Ukrainian
English 
Рік, що минає, навряд чи можна назвати скупим на події, а більшість з них — довгоочікуваними. Вони виявилися просто закономірними. І радіти їм змогли лише одиниці. Останній тому приклад — націоналізація Приватбанку. В історії його неплатоспроможності, як і десятка інших вітчизняних банків, поки що більше версій, ніж ясності. Як у частині обставин, так і майбутніх наслідків… Читайте більше у статті д.е.н., заступника директора Інституту економіки та прогнозування НАН України С.О. Корабліна «Стара картина в новорічному інтер'єрі», опублікованій у газеті «Дзеркало тижня. Україна» 29 грудня 2016 р.
ЗУПИНИТИ ВІЙНУ!
Звернення ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
В Україні війна. Її розв’язала Росія. «Русский мир» приніс нашому народові горе, смерть та розруху. Він намагається стерти з землі переважно російськомовні Харків, Суми і Маріуполь. Залишає на своєму шляху знищені села Слобожанщини, Чернігівщини та Київщини. Руки загарбників у крові невинних дітей. Цьому немає і ніколи не буде жодного виправдання.
Окупантів словами не зупинити, але мовчати не можна.
Ми звертаємся зі словами вдячності до наших захисників-військових, добровольців тероборони, добробатівців, волонтерів, мільйонів наших співвітчизників, які щодня роблять все, щоб забезпечити нас світлом, теплом та їжею.
Ми дякуємо всьому світові, який встав на захист наших прав та свобод. Ми ніколи не забудемо іноземних добровольців, які ризикують життям, захищаючи наші родини. Ми цінуємо підтримку міжнародної наукової спільноти. Ми чуємо при цьому і голоси російських громадян, але нас продовжують вбивати. Щодня. Щоночі. Жінок, дітей, старих та немічних людей.
Нас вбивають за те, що ми не хочемо «русского мира». За те, що ми захищаємо свою землю. За наш європейський вибір. За наше майбутнє.
Гармати змінюють та надають страшного сенсу взаємовідносинам історичних сусідів. Їх жнива – десятки тисяч вбитих та скалічених, мільйони біженців, знищені міста та села, зруйновані мости, спотворені долі.
Це – не наш вибір. Це – вибір країни-агресора. Але ми вистоїмо. Ми повернемося до нормального життя, до звичайних людських відносин. Ми змусимо нас поважати. І це відбудеться тим скоріше, чим міцнішими будуть всі ті, для кого життя кожної людини є дивом, а не «тріскою при рубанні дров».
Державне благословення вбивства – важкий морок середньовіччя. Весь світ бачить, як він опускається на Росію. Це – безвихідь. Щоб остаточно не потрапити до неї, треба зупинитися. Це перше, що треба зробити, щоб не перетворитися на вічного ізгоя, який всім заздрить, всім погрожує і всіх жахається.
Безумовна зупинка вогню та перемовини – перший крок від цієї прірви. Його треба робити негайно. Заради тих, чиї життя ще можна зберегти. Заради припинення цієї божевільної війни. Заради всіх тих, хто ще може після неї народитися.
Archive for грудня, 2016
Ще раз про любов
Чотири роки тому д.е.н., головному науковому співробітнику Інституту економіки та прогнозування НАН України О.М.Шарову вже доводилося згадувати на сторінках DT.UA слова лорда Вільяма Гледстоуна стосовно того, що навіть любов не звела з розуму більшої кількості людей, ніж мудрування з приводу природи грошей. Сказано це було не в науково-теоретичній дискусії, а під час обговорення закону про центральний банк Англії та його грошово-кредитну політику (так званий Акт Роберта Піля 1844 р.). Точнісінько з того самого приводу, який збурив останніми тижнями наших фахівців і любителів монетарної політики. Отож, здається, що поряд з уже традиційною "бюджетною ніччю" ми можемо отримати ще один новорічний ритуал — "грошово-кредитні колядки"…
Читайте більше у статті О.М. Шарова «Ще раз про любов», опублікованій у газеті «Дзеркало тижня. Україна» 29 грудня 2016 р.
Виконання НДР
Пропонуємо ознайомитися з презентацією за результатами виконання НДР на тему «Формування державної науково-технічної та інноваційної політки на основі розширеної моделі «потрійної спіралі» (держава – наука –промисловість)». У ній в тезах викладено напрями державної політки в інноваційній сфері за умови євроінтеграції та взаємодії суб’єктів інноваційної діяльності. Особливий акцент зроблено на сприянні дифузії інновацій та методах підтримки кооперації в інноваційному просторі.
Виконання НДР
Сектор галузевих ринків Інституту економіки та прогнозування НАН України завершив роботу над виконанням наукового проекту «Інвентаризація стану виконання зобов’язань, взятих за Протоколом про приєднання України до Договору про заснування Енергетичного Співтовариства та Угоди про Асоціацію між Україною та Європейським Союзом в частині енергетичного співробітництва» (керівник – к.е.н. В.Е. Лір). НДР виконано в рамках цільової програми наукових досліджень НАН України «Науково-технічні основи енергетичного співробітництва між Україною та Європейським Союзом» (Об’єднання-3).
В роботі розглянуто проблеми реформування енергетичного сектора країни та реалізації політики енергоефективності в Україні у контексті виконання положень Договору про заснування Енергетичного Співтовариства та Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, які передбачають проведення реформ енергетичного сектора у напрямі лібералізації енергетичних ринків відповідно до принципів сталого розвитку.
В результаті проведених досліджень в теоретико-методологічному плані визначено фазову траєкторію євроінтеграції України в системі національних енерго- та еколого-економічних координат та розроблено систему індикаторів соціально-економічної ефективності приватизації енергокомпаній. В науково-практичному плані здійснено оцінку рівня імплементації зобов’язань України в рамках Енергетичного співтовариства та Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС, а також запропоновано механізм приєднання України до європейських технологічних платформ у сфері енергетики та енергоефективності та організаційно-економічний механізм запровадження в Україні європейської практики прозорості, достовірності та співставності обліку паливно-енергетичних ресурсів.
Таргетування стабільності
У контексті активних обговорень експертами і прийняття радою Національного банку України "Основних засад грошово-кредитної політики на 2017 рік і на середньострокову перспективу" особливої актуальності набуває проблематика цілей та інструментарію монетарної політики. Нацбанк і МВФ у рамках програми EFF для України виступають адептами режиму чистого інфляційного таргетування, яке спирається на дію процентного каналу монетарної політики. Однак більшість вітчизняних і зарубіжних вчених є прибічниками впровадження у країнах з ринками, що формуються, в тому числі і в Україні, режиму гнучкого інфляційного таргетування, складовою якого є політика керованого плавання курсу гривні, а інструментарій монетарної політики скеровується як на досягнення цільового рівня інфляції, так і на уникнення різкого знецінення чи коливань валютного курсу. Більше читайте у статті завідувача відділу міжнародних фінансових досліджень Інституту економіки та прогнозування НАН України д.е.н. Т.П. Богдан та м.н.с. О.Є. Шпенюк "Таргетування стабільності", опублікованій у газеті “Дзеркало тижня. Україна” 24 грудня 2016 р.
Про національні особливості економічного прагматизму
В умовах невідворотності та швидкості процесів глобалізації традиційний поділ на ліберально-ринкову і регуляторно-адміністративну моделі економіки вже не є актуальним. У чистому вигляді жоден із двох підходів не спрацьовує. Зростання економіки в цілому і добробуту окремого індивідуума можливе при синергії економічних інструментів. У цьому і має полягати суть сучасного економічного прагматизму.
Наразі в Україні кризово-депресивний період концептуального вакууму змінюється загостренням ідеологічних протистоянь щодо подальших шляхів розвитку національної економіки між романтиками-лібералами та прагматиками-господарниками. Людям старшого покоління ця дискусія може нагадати концептуальні баталії між "фізиками" і "ліриками" у відлигових 60-х роках ХХ століття. Подібність хоча б у тому, що навіть якщо у такій дискусії й викристалізовувалося розуміння сторонами життя та свого місця у ньому, їхні позиції все одно були позбавлені практичного сенсу через ідеалістичний максималізм. У концептуальному дискурсі між економістами також стикаються два однаково спрощені (механістичні) підходи, кожен з яких у чистому вигляді є малопродуктивним.
Більше читайте у статті провідного наукового співробітника відділу моделювання та прогнозування економічного розвитку Інституту економіки та прогнозування НАН України, д.е.н. Я.А.Жаліла “Про національні особливості економічного прагматизму“, опублікованій у газеті “Дзеркало тижня. Україна” 24 грудня 2016. р.
Функціональні проблеми системи гарантування вкладів в Україні та шляхи їх вирішення
На круглому столі «Національна система гарантування вкладів: виклики і пріоритети», що відбувся 23 грудня 2016 року у Фонді гарантування вкладів фізичних осіб, було презентовано підготовлену фахівцями Інституту економіки та прогнозування НАН України доповідь «Функціональні проблеми системи гарантування вкладів в Україні та шляхи їх вирішення». У ній наголошувалось на проблемних аспектах діяльності ФГВФО в Україні з акцентом на хибне визначення цілей функціонування системи гарантування вкладів, а також її низьку взаємодію з іншими елементами системи забезпечення фінансової стабільності. Найважливішим для забезпечення ефективності системи гарантування є посилення та підвищення ефективності банківського нагляду, без забезпечення якого жодні новації у сфері гарантування депозитів не сприятимуть підвищенню рівня довіри до банків та не убезпечуватимуть від набігів вкладників. Як зазначили автори доповіді, реформа Фонду 2012 року була спрямована на виведення «факультативних» завдань з-під сфери відповідальності НБУ, проте ця реформа не передбачала системного виведення проблемних установ і була розрахована на поодинокі випадки неплатоспроможності. У поточних умовах на етапі потрапляння у сферу відповідальності Фонду банківські установи є абсолютно нежиттєздатними, їх активи неякісними, а Фонд не має шансів на повернення коштів, виплачених вкладникам. Фонд має доповнювати більш масштабні заходи щодо підвищення якості нагляду та контролю за банками. Таким чином, підкреслили науковці, необхідно переосмислити роль ФГВФО, адже арсенал його дій щодо стабілізації банківського сектора в короткостроковому періоді через підняття сум гарантування вичерпано, що в довгостроковій перспективі підвищуватиме ризики банківських криз.
Розробка модельних засобів для аналізу та оптимізації взаємопов’язаного функціонування продовольчої, водної та енергетичної систем
Сектор прогнозування розвитку паливно-енергетичного комплексу відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків протягом 01 березня 2016 р. – 31 грудня 2016 р. здійснював дослідження за ІІ етапом «Розробка модельних засобів для аналізу та оптимізації взаємопов'язаного функціонування продовольчої, водної та енергетичної систем» наукового проекту«Моделювання та оцінка сталого використання земельних, водних та енергетичних ресурсів України в умовах глобальних змін навколишнього середовища» (науковий керівник теми – завідувач сектора, канд. екон. наук Подолець Р.З.; відповідальний виконавець теми – ст. наук. співр., канд. техн. наук Дячук О.А.).
Встановлено, що найбільш вразливими галузями економіки України від зміни клімату є енергетика, агропромисловий комплекс, системи водопостачання та охорона здоров’я. Тому надзвичайно актуальним є необхідність розвивати та розробляти в Україні дедалі більше модельних засобів для аналізу та оптимізації взаємопов'язаного функціонування продовольчої, водної та енергетичної систем в контексті зміни клімату.
На основі міжнародного досвіду розроблено методологічні підходи до дослідження впливу зміни клімату на процеси комплексного використання водних та енергетичних ресурсів, сільське господарство та землекористування, соціально-економічних наслідків такої зміни в Україні. Методологічні підходи включають використання динамічних моделей часткової рівноваги національної TIMES-Україна та глобальної GLOBIOM, а також обчислюваної моделі загальної рівноваги GTAP-E із розширеним енергетичним блоком. Крім того, отримані практичні оцінки впливу заходів в боротьбі зі зміною клімату на трансформацію енергетичного сектора, векторність та масштабність змін у землекористуванні, на макроекономічні та галузеві зміни в Україні.
Обґрунтовано, що Україні необхідно визначити та прийняти як один із важливих пріоритетів державної політики виконання вимог кліматичної Паризької угоди і взяти на себе амбітне зобов'язання щодо скорочення викидів ПГ до 2050 р. У роботі обґрунтовано запропоновано, що такою ціллю може бути неперевищення 30% від загальних викидів ПГ у 1990 р. Паризька угода може надати Україні значні можливості (фінансові, технологічні, інтелектуальні тощо), щоб не тільки модернізувати вітчизняну економіку, але й допомогти стати на шлях сталого низьковуглецевого розвитку, підвищуючи добробут громадян, адже вона має на меті мобілізувати до 2025 р. мінімум 100 млрд дол. США на рік. Модельними результатами підтверджено можливість енергетичної системи України розвиватися у контексті сталого, надійного та економічно доступного задоволення енергетичних потреб суспільства. Дослідження процесів зміни клімату в Україні можуть мати помірні позитивні макроекономічні наслідки, абсолютна величина яких практично лінійно зростає зі збільшенням температури у разі адекватної політики та адаптації України до зміни клімату. Однак лише за умови, що зростання глобальної температури буде керованим і здійснюватимуться необхідні заходи щодо адаптації до міни клімату. Основними факторами, що визначають позитивний характер наслідків, виступає суттєве зниження споживання енергоресурсів, використання відновлювальних джерел енергії та збільшення експорту послуг туристичної галузі. Загалом основні «теоретичні» переваги від зміни клімату для України пов’язані з технологічними змінами та зміною умов торгівлі. Основним фактором невизначеності у випадку макроекономічних оцінок можна вважати температурні еластичності попиту на енергоресурси.Обґрунтовано, що в глобальному вимірі до 2050 р., за збереження існуючих тенденцій соціо-економічного розвитку та темпів викидів ПГ, чинитиметься переважно негативний вплив на сільське господарство (через недоотримання в середньому 17% від потенційного рівня продуктивності сільськогосподарських культур за сценарієм без змін клімату). Чутливість агропродовольчої сфери до впливу змін клімату підтверджено суттєвими коливаннями світових продовольчих цін, що в середньому становитиме 20% (порівняно зі сценарієм сталого стану клімату). Це загрожує поглибленню проблеми голоду в окремих регіонах. Встановлено, що одним із ефективних інструментів зниження чутливості агропродовольчої системи до змін клімату може бути подальша лібералізації міжнародної торгівлі. Розширення господарського використання природних земель, за прогнозами, можливе в напрямі розширення лісових масивів, у тому числі енергетичних порід дерев, та пасовищ. Це сприятиме сталому й безпечному використанню земельних ресурсів і підвищенню екологічної стійкості природно-господарських систем.
З результатами дослідження можна ознайомитись тут
Експортне фінансування. Можливості для модернізації економіки України та розвитку експортних галузей країни
У засіданні під такою назвою, що відбулося 9 грудня 2016 р. в Посольстві Угорщини в Україні, взяли участь співробітники відділу грошово-кредитних відносин Інституту економіки та прогнозування НАН України. Надзвичайний і Повноважний Посол Угорщини в Україні пан Ерно Кешкень підкреслив, що тема, запропонована для обговорення, є дуже важливою і актуальною саме для подальшого розвитку економіки України з урахуванням досвіду зарубіжних колег і насамперед найближчої країни – сусідки Угорщини. Більше читайте тут Презентація угорської системи експортного фінансування Фінансова підтримка українських експортерів: реальні бар’єри і потенціальні можливості Концептуальні основи формування і організації зовнішньоторгової політики України
Мережа сільського розвитку як платформа для формування нового аграрного устрою
Обговорення за такою тем
ою у форматі круглого столу відбулося 6 грудня 2016 р. в Інституті економіки та прогнозування НАН України, організованого громадськими об’єднаннями – Українська мережа сільського розвитку (президент Геєць В.М., голова координаційної ради Бородіна О.М.) та Асоціацією фермерів та приватних землевласників України (президент Томич І.Ф.). У роботі круглого столу взяли участь понад 50 осіб. Розглянуто питання взаємодії громадських організацій і науково-освітніх установ при формуванні та просуванні державної політики сільського розвитку в Україні, а також розбудови
Обговорення за такою темою у форматі круглого столу відбулося 6 грудня 2016 р. в Інституті економіки та прогнозування НАН 
України, організованого громадськими об’єднаннями – Українська мережа сільського розвитку (президент Геєць В.М., голова координаційної ради Бородіна О.М.) та Асоціацією фермерів та приватних землевласників України (президент Томич І.Ф.). У роботі круглого столу взяли участь понад 50 осіб. Розглянуто питання взаємодії громадських організацій і науково-освітніх установ при формуванні та просуванні державної політики сільського розвитку в Україні, а також розбудови структур, виконання рішень і підготовки до чергового з’їзду Асоціації фермерів та приватних землевласників України.
Презентовано перші результати адвокаційної діяльності Української мережі сільського розвитку, зокрема щодо підтримки розвитку сімейного фермерства в Україні, яке створює реальні можливості для зміцнення сільської економіки, покращення добробуту сільських громад. Інформація про Українську мережу сільського розвитку розміщена в Інтернеті на платформі «Громадський простір» і заінтересовані особи можуть приєднуватися до неї шляхом реєстрації (http://www.prostir.ua/?news=hromadska-spilka-ukrajinska-merezha-silskoho-rozvytku-zaproshuje-do-spivpratsi). Докладніше про Мережу сільського розвитку в ЄС див. тут
Прийняте за результатами роботи рішення надіслано до Верховної Ради України, Міністерства аграрної політики та продовольства України.
З коротким викладом виступів учасників круглого столу можна ознайомитися тут