19 грудня 2019 р. у ДУ «Інститут економіки та прогнозування Національної академії наук України» за інформаційної підтримки Національного інституту економічних досліджень (Республіка Молдова), інших інститутів, Представництва Фонду ім. Ф. Еберта в Україні, Німецько-Української промислово-торговельної палати та за участі представників Міністерства освіти і науки України, Державної служби зайнятості України, Федерації металургів України, Запорізької обласної державної адміністрації, Навчально-методичних центрів професійно-технічної освіти Запорізької, Волинської, Чернігівської та інших областей та міст України відбулася міжнародна науково-практична конференція «Розвиток системи професійно-технічної освіти для потреб регіонального ринку праці». Відкрив конференцію директор інституту академік НАН України Валерій Геєць, який звернув увагу на актуальність винесених на обговорення питань, пов’язаних із дефіцитом трудового потенціалу в Україні, а також із якісною невідповідністю очікувань роботодавців та пропозиції на ринку праці. Вікторія Близнюк, завідувачка відділу соціально-економічних проблем праці Інституту, презентувала результати досліджень, присвячених оцінкам професійно-кваліфікаційних диспропорцій регіональних ринків праці та напрямів їх мінімізації. У своїй доповіді вона зазначила, що збалансований розвиток регіонального ринку праці можливий за умов забезпечення ефективного соціального діалогу з усіма стейкхолдерами регіону. Ірина Шумік, генеральний директор Директорату професійної освіти Міністерства освіти і науки України висвітлила основні проблеми розвитку професійної освіти та окреслила стратегію її розвитку відповідно до потреб регіональних ринків праці. Олена Колеснікова, заступник виконавчого директора Федерації металургів України, зазначила про актуальні потреби роботодавців щодо підготовки сучасної молоді із наведенням провідних європейських практик. Людмила Василега, директор Департаменту розвитку персоналу та кадрової політики ПАТ «Укрзалізниця», визначила основні проблеми щодо кадрів та шляхи розроблення роботодавцями професійних стандартів. Також вона висвітлила базові очікування роботодавців щодо якості сформованих системою освіти компетенцій. Василь Костриця, заступник голови Об’єднання організації роботодавців України, консультант Державного центру зайнятості України, підкреслив актуальність підтримки молоді, яка не перебуває в зайнятості, освіті чи професійному навчанні, та навів ініціативи зайнятості молоді на прикладі політики зайнятості європейських країн. Саме професійна освіти спроможна змінити тенденцію на зростання такого сегменту ринку праці. Валентина Мельник, заступник директора департаменту Державного центру зайнятості України розповіла про підготовку робітничих кадрів в системі підготовки ЦПТО та ступінь її відповідності потребам регіонального ринку праці. Мережа ЦПТО, що перебувають під керування Державного центру зайнятості, включають 10 регіональних відділень, оснащені новітнім обладнанням задля надання високоякісних освітніх послуг. Досвід їх функціонування спрямований на надання освітніх послуг саме дорослому населенню, які залучені до системи підготовки та перепідготовки незайнятого населення, а також тих, хто бажає оновити або набути новітніх компетенцій, яких потребує сучасний ринок праці. Про підготовку робітничих кадрів у системі професійно-технічної освіти Запорізької області та ступінь її відповідності регіональним потребам ринку праці розповів директор Науково-методичного центру професійно-технічної освіти у Запорізькій області Олександр Паржницький. Представниця Львівського Науково-методичного центру професійної освіти Зоя Парфенюк присвятила свій виступ проблемі необхідності модернізації змісту освіти в частині набуття новітніх компетенцій та softskillsу молоді. Олена Давліканова, координатор проєктів Представництва Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні, окреслила досвід впровадження дуальної освіти в Україні. Наталія Шуляр, керівник проєкту з розвитку професійно-технічної освіти Німецько-Української промислово-торговельної палати, представила проєкти впровадження елементів дуальної форми навчання для машинобудівних підприємств в Україні. Родіон Колишко, директор Інституту професійних кваліфікацій, представив досвід визначення регіональної потреби ринку праці у кваліфікованих кадрах у розрізі професій, визначивши проблеми застосування методології. Тетяна Бурлай, старший науковий співробітник ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» представила підходи Євросоюзу та України до подолання дисбалансів і дивергенції у сфері зайнятості. Обговоривши існуючи проблеми освітньо-професійної розбалансованості регіональних ринків праці, учасники конференції дійшли конкретних пропозицій, врахування яких в державній освітній політиці та зайнятості дадуть змогу мінімізувати їх негативний вплив на економічний розвиток країни. Так, фахівці, погоджуючись із тим, що вирішення проблеми розбалансування ринків освітніх послуг та ринку праці перебувають у площині як регуляторної політики, економічної політики, результатом якої є створення новітніх робочих місць, так і професійної освіти в частині формування якісної підготовки кваліфікованих робітників. Необхідним видається реформування організаційно-навчальної структури професійно-технічної освіти одночасно із налагодженням практики прогнозування професійних компетентностей, необхідних знань, умінь та навичок.

На Міжнародних кліматичних переговорах ООН COP25, що відбулися у Мадриді, українська делегація   представила  нові плани України у сфері кліматичної та енергетичної політики, а також заявила про готовність розробки візії «зеленого» енергетичного переходу. Оцінюючи результати COP25 для України,  заступниця міністра енергетики та захисту довкілля України Ірина Ставчук зазначила: «Для України кліматоохоронна політика – це, в першу чергу, підвищення ефективності використання енергетичних ресурсів, а також поступовий розвиток відновлюваних джерел енергії, які в довгостроковій перспективі мають замінити вугілля, нафту, газ та інше викопне паливо. Ми працюємо спільно з ЄБРР та Інститутом економіки і прогнозування НАН України щодо можливих сценаріїв розвитку секторів економіки. До 1 вересня наступного року плануємо прийняти оновлену ціль зі скорочення викидів до 2030 року для України». Існуючі цілі зі скорочення викидів парникових газів приведуть до кінця століття світ до потепління на 3–4 С, у той час як безпечною межею вчені називають 1,5–2 С потепління. Більше читайте тут