Одним із важливих напрямів реалізації положень Угоди про асоціацію з Європейським Союзом, а також економічної інтеграції із загальним ринком ЄС і забезпечення включеності в глобальні ланцюги доданої вартості є реалізація в Україні ідеї smart-спеціалізації. Застосування цього новітнього підходу визначається як ключовий компонент співпраці в рамках Європейської політики добросусідства щодо можливості використовувати європейські структурні та інвестиційні фонди. З огляду на потребу долучитися до Стратегії розумних спеціалізацій (СРС) Євросоюзу в Україні з 2016 р. здійснюється доволі активна робота з вироблення узгодженої з ЄС позиції. Для адекватного застосування принципів смарт-спеціалізації та отримання на цій підставі позитивних результатів украй важливо правильно усвідомлювати сутність цієї інноваційної системи розумних рішень, розробленої Євросоюзом для активізації структурних змін в економіці регіонів, формування і розвитку регіональної спроможності ефективного функціонування на найважливіших світових ринках. Проте в Україні смарт-спеціалізація саме як інноваційна система прийняття рішень у сфері регіональної та структурної політики на практиці взагалі не отримала розвитку. Читайте більше у матеріалі к.е.н., старшого наукового співробітника відділу економічного зростання та структурних змін в економіці   ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» О.Ю.Снігової «Smart-спеціалізація та stupid-реалізація», надрукованій у газеті “Дзеркало тижня. Україна”, 28 квітня 2018 р.

В Україні вже тривалий час відбуваються істотні перетворення: то аграрне реформування, а от тепер реформа місцевого самоврядування і територіальної організації влади. Унаслідок останньої утворюються об'єднані територіальні громади (ОТГ), які включають місто як адміністративний центр і прилеглі сільські райони.

По факту формуються місько-сільські континууми, і формально начебто відбувається зближення (конвергенція) міста і села. Хоча подеколи важко подолати їх дивергенцію через занадто відмінні рівні розвитку і способи життя, розходження інтересів жителів, коли, як кажуть, для населення великих міст важливий курс валют, а у селах — урожай картоплі. Об'єднувальною метою є прагнення жити краще. Але поки що очевиднішим є превалювання суто територіально орієнтованого підходу при створенні ОТГ і меншою мірою — секторального, тобто пошуку тих економічних векторів, які стали б драйверами розвитку таких місько-сільських формувань.

Читайте більше у статті д.е.н., головного наукового співробітника  Інституту економіки і прогнозування НАН України  О.Л.Попової “Село дрейфує...”, опублікованій у газеті “Дзеркало тижня.  Україна” 14 квітня 2018 р.