Вітаємо Вас на порталі Інституту економіки та прогнозування Національної академії наук України

Наші видання










Наші проекти




Посилання




Наші партнери








Archive for грудня 23, 2016

Функціональні проблеми системи гарантування вкладів в Україні та шляхи їх вирішення

На круглому столі «Національна система гарантування вкладів: виклики і пріоритети», що відбувся 23 грудня 2016 року у Фонді гарантування вкладів фізичних осіб, було презентовано підготовлену фахівцями Інституту економіки та прогнозування НАН України доповідь «Функціональні проблеми системи гарантування вкладів в Україні та шляхи їх вирішення». У ній  наголошувалось на проблемних аспектах діяльності ФГВФО в Україні з акцентом на хибне визначення цілей функціонування системи гарантування вкладів, а також її низьку взаємодію з іншими елементами системи забезпечення фінансової стабільності. Найважливішим для забезпечення ефективності системи гарантування є посилення та підвищення ефективності банківського нагляду, без забезпечення якого жодні новації у сфері гарантування депозитів не сприятимуть підвищенню рівня довіри до банків та не убезпечуватимуть від набігів вкладників. Як зазначили автори доповіді, реформа Фонду 2012 року була спрямована на виведення «факультативних» завдань з-під сфери відповідальності НБУ, проте ця реформа не передбачала системного виведення проблемних установ і була розрахована на поодинокі випадки неплатоспроможності. У поточних умовах на етапі потрапляння у сферу відповідальності Фонду банківські установи є абсолютно нежиттєздатними, їх активи неякісними, а Фонд не має шансів на повернення коштів, виплачених вкладникам. Фонд має доповнювати більш масштабні заходи щодо підвищення якості нагляду та контролю за банками. Таким чином, підкреслили науковці, необхідно переосмислити роль ФГВФО, адже арсенал його дій щодо стабілізації банківського сектора в короткостроковому періоді через підняття сум гарантування вичерпано, що в довгостроковій перспективі підвищуватиме ризики банківських криз.  

Continue Reading

Розробка модельних засобів для аналізу та оптимізації взаємопов’язаного функціонування продовольчої, водної та енергетичної систем

Сектор прогнозування розвитку паливно-енергетичного комплексу відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків протягом 01 березня 2016 р. – 31 грудня 2016 р. здійснював дослідження за ІІ етапом «Розробка модельних засобів для аналізу та оптимізації взаємопов'язаного функціонування продовольчої, водної та енергетичної систем» наукового проекту«Моделювання та оцінка сталого використання земельних, водних та енергетичних ресурсів України в умовах глобальних змін навколишнього середовища» (науковий керівник теми – завідувач сектора, канд. екон. наук Подолець Р.З.; відповідальний виконавець теми – ст. наук. співр., канд. техн. наук Дячук О.А.).

 Встановлено, що найбільш вразливими галузями економіки України від зміни клімату є енергетика, агропромисловий комплекс, системи водопостачання та охорона здоров’я. Тому надзвичайно актуальним є необхідність розвивати та розробляти в Україні дедалі більше модельних засобів для аналізу та оптимізації взаємопов'язаного функціонування продовольчої, водної та енергетичної систем в контексті зміни клімату.

На основі міжнародного досвіду розроблено методологічні підходи до дослідження впливу зміни клімату на процеси комплексного використання водних та енергетичних ресурсів, сільське господарство та землекористування, соціально-економічних наслідків такої зміни в Україні. Методологічні підходи включають використання динамічних моделей часткової рівноваги національної TIMES-Україна та глобальної GLOBIOM, а також обчислюваної моделі загальної рівноваги GTAP-E із розширеним енергетичним блоком. Крім того, отримані практичні оцінки впливу заходів в боротьбі зі зміною клімату на трансформацію енергетичного сектора, векторність та масштабність змін у землекористуванні, на макроекономічні та галузеві зміни в Україні.

Обґрунтовано, що Україні необхідно визначити та прийняти як один із важливих пріоритетів державної політики виконання вимог кліматичної Паризької угоди і взяти на себе амбітне зобов'язання щодо скорочення викидів ПГ до 2050 р. У роботі обґрунтовано запропоновано, що такою ціллю може бути неперевищення 30% від загальних викидів ПГ у 1990 р. Паризька угода може надати Україні значні можливості (фінансові, технологічні, інтелектуальні тощо), щоб не тільки модернізувати вітчизняну економіку, але й допомогти стати на шлях сталого низьковуглецевого розвитку, підвищуючи добробут громадян, адже вона має на меті мобілізувати до 2025 р. мінімум 100 млрд дол. США на рік. Модельними результатами підтверджено можливість енергетичної системи України розвиватися у контексті сталого, надійного та економічно доступного задоволення енергетичних потреб суспільства. Дослідження процесів зміни клімату в Україні можуть мати помірні позитивні макроекономічні наслідки, абсолютна величина яких практично лінійно зростає зі збільшенням температури у разі адекватної політики та адаптації України до зміни клімату. Однак лише за умови, що зростання глобальної температури буде керованим і здійснюватимуться необхідні заходи щодо адаптації до міни клімату. Основними факторами, що визначають позитивний характер наслідків, виступає суттєве зниження споживання енергоресурсів, використання відновлювальних джерел енергії та збільшення експорту послуг туристичної галузі. Загалом основні «теоретичні» переваги від зміни клімату для України пов’язані з технологічними змінами та зміною умов торгівлі. Основним фактором невизначеності у випадку макроекономічних оцінок можна вважати температурні еластичності попиту на енергоресурси.

Обґрунтовано, що в глобальному вимірі до 2050 р., за збереження існуючих тенденцій соціо-економічного розвитку та темпів викидів ПГ, чинитиметься переважно негативний вплив на сільське господарство (через недоотримання в середньому 17% від потенційного рівня продуктивності сільськогосподарських культур за сценарієм без змін клімату). Чутливість агропродовольчої сфери до впливу змін клімату підтверджено суттєвими коливаннями світових продовольчих цін, що в середньому становитиме 20% (порівняно зі сценарієм сталого стану клімату). Це загрожує поглибленню проблеми голоду в окремих регіонах. Встановлено, що одним із ефективних інструментів зниження чутливості агропродовольчої системи до змін клімату може бути подальша лібералізації міжнародної торгівлі. Розширення господарського використання природних земель, за прогнозами, можливе в напрямі розширення лісових масивів, у тому числі енергетичних порід дерев, та пасовищ. Це сприятиме сталому й безпечному використанню земельних ресурсів і підвищенню екологічної стійкості природно-господарських систем.

З результатами дослідження можна ознайомитись тут 

   

Continue Reading