САЙТ ПЕРЕБУВАЄ НА РЕКОНСТРУКЦІЇ

Наші видання














Наші проєкти




Посилання




Наші партнери










Archive for липня, 2019

Хто “пошив костюм” і кому це потрібно?

На початку липня Український центр європейської політики опублікував дослідження "Оптимізація управління науковою сферою: закордонний досвід та рекомендації для України" і провів його презентацію. Це дослідження фінансували солідні закордонні грантодавці, а його основні положення, якщо судити з реакції на презентації, дістали загалом позитивну оцінку від чільних представників Міністерства освіти і науки України. Але якою мірою така оцінка є виправданою? Безперечно, добре, коли активісти громадської організації звертаються до проблем реформування науки та пропонують власні рецепти змін. Важливо, щоб аналіз ситуації, що склалася, було проведено професійно, а рекомендації були обґрунтованими. На жаль, автору дослідження і перше, й друге вдалося здійснити лише почасти. Практично в кожному розділі опублікованої доповіді є фактичні помилки та (або) явно тенденційна інтерпретація фактів. Читайте більше у матеріалі  І.Ю. Єгорова, д.е.н., завідувача відділу  інноваційної політики, економіки і організації високих технологій Інституту економіки та прогнозування НАН України, «Хто “пошив костюм”, і кому це потрібно?», надрукованого у газеті «Дзеркало тижня. Україна» 27 липня 2019 р.

 

Continue Reading

Патент на розвиток

Пріоритетні напрями патентування в Україні належать до базових та експортоорієнтованих галузей національної економіки третього та четвертого технологічних укладів, на відміну від загальносвітових тенденцій щодо пріоритетів патентування галузей п'ятого технологічного укладу. Ця тенденція в майбутньому неминуче призведе до ще більшого відставання України від провідних країн світу й остаточної втрати можливості змінити економічну ситуацію в країні. Період заміщення технологічних укладів створює для відстаючих, таких як Україна, країн вікно можливостей для ривка. Саме в такий спосіб відбувалися прориви у минулому столітті: Японія й Західна Європа були відновлені на основі четвертого технологічного укладу, швидке зростання якого вивело їх у світові лідери. Випереджальне освоєння ключового фактора та формування ядра нового технологічного укладу можуть дати Україні поштовх до структурної перебудови економіки та забезпечення її стійкості. Читайте більше у матеріалі  В.К. Хаустова, к.т.н., вченого секретаря Інституту економіки та прогнозування НАН України, «Патент на розвиток», надрукованого у газеті «Дзеркало тижня. Україна» 27 липня 2019 р.

Continue Reading

Накопичувальний рівень пенсійної системи у пошуках моделі і параметрів

Зміни до правил призначення пенсії за віком і формули її обчислення, ухвалені у жовтні 2017 р., є лише першим, параметричним, етапом пенсійної реформи.На черзі — структурний етап пенсійної реформи, який передбачає запровадження обов'язкового накопичувального компонента пенсійної системи. Є підстави сподіватися, що новий склад парламенту дотримуватиметься курсу на подальше здійснення пенсійної реформи. Складнішими видаються питання забезпечення передумов запровадження накопичувальної системи та досягнення консенсусу щодо її моделі і базових параметрів. Яка модель краща – централізована чи децентралізована, чим вони відрізняються, – читайте більше у матеріалі  С.П. Зубика, наукового співробітника відділу грошово-кредитних відносин Інституту економіки та прогнозування НАН України, «Накопичувальний рівень пенсійної системи у пошуках моделі та параметрів», надрукованого у газеті «Дзеркало тижня. Україна» 21 липня 2019 р.

Continue Reading

Новини наших партнерів: яким має бути корпоративне управління у фінустановах

8 липня 2019 р. відбулося чергове засідання Клубу банкірів за темою «Сучасні вимоги до корпоративного управління у фінансових установах. Незалежні наглядові ради – повноваження та відповідальність». У засіданні взяли участь член правління АТ «ОТП Банк» Т. Проць, директор департаменту комплаєнс АТ «Райффайзен Банк Аваль» Л. Слободяник, член наглядової ради АТ «Ощадбанк» Д. Власов, перший заступник голови наглядової ради АКБ «Індустріалбанк», екс-голова Верховного Суду України Я. Романюк, радник з питань корпоративного управління ЄБРР О. Параскева, член керуючого комітету Глобальної асоціації ризик-професіоналів В. Березовик, колишні заступники голови НБУ Б. Марков та Я. Солтис, колишній член правління НБУ І. Шумило, голова наглядової ради банку «RwSbank» І. Гаврильчук, заступник голови правління ПАТ «Перший Інвестиційний Банк» В. Кравець, голова правління Агентства по рефінансуванню житлових кредитів, президент Української іпотечної асоціації С. Волков, член наглядової ради АКБ «Індустріалбанк» Л. Шапкін, в.о. завідувача відділу фінансових ринків ДННУ «Академія фінансового управління» А. Дробязко та інші.Нагальність винесеного на розгляд питання підкреслили у вступному слові голова ради Клубу банкірів Л. Мостова та Я. Романюк. Ключову роль наглядової ради в координації співпраці правління банку з «функціями контролю», які, у свою чергу, встановлюють стандарти корпоративної культури та дають визначення апетиту до ризику, було розкрито у презентації «Наглядова рада – диригент корпоративного управління» Т. Проця. Доповідач  зазначив, що функції контролю передбачають здійснення управління ризиками та комплаєнс; «використовують право вето для залучення наглядової ради до вирішення конфліктів в операційній діяльності банку, які виникають між підрозділами першої лінії захисту та функціями контролю та можуть призвести до порушення встановлених наглядовою радою лімітів та обмежень щодо ризику або законодавства, професійних норм та стандартів». 370Було підкреслено, що підзвітність наглядовій раді — це дорога з двостороннім рухом: правління та органи контролю регулярно звітують перед наглядовою радою, яка на щорічній основі надає зворотній зв’язок через оцінку колективної придатності правління та органів контролю, підтвердження ділової та професійної репутації та оцінку ефективності діяльності з допомогою досягнення ключових показників ефективності. У презентація «Досвід АТ «Райффайзен Банк Аваль»: принципи корпоративного управління» Л. Слободяник, зокрема, наголосила: «Корпоративне управління в нашому банку є одним із важливих аспектів для досягнення оптимального балансу інтересів усіх сторін: акціонерів, менеджменту, клієнтів. «Тон зверху» щодо корпоративної культури забезпечують спостережна рада та правління шляхом визначення корпоративних цінностей, здійснення нагляду за їх дотриманням та розуміння працівниками їх ролі в досягненні цілей банку. Кожен працівник змінив своє мислення, норми та правила поведінки задля забезпечення прозорості ведення бізнесу». Також Л. Слободяник відповіла на численні запитання учасників засідання. Про дорожню карту розвитку корпоративного управління у вітчизняних банках ішлося в презентації представника комплексної програми «Реформи ринку фінансових послуг» О. Параскеви. Власним досвідом із впровадження культури ризик-менеджменту поділився з учасниками засідання В. Березовик. Він, зокрема, звернув увагу на те, що «розвиток фінансового ринку вимагає активного впровадження в банках нових стандартів корпоративного управління. Мета цих заходів – підвищити прозорість діяльності банків та забезпечити стабільність їх діяльності. Невірно обрана стратегія, низький рівень ризик-культури, відношення до ризик-менеджменту, як до другорядної функції в організації, можуть коштувати банку значних сум збитків та, навіть, банкрутства. Управління ризиками та комплаєнс є складовими частинами системи корпоративного управління банку». За усталеною традицією Клубу засідання завершилося гострою й зацікавленою дискусією, в якій взяли участь С. Волков, Я. Солтис, І. Шумило, Л. Шапкін, Д. Власов, А. Дробязко та інші.  

Continue Reading

Стан та перспективи сільського та аграрного розвитку та соціально-економічні настрої сільського населення України

8 липня 2019 р. в інформаційному агентстві "Укрінформ" відбулося засідання круглого столу "Сільський та аграрний розвиток: стан та перспективи", де обговорювалися результати НДР «Сільський розвиток та аграрний сектор економіки: проблеми та перспективи», яку на замовлення Аграрної партії України виконує "Інститут економіки та прогнозування НАН України",   та дані соціологічного опитування «Соціально-економічні настрої сільського населення України»,  проведеного центром «Соціальний моніторинг». Детальніше див. презентацію

Continue Reading

Зміна поколінь

Сьогодні на українському політичному Олімпі обживаються 30--40-річні. Для більшості "колишніх", чий вік, умовно, досягнув 50–60 років, це явна несподіванка, — їхні знання та зв'язки, що накопичувалися роками, досвід державного управління і апаратної роботи, участь у реальній геополітиці та внутрішніх інтригах, поінформованість про біографічні деталі партнерів і ділові зв'язки опонентів, доступ до напіввідкритої статистики та закритих досьє, а також чимало інших професійних і чисто людських активів буквально відразу стали незначущими. Усі ці переваги без будь-яких видимих зусиль переважили молодість, кураж і політична стерильність. Схоже, що обібраному до нитки виборцю ця недосвідченість здалася меншим з усіх лих, з якими йому довелося зіштовхнутися за неповні 30 років нескінченних "радикальних структурних реформ". 

Складно очікувати особливої подяки нового покоління за те, що саме примудрилися зробити його попередники-реформатори з економікою, яка дісталася їм у спадок. Тільки вже тому більшості метрів вітчизняної політики слід було б акуратніше зважувати слова своєї критики на адресу молоді, яка з властивим її віку запалом відправляє їх усіх на заслужений відпочинок.

Однак і самій молоді при цьому не слід забувати, що в політику вона прийшла на хвилі масового очікування дива, віру в яке навмисне насаджувала, роками накручуючи невигадливий серіал про моральні принципи та людські гідності недосвідченого ровесника нашого нового президента.

Читайте більше у статті д-ра екон. наук, чл.-кор. НАН України, заступника директора ДУ “ Інститут економіки та прогнозування НАН України” С.О.Корабліна "Зміна поколінь"опублікованій у газеті “Дзеркало тижня. Україна” 23 березня 2019 р.

 

Continue Reading

Проблеми ЕКАноміки

Упродовж багатьох років, фактично весь період існування незалежної України, створення спеціального інституту фінансової підтримки вітчизняних експортерів — експортно-кредитного агентства (ЕКА) — залишається одним із найболючіших питань.

Багато країн світу свого часу заснували й використовували національні ЕКА для просування власного експорту літаків, кораблів, залізниць, комплексних промислових і агропромислових об'єктів та ін. А Україна все ще "вивчає досвід".

Читайте більше у статті головного наукового співробітника сектору міжнародних фінансів д.е.н. О.М. Шарова  "Проблеми ЕКАноміки", опублікованій у газеті "Дзеркало тижня. Україна" 28 червня 2019 р.

Continue Reading
-->