Інститут регіональних досліджень ім. М.І.Долішнього НАНУ" В.С. Кравціва, директора Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В.Птухи НАНУ Е.М. Лібанової та директора ДУ "Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАНУ" М.А. Хвесика – викладено у публікації “Суспільне значення землі для сучасності та майбутнього України” (“Дзеркало тижня: Україна” від 9 листопада 2019 р.)
Макропрогноз розвитку економіки України у 2019–2020
Пропонуємо ознайомитися із Макропрогнозом розвитку економіки України у 2019–2020 рр., підготовленому Інститутом економіки і прогнозування НАН України для Консенсус-прогнозу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.
[download id="8213" template="Макропрогноз розвитку економіки України у 2019–2020 рр. (вересень 2019 року)"]
[download id="8209" template="Інтегральні композитні індикатори розвитку економіки України у короткостроковому періоді (вересень 2019 року)"]
